Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Тяжелов, О. А.$<.>)
Общее количество найденных документов : 38
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-38 
1.


    Калашніков, А. В.
    Моделювання біомеханічної поведінки пластини з куговою стабільністю гвинтів при надвиросткових переломах стегнової кістки [Текст] / А. В. Калашніков, О. А. Тяжелов, Ю. В. Лазаренко // Український морфологічний альманах. - 2013. - № 4. - С. 31-34

Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Лазаренко, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Математичне моделювання роботи м’язів тазового пояса у хворих із привідною контрактурою кульшового суглоба під час одноопорного стояння [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование = Ортопедія, травматологія та протезування. - 2021. - N 4. - С. 58-62. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ОБЛАСТЬ, МЫШЕЧНАЯ КОНТРАКТУРА -- HIP CONTRACTURE
ТАЗ -- PELVIS
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE
МАТЕМАТИКА ВЫЧИСЛИТЕЛЬНАЯ -- MATHEMATICAL COMPUTING
Аннотация: Тривалий перебіг коксартрозу супроводжується розвитком больового синдрому та контрактур, які спричинюють контрактильний спазм м’язів, зменшення довжини привідних м’язів і згиначів стегна, відносне перерозтягнення відвідних м’язів, що з плином часу призводить до змін їхньої структури. Наслідком цього є слабкість м’язів тазового пояса, клінічним проявом якої є порушення постурального балансу — кульгавість, нахили тулуба під час ходьби, зміна становища таза тощо. Мета. На математичній моделі визначити вплив привідної контрактури кульшового суглоба на здатність підтримки рівноваги під час стояння. Методи. Створено математичну модель, яка представляє таз зі стегновою кісткою та вектори дії привідних і відвідних м’язів стегна. Визначали м’язові зусилля, необхідні для підтримки рівноваги тіла під час одноопорного стояння в нормі та за наявності установки стегна в 5° і 10°. Розрахунки виконували для пацієнтів вагою 70; 100; 120 кг. Результати. Визначено, що за привідної контрактури в 5° m. gracilis, m. add magnus, m. piriformis не здатні виконувати функції з підтримки рівноваги тіла через необхідність розвивати зусилля більші, ніж їхні максимально можливі, навіть за мінімальної ваги пацієнта. Якщо вага хворого перевищує 120 кг, то практично вся м’язова система стабілізації стегна працює за межами власних можливостей. Привідна контрактура в 10° призводить до збільшення необхідного зусилля м’язів-стабілізаторів стегна. За абсолютними значеннями встановлено збільшення їхніх силових показників. Висновки. Привідна контрактура кульшового суглоба спричинює зміну біомеханічних умов роботи м’язів тазового пояса через зміну кутів дії сил відвідних м’язів стегна, зниження ефективності їхньої роботи зі стабілізації таза. Зі збільшенням кута привідної контрактури простежується тенденція до погіршення умов ефективної роботи м’язів тазового пояса. Додатковим чинником, який негативно впливає на цей показник, є надмірна вага пацієнта
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Юрченко, Д. О.
Браніцький, О. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Калашніков, А. В.
    Математичне комп’ютерне моделювання біомеханічної поведінки інтрамедулярного блокованого стрижня при надвиросткових переломах стегнової кістки [Текст] / А. В. Калашніков, О. А. Тяжелов, Ю. В. Лазаренко // Буковинський медичний вісник. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 43-46

Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Лазаренко, Ю. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Тяжелов, О. А.
    Сучасні тенденції остеосинтезу метафізарних та метадіафізарних переломів довгих кісток [Текст] / О. А. Тяжелов, Н. Ю. Полєтаєва // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2013. - № 2. - С. 96-101


MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- ORTHOPEDIC FIXATION DEVICES

Доп.точки доступа:
Полєтаєва, Н. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Дослідження напружено-деформованого стану модели стегнової кістки в умовах ендопротезування при перломах її проксимального відділу [Текст] / О. А. Тяжелов [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 3. - С. 47-58. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
БЕДРА ПОВРЕЖДЕНИЯ -- HIP INJURIES (хирургия)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы, оборудование, обучение, реабилитация)
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Бабалян, В. О.
Кальченко, А. В.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Яресько, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Моделювання процесів підтримки вертикальної пози [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 1. - С. 42-49


MeSH-главная:
ПОЗА -- POSTURE (физиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE (физиология)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Яремин, С. Ю.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Обгрунтування положення ацетабулярного компонента при ендопротезуванні кульшового суглоба у хворих із тяжким типом дисплазії [Текст] / С. І. Герасименко [и др.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - № 1. - С. 10-15. - Бібліогр.: с. 14


MeSH-главная:
БЕДРА ВЫВИХ ВРОЖДЕННЫЙ -- HIP DISLOCATION, CONGENITAL (хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM
Доп.точки доступа:
Герасименко, С. І.
Полулях, М. В.
Тяжелов, О. А.
Яресько, О. В.
Полулях, Д. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Патологічні постуральні патерни за умов тривалого перебігу остеоартрозу суглобів нижніх кінцівок [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 26-32. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (патофизиология, терапия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
Аннотация: Важливим питанням в лікуванні остеоартрозу (ОА) є розроблення нових методів, які дають змогу усунути біль і відновити функцію суглобів. Проте без розуміння причин розвитку хвороби та механізмів формування патологічної ходьби це неможливо
Висновки: вивчення умов формування характерного візерунка ходьби, обумовленого природженою та скоригованою протягом життя схеми тіла, дає можливість передбачити патологічні наслідки захворювань опорно-рухової системи, особливо в разі їхнього тривалого перебігу. Аналіз змінених у результаті дегенеративного процесу постуральних патернів дозволяє передбачити результат хірургічного лікування, у тому числі тотального ендопротезування суглобів нижніх кінцівок, і розробити індивідуальний комплекс реабілітаційних заходів відновлення нормального руху у хворого
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Браніцький, О. Ю.
Обейдат, Х.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Дослідження напружено-деформованого стану моделі стегнової кістки з вертлюговими переломами різних типів при їх лікуванні методом накісткового остеосинтезу [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2016. - N 4. - С. 69-80. - Бібліогр.: с. 79


MeSH-главная:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (классификация, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О.А.
Кальченко, А.В.
Бабалян, В.О.
Карпінський, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Обґрунтування та аналіз геометричних параметрів статограм для оцінювання стану опорно-рухової системи людини [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 3. - С. 62-67


MeSH-главная:
КОСТНО-МЫШЕЧНАЯ СИСТЕМА -- MUSCULOSKELETAL SYSTEM
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
(патофизиология)
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Ярьомін, С. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


   
    Математичне моделювання двохопорного стояння в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2021. - Том 22, N 5. - С. 21-30. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (патофизиология)
ПОСТУРАЛЬНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- POSTURAL BALANCE
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
Кл.слова (ненормированные):
КРАЄЗНАВСТВО
Аннотация: Остеоартроз кульшового суглоба (ОА) є одним із найбільш поширених та інвалідизуючих станів, що вражають людей похилого віку. Коксартроз супроводжується порушенням амортизаційних властивостей хряща, його потоншенням і руйнацією, появою больового синдрому, порушенням рухових функцій внаслідок зменшення сили м’язів і розвитку стійких згинально-привідних контрактур, які змінюють вроджені рухові програми, а при тривалому перебігу дегенеративного захворювання призводять до формування патологічних звичок. Мета роботи: визначити необхідну силу м’язів нижньої кінцівки в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі для підтримки вертикальної пози при двохопорному стоянні. Матеріали та методи. Моделювання роботи м’язів нижніх кінцівок в умовах обмеження рухів у кульшовому суглобі проводили в програмі OpenSim 4.0. В основу покладена модель ToyLandingModel, яка має об’єкти контактної геометрії для фіксування моделі на площі опори. Було створено 4 моделі: норма (без обмеження рухливості суглобів), модель 2 — привідна установка 5°, модель 3 — привідна установка 7°, згинальна установка — 10°, модель 4 — привідна установка 10°, згинальна — 20°, вкорочення стегнової кістки 2 см. Результати. Було визначено, що при незначних привідних контрактурах кульшового суглоба робота м’язів нижньої кінцівки при двохопорному стоянні змінюється мало. При згинально-привідних контрактурах спостерігаються зміни практично в усіх м’язах нижньої кінцівки. Є деякі особливості в роботі м’язів в умовах контрактур. Усі м’язи навколо стегна зменшують необхідну силу для підтримки рівноваги, а м’язи гомілки, навпаки, збільшують необхідну силу в декілька раз. Наприклад, m.medial gastrocnemius при згинально-привідній контрактурі з вкороченням кінцівки розвиває компенсаторну силу в 10 раз більше (200 Н), ніж в нормі (20 Н), і хоча ресурси м’яза становлять 1500 Н, для підтримки вертикальної пози це дуже затратно. Аналогічно потребують збільшення сили m.tibialis posterior (збільшення втричі), але м’яз-антагоніст m.tibialis anterior, навпаки, зменшує силу скорочення в середньому на 100 Н. Висновки. За даними проведеного моделювання двохопорного стояння з обмеженням рухів у кульшовому суглобі було доведено, що збільшення обмеження рухів змінює характер скорочення м’язів усієї нижньої кінцівки та таза. Аналіз отриманих результатів показав, що обмеження рухів зменшує необхідну силу стабілізації м’язів навколокульшового суглоба і збільшує необхідну силу скорочення м’язів гомілки. Тобто спостерігається порушення балансу м’язів
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Карпінська, О. Д.
Юрченко, Д. О.
Браніцький, О. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Експериментальне дослідження міцності первинної стабілізації кісткових фрагментів при використанні інтрамедулярних фіксаторів різного типу [Текст] / С. О. Хмизов [и др.] // Травма. - 2016. - Т. 17, № 5. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ПЕРЕЛОМЫ СПОНТАННЫЕ -- FRACTURES, SPONTANEOUS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (использование, методы, оборудование)
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА ВНУТРЕННИЕ -- INTERNAL FIXATORS (использование)
Доп.точки доступа:
Хмизов, С. О.
Пашенко, А. В.
Тяжелов, О. А.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


   
    Експериментально-теоретичне обгрунтування нових технологій остеосинтезу та заміщення дефектів кісток імплантатами на основі вуглецю / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2008. - № 4. - С. 41-46

Рубрики: Переломы

   Имплантаты искусственные


   Углерод


   Перелома иммобилизация внутренняя


Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Тарасенко, В. І.
Гурін, І. В.
Гончарова, Л. Д.
Лобанов, Г. В.
Ашукина, Н. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


   
    Оцінка біосумісності вуглець-вуглецевого композитного матеріалу в експерименті [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2006. - № 4. - С. 47-50

Рубрики: Имплантаты искусственные--животное

   Углерод--токсич


Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Ашукіна, Н. О.
Іванов, Г. В.
Комаров, М. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


    Тяжелов, О. А.
    Етіопатогенетичне лікування нестабільності плечового суглоба [Текст] / О. А. Тяжелов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2001. - № 4. - С. 87-90


MeSH-главная:
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT (патофизиология)
РАНЫ И ТРАВМЫ -- WOUNDS AND INJURIES (патофизиология, терапия, этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


   
    Аналіз результатів вібраційної терапії післяіммобілізаційних контрактур колінного суглоба у пацієнтів із позасуглобовими переломами нижніх кінцівок [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 5. - С. 4-11. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
КОНТРАКТЫ -- CONTRACTS (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
Аннотация: Контрактура суглобів є частим ускладненням після іммобілізації кінцівки внаслідок травми. Жорстка іммобілізація колінного суглоба зазвичай не використовується, але при ушкодженні кісток нижньої кінцівки (кісток гомілки та стегнової кістки), а також ушкодженні надп’ятково-гомілкового суглоба та стопи обмежується рухливість колінного суглоба та виключається чи значно обмежується навантаження на кінцівку і, відповідно, на колінний суглоб. Отже, контрактуру колінного суглоба можна класифікувати як контрактуру невикористання, що теж є одним з варіантів післяіммобілізаційних контрактур. У роботі розглянуті результати лікування хворих з контрактурами колінного суглоба, викликаними іммобілізацією внаслідок позасуглобових травм (без ушкодження колінного суглоба) нижніх кінцівок. Мета роботи. Вивчити вплив низькочастотної вібрації на зменшення післятравматичної контрактури колінного суглоба. Матеріали та методи. Проведено вібротерапію 30 пацієнтам з контрактурами колінного суглоба, які сформувалися у результаті позасуглобових переломів кісток нижньої кінцівки та надп’ятково-гомілкового суглоба після різних термінів іммобілізації: І група (1 міс.) — 10 пацієнтів, ІІ група (2 міс.) — 12 пацієнтів, ІІІ група (5–6 міс.) — 8 хворих. Пацієнтам пропонували стандартний курс вібротерапії, тривалість якого становила 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до та після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Оцінювали обсяг рухів на 1, 2, 5, 10-й та останній день процедури (14–15-та доба). Результати. Вібротерапію починали проводити за умови відсутності болю, виражених поверхневих ушкоджень та набряків суглоба. При іммобілізації впродовж 1–1,5 міс. у пацієнтів сформувалося незначне обмеження розгинання, у середньому 3 ± 1°, та обмеження згинання, у середньому 89 ± 4°, при іммобілізації у 2–3 міс. розгинання становило 4 ± 2°, згинання — 83 ± 3°, при іммобілізації 5–6 міс. у пацієнтів кут розгинання обмежувався в середньому 6 ± 1°, згинання — 67 ± 4°. Після першої процедури збільшення обсягу рухів у середньому в усіх пацієнтів становило 10 %. Відзначалися втрати обсягу рухів у межах від 5 до 10 % між першими 5 процедурами та зменшилися до 3 % на кінець циклу вібраційної розробки. Результатом локальної низькочастотної розробки колінного суглоба стало збільшення обсягу рухів у колінному суглобі. У пацієнтів І групи до початку розробки був максимальний обсяг рухів — 85 ± 4°, який після процедур збільшився до 124 ± 3°, тобто на 31,2 ± 3,1 %, у ІІ групі при початковому обсягу рухів 78 ± 4° було досягнуто результат у 116 ± 5°, збільшення відбулося на 32,8 ± 3,2 %, у ІІІ групі первинно був найменший обсяг рухливості колінного суглоба — 62 ± 4°, що після курсу вібророзробки досяг 110 ± 6°, збільшення обсягу рухів відбулося на 43,7 ± 2,0 %. Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у колінному суглобі та вправи на розтягування з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки післяіммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури у пацієнтів з термінами іммобілізації до 2 місяців призводять до відновлення розгинання у колінному суглобі. У пацієнтів з більш тривалою іммобілізацією розгинання значно покращується, але повністю не відновлюється за стандартний курс 14 процедур, тому такі хворі потребують додаткових реабілітаційних заходів. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення та сприяє початку функціонального відновлення колінного суглоба
Joint contracture is a frequent complication after immobilization of a limb due to injury. Rigid immobilization of the knee joint is usually not used, but in case of damage to the bones of the lower limb (shin and femur), as well as damage to the ankle joint and foot, the mobility of the knee joint is limited, and the load on the limb is excluded or significantly limited, and, respectively, on the knee joint too. Therefore, the contracture of the knee joint can be classified as a contracture of disuse, which is also one of the types of contractures after immobilization. The work examines treatment outcomes in patients with knee joint contractures caused by immobilization due to extra-articular injuries (without damage to the knee joint) of the lower extremities. The objective was to study the effect of low-frequency vibration on the reduction of post-traumatic contracture of the knee joint. Materials and methods. Vibrotherapy was performed in 30 patients with knee joint contractures, which developed after extra-articular fractures of the bones of the lower limb and the ankle joint after different periods of immobilization: the first group (1 month) — 10 patients, the second group (2 months) — 12 people, the third group (5–6 months) — 8 individuals. Patients were offered a standard course of vibrotherapy the duration of which was 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. The volume of movements was evaluated on the days 1, 2, 5, 10 and on the last day (14–15) of procedure. Results. Vibrotherapy was started under the condition of absence of pain, pronounced surface damage and swelling of the joint. With immobilization for 1–1.5 months, the patients developed a slight limitation of extension, on average 3 ± 1°, and limitation of flexion, on average 89 ± 4°; with immobilization for 2–3 months, extension was 4 ± 2°, flexion — 83 ± 3°; with immobilization for 5–6 months, the extension angle was limited to an average of 6 ± 1°, flexion — 67 ± 4°. After the first procedure, an increase in the volume of movements was on average 10 % for all patients. Loss of range of motion ranged from 5 to 10 % between the first 5 procedures, and decreased to 3 % by the end of the vibration cycle. The result of local low-frequency therapy of the knee joint was an increase in the range of its motion. The patients of group I had the maximum range of motion before exercises were started — 85 ± 4°, which after the procedures increased to 124 ± 3°, i.e. by 31.2 ± 3.1 %; in group II at the initial range of movements of 78 ± 4°, a result of 116 ± 5° was achieved, an increase was 32.8 ± 3.2 %; group III initially had the lowest mobility of the knee joint — 62 ± 4°, and after the vibration course, it reached the level of 110 ± 6°, the range of motion increased by 43.7 ± 2.0 %. Conclusions. Low-frequency local vibration development of movements in the knee joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation is a progressive method to control contractures caused by immobilization, including old ones. These procedures in patients with periods of immobilization of up to 2 months lead to restoration of extension in the knee joint. In people with longer immobilization, extension improves significantly, but is not completely restored du­ring the standard course of 14 procedures, so such patients require additional rehabilitation measures. Low-frequency vibration is the mechanism that initiates the recovery process and promotes the beginning of the functional restoration of the knee joint
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, А. А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


   
    Математичне моделювання діафізарних деформацій довгих кісток [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2010. - № 3. - С. 61-63

Рубрики: Диафизы

   Кости


   Модели математические


Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Полєтаєва, Н. Ю.
Романенко, К. К.
Горидова, Л. Д.
Прозоровський, Д. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


   
    Дослідження механічних властивостей остеосинтезу метафізарних переломів плечової кістки на математичній моделі [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2011. - № 1. - С. 35-39

Рубрики: Плечевой кости переломы--хир

   Перелома иммобилизация внутренняя


Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.
Суббота, І. А.
Хадрі Вадид

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


   
    Проблеми заміщення дефектів кісток і роль вуглець-вуглецевих імплантатів у їх вирішенні [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2008. - № 4. - С. 123-128

Рубрики: Костей новообразования--хир

   Имплантаты искусственные


   Углерод


Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Комаров, М. П.
Чертьонкова, Е. В.
Полєтаєва, Н. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Аналіз результатів вібраційної терапії іммобілізаційних контрактур у пацієнтів після позасуглобових переломів верхньої кінцівки [Текст] / О. А. Тяжелов [та ін.] // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 50-57. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ВНУТРИСУСТАВНЫЕ ПЕРЕЛОМЫ -- INTRA-ARTICULAR FRACTURES (терапия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ -- FRACTURE FIXATION (использование)
ВИБРАЦИЯ -- VIBRATION (терапевтическое применение)
КОНТРАКТУРА -- CONTRACTURE (терапия)
Кл.слова (ненормированные):
КРАЄЗНАВСТВО
Аннотация: Стабільність і конгруентність є важливими передумовами ефективного функціонування ліктьового суглоба. Ліктьовий суглоб є одним з найбільш рухливих суглобів тіла і відіграє велику роль у точному позиціонуванні верхньої кінцівки у просторі й забезпеченні координованих рухів кисті. Ліктьовий суглоб дуже вразливий і схильний до посттравматичного й післяопераційного обмеження рухів. Показання до лікування контрактур або обмеження рухів у ліктьовому суглобі відносні й залежать від оцінки пацієнтами функціонального дефіциту. Будь-яке задане обмеження рухливості може мати різні наслідки для різних людей залежно від дискомфорту й бажаного рівня активності. У роботі розглянуто вплив низькочастотної вібрації і постізометричної релаксації на контрактуру ліктьового суглоба, що виникла внаслідок тривалої іммобілізації після хірургічного втручання, пов’язаного з позасуглобовими переломами плечової, променевої і ліктьової кісток, а також виростка плечової кістки. При всіх травмах не було ушкоджень тканин суглоба. Матеріали та методи. Проаналізовано результати вібротерапії двох груп пацієнтів. І група пацієнтів — термін обмеження рухливості суглоба від 21 до 45 діб. ІІ група пацієнтів — термін обмеження рухливості ліктьового суглоба від 90 до 180 діб. Пацієнтам проводили курс вібротерапії тривалістю 14–15 сеансів по 10 хв. Вимірювання обсягу рухів (розгинання/згинання) проводили до і після кожної процедури. Частота вібраційного впливу становила 20 Гц. Результати. Для розробки іммобілізаційних контрактур ліктьового суглоба поєднали метод низькочастотного локального вібраційного впливу з вправами з елементами постізометричної релаксації. Проведений аналіз даних вібротерапії показав, що пацієнти, у яких контрактури сформувалися після короткої (до 1,5 місяця) іммобілізації, краще відповідають на вібраційну розробку, приріст розгинання становить близько 50 % від початкового рівня, обсяг згинальних рухів збільшується до 30 %. У пацієнтів з контрактурами після тривалої іммобілізації понад 3 місяці розробка йде дуже повільно, досягнуті обсяги рухів дуже далекі від нормальних. Приріст згинання/розгинання в ліктьовому суглобі не перевищує 20 %. ­Висновки. Низькочастотна локальна вібраційна розробка рухів у ліктьовому суглобі й розтягувальні вправи з елементами постізометричної релаксації є прогресивним методом розробки іммобілізаційних контрактур, у тому числі застарілих. Дані процедури в більшості випадків не приводять до нормалізації обсягу рухів, але дають поштовх до подальшого відновлення класичними методами механо- і фізіотерапії. Низькочастотна вібрація є тим механізмом, який запускає процеси відновлення, тому доцільно починати її якнайшвидше після припинення лікувальної іммобілізації. Дана робота є першою в комплексному дослідженні впливу вібрації низької частоти на відновлення іммобілізаційних контрактур
Stability and congruence are important prerequisites for the effective functioning of the elbow joint. The elbow joint is one of the most mobile joints in the body and plays a major role in accurate positioning of the upper limb in space and ensuring coordinated movements of the hand. The elbow joint is very vulnerable and prone to post-traumatic and postoperative limitation of movements. Indications for the treatment of contractures or limitation of movements in the elbow joint are relative and depend on the patient’s assessment of functional deficits. Any given mobility limitation can have different effects on different people depending on discomfort and desired activity level. The paper examines the effect of low-frequency vibration and postisometric relaxation on elbow contracture, which occurred due to long-term immobilization after surgical intervention for extra-articular fractures of the humerus, radius and ulna, as well as the humerus condyle. In all injuries, there was no damage to the joint tissues. Materials and methods. The results of vibrotherapy in 2 groups of patients were analyzed: in the first group, the term of limitation of joint mobility was 21 to 45 days, in the second one — 90 to 180 days. The patients underwent a course of vibrotherapy lasting 14–15 sessions of 10 minutes each. The range of motion (extension/flexion) was measured before and after each procedure. The frequency of vibration was 20 Hz. Results. To eliminate immobilization contractures of the elbow joint, the method of low-frequency local vibration influence was combined with exercises with elements of postisometric relaxation. The analysis of vibrotherapy data showed that patients whose contractures were formed after a short (up to 1.5 months) immobilization better responded to vibration, an increase in extension was about 50 % from baseline, the volume of flexion movements increased to 30 %. In patients with contractures after long-term immobilization for more than 3 months, the progress is very slow, the achieved range of motion is very far from normal. An increase in elbow flexion/extension does not exceed 20 %. Conclusions. Low-frequency local vibration to develop movements in the elbow joint and stretching exercises with elements of post-isometric relaxation are a progressive method for eliminating immobilization contractures, including old ones. These procedures, in most cases, do not lead to the normalization in the range of motions, but give a positive impetus to further recovery by classical methods of mechanical and physical therapy. Low-frequency vibration is the mechanism that starts the recovery process, so it is advisable to begin it as soon as possible after the termination of therapeutic immobilization. This work is the first in a comprehensive approach to the study of the influence of low-frequency vibration on the recovery after immobilization contractures
Доп.точки доступа:
Тяжелов, О. А.
Фіщенко, В. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.
Хасавнех, Айхам Адлі Мохаммад

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-38 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)