Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Фломін, Ю. В.$<.>)

Общее количество найденных документов : 17
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-17

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Червонописька О. М., Романов В. Ю., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Заглавие : Дослідження ліпопротеїнового профілю у пацієнтів із мозковим інсультом у різні періоди захворювання
Место публикации : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 40-44 (Шифр УУ13/2020/2/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ХОЛЕСТЕРИН -- CHOLESTEROL
ЛИПИДНОГО МЕТАБОЛИЗМА РАССТРОЙСТВА -- LIPID METABOLISM DISORDERS
Аннотация: Мета — дослідити ліпідний профіль у пацієнтів із мозковим інсультом (МІ) та його зв’язок із клініко-демографічними показниками, судинними факторами ризику, періодом захворювання та загальним результатом лікування. Об’єкт і методи дослідження. У 502 пацієнтів (43,0% жінок), які протягом 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у різні періоди МІ (від найгострішого до віддаленого), при госпіталізації прямим методом визначені рівні загального холестерину (ЗХС), холестерину (ХС) ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ХС ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ), а також розрахований рівень ХС не-ЛПВЩ. Якісні змінні відображені як число та відсотки, кількісні — за допомогою медіани та міжквартильного інтервалу. Результати. У 428 (85,2%) учасників діагностовано ішемічний інсульт (ІІ), у 74 (14,8%) — внутрішньомозковий крововилив. Медіана віку 67,2 (59,3–75,5) року. Вищі рівні ЗХС, ХС ЛПНЩ та ХС не-ЛПВЩ мали значущі (p0,05) асоціації з лакунарним та іншим/невстановленим підтипами ІІ, ожирінням, відсутністю фібриляції передсердь, інсульту та цукрового діабету в анамнезі. Серед 137 пацієнтів з ІІ, які поступили пізніше 30 днів від початку захворювання, у 115 (83,9%) виявлений підвищений рівень ХС ЛПНЩ, 116 (84,7%) мали підвищений рівень ХС не-ЛПВЩ, у 94 (68,5%) був низький рівень ХС ЛПВЩ. Висновки. Підвищені рівні атерогенних ліпопротеїдів виявлені у більшості пацієнтів з ІІ, які поступили у підгострий чи віддалений період захворювання, що вказує на невикористані можливості у вторинній профілактиці
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Заглавие : Чинники ризику неповного функціонального відновлення у пацієнтів після інсульту, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 1. - С. 31-39 (Шифр УУ43/2019/1)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
ЗДОРОВЬЯ СОСТОЯНИЯ ПОКАЗАТЕЛИ, ШКАЛА -- SICKNESS IMPACT PROFILE
ВОССТАНОВЛЕНИЕ ФУНКЦИЙ -- RECOVERY OF FUNCTION
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
ФАКТОРНЫЙ АНАЛИЗ СТАТИСТИЧЕСКИЙ -- FACTOR ANALYSIS, STATISTICAL
ПРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- PROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Мета — визначити чинники, які асоціюються з неповним функціональним відновленням (обмеженнями життєдіяльності) у пацієнтів після інсульту, які перебували на стаціонарному лікуванні в Інтегрованому інсультному блоці (ІІБ). Матеріали і методи. В дослідження залучено пацієнтів з інсультом, які у 2010?—?2018 рр. були госпіталізовані до Інсультного центру, котрий працює за принципом ІІБ. Усі пацієнти при госпіталізації були оглянуті неврологом. Обстеження і лікування проводили відповідно до рекомендацій клінічних настанов. Дані пацієнтів проспективно внесено у базу даних і ретроспективно проаналізовано з використанням однофакторного та багатофакторного аналізу. Функціональне відновлення оцінювали за допомогою модифікованої шкали Ренкіна (МШР). Результати. Учасниками дослідження стали 764 пацієнти (з них 42?% жінок) віком від 20 до 95 років (медіана — 66 років, міжквартильний інтервал (МКІ) — 57?—?75 років). У 80?% пацієнтів діагностовано ішемічний інсульт, у решти — геморагічний. Загальна початкова оцінка за NIHSS становила від 0 до 39 балів (медіана — 10 балів, МКІ — 6?—?17 балів). Протягом першої доби від початку захворювання госпіталізовано 18?% пацієнтів, на 2 гу — 7 му добу — 19?%, на 8 му — 14 ту — 7?%, на 15?—?30 ту — 15?%, на 31 шу — 60 ту — 10?%, на 61 шу — 180 ту — 13?%, пізніше 180 ї доби — 18?%. Згідно з результатами однофакторного аналізу, ризик неповного функціонального відновлення (оцінка за МШР ? 2 бали на момент виписування) асоціюється з багатьма чинниками: геморагічним інсультом (відношення шансів (ВШ) — 1,7), атеросклеротичним (ВШ — 3,6) та кардіоемболічним (ВШ — 3,1) підтипами ішемічного інсульту, віком пацієнта (ВШ — 1,02 на кожен додатковий рік), часом від початку захворювання до госпіталізації, початковими тяжкістю інсульту (ВШ — 1,3 на кожний додатковий бал за NIHSS), функціональними обмеженнями (ВШ — 0,96 при зменшенні оцінки за індексом Бартел на 1 бал) і ступенем неповносправності (ВШ — 3,5 на кожний додатковий бал за МШР при госпіталізації), а також підвищеними ШОЕ, рівнем С реактивного білка та глікозильованого гемоглобіну. Під час багатофакторного аналізу виявлено три чинники, що мали найбільший незалежний вплив: початкова тяжкість інсульту (оцінка за шкалою NIHSS), ступінь неповносправності при госпіталізації (оцінка за МШР) і час від початку захворювання до госпіталізації. Площа під кривою операційних характеристик AUC — 0,92 (95?% довірчий інтервал — 0,89?—?0,94), що є свідченням відмінної якості моделі прогнозування та сильного зв’язку між цим набором факторних ознак із ризиком неповного функціонального відновлення на момент виписування. Висновки. За результатами однофакторного аналізу, ймовірність збереження обмежень життєдіяльності після лікування в ІІБ асоціюється з багатьма початковими факторними ознаками, такими як вік пацієнта, час до госпіталізації, тип та підтип інсульту, загальна тяжкість і певні види неврологічного дефіциту, рівень неповносправності та певних лабораторних показників при госпіталізації. При багатофакторному аналізі виділено три головних чинники, які мають значущий незалежний зв’язок з ризиком неповного функціонального відновлення: початкова тяжкість інсульту, ступінь функціонального дефіциту при госпіталізації та час від початку захворювання до госпіталізації. Останній чинник підкреслює важливість більш ранньої госпіталізації в ІІБ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Міщенко Т. С., Чемер Н. М., Московко С. П., Гук А. П., Шульга О. Д., Фломін Ю. В., Гуляєва М. В., Муратова Т. М., Храмцов Д. М., Вадзюк Ю. С.
Заглавие : Оцінка якості надання інсультної допомоги у стаціонарах за данними реєстру RES-Q
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 1. - С. 17-23 (Шифр МУ64/2020/16/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
НЕЙРОВИЗУАЛИЗАЦИЯ -- NEUROIMAGING
ТРОМБОЛИТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ -- THROMBOLYTIC THERAPY
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION
Аннотация: Реєстр якості лікування інсульту (REgistry of Stroke Care Quality, RES-Q) дозволяє оцінити якість надання допомоги хворим з інсультом у стаціонарах і порівняти її з якістю в інших країнах. Мета дослідження. Оцінити якість надання стаціонарної допомоги хворим із мозковим інсультом в Україні. Матеріали та методи. З 2017 року до реєстру RES-Q внесено інформацію по 14 305 пацієнтах із 90 лікарень України. Середній вік хворих становив 68 років. 85,08 % хворих було з ішемічним інсультом, 10,53 % — із внутрішньомозковими геморагіями, 1,98 % — із субарахноїдальним крововиливом, 0,01 % — з венозним тромбозом, 0,27 % — з криптогенним інсультом, 2,13 % — із транзиторною ішемічною атакою. У 19,33 % пацієнтів мозковий інсульт був повторним. Результати. В інсультних відділеннях лікувалося 67,9 % хворих, решта — у відділеннях реанімації, загальної неврології, нейрохірургії. КТ, МРТ проведено 92,1 % хворих. Тяжкість інсульту за шкалою NIHSS була оцінена у 88,5 % хворих (середній бал — 9). Тест на дисфагію проведено 86,71 % хворих. Реканалізацію зроблено 5,94 % пацієнтів з ішемічним мозковим інсультом (тромболітична терапія — 5,33 %, механічна тромбектомія — 0,61 %). Гемікраніектомію проведено у 0,29 % пацієнтів. Видалення інтракраніальної гематоми виконано у 2,7 % пацієнтів із внутрішньомозковими геморагіями. Реабілітаційну допомогу отримали 71,98 % хворих. Висновок. Проведення аналізу реєстру RES-Q дозволило на невеликій кількості пацієнтів (5 % від загального числа хворих на мозковий інсульт за 3 роки в Україні) оцінити якість лікування і визнати, що вона вимагає значного поліпшення і змін в організації допомоги хворим
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Гур’янов В. Г., Соколова Л. К., Таран Л. Ф., Соколова Л. І.
Заглавие : Роль визначення глікозильованого гемоглобіну у пацієнтів з мозковим інсультом
Место публикации : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2021. - N 1. - С. 66-74 (Шифр ПУ17/2021/1)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED
Аннотация: Мозковий інсульт (МІ) та цукровий діабет (ЦД) є розповсюдженими неінфекційними захворюваннями, які мають багаторівневий взаємозв’язок. Визначення рівня глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) є зручним та надійним способом виявлення ЦД та оцінки його контролю, але роль HbA1c при МІ ще остаточно не визначена. Метою дослідження було вивчити можливість та значення визначення рівня HbA1c у пацієнтів з МІ у клінічній практиці шляхом аналізу зв’язку рівня HbA1c з демографічними показниками, тяжкістю інсульту, судинними факторами ризику, періодом, підтипом та результатами лікування МІ. Матеріал і методи. Проаналізовано дані 524 пацієнтів (43,4% жінок) з веріфікованим діагнозом МІ, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні у різні періоди МІ (від найгострішого до віддаленого). В усіх пацієнтів був визначений рівень HbA1c після госпіталізації, а також проведені необхідні додаткові дослідження згідно з галузевими стандартами та оцінювання за шкалами, зокрема за National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), індексом Бартел та модифікованою шкалою Ренкіна (мШР). Категоріальні змінні відображені як число та проценти. Змінні, розподіл яких відрізнявся від нормального, відображені через медіану та міжквартильний інтервал (МКІ). Статистичний аналіз даних проводився у MedCalc v. 19.1. Результати. Вік учасників дослідження був від 30,7 років до 95,7 років (Me 67,3, МКІ 59,3–75,5). У 81 (15,4%) пацієнта діагностований геморагічний МІ, у 443 (84,6%) пацієнтів — ішемічний МІ. Загальна початкова оцінка за NIHSS після госпіталізації коливалась від 0 до 39 балів (Me 11, МКІ 6–18). У вибірці документована висока частота судинних факторів ризику: 86,5% страждали на артеріальну гіпертензію, 41,1% — на дисліпідемію, 24,7% курили, у 27,1% МІ був повторним. Серед учасників 33,4% мали ЦД в анамнезі, тоді як у 4,2% осіб ЦД 2 типу був виявлений у нас вперше. Крім того, у 34,4% пацієнтів був діагностований предіабет. Серед пацієнтів з ЦД в анамнезі показники HbA1c на момент госпіталізації у 21% були від 7,0% до 8,0%, а у 28% — вище 8,0%. Початковий HbA1c не корелював з демографічними показниками, судинними факторами ризику (крім ЦД та ожиріння), початковою тяжкістю інсульту та рівнем повсякденної життєдіяльності після лікування. Проте вищий рівень HbA1c мав значущі (p 0,05) асоціації з ішемічним МІ, його атеросклеротичним підтипом та гіршим загальним результатом лікування МІ (підсумкова оцінка за мШР). Висновки. Визначення HbA1c у стаціонарних пацієнтів з МІ у клінічній практиці виглядає можливим і доцільним, оскільки воно дає змогу діагностувати ЦД чи предіабет та призначити необхідне лікування до виписки з лікарні. Частіше визначення HbA1c у пацієнтів з ЦД може сприяти як ефективнішій профілактиці МІ, так і поліпшенню прогнозу у разі виникнення гострого МІ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур’янов В. Г., Соколова Л. І.
Заглавие : Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 3. - С. 7-14 (Шифр УУ43/2020/3)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРИЧИННАЯ СВЯЗЬ -- CAUSALITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Аннотация: Мета – встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011?–?2018 рр. (медіана віку – 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій x² (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників – критерій Краскела – Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc. Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 – кардіоемболічний, у 35 – лакунарний підтип ІІ, у 53 – ?ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p ‹ 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний – зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний – з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено. Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Трепет Г. С., Гур’янов В. Г., Соколова А. І.
Заглавие : Клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту у пацієнтів інтегрованого інсультного блоку
Место публикации : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 1/2. - С. 20-27 (Шифр УУ43/2020/1/2)
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: Мета — описати клініко-діагностичний алгоритм визначення підтипу ішемічного інсульту (ІІ), проаналізувати результати його використання у пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці (ІІБ), а також зв’язок між демографічними показниками, судинними чинниками ризику та підтипом ІІ. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, госпіталізованих до ІІБ у 2011-2018 рр. (медіана віку — 68,1 року, міжквартильний інтервал — 59,7-75,5, 44,4 % жінок). Виконано всі необхідні інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів. Статистичний аналіз отриманих даних проводили з використанням критерію Краскела-Уолліса (постеріорне порівняння виконано за критерієм Данна) і -2-тесту (постеріорне порівняння проведено за методом Мараскуїлло). Результати. На підставі даних літератури розроблено клініко-діагностичний алгоритм для визначення етіопатогенетичного підтипу ІІ. В усіх пацієнтів під час перебування в ІІБ визначено підтип ІІ за розробленим алгоритмом, а також встановлено особливості чинників ризику залежно від підтипу ІІ. Використання клініко-діагностичного алгоритму дало змогу у 254 пацієнтів виявити атеротромботичний підтип ІІ, у 270 — кардіоемболічний, у 35 — лакунарний, у 53 — криптогенний. Пацієнти з атеротромботичним ІІ частіше (p ‹ 0,001), ніж пацієнти з іншими підтипами ІІ, курили (52,9 %) та були чоловічої статі (64,2 %). У пацієнтів з лакунарним ІІ частіше (p ‹ 0,001) реєстрували підвищений рівень холестерину ліпопротеїдів низької густини. Кардіоемболічний ІІ асоціювався з похилим віком, жіночою статтю та фібриляцією передсердь (83,3 %, p ‹ 0,001). Криптогенний ІІ частіше виникав в осіб чоловічої статі, які значно рідше мали в анамнезі артеріальну гіпертензію. Висновки. Розроблений клініко-діагностичний алгоритм дає змогу визначати найімовірніший підтип ІІ, що може мати значення для оцінки прогнозу пацієнта, вибору тактики лікувальних заходів та оптимальної вторинної профілактики.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фломін Ю. В., Гурянов В. Г., Кушнеренко О. Л., Гаврилів І. Р., Гуляєва М. В., Піонтківська Н. І., Соколова Л. І.
Заглавие : Предиктори потреби у сторонній допомозі у повсякденному житті серед пацієнтів, які перебували на стаціонарному лікуванні в інтегрованому інсультному блоці
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - Київ, 2019. - N 5. - С. 95-104 (Шифр МУ64/2019/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ПОМОЩЬ НА ДОМУ БЫТОВАЯ -- HOMEMAKER SERVICES
Аннотация: Інсульт залишається провідною причиною інвалідності, але якісна медична допомога може поліпшити результати лікування. Мета дослідження: визначити предиктори збереження потреби у сторонній допомозі у пацієнтів з інсультом, які виписані з інтегрованого інсультного блоку (ІІБ). Матеріали та методи. Учасниками дослідження стали пацієнти з мозковим інсультом, які у 2010–2018 рр. перебували на стаціонарному лікуванні в Інсультному центрі (ІЦ), що розташований у багатопрофільній лікарні та функціонує за принципами ІІБ. Усі пацієнти були ретельно обстежені та отримували належне лікування, у кожного з них при надходженні та перед випискою було проведено оцінювання за основними інсультними шкалами. Дані пацієнтів проспективно вносились до спеціального реєстру. Як результат лікування розглядали прикінцеву оцінку за індексом Бартел (ІБ): при ІБ ≥ 85 балів ефект лікування вважався досягнутим, у разі ІБ ≤ 80 балів — недосягнутим. Для оцінки ступеня впливу 40 факторних ознак на ймовірність неповного функціонального відновлення був використаний метод побудови та аналізу логістичних моделей регресії. Результати. У дослідження були включені 677 пацієнтів віком від 20 до 95 років (медіана — 65,9 року), із них 271 (40,4 %) жінка. У 80,8 % пацієнтів був діагностований ішемічний, а у 19,2 % — геморагічний інсульт. Медіана оцінки за NIHSS при надходженні становила 10 балів. Терміни госпіталізації до ІЦ коливались від 24 год (17,5 % пацієнтів) до понад 180 днів (17,2 % пацієнтів), 59,7 % учасників були госпіталізовані протягом перших 30 днів від початку захворювання. Згідно з результатами однофакторного аналізу, статистично значущий зв’язок з ризиком недосягнення ефекту лікування мали 27 факторних ознак, зокрема тип та підтип інсульту, вік, наявність фібриляції передсердь, інсульт в анамнезі, тяжкий неврологічний дефіцит, когнітивні порушення та значна функціональна неспроможність при госпіталізації, окремі неврологічні порушення (пригнічення свідомості, дисфагія, геміанопсія, геміпарез) та підвищений рівень маркерів запалення (С-реактивний білок, швидкість осідання еритроцитів) у крові. Відповідно до результатів багатофакторного аналізу, сильний та незалежний зв’язок з ризиком недосягнення бажаного ефекту лікування мали вік пацієнта (відношення шансів (ВШ) 1,06; 95% довірчий інтервал (ДІ) 1,03–1,10 в середньому на кожен додатковий рік; р 0,001), повторний інсульт (ВШ 2,8; 95% ДІ 1,3–6,2; р
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яворська В. О., Фломін Ю. В.
Заглавие : Специфічне лікування ішемічного інсульту: нейропротекція
Место публикации : Міжнародний неврологічний журнал. - 2010. - № 6. - С. 147-159 (Шифр МУ64/2010/6)
Предметные рубрики: Инсульт цереброваскулярный-- лек тер-- этиол
Найти похожие

Заглавие журнала :Український неврологічний журнал -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Фломін Ю. В. Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.7-14)
Турчина Н. С. Ризик трирічного рецидиву ішемічного інсульту та його незалежні предиктори у хворих з підтвердженою маніфестною вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина, Т. М. Черенько (стр.15-22)
Антоненко К. В. Предиктори розвитку запаморочення у пацієнтів з ішемічним інсультом у вертебробазилярному басейні/ К. В. Антоненко, Л. О. Вакуленко, Л. І. Соколова (стр.23-28)
Таряник К. А. Комбінована терапія загострень рецидивно-ремітивного розсіяного склерозу плазмаферезом та глюкокортикоїдами з урахуванням якості життя пацієнтів/ К. А. Таряник [та ін.] (стр.29-34)
Костенко В. В. Важливість немоторних симптомів у клінічній картині хвороби рухового нейрона/ В. В. Костенко, Ю. І. Головченко (стр.35-40)
Довбонос Т. А. Комплаєнс і побічна дія інтерферонотерапії розсіяного склерозу/ Т. А. Довбонос (стр.41-46)
Мальцев Д. В. Випадок псевдотуморозного ураження центральної нервової системи, спричиненого вірусом простого герпесу 1 типу, у пацієнта із вторинним імунодефіцитом/ Д. В. Мальцев (стр.47-56)
Симоненко Г. Г. Клінічний поліморфізм раннього церебрального атеросклерозу/ Г. Г. Симоненко (стр.57-63)
Шепілов Д. Р. Вплив ягід брусниці на стан вуглеводного метаболізму, структуру гіпокампа та когнітивну функцію у мишей, нокаутних за геном аполіпопротеїну Е/ Д. Р. Шепілов [та ін.] (стр.64-71)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Сімейна медицина -2007г.,N 3
Интересные статьи :
Ординський В. А. Перевага реформування первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини (огляд літератури)/ В. А. Ординський (стр.4-6)
Шкала Л. В. Алгоритм підготовки лікарів загальної практики сімейної медицини на додипломному етапі навчання/ Л. В. Шкала [и др.] (стр.7)
Заремба Є. Х. Вдосконалення системи професійної підготовки сімейних лікарів на Україні/ Є. Х. Заремба [и др.] (стр.8-9)
Лысенко Г. И. Внедрение семейной медицины как научной специальности - необходимое условие развития семейной медицины в Украине/ Г. И. Лысенко, В. И. Ткаченко (стр.9-10)
Матюха Л. Ф. Актуальні проблеми на шляху впровадження сімейної медицини/ Л. Ф. Матюха, К. О. Надутий (стр.10-11)
Гойда Н. Г. Організаційні та фінансові моделі закладів сімейної медицини/ Н. Г. Гойда (стр.11-13)
Гойда Н. Г. Про табель оснащення підрозділів закладів охорони здоров’я, що надають первинну медико-санітарну допомогу/ Н. Г. Гойда [и др.] (стр.13-14)
Корж О. М. Навчання сімейних лікарів в амбулаторіях сімейного типу/ О. М. Корж, Т. А. Титова (стр.15)
Кабачний О. Г. Вивчення споживчих переваг та витрат сім’ї на придбання лікарських засобів в умовах впровадження сімейної медицини/ О. Г. Кабачний (стр.15)
Чухрієнко Н. Д. Сучасні проблеми мотивації в підготовці лікаря загальної практики/ Н. Д. Чухрієнко, О. Є. Козлова, І. В. Василевська (стр.16)
Шаповал С. Д. Впровадження нових організаційних форм безперервного навчання лікарів загальної практики/ С. Д. Шаповал, С. М. Дмитрієва, Т. О. Ралко (стр.16-17)
Жадан І. А. Досвід роботи факультету загальної практики-сімейної медицини Харківської медичної академії післядипломної освіти/ І. А. Жадан, Н. М. Гріднєва (стр.17)
Попик Г. С. Особенности практической подготовки семейных врачей/ Г. С. Попик [и др.] (стр.18)
Яковцов І. З. Інтегровані підходи до післядипломної підготовки сімейних лікарів із медицини катастроф та військової медицини/ І. З. Яковцов, В. Б. Давидов, О. О. Малиш (стр.18-19)
Парфьонова І. І. Досвід післядипломної підготовки сімейних лікарів на кафедрі менеджменту та економіки ХМАПО/ І. І. Парфьонова [и др.] (стр.19-20)
Скляров Є. Я. Підготовка фахівців із сімейної медицини на 6-му курсі Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького/ Є. Я. Скляров, І. В. Шалько (стр.20-21)
Чернієнко Л. П. Особливості організації роботи відділення сімейної медицини на базу поліклініки ЦРЛ/ Л. П. Чернієнко (стр.22)
Хвисюк М. І. Дотримання стандартів та якість обстеження й лікування хворих у закладах загальної практики-сімейної медицини/ М. І. Хвисюк [и др.] (стр.22-23)
Короп А. Ф. Лікувальні технології при захворюваннях дорослого населення та витрати з місцевого бюджету в різних типах закладів загальної практики-сімейної медицини / А. Ф. Короп, І. І. Павлусенко, В. В. Долгий (стр.23)
Гужва В. И. Пути оптимизации совместной работы медперсонала в АСМ/ В. И. Гужва, В. Д. Гирка (стр.24)
Глушко Л. В. Використання візуальних методів діагностики в клінічних амбулаторних закладах загальної практики-сімейної медицини для покращення профілактики, лікування та диспансеризації населення/ Л. В. Глушко [и др.] (стр.24-25)
Короп А. Ф. Виявлення захворювань серед населення сільських районів Харківської області в закладах загальної практики-сімейної медицини/ А. Ф. Короп [и др.] (стр.25)
Корж А. Н. проблеми и перспективы семейной медицины/ А. Н. Корж (стр.26)
Снопков Ю. П. Роль Общества (Ассоциации) семейной медицины в совершенствовании первичной медико-санитарной помощи в Харьковской области/ Ю. П. Снопков [и др.] (стр.26-27)
Рогожин Б. А. Про перспективу модель ПМСД/ Б. А. Рогожин [и др.] (стр.27)
Жадан І. А. Особливості післядипломної підготовки лікарів на циклах спеціалізації за фахом "Загальна практика-сімейна медицина"/ Ы. А. Жадан, Н. М. Гріднєва (стр.28)
Хвисюк О. М. Розвиток сімейної медицини й стан спеціалізованої медичної допомоги в амбулаторно-поліклінічних закладах сільських районів Харківської області/ О. М. Хвисюк, А. Ф. Короп, О. М. Зайцев (стр.28-29)
Лисенко Г. І. Досвід підготовки сімейних лікарів на факультеті "Загальна практика-сімейна медицина" НМАПО ім. П. Л. Шупика/ Г. І. Лисенко [и др.] (стр.29-30)
Матюха Л. Ф. Упровадження нового принципу післядипломного навчання сімейних лікарів в регіональних навчально-практичних центрах/ Л. Ф. Матюха [и др.] (стр.30-31)
Асмолов О. К. Перспективи розвитку післядипломної освіти лікарів загальної практики-сімейної медицини/ О. К. Асмолов [и др.] (стр.31)
Цьоха І. О. прогностичні аспекти анамнестичних даних про артеріальну гіпертензію при первинному ішемічному інсульті/ І. О. Цьоха (стр.32-34)
Нетяженко В. З. Добовий профіль ліпідів та артеріального тиску у хворих на ішемічну хворобу серця, асоційовану з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом типу 2/ В. З. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська (стр.35)
Нетяженко В. З. Оцінка циркадіанних зрушень системи гомеостазу у хворих на ішемічну хворобу серця, поєднану з артеріальною гіпертензією й цукровим діабетом типу 2/ В. З. Нетяженко, Т. Й. Мальчевська (стр.35-36)
Волошина Е. Б. Реабилитация больных гипертонической болезнью с сопутствующей патологией в практике семейного врача/ Е. Б. Волошина [и др.] (стр.36)
Солєйко О. В. Особливості соматотипів у хворих з хронічною постінфарктною аневризмою серця та супутньою патологією внутрішніх органів/ О. В. Солєйко, О. В. Шипіцина (стр.38-43)
Солейко О. В. Клінічні особливості хронічної постінфарктної аневризми серця в процесі постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка/ О. В. Солейко, Г. І. Лисенко (стр.44-46)
Снопков Ю. П. Длительная метаболическая терапия ИБС в практике семейного врача/ Ю. П. Снопков [и др.] (стр.47)
Паращак Г. П. Артеріальні гіпертензії - маски гормонально-активних пухлин надниркових залоз/ Г. П. Паращак, Е. Й. Лапковський, П. Р. Гриник (стр.47-48)
Черешнюк Л. В. Особливості лікування гіпертонічної хвороби в жінок у постклімактеричному періоді, в яких раніше мала місце артеріальна гіпотензія/ Л. В. Черешнюк, Т. М. Щерба (стр.48)
Прихода И. В. Эффективность и безопасность комбинированной терапии Прамистаром и Берлитионом у больных сахарным диабетом, осложненным диабетической энцефалопатией/ И. В. Прихода, В. С. Бондаренко (стр.49-51)
Корж А. Н. Функциональное состояние эндотелия у больных ИБС и сахарным диабетом при дислипопротеидемиях/ А. Н. Корж [и др.] (стр.52)
Корж А. Н. Диагностика и лечение артериальной гипертонии в сочетании с сахарным диабетом в практике семейного врача/ А. Н. Корж [и др.] (стр.52-53)
Лаврова Е. В. Комбинированная сахароснижающая терапия сахарного диабета типа 2 в практике семейного врача/ Е. В. Лаврова [и др.] (стр.53)
Шкала Л. В. Возможность использования противоаритмических свойств омега-3 полиненасыщенных жирных кислот в ранней реабилитации инфаркта миокарда у больных СД типа 2/ Л. В. Шкала, Е. В. Сонина (стр.54)
Кошля В. І. Вплив Небівололу на показники артеріального тиску та ішемію міокарда в пацієнтів із поєднанням гіпертонічної хвороби й стенокардії напруги/ В. І. Кошля [и др.] (стр.54)
Чопей І. В. Вивчення в родинах можливостей антибактеріальної терапії гастродуоденальних захворювань, асоційованих із Helikobakter pylori/ І. В. Чопей, Є. І. Рубцова, Ю. І. Маді (стр.56-58)
Терещенко В. П. Порушення в органах травлення при аномаліях імунної відповіді різного походження: особливості лікувальної тактики/ В. П. Терещенко [и др.] (стр.59-64)
Рудіченко В. М. Раціональний підхід до набуття знань за тематикою "Діпрея" на додипломному етапі підготовки лікарів загальної практики- сімейної медицини/ В. М. Рудіченко (стр.65)
Мельниченко А. Ю. Роль сімейного лікаря в ранній діагностиці онкологічної патології органів репродуктивної сфери/ А. Ю. Мельниченко (стр.65-66)
Жук О. В. Лікувальні та діагностичні технології при запальних захворюваннях статевих органів у жінок у різних типах закладів загальної практики-сімейної медицини/ О. В. Жук (стр.66-67)
Бабинін Д. О. принципи діагностики хворих із інфекціями сечової системи/ Д. О. Бабинін (стр.67)
Пасиешвили Л. М. Тактика ведения больных с синдромом гепато-мегалии в практике семейного врача/ Л. М. Пасиешвили, Л. Н. Бобро (стр.68-70)
Коломієць А. М. Якість спостереження дітей, що знаходяться на диспансерному обліку в сімейного лікаря в амбулаторіях сімейної медицини/ А. М. Коломієць, Л. П. Булага, О. А. Немірова (стр.71-72)
Коренєв М. М. Частота й характер хронічної патології в дітей та підлітків сільської місцевості в практиці сімейного лікаря/ М. М. Коренєв [и др.] (стр.73-75)
Коренев Н. М. Особенности постановки на диспансерный учет и наблюдения детей семейными врачами/ Н. М. Коренев [и др.] (стр.75-76)
Цодікова О. А. Нові підходи до відпрацювання практичних навичок із педіатрії в системі безперервної освіти лікарів загальної практики-сімейної медицини/ О. А. Цодікова [и др.] (стр.76-77)
Бережний В. В. Оптимізація організації самостійної роботи інтернів на циклах педіатрії під час навчання в інтернатурі за фахом 2Загальна практика-сімейна медицина"/ В. В. Бережний [и др.] (стр.77)
Бабініна Л. Я. Щодо питання диференційної діагностики суглобового синдрому/ Л. Я. Бабініна, Л. Ф. Матюха, В. І. Ткаченко (стр.78)
Бабініна Л. Я. Консультування артрологічних хворих в практиці сімейного лікаря/ Л. Я. Бабініна, М. В. Олійник, Л. Ф. Матюха (стр.79)
Лисенко Г. І. Діагностика раннього розвитку атеросклерозу у хворих на ревматоїдний артрит/ Г. І. Лисенко, Л. В. Хіміон (стр.79-80)
Лысенко Г. И. Возможности прогнозирования эффективности лечения ревматоидного артрита/ Г. И. Лысенко, Л. В. Химион, И. В. Крикливый (стр.80)
Чухриенко Н. Д. Исследование эффективности препарата Антифронт у метеозависимых больных с хроническими обструктивными заболеваниями легких и артериальной гипертензией/ Н. Д. Чухриенко [и др.] (стр.81-83)
Лысенко Е. Ю. Лечение пневмоний с затажным течением в амбулаторных условиях семейным врачом/ Е. Ю. Лысенко, Ю. П. Снопков (стр.84)
Корж А. Н. проблемы лечения хронического обструктивного заболевания легких в амбулаторной практике/ А. Н. Корж, С. В. Краснокутский, Н. Н. Васькив (стр.84-85)
Крутько В. С. Участие семейного врача в проведении противотуберкулезных мероприятий/ В. С. Крутько [и др.] (стр.85)
Островський М. М. Порівняльний аналіз рівнів лізоциму бронхоальвеолярного вмісту в процесі комплексного лікування хворих на хронічне обструктивне захворювання легень із включенням препарату Тос-Май/ М. М. Островський [и др.] (стр.86-89)
Лисенко Г. І. Зміни клітинного та гуморального імунітету у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень/ Г. І. Лисенко, Т. О. Ситюк (стр.90-94)
Снопков Ю. П. Роль семейного врача в ведении беременных с бронхиальной астмой/ Ю. П. Снопков [и др.] (стр.94)
Ткаченко В. И. Патогенетические основы частых вирусных инфекций у больных гипотиреозом/ В. И. Ткаченко [и др.] (стр.95)
Голуб А. П. Оптимізація лікування ускладнень кору в дорослих/ А. П. Голуб (стр.96)
Короп О. А. Участь центрів первинної медико-санітарної допомоги в диспансеризації студентів із захворюваннями хірургічного профілю/ О. А. Короп (стр.96-97)
Волошин О. І. Досвід та перспектива впровадження в процес підготовки сімейних лікарів курсу тематичного удосконалення "Клінічна фітотерапія"/ О. І. Волошин, Б. П. Сенюк, Н. М. Малкович (стр.97)
Чайковська В. В. Удосконалення системи надання медичної допомоги людям літнього віку в первинній ланці для підвищення іх стресової стійкості/ В. В. Чайковська, Л. Г. Матвієць (стр.97-98)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-17

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)