Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Тронько, М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 302
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2022г. т.18,N 7
Интересные статьи :
Kamyshna I. The role of vitamin D for the management of depression in the Western Ukrainian population with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism/ I. Kamyshna (стр.7-11)
Чмир Н. В. Дослідження альфа-дефензину при ішемічній хворобі серця і цукровому діабеті 2-го типу на ґрунті метаболічного синдрому/ Н. В. Чмир [та ін.] (стр.12-18)
Паньків В. І. Шляхи корекції ранніх порушень вуглеводного обміну: сучасні можливості фітотерапії/ В. І. Паньків (стр.19-24)
Бойчук А. В. Взаємозв’язок недостатності вітаміну D з інсулінорезистентністю під час вагітності/ А. В. Бойчук, Т. О. Буднік (стр.25-30)
Соколова Л. К. Лікування гіперліпідемії та інших метаболічних порушень біоактивними препаратами червоного ферментованого рису/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.31-46)
Rao A. The effects of yoga on cardiovascular risk factors/ A. Rao, S. Kacker, N. Saboo (стр.47-54)
Гончарова О. А. Медикаментозне лікування первинного гіперпаратиреозу/ О. А. Гончарова (стр.55-59)
Pankiv I. V. Use of thyroid stimulating hormone receptor antibodies test in an outpatient endocrinology clinic for differential diagnosis of hyperthyroidism/ I. V. Pankiv (стр.60-63)
Рибаков С. Й. Медулярний рак щитоподібної залози: трохи історії/ С. Й. Рибаков (стр.64-71)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соколова Л. К., Пушкарьов В. М., Тронько М. Д.
Заглавие : Лікування гіперліпідемії та інших метаболічних порушень біоактивними препаратами червоного ферментованого рису
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 31-46 (Шифр МУ65/2022/18/7)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS
ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FUNCTIONAL FOOD
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
Аннотация: Червоний дріжджовий, або ферментований, рис (RYR) виготовляється шляхом ферментації пропареного рису (Oryza sativa) їстівним грибом (Monascus purpureus та ін.). До складу RYR входять різні хімічні компоненти, що включають монаколіни, пігменти, органічні кислоти, амінокислоти, стерини, похідні декаліну, флавоноїди, лігнани, кумарин, терпеноїди та інші. Крім того, з RYR були виділені полісахариди й монаскан. Монаколіни й пігменти є найбільш поширеними й біологічно активними складовими RYR. RYR демонструє широкий спектр біологічних властивостей, що включають гіполіпідемічні, антиатеросклеротичні, антидіабетичні, антиадипогенні, гепатопротекторні, імуномодулюючі, протизапальні, антигіпертензивні, протиракові, нейроцитопротекторні й антиостеопоротичні ефекти. Серед них гіполіпідемічна й антиатеросклеротична активність є найбільш вираженою. У результаті численних аналізів були зроблені надійні висновки про те, що препарати RYR впливають на фактори ризику метаболічного синдрому (МС). Докази свідчать, що препарати RYR суттєво знижують частоту смерті й серцево-судинних подій при МС, покращують рівень глюкози в крові, ліпідний профіль і артеріальний тиск. Отже, препарати RYR можуть бути ефективним засобом лікування — зменшують фактори ризику МС і запобігають прогресуванню серцево-судинних захворювань. Завдяки складній системі компонентів RYR, які взаємодіють між собою і підсилюють один одного, препарати RYR більш ефективні, ніж комерційні статини, рідко викликають нетолерантність у пацієнтів і рідше призводять до діабету. Ще більш перспективним є використання сумішей ліпідознижуючих препаратів, таких як бергамот, артишок, берберин тощо. Хоча хронічне застосування монаколінів може спричинити легкі побічні ефекти, вони зазвичай безпечні й добре переносяться
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2022г. т.18,N 3
Интересные статьи :
Kavuran E. Validity and reliability study of diabetes fatalism scale in turkish patients with type 2 diabetes/ E. Kavuran, E. Yildiz (стр.6-11)
Дінець А. В. Комплексний підхід в лікуванні ожиріння: ефективність застосування агоніста глюкагоноподібного пептиду 1 та дозованого фізичного навантаження/ А. В. Дінець [та ін.] (стр.12-19)
Jayachandra. A study of heart rate variability in diabetic mellitus patients/ Srinivasa Jayachandra, Satyanath Reddy Kodidala (стр.20-23)
Пасєчко Н. В. Тривога та депресія у жінок репродуктивного віку з ураженнями щитоподібної залози/ Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчинська (стр.24-29)
Сорокман Т. В. Діагностичне значення антимюллерового гормону в дівчат-підлітків із синдромом полікістозних яєчників/ Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, В. Г. Остапчук (стр.30-35)
Тронько М. Д. Епігенетика, клітинний цикл та метаболізм стовбурових клітин. Формування інсулін-продукуючих клітин/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.36-46)
Кирилюк М. Л. Патогенез діабетичного макулярного набряку: роль прозапальних та судинних факторів. Огляд літератури/ М. Л. Кирилюк, С. А. Сук (стр.47-50)
Гончарова О. А. Асоціативні зв’язки між ожирінням і ступенем забезпеченості вітаміном D як чинником ризику первинного гіперпаратиреозу/ О. А. Гончарова, В. М. Дубовик (стр.51-54)
Нетяженко В. З. Клінічний випадок масивної тромбоемболії легеневої артерії у молодого чоловіка з ожирінням/ В. З. Нетяженко [та ін.] (стр.55-59)
Ляшук П. М. Синдром Ларона: клініка, діагностика (клінічний випадок)/ П. М. Ляшук [та ін.] (стр.60-63)
Шкала Л. В. Диференційований пошук захворювання у пацієнта з гіпертиреозом при превалюючому синдромі серцево-судинних порушень. Клінічний випадок/ Л. В. Шкала, Т. Й. Мальчевська, О. В. Шкала (стр.64-68)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Пушкарьов В. М., Ковзун О. І., Соколова Л. К., Пушкарьов В. В.
Заглавие : Епігенетика, клітинний цикл та метаболізм стовбурових клітин. Формування інсулін-продукуючих клітин
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 36-46 (Шифр МУ65/2022/18/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ -- CELL CYCLE
ИНСУЛИН-СЕКРЕТИРУЮЩИЕ КЛЕТКИ -- INSULIN-SECRETING CELLS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Диференціація стовбурових клітин (SC) вимагає низки перебудов хроматину для встановлення клітинної ідентичності. Посттрансляційні модифікації гістонів зазвичай регулюють динаміку гетерохроматину. Гістони піддаються різним модифікаціям, таким як ацетилювання, метилювання, фосфорилювання та убіквітинування, і таким чином сприяють регуляції стану хроматину та транскрипційній активності. Хімічно стабільний патерн метильованих гістонів сприяє клітинній пам’яті щодо зовнішніх стимулів, підтримуючи рівні транскрипції адаптивних генів навіть після усунення сигналів навколишнього середовища. Модифікації хроматину відіграють важливу роль у дозріванні клітин острівців підшлункової залози, встановленні схеми секреції, яка стимулює регуляцію секреції інсуліну. МікроРНК, клас ендогенних малих некодуючих РНК в еукаріотів, є важливими регуляторами експресії генів на рівні посттранскрипційних механізмів. МікроРНК регулюють секрецію інсуліну, розвиток підшлункової залози та диференціювання β-клітин. Плюрипотентні SC характеризуються високою швидкістю проліферації, здатністю до самовідновлення та потенціалом диференціації у різні типи клітин. Ця швидка проліферація зумовлена модифікованим клітинним циклом, який дозволяє клітинам швидко переходити від синтезу ДНК до поділу клітини за рахунок скорочення часу проміжних (G1 і G2) фаз. Канонічний сигнальний шлях WNT/β-катеніну характеризується як основний драйвер росту та проліферації клітин. Під час G1 сигналінг WNT індукує перехід до S-фази. Порівняно з їхніми соматичними аналогами плюрипотентні SC демонструють високу швидкість гліколізу, подібну до аеробного гліколізу в ракових клітинах, — явище, відоме як ефект Варбурга, яке є важливим для підтримки властивостей SC. У стовбурових клітинах позаклітинне надходження Ca2+ в цитоплазму опосередковується головним чином депо-керованими Ca2+-каналами. Показано, що позаклітинний кальцій сприяє проліферації SC, а отже, може брати участь в трансплантаційній терапіїStem cell (SC) differentiation requires a series of chromatin rearrangements to establish cell identity. Posttranslational modifications of histones usually regulate the dynamics of heterochromatin. Histones are subjected to various modifications, such as acetylation, methylation, phosphorylation and ubiquinination, and thus contribute to regulation of chromatin status and transcriptional activity. The chemically stable pattern of methylated histones promotes cellular memory relative to external stimuli, maintaining transcription levels of adaptive genes even after elimination of environmental signals. Chromatin modifications play an important role in the maturation of pancreatic islet cells, the establishment of a secretion pattern that stimulates the regulation of insulin secretion. MicroRNAs, a class of endogenous small noncoding RNAs in eukaryotes, are important regulators of gene expression at the level of posttranscriptional mechanisms. MicroRNAs regulate insulin secretion, pancreatic development, and β-cell differentiation. Pluripotent SCs are characterized by a high rate of proliferation, the ability to self-repair and the potential for differentiation in different cell types. This rapid proliferation is due to a modified cell cycle that allows cells to rapidly transition from DNA synthesis to cell division by reducing the time of gap (G1 and G2) phases. The canonical WNT/β-catenin signaling pathway is characterized as a major driver of cell growth and proliferation. At G1, WNT signaling induces a transition to the S-phase. Compared to their somatic counterparts, pluripotent SCs exhibit a high rate of glycolysis similar to aerobic glycolysis in cancer cells, a phenomenon known as the Warburg effect, which is important for maintaining SC properties. In stem cells, the extracellular influx of Ca2+ into the cytoplasm is mediated mainly by depot-controlled Ca2+ channels. Extracellular calcium has been shown to promote SC proliferation and thus may be involved in transplant therapy
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Соколова Л. К., Бельчіна Ю. Б., Черв’якова С. А. , Пушкарьов В. В., Фурманова О. В., Ковзун О. І., Пушкарьов В. М., Тронько М. Д.
Заглавие : Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19
Параллельн. заглавия :The level of apolipoprotein A1 in patients with diabetes mellitus and comorbid diseases on the background of COVID-19
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 263-270 (Шифр ЕУ5/2021/26/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
Аннотация: Підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та аполіпопротеїну А1 (ApoA1) у плазмі асоціюється зі зниженим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Окрім потенційної кардіопротекторної функції, ЛПВЩ та ApoA1, основні аполіпопротеїни ЛПВЩ, також мають протидіабетичні властивості. Мета. Метою дослідження було визначити рівень ApoA1 у крові хворих на цукровий діабет (ЦД), коронавірусну інфекцію 2019 року (COronaVIrus Disease 2019, COVID‑19) та інші супутні захворювання (n=81), а також вплив цукрознижувальних препаратів на рівень ApoA1. Матеріал і методи. ApoA1 визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу («Elabscience», США); вимірювання проводили при оптичній довжині хвилі 450 нм. Результати. Рівень ApoA1 у крові хворих на ЦД і, особливо, на COVID‑19 був значно нижчим, ніж у крові здорових людей. На рівень АроА1 впливають супутні захворювання. Хронічний автоімунний тиреоїдит (ХАТ), хронічна ниркова недостатність (ХНН) та артеріальна гіпертензія (АГ) призводять до вірогідного зниження рівня ApoA1 в крові. Лікування метформіном, або у вигляді монотерапії, або в поєднанні з іншими препаратами (переважно інсуліном), суттєво не впливає на рівень ApoA1 порівняно зі середнім показником для всієї групи. У хворих, які отримували сульфонілсечовину (СС), рівень ApoA1 значно нижчий від середнього рівня для групи та норми. Значний позитивний вплив на кількість ApoA1 у плазмі спостерігався у хворих, які отримували комбінацію препаратів з інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози‑2 (НЗКГ‑2і, sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors, iSGLT2) та, особливо, інгібіторами дипептидилпептидази‑4 (ДПП‑4і, dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors, DPP‑4i). Обговорюються можливі механізми зниження рівня ApoA1 за умов захворювання на COVID‑19 та ЦД. Висновок. Таким чином, рівень ApoA1 може бути одним із перспективних маркерів тяжкого перебігу COVID‑19Increased levels of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) and apolipoprotein A1 (ApoA1) in plasma is associated with a reduced risk of developing cardiovascular diseases (CVD). In addition to its potential cardioprotective function, HDL and ApoA1, the main HDL apolipoprotein, also have antidiabetic properties. Aim. The aim of the study was to determine the level of ApoA1 in the blood of patients (n=81) with diabetes, COVID‑19, other comorbidities, as well as the effect of hypoglycemic drugs on apolipoprotein levels. Material and methods. ApoA1 was determined using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) kits (Elabscience, USA). The measurements were performed at an optical wavelength of 450 nm. Results. The level of ApoA1 in the blood of patients with diabetes and especially with COVID‑19 was significantly lower than in the blood of healthy people. The level of ApoA1 is affected by comorbidities. Chronic autoimmune thyroiditis, chronic renal failure and arterial hypertension lead to a probable decrease in blood lipoprotein levels. Treatment with metformin, either in combination with other drugs (mainly insulin) or as monotherapy, does not significantly affect the level of ApoA1 compared to the entire group average. In patients treated with sulfonylurea, the level of ApoA1 is significantly lower than the average level for the group and the norm. A significant positive effect on the amount of ApoA1 in plasma was observed in patients treated with a combination of drugs with sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors and especially dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors. Possible mechanisms of apoA1 decrease in COVID-19 and diabetes are discussed. Conclusion. Thus, the level of ApoA1 may be one of the promising markers of severe COVID-19
Найти похожие

Заглавие журнала :Ендокринологія -2021г. т.26,N 4
Интересные статьи :
Тронько М. Д. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.326-335)
Замотаєва Г. А. Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб/ Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура (стр.336-342)
Кравченко В. І. Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет»/ В. І. Кравченко [та ін.] (стр.343-356)
Калинська Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу/ Л. М. Калинська, О. І. Ковзун (стр.357-365)
Захарченко Т. Ф. Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики/ Т. Ф. Захарченко, В. І. Кравченко (стр.366-375)
Тронько М. Д. Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи/ М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов (стр.376-395)
Няньковська О. С. Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.396-408)
Булдигіна Ю. В. Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.409-419)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Цимбалюк В. І., Тронько М. Д., Антипкін Ю. Г., Попова В. В.
Заглавие : Цукровий діабет і COVID-19: сучасні погляди на патогенетичні питання клініки та терапії
Параллельн. заглавия :Diabetes mellitus and COVID 19: modern views on pathogenetic issues of clinic and therapy
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 227-247 (Шифр ЕУ5/2021/26/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS
Аннотация: Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) знаходяться в центрі уваги з ранніх стадій пандемії COVID‑19, оскільки епідеміологічні дані показують, що вони схильні до підвищеного ризику важких клінічних наслідків. Водночас як глобальна пандемія COVID‑19 продовжує розвиватися, стає все більш очевидним, що зв’язок між COVID‑19 і ЦД є складною патофізіологічною взаємодією. Наслідки COVID‑19 важчі в пацієнтів із ЦД, який здатний прискорити виникнення гострих метаболічних ускладнень, таких як діабетичний кетоацидоз і гіперглікемія. Механізми, які лежать в основі цих зв’язків залишаються нез’ясованими, але вони, очевидно, включають рецептор ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ2), сайт зв’язування для коронавірусу 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2), що експресується в ключових метаболічних органах, зокрема, у β-клітинах підшлункової залози (ПШЗ). Потенційно тропізм SARS-CoV‑2 до β-клітин може призвести до пошкодження клітин і порушення секреції інсуліну, викликаючи гіперглікемію і кетоацидоз. Розуміння двонапрямної взаємодії між ЦД і COVID‑19 буде мати вирішальне значення для профілактики та лікування пацієнтів із ЦД. Наявні епідеміологічні дані про COVID‑19 не підтверджують гіпотезу про те, що пацієнти з ЦД схильні до підвищеного ризику інфікування порівняно із загальною популяцією. На сьогодні встановлено, що декомпенсований ЦД є незалежним чинником, який обтяжує перебіг коронавірусної інфекції та вірогідно підвищує ризики фатального наслідку захворювання. В огляді представлена квінтесенція еволюції поглядів патогенетичних і клінічних аспектів розуміння механізмів цього патологічного тандему, а також терапевтичних стратегій лікування пацієнтів із COVID‑19 і ЦД. Оскільки захворюваність на ЦД продовжує зростати в усьому світі, наразі, більш ніж коли-небудь, профілактика ЦД та боротьба з ним повинні стати пріоритетом систем охорони здоров’я всіх країн світуPatients with diabetes mellitus have been in the spotlight since the early stages of the pandemic, as growing epidemiological data suggest that they are at increased risk of severe clinical consequences of COVID‑19. As the global COVID‑19 pandemic continues to evolve, it is becoming increasingly clear that the link between COVID‑19 and diabetes mellitus is a complex pathophysiological interaction. The effects of COVID‑19 are more severe in patients with diabetes, which can accelerate the onset of acute metabolic complications such as diabetic ketoacidosis and hyperglycemia. The mechanisms underlying these linkages remain unclear, but they apparently include the angiotensin-converting enzyme 2 receptor, the binding site for severe acute respiratory syndrome (SARS-CoV‑2) coronavirus 2 in key metabolic organs, in particular, in β-cells of the pancreas. Potentially tropism of SARSCoV‑2 to β-cells can lead to cell damage and impaired insulin secretion, causing hyperglycemia and ketoacidosis. Understanding the two-way interaction between diabetes and COVID‑19 will be critical to the prevention and treatment of diabetic patients. Currently available epidemiological data on COVID‑19 do not support the hypothesis that diabetic patients are at increased risk of infection compared to the general population. To date, it has been established that decompensated diabetes is an independent factor that aggravates the course of coronavirus infection and significantly increases the risk of fatal disease. The review presents the quintessence of the evolution of views of pathogenetic and clinical aspects of understanding the mechanisms of this pathological tandem, as well as therapeutic strategies for the treatment of patients with COVID‑19 and diabetes mellitus. As the incidence of diabetes mellitus continues to rise worldwide, it is now, more than ever, that diabetes prevention and control must become a priority in the health systems of all countries
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Орленко В. Л., Курінна Ю. В., Іваськіва К. Ю.
Заглавие : Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19
Параллельн. заглавия :Clinical manifestation of post-COVID 19 syndrome
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 248-262 (Шифр ЕУ5/2021/26/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY
Аннотация: На сьогодні пандемія COVID-19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID‑19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID‑19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID‑19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID‑19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID‑19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID‑19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID‑19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID‑19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19Nowadays, the COVID-19 pandemic has been going on for about two years. Although the knowledge of specialists hassignificantly improved in the prevention and treatment of severe forms of the disease, but the pathogenesis and treatment of post-COVID‑19 syndrome remain relevant issues in the medical and scientific communities. The urgency of the problem is the significant spreading of this condition among patients, reduced quality of patients life, lack of knowledge about the frequency, mechanisms and causes of long-term COVID‑19 consequences, unclear ideas about approaches to diagnosis and treatment, and lack of regulations for such patients. The term post-COVID‑19 was firstly proposed in August 2020 by British researchers. The existing evidence suggests large variations in estimates of the prevalence and incidence of post-covid syndrome because of the differences in study populations, recruitment methods, follow-up periods, and sample sizes. The incidence of post-COVID syndrome is estimated at 10-35%, while for hospitalized patients it can reach 85%. Fatigue is the most common symptom reported in 17.5-72% of post-COVID cases, followed by residual dyspnea with an incidence ranging from 10-40%, followed by mental problems, chest pain, olfactory and taste dysfunction occurring in 26, 22 and 11% of reconvalescents, respectively. More than one third of patients with post-COVID syndrome have pre-existing comorbidities, hypertension and diabetes mellitus being the most common. Data published to date suggest that most patients with post-COVID‑19 syndrome have a good prognosis without further complications and lethal consequences. Most studies so far have focused on symptoms associated with post-covid syndrome rather than organ dysfunction. The review presents an analysis of research to determine post-COVID‑19 syndrome, the study of the impact of the infection consequences on different organ systems and the main potential mechanisms for the development of complications. Particular attention is paid to the effects of COVID‑19 on endocrine organs. Recommendations for examination and management of patients with post-COVID‑19 syndrome are offered
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Зелінська Г. В., Божок Ю. М., Кваченюк А. М., Гулєватий С. В., Кулініченко Г. М., Устименко Г. Я.
Заглавие : Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози
Параллельн. заглавия :Cytological factors for prognosis of postoperative metastases and radioiodine resistance of papillary thyroid cancer
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 326-335 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
Аннотация: Актуальною проблемою є раннє передопераційне прогнозування поведінки папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) на основі виявлення специфічних цитологічних особливостей пунктатів первинних ПКЩЗ, які корелюють із частотою їх післяопераційного метастазування та радіойодрезистентністю. Мета — дослідити кореляцію між експресією тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також наявністю особливих клітинних субпопуляцій у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Матеріал і методи. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проведено за допомогою моноклональних антитіл до ТПО «TPO‑47» («DakoCytomation», Данія) на матеріалі тонкогольчастих аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) первинних ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих від 125 пацієнтів, що проходили обстеження, хірургічне лікування та радіойодтерапію в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР). Результати. Показано зворотний кореляційний зв’язок (p0,05) між вмістом ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. При вмісті ТПО-позитивних епітеліоцитів від 50,0 до 92,0% не було визначено метастазів ПКЩЗ у післяопераційний період. Радіойодрезистентні метастази (РЙРМ) реєстрували лише при відсутності ТПО або при 25,0% ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ. Індивідуальне порівняння вмісту ТПО-позитивних тиреоцитів у матеріалі первинних ПКЩЗ та їх синхронних метастазів продемонструвало, що їх відсоток у більшості випадків не збігається. Статистично підтверджена різниця між частотою післяопераційного метастазування в групах пацієнтів із наявністю та відсутністю особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ (р50,0%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25,0% тиреоцитів пунктату ПКЩЗ, не виключено післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Доведена різниця між частотою післяопераційного метастазування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗThe early preoperative prediction of the behavior of papillary thyroid carcinoma (PTC) based on the detection of specific cytological features of fine-needle aspiration (FNA) smears of primary PTC, which correlate with the frequency of their postoperative metastases and radioiodine resistance is an urgent problem. The aim of this work was to study the correlation between the expression of thyroid peroxidase (TPO), as well as the presence of special cellular subpopulations in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastases. Material and methods. Cytological and immunocytochemical studies using monoclonal antibodies to TPO «TPO‑47» («DakoCytomation», Denmark) were performed on the FNA smears of primary PTC and their metastases obtained from 125 patients treated with radioiodine therapy after surgery in clinic of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». Results. An inverse correlation (p0.05) between the content of TPO-positive epitheliocytes in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastasis was shown. No PTC metastases were detected in the postoperative period when the content of TPO-positive epitheliocytes was from 50.0 to 92.0%. Radioiodine resistant metastases (RIRM) were recorded only in the absence of TPO, or at 25.0% positive epitheliocytes at the smears of primary PTS. Individual comparison of the content of TPO-positive thyrocytes in the FNA smears of primary PTCs and their synchronous metastases showed that their percentage in most cases does not match. The difference between the frequency of postoperative metastases in groups of patients with the presence and absence of special S-epitheliocytes FNA smears of primary PTC (p50.0%) allows to predict their favorable behavior without the development of postoperative metastases. It is shown that when the content of TPO-positive cells does not exceed 25.0% of thyroid cells of the PTC, postoperative metastases and the appearance of RIRM are not excluded. The difference between the frequency of postoperative metastases depending on the presence of special S-epitheliocytes in the FNA smears of the primary PTC is proved
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Ендокринологія -2021г. т.26,N 2
Интересные статьи :
Зурнаджи Л. Ю. Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином/ Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] (стр.105-118 )
Кіро Л. С. Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості/ Л. С. Кіро [та ін.] (стр.119-127)
Писарук А. В. Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення/ А. В. Писарук [та ін.] (стр.128-136)
Ткаченко В. М. Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани/ В. М. Ткаченко (стр.137-144)
Мамотенко А. В. Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму/ А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова (стр.145-151)
Зінич О. В. Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при укровому діабеті/ О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака (стр.152-159)
Соколова Л. К. Ефекти вітаміну D при різних патологіях/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.160-178)
Соколова Л. К. Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.179-187)
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних/ А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук (стр.188-198)
Гуржій О. В. Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку/ О. В. Гуржій (стр.199-204)
Тронько М. Д. Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.205-220)
Интересные статьи :
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зурнаджи Л. Ю., Рагуновіч Т. І., Саєнко В. О., Болгов М. Ю., Масюк С. В., Бурко С. В., Дегтярьова Т. Л., Чернишов С. В., Гулєватий С. В., Міцутаке Н., Тронько М. Д., Богданова Т. І.
Заглавие : Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином
Параллельн. заглавия :Comparative immunohistochemical study BRAFV600E positive and BRAFV600E negative radiogenic and sporadic papillary thyroid carcinoma
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 2. - С. 105-118 (Шифр ЕУ5/2021/26/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ГИСТОЛОГИЯ СРАВНИТЕЛЬНАЯ -- HISTOLOGY, COMPARATIVE
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Аннотация: Найпоширенішою точковою мутацією в папілярній тиреоїдній карциномі (ПТК) є BRAFV600E, яку пов’язують із більш агресивною поведінкою пухлини. Тим часом дані про частоту цієї мутації в різних вікових групах пацієнтів при наявності або відсутності радіаційного впливу в анамнезі вельми суперечливі. У більшості зазначених досліджень не використовувалися адекватні контрольні групи та/або не оцінювалися інвазійні властивості ПТК. Мета — порівняння за допомогою імуногістохімічного (ІГХ) дослідження частоти експресії мутантного білка BRAFV600E в однакових за віком на момент операції групах хворих із радіогенними та спорадичними ПТК і оцінювання інвазійних властивостей BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних ПТК в обох серіях. Матеріал і методи. ІГХ дослідження виконані на 247 радіогенних ПТК (105 — діти ≤14 років, 52 — підлітки 15-18 років, 91 — дорослі 19-28 років на момент операції) і 138 спорадичних ПТК (39 — діти, 37 — підлітки, 62 — дорослі зазначеного вище віку). ІГХ дослідження проводили з антитілами anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Результати. У радіогенних ПТК частота експресії мутантного білка BRAFV600E, що свідчить про наявність BRAFV600E мутації, була істотно нижче, ніж у спорадичних ПТК (10,5% і 30,4%, p=2,67Е‑06); частота мутації підвищувалася з віком пацієнтів в обох серіях. За порівняння BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних ПТК статистично значущі відмінності відзначені в частотах більшості вивчених характеристик. Із боку домінантної структури в радіогенних BRAFV600E-позитивних ПТК переважає типова папілярна, а в радіогенних BRAFV600E-негативних ПТК — солідно-трабекулярна (р=1,12Е‑06 і р=0,001 відповідно). Частота всіх основних показників інвазійності в BRAFV600E-позитивних радіогенних ПТК була статистично значимо нижче, ніж у BRAFV600E-негативних ПТК. За частотою більшості вивчених характеристик BRAFV600E- позитивні спорадичні ПТК не відрізнялися від BRAFV600E-негативних, або ж, як і в радіогенних ПТК, окремі показники інвазійності були нижче, ніж у BRAFV600E-негативній групі, наприклад, лімфатично-кровоносна інвазія (р=7,46Е‑06) або наявність N1b метастазів (р=0,025). BRAFV600E-позитивні ПТК з обох серій (на відміну від BRAFV600E-негативних) практично не мали суттєвих статистичних розбіжностей у порівнянні між собою по всім вивченим показникам. Висновки. BRAFV600E мутація більш властива спорадичним, ніж радіогенним ПТК у всіх вікових групах, і її частота збільшується з віком пацієнтів в обох серіях. Порівняно з BRAFV600E-негативними пухлинами BRAFV600E-позитивні ПТК характеризувалися нижчими (радіогенні) або подібними (спорадичні) інвазійними властивостями в пацієнтів у віці до 28 років на момент операції в обох етіологічних серіях, що вказує на те, що BRAFV600E мутація не асоціюється з більш агресивним перебігом захворювання у хворих молодого віку, незалежно від етіології ПТКThe most common point mutation in papillary thyroid carcinoma (PTC), the BRAFV600E, has been associated with more aggressive tumor behavior. Data on the frequency of the BRAFV600E mutation in different age groups in patients with or without history of radiation exposure are quite discordant. In most studies, the adequate control groups were not analyzed, and/or the invasive properties of PTC were not evaluated. The aim of this work is a comparison of the frequency of the BRAFV600E mutant protein expression in radiogenic and sporadic PTCs in similar by age groups of patients, and an assessing of invasive tumor properties. Material and methods. The immunohistochemical (IHC) study included 247 radiogenic PTCs (105 — children ≤14 years, 52 — adolescents 15-18 years, 91 — adults 19-28 years at the time of surgery) and 138 sporadic PTCs (39 — children, 37 — adolescents, 62 — adults of the indicated age). IHC staining was performed with the anti-BRAF (mutated V600E) antibody (VE1) ab228461 (Abcam). Results. The frequency of mutant BRAFV600E protein expression (thus the BRAFV600E mutation) was significantly lower in the radiogenic PTCs than in the sporadic PTCs (10.5% and 30.4%, p=2,607E‑06); the frequency displayed an age uptrend in both series. Comparison of the BRAFV600Epositive and BRAFV600E-negative PTCs in the radiogenic series revealed statistically significant differences in the frequencies of most characteristics. The radiogenic BRAFV600E-positive PTCs frequently have typical papillary dominant structure, whereas the BRAFV600Enegative PTCs — solid-trabecular (p=1.12E‑06 and p=0.001, respectively). The frequencies of most indicators of tumor invasiveness in the radiogenic BRAFV600E-positive PTCs were statistically significantly lower than in the BRAFV600E-negative ones. In the sporadic series, the BRAFV600E-positive PTCs did not display differences in the frequencies of most characteristics from those of the BRAFV600E-negative tumors, or, similarly to the radiogenic series, these were in some instances lower, e.g. lymphatic/vascular invasion (p=7.46E‑06) or N1b metastases (p=0.025). When compared, the BRAFV600E-positive PTCs from the two series (unlike BRAFV600E-negative) did not statistically differ from each other for virtually all characteristics. Conclusions. The BRAFV600E mutation is more common in sporadic than radiogenic PTCs, its frequency increases with patients’ age in both series. As compared to the BRAFV600E-negative PTCs, the BRAFV600E-positive PTCs were characterized by the lower (radiogenic) or similar (sporadic) invasive properties in patients aged up to 28 years at surgery in both etiological series, indicating that the BRAFV600E mutation does not confer more aggressive disease in young patients with PTC of either etiology
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Ковзун О. І., Пушкарьов В. М.
Заглавие : Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи
Параллельн. заглавия :Application of stem cells in endocrinology: problems and prospects
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 376-395 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КРОВЕТВОРНЫЕ СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- HEMATOPOIETIC STEM CELLS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
ЭНДОКРИННЫЕ ЖЕЛЕЗЫ -- ENDOCRINE GLANDS
ТЕСТОСТЕРОН -- TESTOSTERONE
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS
ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
Аннотация: Останніми роками завдяки досягненням сучасної біології в медицині з’явився й інтенсивно розвивається новий напрямок, який одержав назву регенеративна медицина. Основною метою регенеративної медицини є відновлення структури та функцій відсутніх чи пошкоджених клітин, тканин або органів людини для відтворення їхньої нормальної функції. Концептуально регенеративна медицина заснована на використанні для відновлення організму його власних ресурсів. Використання стовбурових клітин (СК) — один із найперспективніших напрямків розвитку сучасної медицини. Одержані дані свідчать про ефективність застосування СК для лікування низки тяжких, зокрема й ендокринних, захворювань. Гормональна замісна терапія ендокринних порушень не може відтворити складну метаболічну взаємодію гормонів. Трансплантація органів або клітин є більш фізіологічним підходом до лікування ендокринних захворювань. Серед актуальних проблем одне із важливих місць займає патологія щитоподібної залози (ЩЗ). Отримані дані щодо властивостей СК, які культивують за сучасними технологіями, відкрили можливість їхнього застосування для комплексного лікування тиреоїдної патології. Алотрансплантацію культивованих клітин паращитоподібних залоз (ПЩЗ) можна розглядати як альтернативу до застосування вітаміну D3 і кальцію при лікуванні гіпопаратиреозу. Проблема лікування хронічної надниркової недостатності також далека від остаточного вирішення. Альтернативою лікування гіпокортицизму може стати метод трансплантації органних культур надниркових залоз, який продемонстрував досить високу клінічну ефективність. Гіпогонадизм у чоловіків визначається як зниження рівня тестостерону в сироватці крові в поєднанні з характерними симптомами. Найчастіше гіпогонадизм асоціюється з цукровим діабетом (ЦД), ожирінням та метаболічним синдромом. Доведено, що клітинна терапія з використанням автологічних клітин строми кісткового мозку в комплексі з лікуванням ЦД та заходами, спрямованими на нормалізацію маси тіла, сприяє відновленню показників еректильної функції та концентрації загального тестостерону в кровіIn recent years, thanks to the achievements of modern biology, a new direction in medicine called regenerative medicine has emerged and is intensively developing. The main goal of regenerative medicine is to restore the structure and function of missing or damaged human cells, tissues or organs in order to reconstitute their normal functioning. Conceptually, regenerative medicine is based on the use of its own resources to renew the body. The use of stem cells (SC) is one of the most promising directions in the development of modern medicine. The data obtained indicate the effectiveness of the SC use for the treatment of a number of severe diseases, including those of endocrine nature. Hormone replacement therapy for endocrine disorders cannot reproduce the complexmetabolic interactions of hormones. Organ or cell transplantation is a more physiological approach to the treatment of endocrine diseases. Among the urgent problems, one of the most important ones is the pathology of the thyroid gland. The data obtained on the properties of SCs cultivated using modern technologies opened up the possibility of their application for the complex treatment of thyroid pathology. Allotransplantation of cultured parathyroid cells can be considered as an alternative to the use of vitamin D3 and calcium in the treatment of hypoparathyroidism. The problem of treating chronic adrenal insufficiency is far from being solved. The method of transplantation of adrenal glands organ cultures, which has demonstrated a fairly high clinical efficacy, can be an alternative to the treatment of hypocorticism. Male hypogonadism is defined as a decrease in serum testosterone levels in combination with characteristic symptoms. Hypogonadism is more commonly associated with diabetes mellitus, obesity, and metabolic syndrome. It has been proven that cell therapy with the use of autologous cells of the bone marrow stroma in combination with the treatment of diabetes and measures aimed to normalizing body weight, helps to restore the parameters of erectile function and the concentration of total testosterone in the blood
Найти похожие

13.

Заглавие журнала :Ендокринологія -2021г. т.26,N 3
Интересные статьи :
Цимбалюк В. І. Цукровий діабет і COVID-19: сучасні погляди на патогенетичні питання клініки та терапії/ В. І. Цимбалюк [та ін.] (стр.227-247)
Тронько М. Д. Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.248-262)
Соколова Л. К. Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19/ Л. К. Соколова [та ін.] (стр.263-270)
Шиманський І. О. Роль вітамін D-авто-/паракринної системи в розвитку метаболічного запального процесу в тканині печінки за експериментального цукрового діабету 2-го типу/ І. О. Шиманський [та ін.] (стр.271-280)
Янко Р. В. Морфологічні зміни щитоподібної залози щурів після введення триптофану/ Р. В. Янко (стр.281-286)
Черська М. С. Оксидативний стрес у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком/ М. С. Черська, Х. М. Кухарчук, О. А. Гайова (стр.287-297)
Левчук Н. І. Експериментальне моделювання метаболічного синдрому, індукованого дієтою, у лабораторних тварин/ Н. І. Левчук, О. С. Лукашеня, О. І. Ковзун (стр.298-310)
Ланюш Ф. В. Опитувальник для визначення синдрому нічного переїдання (NEQ) – валідація та адаптація для української популяції/ Ф. В. Ланюш, А. М. Урбанович (стр.311-318)
Пам’яті Володимира Гавриловича Науменка (стр.319-320)
Интересные статьи :
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Кравченко В. І.
Заглавие : Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні
Параллельн. заглавия :The importance of iodine for the body, its most important research and prospects of introduction for iodine prevention in Ukraine
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 59-74 (Шифр ЕУ5/2021/26/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИОД -- IODINE
ТИРЕОИДНЫЕ ГОРМОНЫ -- THYROID HORMONES
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
РОСТ И РАЗВИТИЕ ОРГАНИЗМА -- GROWTH AND DEVELOPMENT
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE
Аннотация: В огляді знайшли відображення теоретичні передумови, що пояснюють значення йоду для рослинного і тваринного світу, його участі в синтезі тиреоїдних гормонів (ТГ) та через ці гормони — у метаболічних процесах в організмі, і внаслідок їх недостатності — у виникненні йододефіцитних захворювань (ЙДЗ). Крім участі цього мікроелементу в синтезі ТГ розглянута позатиреоїдна дія йоду. У низці публікацій показана антиоксидантна, антимікробна й антипухлинна дії йоду. Наведено дані про результати багаторічних масових епідеміологічних досліджень співробітників відділу епідеміології ендокринних захворювань ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (далі — Інституту), спрямованих на вивчення йодного забезпечення населення України, і клінічних спостережень. Розглянуто найбільш важливі результати досліджень, отриманих під час виконань наукової тематики Інституту. Показано негативний вплив йодної недостатності на перебіг вагітності, стан вагітної та новонароджених. Наведено дані про порушення фізичного та інтелектуального розвитку дітей на тлі недостатнього йодного забезпечення. Значна кількість цих досліджень здійснена за підтримки Національної академії медичних наук України (НАМН України) та Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ України), міжнародних організацій: Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, а також Центру діагностики та профілактики захворювань (США). Останній протягом майже 20 років здійснював контроль за якістю досліджень одного з найважливіших показників йодного статусу — йодурії в населення України. На прикладі інших країн зазначено необхідність та постійність безперервної профілактики ЙДЗ захворювань. Стаття підготовлена як науковий інформаційний матеріал для громадськості та влади України у зв’язку з необхідністю законодавчого розв’язання проблеми профілактики ЙДЗ в УкраїніThe review reflects the theoretical preconditions explaining the importance of iodine for flora and fauna, its participation in the synthesis of thyroid hormones and in body metabolic processes by these hormones and due to their insufficiency — in the occurrence of iodine-dependent diseases. In addition to the participation of this trace element in the synthesis of thyroid hormones, the extrathyroid action of iodine is considered. Antioxidant, antimicrobial and antitumor effects of iodine are show in a number of publications. The data on the results of long-term mass epidemiological studies of the scientists of the Department of Epidemiology of Endocrine Diseases of State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of NAMS of Ukraine» (hereinafter — the Institute), are aimed to study the iodine supply of the Ukrainian population, and clinical observations. The most important results of the researches received during performance of scientific subjects of the Institute are elucidated. The negative impact of iodine deficiency on pregnancy, the status of pregnant women and newborns is shown. Data on disorders of physical and intellectual development of children with insufficient iodine supply are given. A significant number of these studies were supported by the National Academy of Medical Sciences of Ukraine and the Ministry of Health of Ukraine, international organizations: World Health Organization, United Nations Children’s Fund in Ukraine, and the Centers for Disease Control and Prevention (USA). For almost 20 years, the latter has been monitoring the quality of research on one of the most important indicators of iodine status — ioduria in the population of Ukraine. On the example of other countries, the need and permanence of continuous prevention of iodine-dependent diseases is indicated. The article was prepared as a scientific information material for the public and the authorities of Ukraine in connection with the need for a legislative solution to the problem of prevention of iodine-dependent diseases in Ukraine
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Ковзун О. І., Пушкарьов В. В., Пушкарьов В. М.
Заглавие : Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи
Параллельн. заглавия :Intracellular mechanisms of hormone action. A contemporary look at the problem and perspectives
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 82-94 (Шифр ЕУ5/2021/26/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ВНУТРИКЛЕТОЧНЫЕ СИГНАЛЬНЫЕ ПЕПТИДЫ И БЕЛКИ -- INTRACELLULAR SIGNALING PEPTIDES AND PROTEINS
ГОРМОНЫ -- HORMONES
РЕЦЕПТОРЫ G-БЕЛКОВ-СОПРЯЖЕННЫХ -- RECEPTORS, G-PROTEIN-COUPLED
РЕЦЕПТОРОВ ТИРОЗИНКИНАЗЫ-ПОДОБНЫЕ ОРФАНОВЫЕ РЕЦЕПТОРЫ -- RECEPTOR TYROSINE KINASE-LIKE ORPHAN RECEPTORS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Огляд присвячено аналізу внутрішньоклітинних сигнальних механізмів, які опосередковують дію гормонів та інших агоністів у клітинах-мішенях, та еволюції поглядів щодо класичних концепцій гормональної дії. Показана природа різноманітних позаклітинних носіїв інформації та рецепторів, які еволюціонували для опосередкування передачі сигналу. Зроблено акцент на два основні типи рецепторів, які головним чином опосередковують ефекти гормонів — G-білкові рецептори і рецепторні тирозинкінази (RTK). Представники сімейства G-білкових рецепторів використовують однаковий тип адаптерного механізму, що зв’язує рецептор з ефекторними системами всередині клітини — GTP-зв’язуючі білки. Крім добре вивченої cАMP-залежної сигнальної системи, G-білки здатні активувати мембранозв’язані фосфоліпази, що приводить до активації цілого комплексу ліпідних месенджерів, джерелом яких є не тільки мінорні, але й основні фосфоліпіди клітинної мембрани. Важливою подією для розуміння дії гормонів стало поняття тривалості сигналу як одного з ключових параметрів, що визначає характер кінцевого ефекту. Вивчення RTK дозволило виявити цілий ряд нових механізмів активації рецепторів і поклало початок новій ері у вивченні молекулярних основ клітинної регуляції, а також дало поштовх для розуміння молекулярних механізмів онкологічної трансформації клітин, оскільки багато онкогенів кодують саме тирозинкінази. Відмічена участь так званих адаптерних або каркасних білків в організації просторово-часової взаємодії сигнальних факторів. Ці білки зазвичай не мають ферментної активності, забезпечують місця стикування (докінг-сайти) для інших сигнальних білків, направляють сигнальні білки в специфічні субклітинні компартменти і допомагають організувати мультипротеїнові сигнальні комплекси. Таким чином, сучасний етап розвитку молекулярної й клітинної ендокринології дає підгрунтя для формування в майбутньому оновленої картини механізмів дії гормонів та інших біорегуляторівThe review focuses on the analysis of intracellular signaling mechanisms that mediate the action of hormones and other agonists in target cells, and the evolution of views on classical concepts of hormonal action. The nature of various extracellular carriers of information and receptors, which have evolved to mediate signal transmission, is shown. Emphasis is placed on two main types of receptors, mainly mediating the effects of hormones — G-protein receptors and receptor tyrosine kinases (RTK). Members of the G-protein receptor family use the same type of adapter mechanism that binds the receptor to effector systems inside the cell — GTP-binding proteins. In addition to the well-studied cAMP-dependent signaling system, G-proteins are able to activate membrane-bound phospholipases, which leads to the activation of a whole complex of lipid messengers, the source of which are not only minor, but also the main phospholipids of the cell membrane. An important event for understanding the action of hormones was the concept of signal duration as one of the key parameters that determines the nature of the final effect. The study of RTK made it possible to identify a number of new mechanisms of receptor activation and marked the beginning of a new era in the study of the molecular basis of cell regulation, and also gave impetus to understanding the molecular mechanisms of oncological transformation of cells, since many oncogenes encode namely tyrosine kinases. The participation of the so-called adapter or scaffold proteins in the organization of the spatio-temporal interaction of signaling factors has been noted. These proteins usually lack enzymatic activity, provide docking sites for other signaling proteins, direct signaling proteins to specific subcellular compartments, and help organize multiprotein signaling complexes. Thus, the current stage in the development of molecular and cellular endocrinology provides the basis for the formation in the future of an updated picture of the mechanisms of action of hormones and other bioregulators
Найти похожие

16.

Заглавие журнала :Ендокринологія -2021г. т.26,N 1
Интересные статьи :
Тронько М. Д. Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.5-20)
Большова О. В. Взаємозв’язок стану системи гормон росту/ростові чинники, рівнів вітаміну D та показників зросту в дітей із затримкою внутрішньоутробного розвитку/ О. В. Большова [та ін.] (стр.21-30)
Терехова Г. М. Набута соматотропна недостатність у дорослих: діагностика та лікування/ Г. М. Терехова, Т. В. Федько, В. М. Клочкова (стр.31-41)
Перепелиця Ю. В. Вплив негазового ацидозу i алкалозу на стан необмеженого протеолізу крові та тканин / Ю. В. Перепелиця [та ін.] (стр.42-48)
Полякова Л. І. Гістологічні та каріометричні зміни медіально-преоптичного ядра гіпоталамуса самців щурів, експонованих до низьких доз дибутилфталату під час внутрішньоутробного розвитку/ Л. І. Полякова, О. Г. Резніков (стр.49-58)
Тронько М. Д. Значення йоду для організму, найбільш вагомі його дослідження та перспективи запровадження йодної профілактики в Україні/ М. Д. Тронько, В. І. Кравченко (стр.59-74)
Урбанович А. М. Особливості перебігу анемічного синдрому у хворих на цукровий діабет/ А. М. Урбанович, Ю. В. Дунець (стр.75-81)
Тронько М. Д. Внутрішньоклітинні механізми дії гормонів. Сучасний погляд на проблему і перспективи/ М. Д. Тронько [та ін.] (стр.82-94)
Интересные статьи :
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Черська М. С., Гайова О. А., Кухарчук Х. М., Гур’янов В. Г., Аметова Г. М.
Заглавие : Ефективність застосування амінофенілмасляної кислоти в лікуванні хронічної судинної патології головного мозку в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу
Параллельн. заглавия :Efficacy of aminophenylbutyric acid in the treatment of chronic vascular pathology of the brain in patients with type2 diabetes
Место публикации : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 1. - С. 5-20 (Шифр ЕУ5/2021/26/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БУТИРАТЫ -- BUTYRATES
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
Аннотация: Церебральний атеросклероз (ЦА) — дисфункція мозку, що виникає внаслідок дифузного і/або дрібно-вогнищевого пошкодження мозкової тканини в умовах недостатності церебрального кровопостачання і повільно прогресує протягом тривалого часу. Метою нашого дослідження є комплексний аналіз ефективності та оцінка безпеки курсового приймання амінофенілмасляної кислоти (АФМК) у пацієнтів із ЦА і цукровим діабетом 2-го типу (ЦД2) як ад’ювантного до базової терапії, який використовується в Україні відповідно до стандартів ведення пацієнтів із цією патологією за схемою: по 1 табл. (250 мг) 2 рази на день протягом місяця. Це клінічне дослідження проводилося як наглядове (неінтервенційне), відкрите, контрольоване, рандомізоване, проспективне дослідження, в якому АФМК призначалася відповідно до зареєстрованих показань. У дослідженні взяли участь 26 пацієнтів (середній вік становив 43±6 років) — 5 чоловіків та 21 жінка, які отримували лікування в Державній установі «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» з приводу ЦД2 в стадії субкомпенсації, який супроводжувався ЦА. Встановлено, що в пацієнтів із ЦА і ЦД2 під впливом курсового лікування АФМК активізуються когнітивні функції (підвищується рівень уваги та покращується пам’ять), поліпшується емоційна сфера (знижується рівень тривоги) і спостерігається відносна вазоактивна дія на церебральну гемодинаміку (знижується периферичний опір в окремих судинах каротидного і вертебро-базилярного басейнів). За даними спектрального та часового аналізу варіабельності ритму серця (ВРС) АФМК гармонізує симпато-парасимпатичний баланс у пацієнтів із ЦА і ЦД2. Позитивний вплив АФМК на нейропсихологічні функції, церебральний кровотік і ВРС дає підґрунтя рекомендувати цей препарат у схему комплексного лікування пацієнтів із ЦА і ЦД2Cerebral atherosclerosis (CA) is a slowly progressive brain dysfunction caused by diffuse and / or small-focal brain tissue damage in conditions of long-standing cerebral insufficiency. The aim of our study is a comprehensive analysis of the effectiveness and safety assessment of the course of taking the aminophenylbutyric acid in patients with CA and type 2 diabetes (T2D) as an adjuvant to the basic therapy used in Ukraine in accordance with the standards of patients with this pathology: 1 tablet (250 mg) 2 times a day for a month. This clinical study was conducted as a supervisory (non-interventional), open-label, controlled, randomized, prospective study in which aminophenylbutyric acid (APBA) was administered according to registered indications. The study involved 26 patients (mean age = 43±6 years) – 5 men and 21 women who were treated at the State Institution «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the NAMS of Ukraine» concerning T2D in a state of subcompensation with CA. It has been found that in patients with CA and T2D, under the influence of a course of treatment with APBA, cognitive functions are activated (increases attention and improves memory) and emotional sphere is improved (the level of anxiety decreases), and there is a relative vasoactive effect on cerebral hemodynamics (peripheral resistance decreases in separate vessels of carotid and vertebral basilar pools). According to spectral and temporal analysis of heart rate variability, APBA harmonizes sympatho-parasympathetic balance in patients with CA and T2D. The positive effect of APBA on neuropsychological functions, cerebral blood flow and heart rate variability gives grounds to recommend this drug in the scheme of complex treatment of patients with CA and T2D
Найти похожие

18.

Заглавие журнала :Практикуючий лікар -2021г.,N 2 спецвип.
Интересные статьи :
Дземан М. І. Актуальні аспекти пандемії COVID-19 у дискурсі глобальних еволюційно-екологічних викликів цивілізаційного поступу/ М. І. Дземан (стр.5-12)
Тронько М. Д. COVID-19 і цукровий діабет: новітні досягнення у вивченні питань клініки й терапії/ М. Д. Тронько, В. В. Попова (стр.13-23)
Свінцицький І. А. Серцево-судинні наслідки коронавірусної хвороби 2019: особливості клінічного перебігу, діагностики, лікування/ І. А. Свінцицький (стр.24-27)
Кузнєцов В. В. Коронавірусна хвороба 2019: неврологічні аспекти (огляд літератури та власні дослідження)/ В. В. Кузнєцов, Н. О. Скачкова (стр.28-35)
Хаустова О. О. Загальні принципи організації психологічної реабілітації пацієнтів із коронавірусвною інфекцією (COVID-19)/ О. О. Хаустова, О. С. Чабан, А. О. Бурдейний (стр.36-42)
Катеринчук І. П. Індивідуальні особливості перебігу коронавірусної інфекції в пацієнтів похилого віку (клінічний випадок)/ І. П. Катеринчук (стр.43-47)
Саєнко Я. А. Блокатори рецепторів ангіотензину ІІ та статини в попередженні тяжкого перебігу, госпіталізації та ускладнень SARS-COV-2/ Я. А. Саєнко, Б. М. Маньковський (стр.49-52)
Проскура Т. О. Огляд стійкого постковідного синдрому/ Т. О. Проскура (стр.53-58)
Протокол "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" (стр.58-75)
Вакцини від COVID-19 в Україні: короткі характеристики (стр.76-77)
Застосування ліків при COVID-19 (стр.78-90)
Рекомендації щодо кодування діагнозів у МКХ-10, пов’язаних із COVID-19 інфекцією. Практичні, ситуаційні рекомендації щодо кодування в ІСРС-2 (стр.91-93)
Україна: власне виробництво вакцин (стр.94-95)
Німеччина: масовий продаж домашніх тестів на COVID-19 (стр.96)
Стовбурні клітини проти COVID-19 (стр.97)
Прогностичний предиктор важкого перебігу COVID-19 (стр.98)
COVID-19: якими будуть омріяні таблетки? (стр.99)
Интересные статьи :
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тронько М. Д., Попова В. В.
Заглавие : COVID-19 і цукровий діабет: новітні досягнення у вивченні питань клініки й терапії
Место публикации : Практикуючий лікар. - К., 2021. - N 2 спецвип. - С. 13-23 (Шифр ПУ59/2021/2 спецвип.)
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
Аннотация: Пандемія торкнулася мільйони людей, і пов’язані з ними хронічні захворювання можуть мати прогностичні та терапевтичні наслідки. Одним з основних хронічних станів, безсумнівно, є цукровий діабет (ЦД), оскільки він впливає на госпіталізацію та смертність пацієнтів. Наразі в усьому світі на ЦД страждають близько півмільярда людей, і їхня кількість збільшиться на 25 та 51% у 2030 та 2045 рр. відповідно. Поширеність патології, за прогнозами, збільшиться на 9,3% (463 мільйони осіб): на 10,2% до 2030 р. і 10,9% до 2045 р. За даними різних досліджень, поширеність ЦД у пацієнтів із COVID‑19 коливалася від 5 до 36%. ЦД є одним із найсерйозніших супутніх захворювань у пацієнтів із COVID‑19, що обумовлює актуальність дослідження всіх аспектів, які стосуються зв’язку між цими двома захворюваннями як у патофізіологічному, так і в терапевтичному ракурсах
Найти похожие

20.

Заглавие журнала :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2021г.,N 3
Интересные статьи :
VII НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНГРЕС ГЕРОНТОЛОГІВ І ГЕРІАТРІВ. ТЕЗИ. Київ 6-8 жовтня 2021 р. (стр.11-88)
БІОЛОГІЯ СТАРІННЯ (стр.11-36)
Безруков В. В. Вікові особливості впливу атф та молсидоміну на реактивність судинної стінки та функцію міокарда щурів/ В. В. Безруков [та ін.] (стр.12)
Божков А. А. Исследование геропротекторных свойств биологически активной добавки «микс-фактор»/ А. А. Божков, Е. Г. Иванов, Ю. В. Никитченко (стр.12-13)
Гончар О. О. Особливості розвитку оксидативного стресу в різних тканинах при моделюванні хвороби Паркінсона/ О. О. Гончар [та ін.] (стр.16)
Деніс Є. Зміни експресії маркерів плюрипотентності та старіння культури фібробластів за впливу бурштинової кислот/ Є. Деніс [та ін.] (стр.18-19)
Fraifeld V. E. Small molecules for cell reprogramming: do they matter life span extension?/ V. E. Fraifeld [та ін.] (стр.20)
Купраш Л. П. Геропротекторні властивості нових комбінованих засобів мембратону та мадекору/ Л. П. Купраш [та ін.] (стр.25)
Lomakina Yu. V. Pecularities of aging rats response to immobilization stress and ways to increase resistance against stress factors/ Yu. V. Lomakina (стр.29-30)
Khachik K. Rejuvenation: the calm before the storm/ K. Khachik, Vadim E. Fraifeld (стр.31-32)
Розова Е. В. Некоторые возможные механизмы повреждения миелина при экспериментальном паркинсонизме/ Е. В. Розова, И. Н. Карабань (стр.33-34)
Рушкевич Ю. Е. Увеличение продолжительности жизни при последовательном применении стрессорных и антистрессорных воздействий/ Ю. Е. Рушкевич, Т. А. Дубилей (стр.34)
Tolstun D. A. Hypoxic-hypercapnic environment as a model of hypometabolism, hypothermia, ‘voluntary’ calorie-restriction and non-medicamentous treatment of related pathology/ D. A. Tolstun [та ін.] (стр.35)
КЛІНІЧНА ГЕРОНТОЛОГІЯ І ГЕРІАТРІЯ (стр.37-72)
Антонюк-Щеглова І. А. Застосування кверцетину для корекції вікових змін організму/ І. А. Антонюк-Щеглова [та ін.] (стр.37)
Ахаладзе М. Г. Геріатричні синдроми в комплексній геріатричній оцінці/ М. Г. Ахаладзе, Л. М. Єна (стр.39-40)
Бойко В. В. Возрастзависимые маркеры иммунореактивности у больных с гепатоспленомегалией, осложненной кровотечением и протекающей на фоне различных триггерных факторов/ В. В. Бойко [та ін.] (стр.43-44)
Бурчинський С. Г. Нові можливості фармакотерапії депресій в похилому та старечому віці/ С. Г. Бурчинський (стр.44-45)
Геник С. І. Оцінка рухових функцій при хворобі паркінсона: стійкість, ходьба, трансфер, витривалість/ С. І. Геник [та ін.] (стр.46-47)
Голубова Ю. І. Застосування дихальних тренувань з позитивним тиском наприкінці видиху у хворих похилого віку з хозл: вплив на якість життя/ Ю. І. Голубова [та ін.] (стр.48)
Goncharova A. V. Functional system of the sagittal balance maintaining in aging/ A. V. Goncharova (стр.48)
Карабань І. М. Особливості церебрального метаболізму та функціонування Нейрональної мережі в стані спокою у пацієнтів з хворобою паркінсона та різним когнітивним статусом/ І. М. Карабань, Н. В. Карасевич, З. З. Рожкова (стр.52-53)
Карасевич Н. В. Особливості стабілографічних показників у пацієнтів з хворобою паркінсона/ Н. В. Карасевич (стр.53-54)
Климова Е. М. Значение иммунологических маркеров утраты аутотолерантности у больных различного возраста с миастенией для выбора тактики лечения/ Е. М. Климова [та ін.] (стр.54-55)
Коркушко О. В. Особливості функціонального стану ендотелію та периферичної ланки кровообігу в осіб, що перенесли COVID-19/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.57-58)
Коркушко О. В. Варіабельність серцевого ритму та її залежність від чинників кардіоваскулярного ризику у практично здорових осіб та осіб похилого віку з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.58-59)
Коркушко О. В. Особливості мікроциркуляції бульбарної кон’юнктиви в залежності від кількості поєднаних ознак метаболічного синдрому у осіб різного віку/ О. В. Коркушко, В. П. Чижова, І. А. Самоць (стр.59-60)
Крижановський С. А. Немоторні підтипи хвороби Паркінсона та когнітивні викликані потенціали мозку/ С. А. Крижановський [та ін.] (стр.60-61)
Кузнецова С. М. Патогенетична гетерогенність ішемічного інсульту/ С. М. Кузнецова [та ін.] (стр.61-62)
Писарук А. В. Досвід використання нейромереж для оцінки темпу старіння/ А. В. Писарук, Н. М. Кошель, В. П. Чижова (стр.64)
Поворознюк В. В. особливості тілобудови в чоловіків різного віку/ В. В. Поворознюк, А. С. Мусієнко (стр.65)
Прокопенко Н. А. Связь между когнитивными функциями и физическими возможностями человека при физиологическом старении (на примере долгожителей)/ Н. А. Прокопенко (стр.65-66)
Рибіна О. С. Оцінка прихильності до програм фізичної терапії у хворих з системним остеопорозом та вертебральними переломами/ О. С. Рибіна, Н. В. Григор’єва (стр.66)
Тронько М. Д. Ендокринна хірургія в геріатричній популяції/ М. Д. Тронько, А. Є. Коваленко, Ю. М. Таращенко (стр.67-68)
Турчина Н. С. Ризик рецидиву ішемічного інсульту протягом трьох років у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько (стр.68)
Чагаровський О. П. Вплив пробіотичних культур LA-5 та ВВ-12 на самопочуття людей похилого віку/ О. П. Чагаровський [та ін.] (стр.69-70)
Чижова В. П. «Уніфікована шкала оцінки ризику тромбоемболічних ускладнень» — інструмент прогнозування тромботичного ризику у осіб, що перенесли COVID-19/ В. П. Чижова [та ін.] (стр.71-72)
Шаповаленко І. С. Міжпоколінні та гендерні особливості порушення функції нирок у осіб похилого та старечого віку з коморбідною патологією/ І. С. Шаповаленко [та ін.] (стр.72)
СОЦІАЛЬНА ГЕРОНТОЛОГІЯ І ГЕРОГІГІЄНА (стр.73-88)
Абикулова А. К. Характеристика питания лиц старшего возраста города Алматы/ А. К. Абикулова, А. К. Ешманова, В. В. Чайковская (стр.73)
Бойко О. М. Особливості професійної підготовки фахівців соціальної роботи для надання допомоги людям похилого віку/ О. М. Бойко (стр.73-74)
Величко Н. М. Стан соціального захисту людей похилого віку в Україні/ Н. М. Величко [та ін.] (стр.74-75)
Вялих Т. І. Підходи до створення моделі державної системи довготривалої медико-соціальної допомоги людям похилого віку в Україні/ Т. І. Вялих [та ін.] (стр.75)
Мовчун Н. О. Моніторинг публікаційної активності державної установи «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України» за 2018-2020 роки/ Н. О. Мовчун, С. Г. Бурчинський, В. А. Толстих (стр.77)
Романенко М. С. Десинхроноз та прискорене старіння серцево-судинної системи у хворих з метаболічним синдромом/ М. С. Романенко, Л. Л. Синєок, Л. В. Півень (стр.79-80)
Романенко М. С. Добові коливання температури тіла та їх зв’язок із особливостями харчування у людей похилого віку/ М. С. Романенко, Л. Л. Синєок, Л. В. Півень (стр.80)
Томаревська О. С. Моніторинг і надійність онлайн-оцінки стану здоров’я населення старшого віку за «паспортом здоров’я» при пандемії/ О. С. Томаревська, О. А. Поляков (стр.81-82)
Фойгт Н. А. Влияние индивидуальных характеристик на оценку результатов анализа мочи по тест-полоскам UriScan среди лиц пожилого возраста/ Н. А. Фойгт (стр.82-83)
Khavinson V. Kh. The challenges posed by covid-19 and opportunities in the new demographic context/ V. Kh. Khavinson, O. N. Mikhailova, I. G. Popovich (стр.83-84)
Царенко А. В. Створення і впровадження служби паліативної та хоспісної допомоги пацієнтам геріатричного профілю: завдання, проблеми та шляхи їх вирішення/ А. В. Царенко, В. В. Чайковська, З. В. Максимова (стр.84)
Чайковська В. В. Місце геріатрії в реформуванні медичної галузі/ В. В. Чайковська [та ін.] (стр.84-85)
Бачинська Н. Ю. Фактори ризику розвитку когнітивних порушень при старінні/ Н. Ю. Бачинська [та ін.] (стр.85-86)
Копчак О. О. Ураження когнітивних доменів у хворих на рецидивуючо-ремітуючий розсіяний склероз в залежності від даних МРТ/ О. О. Копчак, Т. А. Одінцова, Н. Ю. Бачинська (стр.86)
Живолупов С. А. Прогностическое значение нейротрофического фактора мозга для контроля когнитивного континуума и темпов старения организма/ С. А. Живолупов, О. В. Болотокова, И. Н. Самарцев (стр.87-88)
Волосовець А. О. Вплив часу ініціації інсультної симптоматики на ефективність ранньої госпітальної нейрональної мембранопротекції/ А. О. Волосовець (стр.88)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)