Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Третяк, І. Б.$<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-39

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Коваленко І. В., Гацький О. О., Третьякова А. І.
Заглавие : Лікування множинних поєднаних ушкоджень нервів, що супроводжуються значними дефектами, в проксимальних відділах верхньої кінцівки
Параллельн. заглавия :Surgical management of the proximal injury to the nerves of the upper extremity: strategy at overcoming multiple critical gaps
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 178-184 (Шифр ВУ80/2018/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЫШЕЧНО-КОЖНЫЙ НЕРВ -- MUSCULOCUTANEOUS NERVE
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE
ЛОКТЕВОЙ НЕРВ -- ULNAR NERVE
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE
КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
НЕЙРОХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- NEUROSURGICAL PROCEDURES
Аннотация: Мета - оцінити результати реконструктивних втручань при тотальних варіантах ушкоджень плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. Проведено ретроспективний аналіз результатів реконструктивних втручань у 3 чоловіків та однієї жінки в середньому віці 36,4 роки із тотальним варіантом ушкодження плечового сплетення в субклавікулярній ділянці. В усіх хворих травма нервових структур (м’язово-шкірного, серединного, ліктьового та променевого нервів) була поєднана із ушкодженням магістральних артеріальних та венозних судин, у одного хворого ушкодження м’язово-шкірного нерва не входило в структуру травми. Реконструктивні нейрохірургічні втручання проводились після реконструкції судин в середній термін 4,8 місяців (від 3 до 6 місяців). Основним методом реконструкції була аутонейропластика при критичних (в середньому 10,5 см) дефектах нервових структур нервами-донорами із малим поперечним січенням (литковий нерв) та із великим поперечним січенням (ліктьовий нерв). Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. Встановлено, що у одного хворого відновлення усіх груп м’язів верхньої кінцівки було неефективним (MRSC 2 бали та нижче). Удвох хворих відновлення функції двоголового м’язу плеча наступило в строки 14 та 13 місяців із силою 5 балів за MRSC. Середній бал відновленої сили м’язів передньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 3,3 бали для м’язу довгого згинача першого пальця, 3,6 балів для м’язів згиначів пальців та 4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Середній бал відновленої сили м’язів задньої поверхні передпліччя за MRSC у 3 хворих складав: 2,6 балів для м’язу довгого розгинача першого пальця, 3,3 балів для м’язів розгиначів пальців та 4 бали для м’язів променевих розгиначів кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва склала 2,3 бали за Seddon. Лише у одного хворого спос терігали ефективне відновлення м’язів підвищення першого пальця. Відсутніс ть відновлення функції ліктьового нерва було прогнозованим у всіх 4 хворих, відповідно, ефективного відновлення ключового та діагонального долонного захватів не спостерігалось. У трьох хворих ми спостерігали ефективне відновлення поперечного долонного захвату. Власна усереднена оцінка відновлених функцій верхньої кінцівки у решти трьох хворих склала 55,55балів, що вкладалась в характеристику відновлення як незадовільну. Отже, відновлення функцій "внутрішніх" м’язів кисті є більш важливими для забезпечення критичних базових функцій верхньої кінцівки, відповідно, ліктьовий нерв не може бути використаний у якості нерва-донора; при використанні променевого нерва в якості нерва-донора, прогнозовано втрачені функції можуть бути заміщені за рахунок проведення корегуючих ортопедичних втручаньAim of the study - to evaluate the outcomes of reconstruction procedures at complete injuries of brachial plexus in subclavicular region. The retrospective analysis of the reconstruction procedures in 3 men and one woman (mean age 36,4 years) with complete injury of brachial plexus in subclavicular region was conducted. Injury to musculocutaneuos, median, ulnar and radial nerves was accompanied by axillary (2 cases) or brachial (2 cases) artery injury. One patient had no injury to musculocutaneous nerve within the injury’s structure. AH patients underwent surgical reconstruction of the neural structures 4,8 months (mean term) post initial vascular surgery. The autografting was the main reconstruction procedure of the long nerves of the upper extremity at their critical gap (mean gap 10,5cm) with donor-nerves of the small (sural nerve) and large (ulnar nerve) cross sectional diameter. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire, it was revealed that one patients showed poor recovery of the entire complex of the muscles of the upper and lower arm (MRSC 2 points or lower). Two patients showed good recovery of the biceps brachii muscle (MRCS score 5 points) on 14th and 13th month respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the anterior compartment of the forearm was; 3,3 points for m. flexor pollicis longus, 3,6 points for mm. flexores digitorum and 4 points for m. flexor carpi radial is respectively. Mean MRC Scale score among three patients for the muscles of the posterior compartment of the forearm was; 2,6 points for m. extensor pollicis longus, 3,3 points for m. extensor digitorum sublimis and 4 points for radial wrist extensors respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,3 points on Seddon scale. Only one patient showed effective recovery of the thumb opposition. Loss of ulnar nerve mediated functions was expectable among all 4 enrolled patients, thereafter we observed no recovery of key pinch and diagonal volar grip. Three patients showed recovery of transversal volar grip only. Mean Brief MHQ score was 55,55 points - unsatisfactory recovery. The reconstruction of the ulnar nerve, thereafter recovery of the "intrinsics", should be the priority in terms of reanimation of the basic grips and pinches of the upper extremity - one should avoid harvesting of the ulnar nerve at multiple nerve injury cases; the expectable loss of functions at the utililization of the radial nerve as a donor nerve, could be easily recompensed with the tendon transfer procedures in later terms
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Гацький О. О., Коваленко І. В., Третьякова А. І.
Заглавие : Поєднані ушкодження нервових та сухожилково-м’язових структур на передпліччі, що супроводжуються їх значними дефектами: роль вимушеної транспозиції м’язів у відновленні основних функцій кисті
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2018. - N 3. - С. 18-27 (Шифр ШУ1/2018/3)
MeSH-главная: ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
ПРЕДПЛЕЧЬЯ ТРАВМЫ -- FOREARM INJURIES
КИСТЬ -- HAND
Аннотация: Вимушені транспозиції м’язів, за наявності поширених дефектів сухожилково-м’язового апарату в проксимальних відділах передпліччя, здатні забезпечити: ефективну та незалежну функцію згиначів 1–3 пальців; ефективне відновлення щипкового, діагонального долонного, поперечного долонного захватів. Вынужденные транспозиции мышц, при наличии распространенных дефектов сухожильно-мышечного аппарата в проксимальных отделах предплечья, способны обеспечить: эффективную и независимую функцию сгибателей 1-3 пальцев; эффективное восстановление щипкового, диагонального ладонного, поперечного ладонного захватов.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Білінський П. І., Гацький О. О., Коваленко І. В.
Заглавие : Особливості реконструкції ушкоджень променевого нерва при повторних остеосинтезах плечової кістки
Место публикации : Травма. - Донецк, 2018. - Том 19, N 4. - С. 53-59 (Шифр ТУ3/2018/19/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- HUMERAL FRACTURES
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Відкриті проксимальні ушкодження променевого нерва найчастіше також виникають внаслідок ортопедичної травми. Повторний остеосинтез плечової кістки, поєднаний із ушкодженням променевого нерва, призводить до відстрочення реконструкції нерва, супроводжується значними технічними труднощами і, відповідно, призводить до погіршення результатів відновлення. Мета дослідження: оцінити ефективність реконструкції променевого нерва методом автонейропластики, визначити вплив переміщення кукс на розміри дефекту в умовах одночасного повторного синтезу плечової кістки. Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження результатів поєднаного нейрохірургічного та ортопедичного лікування 16 пацієнтів віком в середньому 34,5 року. Середній термін від моменту одержання поєднаної нервово-кісткової травми становив 4,8 місяця. 16 пацієнтам був проведений повторний синтез неконсолідованого перелому плечової кістки із використанням авторської техніки малоконтактного багатоплощинного остесинтезу за П.І. Білінським у середній термін від первинного остеосинтезу 3,9 місяця. У 16 пацієнтів ушкодження променевого нерва супроводжувалось наявністю критичного дефекту між куксами (більше 10 см), а його реконструкція полягала в виконанні пластики автологічними трансплантатами на медіальній поверхні плеча із використанням мікрохірургічної техніки. Клініко-неврологічне, електрофізіологічне та рентгенологічне обстеження проводилось на 3, 9, 12 та 15-му місяці. Середній follow-up період становив 1 рік 8 місяців. Результати. Середні терміни відновлення функції дорівнювали 13–15 місяцям. Відновлення усього комплексу розгиначів кисті, пальців, розгинання та відведення 1-го пальця досягнуто у 8 з 16 пацієнтів (50 %). У жодного пацієнта після повторного синтезу плечової кістки не спостерігали відсутності консолідації перелому. В 11 пацієнтів у середньому терміні 11,4 місяця після повторного синтезу плечової кістки було проведено видалення системи для МОС. Висновки. Переміщення кукс променевого нерва на внутрішню поверхню плеча дозволило зменшити розміри дефекту променевого нерва в середньому на 2,75 см, у 4 випадках — зменшити розміри дефекту до субкритичних (менше 7 см); відновлення функції усього комплексу м’язів задньої поверхні передпліччя досягнуто лише у близько 50 % хворих. Враховуючи відсутність чіткого прогнозу та мозаїчність відновлення м’язів задньої поверхні передпліччя, вважаємо перспективним впровадження в клінічну практику методики дистальної реіннервації променевого нерва
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І.Б., Медведєв Ю.М., Фрейдман М.Ю., Дунаєвська Л. О.
Заглавие : Мікрохірургічні денерваційні втручання при різних формах спастичної кривошиї
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Донецк, 2016. - № 3. - С. 163 (Шифр МУ64/2016/3)
MeSH-главная: КРИВОШЕЯ -- TORTICOLLIS
МЫШЦ ДЕНЕРВАЦИЯ -- MUSCLE DENERVATION
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Фрейдман М. Ю.
Заглавие : Мікрохірургічні денерваційні втручання при фокальній м’язовій шийній дистонії: аналіз результатів лікування 14 пацієнтів з ретроколіс
Место публикации : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2015. - № 25. - С. 126-130 (Шифр ВУ45/2015/25)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИСТОНИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- DYSTONIC DISORDERS
КРИВОШЕЯ -- TORTICOLLIS
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Коваленко І. В., Третьякова А. І., Гацький О. О., Базік О. М.
Заглавие : Хірургічне лікування наслідків поєднаних ушкоджень серединного нерва в проксимальних відділах верхньої кінцівки
Параллельн. заглавия :Surgical treatment of the consequences of the computed damage of the median nerve in the proximal part of the upper limb
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 133-139 (Шифр ВУ80/2018/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТИ ВЕРХНЕЙ ТРАВМЫ -- ARM INJURIES
СРЕДИННЫЙ НЕРВ -- MEDIAN NERVE
СУХОЖИЛИЯ ТРАНСПОЗИЦИЯ -- TENDON TRANSFER
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA
Аннотация: Мета - оцінити ефективність реконструктивних втручань при проксимальних ушкодженнях серединного нерва, ефективність корегуючих ортопедичних втручань, направлених на заміщення функції м’язів підвищення першого пальця через призму відновлення основних захва ті в кис ті. Проведено ретроспективний аналіз результа тів реконс труктивних втручань у 14 хворих із проксимальними ушкодженнями серединного нерва. В дослідженні прийняли участь 11 чоловіків та 3 жінки у середньому віці 42,3 роки. В усіх хворих травма серединного нерва була поєднана із ушкодженням підпахвової (4 випадки) та плечової (10 випадків) артерій. У 5 хворих із ушкодженням серединного нерва реконструктивне втручання полягало в виконанні нейрорафії. У дев ’яти хворих - аутонейропластиці литковим нервом. Середній розмір дефекту серединного нерва становив 7,5 см. Відновлення неврологічних функцій оцінювали за MRC Scale та Seddon. Кожен хворий проводив власну оцінку відновлених функцій за Brief Michigan Hand Questionnaire. За відсутності ефективного відновлення протиставлення першого пальця, в віддалені терміни проводили транспозицію сухожилка поверхневого згинача IV пальця за методикою Bunnel. Вс тановлено, що у 14 хворих із проксимальним ушкодженням серединного нерва не залежно від методу реконструкції, регенерація м’язів переднього фасціального футляру наступила в усереднений термін 12,9 міс. Середній бал відновленої сили м’язів за MRSC у 14 хворих становив: 3,8 бали для м’язудовгого згинача першого пальця, 4,2 бали для м’язів згиначів пальців та 4,4 бали для м’язу променевого згинача кисті відповідно. Відновлення чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва становила 2,8 бали за Seddon. У жодного хворого із 14 не спостерігали ефективного відновлення м’язів підвищення першого пальця. Середній бал власного оцінювання відновлених функцій верхньої кінцівки становив за Brief MHQ та відповідав задовільному ступеню відновлення. У всіх 14 хворих після транспозиції за Bunnel ми спостерігали відновлення протиставлення першого пальцю. Середній бал власного оцінювання відновлених функцій верхньої кінцівки після транспозиції за Bunnel становив 78,2 за Brief MHQ та відповідав доброму ступеню відновлення функції. Таким чином, результати хірургічного лікування проксимальних ушкоджень серединного нерва проявляються задовільним відновленням м’язів переднього фаціального футляру передпліччя, задовільним відновленням чутливості в автономній зоні іннервації серединного нерва та незадовільним відновленням функції м’язів підвищення першого пальця; відновлення протиставлення І пальця за рахунок транспозиції сухожилків згиначів пальців з на чно покращує функціональні результатиAim of the study - to assess the efficacy of surgical reconstruction of the combined proximal median nerve injuries, to evaluate the efficacy of the staged orthopedic reconstruction of the thumb opposition. The retrospective analysis of the reconstruction of 14 proximal median nerve injuries was conducted. 11 men and 3 women were enrolled into the study, mean age of participants was years. In all cases proximal median nerve injury was accompanied by either axillary (4 cases) or brachial artery (10 cases) injury. 5 patients received direct repair of the median nerve. 9 patients received autologous grafting of the median nerve with mean gap between the stumps 7,5 cm. Both motor and sensory components of recovery were evaluated with MRC Scale and Seddon Scale respectively. Each patient evaluated the recovered median nerve mediated functions with Brief Michigan Hand Questionnaire. 14 cases with poor or no recovery of thenar muscles required tendon transfer (Bunne ’sl transfer) to restore thumb opposition in later terms. Mean terms of recovery of the entire muscle-complex of the anterior surface of the forearm in all 14 patients with proximal median nerve injury was 12,9 months (with no reliable dependence on method of reconstruction). Mean MRC Scale score among all 14 patients was: 3,8 points for m. flexor pollicis longus, 4,4 points for mm. flexores digitorum and 4,4 points for m. flexor carpi radialis respectively. The median nerve mediated sensation recovered to 2,8 points on Seddon scale. Not a single patient showed effective recovery of the thenar muscles. Mean Brief MHQ score was 64,2 points - satisfactory recovery. 14 patients received effective thumb opposition within next 2 months post Bunnel’s tendon transfer. Mean Brief MHQ score increased to 78,2 points - good recovery. Surgical reconstruction of proximal median nerve injuries brings satisfying recovery of the entire muscle-complex of the anterior surface of the forearm, as well as the recovery to the median nerve mediated sensory component. Poor or no recovery of the thump opposition is majorly related to the distance between the site of the lesion and thenar’s motor-endplates. Bunnel’s tendon transfer dramatically increases functional outcomes at proximal median nerve injuries
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк Я. В., Третяк І. Б., Гацький О. О., Лузан Б. М., Петрів Т. І., Цимбалюк В. І.
Заглавие : Диференційовані методи хірургічного лікування хворих з наслідками ушкоджень ліцевого нерва
Место публикации : Травма. - Донецк, 2019. - Том 20, N 6. - С. 49-56 (Шифр ТУ3/2019/20/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
Аннотация: Симетрія обличчя є надзвичайно важливою для кожної людини для повноцінного спілкування й комфортного існування в соціумі. Як наслідок, ушкодження лицевого нерва (ЛН) стає серйозною проблемою для пацієнта, спричинюючи низку негативних наслідків в багатьох аспектах життя хворого. Параліч м’язів обличчя спричинює пригнічення емоцій, виразу обличчя, заважає повноцінно спілкуватися, посміхатися, а також негативно впливає на орган зору хворого. Мета дослідження: вивчення результатів диференційованого хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва. Матеріали та методи. За період з 1998 по 2018 р. було проведено 199 хірургічних втручань із застосуванням різних методів хірургічного лікування наслідків ушкодження ЛН — динамічних і статичних. Динамічні методи хірургічного лікування нейропатії лицевого нерва (НЛН) були застосовані у 173 випадках (86,9 %), статичні — у 26 випадках (13,1 %). Cередні показники віку становили 38,2 ± 1,1 року. Жінок було 67,2 %, чоловіків — 32,8 %. Оцінку тяжкості НЛН проводили за шкалою House-Brackmann. Пацієнтам проводили хірургічне втручання в терміни від 1 місяця до 15 років після ушкодження (медіана становила 7,0 ± 5,9 місяця). Результати. Загалом, для всіх 199 випадків, медіана у післяопераційному періоді показника функції ЛН за шкалою House-Brackmann становила 3,000 ± 0,067 бала. Добрі показники відновлення функції ЛН (до II–III балів за шкалою House-Brackmann) спостерігалися у 160 пацієнтів (80,41 %), задовільні (до IV–V балів за шкалою House-Brackmann) — у 39 пацієнтів (19,59 %). Проаналізувавши окремо результати хірургічного лікування методами невротизації, отримали такі показники відновлення функції ЛН. У групах 1–4 невротизація вірогідно покращувала функцію ЛН після операції (р 0,01; Wilcoxon Matched Pairs Test, Mann-Whitney U-test). При проведенні хірургічного лікування хворих з ушкодженнями ЛН методами невролізу, шва та автопластики отримано добрі результати відновлення функції у 5 (62,5 %) з 8 хворих; після проведення хірургічних статичних методів — у 6 (85,7 %) із 7 хворих. Метод безопераційної підтяжки обличчя нитками був застосований у 19 пацієнтів з наслідками ушкодження ЛН після проведеної невротизації ЛН різними нервами-донорами і в усіх пацієнтів (у 100 %) покращив показники естетичності і симетрії обличчя (p 0,001, Wilcoxon Matched Pairs Test). Висновки. Невротизація лицевого нерва різними нервами-донорами дає можливість досягнення хороших показників відновлення ЛН, проте для досягнення кращих функціональних результатів у хворих з наслідками ушкодження ЛН ми рекомендуємо доповнити лікування статичними методами безопераційної підтяжки обличчя, що виключає традиційні ризики і небажані ускладнення при проведенні класичної хірургічної статичної корекції обличчяThe symmetry of the face is extremely important for everyone for full interaction and comfortable existence in society. As a result, damage to the facial nerve (FN) becomes a serious problem for a patient, causing several negative consequences in many aspects of a patient’s life. Facial muscle paralysis causes emotion inhibition, facial expressions, impedes full communication, smiles, and negatively affects a patient’s vision. The purpose of the study is to investigate the results of differentiated surgical treatment of facial nerve injury. Materials and methods. Between 1998 and 2018, 199 surgical procedures were performed using various methods of surgical treatment of the effects of FN damage — dynamic and static. Dynamic methods of surgical treatment of facial nerve neuropathy (FNN) were applied in 173 cases (86.9 %), static — in 26 cases (13.1 %). The mean age was 38.2 ± 1.1 years. There were 67.2 % women and 32.8 % of males. The severity of FNN was assessed on a House-Brackmann scale. Patients underwent surgery within 1 month to 15 years after injury (median 7.0 ± 5.9 months). Results. In a total of 199 cases, the median postoperative FN function on the House-Brackmann scale was 3.000 ± 0.067 points. Good recovery rates of FN function (up to II–III points on the House-Brackmann scale) were observed in 160 patients (80.41 %), satisfactory (up to IV–V points on the House-Brackmann scale) — in 39 patients (19.59 %). Analyzing separately the results of surgical treatment by the nerve transfer methods, we obtained the following indicators of FN function recovery. In groups 1–4, nerve transfer significantly improved FN function after surgery (p 0.01; Wilcoxon Matched Pairs Test, Mann-Whitney U-test). When performing surgical treatment of patients with FN injury by the methods of nerve decompression, suture and nerve grafting, good results of function recovery were obtained in 5 (62.5 %) of 8 patients; after surgical static methods — in 6 (85.7 %) of 7 patients. The non-surgical facelift method was applied in 19 patients with the effects of FN injury after FN neurotization with different donor nerves and improved the aesthetics and facial symmetry parameters in all patients (100 %) (p 0.001, Wilcoxon Matched Pairs Tests). Conclusions. Facial nerve neurotization with different nerve donors allows achieve good indicators of FN recovery, but for better functional results in patients with consequences of FN damage, we recommend to supplement with static methods of a non-surgical facelift, which eliminates the traditional risks and negative complications of surgical static face correction procedures
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б.
Заглавие : Ключові принципи в хірургії плечового сплетення з ушкодженням верхнього та середнього стовбурів за типом паралічу Дюшена-Ерба
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2018. - N 2. - С. 81-86 (Шифр УУ43/2018/2)
MeSH-главная: СПИННОМОЗГОВЫЕ НЕРВЫ -- SPINAL NERVES
ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS
МЫШЕЧНАЯ АТРОФИЯ СПИНАЛЬНАЯ -- MUSCULAR ATROPHY, SPINAL
АУТОТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION, AUTOLOGOUS
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: За відсутності ознак регенерації при проведенні відновної консервативної терапії протягом 2 міс у випадках ушкоджень верхнього і середнього стовбурів плечового сплетення за типом паралічу Дюшена—Ерба показане хірургічне лікування з максимально повним залученням компенсаторних та регенераторних властивостей нервової системи шляхом застосування оригінальних методик невротизації, автопластики, тривалої електростимуляції та ортопедичної корекції функції верхньої кінцівки. Невротизація структур верхнього стовбура плечового сплетення в усіх випадках сприяла задовільному відновленню згинання у лікті та відведення плеча.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Страфун С. С., Третяк І. Б., Борзих О. В., Курінний І. М., Гайко О. Г., Гайович В. В., Резніков О. В., Лисак А. С.
Заглавие : Мультидисциплінарний консенсус: ураження плечового сплетіння. Основні принципи діагностики та лікування
Параллельн. заглавия :Multidisciplinary Consensus: Brachial Plexus Injuries. Basic Principles of Diagnostics and Treatment
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2020. - N 1. - С. 118-122 (Шифр ВУ11/2020/1)
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
Аннотация: Ушкодження плечового сплетіння – тяжка та виснажлива травма, що характеризується грубим порушенням функції верхньої кінцівки. Переважно це травма молодих активних людей працездатного віку, яка нерідко призводить до значної втрати функції верхньої кінцівки та інвалідності постраждалого. 10 жов- тня 2019 року під час XVIII з’їзду ортопедів-травматологів України, що відбувся у місті Івано-Франківську, було проведено круглий стіл із базових питань діагностики та лікування постраждалих з ураженнями плечового сплетіння та було прийнято мультидисциплінарний консенсус щодо основних принципів діагностики і лікування уражень плечового сплетіння. Під час круглого столу були розглянуті питання визначення груп ризику щодо ураження плечового сплетіння (пацієнти з політравмою, постраждалі в ДТП, пацієнти з травмами ділянки надпліччя, вивихами плеча, відкритими ураженнями надпліччя та підключичної ділянки, пацієнти з нетиповим больовим синдромом у плечі, пацієнти з порушенням функції верхньої кінцівки після оперативних втручань у надключичній та підключичній ділянці, шиї, мастектомії, променевої терапії), протокол клінічного обстеження пацієнтів (що обов’язково має включати можливість активних рухів у суглобах верхньої кінцівки та стабілізації лопатки, обов’язковим є визначення сили м’язів ураженої кінцівки у порівнянні зі здоровою, визначення чутливості у відповідних зонах автономної іннервації корінців, важливим є визначення синдрому Горнера). Також було визначено місце та час проведення додаткових методів обстеження (в екстреному порядку УЗД та рентгенографія, через 3 тижні – голкова та стимуляційна електронейроміографія, МРТ плечового сплетіння або шийного відділу хребта, КТ-мієлографія) та прийнятий алгоритм курації пацієнтів із травмою плечового сплетіння, визначені центри хірургії плечового сплетіння. Все це надалі лягло в основу мультидисциплінарного консенсусу
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гацький О. О., Третяк І. Б., Цимбалюк В. І., Базік О. М., Цимбалюк Я. В.
Заглавие : Патологічні рухові феномени в променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції круглого пронатора при дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовленої денерваційним процесом травматичного ґенезу
Параллельн. заглавия :Pathological Locomotor Phenomena in the Wrist Joint Associated with Transposition of the Pronator Teres at Dysfunction of the Muscles of the Posterior Surface of the Forearm Caused by Denervation Process of Traumatic Genesis
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2021. - N 3. - С. 35-47 (Шифр ВУ11/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM
ЛУЧЕВОЙ НЕРВ -- RADIAL NERVE
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): сухожильно- м'язовий апарат
Аннотация: Дисфункція м’язів задньої поверхні передпліччя призводить до втрати розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, п’ястно-фалангових суглобах і втрати відведення та розгинання першого пальця. Причиною дисфункції є ушкодження променевого нерва, надключичне або підключичне ушкодження плечового сплетення. Довгий регенераційний процес унеможливлює ефективне використання ушкодженої кінцівки протягом тривалого періоду. Паліативне використання переміщень (транспозиції) м’язів дозволяє суттєво скоротити термін повернення пацієнта до активного використання ушкодженої кінцівки. Кожна з транспозицій м’язів має певні недоліки, пов’язані з розвитком патологічних рухових феноменів (ПРФ) у променево-зап’ястковому суглобі. Шляхи їх подолання ґрунтуються на суто механістичному підході, який найчастіше спрощується до зміни точки кріплення первинних м’язів-ефекторів, які не функціонують. Мета дослідження. Визначення найбільш адекватного комплексного хірургічного підходу для забезпечення ефективної функції розгинання у променево-зап’ястковому суглобі та п’ясно-фалангових суглобах. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 30 послідовних випадків дисфункції м’язів задньої поверхні передпліччя, зумовлених травматичним ушкодженням структур периферійної нервової системи (ПНС) різної локалізації. 23 пацієнти – з ушкодженням променевого нерва, 7 пацієнтів – із патологією плечового сплетення. Середній вік пацієнтів становив 41 рік (від 18 до 64 років). Середні терміни проведення первинного хірургічного відновлення становили 4,6 міс. 7 пацієнтам проведено лише ревізію променевого нерва в межах сегмента (дефект 10 см); 6 пацієнтам виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon; 5 пацієнтам виконано аутологічну пластику променевого нерва (дефект 10 см); 5 пацієнтам виконано його невроліз. 6 пацієнтам із патологією плечового сплетення виконано невроліз, в 1 випадку виконано невротизацію заднього міжкісткового нерва за методикою Mackinnon. Усім пацієнтам було виконано транспозицію круглого пронатора передпліччя (РТ) за стандартною методикою. 12 пацієнтам було виконано транспозицію м’язів променевого згинача (FCR, 4 випадки) або ліктьового згинача кисті (FCU, 8 випадків) за стандартною методикою. Оцінка результатів транспозиції проводилася через 1 міс. або пізніше 6 міс. за допомогою клінічного неврологічного методу, оцінка відновлення структур ПНС – у терміни 9-12 міс. та додатково у терміни 15 міс. за допомогою клінічного неврологічного та електрофізіологічного методів обстеження. Результати. У 6 пацієнтів не настало відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах (РПФС), у 12 пацієнтів настало повне відновлення РПФС після втручань на структурах ПНС (4 випадки – аутологічна пластика, 7 випадків – дистальна невротизація, 1 випадок – невроліз променевого нерва). У 8 пацієнтів не спостерігалося формування ПРФ при розгинанні у променево-зап’ястковому суглобі після транспозиції м’язів. У 15 пацієнтів сформувався ПРФ “вид В”, у 7 пацієнтів – ПРФ “вид С” терміном 1 міс. після транспозиції м’язів. У жодного пацієнта не спостерігали збереження ПРФ “вид С” у терміни 6 міс. У 8 пацієнтів сформувався постійний ПРФ “вид В”, який у 4 випадках трансформувався у ПРФ “вид D”. Формування сталого ПРФ “вид D” зафіксовано в усіх випадках невролізу структур ПНС без проведення відновлення розгинання в п’ясно-фалангових суглобах шляхом транспозиції. Формування сталого ПРФ “вид В” зафіксовано у всіх випадках транспозиції FCU для відновлення РПФС. В 11 випадках редукції первинної функції FCR внаслідок його денервації (невротизація за методикою Mackinnon) або транспозиції м’язів FCR (зміна первинної точки кріплення) ПРФ “вид В” не розвинувся. Висновки. На основі результатів проведеного дослідження встановлено, що найбільш адекватним комплексним хірургічним підходом, що дозволяє уникнути формування сталого ПРФ, зумовленого транспозицією м’язів для відновлення розгинання в променево-зап’ястковому суглобі, є його поєднання з невротизацією за методикою Mackinnon або транспозиції FCR для відновлення РПФСDysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm leads to loss of extension in the wrist joint, metacarpophalangeal joints, and loss of abduction and extension of the first finger. The cause of dysfunction is damage to the radial nerve, supraclavicular or subclavian damage to the brachial plexus. The long regeneration process makes it impossible to effectively use the injured limb for a long period of time. Palliative use of movements (transposition) of muscles can significantly reduce the time for the patient to return to active use of the injured limb. Each of the muscle transpositions has certain disadvantages associated with the development of pathological locomotor phenomena (PLF) in the wrist joint. Ways to overcome them are based on a purely mechanistic approach, which is most often simplified to change the point of attachment of the primary non-functioning effector muscles. Objective: to define most adequate complex surgical approach in restoring effective extension function in the wrist joint and metacarpophalangeal joints. Materials and Methods. A retrospective analysis of the surgical treatment of 30 consecutive cases of dysfunction of the muscles of the posterior surface of the forearm caused by traumatic damage to the structures of the peripheral nervous system (PNS) of various localization was carried out. 23 patients with damage to the radial nerve. 7 patients with pathology of the brachial plexus. The mean age of patients was 41 years (from 18 to 64 years). Mean terms to primary surgical treatment were 4.6 months. 7 patients underwent only revision of the radial nerve within the segment (defect 10 cm); 6 patients underwent neurotization of the posterior interosseous nerve using the Mackinnon technique; 5 patients underwent autologous plasty of the radial nerve (defect 10 cm); 5 patients underwent its neurolysis. Neurolysis was performed in 6 patients with pathology of the brachial plexus, neurotization of the posterior interosseous nerve was performed in 1 case using the Mackinnon method. All patients underwent transposition of the forearm pronator teres (PT) according to the standard technique. Twelve patients underwent transposition of the flexor carpi radialis muscle (FCR, 4 cases) or flexor carpi ulnaris (FCU, 8 cases) according to the standard technique. The results of transposition were analyzed after 1 month or later than 6 months, using a clinical neurological method. Regeneration of neural structures of PNS were analyzed within 9-12 months and additionally in terms later than 15 months both neurologically and electrophysiologically. Results. In 6 patients, there was no restoration of extension in the metacarpophalangeal joints (EMPJ), in 12 patients there was a complete recovery of EMPJ after interventions on the structures of the PNS (4 cases – autologous plasty, 7 cases – distal neurotization, 1 case – neurolysis of the radial nerve). In 8 patients, the formation of PLF was not observed during extension in the wrist joint after muscle transposition. In 15 patients, PLF “type B” was formed, and in 7 patients, PLF “type C” was formed within 1 month after muscle transposition. In none of the patients, PLF “type C” was observed to be preserved for 6 months. In 8 patients, a permanent PLF “type B” was formed, which in 4 cases transformed into PLF “type D”. The formation of a steady-state PLF “type D” was recorded in all cases of neurolysis of the PNS structures without restoring extension in the metacarpophalangeal joints by the method of transposition. The formation of a steady-state PLF “type B” was recorded in all cases of FCU transposition to restore extension in the metacarpophalangeal joints. In 11 cases of reduction in the primary function of the FCR as a result of its denervation (neurotization according to the Mackinnon method) or transposition of the FCR muscles (change in the primary attachment point), PLF “type B” did not develop. Conclusions. Based on the results of the study, it was found that the most adequate complex surgical approach to avoid the formation of a stable PLF caused by muscle transposition to restore extension in the wrist joint is Mackinnon neurotization or FCR transposition to restore EMPJ
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк Я. В., Третяк І. Б., Цимбалюк В. І., Третьякова А. І., Гацький О. О.
Заглавие : Клініка і діагностика наслідків травматичних ушкоджень лицевого нерва
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 22-28 (Шифр МУ64/2019/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
ЭЛЕКТРОМИОГРАФИЯ -- ELECTROMYOGRAPHY
ЛИЦЕВЫЕ МЫШЦЫ -- FACIAL MUSCLES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Наслідки ушкодження лицевого нерва (ЛН) є серйозною медичною та соціальною проблемою, оскільки руйнівно впливають на низку важливих аспектів людського життя (економічні, психологічні, естетичні), що значно знижує якість життя хворих. Мета дослідження: поліпшити результати хірургічного лікування хворих з ушкодженнями лицевого нерва шляхом оптимізації діагностики функціонального стану ЛН залежно від клінічного симптомокомплексу й оптимізації хірургічних методів лікування. Матеріали та методи. Додаткові інструментальні методи дослідження, а саме клініко-нейрофізіологічні (НФ), було проведено в 67 пацієнтів із наслідками ушкодження ЛН за період із 2012 по 2017 р. Ступінь порушення функції лицевого нерва оцінювали за шкалою House — Brackmann. Додатково застосовували такі нейровізуалізуючі методи, як комп’ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, рентгенологічне та аудіометричне дослідження. Серед методів НФ-діагностики було використано: стимуляційну електроміографію, реєстрацію мигального рефлексу та голкову стимуляційну електроміографію. Комплекс нейрофізіологічної діагностики здійснювався на обладнанні «Нейро-МВП-4» («Нейрософт», РФ). Результати. Середні показники відновлення функції ЛН за шкалою House — Brackmann дорівнювали 2,94 ± 0,12 бала у групі хворих, яким проводили хірургічне лікування після 6 місяців після травми, і 2,45 ± 0,10 бала в групі хворих, які були прооперовані в терміни до 6 місяців після ушкодження ЛН. Між групами отримано відмінність на рівні значимості p = 0,017. Тобто кращі показники відновлення функції ЛН були в пацієнтів, у яких хірургічне втручання було проведено у більш ранньому періоді після травми (р 0,05). У нашому дослідженні кількість пацієнтів, у яких отримано високі показники відновлення (за шкалою House — Brackmann ІІ–ІІІ ст.) у терміни після 12 міс. після операції становила 60 із 67 (89,55 %), серед них максимальні показники відновлення до II ст. ми спостерігали у 27 пацієнтів (40,3 %). Гірші показники відновлення функції мімічних м’язів (до IV–V ст. за шкалою House — Brackmann) спостерігалися в 7 хворих (10,45 %). На результат лікування останньої категорії хворих негативно впливали значні терміни проведення хірургічного лікування після отримання травми і неповне дотримання рекомендацій із приводу реабілітаційного лікування в післяопераційному періоді. Показники різниці клінічних результатів відновлення залежно від етіології ушкодження не є статистично значущими. Висновки. Рання діагностика ушкодження лицевого нерва із застосуванням загальноприйнятих шкал та додаткових інструментальних методів важлива для визначення подальшої тактики ведення хворого, визначення ефективності проведеної реіннервації і прогнозу відновлення функції ЛН
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гацький О. О., Третьякова А. І., Коваленко І. В., Третяк І. Б.
Заглавие : Досвід використання довготривалої електростимуляції при ушкодженнях нервів, поєднаних з ішемією м’язів передпліччя
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 2. - С. 112-119 (Шифр ШУ1/2020/2)
MeSH-главная: ПЕРИФЕРИЧЕСКИХ НЕРВОВ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- PERIPHERAL NERVE INJURIES
ПРЕДПЛЕЧЬЕ -- FOREARM
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
Аннотация: Мета роботи: підвищити ефективність лікування хворих з ушкодженнями нервів, поєднаних з ішемією мʼязів передпліччя шляхом використання методик реконструктивної хірургії та довготривалої електростимуляції нервівМатеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування десяти хворих з травмою нервів, поєднаних з супракондилярними переломи плечової кістки, ускладнених ішемією м’язів передпліччя. Представники чоловічої статі складали 80 % обстежених, жіночої – 20 %. Середній термін від моменту отримання травми до проведення реконструктивного втручання становив 4,7 місяців. В усіх випадках проведено хірургічне лікування – невроліз, аутопластика, зшивання нервів, ангіоліз, видалення дегенеративно змінених тканин в межах найбільшої щільності фасціально-кісткових проміжків. У 8 випадках реконструктивне нейрохірургічне втручання завершувалось імплантацією системи для довготривалої прямої електростимуляції нервів “Ней-Сі 3М” (ВЕЛ, Україна)Результати досліджень та їх обговорення. Запропонована методика дозволила досягти суттєвого поліпшення результатів лікування у 80 % постраждалих. Враховуючи складний механізм розвитку змін м’язового апарату внаслідок денерваційного та ішемічного ґенезу, усунення щонайменше денерваційних ефектів, шляхом стимуляції регенераційного потенціалу ушкодженого периферичного нерва є доволі перспективним напрямком
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Саноцький Я. Є., Слободін Т. М., Федоришин Л. В., Білошицький В. В., Гаврилів І. Р., Гребенюк А. В., Третяк І. Б., Федосеев С. В.
Заглавие : Український національний консенсус з лікування пацієнтів із цервікальною дистонією
Место публикации : НейроNEWS. - 2020. - № 8. - С. 18-29 (Шифр НУ43/2020/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИСТОНИЯ МЫШЕЧНАЯ ДЕФОРМИРУЮЩАЯ -- DYSTONIA MUSCULORUM DEFORMANS
ШЕИ МЫШЦЫ -- NECK MUSCLES
БОТУЛИНИЧЕСКИЕ ТОКСИНЫ -- BOTULINUM TOXINS
ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CHOLINERGIC AGENTS
ФИЗИКАЛЬНАЯ И РЕАБИЛИТАЦИОННАЯ МЕДИЦИНА -- PHYSICAL AND REHABILITATION MEDICINE
РЕШЕНИЙ ПРИНЯТИЕ -- DECISION MAKING
Аннотация: Цервікальна дистонія (ЦД) — це руховий розлад, який пов’язаний із сенсомоторною дисфункцією та характеризується неадекватно зміненим тонусом шийних м’язів, що призводить до патологічної постави голови, часто супроводжується підняттям плеча і може спричиняти мимовільні рухи шиєю та головою [2, 5]. Клінічний спектр ЦД надзвичайно широкий: практично не зустрічається двох однакових випадків. Це пояснюється великою кількістю можливих комбінацій дистонії у декількох із 54 м’язів, які відповідають за рухи шиєю та головою
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Третяк І. Б., Фрейдман М. Ю.
Заглавие : Мікрохірургічні денерваційні втручання при фокальній м’язовій шийній дистонії: аналіз результатів лікування 26 пацієнтів з латероколіс
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2015. - Т. 19, № 2. - С. 472-476 (Шифр ВУ80/2015/19/2)
MeSH-главная: КРИВОШЕЯ -- TORTICOLLIS
ДИСТОНИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- DYSTONIC DISORDERS
МИКРОХИРУРГИЯ -- MICROSURGERY
ШЕЯ -- NECK
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Цимбалюк Ю. В.
Заглавие : Застосування тривалої електростимуляції у хворих з наслідками ушкодження периферичних нервів, які супроводжувалися больовим синдромом
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 1. - С. 29-33 (Шифр БУ1/2013/1)
MeSH-главная: НЕРВЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКИЕ -- PERIPHERAL NERVES
ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- ELECTRIC STIMULATION
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Пічкур Л. Д., Третяк І. Б., Лузан Б. М. , Татарчук М. М. , Цимбалюк Я. В.
Заглавие : Вогнепальні ушкодження периферичних нервів : тези доповіді
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2014. - № 11.3. - С. 76 (Шифр КУ5/2014/11.3)
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Гацький О. О., Вернигородський С. В.
Заглавие : Морфологічні особливості регенерації сідничного нерва у щура в експерименті в умовах комбінованої пластики
Место публикации : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2013. - № 20. - С. 81 (Шифр ВУ45/2013/20)
MeSH-главная: ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
СЕДАЛИЩНЫЙ НЕРВ -- SCIATIC NERVE
НЕРВА РЕГЕНЕРАЦИЯ -- NERVE REGENERATION
ХИРУРГИЯ ПЛАСТИЧЕСКАЯ -- SURGERY, PLASTIC
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Цимбалюк Ю. В., Дем’янов М. А., Третяк І. Б.
Заглавие : Електростимуляція у відновному лікуванні наслідків ушкодження лицьового нерва
Место публикации : Шпитальна хірургія. - 2014. - № 1. - С. 58-60 (Шифр ШУ1/2014/1)
MeSH-главная: ЛИЦЕВОГО НЕРВА ТРАВМЫ -- FACIAL NERVE INJURIES
НЕРВА СТИМУЛЯЦИЯ ЭЛЕКТРИЧЕСКАЯ ЧРЕСКОЖНАЯ -- TRANSCUTANEOUS ELECTRIC NERVE STIMULATION
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б., Цимбалюк Ю. В.
Заглавие : Хірургічне лікування ушкодження плечового сплетення з використанням довготривалої електростимуляції
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2013. - № 6. - С. 59-61 (Шифр КУ5/2013/6)
MeSH-главная: ПЛЕЧЕВОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- BRACHIAL PLEXUS
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Третяк І. Б.
Заглавие : Контроль регенерації при хірургічному лікуванні хворих з ушкодженням периферичних нервів
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 1998. - № 3. - С. 31-32 (Шифр КУ5/1998/3)
MeSH-главная: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM DISEASES
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ПЕРИФЕРИЧЕСКАЯ -- PERIPHERAL NERVOUS SYSTEM
Найти похожие

1-20 21-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)