Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Тумасова, К. П.$<.>)
Общее количество найденных документов : 19
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-19 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Загрійчук М. С., Булик І. І., Масюк Ю. І., Тумасова К. П., Романів Я. В., Неженцева Ю. В., Підопригора О. О., Скрипка Д. М., Різник М. В.
Заглавие : Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози
Место публикации : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 2. - С. 7-12 (Шифр ХУ6/2019/2)
MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE
Аннотация: Мета роботи — поліпшити віддалені результати лікування пацієнтів з аденокарциномою підшлункової залози на різних стадіях шляхом впровадження в комплексний лікувальний алгоритм інтраопераційного перитонеального лаважу гіпертермічними розчинами з хіміотерапевтичними агентами з динамічним цитологічним контролем методами перитонеальних змивів і відбитків. Матеріали і методи. В дослідження залучено 14 хворих на помірно диференційовану (G2) аденокарциному підшлункової залози І — IІ стадії, пролікованих у період з 2015 до 2018 р. Чоловіків було 9, жінок — 5. Середній вік пацієнтів становив (62,0 ± 2,4) року. Пацієнтів розподілили на дві групи. В основній групі хірургічне лікування доповнювали інтраопераційним гіпертермічним перитонеальним лаважем з додаванням гемцитабіну та фізіологічного розчину, підігрітого до 43 — 45 °С, протягом 40 хв і гемцитабіном як ад’ювантним лікуванням шляхом системного внутрішньовенного введення. В групі порівняння проводили радикальну операцію та неоад’ювантне лікування гемцитабіном за стандартною схемою. Якість перитонеального лаважу контролювали методами перитонеальних відбитків і змивів з цитологічним контролем. В кожній з груп було 5 пацієнтів після панкреатодуоденальної резекції та 2 особи після дистальної субтотальної резекції підшлункової залози зі спленектомією. В групі порівняння середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози із спленектомією — (168 ± 21) хв, в основній групі — відповідно (408 ± 38) і (228 ± 23) хв. Аналізували статистичну значущість цитологічної оцінки, значення коефіцієнта дисемінації на початку та в кінці операції, до і після проведення перитонеального лаважу, тривалість безрецедивного періоду, медіану виживаності та тривалість періоду від операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проведено дослідження перитонеальної дисемінації в обох групах на початку і в кінці операції. Перитонеальні відбитки брали із 5 зон черевної порожнини. За результатами цитологічного аналізу відбитків розраховували коефіцієнт дисемінації. Із 7 хворих основної групи пухлинні клітини або їх комплекси виявлено в 4 (57,1 %), з них в трьох коефіцієнт дисемінації становив 2, а в одного — 3. В інших випадках вільних пухлинних клітин не верифіковано (коефіцієнт дисемінації — 1). У групі порівняння вільні пухлинні клітини в черевній порожнині виявлено в 3 пацієнтів із 7 (42,9 %), у всіх трьох коефіцієнт дисемінації — 2. Ускладнень у найближчий післяопераційний період, пов’язаних з проведенням інтраопераційної гіпертермії, не відзначили. Частота інших післяопераційних ускладнень в групах становила 15,4 та 16,2 % відповідно. Летальних випадків не було. Середня тривалість післяопераційного періоду в основній групі та групі порівняння становила 12,4 та 11,8 доби відповідно. Середня тривалість безрецидивного періоду в 3 пацієнтів в основній групі та 4 осіб у групі порівняння з коефіцієнтом дисемінації 1 становила відповідно 17,4 та 12,6 міс, у 4 пацієнтів основної групи і 3 осіб групи порівняння з коефіцієнтом дисемінації 2 — 9,2 та 7,4 міс, в 1 пацієнта основної групи з коефіцієнтом дисемінації 3 — 6,0 міс. Чотири пацієнти в основній групі та 5 у групі порівняння на момент написання статті живі, тому оцінити медіану виживаності неможливо. За період з 2015 до 2017 р. прооперовано 3 пацієнтів основної групи, один з яких живий протягом 36 міс після операції, двоє померли через 18 та 23 міс. У групі порівняння 2 пацієнтів, прооперованих за аналогічний період, померли через 12 та 14 міс. Висновки. Гіпертермічний перитонеальний лаваж з хіміотерапевтичними препаратами, виконаний під час оперативного втручання, поліпшує тривалість життя і безрецидивного періоду в хворих на рак підшлункової залози. Динамічний цитологічний контроль методами перитонеальних відбитків та змивів є ефективним, зручним і практичнимThe aim — to improve the long‑term treatment results of patients with pancreatic adenocarcinoma at different stages by introducing into the complex therapeutic algorithm of intraoperative and postoperative peritoneal lavage with hyperthermic solutions with chemotherapeutic agents and dynamic cytological control using peritoneal washings and imprints. Materials and methods. The study included 14 patients with moderately differentiated (G2) adenocarcinoma of the pancreas I and II stage treated from 2015 to 2018. The men were 9, women — 5. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. In the main group, surgical treatment was supplemented with intraoperative peritoneal lavage with gemcitabine and saline warmed to 43 — 45 ° C for 40 min and gemcitabine as an adjuvant treatment by systemic administration. In the comparison group, radical surgery and adjuvant gemcitabine treatment was performed. The quality of peritoneal lavage was controlled by methods of peritoneal imprints and swabs with cytological control. 5 patients after pancreatic‑duodenal resection and 2 patients after distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy were enrolled in each group. The average duration of the Whipple surgery was (348 ± 34) minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy — 168 ± 21 minutes in the comparison group, the average duration of the Whipple was 408 ± 38 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 228 ± 23 minutes in the main group. The reliability of the cytological evaluation, the value of the dissemination coefficient at the beginning and at the end of the operation, before and after the peritoneal lavage, the duration of the recurrent free period, the median survival time and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient were analyzed. Results and discussion. Peritoneal dissemination studies were conducted in both groups at the beginning and at the end of the operation. Peritoneal imprints were taken from 5 zones of the abdominal cavity, according to the results of cytological analysis of the impressions; the coefficient of dissemination was calculated. Of the 7 patients in the main group, tumor cells or their complexes were detected in 4 cases (57.1 %) of these, in three cases, the coefficient is equal to 2 and in one case, and the coefficient was 3. In three other cases, free tumor cells were not verified, and therefore the coefficient of dissemination was equal to 1. Free tumor cells in the abdominal cavity were detected in 3 patients from 7 (42.9 %), but all three had coefficient 2 in the comparison group. The complications in the immediate postoperative period associated with intraoperative hyperthermia was not noticed. The frequency of other complictions was 15.4 and 16.2 % respectively. The mortality rate was 0. The average duration of the postoperative period was 12.4 and 11.8 days, respectively. The average duration of a non‑recurent period in 3 patients with a dissemination coefficient equal to 1 from the main group was 17.4 months, in 4 patients with a dissemination coefficient in the comparative group. The mean duration of the non‑recurrent period was 12.6 months. In 4 patients in the main group with a coefficient 2, the average duration of the non‑recurrent period was 9.2 months, while in the comparison group in 3 similar patients; this criterion did not exceed 7.4 months. One patient in the main group with a coefficient equal to 3, the duration of the non‑recurrent period was 6 months.4 patients in the main group and 5 patients from the comparison group at the time of writing the article are alive, and therefore, it is not possible to assess the median survival. During the period from 2015 to 2017, 3 patients in the main group were operated, one of whom lived for 36 months after the operation, and two died in 18 and 23 months respectively. In the comparison group, 2 patients operated during the analogical period died at 12 and 14 months respectively. Conclusions. Hypothermic peritoneal lavage with chemotherapeutic drugs, which is performed during surgery, improves the life expectancy and duration of the disease free period in patients with pancreatic cancer. Dynamic cytological monitoring of peritoneal imprints and washes is effective, convenient and practical. Further multicenter research is needed for a more detailed study of the proposed methodology effectiveness
Найти похожие

2.

Заглавие журнала :Хірургія України -2019г.,N 2
Интересные статьи :
Загрійчук М. С. Інтраопераційний перитонеальний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж з динамічним цитологічним контролем у комплексному лікуванні хворих на рак підшлункової залози/ М. С. Загрійчук [та ін.] (стр.7-12)
Безродний Б. Г. Гострий канцероматозний панкреатит у хворих на рак головки підшлункової залози, ускладнений механічною жовтяницею/ Б. Г. Безродний [та ін.] (стр.13-19)
Робак В. І. Оптимізація лікувальної тактики при гострому панкреатиті/ В. І. Робак [та ін.] (стр.20-25)
Малиновский А. В. Первый опыт использования трехмерной визуализации в лапароскопической герниологии/ А. В. Малиновский, С. Ю. Бадион, И. И. Горбачук (стр.26-29)
Фелештинський Я. П. Оптимізація трансабдомінальної преперитонеальної алопластики при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна/ Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр, М. О. Йосипенко (стр.30-33)
Мішалов В. Г. Корекція об’ємної асиметрії молочних залоз при аугментаційній мамопластиці/ В. Г. Мішалов, М. І. Слюсарєв, Л. Ю. Маркулан (стр.34-40)
Жернов О. А. Хірургічне лікування тотальних та субтотальних контрактур шиї з використанням попередньо розтягнутих задніх шийно-грудних, шийно-плечових та білялопаткових клаптів/ О. А. Жернов [та ін.] (стр.41-50)
Пітик О. І. Порівняльна оцінка ефективності ендоваскулярної і хірургічної реваскуляризації при гострій ішемії нижніх кінцівок/ О. І. Пітик, В. О. Прасол, А. Б. Бабинкін (стр.51-55)
Марченко О. В. Оцінка якості життя хворих на цукровий діабет із синдромом дібетичної стопи до лікування та у віддалений період/ О. В. Марченко [та ін.] (стр.56-60)
Опанасенко М. С. Актуальність ендоскопічних методів первинної діагностики при встановленні виду системних захворювань сполучної тканини з маніфестуючим ураженням органів дихання/ М. С. Опанасенко [та ін.] (стр.61-68)
Хоменко И. П. Сочетанное осколочное ранение нижней полой вены, вызвавшее пулевую эмболию легочной артерии (клиническое наблюдение и обзор литературы)/ И. П. Хоменко [и др.] (стр.69-80)
Міхеєв Ю. О. Випадок успішного лікування хворого з міхурно-апендикулярною норицею (клінічне спостереження)/ Ю. О. Міхеєв [та ін.] (стр.81-85)
Галайчук І. Й. Комп’ютерна томографія у хворих на рак ободової кишки (клінічні випадки та огляд літератури)/ І. Й. Галайчук [та ін.] (стр.86-91)
Колесник А. П. Влияние несостоятельности анастомоза на результаты хирургического лечения колоректального рака (обзор литературы)/ А. П. Колесник, И. П. Колесник, В. В. Кечеджиев (стр.92-99)
Фелештинський Я. П. Хірургічне лікування доброякісних новоутворень прямої кишки з використанням трансанальної ендоскопічної мікрохірургії/ Я. П. Фелештинський, С. П. Задорожній, В. Ю. Пироговський (стр.100-107)
Интересные статьи :
Найти похожие


3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Загрійчук М. С., Булик І. І., Гуцуляк А. І., Тумасова К. П., Неженцева Ю. В., Підопригора О. О., Скрипка Д. М.
Заглавие : Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми
Место публикации : Хірургія України. - Київ, 2019. - N 3. - С. 13-18 (Шифр ХУ6/2019/3)
MeSH-главная: ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
АДЕНОКАРЦИНОМА -- ADENOCARCINOMA
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Аннотация: Мета роботи — визначити діагностичну та прогностичну цінність інтраопераційного дослідження кукси підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми, а також значення визначення чистоти зрізу та головної панкреатичної протоки за допомогою патоморфологічного і цитологічного дослідження як на етапі операції, так і в плановому порядку. Матеріали і методи. У дослідження було залучено 8 пацієнтів із помірно диференційованою (G2) аденокарциномою підшлункової залози, які отримували лікування в період з 2015 до 2019 р. Чоловіків було 5, жінок — 3. Середній вік пацієнтів — (62,0 ± 2,4) року. Першу стадію хвороби за системою TNM діагностовано у 5 пацієнтів, другу — у 3. Панкреатодуоденальну резекцію за Whipple виконано 6 хворим, дистальну субтотальну резекцію підшлункової залози зі спленектомією — 2. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну — 4 хворих з цитологічно верифікованими пухлинними клітинами на куксі підшлункової залози або в протоці, контрольну — 4 пацієнтів з невиявленими пухлинними клітинами. Середня тривалість панкреатодуоденальної резекції становила (348 ± 34) хв, дистальної резекції підшлункової залози зі спленектомією — (168 ± 21) хв, середній об’єм крововтрати — (560 ± 175) мл. Летальних наслідків не було. Частота ускладнень у найближчий післяопераційний період становила 28,4 %. Аналізували такі критерії: достовірність цитологічної оцінки, значення коефіцієнта ди­семінації на початку та в кінці операції, тривалість безрецедивного періоду, медіана виживаності, тривалість періоду з моменту операції до смерті хворого. Результати та обговорення. Проводили цитологічний контроль перитонеальних відбитків із 5 зон на початку і в кінці операції. В дослідженні проаналізовано дані пацієнтів із коефіцієнтом дисемінації 1 — 2. У 4 хворих контрольної групи цитологічно пухлинні клітини не було верифіковано. У 4 пацієнтів основної групи цитологічно виявлено пухлинні клітини на передній поверхні кукси підшлункової залози, у 3 (75,0 %) з них — у просвіті кукси підшлункової залози: в 2 (66,0 %) — посередині протоки, в 1 — у кінцевій точці головної панкреатичної протоки. Взято відбитки з площини резекції кукси підшлункової залози відразу після відсічення 1 мм товщини паренхіми для патоморфологічного дослідження «чистоти краю резекції». Після видалення препарату та виконання реконструктивного етапу проведено інтраопераційний гіпертермічний хіміотерапевтичний лаваж і промивання черевної порожнини 5 — 6 л фізіологічного розчину. Повторно визначено наявність пухлинних клітин у черевній порожнині методом перитонеальних відбитків. У контрольній групі знову клітини не виявили, тому коефіцієнт дисемінації на кінець операції становив 1. В основній групі в кінці операції в 2 (50 %) пацієнтів на передній поверхні кукси пухлинні клітини не виявлено, коефіцієнт дисемінації становив 1. У 1 (25 %) хворого пухлинні клітини виявлено в головній панкреатичній протоці, але вони були відсутні на поверхні кукси залози. В контрольній групі тривалість життя становила в середньому (22,4 ± 1,2) міс, безрецидивного періоду — (13,8 ± 2,4) міс, в основній групі — (18,1 ± 2,4) і (9,6 ± 1,9) міс відповідно. Висновки. У 50 % пацієнтів цитологічно виявлено пухлинні клітини на поверхні кукси залози та в головній панкреатичній протоці. Віддалені результати за відсутності пухлинних клітин та їх комплексів кращі, ніж у разі виявлення пухлинних клітин на поверхні культі та в протоці. Інтраопераційний експрес‑аналіз цитологічних відбитків площини резекції та головної панкреатичної протоки в поєднанні з патоморфологічним дослідженням «чистоти краю» дає змогу визначити межу резекції органу для R0‑резекціїThe aim — to determine the diagnostic and predictive value of intraoperative study of pancreatic remnant during radical operations in patients with ductal adenocarcinoma of the pancreas. To investigate the role and place of determining the cleanness of the cut and purity of the main pancreatic duct by the method of pathomorphological and cytological research both during the operation stage and in the planned order. Materials and methods. Includes 8 patients with G2 adenocarcinoma of the pancreas treated in the period from 2015 to 2019. Men were 5, women 3. The average age of patients was 62 ± 2.4 years. The patients with I — II stage of the ductal adenocarcinoma of the pancreas were selected. The staging was carried out according to the TNM system, with 5 patients with І stage stage, with ІІ stage 3 patients. Pancreatico‑duodenal resection for Whipple was performed in 6 patients, distal subtotal resection of the pancreas with splenectomy in 2 patients. Patients were divided into 2 groups, the first group included 4 patients with cytologically verified tumor cells on the remnant of the pancreas or main pancreatic duct, and the second — where no tumor cells were detected. The average duration of Whipple was 348 ± 34 minutes, distal resection of the pancreas with splenectomy 168 ± 21 minutes, average blood loss was 560 ± 175 ml, there were no lethal cases, the incidence of complications in the immediate postoperative period was 28.4 %. The following criteria were analyzed such as the validity of the cytological evaluation, the value of the dissemination coeficient at the beginning and at the end of the operation, the duration of the non‑recurrent period, the median survival, and the duration of the period from the moment of surgery to the death of the patient. Results and discussion. Cytological monitoring of peritoneal imprints from 5 zones at the beginning and at the end of the operation was performed. The study analyzed patients with a dissemination rate of 1 — 2. In 4 patients of the control group, cytologically tumor cells were not verified. In 4 patients of the main group, cytologically tumor cells were found on the anterior surface of the pancreatic stump. In three of them, 75 %, tumor cells were found on the surfers of the pancreatic stump. In two of them, 66 %, tumor cells were found in the middle of the duct length, and in one case, 33.3 % tumor cells were found at the end of the main pancreatic duct. The prints taken from the resection plane of the pancreatic stump immediately after removal of 1 mm of the parenchyma thickness for a pathological study of the «purity of the resection edge». After removal of tumor, intraoperative hyperthermic chemotherapeutic lavage and abdominal lavage with 5 to 6 liters of saline were performed, after which the presence of tumor cells in the abdominal cavity was repeated by the method of peritoneal imprints. In the control group, no tumor cells were found in 4 patients, so the dissemination coefficient was 1. In the main group of four patients at the end of the operation 50 % were not found on the anterior surface of the tumor cell stump, the dissemination coefficient in them was reduced from 2 to 1. In 25 % tumor cells were found in the main pancreatic duct, but they were not found on the surface of the gland stump. In the comparison group, life expectancy was 22.4 ± 1.2 months, and the duration of the unrecurent period was 13.8 ± 2.4 months, respectively. In the main group, the life expectancy since the operation was 18.1 ± 2.4 months, and the duration of the unrecurent period was 9.6 ± 1.9 months. Conclusions. In 50 % of patients cytologically tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Long‑term results in cytologically absent tumor cells and their complexes are better than those in which tumor cells were found on the surface of the pancreatic remnant and in the main pancreatic duct. Intraoperative rapid analysis of cytological imprints of the resection plane and the main pancreatic duct in combination with pathologic study of «purity of the region» can determine the resection area of the organ in order to R0 resection. Further research is needed on more observations in order to statistically validate the prognostic and clinical value of the methodology
Найти похожие

4.

Заглавие журнала :Хірургія України -2019г.,N 3
Интересные статьи :
Опанасенко М. С. Хірургічне лікування релаксації діафрагми/ М. С. Опанасенко [та ін.] (стр.7-12)
Загрійчук М. С. Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми/ М. С. Загрійчук [та ін.] (стр.13-18)
Фелештинський Я. П. Експериментально-морфологічне обгрунтування використання антисептичного гелевого розчину при загальному перитоніті/ Я. П. Фелештинський [та ін.] (стр.19-25)
Лутковський Р. А. Алопластика пупкових гриж з використанням поліпропіленової сітки, модифікованої антисептиком та вуглецевими нанотрубками/ Р. А. Лутковський (стр.26-29)
Малиновский А. В. Мини-лапароскопические операции в сочетании с fast-track протоколом при желчнокаменной болезни и грыжах/ А. В. Малиновский, М. М. Галимон, С. Ю. Бадион (стр.30-37)
Щепетов Н. В. Причины неудовлетворительных результатов лечения огнестрельных ранений магистральных артерий конечностей/ Н. В. Щепетов (стр.38-45)
Саволюк С. І. Віддалені результати після дії високочастотного ендовенозного електрозварювання на тромбовані магістральні підшкірні вени нижніх кінцівок за даними морфологічних і ультразвукових досліджень/ С. І. Саволюк [та ін.] (стр.46-50)
Ковальчук Д. Ю. Еволюція структурно-функціональних змін при стенозувальному лігаментиті/ Д. Ю. Ковальчук [та ін.] (стр.53-59)
Пархоменко К. Ю. Хирургическое лечение острого инфицированного панкреонекроза у пациента пожилого возраста с применением малоинвазивных технологий/ К. Ю. Пархоменко, A. Г. Дроздова, М. В. Супличенко (стр.60-64)
Хоменко І. П. Використання повношарового клаптя за методикою Кейстоун при реконструкції передньої черевної стінки (клінічне спостереження)/ І. П. Хоменко [та ін.] (стр.65-70)
Шатило О. М. Клінічний випадок аденокарциноми товстої кишки, розташованої в паховій грижі/ О. М. Шатило [та ін.] (стр.71-75)
Дроговоз С. М. Возможности карбокситерапии в хирургии/ С. М. Дроговоз [и др.] (стр.76-82)
Кобеляцкий Ю. Ю. "Декспро" - стратегия быстрого реагирования на боль. Новое об известном/ Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.83-87)
Мельниченко М. Г. Регенерація очеревини та патогенез формування післяопераційних перитонеальних спайок/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.88-93)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Заглавие журнала :Лабораторна діагностика -2013г.,N 3
Интересные статьи :
Платонова Т. Н. Определение активности протеина С и его роль в клинической лабораторной диагностике/ Т. Н. Платонова [и др.] (стр.3-7)
Прилуцкий А. С. Нормы специфических IgE у детей различного возраста/ А. С. Прилуцкий [и др.] (стр.8-11)
Воронцова Л. Л. Стан симпато-адреналової системи у хворих на ішемічну хворобу серця після хірургічного та інтервенційного лікування/ Л. Л. Воронцова, В. А. Безрук, Ю. О. Кривохацька (стр.11-13)
Климова Е. М. Диагностические критерии осложненного течения миастении у больных после тимэктомии/ Е. М. Климова [и др.] (стр.14-19)
Угрин О. М. Вплив рослинних середників на імунний статус за умов аутоімунного тиреоїдиту/ О. М. Угрин, В. М. Акімова, Г. П. Никитюк (стр.19-23)
Руденко А. В. Водний шлях надходження патогенних мікроміцетів до споживача/ А. В. Руденко [и др.] (стр.24-28)
Гомоляко І. В. Герпесвірусні інфекції і стан системи нейтрофільних гранулоцитів крові/ І. В. Гомоляко [и др.] (стр.28-33)
Трохимчук Т. Ю. Діагностична характеристика високочутливої тест-системи для одночасного виявлення антигену Р24 та антитіл до ВІЛ-1 та ВІЛ-2/ Т. Ю. Трохимчук [и др.] (стр.34-41)
Мокія-Сербіна С. О. Морфологічні маркери екологічного ризику формування захворювань, обумовлених алергенними чинниками атмосферного повітря/ С. О. Мокія-Сербіна [и др.] (стр.42-45)
Болгова Л. С. Некоторые итоги работы научно-исследовательской лаборатории клинической цитологии - к 40-летию со дня основания/ Л. С. Болгова (стр.46-49)
Глузман Д. Ф. Лейкемические стволовые клетки/ Д. Ф. Глузман [и др.] (стр.50-55)
Луцик Б. Д. Лабораторная диагностика некоторых паразитарных заболеваний человека/ Б. Д. Луцик (стр.55-59)
Луньова Г. Г. Роль Th17-клітин та ІЛ-17 в патогенезі аутоімунних і запальних захворюваннях/ Г. Г. Луньова, Є. О. Кривенко (стр.59-62)
Старосила Д. Б. Роль представників сімейства олігоаденілатсинтетаз, протеїнкінази Р та РНКази L в антивірусній активності інтерферону (огляд)/ Д. Б. Старосила (стр.63-69)
Пам’яті Миколи Михайловича Петруня (17.01.1924 - 01.06.2013) (стр.70-71)
Интересные статьи :
Найти похожие


6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гомоляко І. В., Тумасова К. П., Донцова Л. С., Самсонова Г. В. , Швадчин І. О.
Заглавие : Герпесвірусні інфекції і стан системи нейтрофільних гранулоцитів крові
Место публикации : Лабораторна діагностика. - 2013. - № 3. - С. 28-33 (Шифр 40802/2013/3)
MeSH-главная: HERPESVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- HERPESVIRIDAE INFECTIONS
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Найти похожие

7.

Заглавие журнала :Лабораторна діагностика -2009г.,N 3
Интересные статьи :
Комір І. Р. Взаємозв’язок рівня лептину з інсулінорезистентністю у хворих на метаболічний синдром, що перенесли інфаркт міокарду/ І. Р. Комір (стр.3-6)
Фролова Л. О. Кількісна та функціональна характеристика стану імунної системи методами спонтанного й антитілозалежного до CD-структур розеткоутворення з еритроцитами барана/ Л. О. Фролова [и др.] (стр.6-12)
Гомоляко І. В. Зміни імунологічих та цитометричних характеристик нейтрофільних гранулоцитів крові під впливом МНФК "G" у хворих на туберкульоз легень/ І. В. Гомоляко [и др.] (стр.13-18)
Іванська Н. В. Роль молекулярної мімікрії у виникненні неспецифічних реакцій при серологічній діагностиці ВІЛ-інфекції/ Н. В. Іванська [и др.] (стр.19-25)
Жаркова Л. Д. Механізми адаптації вірусів грипу А/FM/1/47 (H1N1) та A/Port Chalmers/1/73 (H3N2) / Л. Д. Жаркова [и др.] (стр.26-30)
Поліщук О. І. Методологічні підходи до визначення in vitro здатності утворювати біоплівку мікроорганізмами виду Pseudomonas aeruginosa/ О. І. Поліщук, О. В. Покас (стр.30-34)
Дєєв В. А. Зовнішній і внутрішній контроль якості в імуноферментному аналізі/ В. А. Дєєв [и др.] (стр.35-39)
Берегова О. Г. Методологія контролю якості гематологічних, загальноклінічних та цитологічних досліджень/ О. Г. Берегова, Л. І. Єлізарова (стр.40-49)
Мельникова Н. М. Кислотно-лужний стан як регулятор вмісту кадмію в організмі тварин/ Н. М. Мельникова, Н. М. Ворошилова (стр.50-54)
Вельков В. В. Вільні жирні кислоти- фактор ризику інсулінорезистентності та ішемії: перспективи для оцінки ризиків і діагностики/ В. В. Вельков (стр.55-71)
Интересные статьи :
Найти похожие


8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фролова Л. О., Копійка В. В., Федотов Є. Р., Тумасова К. П., Самсонова В. О., Шалаєв В. О.
Заглавие : Кількісна та функціональна характеристика стану імунної системи методами спонтанного й антитілозалежного до CD-структур розеткоутворення з еритроцитами барана
Место публикации : Лабораторна діагностика. - 2009. - № 3. - С. 6-12 (Шифр 40802/2009/3)
Предметные рубрики: Иммунная система
Лимфоциты-- кровь
Эритроциты
Менопауза
Найти похожие

9.

Заглавие журнала :Клінічна хірургія -2008г.,N 4/5
Интересные статьи :
Андреещев С. А. Повторные операции на искусственном пищеводе/ С. А. Андреещев [и др.] (стр.5)
Березницький Я. С. Прогнозування перед операцією виникнення ішемічних розладів у зведений кишці після черевноанальної резекції прямої кишки/ Я. С. Березницький, В. В. Гапонов, С. Л. Маліновський (стр.6)
Бобров О. Є. Застосування лазерної допплерівської флоуметрії в моніторингу перебігу ранового процесу після алогерніопластики/ О. Є. Бобров [и др.] (стр.6-7)
Бойко В. В. Выбор хирургической тактики и лечение больных с язвой желудка, осложненной кровотечением, в сочетании с дисплазией слизистой оболочки периульцерозной зоны/ В. В. Бойко, И. А. Криворучко, Н. А. Сыкал (стр.7-8)
Бойко В. В. Застосування тактики "damage control" у хірургічному лікуванні потерпілих з домінуючою абдомінальною травмою/ В. В. Бойко, В. П. Польовий (стр.8)
Воровський О. О. Перший досвід застосування трансабдомінальної преперитонеальної ендовідеогерніопластики в умовах обласного госпіталю для інвалідів вітчизняної війни/ О. О. Воровський
Ганжий В. В. Особенности эзофагогастропластики при выполнении органосохраняющих оперативных вмешательств у пациентов с язвой кардиального отдела желудка, осложненной кровотечением/ В. В. Ганжий, С. А. Новак (стр.9-10)
Гапонов А. В. Особливості усунення ендогенної інтоксикації при обструктивній непрохідності ободової кишки пухлинного генезу/ А. В. Гапонов (стр.10-11)
Гешелин С. А. Симультанные лапароскопические и открытые операции по поводу холецистита/ С. А. Гешелин [и др.] (стр.11)
Гешелин С. А. Особенности лечения больных пожилого и старческого возраста с острым холецистом/ С. А. Гешелин [и др.] (стр.12)
Годлевський А. І. Хірургічна тактика лікування хворих з критичними формами обтураційної жовтяниці непухлинного генезу/ А. І. Годлевський, С. І. Саволюк (стр.12-13)
Грубник В. В. Оценка результатов хирургического лечения внепищеводных проявлений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни/ В. В. Грубник, О. В. Медведев (стр.13-14)
Дикий О. Г. Сучасні аспекти лікування спайкової хвороби очеревини/ О. Г. Дикий (стр.14)
Запорожченко Б. С. Хирургическое лечение кист печени различного генеза/ Б. С. Запорожченко [и др.] (стр.14-15)
Кавин В. О. Лікування хворих з гострим перитонітом та показники тяжкості їх стану/ В. О. Кавин (стр.15-16)
Капшитарь А. А. Первые результаты применения нового шва печени при ее закрытом травматическом повреждении/ А. А. Капшитарь (стр.16)
Каштальян М. А. Опыт лечения хронического колостаза/ М. А. Каштальян [и др.] (стр.17)
Ковальчук Л. Я. Постгастрорезекційний остеопороз/ Л. Я. Ковальчук [и др.] (стр.17-18)
Колесник Е. А. Комбинированное лечение больных колоректальным раком с синхронными метастазами в печени с применением циторедуктивных операций и различных режимов химиотерапии/ Е. А. Колесник [и др.] (стр.18)
Котенко О. Г. Хирургическое лечение гемангиом печени/ О. Г. Котенко [и др.] (стр.19)
Костенко О. Г. Особенности и результаты трансплантации печени от живого родственного донора у детей/ О. Г. Костенко [и др.] (стр.19-20)
Крышень В. П. Особенности современной диагностики желчнокаменной болезни, осложненной обтурационной желтухой/ В. П. Крышень [и др.] (стр.20)
Крышень В. П. Результаты хирургического лечения острых неопухолевых заболеваний кишечника/ В. П. Крышень [и др.] (стр.21)
Лаврик А. С. Современные принципы лечения ахалазии кардии/ А. С. Лаврик [и др.] (стр.21-22)
Логачев В. К. Консервативная терапия свищей, образовавшихся на эвентрированных петлях кишечника/ В. К. Логачев [и др.] (стр.22)
Лупальцов В. И. Функциональные и морфологические изменения при функциональной послеоперационной непроходимости кишечника/ В. И. Лупальцов, С. С. Мирошниченко, И. А. Никитин (стр.22-23)
Ничитайло М. Е. Опыт лапароскопической герниопластики при рецидивной паховой грыже/ М. Е. Ничитайло, А. П. Кондратюк, И. И. Булик (стр.24)
Павловський М. П. Аналіз ускладнень при ендоскопічному трансмуральному дренуванні псевдокіст підшлункової залози/ М. П. Павловський [и др.] (стр.24-25)
Павловський М. П. Можливості і труднощі ендоскопічного лікування постхолецистектомічного синдрому/ М. П. Павловський [и др.] (стр.25-26)
Подпрятов С. Є. Застосування дуоденоілеопластики в лікуванні рефлюкс-гастриту та дискінезії дванадцятипалої кишки/ С. Є. Подпрятов [и др.] (стр.26)
Семенюк Ю. С. Експериментальне обгрунтування нового способу лапароскопічної холецистектомії з приводу гострого холециститу/ Ю. С. Семенюк, В. А. Федорук (стр.27)
Сербул М. М. Продолжительность реабилитации и качество жизни пациентов с холедохолитиазом после выполнения открытой и миниинвазивной операции/ М. М. Сербул (стр.28)
Сипливий В. А. Хирургическое лечение перфоративной гастродуоденальной язвы. Анализ результатов с позиций качества жизни пациентов в отдаленном периоде/ В. А. Сипливий [и др.] (стр.29)
Сипливый В. А. Роль синдрома дислокации внутренних органов при грыженосительстве и оперативном лечении пациентов с большой и гигантской грыжей брюшной стенки/ В. А. Сипливый [и др.] (стр.30)
Скиба В. В. Диссекция тканей струей жидкости под высоким давлением в хирургической практике/ В. В. Скиба, С. И. Хмельницкий, И. А. Сухин (стр.30-31)
Скиба В. В. Применение эфферентной терапии в комплексе лечения обтурационной желтухи/ В. В. Скиба, В. Д. Чорномыз, А. В. Иванько (стр.31)
Тодуров И. М. Профилактика послеоперационных осложнений у больных при обширном дефекте брюшной стенки/ И. М. Тодуров [и др.] (стр.33)
Тумасова К. П. Цитометрія букального епітелію при раку та виразці шлунка/ К. П. Тумасова, І. В. Гомоляко (стр.34-35)
Харченко Д. А. Способ адаптации диаметра кишки при восстановлении ее непрерывности во время ее резекции по поводу острой непроходимости/ Д. А. Харченко [и др.] (стр.35-36)
Шаповал С. Д. Определение чувствительности микроорганизмов к антибактериальным препаратам с использованием классического и модифицированного экспресс-метода/ С. Д. Шаповал (стр.36)
Шапринський В. О. Хірургічне лікування дуоденальної виразки, ускладненої кровотечею/ В. О. Шапринський [и др.] (стр.37)
Югринов О. Г. Результаты внутриартериальной химиотерапии у больных по поводу колоректального рака с метастазами в печени/ О. Г. Югринов [и др.] (стр.37-38)
Андрющенко В. П. Мініінвазивні методи в лікуванні гострого панкреатиту та його ускладнень: можливості, технології, ефективність/ В. П. Андрющенко [и др.] (стр.39)
Антонюк С. М. Досвід мініінвазивного лікування хворих з постнекротичними псевдокістами підшлункової залози/ С. М. Антонюк [и др.] (стр.40)
Афанасьев С. В. Факторы риска интраоперационного повреждения внепеченочных желчных протоков/ С. В. Афанасьев [и др.] (стр.40-41)
Бобров О. Е. Применение миниинвазивных технологий в комплексном лечении больных острым панкреатитом/ О. Е. Бобров [и др.] (стр.41)
Бондарев В. И. Эффективность миниинвазивных вмешательств в лечении инфицированного панкреатита/ В. И. Бондарев [и др.] (стр.42)
Велигоцкий Н. Н. Применение назобилиарного дренирования в лечении пациентов с желчнокаменной болезнью, осложненной холангитом/ Н. Н. Велигоцкий [и др.] (стр.42-43)
Велігоцький М. М. Використання люмбоскопічного дренування заочеревинного простору при деструктивному панкреатиті/ М. М. Велігоцький, С. М. Кобилецький (стр.43-44)
Влахов А. К. Миниинвазивное хирургическое лечение постнекротических осложнений деструктивного панкреатита/ А. К. Влахов [и др.] (стр.44-45)
Горбач Д. В. Діагностика та хірургічне лікування деструктивних форм гострого панкреатиту/ Д. В. Горбач (стр.45)
Грубник В. В. Эффективность лапароскопических вмешательств по поводу острого билиарного панкреатита/ В. В. Грубник, А. С. Дюжев, А. А. Петренко (стр.46)
Дронов А. И. Применение пункционно-дренирующих методов в комплексном лечении острого некротического панкреатита/ А. И. Дронов [и др.] (стр.46-47)
Запорожченко Б. С. Миниинвазивный метод лечения кист поджелудочной железы/ Б. С. Запорожченко [и др.] (стр.46-47)
Запорожченко Б. С. Миниинвазивный метод лечения кист поджелудочной железы/ Б. С. Запорожченко [и др.] (стр.47)
Зинченко А. В. Инвазивные вмешательства под контролем ультразвукового исследования в лечении псевдокист поджелудочной железы/ А. В. Зинченко [и др.] (стр.48)
Ильченко Ф. Н. Применение оментопанкреатостомии в хирургическом лечении тяжелых форм панкреонекроза/ Ф. Н. Ильченко [и др.] (стр.48-49)
Капшитарь А. В. Лапароскопические вмешательства в лечебной программе травматического асептического панкреонекроза/ А. В. Капшитарь (стр.49)
Копчак В. М. Хірургічне лікування ускладненого та тяжкого гострого панкреатиту/ В. М. Копчак [и др.] (стр.50)
Криворучко И. А. Хирургическое лечение вторичной панкреатической инфекции/ И. А. Криворучко, С. Н. Тесленко (стр.51)
Малоштан А. В. Пункция парапанкреатических скоплений жидкости в комплексе лечения инфицированного панкреонекроза/ А. В. Малоштан, Р. Р. Османов (стр.51-52)
Милиця М. М. Оперативне лікування пошкодження підшлункової залози/ М. М. Милиця [и др.] (стр.52)
Моргун А. А. Внутриартериальная антибактериальная терапия в комплексном лечении деструктивного панкреатита/ А. А. Моргун [и др.] (стр.53)
Ничитайло М. Ю. Лапароскопічна хірургія гострого панкреатиту/ М. Ю. Ничитайло, О. П. Кондратюк (стр.53-54)
Павлов О. О. Діагностичні критерії синдрому гострого ураження шлунка у хворих на гострий панкреонекроз/ О. О. Павлов (стр.54)
Павловський М. П. Особливості внутрішньоартеріальної антибактеріальної терапії хворих на гострий некротичний панкреатит/ М. П. Павловський [и др.] (стр.55)
Рылов А. И. Лапароскопическое вмешательство при рецидивной и резидуальной гнойной инфекции, обусловленной панкреонекрозом/ А. И. Рылов, Н. С. Кравец (стр.55-56)
Семенюк Ю. С. Мініінвазивні хірургічні втручання під контролем ультразвукового дослідження при гнойно-некротичних ускладненнях деструктивного панкреатиту/ Ю. С. Семенюк, О. В. Потійко (стр.56)
Смирнова Л. М. Технология органопротективной анестезии при хирургическом лечении острого деструктивного панкреатита/ Л. М. Смирнова (стр.57)
Тищенко А. М. Применение миниинвазивных технологий в хирургическом лечении больных с инфицированным панкреонекрозом/ А. М. Тищенко, Р. М. Смачило, Е. В. Мушенко (стр.57-58)
Фурманов Ю. А. Термоструйная санация инфицированной культи поджелудочной железы в эксперименте на свиньях/ Ю. А. Фурманов [и др.] (стр.58-59)
Чемодуров Н. Т. Лапароскопическая хирургия панкреатита как осложнения эндоскопических вмешательств на дистальном отделе общего желчного протока/ Н. Т. Чемодуров [и др.] (стр.59)
Шевчук І. М. Особливості застосування мініінвазивних оперативних втручань у хворих з аліментарним гострим панкреатитом ускладненим жовтяницею/ І. М. Шевчук, М. М. Дроняк (стр.60)
Ярешко В. Г. Лечение панкреатической флегмоны/ В. Г. Ярешко, Д. Б. Рязанов, С. Г. Живица (стр.61)
Альтман И. В. Диагностика и лечение артериовенозных форм ангиодисплазии/ И. В. Альтман (стр.62)
Альтман И. В. Эндоваскулярное лечение посттравматической ложной аневризмы и артериовенозных шунтов/ И. В. Альтман [и др.] (стр.63)
Альтман И. В. Эмболизация маточных артерий в лечении миомы матки/ И. В. Альтман, Л. Ф. Никишин, В. А. Кондратюк (стр.63-64)
Арбузов І. В. Досвід хірургічного лікування з синдромом Леріша: безпосередні результати/ І. В. Арбузов, Ю. С. Спірін, Є. Ю. Гардубей (стр.64-65)
Березницкий Я. С. Возможности ступенчатой профилактики венозного тромбоза у хирургических больных/ Я. С. Березницкий, С. Н. Курыляк (стр.65)
Гомоляко И. В. Нейтрофильные гранулоциты крови как маркер эффективности хирургического лечения больных с облитерирующим атеросклерозом нижних конечностей/ И. В. Гомоляко [и др.] (стр.66)
Грубник В. Ю. Эндоваскулярные вмешательства в комплексном лечении осложнений портальной гипертензии/ В. Ю. Грубник, О. Н. Загороднюк, В. В. Грубник (стр.67)
Гусак И. В. Рентгеноэндоваскулярная терапия гепатоспланхнических нарушений у больных с постеоперационным перитонитом/ И. В. Гусак [и др.] (стр.68)
Дрюк Н. Ф. Новые подходы в хирургическом лечении постмастэктомической лимфедермы верхней конечности/ Н. Ф. Дрюк, Д. Б. Домбровский (стр.69)
Киримов В. И. Непрямые методы реваскуляризации в комплексном лечении больных облитерирующим эндартериитом/ В. И. Киримов, Н. Ф. Дрюк (стр.70)
Коваленко А. Є. Хірургічне лікування папілярного раку щитоподібної залози у дітей і підлітків/ А. Є. Коваленко [и др.] (стр.71)
Кондратюк В. А. Роль парциальной эмболизации воротной вены в подготовке пациента к резекции печени/ В. А. Кондратюк [и др.] (стр.71-72)
Корсак В. В. Стовбурова склерохірургія в лікуванні варикозної хвороби вен нижніх кінцівок/ В. В. Корсак, В. В. Русин (стр.72-73)
Криса В. М. Застосування ендоваскулярної лазерної облітерації в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок/ В. М. Криса (стр.73-74)
Мазур А. П. Прогнозування ризику серцевих ускладнень при проведенні оперативного лікування хворих з аневризмою черевної частини аорти/ А. П. Мазур (стр.74-75)
Моргун А. А. Рентгеноэндоваскулярная эмболизация маточных артерий как альтернатива лечения фибромиомы матки/ А. А. Моргун [и др.] (стр.75)
Моргун А. А. Применение баллонной ангиопластики и стентирования в лечении больных с окклюзионно-стенотическим поражением магистральных артерий/ А. А. Моргун [и др.] (стр.76)
Моргун А. А. Опыт работы по установке противоэмболического кава-фильтра для профилактики тромбоэмболии легочной артерии у пациентов при заболевании вен нижних конечностей/ А. А. Моргун [и др.] (стр.76-77)
Никишин А. Л. Применение кава-фильтров в профилактике тромбоэмболии легочной артерии/ А. Л. Никишин [и др.] (стр.77-78)
Никоненко А. А. Диагностика и лечение абдоминального ишемического синдрома/ А. А. Никоненко (стр.78)
Никульников П. И. Гибридные операции в хирургии облитерирующего атеросклероза аорты и ее ветвей/ П. И. Никульников [и др.] (стр.78-79)
Никульников П. И. Диагностика и хирургическое лечение аневризмы висцеральных ветвей брюшной части аорты/ П. И. Никульников [и др.] (стр.79)
Русин В. І. Можливості реконструктивної хірургії при ураженні судин стегново-підколінно-гомілкового сегмента/ В. І. Русин, В. В. Корсак, Я. М. Попович (стр.80)
Русин В. І. Реалії сучасної діагностики венозного тромбозу/ В. І. Русин, Ю. А. Левчак, П. О. Болдіжар (стр.81)
Сморжевський В. Й. Гострий тромбоз у вагітних. Особливості етіології, діагностики, лікування/ В. Й. Сморжевський, Н. Р. Присяжна, А. В. Ратушнюк (стр.81-82)
Сморжевський В. Й. Хронобіологічні аспекти варикотромбофлебіту та тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок/ В. Й. Сморжевський [и др.] (стр.82)
Спирин Ю. С. Повторная реконструкция у пациентов с многоуровневым атеросклеротическим поражением магистральных артерий нижних конечностей/ Ю. С. Спирин (стр.83)
Стащук Р. П. Ендовенозна лазерна коагуляція в лікуванні варикозної хвороби/ Р. П. Стащук, Л. Ф. Нікішин (стр.84)
Фуркало С. Н. Результаты стентирования основного ствола левой венечной артерии у пациентов с ишемической болезнью сердца/ С. Н. Фуркало (стр.85)
Фуркало С. Н. Особенности имплантации бифуркационных эндопротезов у больных с аневризмой брюшной части аорты / С. Н. Фуркало, В. И. Сморжевский, И. В. Хасянова (стр.85-86)
Фуркало С. Н. Интервенционное лечение реноваскулярной гипертензии/ С. Н. Фуркало [и др.] (стр.86)
Фурманов А. Ю. Дистракционный метод формирования кисти и ее пальцев после их травматического отчленения / А. Ю. Фурманов (стр.86-87)
Хасянова И. В. Тромботические осложнения при стентировании венечных артерий/ И. В. Хасянова (стр.87)
Шаповалов Н. А. Варианты типов аневризмы брюшной части аорты по данным спиральной компьютерной ангиографии/ Н. А. Шаповалов [и др.] (стр.88-89)
Швед О. Є. Лікування гострого висхідного тромбофлебіту, поєднаного з гострим тромбозом глибоких вен нижньої кінцівки: застосування кава-фільтра або електрозварювання/ О. Є. Швед, Ю. М. Гупало, Г. І. Макаренко (стр.89)
Дутка Я. Р. Можливості радикального хірургічного лікування пацієнтів з пухлинною обструкцією позапечінкових жовчних проток/ Я. Р. Дутка, М. П. Павловський (стр.90-92)
Арбузов І. В. Досвід хірургічного лікування пацієнтів з синдромом Леріша - безпосередні результати / І. В. Арбузов, Ю. С. Спірін, Є. Ю. Гардубей (стр.93-95)
Гіленко І. О. Синдром гострої коронарної недостатності при шлунково-кишковій кровотечі виразкової природи/ І. О. Гіленко [и др.] (стр.96-98)
Ткач А. А. Спостереження первинної меланоми стравоходу/ А. А. Ткач, Б. А. Болюх, С. М. Притуляк (стр.99-100)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тумасова К. П., Гомоляко І. В.
Заглавие : Цитометрія букального епітелію при раку та виразці шлунка
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2008. - № 4/5. - С. 34-35 (Шифр КУ5/2008/4/5)
Предметные рубрики: Желудка новообразования-- диагн
Желудка язва
Ротовой полости слизистая оболочка
Цитометрическое изображение
Найти похожие

 1-10    11-19 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)