Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (1)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Хаща, І. І.$<.>)
Общее количество найденных документов : 18
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-18 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І.
Заглавие : Профілактика гіпогалактії в юних первородящих
Место публикации : Одеський медичний журнал. - 2004. - № 6. - С. 84-86 (Шифр ОУ2/2004/6)
Предметные рубрики: Лактации нарушения-- проф
Родов количество в анамнезе
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І.
Заглавие : Механізми формування рефлексів виведення молока у породілей
Место публикации : Одеський медичний журнал. - 2003. - № 5. - С. 96-98 (Шифр ОУ2/2003/5)
Предметные рубрики: Грудное вскармливание-- физиол
Лактация-- физиол
Молоко человеческое-- физиол
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вдовиченко Ю. П., Хаща І. І.
Заглавие : Прогнозування та профілактика гіпогалактії
Место публикации : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 5. - С. 69-71 (Шифр ПУ2/2004/5)
Предметные рубрики: Лактации нарушения-- лек тер-- проф-- этиол
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І.
Заглавие : Особливості кровоплину молочної залози при нормальній лактації та її порушеннях
Место публикации : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 6. - С. 87-88 (Шифр ПУ2/2004/6)
Предметные рубрики: Лактации нарушения-- патофизиол
Молочная железа-- кровоснаб
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І.
Заглавие : Особливості стану лактації породілей з пізнім прикладанням новонароджених до груді
Место публикации : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2003. - № 4. - С. 88-91 (Шифр ПУ2/2003/4)
Предметные рубрики: Лактация-- женск
Послеродовой период-- женск
Грудное вскармливание
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І.
Заглавие : Вікові аспекти гіпогалактії після абдомінального розродження
Место публикации : Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2004. - № 4. - С. 76-80 (Шифр ПУ2/2004/4)
Предметные рубрики: Лактации нарушения-- этиол
Кесарево сечение-- осл
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Трещак І. І., Хаща І. І., Шкоба Л. С., Шлапак І. М.
Заглавие : Особливості гіпогалактії у породілей з пізнім прикладанням дитини до грудей
Место публикации : Одеський медичний журнал. - Одеса, 2001. - № 3. - С. 78-79 (Шифр ОУ2/2001/3)
MeSH-главная: ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
ЛАКТАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- LACTATION DISORDERS
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Корчинська О. О., Хаща І. І., Шуміліна Т. Р.
Заглавие : Сучасні погляди на метаболічні аспекти синдрому полікістозних яєчників
Параллельн. заглавия :Current perspectives on the metabolic aspects of polycystic ovary syndrome
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 64-71 (Шифр РУ16/2023/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ЭНДОКРИННЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, ENDOCRINE
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM
ЭНДОКРИННАЯ СИСТЕМА -- ENDOCRINE SYSTEM
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) є поширеним ендокринним розладом у жінок репродуктивного віку і характеризується надмірним рівнем андрогенів та овуляторною дисфункцією. СПКЯ із широким спектром гетерогенних синдромів впливає на здоров’я значної частини жіночого населення світу. СПКЯ – це комплексна ендокринопатія, що включає сукупність різноманітних симптомів, таких, як порушення менструального циклу, безпліддя, акне, гірсутизм і кілька метаболічних розладів. Ураховуючи різноманітні клінічні прояви, невідому етіологію та складну патофізіологію, діагноз СПКЯ досі залишається предметом суперечок. Поширеність СПКЯ часто оцінюють від 2% до 26%. Зазначена суттєва різниця у рівні поширеності може бути наслідком відмінностей у діагностичних критеріях, гетерогенності вибірки, соціально-економічному статусі, доступі до медичної допомоги та загальної обізнаності щодо здоров’я. Крім того, ураховуючи численні фенотипи СПКЯ та той факт, що його діагностують переважно гінекологи та ендокринологи, тоді як в інших спеціальностях та первинній медичній допомозі це погано вивчено, дані оцінки іноді можуть бути заниженими. Стаття є оглядом наукових публікацій щодо різних патогенетичних аспектів розвитку СПКЯ, який виникає у результаті полігенної сприйнятливості у поєднанні з впливом навколишнього середовища, яке може включати епігенетичні зміни та внутрішньоутробне програмування. Расові та етнічні відмінності можуть впливати на клінічні прояви через генетичну та екологічну схильність до ендокринопатій та метаболічних захворювань. На додаток до добре відомих клінічних проявів гіперандрогенії та овуляторної дисфункції, жінки з СПКЯ мають підвищений ризик несприятливих наслідків для психічного здоров’я, ускладнень вагітності та кардіометаболічних захворювань. Методи лікування мають обмежену ефективність, здебільшого через те, що розробленню ліків заважає неповне визначення основних патофізіологічних процесів. Досягнення у генетиці, метаболоміці та структурі адипоцитів покращили розуміння ключових змін у нейроендокринних, ентероендокринних і стероїдогенних шляхах, включаючи підвищення пульсації гонадотропін-рилізинг-гормону, надлишок андрогенів, резистентність до інсуліну та зміни у мікробіомі кишечника. Багато пацієнток мають високі рівні 11-оксигенованих андрогенів із високою андрогенною активністю, що може спричиняти метаболічний ризик. Ці досягнення спонукали до розроблення нових методів лікування, включно з тими, які спрямовані на вісь нейрокінін–кіспептин вище гонадотропін-рилізинг-гормону, з потенціалом для зменшення несприятливих клінічних наслідків і покращення результатів для пацієнтокolycystic ovary syndrome (PCOS) is a common endocrine disorder in women of reproductive age and is characterized by excessive androgen levels and ovulatory dysfunction. PCOS with a wide range of heterogeneous syndromes affects the health of a large part of the female population of the world. PCOS is a complex endocrinopathy that includes a variety of symptoms, such as menstrual disorders, infertility, acne, hirsutism, and several metabolic disorders. Given the different clinical manifestations, unknown etiology, and complex pathophysiology, the diagnosis of PCOS is still controversial. The prevalence of PCOS is often estimated between 2% and 26%. This significant difference in prevalence may be due to differences in diagnostic criteria, sample heterogeneity, socioeconomic status, access to health care, and general health awareness. Furthermore, given the multiple phenotypes of PCOS and the fact that it is predominantly diagnosed by gynecologists and endocrinologists, while it is poorly studied in other specialties and primary care physicians, these estimates may sometimes be lower. The article is a review of the scientific literature on various pathogenetic aspects of the development of PCOS, which arises as a result of polygenic susceptibility in combination with environmental influences, which may include epigenetic changes and intrauterine programming. Racial and ethnic differences may influence clinical manifestations through the genetic and environmental predisposition to endocrinopathies and metabolic diseases. In addition to the well-known clinical manifestations of hyperandrogenism and ovulatory dysfunction, women with PCOS are at increased risk for adverse mental health outcomes, pregnancy complications, and cardiometabolic disease. Treatment methods have limited effectiveness, mostly due to the fact that the development of drugs is difficult by an incomplete definition of the main pathophysiological processes. Advances in adipocyte genetics, metabolomics, and structure have improved understanding of key changes in neuroendocrine, enteroendocrine, and steroidogenic pathways, including increased gonadotropin-releasing hormone pulsatility, androgen excess, insulin resistance, and changes in the gut microbiome. Many patients have high levels of 11-oxygenated androgens with high androgenic activity, which may pose a metabolic risk. These advances have prompted the development of new therapies, including those targeting the neurokinin–kispeptin axis upstream of gonadotropin-releasing hormone, with the potential to reduce adverse clinical outcomes and improve patient outcomes
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І., Козодой Г. В., Трещак І. І., Шкоба Л. С.
Заглавие : Соціально-гігієнічні і медичні аспекти гіпогалактії
Место публикации : Перинатологія та педіатрія. - Київ, 2001. - № 3. - С. 22-23 (Шифр ПУ3/2001/3)
MeSH-главная: МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
ЛАКТАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- LACTATION DISORDERS
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хаща І. І., Трещак І. І.
Заглавие : Особливості лактаційної функції у жінок з ожирінням
Место публикации : Галицький лікарський вісник. - 2001. - Т. 8, № 3. - С. 105-106 (Шифр ГУ1/2001/8/3)
MeSH-главная: ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЛАКТАЦИЯ -- LACTATION
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
Найти похожие

 1-10    11-18 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)