Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (6)

Высшее образование (6)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Токарчук, Н. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 98
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2024г. т.14,N 1
Интересные статьи :
Знаменська Т. К. Аналіз інтегральної ефективності медичної допомоги новонародженим України/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.5-11)
Власов О. О. Актуальні питання реорганізації обласних лікувальних закладів: еволюція чи революція/ О. О. Власов (стр.12-16)
Godovanets O. S. Some features of cellular energy supply of the body in premature infants with severe forms of perinatal pathology/ O. S. Godovanets (стр.17-23)
Sankannavar A. Effects of umbilical cord milking on hematological parameters in term neonates: a case control study in a tertiary care hospital/ A. Sankannavar, B. Masali, K. P. Prakash (стр.24-29)
Frunza A. Renal dysfunction in preterm infants with perinatal pathology: risk factors, sensitivity and specificity of laboratory markers of damage/ A. Frunza, Y. Hodovanets (стр.30-40)
Pavlyshyn H. Micronutrient status (vitamins A and D) and its effect on the severity of the course of Covid-19 in children/ H. Pavlyshyn, O. Labivka, K. Kozak (стр.41-47)
Sorokman T. Obesity in children as a predictor of the development of myopia/ T. Sorokman, S. Sokolnyk (стр.48-53)
Borysova T. Risk factors and clinical correlations of urinary TGF-β1 in children with juvenile idiopathic arthritis and early kidney fibrosis/ T. Borysova, S. Samsonenko, L. Vakulenko (стр.54-60)
Горбатюк О. М. Медичний супровід новонароджених з меконієвим ілеусом. Аналіз даних світового досвіду та власних спостережень/ О. М. Горбатюк, Т. В. Мартинюк (стр.61-68)
Likhachov V. Correlation ratio of chronic endometritis with anamnestic factors and ultrasound characteristics of the endometrium in women of reproductive age / V. Likhachov [та ін.] (стр.69-75)
Zhyvetska-Denysova A. Features functioning of the detoxification system at the threat termination of pregnancy as a consequence of accumulation of 137CS/ A. Zhyvetska-Denysova [та ін.] (стр.76-83)
Tokar P. Histochemical and immunohistochemical features of differentiated trophoblast in chorionic villi of the placenta in preterm labor/ P. Tokar (стр.84-90)
Karim El-din A. Role of maternal serum fibroblast growth Factor 21 level in prediction of preeclampsia/ El-din A. Karim [та ін.] (стр.91-98)
Дмитренко Р. Р. Онтогенетичні перетворення кісток очної ямки людини/ Р. Р. Дмитренко [та ін.] (стр.99-107)
Barat S. Hybrid vascular approach reduces the intensive care unit stay in patients with chronically threatening limb ischemia and multilevel atherosclerotic lesions/ S. Barat [та ін.] (стр.108-112)
Guryev S. O. Assessment of the clinical and nosological characteristics of traffic injuries in children as a medical and sanitary consequence of a man made emergency situation/ S. O. Guryev, V. A. Kushnir, V. I. Grebeniuk (стр.113-118)
Семкович Я. В. Математичне прогнозування змін рівня системи трансмембранних білків CD40- CD40L при різних методах/ Я. В. Семкович, Д. В. Дмитрієв (стр.119-124)
Garazdiuk M. S. Comparative analysis of the effectiveness of using histological and physical-optical methods of investigating of the time of hemorrhage formation in the substance of the human brain/ M. S. Garazdiuk (стр.125-130)
Skavinska O. O. Pharmacogenetics of anesthesiological support/ O. O. Skavinska [та ін.] (стр.131-140)
Токарчук Н. І. Хвороба Менкеса: огляд літератури та клінічний випадок/ Н. І. Токарчук [та ін.] (стр.141-149)
Godovanets O. Pre- and post-natal methods for preventing early childhood caries/ O. Godovanets [та ін.] (стр.150-156)
Знаменська Т. К. Деякі потенційні передумови формування мікробіоти кишківника у передчасно народжених дітей: частина 1/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.157-162)
Безрук В. Клініко-діагностичні алгоритми дій в практиці лікаря загальної практики - сімейної медицини при захворюваннях сечовидільної системи у дітей/ В. Безрук [та ін.] (стр.163-168)
Оболонський О. І. Випадок лікування вродженого іхтіозу у новонародженої дитини/ О. І. Оболонський [та ін.] (стр.169-172)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н. І., Чекотун Т. В., Старинець Л. С., Антонець В. А., Станіславчук Л. П.
Заглавие : Хвороба Менкеса: огляд літератури та клінічний випадок
Параллельн. заглавия :Menkes disease: a literature review and clinical case
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2024. - Т. 14, № 1. - С. 141-149 (Шифр НУ45/2024/14/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЕНКЕСА ВОЛОС КУРЧАВЫХ СИНДРОМ -- MENKES KINKY HAIR SYNDROME
ОБЗОР -- REVIEW
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ПАТОЛОГИЯ МОЛЕКУЛЯРНАЯ -- PATHOLOGY, MOLECULAR
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Хвороба кучерявого волосся Менкеса (Menkes Kinky Hair Disease MKHD) (MD; OMIM: 309400) характеризується аномалією метаболізму міді, яка обумовлена мутацією в гені ATP7A, розташованому на Xq13.3, який має 23 екзони. Цей ген відповідає за кодування 1500 амінокислот і у великій кількості експресується у різних органах. Описано 357 різних мутацій у гені ATP7A. Хвороба Менкеса є відносно рідкісним захворюванням із частотою 1 випадок на 100 000-250 000 живонароджених дітей. Хвороба кучерявого волосся Менкеса -Х-зчеплена рецесивна патологія, яка вражає майже виключно хлопчиків. Діагноз хвороби Менкеса встановлюється на основі молекулярно-генетичного дослідження гену АТР7А або мультигенних панелей, які містять ген АТР7А та біохімічного фенотипу (зниженнярівня міді та церулоплазміну у сироватці крові). При розробці терапевтичних стратегій для осіб із хворобою Менкеса розглядають три фундаментальні проблеми: 1) розблокування всмоктування міді в кишечнику; 2) мідь має бути доступною для ферментів усередині клітин, які потребують її як кофактор і 3) немовлят із хворобою кучерявого волосся Менкеса необхідно ідентифікувати та розпочати лікування на дуже ранньому етапі життя до того, як відбудеться незворотня нейродегенерація. У статті представлено клінічний випадок хворобиМенкесау хлопчика віком 7 місяців. Діагноз підтверджено молекулярно- генетичним методом дослідження панелі «Спадкових епілепсій», яка включала ген АТР7А та біохімічного фенотипу. Описаний випадок демонструє складність діагностики хвороби Менкеса у періоді новонародженості через неспецифічність ознак захворювання (млявість, кволе смоктання, втрата ваги тощо) та важливість біохімічного та молекулярно-генетичного методів дослідження плоду при наступній вагітності або у новонародженого сибса з метою ранньої діагностики та його лікування. Даний випадок опубліковано за згодою матері з дотриманням принципів біоетики Menkes Kinky Hair Disease (MKHD) is characterized by an abnormality in copper metabolism caused by a mutation in the ATP7A gene, which is located on Xq13.3 and has 23 exons. In addition, this gene encodes 1500 amino acids and is expressed in large quantities in various organs. It’s worth mentioning that about 357 different mutations have been identified in the ATP7A gene. It is a relatively rare disease with an incidence of 1 case per 100,000 to 250,000 live births. MKHD is an X-linked recessive trait that almost exclusively affects boys.The diagnosis of this rare disease is based on the genetic-molecular study of a metabolic disease panel, including the ATP7A gene and the biochemical phenotype (a decrease in serum copper and ceruloplasmin levels). In developing therapeutic strategies for individuals with Menkes disease, three fundamental problems are being addressed: 1) unlocking the absorption of copper in the intestine; 2) making copper available to enzymes in cells that require it as a cofactor; and 3) identifying infants with Menkes disease and initiating treatment at a very early stage of life, before irreversible neurodegeneration occurs. This article presents a clinical case of Menkes disease in a 7-month-old boy. The diagnosis was confirmed by molecular genetic testing (NGS) of the Neurometabolic Disorders Panel, which included the ATP7A gene and biochemical phenotype. The described case illustrates the complexity of diagnosing Menkes disease in the neonatal period due to the non-specificity of disease symptoms (lethargy, weak sucking, weight loss, etc.) and the importance of biochemical and molecular genetic methods of fetal investigation in subsequent pregnancies or in a newborn sibling for early diagnosis and treatment. This case will be published with the consent of the mother in accordance with bioethical principles
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022г. т.12,N 1
Интересные статьи :
Яблонь О. С. Ураження головного мозку у передчасно народжених дітей - пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених/ О. С. Яблонь [та ін.] (стр.4-8)
Ковтюк Н. І. Практична орієнтованість навчання студентів з позиції інтеграції в єдиний освітній європейський простір/ Н. І. Ковтюк, О. С. Годованець (стр.9-13)
Павлишин Г. А. Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених/ Г. А. Павлишин [та ін.] (стр.14-20)
Курик О. В. Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології/ О. В. Курик, Ю. Д. Годованець (стр.21-25)
Бедрій Н. М. Адаптована шкала Гріффітс - сучасний досвід оцінки психомоторного розвитку дітей дошкільного віку/ Н. М. Бедрій (стр.26-30)
Токарчук Н. І. Діагностичне значення маркерів алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового віку/ Н. І. Токарчук, А. А. Оверчук (стр.31-36)
Нечитайло Д. Ю. . Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією/ Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець (стр.37-42)
Щербина М. О. Стан цитокінового профілю у хворих на аденоміоз/ М. О. Щербина, А. О. Чехунова (стр.43-49)
Знаменська Т. К. Особливості перебігу SARS-COV-2 інфекції у системі «Мати-плід-новонароджений»: огляд літератури/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.50-54)
Цвіренко С. М. Неонатальна лейкемія: питання диференціальної діагностики/ С. М. Цвіренко [та ін.] (стр.55-59)
Мокія-Сербіна С. О. Сучасна тактика ведення недоношених дітей з бронхолегеневою дисплазією при виписці з неонатального відділення і в домашніх умовах на амбулаторному етапі/ С. О. Мокія-Сербіна (стр.60-66)
Lastivka I. V. A clinical case of osteogenesis imperfect type III, determined by COL1A1 (P.GLY845ARG) gene mutation in a newborn girl/ I. V. Lastivka [та ін.] (стр.67-71)
Шлемкевич О. Питання, що постають перед командою лікарів, задіяних у наданні допомоги екстремально недоношеній новонародженій дитині з природженим сколіозом (клінічний випадок)/ О. Шлемкевич, М. Кісельова (стр.72-76)
Діти з фетальним алкогольним синдромом (фас)/фетальним алкогольним спектром порушень (фасп) – це стосується всіх нас (стр.77-78)
«Опіка ангела» - бережний супровід тих, кого торкнулась смерть дитини від зачаття до першого року життя (стр.79-80)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н. І., Оверчук А. А.
Заглавие : Діагностичне значення маркерів алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового віку
Параллельн. заглавия :The diagnostic value of allergic inflammation markers in infants with bronchiolitis
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 31-36 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БРОНХИОЛИТ -- BRONCHIOLITIS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ГИПЕРСЕНСИБИЛИЗАЦИЯ -- HYPERSENSITIVITY
Аннотация: Важливим є вивчення маркерів алергічного запалення в залежності від статусу вітаміну D з метою розуміння патогенетичних ланок бронхіоліту серед дітей малюкового віку. Мета дослідження. Провести аналіз взаємозв ’язку між рівнем вітаміну D у сироватці крові та показниками алергічного запалення (еозинофільний катіонний білок (ЕСР) та IgE) у дітей малюкового віку, хворих на бронхіоліт. Матеріали і методи дослідження. Проведене клінічне обстеження 55 дітей малюкового віку. Основну групу становили 25 дітей із бронхіолітом, які мали обтяжений алергологічний анамнез. Групу порівняння склали 20 дітей, хворих на бронхіоліт без обтяженого алергологічного анамнезу. До контрольної групи було включено 10 умовно здорових дітей. Середній вік дітей основної групи становив 7,2±1,4 міс, групи порівняння - б,4±1,2 міс та дітей контрольної групи 9,2±1,6 міс. Результати дослідження. Встановлено, що у дітей основної групи тривалість перебування у стаціонарі становила 8,2±1,32 днів, тоді як у дітей групи порівняння термін перебування на стаціонарному лікуванні був достовірно коротшим, (р0,05). Нами виявлена достовірна відмінність показників алергічного запалення залежно від статусу вітаміну D у обстежених дітей. У дітей із дефіцитом та недостатністю вітаміну D було виявлено вірогідне підвищення рівня ЕСР (5б,3±12,8 нг/мл) та загального рівня IgE до 127,5±3,12 МО/ мл у порівнянні з такими ж показниками як у дітей основної групи із оптимальним рівнем 25(OH)D, так і у дітей групи порівняння, р0,001. Варто відзначити, що показник алергічного запалення ЕСР у дітей групи порівняння при дефіциті та недостатності вітаміну D в сироватці крові також мав достовірну відмінність у порівнянні з таким у дітей контрольної групи, р0,05.Висновки, У дітей хворих на бронхіоліт із обтяженим алергологічним анамнезом та недостатнім рівнем забезпеченості вітаміну Д і його дефіцитом, тяжкість перебігу захворювання проявляється тривалішим терміном вираженості клінічної симптоматики. Еозинофільний катіонний білок може розглядатися як маркер алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового вікуIt is quite important to study the markers of allergic inflammation depending on the status of vitamin D in order to understand the pathogenetic links of bronchiolitis in infants. Aim of study. Analysis of the relationship between serum vitamin D levels and indicators of allergic inflammation (eosinophil cationic protein (ECP) and IgE) in infants with bronchiolitis. Materials and methods. A clinical examination of 55 infants was conducted. The main group consisted of 25 children with bronchiolitis who had a history of allergies. The comparison group consisted of 20 children with bronchiolitis without a burdensome allergy history. The control group included 10 relatively healthy children. The mean age of children in the main group was 7.2 ± 1.4 months, 6.4 ± 1.2 months in the comparison group, and 9.2 ± 1.6 months in the control group. Results of the study. It was found that the duration of hospital stay in children of the main group was 8.2 ± 1.32 days, while in children of the comparison group the duration of stay in hospital was significantly shorter (p 0.05). We found a significant difference in the indicators of allergic inflammation that depended on the status of vitamin D in the examined children. Thus, in children with vitamin D deficiency and insufficiency, a marked increase in ECP (56.3 ± 12.8 ng / ml) and total IgE levels to 127.5 ± 3.12 IU / ml was found compared to the same indicators as in children of the main group with the optimal level of 25 (OH) D, and in children of the comparison group, p˂0,001. It should be noted that the rate of allergic inflammation marker ECP in children of the comparison group with deficiency and insufficiency of vitamin D in serum also had a significant difference when compared with infants of the control group, p˂0.05. Conclusions. In children with bronchiolitis, obtained history of allergies and insufficient levels of vitamin D and its insufficiency, the severity of the disease is manifested by a longer duration of clinical symptoms and hospital stay. Eosinophilic cationic protein can be considered as a marker of allergic inflammation in infants with bronchiolitis
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н. І., Чекотун Т. В., Вижга Ю. В., Старинець Л. С., Савицька Т. В., Лагода В. В.
Заглавие : Клінічний випадок синдрому Протея у дитини раннього віку
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2019. - Т. 9, № 1. - С. 105-110 (Шифр НУ45/2019/9/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГАМАРТОНЕОПЛАСТИЧЕСКИХ МАЛЬФОРМАЦИЙ СИНДРОМ -- PROTEUS SYNDROME
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Спадкові захворювання — одна з найбільш складних проблем сучасної педіатрії. Як свідчить Комісія експертів ЄС по органним захворюванням (EUCERD, 2010 – 2013 рр.) та Експертна група європейської комісії по орфанним захворюванням (CEG-RD, 2013-2016 рр.), сьогодні у світі ідентифіковано приблизно 8 тис. орфанних (рідкісних) захворювань, з них понад 5 тис., це — спадкові метаболічні хвороби. У 2002 р. Національним науково-дослідним інститутом геному людини (NHGRI) та Управлінням із досліджень рідкісних захворювань (ORDR) створено Інформаційний центр генетичних та рідкісних захворювань (GARD), що постійно оновлюється та надає доступ громадськості до поточної, надійної та легкої для сприйняття інформації про генетичні та рідкісні захворювання людини. Синдром Протея – захворювання, причина якого полягає у летальній домінантній соматичній мутації, яка виникає в післязиготній стадії розвитку ембріону. Синдром Протея характеризується комплексним, варіабельним та прогресуючим розростанням різних тканин організму з переважанням асиметричної макродактилії, сполучнотканинними та епідермальними невусами, вродженими вадами розвитку кровоносних та лімфатичних судин, гіперостозом кісток черепу. Патологія характеризується не тільки деформаціями тіла, але й небезпечна розвитком важких ускладнень, що призводять до летальних наслідків у молодому віці. Мета клінічного спостереження – привернути увагу фахівців до захворювання, яке рідко зустрічається, представити клінічні особливості синдрому Протея. У статті представлено клінічний випадок синдрому Протея у дівчинки А., віком 1 рік 5 місяців. Об’єктивне обстеження: зріст 92 см, вага 12 кг. Голова збільшена в розмірі за рахунок вентрикуломегалії. Буфтальм правого ока. Грубі риси обличчя – гіперплазія тканин носа. Аномалія зубів та емалі. У поперековій ділянці та на нижніх кінцівках - дифузний невус світлокоричневого кольору з гіперплазією тканин. Деформація правої та лівої кистей: макродактилія II та III пальців з гіперплазією м’яких тканин пальців. Ліва нижня кінцівка більша за праву та ротована назовні. Клінічний діагноз: Синдром Протея. Вроджена глаукома правого ока, оперована. Вроджена катаракта лівого ока. Агенезія мозолистого тіла. Вентрикуломегалія. Полімікрогірія. S-подібний грудо-поперековий сколіоз III ст. Вроджена вада розвитку кистей, макродактилія. Дисплазія кульшових суглобів. Вроджений підвивих правого стегна. Мультикістоз лівої нирки. Гіпоплазія правої нирки. Затримка психомоторного та статокінетичного розвитку. Затримка інтелектуального розвитку, соціально неадаптована. Вторинний пієлонефрит, активна стадія, без порушення функції нирок. Двобічна вогнищева позалікарняна пневмонія, гострий перебіг, ДН I. Дефіцитна анемія II ступеня. Висновки. Синдром Протея – рідкісний синдром з утрудненою генетичною ідентифікацією. У даном клінічному випадку діагноз синдрому Протея встановлений синдромологічно.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н.І., Одарчук І.В., Вижга Ю.В., Антонець Т.І.
Заглавие : Характеристика показників галектину 3 при пієлонефриті на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу у дітей раннього віку
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 3. - С. 68-73 (Шифр НУ45/2017/7/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
ПУЗЫРНО-МОЧЕТОЧНИКОВЫЙ РЕФЛЮКС -- VESICO-URETERAL REFLUX
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Сьогодні виникає нагальна потреба в пошуку маркерів, які виявляються не тільки при запальному процесі, але і безпосередньо беруть участь у патогенезі фіброзоутворення в нирках. Відомо що одними із профібротичних факторів є галектин 3 [1,4]. Галектин-3 задіяний у багатьох біологічних процесах, таких як фіброз міокарда, ендогенне запалення, ріст і проліферація клітин, апоптоз а також виступає як індуктор міграції макрофагів та ін. [2, 3]. Однак сьогодні в джерелах літератури наявні поодинокі та суперечливі дані про показники даного маркера при запальних захворюваннях нирок у дітей раннього віку. Саме тому метою нашого дослідження було визначення рівнів галектину-3, як маркера фіброзоутворення у дітей раннього віку, хворих на пієлонефрит на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу. Матеріали та методи. У роботі нами використані матеріали, отримані у ході обстеження 100 дітей раннього віку хворих на пієлонефрит. Верифікація діагнозу проводилась на підставі поглибленого обстеження згідно наказу МОЗ України № 627 від 03.11.2008р. «Про лікування дітей з інфекціями сечової системи і тубулоінтерстиційним нефритом». Вміст галектину-3 визначали імуноферментним методом (ELISA) за набором «Human Galectin-3» (Platinum ELISA; eBioscience, Benger MedSystems, Австрія). Статистичну обробку результатів дослідження виконували стандартними методами біометрії на персональному комп’ютері у рамках статистичних пакетів Exel 2013, Statistika 2010. Різниця між показниками різних груп вважалась достовірною при р? 0,05. Результати дослідження та їх обговорення.У ході дослідження нами виявлено високі показники галектину-3 при наявності міхурово-сечовідного рефлюксу у малюків (8,59±1,03) [95% ДІ, 6,49-10,69] нг/мл. Достовірно меншою була концентрація даного маркера у дітей групи порівняння (2,97±0,94) [95% ДІ, 1,77-4,17] нг/мл та у практично здорових обстежених (1,5±0,19) [95% ДІ, 0,82-2,21] нг/мл, р0,01. Найвищий показник галектину 3 реєструвався у дітей віком 2р.-3р. (10,3±1,34 нг/мл.) [95% ДІ, 8,54-11,64 нг/мл], що достовірно відрізнялось від показника у дітей віком 1р.-2р. (7,72±0,55 нг/мл), (р0,05) [95% ДІ, 6,22-11,34 нг/мл] та 1міс.-1р. (5,0±0,76нг/мл), (р0,05) [95% ДІ, 3,29-6,85 нг/мл], відповідно. Серед дітей основної групи у представників чоловічої статі галектин 3 склав 9,84±1,21, [95% ДІ, 7,86-11,82] нг/мл, тоді як у дівчаток даний маркер був у 1,5 рази меншим (6,3±0,95, [95% ДІ, 4,78-7,28] нг/мл, (р0,05). При ППН спостерігалась така ж тенденція (у хлопчиків - 4,01±0,94 [95% ДІ, 2,98-5,05] нг/мл, у дівчаток - (2,78±0,83) [95% ДІ, 1,28-4,28] нг/мл) (р0,05). Встановлено, що достовірно значущим був показник галектину 3 у дітей основної групи, у яких РКІ був вище за 0,17 (9,67±1,92) [95% ДІ, 8,17-11,23 нг/мл], у порівнянні із дітьми групи порівняння у яких показник РКІ був в межах норми (4,36±1,17), [95% ДІ, 3,42-5,3] нг/мл (р0,01). Разом з тим, у 7 обстежених із ППН ми встановили, що із підвищенням РКІ також зростав рівень галектину 3 (4,56±1,02 нг/мл), однак він був достовірно нижчим ніж у дітей із вторинним генезом захворювання, (р0,01). Встановлено, що зі збільшенням тривалості запального процесу в нирках, зростав рівень показника фіброзоутворення. Висновки. Плазмова концентрація галектину-3 достовірно вища у дітей із пієлонефритом на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу ніж у малюків із первинним пієлонефритом, що вказує на можливе фіброзоутворення у нирках. При ВПН у більшості дітей (76,02%) встановлено підвищення показника галектину 3 при збільшенні ренально-кортикального індексу. Встановлено, що зі збільшенням тривалості пієлонефриту підвищувались рівні профібротичного показника, що вказує на необхідність визначення галектину 3 у дітей раннього віку, як маркера раннього фіброзоутворення.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н. І., Одарчук І. В., Антонець Т. І., Старинець Л. С.
Заглавие : Вплив поліморфних варіантів - 509 СС та +869 ТТ гена TGF B1 на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 4. - С. 80-86 (Шифр НУ45/2017/7/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Вступ. Серед факторів, що призводять до утворення рубцевих змін в нирковій паренхімі виділяють генетичні. Дані літератури вказують на схильність до підвищеної продукції трансформуючого фактора росту (TGF-В1). Згідно поодиноких досліджень поліморфізм гена TGF-В1 зустрічається у 82% пацієнтів з рефлюкс-нефропатією. Мета дослідження: вивчити вплив алельних поліморфізмів гена TGF-В1 (-509 С/Т, +869 Т/С) на перебіг пієлонефриту у дітей раннього віку. Матеріали та методи. У роботі нами використані матеріали, отримані у ході обстеження 100 дітей раннього віку хворих на пієлонефрит. Першу підгрупу склали 50 дітей хворих на пієлонефрит на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу та другу підгрупу - 50 дітей хворих на пієлонефрит без ознак міхурово-сечовідного рефлюксу. Група контролю нараховувала 50 практично здорових дітей. Верифікація діагнозу проводилась на підставі поглибленого обстеження згідно наказу МОЗ України № 627 від 03.11.2008р. «Про лікування дітей з інфекціями сечової системи і тубулоінтерстиційним нефритом. Результати дослідження та їх обговорення. При співставленні розподілу генотипів та алелей поліморфізму-509 гена TGF – B1 між дітьми основної групи та групи порівняння, було відмічено достовірне підвищення частоти носіїв генотипу СС у дітей основної групи (34 випадки - 68±4,86%) порівняно з частотою гомоносіїв алеля С у групі порівняння (7 випадків - 14±1,41%), р0,01. Встановлено, що діти групи порівняння (20 респондентів - 40±3,43%), достовірно частіше є гомоносіями алелю Т, аніж обстежені із пієлонефритом на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу (9 дітей - 18±1,89%), р0,01. Отже, можна припустити, що діти-гомозиготи СС частіше хворіють на пієлонефрит на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу, ніж носії генотипу С-509Т та гетерозиготи СТ. Характеристика генотипів поліморфного варіанта+869 гена TGF – B1, у хворих на пієлонефрит дітей засвідчила, що гомозиготи мутантного алеля Т склали найбільшу питому частку, яка була достовірно вищою, ніж частота гетерозигот та гомозигот по алелю С (р0,05). У подальшому проведено співставлення розподілу генотипів та алелей поліморфізму +869 гена TGF – B1 між дітьми основної групи та групи порівняння. Відмічено, що частота мажорного алеля Т із значною перевагою спостерігалась в основній групі порівняно з відсотком аналогічного алеля в групі порівняння (67,79±6,24% проти 38,07±4,01 %, р0,05). Отже, можна припустити, що діти-носії генотипу ТТ частіше хворіють на пієлонефрит на тлі міхурово-сечовідного рефлюксу, ніж носії генотипу С+869Т та гетерозиготи СТ. Аналіз ступеня тяжкості пієлонефриту залежно від поліморфізму С Т в позиції -509 гена TGF – B1 у дітей основної групи виявив, що частота вторинного пієлонефриту ІІІ ступеня важкості у гомозигот мутантного алеля (80,1±11,12%,95% ДІ: 65,79 - 87,68) була достовірно вищою, ніж у гомозигот основного алеля (10,01±4,46%, 95% ДІ: 5,25 – 13,23) та гетерозигот (9,9±2,51%, 95% ДІ: 5,13 – 14,67), р0,01. Щодо поліморфізму С Т в позиції +869 гена TGF – B1 у дітей основної групи, то ІІІ ступінь активності запального процесу достовірно частіше мали носії генотипу ТТ (65,02±6,74%, 95% СІ: 52,72 – 74,81%) у порівнянні із гетерозиготами (19,97±4,28%, 95% СІ: 13,62 – 24,95%), та гомоносіями алелю С (15,03±2,71%, 95% СІ: 8,59 – 19,42%), р0,01. Висновки. Таким чином, проведені нами дослідження показали, що діти раннього віку, які є носіями генотипу С-509С (34-68±4,86%) та Т+869Т (29-58±4,46) достовірно частіше хворіють на пієлонефрит на тлі міхуровосечовідного рефлюксу, ніж гетерозиготи С-509Т (7-14±1,13%) та Т+869Т (13-26±1,92%), а також гомозиготи Т-509Т (9-18±1,89%) і С+869С (8-16±1,86%), р0,01. У достовірної більшості гомозигот С-509С (80,1±11,12%) та Т+869Т (65,02±6,74%) відмічався пієлонефрит із ІІІ ступенем активності запального процесу.
Найти похожие

Заглавие журнала :Biomedical and Biosocial Anthropology -2015г.,N 24
Интересные статьи :
Мороз В. М. Організація просторово-часових параметрів ходьби з одночасним виконанням додаткового когнітивного завдання у жінок підліткового, юного та середнього віку/ В. М. Мороз [и др.] (стр.6-10)
Литвинюк С. О. Морфометричні зміни нейроцитів САЗ поля гіпокампа при експериментальній термічній травмі/ С. О. Литвинюк (стр.11-14)
Дудник В. М. Порушення вазорегуляторної функції судинного ендотелію у дітей, хворих на алергічну бронхіальну астму/ В. М. Дудник, К. В. Хромих (стр.15-17)
Пантьо В. В. Вплив лазерного опромінення Staphylococcus aureus на мінімальну інгібуючу концентрацію деяких антибактеріальних препаратів/ В. В. Пантьо [и др.] (стр.18-21)
Ковальчук Л. Й. Комплексна оцінка структурно-функціональних змін в організмі здорових щурів, що споживали в якості питної воду оз. Катлабух/ Л. Й. Ковальчук [и др.] (стр.22-26)
Кривов’яз С. О. Особливості обхватних розмірів та ширини дистальних епіфізів кінцівок у хворих/ С. О. Кривов’яз ; С. О. Кривов’яз (стр.26-29)
Гунас И. В. Роль эндогенной интоксикации в морфогенезе изменений во внутренних органах при инфузионной терапии ожоговой болезни/ И. В. Гунас [и др.] (стр.30-35)
Монастирський В. М. Моделювання зміни положення єдиної нирки при гіпертрофії/ В. М. Монастирський [и др.] (стр.36-39)
Власенко В. В. Вплив полісахаридів рослинного походження на ростові властивості живильного середовища АПМ-Вінтуб для прискореного виділення збудника туберкульозу/ В. В. Власенко [и др.] (стр.3941)
Небесна З. М. Ультраструктурні зміни компонентів аерогематичного бар’єру респіраторного відділу легень при експериментальних опіках за умов поєднаного застосування субстрату ліофілізованої ксеношкіри та екзогенного препарата сурфактанту/ З. М. Небесна (стр.41-45)
Мельник А. В. Вплив різної насиченості організму самок щурів естрадіолом на утворення гідроген сульфіду в міокарді/ А. В. Мельник (стр.45-49)
Ткаченко М. М. Вікові відмінності ехометричних параметрів матки та яєчників у різні фази менструального циклу у осіб підліткового та юнацького віку із різними соматотипами/ М. М. Ткаченко, Л. А. Черкасова (стр.49-53)
Евтушенко В. М. Анализ морфофункциональных и иммуноморфологических характеристик предстательной железы в юношеском возрасте/ В. М. Евтушенко (стр.53-57)
Желіба М. Д. Антимікробна активність ліастену в комбінації з мазями на гідрофільній основі/ М. Д. Желіба [и др.] (стр.58-60)
Лукьянцева Г. В. Гистологическое строение проксимального эпифизарного хряща плечевой кости при нанесении дефекта большеберцовой кости на фоне введения натрия бензоата/ Г. В. Лукьянцева (стр.61-65)
Нефедов А. А. Оценка эффективности нейропротективной терапии экспериментального аллергического энцефаломиелита в условиях базовой терапии солу-медролом/ А. А. Нефедов (стр.65-70)
Motruk I. I. Pollen spectrum seasonal overview in relation to hay fever type prevalence in Vinnitsa, Ukraine/ I. I. Motruk [и др.] (стр.70-73)
Семененко О. Н. Окислительный стресс в гомогенатах почек при экспериментальной ожоговой болезни и его коррекция полифункциональными инфузионными растворами/ O. H. Семененко (стр.74-78)
Юрченко П. О. Маркери нейродегенерації та поведінкові реакції у щурів з гіпергомоцистеїнемією за умов модуляції обміну гідрогенсульфіду/ П. О. Юрченко, Н. В. Заічко (стр.78-81)
Рикало Н. А. Морфометричні показники структурних компонентів нирок статевонезрілих щурів при медикаментозному ураженні та патогенетичній корекції/ Н. А. Рикало, О. В. Андрощук (стр.82-85)
Пінчук С. В. Зв’язки комп’ютерно-томографічних розмірів поперекового відділу хребта на медіанно-сагітальних зрізах з антропо-соматотипологічними параметрами здорових юнаків мезоморфів та дівчат ендо-мезоморфів/ С. В. Пінчук (стр.85-89)
Черешнюк І. Л. Нейроретинопротекторні властивості мексидолу в умовах перехідної ішемії ока/ І. Л. Черешнюк, Г. В. Загорій, О. А. Ходаківський (стр.90-92)
Запорожченко М. Б. Алгоритм ведення пацієнток із лейоміомою матки/ М. Б. Запорожченко (стр.93-96)
Дудік О. П. Віддалені результати лікування хворих на хронічний фіброзний періодонтит із використанням силеру на основі біоактивної кераміки "Синтекість"/ О. П. Дудік (стр.97-101)
Конопліцький В. С. Обґрунтування методів діагностики дітей з хронічними колостазами/ В. С. Конопліцький, О. О. Лукіянець, І. Г. Нестеренко (стр.101-106)
Суходоля А. І. Дослідження впливу деепітелізованих кріоліофілізованих ксенодермоімплантатів на регенерацію зони кишкових анастомозів/ А. І. Суходоля, С. А. Назарчук (стр.106-111)
Шкільняк Л. І. Можливості ультрасонографії в діагностиці захворювань скронево-нижньощелепного/ Л. І. Шкільняк (стр.111-114)
Лисунець О. В. Адреногенітальний синдром у практиці сімейного лікаря/ О. В. Лисунець (стр.114-118)
Корчинський В. С. Фізична реабілітація хворих на реактивні артрити/ В. С. Корчинський (стр.118-121)
Лобко К. А. Сторонні тіла зовнішнього слухового проходу (випадок з практики)/ К. А. Лобко (стр.122-124)
Пікас О. Б. Особливості складу жирних кислот ліпідів у плазмі крові у хворих на дисемінований туберкульоз легень, не постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС/ О. Б. Пікас (стр.124-126)
Коробко О. А. Досвід використання альтернативних схем лікування з метою досягнення контролю над бронхіальною астмою/ О. А. Коробко, І. А. Ільюк, Т. В. Степанюк (стр.127-129)
Томашевський Я. В. Превентивно-метаболічна корекція синдрому цитопатичної гіпоксії при гострому панкреатиті біліарної етіології у хворих із цукровим діабетом/ Я. В. Томашевський (стр.130-136)
Рикало Н. А. Прогностичне значення вмісту вільного та пептидозв’язаного сироваткового гідроксипроліну при хронічній патології печінки/ Н. А. Рикало (стр.136-138)
Ночвіна О. А. Характеристика больового синдрому у жінок репродуктивного віку з хронічним тазовим болем/ О. А. Ночвіна (стр.139-142)
Сакович В. Н. К вопросу лечения эпидемического кератоконьюктивита/ В. Н. Сакович (стр.142-145)
Хомовський В. В. Вертебротерапевтичні методи при резистентній артеріальній гіпертензії/ В. В. Хомовський (стр.145-148)
Токарчук Н. І. Оцінка зв’язку між рівнем сироваткового гідроксивітаміну D (25(OH)D) та показниками ліпідного обміну у дітей першого року життя з рахітом на тлі ожиріння/ Н. І. Токарчук, М. М. Пугач (стр.149-152)
Гумінський Ю. Й. Закономірності річних змін соматометричних та спірометричних показників юнаків (студентів та військовослужбовців)/ Ю. Й. Гумінський, В. М. Андрійчук, Н. А. Шпакова (стр.152-158)
Романова В. О. Показники функції судинного ендотелію та їх зв’язок з параметрами гемодинаміки у хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену серцевою недостатністю/ В. О. Романова, О. В. Майко (стр.158-161)
Салій З. В. Характеристика основних морфометричних індексів головного мозку у хворих з наслідками черепно-мозкової травми/ З. В. Салій (стр.161-165)
Фурман В. Г. Гемофагоцитарний лімфогістіоцитоз - клінічний приклад в педіатрії/ В. Г. Фурман (стр.165-168)
Ткачук О. О. Вивчення отруйних рослин під час проходження польової практики з ботаніки/ О. О. Ткачук (стр.169-172)
Гаджула Н. Г. Індивідуальний підхід до профілактики одонтопатології у вагітних із різним рівнем карієсрезистентності/ Н. Г. Гаджула (стр.173-175)
Козловський Ю. К. Основи реології крові/ Ю. К. Козловський (стр.176-179)
Пилипонова В. В. . Сучасні погляди на механізм епігеномного канцерогенезу/ В. В. Пилипонова, Ю. М. Лях (стр.179-183)
Закалата Т. Р. Клініко-лабораторне обгрунтування сучасних методів лікування та профілактики трансверзальних аномалій зубощелепної системи у осіб різних вікових груп (огляд літератури)/ Т. Р. Закалата (стр.183-191)
Ткаченко Т. В. Антибіотико-асоційована діарея: клініка, діагностика і лікування/ Т. В., Ткаченко, Ю. М. Мостовой (стр.191-196)
Ільюк І. А. Легенева недостатність - сучасний погляд на проблему/ І. А. Ільюк (стр.196-201)
Луцюк М. Б. Харчування та синдром гіпергомоцистеїнемії/ М. Б. Луцюк [и др.] (стр.201-206)
Какарькін О. Я. Проблеми і перспективи покращення якості життя і реабілітації хворих на рак ободової і прямої кишки/ О. Я. Какарькін, Б. А. Ковальчук, О. В. Біктіміров (стр.206-209)
Кириченко Л. М. Вплив гуморальних та клітинних факторів імунного захисту на розвиток плаценти при гестозах/ Л. М. Кириченко (стр.210-215)
Оніськова О. В. Забезпеченість вітаміном D та ризик розвитку порушень серцево-судинної системи/ О. В. Оніськова (стр.215-221)
Очеретна О. Л. Основні аспекти викладання нормальної фізіології для студентів Вінницького національного медичного університету імені М. І. Пирогова/ О. Л. Очеретна (стр.222-225)
Паламарчук В. Б. Рак молочної залози, етіологічні чинники, клінічні ознаки, методи діагностики, лікування та профілактики/ В. Б. Паламарчук, А. О. Плакида, Г. В. Даценко (стр.225-230)
Бобир В. В. Способи моделювання дисбіотичних порушень на лабораторних тваринах/ В. В. Бобир [и др.] (стр.230-233)
Холодкова О. Л. Перспективи використання клітинних технологій при експериментальному остеохондрозі/ О. Л. Холодкова, І. Ю. Бадьїн, О. В. Цюрупа (стр.233-237)
Шевчук В. І. Медико-соціальна характеристика первинної інвалідності внаслідок хронічного обструктивного захворювання легень та бронхіальної астми в осіб працездатного віку/ В. І. Шевчук [и др.] (стр.238-242)
Саволюк С. І. Принципи забезпечення ефективного періопераційного супроводу операцій з приводу непухлинної обтураційної жовтяниці та її ускладнень/ С. І. Саволюк (стр.242-246)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н. І., Пугач М. М.
Заглавие : Оцінка зв’язку між рівнем сироваткового гідроксивітаміну D (25(OH)D) та показниками ліпідного обміну у дітей першого року життя з рахітом на тлі ожиріння
Параллельн. заглавия :The assessment of relation between the level of serum hydroxyvitamin D (25(OH)D) and lipid exchange indicators in infants with rickets related to obesity
Место публикации : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2015. - № 24. - С. 149-152 (Шифр ВУ45/2015/24)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ГИДРОКСИХОЛЕКАЛЬЦИФЕРОЛЫ -- HYDROXYCHOLECALCIFEROLS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
РАХИТ -- RICKETS
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Токарчук Н. І., Чигір І. В., Чекотун Т. В., Старинець Л. С.
Заглавие : L–карнітин у комплексній терапії білково-енергетичної недостатності у дітей раннього віку
Место публикации : Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. - 2014. - Т. 6, № 1. - С. 74-75 (Шифр МУ90/2014/6/1)
Предметные рубрики: ВНМУ
MeSH-главная: КАРНИТИН -- CARNITINE
БЕЛКОВО-ЭНЕРГЕТИЧЕСКАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ПИЩЕВАЯ -- PROTEIN DEFICIENCY
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)