Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Тумасова, К. П.$<.>)

Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-19

Герпесвірусні інфекції і стан системи нейтрофільних гранулоцитів крові [Текст] / І. В. Гомоляко [та ін.] // Лабораторна діагностика. - 2013. - № 3. - С. 28-33

MeSH-главная:
HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS (диагноз, кровь)
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Доп.точки доступа:
Гомоляко, І. В.
Тумасова, К. П.
Донцова, Л. С.
Самсонова, Г. В.
Швадчин, І. О.

Найти похожие

    Кількісна та функціональна характеристика стану імунної системи методами спонтанного й антитілозалежного до CD-структур розеткоутворення з еритроцитами барана [Текст] / Л. О. Фролова [та ін.] // Лабораторна діагностика. - 2009. - № 3. - С. 6-12

Рубрики: Иммунная система

   Лимфоциты--кровь

   Эритроциты

   Менопауза

Доп.точки доступа:
Фролова, Л. О.
Копійка, В. В.
Федотов, Є. Р.
Тумасова, К. П.
Самсонова, В. О.
Шалаєв, В. О.

Найти похожие

    Тумасова, К. П.
    Цитометрія букального епітелію при раку та виразці шлунка [Текст] / К. П. Тумасова, І. В. Гомоляко // Клінічна хірургія. - 2008. - № 4/5. - С. 34-35

Рубрики: Желудка новообразования--диагн

   Желудка язва

   Ротовой полости слизистая оболочка

   Цитометрическое изображение

Доп.точки доступа:
Гомоляко, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози / М. С. Загрійчук [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 2. - С. 7-12

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (терапия)
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE (использование, методы, стандарты, тенденции)
Аннотация: Мета роботи — поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози на різних стадіях шляхом впровадження в комплексний лікувальний алгоритм інтраопераційного перитонеального лаважу гіпертермічними розчинами з хіміотерапевтичними агентами з динамічним цитологічним контролем методами перитонеальних змивів і відбитків. Матеріали і методи. В дослідження залучено 14 хворих на помірно диференційовану (G2) аденокарциному підшлункової залози І — IІ стадії, пролікованих у період з 2015 до 2018 р. Чоловіків було 9, жінок — 5. Середній вік пацієнтів становив (62,0 ± 2,4) року. Пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі хірургічне лікування доповнювали інтраопераційним гіпертермічним перитонеальним лаважем з додаванням гемцитабіну та фізіологічного розчину, підігрітого до 43 — 45 °С, протягом 40 хв і гемцитабіном як ад’ювантним лікуванням шляхом системного внутрішньовенного введення. В групі порівняння проводили радикальну операцію та неоад’ювантне лікування гемцитабіном за стандартною схемою. Якість перитонеального лаважу контролювали методами перитонеальних відбитків і змивів з цитологічним контролем. В кожній з груп було 5 пацієнтів після панкреатодуоденальної резекції та 2 особи після дистальної субтотальної резекції підшлункової залози зі спленектомією. В групі порівняння середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози із спленектомією — (168 ± 21) хв, в основній групі — відповідно (408 ± 38) і (228 ± 23) хв. Аналізували статистичну значущість цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, до і після проведення перитонеального лаважу, тривалість безрецедивного періоду, медіану виживаності та тривалість періоду від операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проведено дослідження перитонеальної дисемінації в обох групах на початку і в кінці операції. Перитонеальні відбитки брали із 5 зон черевної порожнини. За результатами цитологічного аналізу відбитків розраховували коефіцієнт дисемінації. Із 7 хворих основної групи пухлинні клітини або їх комплекси виявлено в 4 (57,1 %), з них в трьох коефіцієнт дисемінації становив 2, а в одного — 3. В інших випадках вільних пухлинних клітин не верифіковано (коефіцієнт дисемінації — 1). У групі порівняння вільні пухлинні клітини в черевній порожнині виявлено в 3 пацієнтів із 7 (42,9 %), у всіх трьох коефіцієнт дисемінації — 2. Ускладнень у найближчий післяопераційний період, пов’язаних з проведенням інтраопераційної гіпертермії, не відзначили. Частота інших післяопераційних ускладнень в групах становила 15,4 та 16,2 % відповідно. Летальних випадків не було. Середня тривалість післяопераційного періоду в основній групі та групі порівняння становила 12,4 та 11,8 доби відповідно. Середня тривалість безрецидивного періоду в 3 пацієнтів в основній групі та 4 осіб у групі порівняння з коефіцієнтом дисемінації 1 становила відповідно 17,4 та 12,6 міс, у 4 пацієнтів основної групи і 3 осіб групи порівняння з коефіцієнтом дисемінації 2 — 9,2 та 7,4 міс, в 1 пацієнта основної групи з коефіцієнтом дисемінації 3 — 6,0 міс. Чотири пацієнти в основній групі та 5 у групі порівняння на момент написання статті живі, тому оцінити медіану виживаності неможливо. За період з 2015 до 2017 р. прооперовано 3 пацієнтів основної групи, один з яких живий протягом 36 міс після операції, двоє померли через 18 та 23 міс. У групі порівняння 2 пацієнтів, прооперованих за аналогічний період, померли через 12 та 14 міс. Висновки. Гіпертермічний перитонеальний лаваж з хіміотерапевтичними препаратами, виконаний під час оперативного втручання, поліпшує тривалість життя і безрецидивного періоду в хворих на рак підшлункової залози. Динамічний цитологічний контроль методами перитонеальних відбитків та змивів є ефективним, зручним і практичним
The aim — to improve the long‑term treatment results of patients with pancreatic adenocarcinoma at different stages by introducing into the complex therapeutic algorithm of intraoperative and postoperative peritoneal lavage with hyperthermic solutions with chemotherapeutic agents and dynamic cytological control using peritoneal washings and imprints. Materials and methods. The study included 14 patients with moderately differentiated (G2) adenocarcinoma of the pancreas I and II stage treated from 2015 to 2018. The men were 9, women — 5. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. In the main group, surgical treatment was supplemented with intraoperative peritoneal lavage with gemcitabine and saline warmed to 43 — 45 ° C for 40 min and gemcitabine as an adjuvant treatment by systemic administration. In the comparison group, radical surgery and adjuvant gemcitabine treatment was performed. The quality of peritoneal lavage was controlled by methods of peritoneal imprints and swabs with cytological control. 5 patients after pancreatic‑duodenal resection and 2 patients after distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy were enrolled in each group. The average duration of the Whipple surgery was (348 ± 34) minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy — 168 ± 21 minutes in the comparison group, the average duration of the Whipple was 408 ± 38 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 228 ± 23 minutes in the main group. The reliability of the cytological evaluation, the value of the dissemination coefficient at the beginning and at the end of the operation, before and after the peritoneal lavage, the duration of the recurrent free period, the median survival time and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient were analyzed. Results and discussion. Peritoneal dissemination studies were conducted in both groups at the beginning and at the end of the operation. Peritoneal imprints were taken from 5 zones of the abdominal cavity, according to the results of cytological analysis of the impressions; the coefficient of dissemination was calculated. Of the 7 patients in the main group, tumor cells or their complexes were detected in 4 cases (57.1 %) of these, in three cases, the coefficient is equal to 2 and in one case, and the coefficient was 3. In three other cases, free tumor cells were not verified, and therefore the coefficient of dissemination was equal to 1. Free tumor cells in the abdominal cavity were detected in 3 patients from 7 (42.9 %), but all three had coefficient 2 in the comparison group. The complications in the immediate postoperative period associated with intraoperative hyperthermia was not noticed. The frequency of other complictions was 15.4 and 16.2 % respectively. The mortality rate was 0. The average duration of the postoperative period was 12.4 and 11.8 days, respectively. The average duration of a non‑recurent period in 3 patients with a dissemination coefficient equal to 1 from the main group was 17.4 months, in 4 patients with a dissemination coefficient in the comparative group. The mean duration of the non‑recurrent period was 12.6 months. In 4 patients in the main group with a coefficient 2, the average duration of the non‑recurrent period was 9.2 months, while in the comparison group in 3 similar patients; this criterion did not exceed 7.4 months. One patient in the main group with a coefficient equal to 3, the duration of the non‑recurrent period was 6 months.4 patients in the main group and 5 patients from the comparison group at the time of writing the article are alive, and therefore, it is not possible to assess the median survival. During the period from 2015 to 2017, 3 patients in the main group were operated, one of whom lived for 36 months after the operation, and two died in 18 and 23 months respectively. In the comparison group, 2 patients operated during the analogical period died at 12 and 14 months respectively. Conclusions. Hypothermic peritoneal lavage with chemotherapeutic drugs, which is performed during surgery, improves the life expectancy and duration of the disease free period in patients with pancreatic cancer. Dynamic cytological monitoring of peritoneal imprints and washes is effective, convenient and practical. Further multicenter research is needed for a more detailed study of the proposed methodology effectiveness
Доп.точки доступа:
Загрійчук, М. С.
Булик, І. І.
Масюк, Ю. І.
Тумасова, К. П.
Романів, Я. В.
Неженцева, Ю. В.
Підопригора, О. О.
Скрипка, Д. М.
Різник, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми [Текст] / М. С. Загрійчук [та ін.] // Хірургія України. - 2019. - N 3. - С. 13-18

MeSH-главная:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA (хирургия)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Аннотация: Мета роботи — визначити діагностичну та прогностичну цінність інтраопераційного дослідження кукси підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми, а також значення визначення чистоти зрізу та головної панкреатичної протоки за допомогою патоморфологічного і цитологічного дослідження як на етапі операції, так і в плановому порядку. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 8 пацієнтів із помірно диференційованою (G2) аденокарциномою підшлункової залози, які отримували лікування в період з 2015 до 2019 р. Чоловіків було 5, жінок — 3. Середній вік пацієнтів — (62,0 ± 2,4) року. Першу стадію хвороби за системою TNM діагностовано у 5 пацієнтів, другу — у 3. Панкреатодуоденальну резекцію за Whipple виконано 6 хворим, дистальну субтотальну резекцію підшлункової залози зі спленектомією — 2. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 4 хворих з цитологічно верифікованими пухлинними клітинами на куксі підшлункової залози або в протоці, контрольну — 4 пацієнтів з невиявленими пухлинними клітинами. Середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози зі спленектомією — (168 ± 21) хв, середній об’єм крововтрати — (560 ± 175) мл. Летальних наслідків не було. Частота ускладнень у найближчий післяопераційний період становила 28,4 %. Аналізували такі критерії: достовірність цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, тривалість безрецедивного періоду, медіана виживаності, тривалість періоду з моменту операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проводили цитологічний контроль перитонеальних відбитків із 5 зон на початку і в кінці операції. В дослідженні проаналізовано дані пацієнтів із коефіцієнтом дисемінації 1 — 2. У 4 хворих контрольної групи цитологічно пухлинні клітини не було верифіковано. У 4 пацієнтів основної групи цитологічно виявлено пухлинні клітини на передній поверхні кукси підшлункової залози, у 3 (75,0 %) з них — у просвіті кукси підшлункової залози: в 2 (66,0 %) — посередині протоки, в 1 — у кінцевій точці головної панкреатичної протоки. Взято відбитки з площини резекції кукси підшлункової залози відразу після відсічення 1 мм товщини паренхіми для патоморфологічного дослідження «чистоти краю резекції». Після видалення препарату та виконання реконструктивного етапу проведено інтраопераційний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж і промивання черевної порожнини 5 — 6 л фізіологічного розчину. Повторно визначено наявність пухлинних клітин у черевній порожнині методом перитонеальних відбитків. У контрольній групі знову клітини не виявили, тому коефіцієнт дисемінації на кінець операції становив 1. В основній групі в кінці операції в 2 (50 %) пацієнтів на передній поверхні кукси пухлинні клітини не виявлено, коефіцієнт дисемінації становив 1. У 1 (25 %) хворого пухлинні клітини виявлено в головній панкреатичній протоці, але вони були відсутні на поверхні кукси залози. В контрольній групі тривалість життя становила в середньому (22,4 ± 1,2) міс, безрецидивного періоду — (13,8 ± 2,4) міс, в основній групі — (18,1 ± 2,4) і (9,6 ± 1,9) міс відповідно. Висновки. У 50 % пацієнтів цитологічно виявлено пухлинні клітини на поверхні кукси залози та в головній панкреатичній протоці. Віддалені результати за відсутності пухлинних клітин та їх комплексів кращі, ніж у разі виявлення пухлинних клітин на поверхні культі та в протоці. Інтраопераційний експрес‑аналіз цитологічних відбитків площини резекції та головної панкреатичної протоки в поєднанні з патоморфологічним дослідженням «чистоти краю» дає змогу визначити межу резекції органу для R0‑резекції
The aim — to determine the diagnostic and predictive value of intraoperative study of pancreatic remnant during radical operations in patients with ductal adenocarcinoma of the pancreas. To investigate the role and place of determining the cleanness of the cut and purity of the main pancreatic duct by the method of pathomorphological and cytological research both during the operation stage and in the planned order. Materials and methods. Includes 8 patients with G2 adenocarcinoma of the pancreas treated in the period from 2015 to 2019. Men were 5, women 3. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. The patients with I — II stage of the ductal adenocarcinoma of the pancreas were selected. The staging was carried out according to the TNM system, with 5 patients with І stage stage, with ІІ stage 3 patients. Pancreatico‑duodenal resection for Whipple was performed in 6 patients, distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy in 2 patients. Patients were divided into 2 groups, the first group included 4 patients with cytologically verified tumor cells on the remnant of the pancreas or main pancreatic duct, and the second — where no tumor cells were detected. The average duration of Whipple was 348 ± 34 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 168 ± 21 minutes, average blood loss was 560 ± 175 ml, there were no lethal cases, the incidence of complications in the immediate postoperative period was 28.4 %. The following criteria were analyzed such as the validity of the cytological evaluation, the value of the dissemination coeficient at the beginning and at the end of the operation, the duration of the non‑recurrent period, the median survival, and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient. Results and discussion. Cytological monitoring of peritoneal imprints from 5 zones at the beginning and at the end of the operation was performed. The study analyzed patients with a dissemination rate of 1 — 2. In 4 patients of the control group, cytologically tumor cells were not verified. In 4 patients of the main group, cytologically tumor cells were found on the anterior surface of the pancreatic stump. In three of them, 75 %, tumor cells were found on the surfers of the pancreatic stump. In two of them, 66 %, tumor cells were found in the middle of the duct length, and in one case, 33.3 % tumor cells were found at the end of the main pancreatic duct. The prints taken from the resection plane of the pancreatic stump immediately after removal of 1 mm of the parenchyma thickness for a pathological study of the «purity of the resection edge». After removal of tumor, intraoperative hyperthermic chemotherapeutic lavage and abdominal lavage with 5 to 6 liters of saline were performed, after which the presence of tumor cells in the abdominal cavity was repeated by the method of peritoneal imprints. In the control group, no tumor cells were found in 4 patients, so the dissemination coefficient was 1. In the main group of four patients at the end of the operation 50 % were not found on the anterior surface of the tumor cell stump, the dissemination coefficient in them was reduced from 2 to 1. In 25 % tumor cells were found in the main pancreatic duct, but they were not found on the surface of the gland stump. In the comparison group, life expectancy was 22.4 ± 1.2 months, and the duration of the unrecurent period was 13.8 ± 2.4 months, respectively. In the main group, the life expectancy since the operation was 18.1 ± 2.4 months, and the duration of the unrecurent period was 9.6 ± 1.9 months. Conclusions. In 50 % of patients cytologically tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Long‑term results in cytologically absent tumor cells and their complexes are better than those in which tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Intraoperative rapid analysis of cytological imprints of the resection plane and the main pancreatic duct in combination with pathologic study of «purity of the region» can determine the resection area of the organ in order to R0 resection. Further research is needed on more observations in order to statistically validate the prognostic and clinical value of the methodology
Доп.точки доступа:
Загрійчук, М. С.
Булик, І. І.
Гуцуляк, А. І.
Тумасова, К. П.
Неженцева, Ю. В.
Підопригора, О. О.
Скрипка, Д. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Гомоляко, І. В.
    Нейтрофільні гранулоцити крові в нормі та при патології (цитологічне дослідження) [Текст] / І. В. Гомоляко, К. П. Тумасова, Н. Є. Клочкова // Лабораторна діагностика : Наук.-практ. журн. - 2006. - № 4. - С. 50-55.

Рубрики: Нейтрофилы--кровь--цитол

   Цитодиагностика

Доп.точки доступа:
Тумасова, К. П.
Клочкова, Н. Є.

Найти похожие

    Гомоляко, И. В.
    Морфологические характеристики длительно не заживающих трофических язв [Текст] / И. В. Гомоляко, К. П. Тумасова, Л. М. Чернуха // Клінічна хірургія. - 2005. - № 11/12. - С. 15-16

Рубрики: Трофическая язва

   Раны заживление

Доп.точки доступа:
Тумасова, К. П.
Чернуха, Л. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Характеристика нейтрофільних гранулоцитів крові при пептичних виразках дванадцятипалої кишки [Текст] / В. Ф. Саєнко, І. В. Гомоляко, К. П. Тумасова // Журнал Академії Медичних Наук України. - 2006. - Т. 12, № 3. - С. 525-533

Рубрики: Двенадцатиперстной кишки язва--диагн--этиол

   Нейтрофилы

Доп.точки доступа:
Саєнко, В. Ф.
Гомоляко, І. В.
Тумасова, К. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Гомоляко, І. В.
Ультраструктурна та морфометрична характеристика нейтрофільних гранулоцитів крові [Текст] / І. В. Гомоляко, К. П. Тумасова // Цитология и генетика. - 2001. - Т. 35, № 6. - С. 44-48

MeSH-главная:
ЛЕЙКОЦИТЫ -- LEUKOCYTES (классификация, ультраструктура)
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS (ультраструктура, цитология)
Доп.точки доступа:
Тумасова, К. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

(Нет сведений об экземплярах)
Шифр: ХУ6/2019/2
Журнал

Хірургія України . - Выходит ежеквартально
2019г. № 2

Содержание:
Загрійчук, М. С. Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози / М. С. Загрійчук [та ін.]. - С.7-12
Другие авторы: Булик І. І., Масюк Ю. І., Тумасова К. П., Романів Я. В., Неженцева Ю. В., Підопригора О. О., Скрипка Д. М., Різник М. В.
Безродний, Б. Г. Гострий канцероматозний панкреатит у хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею / Б. Г. Безродний [та ін.]. - С.13-19
Другие авторы: Колосович І. В., Слободяник В. П., Петренко О. М., Філатов М. С.
Робак, В. І. Оптимізація лікувальної тактики при гострому панкреатиті / В. І. Робак [та ін.]. - С.20-25
Другие авторы: Євтушенко Д. В., Петюнін О. Г., Драна Л. О.
Малиновский, А. В. Первый опыт использования трехмерной визуализации в лапароскопической герниологии / А. В. Малиновский, С. Ю. Бадион, И. И. Горбачук. - С.26-29
Фелештинський, Я. П. Оптимізація трансабдомінальної преперитонеальної алопластики при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна / Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр, М. О. Йосипенко. - С.30-33
Мішалов, В. Г. Корекція об’ємної асиметрії молочних залоз при аугментаційній мамопластиці / В. Г. Мішалов, М. І. Слюсарєв, Л. Ю. Маркулан. - С.34-40
Жернов, О. А. Хірургічне лікування тотальних та субтотальних контрактур шиї з використанням попередньо розтягнутих задніх шийно-грудних, шийно-плечових та білялопаткових клаптів / О. А. Жернов [та ін.]. - С.41-50
Другие авторы: Козинець Г. П., Трач Р. Я., Гузь О. А.
Пітик, О. І. Порівняльна оцінка ефективності ендоваскулярної і хірургічної реваскуляризації при гострій ішемії нижніх кінцівок / О. І. Пітик, В. О. Прасол, А. Б. Бабинкін. - С.51-55
Марченко, О. В. Оцінка якості життя хворих на цукровий діабет із синдромом дібетичної стопи до лікування та у віддалений період / О. В. Марченко [та ін.]. - С.56-60
Другие авторы: Горобейко М. Б., Юзвенко Т. Ю., Крушинська З. Г.
Опанасенко, М. С. Актуальність ендоскопічних методів первинної діагностики при встановленні виду системних захворювань сполучної тканини з маніфестуючим ураженням органів дихання / М. С. Опанасенко [та ін.]. - С.61-68
Другие авторы: Леванда Л. І., Терешкович О. В., Конік Б. М., Бичковський В. Б., Ліскіна І. В., Загаба Л. М., Калениченко М. І., Шалагай С. М., Шамрай М. Ю., Лисенко В. І., Обремська О. К.
Хоменко, И. П. Сочетанное осколочное ранение нижней полой вены, вызвавшее пулевую эмболию легочной артерии (клиническое наблюдение и обзор литературы) / И. П. Хоменко [и др.]. - С.69-80
Другие авторы: Цема Е. В., Коваль Б. М., Гангал И. И., Динец А. В., Мишалов В. Г.
Міхеєв, Ю. О. Випадок успішного лікування хворого з міхурно-апендикулярною норицею (клінічне спостереження) / Ю. О. Міхеєв [та ін.]. - С.81-85
Другие авторы: Шабанов М. О., Канакі А. В., Барська К. С.
Галайчук, І. Й. Комп’ютерна томографія у хворих на рак ободової кишки (клінічні випадки та огляд літератури) / І. Й. Галайчук [та ін.]. - С.86-91
Другие авторы: Білянський Л. С., Дереш Н. В., Домбрович М. І.
Колесник, А. П. Влияние несостоятельности анастомоза на результаты хирургического лечения колоректального рака (обзор литературы) / А. П. Колесник, И. П. Колесник, В. В. Кечеджиев. - С.92-99
Фелештинський, Я. П. Хірургічне лікування доброякісних новоутворень прямої кишки з використанням трансанальної ендоскопічної мікрохірургії / Я. П. Фелештинський, С. П. Задорожній, В. Ю. Пироговський. - С.100-107
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

1-10 11-19

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)