Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (3)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Торбас, О. О.$<.>)
Общее количество найденных документов : 88
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Место публикации : Артеріальна гіпертензія. - Київ, 2020. - № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/4)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковим
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рековець О. Л., Торбас О. О., Кушнір С. М., Примак Г. Ф., Граніч В. М., Сидоренко П. І., Поліщук С. А., Пономарева Г. В., Радченко Г. Д., Живило І. О., Сіренко О. Ю., Крушинська Н. А., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Час прийому блокаторів рецепторів до ангіотензину II та їх антигіпертензивний ефект: власний досвід хронотерапії
Параллельн. заглавия :Time of angiotensin II receptor blockers intake and their antihypertensive effect: own experience of chronotherapy
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2020. - Т. 13, № 4. - С. 9-22 (Шифр АУ38/2020/13/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ЛЕКАРСТВА ПРИМЕНЕНИЯ СХЕМА -- DRUG ADMINISTRATION SCHEDULE
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Метою нашого дослідження було оцінити вплив блокаторів рецепторів до ангіотензину II (АТ II) — олмесартану, азилсартану та телмісартану при прийомі їх в ранкові або вечірні години на показники артеріального тиску (АТ) при добовому моніторуванні. Матеріали та методи. В дослідження було включено 126 пацієнтів із м’якою та помірною артеріальною гіпертензією, які були відібрані для порівняння впливу на рівень АТ медикаментозної хронотерапії блокаторами рецепторів до АТ II — олмесартаном, азилсартаном та телмісартаном при прийомі їх в ранкові або вечірні години та розподілені на 6 підгруп: 1-ша — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у ранкові години, 2-га — 20 пацієнтів, які приймали олмесартан 20–40 мг у вечірні години, 3-тя — 21 пацієнт, які приймали азилсартан 40–80 мг у ранкові години, 4-та — 20 пацієнтів, які приймали азилсартан 40–80 мг у вечірні години, 5-та — 22 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у ранкові години, 6-та — 23 пацієнти, які приймали телмісартан 40–80 мг у вечірні години. Пацієнти проходили первинне та повторне обстеження через 3 місяці терапії. Результати. Вечірній прийом олмесартану призводив до більш вираженого зниження середньодобового систолічного АТ (24САТ) — 11,09 ± 2,30 мм рт.ст. проти 4,06 ± 2,25 мм рт.ст., р 0,01. Зміни середньодобового ді-астолічного АТ (24ДАТ) були невірогідними, хоча зниження при прийомі в вечірні години було більш значним порівняно з ранковим прийомом — 8,38 ± 2,58 мм рт.ст. проти 3,38 ± 2,31 мм рт.ст., НД. Зміни 24САТ/24ДАТ на фоні прийому азилсартану в вечірні або ранкові години були вірогідними, але не відрізнялися між собою — 13,06 ± 2,65/9,76 ± 1,73 мм рт.ст. проти 12,71 ± 1,62/7,00 ± 1,50 мм рт.ст., НД. Зниження 24САТ/24ДАТ на фоні прийому телмісартану було вірогідно більш виражене при ранковому прийомі порівняно з вечірнім прийомом — 16,48 ± 2,86/12,56 ± 2,80 мм рт.ст. проти 4,93 ± 1,53/5,40 ± 1,89 мм рт.ст., р 0,01. Таким чином, ранковий прийом більш виражено знижував середньодобовий АТ на фоні прийому телмісартану, а вечірній прийом — на фоні прийому олмесартану. Азилсартан однаково знижував АТ при прийомі як у вечірні години, так і в ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану становило 71,80; 71,05 та 75,61 % відповідно. Висновки. Таким чином, наше дослідження різних блокаторів до АТ II (олмесартану, азилсартану та телмісартану) продемонструвало їх різні властивості щодо впливу на добовий артеріальний тиск. Ми можемо зробити висновок, що немає класового ефекту препаратів за часом їх прийому, одні сартани в нашому дослідженні були більш ефективні при прийомі в вечірні години, інші — у ранкові. Досягнення цільового АТ при добовому моніторуванні на фоні прийому олмесартану, азилсартану та телмісартану було однаковимThe purpose of our study was to evaluate the effect of angiotensin (AT) II receptor blockers — olmesartan, azilsartan, and telmisartan when taken in the morning or evening hours on blood pressure indicators during 24-hour monitoring. Materials and methods. The study included 126 patients with mild to moderate hypertension. The patients were divided into 6 groups: group 1 — 20 patients who took olmesartan 20–40 mg in the morning, group 2 — 20 patients took olmesartan 20–40 mg in the evening, group 3 — 21 patients took azilsartan 40–80 mg in the morning, group 4 — 20 patients took azilsartan 40–80 mg in the evening, group 5 — 22 patients took telmisartan 40–80 mg in the morning, group 6 — 23 patients took telmisartan 40–80 mg in the evening. Patients underwent initial and repeated examination after 3 months of therapy. Results. Evening intake of olmesartan led to a more pronounced decrease in 24 systolic blood pressure (SBP) (11.09 ± 2.30 versus 4.06 ± 2.25 mm Hg; p 0.01). Changes in 24 diastolic blood pressure (DBP) were insignificant, although the decrease, when taken in the evening was more significant compared to the morning intake (8.38 ± 2.58 versus 3.38 ± 2.31 mm Hg, NS). Changes in 24SBP/24DBP while taking azilsartan in the evening or morning hours were significant but did not differ from each other (13.06 ± 2.65/9.76 ± 1.73 and 12.71 ± 1.62/7.00 ± 1.50 mm Hg). The decrease in 24SBP/24SBP on the background of telmisartan intake was significantly more pronounced with the morning intake compared to the evening intake (16.48 ± ± 2.86/12.56 ± 2.80 versus 4.93 ± 1.53/5.40 ± 1.89 mm Hg; p 0.01) Thus, the morning intake more strongly reduced the average daily blood pressure while taking telmisartan, and the evening intake — while taking olmesartan. Azilsartan reduced blood pressure equally both when taken in the evening and in the morning. Achievement of target blood pressure with daily monitoring while taking olmesartan, azilsartan and telmisartan was 71.80, 71.05, and 75.61 %, respectively. Conclusions. The study of various AT II blockers (olmesartan, azilsartan, and telmisartan) has demonstrated their different properties in terms of impacting the daily blood pressure level depending on the time of administration. We did not reveal the class effect of the drugs by the time of their administration: olmesartan was more effective when taken in the evening, telmisartan — in the morning, and the effectiveness of azilsartan did not depend on the time of its administration. Achievements of target blood pressure while taking all three drugs according to 24-hour monitoring data were the same
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Торбас О. О., Радченко Г. Д., Сіренко Ю. М.
Заглавие : Фактори, що пов’язані із динамікою центрального артеріального тиску на фоні комбінованої 6-місячної антигіпертензивної терапії
Место публикации : Артериальная гипертензия. - 2015. - № 3. - С. 108-111 (Шифр АУ38/2015/3)
MeSH-главная: КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ ИЗМЕРЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE DETERMINATION
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Найти похожие

4.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2015г.,N 2
Интересные статьи :
Радченко Г. Д. Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія у молодих: чи всіх маємо лікувати?/ Г. Д. Радченко, О. О. Торбас, Ю. М. Сіренко (стр.17-25)
Коваленко В. М. Взаємозв’язок між показниками добового моніторування артеріального тиску та деформацією і швидкістю деформації міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.26-33)
Дзяк Г. В. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу та амлодипіну на параметри деформації міокарда лівого шлуночка в чоловіків з артеріальною гіпертензією/ Г. В. Дзяк, М. Ю. Колесник (стр.34-40)
Трембовецька О. М. Вплив блокади лівої ніжки пучка Гіса на показники повздовжнього зміщення стінок лівого шлуночка у хворих на дилатаційну кардіоміопатію/ О. М. Трембовецька, Г. В. Книшов, В. П. Захарова (стр.41-46)
Орищин Н. Д. Оцінка життєздатності міокарда методом магнітно-резонансної візуалізації у передбаченні ефективності реваскуляризації при ішемічній кардіоміопатії/ Н. Д. Орищин (стр.49-57)
Мітченко О. І. Лептинорезистентність, стан вуглеводного та ліпідного обмінів у пацієнтів з гіпертонічною хворобою та метаболічним синдромом/ О. І. Мітченко, В. Ю. Романов, О. Ю. Кулик (стр.58-64)
Сичов О. С. Використання метаболічної терапії у хворих з фібриляцією передсердь/ О. С. Сичов, О. М. Романова, О. В. Срібна (стр.65-70)
Бородай А. О. Зв’язок між фібриляцією передсердь, артеріальною гіпертензією і німими інфарктами головного мозку/ А. О. Бородай [и др.] (стр.71-78)
Зінченко Ю. В. Перебіг уперше виниклого тріпотіння передсердь протягом п’ятнадцяти років після кардіоверсії/ Ю. В. Зінченко, Т. В. Міхалєва (стр.81-86)
Скочко О. В. Взаємозв’язок захворювань пародонта з чинниками ризику розвитку ішемічної хвороби серця/ О. В. Скочко [и др.] (стр.87-94)
Тодуров Б. М. Ультразвукова декальцифікація стулок аортального клапана/ Б. М. Тодуров (стр.95-98)
Лутай М. І. Кальциноз вінцевих артерій, аорти, клапанів серця та ішемічна хвороба серця: патофізіологія, взаємозв’язок, прогноз, стратифікація ризику. Частина 3. Взаємозв’язок кальцификації вінцевих артерій з кальцинозом інших локалізацій (аорта, клапани серця), остеопорозом. Можливості прогнозу і стратифікації ризику/ М. І. Лутай, І. П. Голікова (стр.99-112)
DiNicolantonio J. Клопідогрель – безпечніший за тикагрелор щодо кровотеч: ретельний аналіз дослідження PLATO/ J. DiNicolantonio [и др.] (стр.113-123)
Георгій Вікторович Дзяк (до 70-річчя від дня народження) (стр.124-125)
Євгенія Хомівна Заремба (до 80-річчя від дня народження (стр.126-127)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2015г.,N 3
Интересные статьи :
Дзяк Г. В. Упруго-эластические свойства артериальной стенки в зависимости от возраста у мужчин с артериальной гипертензией/ Г. В. Дзяк, Э. Л. Колесник (стр.13-19)
Радченко Г. Д. Порівняння ефективності лікування за допомогою комбінацій лізиноприлу й гідрохлоротіазидута бісопрололу й гідрохлоротіазиду в пацієнтів з помірною і тяжкою артеріальною гіпертензією / Г. Д. Радченко [и др.] (стр.21-28)
Соколов М. Ю. Перипроцедурне пошкодження міокарда у хворих на стабільну стенокардію залежно від способу медикаментозної протекції/ М. Ю. Соколов, В. Ю. Кобиляк, Ю. М. Соколов (стр.29-39)
Талаєва Т. В. Роль набутої автоімунної відповіді в розвитку гострого коронарного синдрому/ Т. В. Талаєва, В. О. Шумаков, В. В. Братусь (стр.40-47)
Нетяженко Н. В. Зміни активності згортувальної та протизгортувальної систем крові в жінок з різним ступенем ризику серцево-судинних подій/ Н. В. Нетяженко [и др.] (стр.48-54)
Ватутін Н. Т. Вегетативний дисбаланс у хворих на стенокардію напруження: можливості фізіологічних тригерів процесу прекондиціювання/ Н. Т. Ватутін, Н. В. Калінкіна, В. С. Колесніков (стр.55-59)
Сичов О. С. Предиктори виникнення тромбу та сладжу у хворих з неклапанною фібриляцією передсердь, зв’язок з попередньою антикоагулянтною терапією/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.60-67)
Левчук Н. П. Зміни структури і функції міокарда в пацієнтів з персистентною фібриляцією передсердь після кардіоверсії при тривалому спостереженні/ Н. П. Левчук [и др.] (стр.6873)
Трембовецька О. М. Повздовжнє сегментарне зміщення стінок лівого шлуночка у хворих з недостатністю мітрального клапана/ О. М. Трембовецька (стр.75-78)
Єпанчінцева О. А. Якість життя пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця: місце ранолазину/ О. А. Єпанчінцева [и др.] (стр.79-83)
Лутай М. І. Відкладання жирової тканини в міокарді в нормі та при патології. Клінічний випадок ліпоматозної гіпертрофії правого шлуночка/ М. І. Лутай [и др.] (стр.84-93)
Зінченко Ю. В. Перебіг аритмії у хворих, що перенесли епізод тріпотіння передсердь 1 : 1/ Ю. В. Зінченко, О. І. Фролов (стр.94-100)
Федьків С. В. Магнітно-резонансна візуалізація в діагностиці ішемічного ураження міокарда лівого шлуночка/ С. В. Федьків, С. С. Теличкун (стр.103-112)
Ірина Казимирівна Следзевська (1928–2015) (стр.113-114)
Олексій Олексійович Мойбенко (1931–2015) (стр.115-116)
Стрес та серцево-судинні захворювання: національна стратегія в сучасних умовах України. Науково-практична конференція. (стр.117-118)
XVI Національний конгрес кардіологів України (стр.119)
Интересные статьи :
Найти похожие


6.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2014г.,N 4
Интересные статьи :
Мітченко О. І. Вплив консервативних та хірургічних методів лікування ожиріння на серцево-судинний ризик у хворих з артеріальною гіпертензією та морбідним ожирінням/ О. І. Мітченко [и др.] (стр.17-25)
Коваленко В. М. Взаємозв’язок між структурно-функціональним станом лівих відділів серця і толерантністю до фізичного навантаження в пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ В. М. Коваленко [и др.] (стр.26-32)
Радченко Г. Д. Вплив лікування на основі фіксованої комбінації валсартану й гідрохлоротіазиду та вільної комбінації бісопрололу з гідрохлоротіазидом на артеріальний тиск, пружно-еластичні властивості артерій і сексуальну дисфункцію/ Г. Д. Радченко [и др.] (стр.33-48)
Талаєва Т. В. Значущість та механізми дії запалення як самостійного чинника атерогенезу/ Т. В. Талаєва, О. С. Гавриш, В. В. Братусь (стр.49-69)
Коваленко В. М. Характеристика функціонального стану периферичних артерій в умовах хронічного системного запалення у хворих на остеоартроз із супутнім метаболічним синдромом/ В. М. Коваленко, А. С. Козлюк (стр.70-77)
Долженко М. М. Особливості дисфункції ендотелію в пацієнтів з післяінфарктною ішемічною кардіоміопатією в поєднанні з неалкогольною жировою хворобою печінки/ М. М. Долженко [и др.] (стр.78-83)
Солов’ян Г. М. Структурно-функціональний стан міокарда, варіабельність ритму та електрофізіологічні властивості серця у хворих з пароксизмальною фібриляцією передсердь різної етіології/ Г. М. Солов’ян (стр.84-93)
Сичов О. С. Особливості виявлення тромбоутворення в порожнинах серця у хворих з типовим тріпотінням передсердь і пацієнтів з фібриляцією передсердь/ О. С. Сичов, А. О. Бородай (стр.94-101)
Міхалєва Т. В. Структурно-функціональний стан міокарда при фібриляції передсердь неклапанного генезу у пацієнтів віком менше 65 років зі збереженою систолічною функцією лівого шлуночка серця/ Т. В. Міхалєва (стр.102-110)
Лебідь І. Г. Одноцентрове дослідження хірургічної активності у дорослих із природженими вадами серця: 15-річний ретроспективний аналіз/ І. Г. Лебідь (стр.111-118)
Гавриленко Т. І. Мієлопероксидаза та її роль у розвитку ішемічної хвороби серця/ Т. І. Гавриленко, Н. О. Рижкова, О. М. Пархоменко (стр.119-126)
Дзяк Г. В. Юрій Миколайович Соколов (до 70-річчя з дня народження)/ Г. В. Дзяк (стр.127-128)
Дзяк Г. В. . Аналітичний огляд дисертаційних робіт, захищених за спеціальністю Д 14.01.11 – «Кардіологія» у спеціалізованій вченій раді Д 08.601.02/ Г. В. Дзяк, В. В. Родіонова, О. І. Мітченко (стр.129133)
Интересные статьи :
Найти похожие


7.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2016г.,N 6
Интересные статьи :
До ювілею Євгенії Петрівни Свіщенко (стр.13-14)
Коваленко В. М. Міокардит: сучасний стан проблеми і пошук нових підходів до діагностики/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.15-24)
Амосова К. М. Резолюція сегмента ST після первинних перкутанних коронарних втручань: частота досягнення, клінічне значення і незалежні предиктори/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.25-31)
Пархоменко О. М. Гострий кардіоренальний синдром у стабільних хворих з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST: патогенетична роль порушення ендотелійзалежної вазодилатації/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.32-38)
Радченко Г. Д. Вплив фіксованої комбінації периндоприлу й амлодипіну на ураження органів-мішеней у хворих на артеріальну гіпертензію з ішемічною хворобою серця та без неї (результати дослідження EPHES)/ Г. Д. Радченко [та ін.] (стр.41-57)
Бичкова Н. Г. Імунологічні аспекти перебігу артеріальної гіпертензії, поєднаної з хронічним обструктивним захворюванням легень/ Н. Г. Бичкова, С. А. Бичкова, Г. А. Таран (стр.58-63)
Сичов О. С. Предиктори виникнення серцево-судинних подій у пацієнтів з фібриляцією та тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.64-75)
Несукай О. Г. Оцінювання функції лівих відділів серця методом спекл-трекінг ехокардіографії в пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка різного ступеня/ О. Г. Несукай, Й. Й. Гіреш (стр.76-81)
Дячук Д. Д. Скрининг ишемии миокарда методом оценки фазы реполяризации/ Д. Д. Дячук [и др.] (стр.82-89)
Кваша Е. А. Профиль сердечно-сосудистого риска у мужчин, проживающих в городе: 35-летняя динамика/ Е. А. Кваша [и др.] (стр.90-96)
Лебідь І. Г. Стать-детерміновані відмінності в оперованих та неоперованих дорослих із природженими вадами серця/ І. Г. Лебідь, І. М. Ємець (стр.97-103)
Гарміш О. О. Оцінка показників запальної активності та ураження периферичних судин як маркерів серцево-судинного ризику в жінок з ревматоїдним артритом/ О. О. Гарміш [та ін.] (стр.104-111)
Сіромаха С. О. Випадок невідкладного лікування тріпотіння передсердь у новонародженого/ С. О. Сіромаха [та ін.] (стр.112-114)
Голтвян О. М. Сучасні погляди на кальцифікацію вінцевих артерій та методи її діагностики/ О. М. Голтвян, Ю. Г. Кияк, О. Ю. Барнетт (стр.115-121)
Пам’яті Георгія Вікторовича Дзяка (1945-2016) (стр.122-123)
Интересные статьи :
Найти похожие


8.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 2
Интересные статьи :
Воронков Л. Г. Біологічні маркери та їх застосування при серцевій недостатності. Консенсус Всеукраїнської асоціації кардіологів України, Всеукраїнської асоціації фахівців із серцевої недостатності та Української асоціації фахівців з невідкладної кардіології/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.11-22)
Целуйко В. Й. Показники коронарографії у хворих із гострим коронарним синдромом та фібриляцією передсердь/ В. Й. Целуйко, Салем Ф. Бен, Н. А. Лопіна (стр.23-31)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину II на зміни артеріального тиску при добовому моніторуванні залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.32-47)
Воронков Л. Г. Клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від втрати маси тіла за останні 6 місяців/ Л. Г. Воронков, К. В. Войцеховська, Л. П. Паращенюк (стр.48-56)
Жадан А. В. Сердечная недостаточность, требующая госпитализации, у пациентов, перенесших кардиохирургическое вмешательство по поводу клапанной патологии сердца/ А. В. Жадан (стр.57-62)
Березуцкий В. И. Сонификация сердечных аритмий в музыке Бетховена, или "The heartfelt music of Ludwig van Beethoven"–2/ В. И. Березуцкий, М. С. Березуцкая (стр.63-75)
Соловьян А. Н. Антиаритмические препараты: механизмы действия, клинические эффекты, показания к применению/ А. Н. Соловьян, Т. В. Михалева (стр.76-90)
Интересные статьи :
Найти похожие


9.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2021г. т.28,N 3
Интересные статьи :
Коваленко В. М. COVID-19 - асоційований міокардит: власний досвід патогенетичного лікування/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.9-19)
Сіренко Ю. М. Вплив фіксованих комбінацій на артеріальну жорсткість та еректильну функцію в пацієнтів з артеріальною гіпертензією/ Ю. М. Сіренко [та ін.] (стр.20-29)
Ломаковський О. М. Порівняльна характеристика стану імунної системи у хворих на ішемічну хворобу серця зі стабільною стенокардією та гострим коронарним синдромом/ О. М. Ломаковський [та ін.] (стр.30-39)
Мітченко О. І. Загальний аналіз клініко-лабораторних характеристик пацієнтів, які увійшли до Українського реєстру хворих із сімейною гіперхолестеринемією/ О. І. Мітченко [та ін.] (стр.41-48)
Стан М. В. Роль фракційного резерву кровоплину при визначенні тактики реваскуляризації в пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ М. В. Стан [та ін.] (стр.49-56)
Ковальова О. М. Раціональна антигіпертензивна терапія пацієнтів старших вікових груп/ О. М. Ковальова (стр.57-66)
Коваленко В. М. Діагностика та лікування міокардиту. Рекомендації Всеукраїнської асоціації кардіологів України/ В. М. Коваленко [та ін.] (стр.67-88)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Заглавие журнала :Український кардіологічний журнал -2019г.,N 5
Интересные статьи :
Міщенко Л. А. Можливості монотерапії щодо контролю артеріального тиску: результати українського дослідження МАГНАТ/ Л. А. Міщенко (стр.11-20)
Рековець О. Л. Вплив блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ на зміну офісного, центрального артеріального тиску та циркадність артеріального тиску залежно від ранкового або вечірнього прийому/ О. Л. Рековець [та ін.] (стр.23-32)
Воронков Л. Г. Предиктори довгострокового клінічного прогнозу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.33-42)
Целуйко В. Й. Особливості структурного і функціонального ремоделювання лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім гіпотериозом/ В. Й. Целуйко, Л. М. Яковлева, Д. А. Корчагіна (стр.43-52)
Шумаков В. О. Ефективність комбінованого препарату L-аргініну та L-карнітину в терапії пацієнтів з гострим інфарктом міокарда/ В. О. Шумаков [та ін.] (стр.53-63)
Кожухов С. М. Конгрес Європейського товариства кардіологів - 2019/ С. М. Кожухов (стр.64-65)
Резолюція ХХ Національного конгресу кардіологів України (стр.66-68)
Интересные статьи :
Найти похожие


 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)