Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (26)

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Фещенко, Ю. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 184
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Обґрунтування вибору флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії бронхіальної астми [Текст] = Rationale for the choice of fluticasone propionate in the cyclohaler device / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Астма та алергія. - 2024. - № 1. - С. 26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология, терапия, этиология)
ИНГАЛЯЦИОННЫЕ СПЕЙСЕРЫ -- INHALATION SPACERS (использование, тенденции)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Кл.слова (ненормированные):
циклохалер
Аннотация: В основі лікування бронхіальної астми (БА) лежить протизапальна терапія за допомогою інгаляційних кортикостероїдів (ІКС). На ІКС накладають очікування високої ефективності (малий розмір частинок, висока спорідненість з рецепторами, висока ліпофільність і час перебування у легенях) та безпеки (незначна біодоступність при пероральному прийомі, низька системна абсорбція, високий рівень зв’язування з білками і швидкий системний кліренс). За цими ознаками оптимальним терапевтичним індексом володіє флутиказону пропіонат. Мета роботи: вивчити можливості застосування флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії БА. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 376 пацієнтів, які отримували флутиказону пропіонат у дозі 125 мкг та 250 мкг при прийомі двічі на добу у доставковому пристрої циклохалер порівняно з оригінальним препаратом флутиказону пропіонат 500 мкг у пацієнтів із БА середнього ступеня тяжкості. Усім пацієнтам проводилися спірометрія, пікфлоуметрія, лабораторні дослідження, реєстрація симптомів астми, потреби в препаратах невідкладної терапії, показників життєвих функцій, небажаних явищ. Результати. Клінічна та функціональна ефективність флутиказону 125 мкг двічі на добу не менш виражена, ніж ефективність оригінального флутиказону 500 мкг двічі на добу. Клінічно значуща різниця між ефективністю препарату в дозі 125 і 250 мкг при прийомі двічі на добу з використанням циклохалера нового покоління відсутня, що підтверджує майже паралельну лінійну залежність доза-ефект у діапазоні середніх та високих доз препарату. Частота побічних ефектів була значно нижчою у групі пацієнтів, які отримували терапію флутиказоном 250 мкг, порівняно з пацієнтами інших двох груп. Відмінності між групами у якісних чи кількісних відхиленнях від норми при лабораторному дослідженні були відсутні. Відмінностей у концентраціях кортизолу в плазмі крові та у добовій сечі перед та після 12 тижнів лікування у групах з використанням циклохалера та референсного препарату виявлено не було. Висновки. Прийом флутиказону пропіонату за допомогою циклохалера нового покоління у дозах 125 та 250 мкг двічі на добу є ефективною терапією БА середнього ступеня тяжкості, а доза 250 мкг із застосуванням циклохалера нового покоління відповідає вдвічі більшій дозі референсного флутиказону пропіонату. Профіль безпеки флутиказону при застосуванні циклохалера нового покоління можна порівняти з профілем безпеки референсної речовини
The basis of the treatment of bronchial asthma (BA) is anti-inflammatory therapy with the help of inhaled corticosteroids (ICS). Expectations of high efficacy (small particle size, high receptor affinity, high lipophilicity and lung residence time) and safety (low oral bioavailability, low systemic absorption, high protein binding and rapid systemic clearance) are placed on ICS. According to these characteristics, fluticasone propionate has the optimal therapeutic index. The aim: to study the possibilities of the use of fluticasone propionate in the cyclohaler device for the basic therapy of BA. Materials and methods. The study enrolled 376 patients who received fluticasone propionate 125 μg and 250 μg twice daily in a cyclohaler delivery device compared with the original fluticasone propionate 500 μg in patients with moderate asthma. All patients underwent spirometry, peak flowmetry, laboratory studies, registration of asthma symptoms, need in the rescue therapy, vital signs, adverse events. Results. The clinical and functional efficacy of fluticasone 125 μg twice daily is no inferior than the efficacy of the original fluticasone 500 μg twice daily. There is no clinically significant difference between the effectiveness of the drug in a dose of 125 and 250 μg when taken twice daily with the use of the new generation cyclohaler, which confirms the almost parallel linear dose-effect relationship in the range of medium and high doses of the drug. The incidence of the adverse effects was significantly lower in the group of patients treated with fluticasone 250 μg compared to patients in the other two groups. There were no differences between the groups in laboratory results. There were no differences in cortisol concentrations in blood plasma and 24-hour urine before and after 12 weeks of treatment in the groups using cyclohaler and the reference drug. Conclusion. Fluticasone propionate administered through a new generation cyclohaler at doses of 125 and 250 μg twice daily is an effective therapy for asthma of moderate severity, and the dose of 250 μg with the use of new generation cyclohaler is clinically equivalent to a twofold higher dose of the reference fluticasone propionate. The safety profile of fluticasone when using of the new generation cyclohaler can be compared with the safety profile of the reference substance
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Гуменюк, Г. Л.
Дзюблик, О. Я.
Полянська, М. О.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: АУ22/2024/1
Журнал

Астма та алергія [Текст]. - Выходит ежеквартально
2024г. № 1

Содержание:
До ювілею академіка НАМН України професора Юрія Івановича Фещенка. - С.5-8
Гуменюк, Г. Л. Mіжнародний конгрес Європейського респіраторного товариства 2023: Презентація українських здобутків / Г. Л. Гуменюк, С. Г. Опімах. - С.9-16. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бабаджанов, В. Д. Сучасні аспекти діагностики та лікування анафілаксії. Частина 1 / В. Д. Бабаджанов, С. В. Зайков, М. А. Ликова. - С.17-25. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фещенко, Ю. І. Обґрунтування вибору флутиказону пропіонату у доставковому пристрої циклохалер для базисної терапії бронхіальної астми / Ю. І. Фещенко [та ін.]. - С.26-34. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Гуменюк Г. Л., Дзюблик О. Я., Полянська М. О., Опімах С. Г.
Богомолов, А. Є. Ефективність та безпечність інтраназального застосування фіксованої комбінації олопатадину гідрохлориду та мометазону фуроату в терапії пацієнтів з алергічним ринітом / А. Є. Богомолов [та ін.]. - С.35-40. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Бондарчук О. Б., Кириченко Л. М., Корицька І. В.
Царик, В. В. Роль та важливість FeNO тесту при різних ендотипах бронхіальної астми / В. В. Царик [та ін.]. - С.41-45. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Удовенко Н. С., Гуменюк Н. О., Курченко А. І.
Яковенко, О. К. Клініко-фармакоекономічні аспекти лікування хворих на COVID-19 нетяжкого перебігу та наявністю факторів ризику прогресування захворювання / О. К. Яковенко [та ін.]. - С.46-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Сухін Р. Є., Капітан Г. Б., Дзюблик О. Я., Ячник В. А., Суртаєва Н. В.
Лемко, О. І. Деякі особливості ендокринного статусу у реконвалесцентів після COVID-19 та його зміни під впливом відновлювального лікування / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар. - С.52-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Шифр: УУ16/2024/1
Журнал

Український пульмонологічний журнал [Текст]. - Выходит ежеквартально
2024г. № 1

Содержание:
До ювілею академіка НАМН України професора Юрія Івановича Фещенка. - С.5-7
Фещенко, Ю. І. Дихальні розлади під час сну у дорослих: теми поточних наукових досліджень та основні оновлення практичних рекомендацій / Ю. І. Фещенко, С. Г. Опімах. - С.8-15. - Бібліогр.: в кінці ст.
Резолюція науково-практичної конференції «Шляхи покращення ведення пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень: зміни та доповнення в GOLD-2024» м. Київ, 14 грудня 2023. - С.16-17
Дзюблик, О. Я. Сучасний погляд на ХОЗЛ: на що звернути увагу? / О. Я. Дзюблик, Я. О. Дзюблик. - С.18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фещенко, Ю. І. Методи дослідження функції зовнішнього дихання в діагностиці та моніторингу хронічного обструктивного захворювання легень (спірометрія, бодиплетизмографія, dlco) з урахуванням змін до GOLD-2024 / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська. - С.24-32. - Бібліогр.: в кінці ст.
Aкадемік Кopкушко Олег Васильович (19.02.1929 – 01.01.2024). - С.32-33
Яковенко, О. К. Ретроспективне когортне дослідження по оцінці клінічної ефективності ремдесивіру в лікуванні пацієнтів із тяжким перебігом COVID-19 / О. К. Яковенко. - С.34-38. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ліскіна, І. В. Не неопластичні одиночні вогнищеві ураження легень: порівняльний аналіз клініко-морфологічних проявів / І. В. Ліскіна, О. О. Мельник, Л. М. Загаба. - С.39-45. - Бібліогр.: в кінці ст.
Андрусишина, І. В. Залежність показників дисліпопротеїдемії від маркера системного запалення с-реактивного протеїну у пацієнтів з ХОЗЛ / І. В. Андрусишина [та ін.]. - С.46-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Баташова-Галінська В. О., Холопов Л. С., Яблонська В. Б.
Гаврисюк, В. К. Легеневий альвеолярний протеїноз: випадок субтотального ураження паренхіми легень) / В. К. Гаврисюк [та ін.]. - С.49-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Дзюблик Я. О., Власова Н. А., Бичковський В. Б., Пендальчук Н. В., Мусієнко Н. М., Ліскіна І. В.
Опанасенко, М. С. Хронічний гіперсенситивний пневмоніт: клінічний випадок відтермінованого діагнозу / М. С. Опанасенко [та ін.]. - С.59-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Ліскіна І. В., Гончар К. Є., Іващенко В. Є., Леванда Л. І.
Опімах, С. Г. Винахід комп’ютерної томографії і його значення в історії пульмонології / С. Г. Опімах. - С.66-74. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Фещенко, Ю. І.
Методи дослідження функції зовнішнього дихання в діагностиці та моніторингу хронічного обструктивного захворювання легень (спірометрія, бодиплетизмографія, dlco) з урахуванням змін до GOLD-2024 [Текст] = Methods of pulmonary function testing in the diagnosis and monitoring of chronic obstructive lung disease (spirometry, bodyplethismography, dlco) according updated GOLD-2024 / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 24-32. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЫХАНИЯ ЧАСТОТА -- RESPIRATORY RATE (физиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (использование, тенденции)
ПЛЕТИЗМОГРАФИЯ -- PLETHYSMOGRAPHY (использование, тенденции)
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
Кл.слова (ненормированные):
GOLD-2024
Аннотация: Дослідження функції зовнішнього дихання (ФЗД) є невід'ємною складовою в діагностиці бронхообструктивних захворювань (БОЗ). Спірометрія є обов'язковим методом дослідження БОЗ, а хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) — єдина нозологія, діагноз якої ґрунтується на зміні функціональних показників, які виміряються саме за допомогою спірометрії. За допомогою спірометрії можна чітко визначити лише обструктивний тип порушень ФЗД. Але запідозрити можна також рестриктив- ний та змішаний (наявність і рестрикції, і обструкції) патерни. Для діагностики цих порушень необхідний показник загальної ємності легень (ЗЄЛ), який при спірометрії визначити неможливо, оскільки він складається із життєвої ємності легень (ЖЄЛ) та залишкового об'єму легень (ЗОЛ), який також не визначається при спірометрії. Визначити ці відсутні показники дозволяють більш складні та менш розповсюджені методи досліджень: бодиплетизмографія — це метод більш широкого дослідження легеневих об'ємів та ємностей та дає можливість виміряти загальний та специфічний бронхіальний опір (Rtot, sRaw). Вона не є неодмінною умовою для підтвердження обструктивних порушень, але може бути корисною для виявлення підлягаючих захворювань та їх функціональних наслідків збільшення ЗЄЛ, ЗОЛ або ЗОЛ/ЗЄЛ вище за верхню межу нормальної варіабельності дозволяє запідозрити наявність емфіземи, важкої бронхіальної астми, а також оцінити вираженість гіперінфляції. Інше важливе дослідження для більш повноцінної оцінки ФЗД — вимірювання дифузійної здатності легенів для чадного газу (DLCO). Виконується після форсованої спірометрії (для нього потрібні показники ФЖЄЛ, ЖЄЛ) або бодиплетизмографії (ЖЄЛ) та визначення структури статичних об'ємів. Застосовується у хворих на рестриктивні та обструктивні захворювання, для діагностики емфіземи або легеневого фіброзу. За допомогою цього дослідження визначаються дифузійна здатність легень (DLCO) та альвеолярний об'єм (Va). В статті наведені результати досліджень, в яких застосовувались ці методи та приводяться обґрунтування щодо впровадження їх результатів. Висновок. Різні дослідження ФЗД в клінічній практиці важливі та доповнюють один одного
Pulmonary function testing (PFT) is an integral component in the diagnosis of broncho-obstructive diseases. Spirometry is a mandatory method of pulmonary research, and chronic obstructive pulmonary disease (COPD) is the only respiratory nosology, the diagnosis of which is based on a change in functional indicators, which are measured precisely with the help of spirometry. With the help of spirometry, only the obstructive type of PFT violations can be clearly determined. But one can also suspect restrictive and mixed (presence of both restrictions and obstruction) types. To diagnose these disorders, an indicator of Total Lung Capacity (TLC) is required, which cannot be determined by spirometry, as it consists of TLC and Residual Lung Volume (RES), which is also not determined by spirometry. More complex and less widespread methods of investigation can determine these missing indicators: bodyplethysmography — it is a method of a wider study of lung volumes and capacities and makes it possible to measure general and specific bronchial resistance (Rtot, sRaw). It is not an indispensable condition for confirming obstructive disorders, but it can be useful for identifying underlying diseases and their functional consequences — an increase in TLC, RV or RV/TLC above the upper limit of normal variability allows to suspect the presence of emphysema, severe bronchial asthma, and also to assess the severity hyperinflation. Another important study for a more complete assessment of PFT — diffusion capacity of the lungs for carbon monoxide (DLCO); performed after forced spirometry (determination of FVC, VC) or bodyplethysmography (VC) and determination of the structure of static volumes. It is used in patients with restrictive and obstructive diseases, for the diagnosis of emphysema or pulmonary fibrosis. With the help of this study, the diffusion capacity of the lungs (DLCO) and the alveolar volume (Va) are determined. The article presents the results of research in which these methods were used and provides justification for their application. Conclusion. Different methods of PFT are important and complement each other in clinical practice
Доп.точки доступа:
Полянська, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фещенко, Ю. І.
Дихальні розлади під час сну у дорослих: теми поточних наукових досліджень та основні оновлення практичних рекомендацій [Текст] = Sleep-related breathing disorders in adults: topics of current scientific research and significant updates of practical recommendations / Ю. І. Фещенко, С. Г. Опімах // Український пульмонологічний журнал. - 2024. - № 1. - С. 8-15. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ДЫХАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- RESPIRATION DISORDERS (осложнения, патофизиология, этиология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
КЛАССИФИКАЦИЯ -- CLASSIFICATION (методы)
Аннотация: Дихальні розлади під час сну (ДРС) є актуальною і багатогранною проблемою клінічної медицини, при якій недостатнє практичне втілення медичної допомоги хворим не відповідає фундаментальним науковим досягненням. Мета роботи — вивчення основних оновлень практичних рекомендацій щодо діагностики та лікування дихальних розладів під час сну у дорослих станом на початок 2024 року. Глобальна відсутність практичного успіху у лікуванні хворих із ДРС підтримує високу актуальність проблеми і спонукає до нових досліджень патології (біомаркерів, структурних порушень, факторів ризику тощо) і модифікації приладів для діагностики та терапії. На сьогодні оновилася класифікація дихальних розладів під час сну. Уточнені функціональні критерії полісомнографії у визначенні вентиляційних порушень. Діагностичні критерії розладів, пов’язаних з обструктивним та центральним апное сну, зазнали незначних змін. Оновлення практичних рекомендацій з лікування обструктивного апное сну стосуються випадків, коли не вдалося досягти успіху від СРАР-терапії, уточнені покази для позиційної терапії та хірургічних втручань на верхніх дихальних шляхах або баріатричної хірургії. Оновлення в лікуванні центрального апное сну стосуються функціонального стану серця та типу респіраторних розладів. При серцевій недостатністі зі зниженою фракцією викиду протипоказана адаптивна сервовентиляція, при гіперкапнії та/або гіповентиляції під час швидкої фази сну необхідна неінвазивна вентиляція легень. Поточні оновлення рекомендують стабільним амбулаторним пацієнтам із синдромом ожиріння гіповентиляції призначати терапію позитивним тиском у дихальних шляхах (CPAP-терапію при супутньому важкому обструктивному апное), а пацієнтам, госпіталізованим із дихальною недостатністю, застосовують неінвазивну вентиляцію легень. Загальні підходи до лікування залишаються сталими: вентиляційні розлади потребують відповідної механічної корекції
Respiratory disorders during sleep are an urgent and multifaceted problem of clinical medicine, in which the insufficient practical implementation of medical care for patients does not correspond to fundamental scientific achievements. The aim of this review was to assess the significant updates of practical recommendations for the diagnosis and treatment of sleep-disordered breathing in adults.The global lack of practical success in the treatment of patients with sleep-related breathing disorders supports the high relevance of the problem and prompts new research in pathology (biomarkers, structural disorders, risk factors, etc.) and modification of devices for diagnosis and therapy. Today, the classification of sleep-related breathing disorders has been updated. The functional criteria of polysomnography in determining ventilation disorders have been clarified. Diagnostic criteria for disorders associated with obstructive and central sleep apnea have undergone minor changes. Updated practice guidelines for obstructive sleep apnea include failure of CPAP therapy, revised indications for positional therapy, and upper airway or bariatric surgery. Updates in the treatment of central sleep apnea relate to the functional state of the heart and the type of respiratory disorder. In heart failure with a reduced ejection fraction adaptive servo-ventilation is contraindicated, in hypercapnia and/or hypoventilation during the rapid phase of sleep non-invasive lung ventilation is required. Current updates recommend positive airway pressure therapy (CPAP-therapy for concomitant severe obstructive sleep apnea) in stable outpatients with obesity-hypoventilation syndrome, and noninvasive ventilation in hospitalized patients with respiratory failure. General approaches to treatment remain constant: ventilatory disorders require appropriate mechanical correction.
Доп.точки доступа:
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ідіопатичний легеневий фіброз і прогресуючий легеневий фіброз у дорослих: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах (проект) [Текст] = Idiopathic pulmonary fibrosis and progressive pulmonary fibrosis in adults: adapted evidence-based clinical guideline (draft) / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 5-33. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ ФИБРОЗ ИДИОПАТИЧЕСКИЙ -- IDIOPATHIC PULMONARY FIBROSIS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT (психология)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS (стандарты)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: У 2000 році Американське торакальне товариство (ATS) та Європейське респіраторне товариство (ERS) опублікували перше міжнародне положення з діагностики та лікування ІЛФ — American Thoracic Society, European Respiratory Society. Idiopathic pulmonary fibrosis: diagnosis and treatment. International consensus statement. у 2011 році була опублікована нова настанова з діагностики та ведення ІЛФ, що прийнята ATS, ERS, Японським респіраторним товариством (JRS) та Латиноамериканською торакальною асоціацією (ALAT) — An Official ATS/ERS/JRS/AL: Idiopathic Pulmonary Fibrosis: Evidence-based Guidelines for Diagnosis and Management, в 2015 році — розділ «Лікування», а у 2018 році — розділ «Діагностика» у новій редакції
In 2000 American Thoracic Society (ATS) and European Respiratory Society (ERS) published first international statement on diagnosis and treatment of idiopathic pulmonary fibrosis (IPF) — American Thoracic Society, European Respiratory Society. Idiopathic pulmonary fibrosis: diagnosis and treatment. International consensus statement. In 2011 there was published new statement on diagnosis and treatment of IPF, approved by ATS, ERS, Japan Respiratory Society (JRS) and Latin American Thoracic Society (ALAT) — An Official ATS/ERS/JRS/AL: Idiopathic Pulmonary Fibrosis: Evidence-based Guidelines for Diagnosis and Management, in 2015 — section «Treatment», and in 2018 — section «Diagnosis» an update
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Гаврисюк, В. К.
Горовенко, Н. Г.
Дзюблик, О. Я.
Перцева, Т. О.
Островський, М. М.
Басанець, А. В.
Биченко, О. В.
Дзюблик, Я. О.
Конопкіна, Л. І.
Кирєєва, Т. В.
Ліскіна, І. В.
Меренкова, Є. О.
Рудницька, Н. Д.
Страфун, О. В.
Толох, О. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: УУ16/2023/1
Журнал

Український пульмонологічний журнал [Текст]. - Выходит ежеквартально
2023г. № 1

Содержание:
Фещенко, Ю. І. Ідіопатичний легеневий фіброз і прогресуючий легеневий фіброз у дорослих: адаптована клінічна настанова, заснована на доказах (проект) / Ю. І. Фещенко [та ін.]. - С.5-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Гаврисюк В. К., Горовенко Н. Г., Дзюблик О. Я., Перцева Т. О., Островський М. М., Басанець А. В., Биченко О. В., Дзюблик Я. О., Конопкіна Л. І., Кирєєва Т. В., Ліскіна І. В., Меренкова Є. О., Рудницька Н. Д., Страфун О. В., Толох О. С.
Гаврисюк, В. К. Карциноматоз легень: особливості клінічної та радіологічної семіотики / В. К. Гаврисюк [та ін.]. - С.34-41. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Биченко О. В., Страфун О. С., Мусієнко Н. М., Ліскіна І. В.
Фещенко, Ю. І. Історія вивчення емфіземи легень як нозологічної форми: огляд літератури / Ю. І. Фещенко [та ін.]. - С.42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Полянська М. О., Коржов В. І., Ячник В. А., Опімах С. Г.
Проданчук, М. Г. Захворювання системи органів дихання від впливу хімічних забруднювачів повітря на території воєнних дій / М. Г. Проданчук, А. В. Басанець, Н. В. Курділь. - С.49-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Яковенко, О. К. Тяжкий COVID-19 в розрізі перших двох років пандемії / О. К. Яковенко, Л. М. Джуманюк, О. Г. Ханін. - С.57-65. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лемко, О. І. Можливості галоаерозольтерапії як респіраторної реабілітації в корекції інсулінорезистентності у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / О. І. Лемко, Н. В. Вантюх, Д. В. Решетар. - С.66-71. - Бібліогр.: в кінці ст.
Янко, Р. В. Гісто-морфологічні зміни тканини легень дорослих щурів після впливу різних видів аліментарної депривації / Р. В. Янко. - С.72-75. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Історія вивчення емфіземи легень як нозологічної форми: огляд літератури [Текст] = The history of the study of pulmonary emphysema as a nosological form (a literature review) / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Український пульмонологічний журнал. - 2023. - № 1. - С. 42-48. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
ЭМФИЗЕМА ЛЕГКИХ -- PULMONARY EMPHYSEMA (диагностика, история, классификация, патофизиология, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES (история, тенденции)
Аннотация: Питання нозологічної приналежності емфіземи легень у дорослих тривалий час підлягало дискусіям. За всіма міжнародними І вітчизняними клінічними настановами щодо надання медичної допомоги хворим та за більшістю наукових пошукових систем емфізема легень розглядається в межах хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗ/1). Проте в Міжнародній статистичній класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ) емфізема легень винесена в окрему від ХОЗЛ рубрику. Метою даної роботи є дослідження історії вивчення набутої емфіземи легень з точки зору її нозологічної приналежності за даними літератури. Перші публікації про патологічне роздуття легень датуються 1679 та 1769 роками, в 1821 році цьому стану дали назву «емфізема легень». В 19 столітті емфізему пов'язували з астмою та бронхітом. У першій міжнародно визнаній класифікації хвороб 1900 року емфізему ототожнювали з астмою, а в період з 1909 року до 1948 року емфізема легень класифікувалася як окрема нозологічна форма. На середину минулого сторіччя у клінічній практиці в різних країнах один і той же стан інтерпретувався як хронічний бронхіт або астма або емфізема («Британський бронхіт» та «Американська емфізема»), фундамент сучасного розуміння емфіземи легень закладено у 1958 році, коли експерти СІВА Guest Symposium, визначили, що емфізема як стан легень, якому притаманне збільшення понад норму розмірів повітряних просторів дистальніше термінальних бронхіол внаслідок дилятації або деструкції ЇХ стінок, є морфологічним поняттям. Через різноманіття клініко-патологічних синдромів емфізему не вдалося зіставити з однорідними клінічними, рентгенологічними або функціональними ознаками, тому за висновком СІВА Guest Symposium неможливо застосувати слово «емфізема» як назву хвороби. На сьогодні емфізема легень визначається як деструкція газообмінних поверхонь легень (альвеол) і є патологічним поняттям, що описує лише один з декількох структурних порушень у пацієнтів з ХОЗЛ. Випадки емфіземи легень у хворих на астму з точки зору нозологіє є поєднаним перебігом астми та ХОЗЛ в одного хворого
The Issue of the nosology of pulmonary emphysema In adults was uncertain for a long time. According to all International and Ukrainian clinical guidelines and majority of scientific search systems, pulmonary emphysema is considered within the chronic obstructive pulmonary disease (COPD). However, In the International Statistical Classification of Diseases and Related Health Care Problems (ICO), pulmonary emphysema was put Into a section separate from COPD. The aim of this study was to follow the history of pulmonary emphysema research in terms of its nosological affiliation according to the literature data. The first publications on pathological inflation of the lungs were dated back to 1679 and 1769. In 1821 the term "pulmonary emphysema" was Introduced, in the 19th century emphysema was associated with asthma and bronchitis, in the first internationally recognized classification of diseases in 1900, emphysema was associated with asthma. In the period from 1909 till 1948, pulmonary emphysema was classified as a separate nosological form, in the middle of the last century the practitioners from different countries equally used the terms chronic bronchitis, or asthma or emphysema ("British bronchitis" and "American emphysema"). The grounds of the modern understanding of pulmonary emphysema were created In 1958, when CIBA Guest Symposium experts noted that emphysema was a lung condition characterized by an abnormal increase in the size of the air spaces distal to the terminal bronchioles due to dilatation or destruction of their walls and it is morphological concept. Due to the variety of clinical and pathological syndromes, emphysema could not be considered as a separate entity with homogeneous clinical, radiological or functional signs, therefore, according to CIBA Guest Symposium, it was not possible to use the term "emphysema" as the name of the disease. Today, pulmonary emphysema Is defined as the destruction of the gas exchange surfaces of the lungs (alveoli), being a pathological concept that describes only one of several structural disorders in patients with COPD. In asthma patients, from the nosological point of view, the presence of pulmonary emphysema indicates an overlap with COPD In one patient
Доп.точки доступа:
Фещенко, Ю. І.
Полянська, М. О.
Коржов, В. І.
Ячник, В. А.
Опімах, С. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фещенко, Ю. І.
Дисфункція дрібних дихальних шляхів та можливості її корекції при астмі [Текст] = Small Airway Dysfunction and the Possibility of its Correction in Asthma / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська // Астма та алергія. - 2023. - № 4. - С. 44-53. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Фостер--тер прим

MeSH-главная:
АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология, терапия, этиология)
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES (патофизиология, терапия, этиология)
ИНГАЛЯТОРЫ ПОРОШКОВЫЕ -- DRY POWDER INHALERS (использование, статистика, тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Незважаючи на те, ідо рандомізовані контрольовані дослідження показали, що контроль астми є досяжною ціллю, реальні дослідження за останні 20 років свідчать, що у значної частини пацієнтів астма залишається недостатньо контрольованою, навіть у тих, хто отримує лікування у спеціаліста з астми, а також у пацієнтів з легкою астмою, які регулярно приймають інгаляційні кортикостероїди. Навіть якщо контроль над астмою досягнутий, він не є оптимальним на всіх сходинках GINA. Дрібні дихальні шляхи були визнані основним місцем обмеження потоку повітря при астмі. Мета роботи: вивчити за даними літератури особливості дисфіункції дрібних дихальних шляхів при астмі та оцінити можливості її лікування. Матеріали та методи. Проаналізовано наукові статті, в яких висвітлювались патофізіологія порушень дрібних дихальних шляхів, її вплив на контроль астми, методи діагностики та фармакологічні методи лікування. Результати. Дихальні шляхи з внутрішнім діаметром 2 мм, які не містять хрящ у своїх стінках і простягаються з 8-ї генерації дихальних шляхів до периферії легені, разом називаються «дрібні дихальні шляхи». їх називають ТИХОЮ ЗОНОЮ, оскільки їх важко оцінити та лікувати у пацієнтів з астмою, коли хвороба не контролюється оптимальним чином, але показники ОФВ, відносно нормальні та є непропорційна дисфункція дрібних дихальних шляхів (ДДДШ). ДДДШ зустрічається у пацієнтів на всіх сходинках лікування і пов’язана із поганим контролем захворювання. Дослідження ATLANTIS показало, що дисфункцію дрібних дихальних шляхів мають до 91 % пацієнтів з астмою. В дрібних дихальних шляхах висока щільність кортикостероїдних та бста2-адрснорецситорів, а це означає, що на них можна впливати. Основна задача при цьому — препарати мають досягти цих дрібних дихальних шляхів. Звичайні інгалятори, які генерують частинки розміром більше 2 мкм, не вирішують проблему дисфункції дрібних дихальних шляхів у пацієнтів з астмою. Інгаляційні пристрої, які продукують ультрадрібні частинки інгаляційних кортикостероїдів окремо або в комбінації з β-агоністами тривалої дії з діаметром менше 2 мкм, мають потенціал для поліпшення довгострокового контролю астми разом з відповідним поліпшенням функції дрібних дихальних шляхів. Фіксована комбінація беклометазону діпропіонату з формотеролом має оптимальну депозицію в дихальних шляхах — на центральну легеневу депозицію приходиться 66 %, а на периферичну — 34 % дози, таким чином препарат доставляється як в центральні, так і в периферичні дихальні шляхи і чинить вплив на запалення та бронхоконстрикцію по всій легені. Цьому сприяє технологія MODULITE. Ефективність та безпечність застосування комбінації БДІІ/Ф (препарат Фостер) в режимі MART підтверджена значною доказовою базою, що і гарантувало її місце в Шляху 1 лікування астми. Висновки: У пацієнтів з астмою відбувається серйозний запальний процес у периферичних дихальних шляхах, що і робить їх основним місцем обструкції при астмі; дисфункція дрібних дихальних шляхів переважає у пацієнтів на всіх сходинках лікування, пов’язана із поганим контролем захворювання, відповідає за затримку повітря, що корелює з поганим контролем астми і передбачає підвищений ризик загострень у пацієнтів. Фіксована комбінація бекламетазон/формотерол в одному інгаляторі (Фостер) — єдина екстрадрібнодиснерсна фіксована комбінація ІКС/ТДБА, що досягає дрібних дихальних шляхів; фіксована комбінація БДП/формотерол в режимі MART забезпечує значне зниження частоти тяжких ускладнень, госпіталізацій, викликів швидкої допомоги та зменшує кількість курсів системних кортикостероїдів
Although randomized controlled trials have shown that asthma control is an achievable goal, real-life studies over the past 20 years have shown that asthma remains poorly controlled in a significant proportion of patients, even among those receiving treatment at asthma specialist, and in patients with mild asthma who regularly take inhaled corticosteroids. Even when asthma control is achieved, it is not optimal on all GINA steps. The small airways have been recognized as the primary site of airflow limitation in asthma. The aim of the work: to study, according to the literature, the peculiarities of the dysfunction of the small airways in asthma and to evaluate the possibilities of its treatment. Materials and methods. Scientific articles that covered the pathophysiology of small airways disorders, their impact on asthma control, diagnostic methods, and pharmacological treatment methods were analyzed. The results. Airways with an internal diameter 2 mm, which do not contain cartilage in their walls and extend from the 8th generation of the airways to the periphery of the lung, are collectively called “small airways”. They are called the QUIET ZONE because they are difficult to assess and treat in patients with asthma who are not optimally controlled but have relatively normal FEVj and disproportionate small airways dysfunction (SAD). Predominant in patients at all stages of treatment, associated with poor disease control. The ATLANTIS study showed that up to 91 % of patients with asthma have. The small airways have a high density of corticosteroid and β .,-adrenoceptors, which means that they can be influenced. The main task is that the drugs should reach these small airways. Conventional inhalers that generate particles larger than 2 pm do not address the problem of SAD in patients with asthma. Inhaler devices that produce ultrafine particles of inhaled corticosteroids alone or in combination with long-acting β-agonists with a diameter of less than 2 pm have the potential to improve long-term asthma control along with a corresponding improvement in small airway function. The fixed combination of beclomethasone dipropionate with formoterol has optimal deposition in the respiratory tract — central pulmonary deposition accounts for 66 %, and peripheral — 34 % of the dose, thus the drug is delivered to both the central and peripheral respiratory tracts and affects inflammation and bronchoconstriction throughout the lungs. This is facilitated by MODULITE technology. The effectiveness and safety of the use of the BDP/F combination (Foster) in MART regimen is confirmed by a significant evidence base, which guaranteed its place in the Trackl treatment of asthma. Conclusions: Patients with asthma have a serious inflammatory process in the peripheral airways, which makes them the main site of obstruction in asthma; SAD predominates in patients at all stages of asthma, is associated with poor disease control, is responsible for air trapping, correlates with poor asthma control 1, and predicts an increased risk of exacerbations in patients. The fixed combination ofbeclamethasone/formoterol in one inhaler (Foster) is the only cxtrafincly dispersed fixed combination of ICS/LABA that reaches the small airways; the fixed combination of BDP/Formotcrol in the MART regimen provides a significant reduction in the frequency of severe complications, hospitalizations, emergency calls, and reduces the number of courses of systemic corticosteroids
Доп.точки доступа:
Полянська, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Шифр: АУ22/2023/4
Журнал

Астма та алергія [Текст]. - Выходит ежеквартально
2023г. № 4

Содержание:
Перцева, Т. О. Залежність рівня ендотеліну-1 у осіб, що перенесли негоспітальну пневмонію на тлі коронавірусної хвороби (COVID-19), від особливостей перебігу гострого й постгострого періодів / Т. О. Перцева, Н. О. Габшидзе. - С.5-12. - Бібліогр.: в кінці ст.
Островський, М. М. Можливості використання декаметоксину у пацієнтів з хронічними захворюваннями нижніх дихальних шляхів при гострих респіраторних вірусних інфекціях / М. М. Островський, О. І. Варунків, К. В. Швець. - С.13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Конопкіна, Л. І. Функціональний стан дихальної системи у хворих із задишкою, які перенесли негоспітальну пневмонію, асоційовану з COVID-19 / Л. І. Конопкіна, О. О. Щудро. - С.21-30. - Бібліогр.: в кінці ст.
Матвієнко, Ю. О. Застосування природного гепатопротектору з імуномодулюючими властивостями у хворих на туберкульоз легень з різними побічними реакціями до протитуберкульозних препаратів / Ю. О. Матвієнко [та ін.]. - С.31-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Панасюкова О. Р., Рекалова О. М., Жадан В. М., Ясирь С. Г.
Качковська, В. В. Вміст вітаміну D у хворих на бронхіальну астму залежно від індексу маси тіла та віку дебюту захворювання / В. В. Качковська. - С.38-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фещенко, Ю. І. Дисфункція дрібних дихальних шляхів та можливості її корекції при астмі / Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська. - С.44-53. - Бібліогр.: в кінці ст.
Зайков, С. В. Гіперчутливість до алергенів комарів: клініка, діагностика, лікування, профілактика / С. В. Зайков [та ін.]. - С.54-64. - Бібліогр.: в кінці ст.
Другие авторы: Уманець Т. Р., Богомолов А. Є., Дмитрієва Е. М.
Курченко, А. І. Харчова алергія. Сучасний погляд на діагностику та лікування / А. І. Курченко, Л. І. Романюк, А. Р. Левченко. - С.65-73. - Бібліогр.: в кінці ст.
Авраменко, Я. М. Сучасні погляди на роль прозапального цитокіну IL-26 в розвитку та клінічному перебігу бронхіальної астми в поєднанні з ожирінням і стратегія лікування / Я. М. Авраменко, І. П. Кайдашев. - С.74-82. - Бібліогр.: в кінці ст.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)