Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Трепет, Г. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 20
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20

Заглавие журнала :Международный неврологический журнал -2021г. т.17,N 2
Интересные статьи :
Дзяк Л. А. Сучасні аспекти нейропатогенезу й неврологічних проявів COVID-19/ Л. А. Дзяк [та ін.] (стр.8-17)
Chemer N. Post-stroke seizures: review article/ N. Chemer, L. Shevchenko (стр.18-24)
Літовченко Т. А. Якість життя пацієнтів з посттравматичними нейропатіями та плексопатіями, що супроводжуються хронічним нейропатичним больовим синдромом/ Т. А. Літовченко, О. М. Бородай, О. Л. Тондій (стр.25-28)
Трепет Г. С. Ішемічний інсульт як наслідок коагулопатії при коронавірусній хворобі/ Г. С. Трепет, Л. М. Трепет, Я. А. Гаврилюк (стр.29-36)
Кирилова Л. Г. Тривожно-невротичні розлади в дитячому віці: класифікація, діагностика й можливості терапії/ Л. Г. Кирилова [та ін.] (стр.37-42)
Лабунец И. Ф. Влияние экзогенного мелатонина на показатели поведения и оксидативного стресса в головном мозге стареющих мышей с экспериментальными моделями патологии нервной системы/ И. Ф. Лабунец [и др.] (стр.43-49)
Марценковський І. А. Педіатричний делірій при розладах аутистичного спектра. Клінічний і генетичний поліморфізм, зв’язок з онтогенетичними епілептичними енцефалопатіями, шизофренією, біполярним розладом/ І. А. Марценковський [та ін.] (стр.51-65)
Орос М. М. Торакалгія як актуальна проблема в практиці невролога: діагностика та лікування/ М. М. Орос, І. І. Сапіга (стр.66-70)
Літовченко Т. А. Роль вірусних енцефалітів у розвитку епілептичних нападів і епілепсії/ Т. А. Літовченко, А. В. Літовченко (стр.73-80)
Селюк М. М. Профілактика й лікування когнітивних дисфункцій з позиції ефективності й безпечності/ М. М. Селюк, М. М. Козачок, О. В. Селюк (стр.81-85)
Опімах С. Г. Фармакотерапія нейропатичного болю: рекомендації міжнародних настанов/ С. Г. Опімах (стр.87-90)
Teasell R. Довідник клініциста, який проводить реабілітацію після інсульту. Розділ 4. Реабілітація верхньої кінцівки при геміплегічній формі ураження/ R. Teasell [et al.] (стр.90-113)
Коваленко О. Є. Хронічна церебральна венозна дисфункція: діагностичні та лікувально-профілактичні аспекти/ О. Є. Коваленко, Н. Г. Притико (стр.114-119)
Professor Stepan M. Vinychuk — an outstanding medical doctor, scientist, and leader of Ukrainian neurology (стр.121-122)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Трепет Г. С., Трепет Л. М., Гаврилюк Я. А.
Заглавие : Ішемічний інсульт як наслідок коагулопатії при коронавірусній хворобі
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 29-36 (Шифр МУ64/2021/17/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДВС-СИНДРОМ -- DISSEMINATED INTRAVASCULAR COAGULATION
ИНСУЛЬТ -- STROKE
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): соvid-19
Аннотация: Мета: порівняти стан згортальної системи крові в пацієнтів з ішемічним інсультом та коронавірусною хворобою та в пацієнтів з ішемічним інсультом без коронавірусної хвороби. Матеріали та методи. Обстежені 40 хворих у гострому періоді мозкового ішемічного інсульту віком від 69 до 87 років (середній вік — 77,30 ± 2,08 року). Пацієнти були розділені на дві групи: І група — SARS-CoV-2-позитивні, ІІ група — SARS-CoV-2-негативні. I групу становили 20 хворих (9 жінок та 11 чоловіків) віком від 69 до 84 років (середній вік — 76,9 ± 3,0 року). У II групу ввійшли 20 хворих (10 жінок та 10 чоловіків) віком від 72 до 87 років (середній вік 78,5 ± 2,5 року). Результати. У 12 (60 %) пацієнтів І групи було захворювання середнього ступеня тяжкості, у 8 (40 %) — відзначено тяжкий перебіг. Вираженість неврологічного дефіциту за шкалою NIHSS вірогідно не відрізнялася в пацієнтів обох клінічних груп: у I групі він становив 14,0 ± 0,7 бала, у II — 10,00 ± 1,37 бала, що відповідало інсульту середнього ступеня тяжкості, рівень значимості р = 0,05. У неврологічному статусі в обох групах спостерігалися руховий та сенсорний дефіцит у поєднанні з мовленнєвими розладами й атаксичні порушення. Середній показник протромбінового індексу (ПТІ) в I групі становив 101 ± 6 %, у II — 83 ± 2 %, p = 0,01. Рівень фібриногену в I групі становив 401,0 ± 18,6 мг/дл, у II групі — 250 ± 12 мг/дл, що може призводити до тимчасової гіперкоагуляції і спричинювати розвиток тромбоемболії (p 0,05). У І групі рівень D-димеру дорівнював 465 ± 8 нг/мл, у ІІ — 175 ± 4 нг/мл (р 0,05). Висновки. Отримані дані свідчать, що для SARS-CoV-2-позитивних пацієнтів з ішемічним інсультом порівняно із SARS-CoV-2-негативними пацієнтами з ішемічним інсультом характерна наявність коагулопатії, про що свідчать вірогідно вищі рівні фібриногену, ПТІ, D-димеру та помірна тромбоцитопенія, а також вірогідно вищі рівні С-реактивного білка, що вказує на наявність гострого запального процесу, який також спричиняє тромбоутворення
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур’янов В. Г., Соколова А. І.
Заглавие : Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 1/2. - С. 20-27 (Шифр УУ43/2020/1/2)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Мета — описати клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту (ІІ), проаналізувати результати його використання у пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ), а також зв’язок між демографічними показниками, судинними чинниками ризику та підтипом ІІ. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, госпіталізованих до ІІБ у 2011-2018 рр. (медіана віку — 68,1 року, міжквартильний інтервал — 59,7-75,5, 44,4 % жінок). Виконано всі необхідні інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням критерію Краскела-Уолліса (постеріорне порівняння виконано за критерієм Данна) і -2-тесту (постеріорне порівняння проведено за методом Мараскуїлло). Результати. На підставі даних літератури розроблено клініко-діагностичний алгоритм для визначення етіопатогенетичного підтипу ІІ. В усіх пацієнтів під час перебування в ІІБ визначено підтип ІІ за розробленим алгоритмом, а також встановлено особливості чинників ризику залежно від підтипу ІІ. Використання клініко-діагностичного алгоритму дало змогу у 254 пацієнтів виявити атеротромботичний підтип ІІ, у 270 — кардіоемболічний, у 35 — лакунарний, у 53 — криптогенний. Пацієнти з атеротромботичним ІІ частіше (p ‹ 0,001), ніж пацієнти з іншими підтипами ІІ, курили (52,9 %) та були чоловічої статі (64,2 %). У пацієнтів з лакунарним ІІ частіше (p ‹ 0,001) реєстрували підвищений рівень холестерину ліпопротеїдів низької густини. Кардіоемболічний ІІ асоціювався з похилим віком, жіночою статтю та фібриляцією передсердь (83,3 %, p ‹ 0,001). Криптогенний ІІ частіше виникав в осіб чоловічої статі, які значно рідше мали в анамнезі артеріальну гіпертензію. Висновки. Розроблений клініко-діагностичний алгоритм дає змогу визначати найімовірніший підтип ІІ, що може мати значення для оцінки прогнозу пацієнта, вибору тактики лікувальних заходів та оптимальної вторинної профілактики.
Найти похожие

Заглавие журнала :Український неврологічний журнал -2020г.,N 1/2
Интересные статьи :
Ткаченко О. В. Ураження нервової системи при коронавірусній інфекції COVID-19/ О. В. Ткаченко (стр.5-12)
Стаднік С. М. Особливості запально-метаболічного профілю пацієнтів у гострий період ішемічного інсульту/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.13-19)
Фломін Ю. В. Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.20-27)
Пантелеєнко А. В. Зв’язок вираженості лейкоареозу зі ступенем функціонального відновлення після атеротромботичного ішемічного інсульту/ А. В. Пантелеєнко (стр.28-33)
Турчина Н. С. Вірусна персистенція в атеросклеротичних бляшках пацієнтів з ішемічним інсультом і транзиторною ішемічною атакою після каротидної ендартеректомії/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько, В. А. Черняк (стр.34-40)
Семчишин М. Г. Транскраніальна допплерографія в діагностиці черепно-мозкової травми середнього ступеня тяжкості в гострий, проміжний і віддалений періоди в учасників операції об’єднаних сил і потерпілих поза зоною конфлікту/ М. Г. Семчишин (стр.41-45)
Мальцев Д. В. Клінічні випадки хронічної реактивованої інфекції HHV-6 і HHV-7 з картиною скроневого медіанного склерозу і зміною особистості/ Д. В. Мальцев (стр.46-56)
Антоненко К. В. Важливі досягнення в неврології за 2019 рік/ К. В. Антоненко (стр.57-58)
Антоненко К. В. Інформація про ESO-WSO-вебінар, присвячений оприлюдненню результатів великих клінічних досліджень у 2020 році/ К. В. Антоненко, Ю. Л. Гелетюк (стр.59-61)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Заглавие : Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 7-14 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРИЧИННАЯ СВЯЗЬ -- CAUSALITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета – встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011?–?2018 рр. (медіана віку – 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій x² (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників – критерій Краскела – Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc. Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 – кардіоемболічний, у 35 – лакунарний підтип ІІ, у 53 – ?ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p ‹ 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний – зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний – з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено. Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами.
Найти похожие

Заглавие журнала :Український неврологічний журнал -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Фломін Ю. В. Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.7-14)
Турчина Н. С. Ризик трирічного рецидиву ішемічного інсульту та його незалежні предиктори у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько (стр.15-22)
Антоненко К. В. Предиктори розвитку запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у вертебробазилярному басейні/ К. В. Антоненко, Л. О. Вакуленко, Л. І. Соколова (стр.23-28)
Таряник К. А. Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів/ К. А. Таряник [та ін.] (стр.29-34)
Костенко В. В. Важливість немоторних симптомів у клінічній картині хвороби рухового нейрона/ В. В. Костенко, Ю. І. Головченко (стр.35-40)
Довбонос Т. А. Комплаєнс і побічна дія інтерферонотерапії розсіяного склерозу/ Т. А. Довбонос (стр.41-46)
Мальцев Д. В. Випадок псевдотуморозного ураження центральної нервової системи, спричиненого вірусом простого герпесу 1 типу, у пацієнта із вторинним імунодефіцитом/ Д. В. Мальцев (стр.47-56)
Симоненко Г. Г. Клінічний поліморфізм раннього церебрального атеросклерозу/ Г. Г. Симоненко (стр.57-63)
Шепілов Д. Р. Вплив ягід брусниці на стан вуглеводного метаболізму, структуру гіпокампа та когнітивну функцію у мишей, нокаутних за геном аполіпопротеїну Е/ Д. Р. Шепілов [та ін.] (стр.64-71)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Международный неврологический журнал -2019г.,N 8
Интересные статьи :
Купрієнко Н. Японський досвід лікування пацієнтів із гострим ішемічним інсультом. Гість редакції - професор Yukito Shinohara/ підгот. Н. Купрієнко (стр.13-15)
Галина И. Долговременная комплексная медицинская, социальная и педагогическая реабилитация лиц с отклонениями психофизического развития/ И. Галина [и др.] (стр.16-22)
Vinychuk S. M. Thalamic stroke outcomes: a prospective hospital-based cohort study/ S. M. Vinychuk, M. M. Prokopiv, O. Ye. Fartushna (стр.23-27)
Цимбалюк Я. В. Показання і протипоказання до проведення хірургічного лікування наслідків ураження лицевого нерва/ Я. В. Цимбалюк (стр.28-33)
Прокопів М. М. Система надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві: оцінка клінічної ефективності тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину в лікуванні гострого ішемічного інсульту в різні періоди після його розвитку/ М. М. Прокопів [та ін.] (стр.35-47)
Суслова Е. Ю. Причины, диагноз и лечение хронической неспецифической боли в нижней части спины/ Е. Ю. Суслова, О. А. Черненко, А. И. Исайкин (стр.48-52)
Бурчинський С. Г. Біль і депресія: нові можливості фармакотерапії хронічних психогенних больових синдромів/ С. Г. Бурчинський (стр.55-61)
Коваленко О. Є. Неінвазивні методи рефлексотерапії: обгрунтування та доцільність у клінічній практиці/ О. Є. Коваленко, М. Є. Рубаніста (стр.62-69)
Пономарев В. В. Болезнь Девика: анализ литературы и клинический разбор/ В. В. Пономарев, Н. В. Мазго (стр.70-77)
Научный симпозиум EVER Pharma "Достижения в клиническом лечении черепно-мозговой травмы и инсульта" (стр.78-86)
Chopp M. Применение Церебролизина при черепно-мозговой травме способствует восстановлению неврологических нарушений и когнитивных функций/ M. Chopp (стр.78-80)
Lackner P. Предикторы исходов черепно-мозговой травмы - детерминанты и перспективы на будущее/ P. Lackner (стр.80-82)
Maas A. CENTER-TBI: картирование современного ладшафта черепно-мозговой травмы в Европе/ A. Maas (стр.82-84)
Lucena L. Эффективность Церебролизина при тяжелой черепно-мозговой травме: многоцентровое ретроспективное когортное исследование/ L. Lucena (стр.85-86)
Звіт про ІІ Національний конгрес "Актуальні питання перинатальної неврології" (17-18 жовтня 2019 р., м. Київ) (стр.87-92)
Тези ІІ Національного конгресу "Актуальні питання перинатальної неврології" (17-18 жовтня 2019 р., м. Київ) (стр.93-107)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Прокопів М. М., Трепет Л. М., Трепет Г. С., Єльська О. Ю.
Заглавие : Система надання невідкладної медичної допомоги хворим на мозковий інсульт у м. Києві: оцінка клінічної ефективності тромболітичної терапії та біофлавоноїду кверцетину в лікуванні гострого ішемічного інсульту в різні періоди після його розвитку
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 8. - С. 35-47 (Шифр МУ64/2019/8)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
Предметные рубрики: Корвитин
Актилизе
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY
КВЕРЦЕТИН -- QUERCETIN
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Географич. рубрики: Київ
Аннотация: Проведено аналіз системи надання невідкладної медичної допомоги хворим із гострим ішемічним інсультом з урахуванням директивних документів, наказів, уніфікованих клінічних протоколів медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України, а також настанов Департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Мета: провести аналіз еволюції неврологічного/функціонального відновлення на тлі тромболітичної терапії, оцінити наслідки в ранній і пізній періоди спостереження, терапевтичну ефективність застосування водорозчинної форми біофлавоноїду кверцетину (Корвітину) в лікуванні хворих із гострим ішемічним інсультом, особливості та закономірності відновлення втрачених неврологічних функцій у ранній і віддалений періоди (10 років), а також якість життя пацієнтів у віддалений період. Матеріали та методи. Були проведені клініко-неврологічні та нейровізуалізаційні обстеження 102 хворих із гострим ішемічним інсультом. Залежно від застосованої терапії пацієнти були рандомізовані на дві групи: 1-шу становили 25 пацієнтів (15 чоловіків і 10 жінок) віком від 42 до 80 років (середній вік — 61,7 ± 1,8 року), які отримували внутрішньовенно рекомбінантний людський активатор плазміногену тканинного типу (альтеплаза) — препарат Актилізе; 2-га група — 41 хворий (21 чоловік і 20 жінок) віком від 44 до 63 років (середній вік — 55,1 ± 5,3 року), яким призначали внутрішньовенно водорозчинну форму кверцетину (препарат Корвітин) додатково до стандартної терапії. До контрольної групи, рандомізованої методом випадкової вибірки, увійшли 36 пацієнтів (19 чоловіків і 17 жінок) віком від 40 до 64 років (середній вік — 54,2 ± 5,5 року), які отримували лише стандартну терапію. Результати. Парні порівняння функціональних наслідків між групами кверцетину і стандартної терапії показали, що використання водорозчинного кверцетину зумовлювало статистично вищий показник повного відновлення неврологічних функцій (р 0,05) у пізній період спостереження, статистично значущими були також наслідки у віддалений період порівняно зі стандартною терапією. Висновки. Отримані результати свідчать про доцільність застосування препарату кверцетин (Корвітин) і тим хворим, яким проводитимуть системний тромболізис, що може значно нівелювати ушкоджувальну дію реперфузії та реперфузійне ушкодження ішемізованої тканини мозку, поліпшуватиме колатеральний кровообіг
Найти похожие

Заглавие журнала :Международный неврологический журнал -2017г.,N 8
Интересные статьи :
Литовченко Т.А. Особенности лечения эпилепсии у женщин детородного возраста/ Т. А. Литовченко (стр.15-21)
Новикова Л.В. Прогнозирование исхода острого периода повторного мозгового ишемического полушарного инсульта/ Л. В. Новикова (стр.22-28)
Сравнение эффективности декскетопрофена и диклофенака в лечении неспецифической боли в нижней части спины (стр.31-37)
Трепет Г.С. Вибір стратегії лікування ізольованих мозочкових інфарктів різних судинних територій/ Г. С. Трепет (стр.38-43)
Копчак О.О. Поведінкові розлади у пацієнтів з деменцією: клініка, діагностика та лікування/ О. О. Копчак (стр.44-50)
Орос М.М. Парези при нейропатії та радикулопатії: тактика лікування/ М. М. Орос [та ін.] (стр.53-58)
Онопрієнко О.П. Клінічний випадок геморагічного інсульту у вагітної внаслідок розриву церебральної артеріовенозної мальформації/ О. П. Онопрієнко, Є. М. Ганич, М. Р. Островерхова (стр.59-64)
Головач І. Ю. Ефективність та доцільність застосування напроксену при різних клінічних ситуаціях/ І. Ю. Головач (стр.65-70)
Бурчинский С.Г. Комплексная коррекция тревожных и когнитивных расстройств в ангионеврологии: цели, задачи, инструменты/ С. Г. Бурчинский (стр.73-78)
Роль пиримидиновых нуклеотидов в терапии периферических нейропатий различной этиологии (обзор литературы) (стр.79-84)
Эффективность и безопасность окрелизумаба при лечении первично-прогрессирующего рассеянного склероза (данные клинического исследования) (стр.87-93)
Реабилитация после инсульта: подходы к фармакологическому лечению в острой и подострой стадии/ R. Steven (стр.96-108)
Steven R. Временной фактор, физическая реабилитация и медикаменты: реорганизация и восстановление после инсульта/ R. Steven (стр.96-98)
Bender A. Реабилитация двигательных функций, основанная на доказательствах эффективности: от признанных методов лечения до будущих перспектив/ A. Bender (стр.99-102)
Muresanu D. Проблемы и возможности при восстановлении двигательных функций/ D. Muresanu (стр.102-105)
Winkler A. Новые концепции мультимодальной двигательной реабилитации после инсульта/ A. Winkler (стр.106-108)
Матеріали I Національного конгресу "Актуальні питання перинатальної неврології" (23-24 листопада 2017 р., м. Київ, Україна) (стр.111-129)
Галактіонова І.В. Розвиток функції ходьби у дітей 2-го року життя/ І. В. Галактіонова (стр.111)
Евтушенко С.К. Агвантар (левокарнитин) в перманентной терапии митохондриальной энцефаломиелопатии - болезни Ван дер Кнаппа/ С. К. Евтушенко (стр.111-112)
Евтушенко С.К. Аутикоподобные расстройства у детей с труднокурабельными формами эпилепсии как проявления "насильственной нормализации ЭЭГ" - синдрома Ландольта/ С. К. Евтушенко (стр.113)
Евтушенко С.К. Клинически изолированные синдромы в дебюте рассеянного склероза у детей/ С. К. Евтушенко (стр.113-114)
Знаменська Т.К. Роль мозкового нейротрофічного фактора на етапі діагностики гіпоксично-ішемічного ушкодження головного мозку у недоношених новонароджених в гострому періоді/ Т. К. Знаменська, Л. Г. Кирилова, В. Б. Швейкіна (стр.114)
Кирилова Л.Г. Удосконалення ранньої клініко-інструментальної діагностики синдрому дифузної м’язової гіпотонії з затримкою статокінетичного та психомовленнєвого розвитку у дітей раннього віку/ Л. Г. Кирилова, М. Е. Кізляк-Бубряк, О. О. Мірошников (стр.114-115)
Кирилова Л.Г. МР-томографічні критерії ураження головного мозку дітей, які народились з екстремально низькою масою тіла/ Л. Г. Кирилова, Я. А. Мартиненко, А. Л. Горб (стр.115-116)
Клещерова І.М. Діагностика материнської позиції по відношенню до дитини з церебральним паралічем як складова частина роботи психолога дитячого реабілітаційного закладу/ І. М. Клещерова (стр.116)
Коляденко Н.В. Синдром Ретта як потенційно курабельне захворювання/ Н. В. Коляденко, Д. В. Мальцев (стр.116-117)
Костюкова Д.М. Полісомнографічні предиктори порушення дозрівання мозку у глибоко недоношених дітей/ Д. М. Костюкова [и др.] (стр.117-118)
Ластівка І.В. Епідеміологія природжених вад розвитку центральної нервової системи у немовлят Чернівецької області у 2007-2016 рр./ І. В. Ластівка, Л. Ю. Хлуновська (стр.118)
Мартинюк В.Ю. Соціальна педіатрія. Профілактичні заходи, що направлені на попередження формування інвалідності у дітей/ В. Ю. Мартинюк (стр.118-119)
Мартинюк В.Ю. Клінічні випадки підгострого склерозуючого паненцефаліту/ В. Ю. Мартинюк [та ін.] (стр.119-120)
Мірошников О.О. Пренатальні та перинатальні фактори ризику розвитку розладів аутистичного спектра у дітей раннього віку/ О. О. Мірошников (стр.120-121)
Назар О.В. Доповнення до Уніфікованого клінічного протоколу "Церебральний параліч у дітей"/ О. В. Назар, В. Ю. Мартинюк (стр.121-122)
Нечай А.Ф. Аноксично-епілептичний напад: новий клінічний випадок/ А. Ф. Нечай (стр.122)
Савченко О.І. Клінічні випадки рідких неврологічних захворювань, що мають у своїй основі імунологічні механізми/ О. І. Савченко, Г. М. Федушка (стр.122-123)
Свистільник В.О. Відео-ЕЕГ-моніторинг у діагностиці епілепсій у дітей раннього віку/ В. О. Свистільник, Т. І. Стеценко, Т. В. Коноплянко (стр.123-124)
Сіваченко В.М. Досвід соціальної реабілітації дітей з органічним ураженням нервової системи в умовах Центру соціальної реабілітації дітей/ В. М. Сіваченко (стр.124-125)
Стеценко Т.І. Випадок гострого розсіяного енцефаломієліту як прояв вродженого імунодефіциту/ Т. І. Стеценко, О. І. Савченко (стр.125-126)
Сухоносова О.Ю. Етіологічні чинники формування епілепсій та епілептичних синдромів у дітей раннього віку та їх вплив на досягнення ремісії/ О. Ю. Сухоносова (стр.126-127)
Чуприков А.П. Проблема медико-социальной реабилитации детей с гидроцефалией/ А. П. Чуприков, С. Н. Макаренко (стр.127)
Чуприкова Е.Г. Использование микрополяризации в реабилитации детей дошкольного и младшего школьного возраста с нарушениями коммуникативной функции разного генеза/ Е. Г. Чуприкова, М. А. Чуприкова, И. В. Кузнецов (стр.127-128)
Шунько Є.Є. Особливості формування, розвитку та перебігу ретинопатії передчасно народжених як однієї з важливих причин порушення сенсорного розвитку в дітей/ Є. Є. Шунько, Н. А. Дьохтяренко (стр.128-129)
Юзва О.О. Рівень насичення організму дітей омега-3 жирними кислотами як один із факторів нейронального розвитку/ О. О. Юзва (стр.129)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Трепет Г. С.
Заглавие : Вибір стратегії лікування ізольованих мозочкових інфарктів різних судинних територій
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2017. - N 8. - С. 38-43 (Шифр МУ64/2017/8)
Примечания : Бібліогр.: с. 42-43
MeSH-главная: МОЗЖЕЧКА БОЛЕЗНИ -- CEREBELLAR DISEASES
СТВОЛА МОЗГА ИНФАРКТ -- BRAIN STEM INFARCTIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Опис клінічних проявів при ізольованих інфарктах мозочка має важливе значення для визначення локалізації вогнища ураження, вибору стратегії лікування, прогнозування наслідків інсульту. Мета дослідження: оцінити динаміку відновлення втрачених функцій мозочка на тлі лікування в різні періоди моніторингу в пацієнтів із гострим ізольованим інфарктом мозочка та в разі перехресного мозочково-півкульного діашизу. Матеріали та методи. У дослідження включені 60 хворих, які були розподілені на 2 групи: I — 44 хворі, неврологічні порушення у яких проявлялися лише мозочковим руховим синдромом; II — 16 пацієнтів, у яких після перенесеного ізольованого інфаркту виявляли як симптоми мозочкового рухового синдрому, так і клінічні ознаки дистантного перехресного мозочково-півкульного діашизу. Результати. На фоні проведеної базисної терапії та лікування цитиколіном спостерігалась позитивна динаміка відновлення мозочкових рухових функцій у пацієнтів обох клінічних груп. Однак темпи відновлення втрачених після інсульту функцій були неоднаковими. Найсприятливішим був результат мозочкового інфаркту в пацієнтів з інфарктом на території васкуляризації верхньої артерії мозочка і передньої нижньої артерії мозочка без проявів дистантного діашизу. У пацієнтів після гострого ізольованого мозочкового інфаркту на території верхньої артерії мозочка і задньої нижньої артерії мозочка з феноменом перехресного мозочково-півкульного діашизу і через 3 міс. проспективного спостереження відмічались рухові порушення легкого ступеня за шкалою ICARS. Висновки. Отримані результати свідчать про те, що односторонній інсульт мозочка може проявлятися моторним і сенсорним дефіцитом внаслідок ішемії в кортикальних частинах лобової і тім’яної частки контрлатеральної півкулі мозку, з якими мозочок пов’язаний системою провідних шляхів. Виявлено динаміку регресу мозочкового моторного синдрому на тлі лікування цитиколіном в різні періоди інсульту
Найти похожие

1-10 11-20

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)