Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (9)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Тронько, М. Д.$<.>)
Общее количество найденных документов : 288
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.
Шифр: МУ65/2022/18/7
   Журнал

Міжнародний ендокринологічний журнал . - Выходит ежемесячно
2022г. т.18 N 7
Содержание:
Kamyshna, I. The role of vitamin D for the management of depression in the Western Ukrainian population with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism / I. Kamyshna. - С.7-11
Чмир, Н. В. Дослідження альфа-дефензину при ішемічній хворобі серця і цукровому діабеті 2-го типу на ґрунті метаболічного синдрому / Н. В. Чмир [та ін.]. - С.12-18
Другие авторы: Дутка Р. Я., Абрагамович Х. Я., Федечко Й. М., Курбан М. М.
Паньків, В. І. Шляхи корекції ранніх порушень вуглеводного обміну: сучасні можливості фітотерапії / В. І. Паньків. - С.19-24
Бойчук, А. В. Взаємозв’язок недостатності вітаміну D з інсулінорезистентністю під час вагітності / А. В. Бойчук, Т. О. Буднік. - С.25-30
Соколова, Л. К. Лікування гіперліпідемії та інших метаболічних порушень біоактивними препаратами червоного ферментованого рису / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько. - С.31-46
Rao, A. The effects of yoga on cardiovascular risk factors / A. Rao, S. Kacker, N. Saboo. - С.47-54
Гончарова, О. А. Медикаментозне лікування первинного гіперпаратиреозу / О. А. Гончарова. - С.55-59
Pankiv, I. V. Use of thyroid stimulating hormone receptor antibodies test in an outpatient endocrinology clinic for differential diagnosis of hyperthyroidism / I. V. Pankiv. - С.60-63
Рибаков, С. Й. Медулярний рак щитоподібної залози: трохи історії / С. Й. Рибаков. - С.64-71
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

2.


    Соколова, Л. К.
    Лікування гіперліпідемії та інших метаболічних порушень біоактивними препаратами червоного ферментованого рису [Текст] / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - С. 31-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГИПЕРЛИПИДЕМИИ -- HYPERLIPIDEMIAS (лекарственная терапия)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (лекарственная терапия)
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (лекарственная терапия)
БИОПРЕПАРАТЫ -- BIOLOGICAL PRODUCTS (терапевтическое применение)
ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ПРОДУКТЫ -- FUNCTIONAL FOOD
ФИТОТЕРАПИЯ -- PHYTOTHERAPY
Аннотация: Червоний дріжджовий, або ферментований, рис (RYR) виготовляється шляхом ферментації пропареного рису (Oryza sativa) їстівним грибом (Monascus purpureus та ін.). До складу RYR входять різні хімічні компоненти, що включають монаколіни, пігменти, органічні кислоти, амінокислоти, стерини, похідні декаліну, флавоноїди, лігнани, кумарин, терпеноїди та інші. Крім того, з RYR були виділені полісахариди й монаскан. Монаколіни й пігменти є найбільш поширеними й біологічно активними складовими RYR. RYR демонструє широкий спектр біологічних властивостей, що включають гіполіпідемічні, антиатеросклеротичні, антидіабетичні, антиадипогенні, гепатопротекторні, імуномодулюючі, протизапальні, антигіпертензивні, протиракові, нейроцитопротекторні й антиостеопоротичні ефекти. Серед них гіполіпідемічна й антиатеросклеротична активність є найбільш вираженою. У результаті численних аналізів були зроблені надійні висновки про те, що препарати RYR впливають на фактори ризику метаболічного синдрому (МС). Докази свідчать, що препарати RYR суттєво знижують частоту смерті й серцево-судинних подій при МС, покращують рівень глюкози в крові, ліпідний профіль і артеріальний тиск. Отже, препарати RYR можуть бути ефективним засобом лікування — зменшують фактори ризику МС і запобігають прогресуванню серцево-судинних захворювань. Завдяки складній системі компонентів RYR, які взаємодіють між собою і підсилюють один одного, препарати RYR більш ефективні, ніж комерційні статини, рідко викликають нетолерантність у пацієнтів і рідше призводять до діабету. Ще більш перспективним є використання сумішей ліпідознижуючих препаратів, таких як бергамот, артишок, берберин тощо. Хоча хронічне застосування монаколінів може спричинити легкі побічні ефекти, вони зазвичай безпечні й добре переносяться
Доп.точки доступа:
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.
Шифр: МУ65/2022/18/3
   Журнал

Міжнародний ендокринологічний журнал . - Выходит ежемесячно
2022г. т.18 N 3
Содержание:
Kavuran, E. Validity and reliability study of diabetes fatalism scale in turkish patients with type 2 diabetes / E. Kavuran, E. Yildiz. - С.6-11
Дінець, А. В. Комплексний підхід в лікуванні ожиріння: ефективність застосування агоніста глюкагоноподібного пептиду 1 та дозованого фізичного навантаження / А. В. Дінець [та ін.]. - С.12-19
Другие авторы: Горобейко М. Б., Здорна В. В., Хоперія В. Г., Льовін А. В.
Jayachandra, Srinivasa. A study of heart rate variability in diabetic mellitus patients / Srinivasa Jayachandra, Satyanath Reddy Kodidala. - С.20-23
Пасєчко, Н. В. Тривога та депресія у жінок репродуктивного віку з ураженнями щитоподібної залози / Н. В. Пасєчко, В. М. Кульчинська. - С.24-29
Сорокман, Т. В. Діагностичне значення антимюллерового гормону в дівчат-підлітків із синдромом полікістозних яєчників / Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, В. Г. Остапчук. - С.30-35
Тронько, М. Д. Епігенетика, клітинний цикл та метаболізм стовбурових клітин. Формування інсулін-продукуючих клітин / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.36-46
Другие авторы: Пушкарьов В. М., Ковзун О. І., Соколова Л. К., Пушкарьов В. В.
Кирилюк, М. Л. Патогенез діабетичного макулярного набряку: роль прозапальних та судинних факторів. Огляд літератури / М. Л. Кирилюк, С. А. Сук. - С.47-50
Гончарова, О. А. Асоціативні зв’язки між ожирінням і ступенем забезпеченості вітаміном D як чинником ризику первинного гіперпаратиреозу / О. А. Гончарова, В. М. Дубовик. - С.51-54
Нетяженко, В. З. Клінічний випадок масивної тромбоемболії легеневої артерії у молодого чоловіка з ожирінням / В. З. Нетяженко [та ін.]. - С.55-59
Другие авторы: Мальчевська Т. Й., Шкала Л. В., Пузанова О. Г., Алтуніна Н. В.
Ляшук, П. М. Синдром Ларона: клініка, діагностика (клінічний випадок) / П. М. Ляшук [та ін.]. - С.60-63
Другие авторы: Ляшук Р. П., Станкова Н. І., Кудіна М. Б.
Шкала, Л. В. Диференційований пошук захворювання у пацієнта з гіпертиреозом при превалюючому синдромі серцево-судинних порушень. Клінічний випадок / Л. В. Шкала, Т. Й. Мальчевська, О. В. Шкала. - С.64-68
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

4.


   
    Епігенетика, клітинний цикл та метаболізм стовбурових клітин. Формування інсулін-продукуючих клітин [Текст] / М. Д. Тронько [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 3. - С. 36-46. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS (метаболизм)
ЭПИГЕНОМИКА -- EPIGENOMICS
КЛЕТОЧНЫЙ ЦИКЛ -- CELL CYCLE
ИНСУЛИН-СЕКРЕТИРУЮЩИЕ КЛЕТКИ -- INSULIN-SECRETING CELLS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Диференціація стовбурових клітин (SC) вимагає низки перебудов хроматину для встановлення клітинної ідентичності. Посттрансляційні модифікації гістонів зазвичай регулюють динаміку гетерохроматину. Гістони піддаються різним модифікаціям, таким як ацетилювання, метилювання, фосфорилювання та убіквітинування, і таким чином сприяють регуляції стану хроматину та транскрипційній активності. Хімічно стабільний патерн метильованих гістонів сприяє клітинній пам’яті щодо зовнішніх стимулів, підтримуючи рівні транскрипції адаптивних генів навіть після усунення сигналів навколишнього середовища. Модифікації хроматину відіграють важливу роль у дозріванні клітин острівців підшлункової залози, встановленні схеми секреції, яка стимулює регуляцію секреції інсуліну. МікроРНК, клас ендогенних малих некодуючих РНК в еукаріотів, є важливими регуляторами експресії генів на рівні посттранскрипційних механізмів. МікроРНК регулюють секрецію інсуліну, розвиток підшлункової залози та диференціювання β-клітин. Плюрипотентні SC характеризуються високою швидкістю проліферації, здатністю до самовідновлення та потенціалом диференціації у різні типи клітин. Ця швидка проліферація зумовлена модифікованим клітинним циклом, який дозволяє клітинам швидко переходити від синтезу ДНК до поділу клітини за рахунок скорочення часу проміжних (G1 і G2) фаз. Канонічний сигнальний шлях WNT/β-катеніну характеризується як основний драйвер росту та проліферації клітин. Під час G1 сигналінг WNT індукує перехід до S-фази. Порівняно з їхніми соматичними аналогами плюрипотентні SC демонструють високу швидкість гліколізу, подібну до аеробного гліколізу в ракових клітинах, — явище, відоме як ефект Варбурга, яке є важливим для підтримки властивостей SC. У стовбурових клітинах позаклітинне надходження Ca2+ в цитоплазму опосередковується головним чином депо-керованими Ca2+-каналами. Показано, що позаклітинний кальцій сприяє проліферації SC, а отже, може брати участь в трансплантаційній терапії
Stem cell (SC) differentiation requires a series of chromatin rearrangements to establish cell identity. Posttranslational modifications of histones usually regulate the dynamics of hete­rochromatin. Histones are subjected to various modifications, such as acetylation, methylation, phosphorylation and ubiquinination, and thus contribute to regulation of chromatin status and trans­criptional activity. The chemically stable pattern of methylated histones promotes cellular memory relative to external stimuli, maintaining transcription levels of adaptive genes even after elimi­nation of environmental signals. Chromatin mo­difications play an important role in the maturation of pancreatic islet cells, the establishment of a secretion pattern that stimulates the regu­lation of insulin secretion. MicroRNAs, a class of endo­genous small noncoding RNAs in eukaryotes, are important regulators of gene expression at the level of posttranscriptional mecha­nisms. MicroRNAs regulate insulin secretion, pancreatic deve­lopment, and β-cell differentiation. Pluripotent SCs are characterized by a high rate of proliferation, the ability to self-repair and the potential for differentiation in different cell types. This rapid proliferation is due to a modified cell cycle that allows cells to rapidly transition from DNA synthesis to cell division by reducing the time of gap (G1 and G2) phases. The canonical WNT/β-ca­tenin signaling pathway is characterized as a major driver of cell growth and proliferation. At G1, WNT signaling induces a transition to the S-phase. Compared to their somatic counterparts, pluripotent SCs exhibit a high rate of glycolysis similar to aerobic glycolysis in cancer cells, a phenomenon known as the Warburg effect, which is important for maintaining SC properties. In stem cells, the extracellular influx of Ca2+ into the cytoplasm is mediated mainly by depot-controlled Ca2+ channels. Extracellular cal­cium has been shown to promote SC proliferation and thus may be involved in transplant therapy
Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.
Пушкарьов, В. М.
Ковзун, О. І.
Соколова, Л. К.
Пушкарьов, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Рівень аполіпопротеїну А1 у хворих на цукровий діабет і коморбідні захворювання на тлі COVID-19 [] = The level of apolipoprotein A1 in patients with diabetes mellitus and comorbid diseases on the background of COVID-19 / Л. К. Соколова [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 263-270. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
АПОЛИПОПРОТЕИН A-I -- APOLIPOPROTEIN A-I (действие лекарственных препаратов, дефицит, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, терапия, эпидемиология)
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (патофизиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Підвищений рівень холестерину ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) та аполіпопротеїну А1 (ApoA1) у плазмі асоціюється зі зниженим ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). Окрім потенційної кардіопротекторної функції, ЛПВЩ та ApoA1, основні аполіпопротеїни ЛПВЩ, також мають протидіабетичні властивості. Мета. Метою дослідження було визначити рівень ApoA1 у крові хворих на цукровий діабет (ЦД), коронавірусну інфекцію 2019 року (COronaVIrus Disease 2019, COVID‑19) та інші супутні захворювання (n=81), а також вплив цукрознижувальних препаратів на рівень ApoA1. Матеріал і методи. ApoA1 визначали за допомогою наборів для імуноферментного аналізу («Elabscience», США); вимірювання проводили при оптичній довжині хвилі 450 нм. Результати. Рівень ApoA1 у крові хворих на ЦД і, особливо, на COVID‑19 був значно нижчим, ніж у крові здорових людей. На рівень АроА1 впливають супутні захворювання. Хронічний автоімунний тиреоїдит (ХАТ), хронічна ниркова недостатність (ХНН) та артеріальна гіпертензія (АГ) призводять до вірогідного зниження рівня ApoA1 в крові. Лікування метформіном, або у вигляді монотерапії, або в поєднанні з іншими препаратами (переважно інсуліном), суттєво не впливає на рівень ApoA1 порівняно зі середнім показником для всієї групи. У хворих, які отримували сульфонілсечовину (СС), рівень ApoA1 значно нижчий від середнього рівня для групи та норми. Значний позитивний вплив на кількість ApoA1 у плазмі спостерігався у хворих, які отримували комбінацію препаратів з інгібіторами натрійзалежного котранспортера глюкози‑2 (НЗКГ‑2і, sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors, iSGLT2) та, особливо, інгібіторами дипептидилпептидази‑4 (ДПП‑4і, dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors, DPP‑4i). Обговорюються можливі механізми зниження рівня ApoA1 за умов захворювання на COVID‑19 та ЦД. Висновок. Таким чином, рівень ApoA1 може бути одним із перспективних маркерів тяжкого перебігу COVID‑19
Increased levels of high-density lipoprotein cholesterol (HDL-C) and apolipoprotein A1 (ApoA1) in plasma is associated with a reduced risk of developing cardiovascular diseases (CVD). In addition to its potential cardioprotective function, HDL and ApoA1, the main HDL apolipoprotein, also have antidiabetic properties. Aim. The aim of the study was to determine the level of ApoA1 in the blood of patients (n=81) with diabetes, COVID‑19, other comorbidities, as well as the effect of hypoglycemic drugs on apolipoprotein levels. Material and methods. ApoA1 was determined using enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) kits (Elabscience, USA). The measurements were performed at an optical wavelength of 450 nm. Results. The level of ApoA1 in the blood of patients with diabetes and especially with COVID‑19 was significantly lower than in the blood of healthy people. The level of ApoA1 is affected by comorbidities. Chronic autoimmune thyroiditis, chronic renal failure and arterial hypertension lead to a probable decrease in blood lipoprotein levels. Treatment with metformin, either in combination with other drugs (mainly insulin) or as monotherapy, does not significantly affect the level of ApoA1 compared to the entire group average. In patients treated with sulfonylurea, the level of ApoA1 is significantly lower than the average level for the group and the norm. A significant positive effect on the amount of ApoA1 in plasma was observed in patients treated with a combination of drugs with sodium/glucose cotransporter 2 inhibitors and especially dipeptidyl peptidase‑4 inhibitors. Possible mechanisms of apoA1 decrease in COVID-19 and diabetes are discussed. Conclusion. Thus, the level of ApoA1 may be one of the promising markers of severe COVID-19
Доп.точки доступа:
Соколова, Л. К.
Бельчіна, Ю. Б.
Черв’якова, С. А.
Пушкарьов, В. В.
Фурманова, О. В.
Ковзун, О. І.
Пушкарьов, В. М.
Тронько, М. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.
Шифр: ЕУ5/2021/26/4
   Журнал

Ендокринологія . - Выходит дважды в год
2021г. Т. 26 № 4 . - 186.38, р.
Содержание:
Тронько, М. Д. Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.326-335. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Зелінська Г. В., Божок Ю. М., Кваченюк А. М., Гулєватий С. В., Кулініченко Г. М., Устименко Г. Я.
Замотаєва, Г. А. Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб / Г. А. Замотаєва, Н. М. Степура. - С.336-342. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кравченко, В. І. Антропометричні, біохімічні та актиграфічні характеристики популяційного зразка випадково відібраних дорослих сільських мешканців України, у яких раніше не було встановлено діагнозу «цукровий діабет» / В. І. Кравченко [та ін.]. - С.343-356. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Захарченко Т. Ф., Писаренко Ю. М., Ковтун В. А., Гончар І. В., Халангот М. Д.
Калинська, Л. М. Вплив дапагліфлозину на активність ангіотензин-перетворюючого ферменту в структурах гіпоталамо-гіпофізарно- адренокортикальної системи та функцію кори надниркових залоз у щурів із цукровим діабетом 2-го типу / Л. М. Калинська, О. І. Ковзун. - С.357-365. - Бібліогр.: в кінці ст.
Захарченко, Т. Ф. Автоімунні захворювання щитоподібної залози та основні маркери їх патогенезу і діагностики / Т. Ф. Захарченко, В. І. Кравченко. - С.366-375. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Застосування стовбурових клітин в ендокринології: проблеми і перспективи / М. Д. Тронько, О. І. Ковзун, В. М. Пушкарьов. - С.376-395. - Бібліогр.: в кінці ст.
Няньковська, О. С. Метаболічний синдром – дієтологічні рекомендації та нутрицевтична корекція / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.396-408. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Булдигіна, Ю. В. Персоналізація лікування хвороби Грейвса на підставі клініко-імунологічних характеристик перебігу захворювання / Ю. В. Булдигіна [та ін.]. - С.409-419. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Шляхтич С. Л., Терехова Г. М., Федько Т. В., Клочкова В. М., Страфун Л. С., Лисова З. Г., Савосько І. І.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

7.


   
    Цукровий діабет і COVID-19: сучасні погляди на патогенетичні питання клініки та терапії [] = Diabetes mellitus and COVID 19: modern views on pathogenetic issues of clinic and therapy / В. І. Цимбалюк [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 227-247. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия, патофизиология)
ДИАБЕТИЧЕСКИЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- DIABETES COMPLICATIONS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (диагностическое применение, метаболизм)
ТЕРАПЕВТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И СРЕДСТВА -- THERAPEUTICS (использование)
Аннотация: Пацієнти з цукровим діабетом (ЦД) знаходяться в центрі уваги з ранніх стадій пандемії COVID‑19, оскільки епідеміологічні дані показують, що вони схильні до підвищеного ризику важких клінічних наслідків. Водночас як глобальна пандемія COVID‑19 продовжує розвиватися, стає все більш очевидним, що зв’язок між COVID‑19 і ЦД є складною патофізіологічною взаємодією. Наслідки COVID‑19 важчі в пацієнтів із ЦД, який здатний прискорити виникнення гострих метаболічних ускладнень, таких як діабетичний кетоацидоз і гіперглікемія. Механізми, які лежать в основі цих зв’язків залишаються нез’ясованими, але вони, очевидно, включають рецептор ангіотензинперетворюючого ферменту 2 (АПФ2), сайт зв’язування для коронавірусу 2 важкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV‑2), що експресується в ключових метаболічних органах, зокрема, у β-клітинах підшлункової залози (ПШЗ). Потенційно тропізм SARS-CoV‑2 до β-клітин може призвести до пошкодження клітин і порушення секреції інсуліну, викликаючи гіперглікемію і кетоацидоз. Розуміння двонапрямної взаємодії між ЦД і COVID‑19 буде мати вирішальне значення для профілактики та лікування пацієнтів із ЦД. Наявні епідеміологічні дані про COVID‑19 не підтверджують гіпотезу про те, що пацієнти з ЦД схильні до підвищеного ризику інфікування порівняно із загальною популяцією. На сьогодні встановлено, що декомпенсований ЦД є незалежним чинником, який обтяжує перебіг коронавірусної інфекції та вірогідно підвищує ризики фатального наслідку захворювання. В огляді представлена квінтесенція еволюції поглядів патогенетичних і клінічних аспектів розуміння механізмів цього патологічного тандему, а також терапевтичних стратегій лікування пацієнтів із COVID‑19 і ЦД. Оскільки захворюваність на ЦД продовжує зростати в усьому світі, наразі, більш ніж коли-небудь, профілактика ЦД та боротьба з ним повинні стати пріоритетом систем охорони здоров’я всіх країн світу
Patients with diabetes mellitus have been in the spotlight since the early stages of the pandemic, as growing epidemiological data suggest that they are at increased risk of severe clinical consequences of COVID‑19. As the global COVID‑19 pandemic continues to evolve, it is becoming increasingly clear that the link between COVID‑19 and diabetes mellitus is a complex pathophysiological interaction. The effects of COVID‑19 are more severe in patients with diabetes, which can accelerate the onset of acute metabolic complications such as diabetic ketoacidosis and hyperglycemia. The mechanisms underlying these linkages remain unclear, but they apparently include the angiotensin-converting enzyme 2 receptor, the binding site for severe acute respiratory syndrome (SARS-CoV‑2) coronavirus 2 in key metabolic organs, in particular, in β-cells of the pancreas. Potentially tropism of SARSCoV‑2 to β-cells can lead to cell damage and impaired insulin secretion, causing hyperglycemia and ketoacidosis. Understanding the two-way interaction between diabetes and COVID‑19 will be critical to the prevention and treatment of diabetic patients. Currently available epidemiological data on COVID‑19 do not support the hypothesis that diabetic patients are at increased risk of infection compared to the general population. To date, it has been established that decompensated diabetes is an independent factor that aggravates the course of coronavirus infection and significantly increases the risk of fatal disease. The review presents the quintessence of the evolution of views of pathogenetic and clinical aspects of understanding the mechanisms of this pathological tandem, as well as therapeutic strategies for the treatment of patients with COVID‑19 and diabetes mellitus. As the incidence of diabetes mellitus continues to rise worldwide, it is now, more than ever, that diabetes prevention and control must become a priority in the health systems of all countries
Доп.точки доступа:
Цимбалюк, В. І.
Тронько, М. Д.
Антипкін, Ю. Г.
Попова, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Клінічні прояви синдрому пост-COVID-19 [] = Clinical manifestation of post-COVID 19 syndrome / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 3. - С. 248-262. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, эпидемиология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY (тенденции)
Аннотация: На сьогодні пандемія COVID-19 триває вже близько двох років. Хоча знання фахівців значно покращились у питаннях профілактики та лікування важких форм захворювання, патогенез та лікування синдрому пост-COVID‑19 залишаються актуальними питаннями в медичній та науковій спільнотах. Актуальність проблеми полягає в значному поширенні цього стану серед перехворілих, зниженні якості життя пацієнтів, нестачі знань про частоту, механізми перебігу та причини віддалених наслідків, нечітких уявленнях стосовно підходів до діагностики та лікування, а також відсутності нормативних документів щодо ведення таких пацієнтів. У серпні 2020 року британськими дослідниками вперше було запропоновано термін пост-COVID‑19. Наявні дані свідчать про значні відмінності в епідеміологічних оцінках поширеності синдрому пост-COVID‑19 через відмінності в методах відбору, періодах спостереження та розмірах вибірок. Частота синдрому пост-COVID‑19 оцінюється в 10-35%, тоді як для госпіталізованих пацієнтів вона може досягати й 85%. Втомлюваність є найпоширенішим симптомом, про який повідомляється в 17,5-72,0% випадків після перенесеного COVID‑19, потім услід за задишкою, частота якої становить 10-40%, виникають психічні проблеми, біль у грудях, нюхова і смакова дисфункція, що зустрічаються відповідно до 26, 22 та 11% реконвалесцентів. Більше однієї третини пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають вже наявні супутні захворювання, найчастіше зустрічаються гіпертонія та цукровий діабет. Опубліковані на сьогодні дані свідчать про те, що більшість пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19 мають хороший прогноз без подальших ускладнень та летальних наслідків. Більшість досліджень досі зосереджувалися на симптомах, пов’язаних із синдромом пост-COVID‑19, а не на дисфункції органів. В огляді представлено аналіз досліджень щодо визначення синдрому пост-COVID‑19, вивчення впливу перенесеної інфекції на різні системи органів та надано основні потенційні механізми розвитку ускладнень. Особлива увага приділена наслідкам перенесеного COVID‑19 з боку ендокринних органів. Запропоновані рекомендації щодо обстеження і ведення пацієнтів із синдромом пост-COVID‑19
Nowadays, the COVID-19 pandemic has been going on for about two years. Although the knowledge of specialists hassignificantly improved in the prevention and treatment of severe forms of the disease, but the pathogenesis and treatment of post-COVID‑19 syndrome remain relevant issues in the medical and scientific communities. The urgency of the problem is the significant spreading of this condition among patients, reduced quality of patients life, lack of knowledge about the frequency, mechanisms and causes of long-term COVID‑19 consequences, unclear ideas about approaches to diagnosis and treatment, and lack of regulations for such patients. The term post-COVID‑19 was firstly proposed in August 2020 by British researchers. The existing evidence suggests large variations in estimates of the prevalence and incidence of post-covid syndrome because of the differences in study populations, recruitment methods, follow-up periods, and sample sizes. The incidence of post-COVID syndrome is estimated at 10-35%, while for hospitalized patients it can reach 85%. Fatigue is the most common symptom reported in 17.5-72% of post-COVID cases, followed by residual dyspnea with an incidence ranging from 10-40%, followed by mental problems, chest pain, olfactory and taste dysfunction occurring in 26, 22 and 11% of reconvalescents, respectively. More than one third of patients with post-COVID syndrome have pre-existing comorbidities, hypertension and diabetes mellitus being the most common. Data published to date suggest that most patients with post-COVID‑19 syndrome have a good prognosis without further complications and lethal consequences. Most studies so far have focused on symptoms associated with post-covid syndrome rather than organ dysfunction. The review presents an analysis of research to determine post-COVID‑19 syndrome, the study of the impact of the infection consequences on different organ systems and the main potential mechanisms for the development of complications. Particular attention is paid to the effects of COVID‑19 on endocrine organs. Recommendations for examination and management of patients with post-COVID‑19 syndrome are offered
Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.
Орленко, В. Л.
Курінна, Ю. В.
Іваськіва, К. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Цитологічні чинники прогнозу післяопераційного метастазування та радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози [] = Cytological factors for prognosis of postoperative metastases and radioiodine resistance of papillary thyroid cancer / М. Д. Тронько [та ін.] // Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 326-335. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS (диагностика, классификация, осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (диагностика, профилактика и контроль, радиоизотопные изображения, ультраструктура)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY (диагностика, ультраструктура, хирургия)
ПЕРОКСИДАЗА -- PEROXIDASE (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
РАДИОТОЛЕРАНТНОСТЬ -- RADIATION TOLERANCE (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
Аннотация: Актуальною проблемою є раннє передопераційне прогнозування поведінки папілярної карциноми (ПК) щитоподібної залози (ЩЗ) на основі виявлення специфічних цитологічних особливостей пунктатів первинних ПКЩЗ, які корелюють із частотою їх післяопераційного метастазування та радіойодрезистентністю. Мета — дослідити кореляцію між експресією тиреоїдної пероксидази (ТПО), а також наявністю особливих клітинних субпопуляцій у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. Матеріал і методи. Цитологічні та імуноцитохімічні дослідження проведено за допомогою моноклональних антитіл до ТПО «TPO‑47» («DakoCytomation», Данія) на матеріалі тонкогольчастих аспіраційних пункційних біопсій (ТАПБ) первинних ПКЩЗ та їх метастазів, отриманих від 125 пацієнтів, що проходили обстеження, хірургічне лікування та радіойодтерапію в клініці ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» (ІЕОР). Результати. Показано зворотний кореляційний зв’язок (p0,05) між вмістом ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ та частотою їх післяопераційного метастазування. При вмісті ТПО-позитивних епітеліоцитів від 50,0 до 92,0% не було визначено метастазів ПКЩЗ у післяопераційний період. Радіойодрезистентні метастази (РЙРМ) реєстрували лише при відсутності ТПО або при 25,0% ТПО-позитивних епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ. Індивідуальне порівняння вмісту ТПО-позитивних тиреоцитів у матеріалі первинних ПКЩЗ та їх синхронних метастазів продемонструвало, що їх відсоток у більшості випадків не збігається. Статистично підтверджена різниця між частотою післяопераційного метастазування в групах пацієнтів із наявністю та відсутністю особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ (р50,0%) дозволяє прогнозувати їх сприятливу поведінку без розвитку післяопераційних метастазів. Показано, що коли вміст ТПО-позитивних клітин не перевищує 25,0% тиреоцитів пунктату ПКЩЗ, не виключено післяопераційне метастазування та поява РЙРМ. Доведена різниця між частотою післяопераційного метастазування в залежності від наявності особливих S-епітеліоцитів у пунктатах первинних ПКЩЗ
The early preoperative prediction of the behavior of papillary thyroid carcinoma (PTC) based on the detection of specific cytological features of fine-needle aspiration (FNA) smears of primary PTC, which correlate with the frequency of their postoperative metastases and radioiodine resistance is an urgent problem. The aim of this work was to study the correlation between the expression of thyroid peroxidase (TPO), as well as the presence of special cellular subpopulations in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastases. Material and methods. Cytological and immunocytochemical studies using monoclonal antibodies to TPO «TPO‑47» («DakoCytomation», Denmark) were performed on the FNA smears of primary PTC and their metastases obtained from 125 patients treated with radioiodine therapy after surgery in clinic of SI «V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine». Results. An inverse correlation (p0.05) between the content of TPO-positive epitheliocytes in the FNA smears of primary PTC and the frequency of their postoperative metastasis was shown. No PTC metastases were detected in the postoperative period when the content of TPO-positive epitheliocytes was from 50.0 to 92.0%. Radioiodine resistant metastases (RIRM) were recorded only in the absence of TPO, or at 25.0% positive epitheliocytes at the smears of primary PTS. Individual comparison of the content of TPO-positive thyrocytes in the FNA smears of primary PTCs and their synchronous metastases showed that their percentage in most cases does not match. The difference between the frequency of postoperative metastases in groups of patients with the presence and absence of special S-epitheliocytes FNA smears of primary PTC (p50.0%) allows to predict their favorable behavior without the development of postoperative metastases. It is shown that when the content of TPO-positive cells does not exceed 25.0% of thyroid cells of the PTC, postoperative metastases and the appearance of RIRM are not excluded. The difference between the frequency of postoperative metastases depending on the presence of special S-epitheliocytes in the FNA smears of the primary PTC is proved
Доп.точки доступа:
Тронько, М. Д.
Зелінська, Г. В.
Божок, Ю. М.
Кваченюк, А. М.
Гулєватий, С. В.
Кулініченко, Г. М.
Устименко, Г. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.
Шифр: ЕУ5/2021/26/2
   Журнал

Ендокринологія . - Выходит дважды в год
2021г. Т. 26 № 2 . - 186.38, р.
Содержание:
Зурнаджи, Л. Ю. Порівняльне імуногістохімічне дослідження BRAFV600E-позитивних і BRAFV600E-негативних радіогенних і спорадичних папілярних тиреоїдних карцином / Л. Ю. Зурнаджи [та ін.]. - С.105-118 . - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Рагуновіч Т. І., Саєнко В. О., Болгов М. Ю., Масюк С. В., Бурко С. В., Дегтярьова Т. Л., Чернишов С. В., Гулєватий С. В., Міцутаке Н., Тронько М. Д., Богданова Т. І.
Кіро, Л. С. Харчова поведінка та ожиріння: гендерно-вікові особливості / Л. С. Кіро [та ін.]. - С.119-127. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Зак М. Ю., Чернишов О. В., Свердлова М. В.
Писарук, А. В. Простий метод оцінки темпу старіння для скринінгу здоров’я населення / А. В. Писарук [та ін.]. - С.128-136. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Халангот М. Д., Кравченко В. І., Писарук Л. В., Гур’янов В. Г.
Ткаченко, В. М. Вплив пасивного куріння батьків на стан тимуса та надниркових залоз їхніх нащадків на тлі механічної рани / В. М. Ткаченко. - С.137-144. - Бібліогр.: в кінці ст.
Мамотенко, А. В. Корекція профілю статевих гормонів самців щурів за умови зміни світлового режиму / А. В. Мамотенко, Т. Є. Комісова. - С.145-151. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зінич, О. В. Психобіотики як перспективні засоби для лікування психосоматичних ускладнень при укровому діабеті / О. В. Зінич, В. В. Корпачев, В. В. Ховака. - С.152-159. - Бібліогр.: в кінці ст.
Соколова, Л. К. Ефекти вітаміну D при різних патологіях / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько. - С.160-178. - Бібліогр.: в кінці ст.
Соколова, Л. К. Предіабет і метаболічний синдром. Характеристика і маркери / Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько. - С.179-187. - Бібліогр.: в кінці ст.
Коваленко, А. Є. Хірургічне лікування захворювань щитоподібної залози у вагітних / А. Є. Коваленко, В. І. Медведь, М. В. Остафійчук. - С.188-198. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гуржій, О. В. Клінічна інтерференція при оцінці рівня глікозильованого гемоглобіну. Опис клінічного випадку / О. В. Гуржій. - С.199-204. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тронько, М. Д. Результати роботи ДУ "Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В. П. Комісаренка НАМН України" за 2020 рік / М. Д. Тронько [та ін.]. - С.205-220. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Ковзун О. І., Сологуб Н. В., Пастер І. П.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)