Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Третяк, І. Б.$<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-39

Заглавие журнала :Шпитальна хірургія -2020г.,N 2
Интересные статьи :
Тамм Т. И. Усовершенствование способа профилактики острой спаечной кишечной непроходимости (экспериментально-клиническое исследование)/ Т. И. Тамм [и др.] (стр.5-10)
Фелештинський Я. П. Особливості ТАРР при рецидивах пахвинної грижі після операції Ліхтенштейна/ Я. П. Фелештинський [та ін.] (стр.11-14)
Дзюбановський І. Я. Клінічний моніторинг перебігу і запобігання ускладненням гострого панкреатиту/ І. Я. Дзюбановський, А. І. Банадига (стр.15-20)
Венгер І. К. Корекція кислотно-лужного балансу крові в системі попередження та лікування реперфузійно-реоксигенаційного синдрому в пацієнтів із хронічною критичною ішемією нижніх кінцівок/ І. К. Венгер [та ін.] (стр.21-26)
Дейкало І. М. Оптимізація хірургічного лікування та профілактика розвитку гострої спайкової тонкокишкової непрохідності/ І. М. Дейкало, В. В. Буката, Л. С. Донченко (стр.27-33)
Беденюк А. Д. Експериментально-морфологічне обгрунтування клиноподібно-трубчастої резекції шлунка/ А. Д. Беденюк, Є. В. Якубенко (стр.34-38)
Русин В. І. Гастроєюнодуоденостомія в лікуванні та профілактиці неспроможномті кукси дванадцятипалої кишки/ B. І. Русин [та ін.] (стр.39-45)
Іоффе О. Ю. Труднощі діагностики та лікування атипового біліарного синдрому в пацієнтів похилого та старечого віку/ О. Ю. Іоффе [та ін.] (стр.46-49)
Гончар М. Г. Хірургічне лікування пупкових гриж зі збереженням косметичного ефекту/ М. Г. Гончар, А. Є. Богуш, Л. Д. Приймак (стр.50-53)
Шапринський В. О. Колостоми після обструктивної резекції сигмоподібної кишки. Коли виконувати відновлювальну операцію?/ B. О. Шапринський [та ін.] (стр.54-58)
Шевчук І. М. Підвищення ефективності діагностики та хірургічного лікування хворих із гострим парапроктитом/ І. М. Шевчук [та ін.] (стр.59-62)
Пиптюк О. В. Ефективність протизлукових препаратів при плановому і ургентному ентеролізі/ О. В. Пиптюк, С. Б. Телемуха (стр.63-68)
Бабінець Л. С. Оцінка структурного і функціонального стану підшлункової залози у різних групах пацієнтів з хронічним біліарним панкреатитом/ Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай, Б. О. Мігенько (стр.69-74)
Василюк С. М. Ефективність антикоагулянтної терапії у пацієнтів із гострим тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок/ С. М. Василюк, В. М. Атаманюк (стр.75-79)
Ремезюк Е. В. Закрита травма живота/ Е. В. Ремезюк (стр.80-83)
Сабадош Р. В. Систематизація варіантів локалізації і протяжності патологічних венозних рефлюксів у великій підшкірній вені при варикозній хворобі нижніх кінцівок/ Р. В. Сабадош (стр.84-91)
Василюк С. М. Аналіз клінічного перебігу та операційного лікування пацієнтів із критичною ішемією нижньої кінцівки/ С. М. Василюк, Н. М. Павлюк (стр.92-96)
Хомяк І. В. Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту/ І. В. Хомяк [та ін.] (стр.97-101)
Тарасюк Т. В. Перший досвід використання ботулотоксину типу А при хірургічному лікуванні вентральних гриж/ Т. В. Тарасюк (стр.102-105)
Скрипко В. Д. Комплексна оцінка ефективності ексцизійних методів гемороїдектомії/ В. Д. Скрипко, П. В. Соломчак (стр.106-111)
Гацький О. О. Досвід використання довготривалої електростимуляції при ушкодженнях нервів, поєднаних з ішемією м’язів передпліччя/ О. О. Гацький [та ін.] (стр.112-119)
Беденюк А. Д. Травма грудної клітки: особливості перебігу, ускладнення та лікувальна тактика/ А. Д. Беденюк [та ін.] (стр.120-122)
Кришень В. П. Успішний випадок використання радикальних операцій на пізніх стадіях раку товстої кишки/ В. П. Кришень [та ін.] (стр.123-125)
Воронич В. М. Методика лапароскопічної апендектомії в ургентному лікуванні гострого апендициту/ В. М. Воронич [та ін.] (стр.126-129)
Твердохліб В. В. Особливості післяопераційної реабілітації хворих на сечокам’яну хворобу/ В. В. Твердохліб [та ін.] (стр.130-133)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Шпитальна хірургія -2018г.,N 3
Интересные статьи :
Антонюк-Кисіль В. М. Покази до планового хірургічного лікування вагітних при первинному симптомному хронічному захворюванні вен нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини або в їх поєднанні в умовах короткотермінового перебування в стаціонарі/ В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] (стр.5-17)
Третяк І. Б. Поєднані ушкодження нервових та сухожилково-м’язових структур на передпліччі, що супроводжуються їх значними дефектами: роль вимушеної транспозиції м’язів у відновленні основних функцій кисті/ І. Б. Третяк [та ін.] (стр.18-27)
Кошак Ю. Ф. Діагностика та хірургічне лікування поєднаних форм туберкульозу і раку легень/ Ю. Ф. Кошак, Ю. Ф. Савенков (стр.28-37)
Melnyk V. M. Surgical rehabilitation of patients with atypical anatomical and functional atates after radical organ-preserving operations for non-tumour colon/ V. M. Melnyk, O. I. Poida, Abdul Kadir Abdulrakhman (стр.38-43)
Креньов К. Ю. Динаміка абдомінального перфузійного тиску в пацієнтів із абдомінальним компартмент-синдромом/ К. Ю. Креньов (стр.44-49)
Подпрятов С. С. Клініко-морфологічні особливості багатоточкового та лінійного товстокишкового електрозварного анастомозу/ С. С. Подпрятов [та ін.] (стр.50-56)
Шульгай А. Г. Морфометрична характеристика структурної перебудови м’язової оболонки дванадцятипалої кишки при пострезекційній портальній гіпертензії/ А. Г. Шульгай, Л. В. Татарчук, М. С. Гнатюк (стр.57-62)
Цимбалюк Г. Ю. Динаміка змін в антиоксидантно-прооксидантній системі в тканинах нирок при травмі органів черевної порожнини на фоні гіповолемічного шоку та синдрому ішемії-реперфузії/ Г. Ю. Цимбалюк (стр.63-69)
Цвях А. І. Вибір хірургічної тактики у постраждалих із скелетно-абдомінальною травмою з врахуванням імунологічного статусу/ А. І. Цвях [та ін.] (стр.70-74)
Венгер І. К. Профілактика та лікування реперфузійного пошкодження тканин при реконструкції артеріального русла аорто-стегно-підколінного сегмента в умовах хронічної критичної ішемії/ І. К. Венгер [та ін.] (стр.75-80)
Пономаренко О. В. Неінвазивні методи діагностики в плануванні реконструктивних втручань на кінцівках складними комплексами тканин/ О. В. Пономаренко, М. Ю. Григор’єва (стр.81-86)
Мельничук Ю. М. Застосування доплерівської флоуметрії як способу оцінки васкуляризації патологічних післяопераційних рубців шкіри обличчя/ Ю. М. Мельничук, Р. З. Огоновський, І. Я. Ломницький (стр.87-90)
Ничитайло М. Ю. Динаміка показників гепатодепресивного синдрому у хворих із механічною жовтяницею пухлинного генезу після ендоскопічної і лапароскопічної паліативної декомпресії загальної жовчної протоки/ М. Ю. Ничитайло [та ін.] (стр.91-99)
Чуклін С. М. Особливості харчової підтримки у хворих на гострий панкреатит (огляд літератури)/ С. М. Чуклін [та ін.] (стр.100-112)
Врублевський О. Лікування бойової травми в цивільного населення/ О. Врублевський (стр.113-116)
Перцева Т. О. Впровадження інновацій у педагогічний процес - шлях до розбудови вищої медичної школи України/ Т. О. Перцева [та ін.] (стр.117-119)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Шпитальна хірургія -2014г.,N 1
Интересные статьи :
Ничитайло М. Ю. Симультанні операції з лапароскопічного доступу при хірургічній патології печінки/ М. Ю. Ничитайло [и др.] (стр.5-8)
Курбанов А. К. Інтраопераційні та ранні післяопераційні ускладнення хірургічного лікування ахалазії стравоходу/ А. К. Курбанов (стр.9-11)
Сабадош Р. В. Неспроможність пронизних вен різних підгруп при гострому варикотромбофлебіті нижніх кінцівок/ Р. В. Сабадош (стр.12-15)
Пінчук В. Д. Аналіз результатів виконання повторних операцій після ендопротезування жіночих грудей/ В. Д. Пінчук (стр.16-20)
Кондратюк В. А. Емболізація ворітної вени як етап підготовки пацієнтів до розширеної правобічної резекції печінки/ В. А. Кондратюк (стр.21-23)
Лукавецький Н. О. Вік пацієнта як фактор прогнозу хірургічного лікування раку стравоходу та кардіального відділу шлунка/ Н. О. Лукавецький (стр.24-27)
Ризюк М. Д. Порівняльна оцінка скринінгових показників коагуляційного гемостазу у хворих на гострий тромбофлебіт нижніх кінцівок/ М. Д. Ризюк (стр.28-31)
Копач Л. Є. Роль хронічної інтоксикації солями міді й цинку в патогенезі порушень жовчоутворювальної функції печінки в умовах механічної травми різної тяжкості/ Л. Є. Копач, А. А. Гудима, І. М. Герасимів (стр.32-36)
Копитчак І. Р. Морфофункціональні зміни в легенях при ізольованій та поєднаній травмах/ І. Р. Копитчак (стр.36-39)
Козак Д. В. Вплив карбацетаму на антиоксидантно-прооксидантний баланс тканини серця, легень і печінки в динаміці політравми/ Д. В. Козак (стр.40-42)
Костів С. Я. Післяопераційний гострий висхідний тромбофлебіт - хірургічне лікування/ С. Я. Костів (стр.43-44)
Шкварковський І. В. Застосування вакуум-кавітаційних методів санації в лікуванні синдрому діабетичної стопи/ І. В. Шкварковський, Т. В. Антонюк, О. І. Філіпець (стр.45-48)
Іванчов П. В. Принципи лікувальної тактики при гостро-кровоточивих злоякісних пухлинах шлунка/ П. В. Іванчов (стр.49-51)
Новицький О. В. Досвід хірургічного лікування аденоматозних поліпів прямої кишки / О. В. Новицький, І. М. Шевчук, А. Л. Шаповал (стр.52-54)
Петрушенко В. В. Лікувальна тактика при гастродуоденальних кровотечах виразкового генезу / В. В. Петрушенко, Д. І. Гребенюк (стр.55-57)
Цимбалюк В. І. Електростимуляція у відновному лікуванні наслідків ушкодження лицьового нерва/ В. І. Цимбалюк [и др.] (стр.58-60)
Леськів І. М. Алгоритм комплексної діагностики механічних жовтяниць з використанням променевих методів дослідження/ І. М. Леськів (стр.61-64)
Кучерук О. Є. Клініко-неврологічна оцінка якості життя та результатів лікування хворих із травматичними ушкодженнями променевого нерва/ О. Є. Кучерук (стр.65-68)
Стець М. М. Атиповий перебіг анаеробної неклостридіальної флегмони у хворих похилого віку/ М. М. Стець [и др.] (стр.69-72)
Савчин В. С. Активна хірургічна тактика в лікуванні опіків голови та шиї/ В. С. Савчин (стр.72-74)
Боднар О. Б. Діагностика та показання до хірургічного лікування хронічного запору в дітей, зумовленого аномаліями розвитку та положення ободової кишки/ О. Б. Боднар (стр.75-78)
Боднар П. Я. Патологоанатомічна характеристика ускладненої гострої хірургічної судинної патології, поєднаної з соматичними захворюваннями/ П. Я. Боднар, С. В. Трач-Росоловська, А. З. Миколенко (стр.79-81)
Чепіль І. В. Переваги використання провідникових методів знеболювання у відділенні судинної хірургії за допомогою апарата “Stimuplex”/ І. В. Чепіль (стр.82-83)
Гощинський В. Б. Випадок успішного консервативного лікування ішемічного коліту/ В. Б. Гощинський, В. В. Бенедикт, О. А. Пижевський (стр.84-85)
Чурпій І. К. Характеристика мікробного пейзажу перитонеального ексудату у хворих на третинний перитоніт/ І. К. Чурпій (стр.86-87)
Рибальченко В. Ф. Гострий оментит у дітей: класифікація та вибір хірургічної тактики/ В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак (стр.88)
Подпрятов С. С. Електрозварювання і нестандартні ситуації в проктології/ С. С. Подпрятов, Г. С. Маринський, О. І. Уманець (стр.89-90)
Куцик Б. І. Карциноїд апендикса: спостереження з практики/ Б. І. Куцик, В. І. Чуба, О. В. Ільїн (стр.91-92)
Мельников В. А. Антибіотикотерапія при гнійно-некротичних флегмонах м’яких тканин/ В. А. Мельников, Л. М. Коган (стр.93-94)
Шідловський В. О. Рання діагностика тяжкості клінічного перебігу гострого панкреатиту/ В. О. Шідловський, А. В. Чорномидз, В. В. Буката (стр.95-96)
Пюрик М. В. Хірургічна тактика при лікуванні хворих на гострий калькульозний холецистит зі супутнім цукровим діабетом II типу/ М. В. Пюрик (стр.97)
Мальцева Л. А. Целесообразность применения полимеразной цепной реакции (PCR) у хирургических пациентов с инфекционным эндокардитом/ Л. А. Мальцева, А. Б. Кутовой, Н. Ф. Мосенцев (стр.98-99)
Семенюк Ю. С. Хірургічна тактика при несвоєчасно діагностованому у хворого посттравматичному розриві заочеревинного відділу дванадцятипалої кишки/ Ю. С. Семенюк, В. О. Ткач, Р. Л. Мартинюк (стр.100-101)
Чурпій К. Л. Лікування ускладнених форм діабетичної ангіопатії в умовах районної лікарні/ К. Л. Чурпій (стр.102-103)
Гудз І. М. Ефективність імпульсної плантарної компресії як методу профілактики післяопераційних венозних тромбозів/ І. М. Гудз, О. О. Ткачук-Григорчук (стр.104)
Желіба М. Д. Блискавична гангрена мошонки/ М. Д. Желіба, І. Н. Ошовський, Р. М. Чорнопищук (стр.105-106)
Цепінь А. В. Досвід малоінвазивного лікування гнійно-деструктивних захворювань нирок та паранефральної клітковини/ А. В. Цепінь, А. І. Мисак, В. В. Твердохліб (стр.107)
Рибальченко В. Ф. До питання про дренування черевної порожнини при апендикулярному перитоніті у дітей/ В. Ф. Рибальченко, П. С. Русак, О. Б. Доманський (стр.108)
Ковальчук Л. Я. Ендокринна хірургія в Західній Україні в другій половині XX та на початку XXI сторіч/ Л. Я. Ковальчук, С. Й. Рибаков, В. О. Шідловський (стр.109-114)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Цимбалюк Ю. В.
Заглавие : Хірургічне лікування ушкодження плечового сплетення з використанням довготривалої електростимуляції
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2013. - № 6. - С. 59-61 (Шифр КУ5/2013/6)
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б.
Заглавие : Контроль регенерації при хірургічному лікуванні хворих з ушкодженням периферичних нервів
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 1998. - № 3. - С. 31-32 (Шифр КУ5/1998/3)
MeSH-главная: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM DISEASES
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Цимбалюк Ю. В.
Заглавие : Застосування тривалої електростимуляції у хворих з наслідками ушкодження периферичних нервів, які супроводжувалися больовим синдромом
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 1. - С. 29-33 (Шифр БУ1/2013/1)
MeSH-главная: НЕРВЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКИЕ -- PERIPHERAL NERVES
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Коваленко І. В., Третьякова А. І., Гацький О. О., Базік О. М.
Заглавие : Хірургічне лікування наслідків поєднаних ушкоджень серединного нерва в проксимальних відділах верхньої кінцівки
Параллельн. заглавия :Surgical treatment of the consequences of the computed damage of the median nerve in the proximal part of the upper limb
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 133-139 (Шифр ВУ80/2018/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
Аннотация: Мета - оцінити ефективність реконструктивних втручань при проксимальних ушкодженнях серединного нерва, ефективність корегуючих ортопедичних втручань, направлених на заміщення функції м’язів підвищення першого пальця через призму відновлення основних захва ті в кис ті. Проведено ретроспективний аналіз результа тів реконс труктивних втручань у 14 хворих із проксимальними ушкодженнями серединного нерва. В дослідженні прийняли участь 11 чоловіків та 3 жінки у середньому віці 42,3 роки. В усіх хворих травма серединного нерва була поєднана із ушкодженням підпахвової (4 випадки) та плечової (10 випадків) артерій. У 5 хворих із ушкодженням серединного нерва реконструктивне втручання полягало в виконанні нейрорафії. У дев ’яти хворих - аутонейропластиці литковим нервом. Середній розмір дефекту серединного нерва становив 7,5 см. Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. За відсутності ефективного відновлення протиставлення першого пальця, в віддалені терміни проводили транспозицію сухожилка поверхневого згинача IV пальця за методикою Bunnel. Вс тановлено, що у 14 хворих із проксимальним ушкодженням серединного нерва не залежно від методу реконструкції, регенерація м’язів переднього фасціального футляру наступила в усереднений термін 12,9 міс. Середній бал відновленої сили м’язів за MRSC у 14 хворих становив: 3,8 бали для м’язудовгого згинача першого пальця, 4,2 бали для м’язів згиначів пальців та 4,4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва становила 2,8 бали за Seddon. У жодного хворого із 14 не спостерігали ефективного відновлення м’язів підвищення першого пальця. Середній бал власного оцінювання відновлених функцій верхньої кінцівки становив за Brief MHQ та відповідав задовільному ступеню відновлення. У всіх 14 хворих після транспозиції за Bunnel ми спостерігали відновлення протиставлення першого пальцю. Середній бал власного оцінювання відновлених функцій верхньої кінцівки після транспозиції за Bunnel становив 78,2 за Brief MHQ та відповідав доброму ступеню відновлення функції. Таким чином, результати хірургічного лікування проксимальних ушкоджень серединного нерва проявляються задовільним відновленням м’язів переднього фаціального футляру передпліччя, задовільним відновленням чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва та незадовільним відновленням функції м’язів підвищення першого пальця; відновлення протиставлення І пальця за рахунок транспозиції сухожилків згиначів пальців з на чно покращує функціональні результатиAim of the study - to assess the efficacy of surgical reconstruction of the combined proximal median nerve injuries, to evaluate the efficacy of the staged orthopedic reconstruction of the thumb opposition. The retrospective analysis of the reconstruction of 14 proximal median nerve injuries was conducted. 11 men and 3 women were enrolled into the study, mean age of participants was years. In all cases proximal median nerve injury was accompanied by either axillary (4 cases) or brachial artery (10 cases) injury. 5 patients received direct repair of the median nerve. 9 patients received autologous grafting of the median nerve with mean gap between the stumps 7,5 cm. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire. 14 cases with poor or no recovery of thenar muscles required tendon transfer (Bunne ’sl transfer) to restore thumb opposition in later terms. Mean terms of recovery of the entire muscle-complex of the anterior surface of the forearm in all 14 patients with proximal median nerve injury was 12,9 months (with no reliable dependence on method of reconstruction). Mean MRC Scale score among all 14 patients was: 3,8 points for m. flexor pollicis longus, 4,4 points for mm. flexores digitorum and 4,4 points for m. flexor carpi radialis respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,8 points on Seddon scale. Not a single patient showed effective recovery of the thenar muscles. Mean Brief MHQ score was 64,2 points - satisfactory recovery. 14 patients received effective thumb opposition within next 2 months post Bunnel’s tendon transfer. Mean Brief MHQ score increased to 78,2 points - good recovery. Surgical reconstruction of proximal median nerve injuries brings satisfying recovery of the entire muscle-complex of the anterior surface of the forearm, as well as the recovery to the median nerve mediated sensory component. Poor or no recovery of the thump opposition is majorly related to the distance between the site of the lesion and thenar’s motor-endplates. Bunnel’s tendon transfer dramatically increases functional outcomes at proximal median nerve injuries
Найти похожие

Заглавие журнала :Український неврологічний журнал -2018г.,N 2
Интересные статьи :
Ілляш Т. І. Діагностичні проблеми нейробореліозу/ Т. І. Ілляш (стр.5-10)
Дубенко О. Е. Тригеминально-автономные цефалгии/ О. Е. Дубенко (стр.11-17)
Копчак О. О. Неврологічні вияви при порушенні функції щитоподібної та паращитоподібних залоз/ О. О. Копчак, Т. А. Одінцова, Н. Ю. Бачинська (стр.18-24)
Макаров С. О. Ураження нервової системи при системному червоному вовчаку: аспекти патогенезу, поширеність, погляди на класифікацію клінічних виявів/ С. О. Макаров (стр.25-29)
Черенько Т. М. Прогностична модель мінімального обмеження в повсякденному житті у хворих з первинною артеріальною гіпертензією в гострий період ішемічного інсульту/ Т. М. Черенько, Ю. Л. Гелетюк (стр.30-36)
Чіжикова М. Є. Особливості когнітивних та емоційно-вольових виявів у хворих з больовими синдромами у відновний та резидуальний періоди інсульту/ М. Є. Чіжикова, О. Є. Коваленко (стр.37-42)
Ткачишин О. В. Ультразвукові параметри серця у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду/ О. В. Ткачишин (стр.43-50)
Копчак О. О. Характеристики когнітивних функцій у пацієнтів різного віку з дисциркуляторною енцефалопатією за наявності метаболічного синдрому/ О. О. Копчак, Н. Ю. Бачинська (стр.51-57)
Посохов М. Ф. Клініко-неврологічні особливості та вміст нейроамінокислот у хворих із соматогенними типовими прозопалгіями/ М. Ф. Посохов, Є. В. Лекомцева (стр.58-62)
Лабунець І. Ф. Можливості та перспективи використання токсичної купризонової моделі демієлінізації in vivo та in vitro в експериментальній і клінічній неврології (огляд літератури та власні дослідження)/ І. Ф. Лабунець (стр.63-68)
Яценко К. В. Дослідження впливу мікрополяризації на нервові клітини при моделюванні запального процесу in vitro/ К. В. Яценко, І. В. Лушнікова, Г. Г. Скибо (стр.69-73)
Мальцев Д. В. Клінічний випадок попереково-крижового мієліту HSV2-етіології у пацієнта з вибірковим дефіцитом природних кілерів/ Д. В. Мальцев, В. Ю. Горбенко (стр.74-80)
Третяк І. Б. Ключові принципи в хірургії плечового сплетення з ушкодженням верхнього та середнього стовбурів за типом паралічу Дюшена-Ерба/ І. Б. Третяк (стр.81-86)
Пулик О. Р. Сучасний стан справ у клініці рухових розладів (за матеріалами Міжнародної науково-практичної конференції, м. Ужгород, 13-14 квітня 2018 р.)/ підгот. О. Р. Пулик, М. В. Гирявець (стр.87-91)
Почему рассеянный склероз отнимает будущее у 20 тысяч украинцев? (стр.92)
Рекомендації щодо лікування пацієнтів з активним рецидивно-ремітивним розсіяним склерозом в Україні (стр.93-69)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Саноцький Я. Є., Слободін Т. М., Федоришин Л. В., Білошицький В. В., Гаврилів І. Р., Гребенюк А. В., Третяк І. Б., Федосеев С. В.
Заглавие : Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
Место публикации : НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 18-29 (Шифр НУ43/2020/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИСТОНИЯ МЫШЕЧНАЯ ДЕФОРМИРУЮЩАЯ -- DYSTONIA MUSCULORUM DEFORMANS
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
РЕШЕНИЙ ПРИНЯТИЕ -- DECISION MAKING
Аннотация: Цервікальна дистонія (ЦД) — це руховий розлад, який пов’язаний із сенсомоторною дисфункцією та характеризується неадекватно зміненим тонусом шийних м’язів, що призводить до патологічної постави голови, часто супроводжується підняттям плеча і може спричиняти мимовільні рухи шиєю та головою [2, 5]. Клінічний спектр ЦД надзвичайно широкий: практично не зустрічається двох однакових випадків. Це пояснюється великою кількістю можливих комбінацій дистонії у декількох із 54 м’язів, які відповідають за рухи шиєю та головою
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Фрейдман М. Ю.
Заглавие : Мікрохірургічні денерваційні втручання при фокальній м’язовій шийній дистонії: аналіз результатів лікування 26 пацієнтів з латероколіс
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 472-476 (Шифр ВУ80/2015/19/2)
MeSH-главная: КРИВОШЕЯ -- TORTICOLLIS
ДИСТОНИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- DYSTONIC DISORDERS
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY
ШЕЯ -- NECK
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Фрейдман М. Ю.
Заглавие : Мікрохірургічні денерваційні втручання при фокальній м’язовій шийній дистонії: аналіз результатів лікування 14 пацієнтів з ретроколіс
Место публикации : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2015. - № 25. - С. 126-130 (Шифр ВУ45/2015/25)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИСТОНИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- DYSTONIC DISORDERS
КРИВОШЕЯ -- TORTICOLLIS
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б.
Заглавие : Ключові принципи в хірургії плечового сплетення з ушкодженням верхнього та середнього стовбурів за типом паралічу Дюшена-Ерба
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2018. - N 2. - С. 81-86 (Шифр УУ43/2018/2)
MeSH-главная: СПИННОМОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- SPINAL NERVES
ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS
МЫШЕЧНАЯ АТРОФИЯ СПИНАЛЬНАЯ -- MUSCULAR ATROPHY, SPINAL
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: За відсутності ознак регенерації при проведенні відновної консервативної терапії протягом 2 міс у випадках ушкоджень верхнього і середнього стовбурів плечового сплетення за типом паралічу Дюшена—Ерба показане хірургічне лікування з максимально повним залученням компенсаторних та регенераторних властивостей нервової системи шляхом застосування оригінальних методик невротизації, автопластики, тривалої електростимуляції та ортопедичної корекції функції верхньої кінцівки. Невротизація структур верхнього стовбура плечового сплетення в усіх випадках сприяла задовільному відновленню згинання у лікті та відведення плеча.
Найти похожие

13.

Заглавие журнала :Травма -2019г. т.20,N 6
Интересные статьи :
Корж М. О. Експериментальне дослідження механічних властивостей полілактиду/ М. О. Корж [та ін.] (стр.5-11)
Лазарев І. А. Біомеханічний аналіз поведінки структур заднього відділу стопи в акті ходьби при зап’ятковому бурситі й синдромі Haglund/ І. А. Лазарев [та ін.] (стр.12-20)
Гайко О. Г. Ушкодження ліктьового нерва у хворих із наслідками травм в ділянці ліктьового суглоба/ О. Г. Гайко, О. С. Страфун (стр.21-26)
Слынько Е. И. Разработка и проверка достоверности метода оценки вентральной компрессии позвоночного канала при позвоночно-спинномозговой травме/ Е. И. Слынько, А. С. Нехлопочин, В. В. Вербов (стр.27-34)
Epis O. Декскетопрофен: клинический опыт и фармакологические последствия в ревматологии/ O. Epis, E. Bruschi, A. Corsini (стр.35-38)
Коструб О. О. Синдром пахвинного болю спортсменів. Система диференційованого хірургічного лікування/ О. О. Коструб [та ін.] (стр.39-48)
Цимбалюк Я. В. Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень ліцевого нерва/ Я. В. Цимбалюк [та ін.] (стр.49-56)
Шимон В. М. Замісні трансплантати в траматології та ортопедії/ В. М. Шимон [та ін.] (стр.57-60)
Интересные статьи :
Найти похожие

14.

Заглавие журнала :Травма -2018г. т.19,N 4
Интересные статьи :
Гур’єв С. О. Ампутації нижніх кінцівок унаслідок сучасних бойових дій (клініко-анатомічний аспект)/ С. О. Гур’єв [та ін.] (стр.7-10)
Науменко Л. Ю. Стан інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки в Україні за 2017 рік/ Л. Ю. Науменко, А. В. Іпатов, А. О. Маметьєв (стр.11-16)
Радченко В. О. Морфологія формування поперекового задньобічного спондилодезу в кролів за умов використання кісткових трансплантатів і збагаченого тромбоцитами фібрину/ В. О. Радченко [та ін.] (стр.17-24)
Бистрицька М. А. Роль вітаміну D та паратгормона в генезі розвитку остеопорозу в осіб із травмою хребта та спинного мозку/ М. А. Бистрицька (стр.25-30)
Стауде В. А. Биоэлектрическая активность мышц-стабилизаторов крестцово-подвздошного сустава у пациентов с дисфункцией этого сустава/ В. А. Стауде, Е. Б. Радзишевская, Д. Р. Дуплий (стр.31-42)
Лоскутов О. А. Дифференцированный подход к выбору бедренного компонента при эндопротезировании больных с диспластическим коксартрозом/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.43-48)
Гур’єв С. О. Структура інвалідності серед постраждалих унаслідок дорожно-транспортних пригод в Україні/ С. О. Гур’єв, Д. М. Яровий, В. А. Кушнір (стр.49-52)
Третяк І. Б. Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки/ І. Б. Третяк [та ін.] (стр.53-59)
Trevisan C. Декскетопрофен: клинический опыт и фармакологические эффекты в ортопедии (окончание)/ C. Trevisan, A. Corsini (стр.60-64)
Бець І. Г. Дискусійні питання хірургічного лікування переломів pilon/ І. Г. Бець (стр.65-71)
Науменко Л. Ю. Вплив терапії негативним тиском на процеси запалення та регенерації в ранньому періоді загоєння вогнепальних ран кінцівок/ Л. Ю. Науменко, О. М. Горегляд (стр.72-77)
Рушай А. К. Результати лікування постраждалих із незрощеннями великогомілкової кістки після переломів з використанням оцінних шкал/ А. К. Рушай, О. Р. Бебих, А. І. Буглак (стр.78-84)
Фищенко Я. В. Роль нестероидных противовоспалительных препаратов в лечении болевого синдрома при дегенеративно-дистрофических заболеваниях пояснично-крестцового отдела позвоночника/ Я. В. Фищенко [и др.] (стр.85-90)
Рушай А. К. Профілактика інфекції ділянки хірургічного втручання в травматології та ортопедії/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.91-95)
Король П. О. Роль гібридної ОФЕКТ/КТ-візуалізації в діагностичному моніторингу пацієнтів із патологією кісток нижніх кінцівок (огляд літератури)/ П. О. Король, М. М. Ткаченко (стр.96-107)
Шимон В. М. Сучасний стан проблеми остеомієліту (аналітичний огляд літератури)/ В. М. Шимон, В. І. Кубаш (стр.108-113)
Интересные статьи :
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Гацький О. О., Коваленко І. В., Третьякова А. І.
Заглавие : Поєднані ушкодження нервових та сухожилково-м’язових структур на передпліччі, що супроводжуються їх значними дефектами: роль вимушеної транспозиції м’язів у відновленні основних функцій кисті
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 18-27 (Шифр ШУ1/2018/3)
MeSH-главная: ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
КИСТЬ -- HAND
Аннотация: Вимушені транспозиції м’язів, за наявності поширених дефектів сухожилково-м’язового апарату в проксимальних відділах передпліччя, здатні забезпечити: ефективну та незалежну функцію згиначів 1–3 пальців; ефективне відновлення щипкового, діагонального долонного, поперечного долонного захватів. Вынужденные транспозиции мышц, при наличии распространенных дефектов сухожильно-мышечного аппарата в проксимальных отделах предплечья, способны обеспечить: эффективную и независимую функцию сгибателей 1-3 пальцев; эффективное восстановление щипкового, диагонального ладонного, поперечного ладонного захватов.
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гацький О. О., Третяк І. Б., Цимбалюк В. І., Базік О. М., Цимбалюк Я. В.
Заглавие : Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу
Параллельн. заглавия :Pathological Locomotor Phenomena in the Wrist Joint Associated with Transposition of the Pronator Teres at Dysfunction of the Muscles of the Posterior Surface of the Forearm Caused by Denervation Process of Traumatic Genesis
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 35-47 (Шифр ВУ11/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): сухожильно- м'язовий апарат
Аннотация: Дисфункція м’язів задньої поверхні передпліччя призводить до втрати розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, п’ястно-фалангових суглобах і втрати відведення та розгинання першого пальця. Причиною дисфункції є ушкодження променевого нерва, надключичне або підключичне ушкодження плечового сплетення. Довгий регенераційний процес унеможливлює ефективне використання ушкодженої кінцівки протягом тривалого періоду. Паліативне використання переміщень (транспозиції) м’язів дозволяє суттєво скоротити термін повернення пацієнта до активного використання ушкодженої кінцівки. Кожна з транспозицій м’язів має певні недоліки, пов’язані з розвитком патологічних рухових феноменів (ПРФ) у променево-зап’ястковому суглобі. Шляхи їх подолання ґрунтуються на суто механістичному підході, який найчастіше спрощується до зміни точки кріплення первинних м’язів-ефекторів, які не функціонують. Мета дослідження. Визначення найбільш адекватного комплексного хірургічного підходу для забезпечення ефективної функції розгинання у променево-зап’ястковому суглобі та п’ясно-фалангових суглобах. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 30 послідовних випадків дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовлених травматичним ушкодженням структур периферійної нервової системи (ПНС) різної локалізації. 23 пацієнти – з ушкодженням променевого нерва, 7 пацієнтів – із патологією плечового сплетення. Середній вік пацієнтів становив 41 рік (від 18 до 64 років). Середні терміни проведення первинного хірургічного відновлення становили 4,6 міс. 7 пацієнтам проведено лише ревізію променевого нерва в межах сегмента (дефект 10 см); 6 пацієнтам виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon; 5 пацієнтам виконано аутологічну пластику променевого нерва (дефект 10 см); 5 пацієнтам виконано його невроліз. 6 пацієнтам із патологією плечового сплетення виконано невроліз, в 1 випадку виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon. Усім пацієнтам було виконано транспозицію круглого пронатора передпліччя (РТ) за стандартною методикою. 12 пацієнтам було виконано транспозицію м’язів променевого згинача (FCR, 4 випадки) або ліктьового згинача кисті (FCU, 8 випадків) за стандартною методикою. Оцінка результатів транспозиції проводилася через 1 міс. або пізніше 6 міс. за допомогою клінічного неврологічного методу, оцінка відновлення структур ПНС – у терміни 9-12 міс. та додатково у терміни 15 міс. за допомогою клінічного неврологічного та електрофізіологічного методів обстеження. Результати. У 6 пацієнтів не настало відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах (РПФС), у 12 пацієнтів настало повне відновлення РПФС після втручань на структурах ПНС (4 випадки – аутологічна пластика, 7 випадків – дистальна невротизація, 1 випадок – невроліз променевого нерва). У 8 пацієнтів не спостерігалося формування ПРФ при розгинанні у променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції м’язів. У 15 пацієнтів сформувався ПРФ “вид В”, у 7 пацієнтів – ПРФ “вид С” терміном 1 міс. після транспозиції м’язів. У жодного пацієнта не спостерігали збереження ПРФ “вид С” у терміни 6 міс. У 8 пацієнтів сформувався постійний ПРФ “вид В”, який у 4 випадках трансформувався у ПРФ “вид D”. Формування сталого ПРФ “вид D” зафіксовано в усіх випадках невролізу структур ПНС без проведення відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах шляхом транспозиції. Формування сталого ПРФ “вид В” зафіксовано у всіх випадках транспозиції FCU для відновлення РПФС. В 11 випадках редукції первинної функції FCR внаслідок його денервації (невротизація за методикою Mackinnon) або транспозиції м’язів FCR (зміна первинної точки кріплення) ПРФ “вид В” не розвинувся. Висновки. На основі результатів проведеного дослідження встановлено, що найбільш адекватним комплексним хірургічним підходом, що дозволяє уникнути формування сталого ПРФ, зумовленого транспозицією м’язів для відновлення розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, є його поєднання з невротизацією за методикою Mackinnon або транспозиції FCR для відновлення РПФСDysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm leads to loss of extension in the wrist joint, metacarpophalangeal joints, and loss of abduction and extension of the first finger. The cause of dysfunction is damage to the radial nerve, supraclavicular or subclavian damage to the brachial plexus. The long regeneration process makes it impossible to effectively use the injured limb for a long period of time. Palliative use of movements (transposition) of muscles can significantly reduce the time for the patient to return to active use of the injured limb. Each of the muscle transpositions has certain disadvantages associated with the development of pathological locomotor phenomena (PLF) in the wrist joint. Ways to overcome them are based on a purely mechanistic approach, which is most often simplified to change the point of attachment of the primary non-functioning effector muscles. Objective: to define most adequate complex surgical approach in restoring effective extension function in the wrist joint and metacarpophalangeal joints. Materials and Methods. A retrospective analysis of the surgical treatment of 30 consecutive cases of dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm caused by traumatic damage to the structures of the peripheral nervous system (PNS) of various localization was carried out. 23 patients with damage to the radial nerve. 7 patients with pathology of the brachial plexus. The mean age of patients was 41 years (from 18 to 64 years). Mean terms to primary surgical treatment were 4.6 months. 7 patients underwent only revision of the radial nerve within the segment (defect 10 cm); 6 patients underwent neurotization of the posterior interosseous nerve using the Mackinnon technique; 5 patients underwent autologous plasty of the radial nerve (defect 10 cm); 5 patients underwent its neurolysis. Neurolysis was performed in 6 patients with pathology of the brachial plexus, neurotization of the posterior interosseous nerve was performed in 1 case using the Mackinnon method. All patients underwent transposition of the forearm pronator teres (PT) according to the standard technique. Twelve patients underwent transposition of the flexor carpi radialis muscle (FCR, 4 cases) or flexor carpi ulnaris (FCU, 8 cases) according to the standard technique. The results of transposition were analyzed after 1 month or later than 6 months, using a clinical neurological method. Regeneration of neural structures of PNS were analyzed within 9-12 months and additionally in terms later than 15 months both neurologically and electrophysiologically. Results. In 6 patients, there was no restoration of extension in the metacarpophalangeal joints (EMPJ), in 12 patients there was a complete recovery of EMPJ after interventions on the structures of the PNS (4 cases – autologous plasty, 7 cases – distal neurotization, 1 case – neurolysis of the radial nerve). In 8 patients, the formation of PLF was not observed during extension in the wrist joint after muscle transposition. In 15 patients, PLF “type B” was formed, and in 7 patients, PLF “type C” was formed within 1 month after muscle transposition. In none of the patients, PLF “type C” was observed to be preserved for 6 months. In 8 patients, a permanent PLF “type B” was formed, which in 4 cases transformed into PLF “type D”. The formation of a steady-state PLF “type D” was recorded in all cases of neurolysis of the PNS structures without restoring extension in the metacarpophalangeal joints by the method of transposition. The formation of a steady-state PLF “type B” was recorded in all cases of FCU transposition to restore extension in the metacarpophalangeal joints. In 11 cases of reduction in the primary function of the FCR as a result of its denervation (neurotization according to the Mackinnon method) or transposition of the FCR muscles (change in the primary attachment point), PLF “type B” did not develop. Conclusions. Based on the results of the study, it was found that the most adequate complex surgical approach to avoid the formation of a stable PLF caused by muscle transposition to restore extension in the wrist joint is Mackinnon neurotization or FCR transposition to restore EMPJ
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Білінський П. І., Гацький О. О., Коваленко І. В.
Заглавие : Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 4. - С. 53-59 (Шифр ТУ3/2018/19/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Відкриті проксимальні ушкодження променевого нерва найчастіше також виникають внаслідок ортопедичної травми. Повторний остеосинтез плечової кістки, поєднаний із ушкодженням променевого нерва, призводить до відстрочення реконструкції нерва, супроводжується значними технічними труднощами і, відповідно, призводить до погіршення результатів відновлення. Мета дослідження: оцінити ефективність реконструкції променевого нерва методом автонейропластики, визначити вплив переміщення кукс на розміри дефекту в умовах одночасного повторного синтезу плечової кістки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів поєднаного нейрохірургічного та ортопедичного лікування 16 пацієнтів віком в середньому 34,5 року. Середній термін від моменту одержання поєднаної нервово-кісткової травми становив 4,8 місяця. 16 пацієнтам був проведений повторний синтез неконсолідованого перелому плечової кістки із використанням авторської техніки малоконтактного багатоплощинного остесинтезу за П.І. Білінським у середній термін від первинного остеосинтезу 3,9 місяця. У 16 пацієнтів ушкодження променевого нерва супроводжувалось наявністю критичного дефекту між куксами (більше 10 см), а його реконструкція полягала в виконанні пластики автологічними трансплантатами на медіальній поверхні плеча із використанням мікрохірургічної техніки. Клініко-неврологічне, електрофізіологічне та рентгенологічне обстеження проводилось на 3, 9, 12 та 15-му місяці. Середній follow-up період становив 1 рік 8 місяців. Результати. Середні терміни відновлення функції дорівнювали 13–15 місяцям. Відновлення усього комплексу розгиначів кисті, пальців, розгинання та відведення 1-го пальця досягнуто у 8 з 16 пацієнтів (50 %). У жодного пацієнта після повторного синтезу плечової кістки не спостерігали відсутності консолідації перелому. В 11 пацієнтів у середньому терміні 11,4 місяця після повторного синтезу плечової кістки було проведено видалення системи для МОС. Висновки. Переміщення кукс променевого нерва на внутрішню поверхню плеча дозволило зменшити розміри дефекту променевого нерва в середньому на 2,75 см, у 4 випадках — зменшити розміри дефекту до субкритичних (менше 7 см); відновлення функції усього комплексу м’язів задньої поверхні передпліччя досягнуто лише у близько 50 % хворих. Враховуючи відсутність чіткого прогнозу та мозаїчність відновлення м’язів задньої поверхні передпліччя, вважаємо перспективним впровадження в клінічну практику методики дистальної реіннервації променевого нерва
Найти похожие

18.

Заглавие журнала :НейроNEWS -2020г.,N 8
Интересные статьи :
Захистимо психічне здоров’я: час вкладати кошти (стр.5-7)
Бабкіна Ю. А. Новое в эпилептологии/ Ю. А. Бабкіна (стр.8-10)
Скрипник Т. Інклюзивна освіта дітей з розладом із дефіцитом уваги та гіперактивністю/ Т. Скрипник (стр.11-15)
Герасименко Л. О. Ностальгія у сучасному світі/ Л. О. Герасименко (стр.16-17)
Саноцький Я. Є. Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією/ Я. Є. Саноцький [та ін.] (стр.18-29)
Науменко Г. М. Від професійного вигорання до залученості медичного персоналу Г. М. Науменко/ Г. М. Науменко (стр.30-36)
Вплив антидепресивної терапії на функціональну здатність пацієнтів із великим депресивним розладом (стр.37-40)
Мацкевич С. А. Возвратная стенокардия: психоэмоциональные изменения/ С. А. Мацкевич, М. И. Бельская (стр.42-44)
Клінічні настанови щодо лікування депресії із супутніми психічними захворюваннями (стр.46-51)
Фармакологічні методи лікування пацієнтів із нейропатичним болем (стр.52-54)
Льюїс Керролл: відображення із задзеркалля (стр.56-61)
Интересные статьи :
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Страфун С. С., Третяк І. Б., Борзих О. В., Курінний І. М., Гайко О. Г., Гайович В. В., Резніков О. В., Лисак А. С.
Заглавие : Мультидисциплінарний консенсус: ураження плечового сплетіння. Основні принципи діагностики та лікування
Параллельн. заглавия :Multidisciplinary Consensus: Brachial Plexus Injuries. Basic Principles of Diagnostics and Treatment
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 118-122 (Шифр ВУ11/2020/1)
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
Аннотация: Ушкодження плечового сплетіння – тяжка та виснажлива травма, що характеризується грубим порушенням функції верхньої кінцівки. Переважно це травма молодих активних людей працездатного віку, яка нерідко призводить до значної втрати функції верхньої кінцівки та інвалідності постраждалого. 10 жов- тня 2019 року під час XVIII з’їзду ортопедів-травматологів України, що відбувся у місті Івано-Франківську, було проведено круглий стіл із базових питань діагностики та лікування постраждалих з ураженнями плечового сплетіння та було прийнято мультидисциплінарний консенсус щодо основних принципів діагностики і лікування уражень плечового сплетіння. Під час круглого столу були розглянуті питання визначення груп ризику щодо ураження плечового сплетіння (пацієнти з політравмою, постраждалі в ДТП, пацієнти з травмами ділянки надпліччя, вивихами плеча, відкритими ураженнями надпліччя та підключичної ділянки, пацієнти з нетиповим больовим синдромом у плечі, пацієнти з порушенням функції верхньої кінцівки після оперативних втручань у надключичній та підключичній ділянці, шиї, мастектомії, променевої терапії), протокол клінічного обстеження пацієнтів (що обов’язково має включати можливість активних рухів у суглобах верхньої кінцівки та стабілізації лопатки, обов’язковим є визначення сили м’язів ураженої кінцівки у порівнянні зі здоровою, визначення чутливості у відповідних зонах автономної іннервації корінців, важливим є визначення синдрому Горнера). Також було визначено місце та час проведення додаткових методів обстеження (в екстреному порядку УЗД та рентгенографія, через 3 тижні – голкова та стимуляційна електронейроміографія, МРТ плечового сплетіння або шийного відділу хребта, КТ-мієлографія) та прийнятий алгоритм курації пацієнтів із травмою плечового сплетіння, визначені центри хірургії плечового сплетіння. Все це надалі лягло в основу мультидисциплінарного консенсусу
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Гацький О. О., Вернигородський С. В.
Заглавие : Морфологічні особливості регенерації сідничного нерва у щура в експерименті в умовах комбінованої пластики
Место публикации : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2013. - № 20. - С. 81 (Шифр ВУ45/2013/20)
MeSH-главная: ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ -- SCIATIC NERVE
НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ -- NERVE REGENERATION
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

1-20 21-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)