Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Хіменко, Т. М.$<.>)

Общее количество найденных документов : 9
Показаны документы с 1 по 9

Заглавие журнала :Одеський медичний журнал -2007г.,N 5
Интересные статьи :
Бєлікова М. В. Вплив інтервальної нормобаричної гіпоксії на вміст дофаміну в стріатумі щурів при старінні й експериментальній дофаміновій недостатності/ М. В. Бєлікова, Є. Е. Колєснікова, О. В. Луценко (стр.3-5)
Годован В. В. Стан системи антиоксидантного захисту клітини при галактозаміновому гепатиті та застосуванні похідних оксіетилідендифосфонатогерманатів (Повідомлення 2)/ В. В. Годован, В. Й. Кресюн (стр.5-10)
Доломатов С. И. Влияние острой блокады NO-синтаз на деятельность почек белых крыс в условиях нагрузки солевым раствором/ С. И. Доломатов, В. С. Шпак (стр.10-13)
Журавель Н. В. Особливості міжпівкульової нейропротекторної дії пірацетаму і фенібуту за даними морфометричного аналізу/ Н. В. Журавель, В. Й. Мамчур, І. Ф. Бєленічев (стр.13-18)
Левицький А. П. Експериментальні дослідження лікувальної дії гранул кверцетину при цукровому діабеті ІІ типу/ А. П. Левицький [и др.] (стр.18-20)
Мардашко О. О. Особливості функціонування креатинутворюючої системи у тварин, опромінених у дозі з Гр/ О. О. Мардашко, Г. Ф. Степанов (стр.20-23)
Стефанов О. В. Дослідження гепатопротекторної дії ліпосомального кверцетину при медикаментозних гепатитах в експерименті/ О. В. Стефанов, Л. М. Шеремета (стр.23-26)
Аряєв М. Л. Вплив альфа-ліпоєвої кислоти на метаболізм нервової тканини у дітей, хворих на цукровий діабет 1-го типу/ М. Л. Аряєв [и др.] (стр.27-30)
Солдатченко С. С. Новые подходы к лечению обострения бронхиальной астмы/ С. С. Солдатченко, С. Г. Донич (стр.30-35)
Старікова А. А. Особливості клінічного перебігу грибної полінейропатії у дітей/ А. А. Старікова, А. О. Тюфтій (стр.36-37)
Струк В. Ф. Особливості перебігу вагітності у жінок, інфікованих вірусом гепатиту G/ В. Ф. Струк (стр.37-39)
Тарасовская Э. В. Лучевая диагностика рака молочной железы с использованием рентгеновской и ультразвуковой маммографии, стереотактической вакуумной аспирационной биопсии, магниторезонансной томографии/ Э. В. Тарасовская (стр.40-45)
Юсупалиева М. М. Комбинированное применение гипоксически-гиперкапнического стимула и неинвазивной магнитолазерной терапии при хроническом обструктивном заболевании легких на этапе санаторно-курортного лечения/ М. М. Юсупалиева (стр.46-52)
Каджая Н. В. Рентгенологічні методи в діагностиці повторної черепно-мозкової травми/ Н. В. Каджая, О. П. Робак (стр.52-57)
Атраментова Л. О. Сприйняття облич пацієнтів із девіаціями поведінки: популяційний розподіл/ Л. О. Атраментова, О. В. Філіпцова, О. Л. Луценко (стр.57-64)
Вринчану Н. О. Інгібуюча дія мазі на основі нового похідного аміноадамантану на клінічні штами бактерій/ Н. О. Вринчану, С. М. Титаренко, В. А. Дєєв (стр.64-67)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Перинатология и педиатрия -2014г.,N 4
Интересные статьи :
Шевченко М. В. Реалізація пілотного проекту (об’єднання фінансових ресурсів, розмежування фінансових ресурсів за видами медичної допомоги): переваги та ризики/ М. В. Шевченко (стр.10-13)
Гордієнко І. Ю. Обмежений плацентарний мозіїцизм:механізми утворення та перспективи прогнозування/ І. Ю. Гордієнко [и др.] (стр.14-17)
Слєпов О. К. Результати "хірургії перших хвилин" при лікуванні гастрошизису/ О. К. Слєпов, Н. І. Грасюкова, В. Л. Весельський (стр.18-23)
Корнєєва К. Л. Експресія генів, які кодують ензими ключових реакцій фолатзалежного метаболізму, у плаценті людини в першому і третьому триместрах неускладненої вагітності/ К. Л. Корнєєва [и др.] (стр.24-30)
Головачук О. К. Клінічна оцінка плацентарної дисфункції у вагітних із генітальними інфекціями/ О. К. Головачук, І. В. Каліновська (стр.31-33)
Туманова Л. Є. Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок після ЕКЗ методом ІКСІ/ Л. Є. Туманова, О. О. Молчанова, О. В. Коломієць (стр.34-38)
Моісеєнко Р. О. Проблемні питання розвитку та реабілітації дітей, що народились передчасно/ Р. О. Моісеєнко (стр.40-44)
Хіменко Т. М. Динаміка показників фізичного розвитку в передчасно народжених дітей на першому році життя/ Т. М. Хіменко, В. Є. Михайленко, А. О. Адаховська (стр.45-48)
Лук’янова І. С. Респіраторні порушення в новонароджених: особливості ультрасонографічної картини та стану гемодинаміки/ І. С. Лук’янова [и др.] (стр.49-53)
Старец Е. А. Использование рефлюкс-анкеты для скрининговой диагностики патологического гастроэзофагеального рефлюкса у детей/ Е. А. Старец, В. В. Трухальская (стр.54-56)
Чернега Н. Ф. Этиологическая структура и клинико-параклиническая характеристика вирусных гепатитов у детей раннего возраста/ Н. Ф. Чернега (стр.57-60)
Крючко Т. О. Генетичні та імунологічні маркери розвитку жирової дегенерації печінки в дітей та підлітків із метаболічним синдромом/ Т. О. Крючко [и др.] (стр.61-66)
Березенко В. С. Оцінка прогресуючого перебігу хронічного вірусного гепатиту С у дітей за окремими показниками оксидативного стресу/ В. С. Березенко, Р. В. Мостовенко, М. Б. Диба (стр.67-71)
Громнацька Н. М. Маркери ендотеліальної дисфункції при інсулінорезистентності в дітей і підлітків/ Н. М. Громнацька, О. Я. Скляров, І. С. Фоменко (стр.72-76)
Боярская Л. Н. Орфанные болезни: семейный случай тирозинемии 1-го типа/ Л. Н. Боярская, Г. Н. Дмитрякова, И. Г. Денисенко (стр.77-81)
Козакевич В. К. Інформативні критерії оцінки стану здоров’я дітей та підлітків/ В. К. Козакевич, О. Б. Козакевич (стр.82-85)
Начетова Т. А. Особенности оценки риска формирования вторичной аменореи у девочек-подростков с использованием морфогенетических показателей/ Т. А. Начетова (стр.86-89)
Сорокман Т. В. Клінічний випадок сімейної середземноморської лихоманки як прояву первинного імунодефіциту в дитини/ Т. В. Сорокман, Н. І. Підвисоцька, Т. В. Дмитрук (стр.90-93)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хіменко Т. М., Михайленко В. Є., Адаховська А. О.
Заглавие : Динаміка показників фізичного розвитку в передчасно народжених дітей на першому році життя
Место публикации : Перинатологія та педіатрія. - 2014. - № 4. - С. 45-48 (Шифр ПУ3/2014/4)
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE

ТЕЛА МАССЫ ИНДЕКС -- BODY MASS INDEX
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоровье ребёнка -2015г.,N 4
Интересные статьи :
Шадрин О. Г. Практические вопросы диагностики и лечения гельминтозов у детей/ О. Г. Шадрин [и др.] (стр.7-10)
Юлиш Е. И. Цитомегаловирусная инфекция у детей : подходы к лечению при различном течении инфекционного процесса/ Е. И. Юлиш (стр.11-18)
Добрянський Д. О. Роль довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у харчуванні немовлят/ Д. О. Добрянський (стр.21-30)
Чайченко Т. В. Оптимизация физической активности детей и подростков в рамках кампании по прекращению детского ожирения/ Т. В. Чайченко (стр.31-35)
Богмат Л. Ф. Поражение печени при системной красной волчанке у подростков/ Л. Ф. Богмат, Н. С. Шевченко, Е. В. Матвиенко (стр.36-40)
Крючко Т. О. До питання профілактики антибіотикоасоційованої діареї у дітей/ Т. О. Крючко [и др.] (стр.43-46)
Старец Е. А. Этапная диагностика патологического гастроэзофагеального рефлюкса у детей/ Е. А. Старец, В. В. Трухальская (стр.47-50)
Левицький В. М. Створення математичної моделі харчової алергії в дітей, хворих на бронхіальну астму/ В. М. Левицький [и др.] (стр.51-54)
Павликівська Б. М. Особливості перебігу хронічного гастродуоденіту у дітей на фоні субклінічного гіпотиреозу/ Б. М. Павликівська, Б. Н. Ткач, А. П. Юрцева (стр.55-59)
Урбась О. В. Скринінгова епідеміологічна характеристика артеріального тиску у популяції школярів міста Іваново-Франківська/ О. В. Урбась (стр.60-63)
Богмат Л. Ф. Особенности нейрогуморальных взаимоотношений при диастолической дисфункции сердца у подростков с патологией миокарда/ Л. Ф. Богмат [и др.] (стр.64-68)
Пархоменко Л. К. Иммунологическая реактивность при дуоденальной язве у подростков/ Л. К. Пархоменко [и др.] (стр.69-73)
Уська В. Р. Особливості комплексної програми фізичної реабілітації сколіозу в дітей дошкільного віку в умовах поліклініки/ В. Р. Уська (стр.74-77)
Леженко Г. О. Обгрунтування тактики антибактеріальної терапії у дітей, хворих на гострий обструктивний бронхіт бактеріального генезу/ Г. О. Леженко, О. Є. Пашкова (стр.78-82)
Крамарьов С. О. Досвід застосування комбінованого препарату Аскоріл при гострих респіраторних інфекціях у дітей/ С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, А. І. Марков (стр.85-91)
Ончул Л. Первичные иммунодефициты. Актуальные проблемы диагностики и лечения/ Л. Ончул (стр.92-96)
Ризничук М. О. Орфанні спадкові синдроми у практиці педіатра-ендокринолога/ М. О. Ризничук, В. П. Пішак (стр.99-104)
Ходак Л. А. Синтропия при ВЭБ-инфекции у детей/ Л. А. Ходак, В. И. Браилко (стр.105-107)
Охотникова Е. Н. Гастроинтестинальная аллергия в практике педиатра и детского аллерголога/ Е. Н. Охотникова, Ю. Р. Черныш (стр.108-110)
Поночевная Е. В. Орфанная патология : инфантильный системный гиалиноз/ Е. В. Поночевная [и др.] (стр.111-117)
Хіменко Т. М. Синдром Прадера-Віллі в практиці лікаря-педіатра, сучасні підходи у діагностиці та лікуванні/ Т. М. Хіменко, А. О. Адаховська (стр.118-123)
Абатуров А. Е. Механизм действия активированных кислородсодержащих метаболитов в респираторном тракте. Провоспалительное действие (часть 2)/ А. Е. Абатуров, А. П. Волосовец (стр.124-130)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хіменко Т. М., Адаховська А. О.
Заглавие : Синдром Прадера-Віллі в практиці лікаря-педіатра, сучасні підходи у діагностиці та лікуванні
Место публикации : Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 118-123 (Шифр ЗУ27/2015/4)
MeSH-главная: ПРАДЕРА-ВИЛЛИ СИНДРОМ -- PRADER-WILLI SYNDROME
РОСТА ГОРМОН -- GROWTH HORMONE
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2019г. т.9,N 4
Интересные статьи :
Годованець Ю. Д. До 75-річчя вищого державного навчального закладу України "Буковинський державний медичний університет"/ Ю. Д. Годованець, Г. В. Навчук, Л. Б. Шутак (стр.3-5)
Добрянський Д. О. Європейські стандарти допомоги для забезпечення здоров’я новонароджених/ під ред. Д. О. Добрянський (стр.5-32)
Знаменська Т. К. Здобутки та перспективи діяльності асоціації неонатологів України/ Т. К. Знаменська (стр.33-37)
Характеристика діяльності закладів перинатальної допомоги в Україні: неонатологічна служба (стр.38-46)
Редько І. І. Використання сучасних інноваційних технологій у післядипломній освіті/ І. І. Редько (стр.47-50)
Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги? (стр.51-59)
Мавропуло Т. К. Фактори ризику низької ефективності терапевтичної гіпотермії у доношених новонароджених з асфіксією/ Т. К. Мавропуло, К. Ю. Соколова (стр.60-65)
Іванова Є. В. Лабораторно-інструментальні співставлення варіабельності серцевого ритму у новонароджених після перенесеної гіпоксії/ Є. В. Іванова (стр.66-74)
Старець О. О. Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя/ О. О. Старець, Т. М. Хіменко (стр.75-81)
Лозюк І. Я. Диференційований підхід до лікування CagA H.pylori-асоційованих запальних захворювань верхніх відділів шлунково-кишкового тракту в дітей із харчовою алергією/ І. Я. Лозюк (стр.82-87)
Горбатюк О. М. Сучасні стратегії діагностики, хірургічної корекції та профілактики вроджених вад розвитку у новонароджених/ О. М. Горбатюк, І. О. Македонський, Г. В. Курило (стр.88-97)
Знаменська Т. К. Місце пробіотиків у сучасних стандартах надання медичної допомоги передчасно народженим дітям/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.98-102)
Вроджена гіперплазія кори наднирникових залоз у новонародженого (клінічний випадок) (стр.103-106)
Пам’яті вчителя і колеги - першому президенту асоціації неонатологів України присвячується процесору Олені Григорівні Сулімі (стр.107-108)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Старець О. О., Хіменко Т. М.
Заглавие : Вивчення шляхів корекції харчування та дефіциту мінералів і вітамінів у недоношених дітей першого року життя
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2019. - Т. 9, № 4. - С. 75-81 (Шифр НУ45/2019/9/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МИНЕРАЛЫ -- MINERALS
ВИТАМИНЫ -- VITAMINS
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
Аннотация: В світі щорічно народжуються передчасно приблизно 15 мільйонів дітей 10–11% серед усіх новонароджених. Частота їх народження у різних країнах варіює у межах 5–18% залежно від рівню доходу та якості медичної допомоги. Материнське молоко є найкращим продуктом харчування для малюків, в тому числі і для передчасно народжених, проте в деяких випадках воно не може в повному обсязі компенсувати високі потреби в деяких вітамінах та мінералах. Відкритим залишається питання корекції дефіциту цинку, який клінічно асоціюється зі зниженням темпів зростання, розвитком дерматитів, порушенням імунітету, поганим загоєнням ран і діареєю. Мета дослідження. Обґрунтувати доцільність проведення корекції дефіциту мінералів та вітамінів у недоношених дітей першого року життя та оцінити вплив, безпечність та ефективність препарату, який містить комплекс вітамінів і мінералів на їх фізичний та психомоторний розвиток, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. Матеріали та методи. Дослідження проведено в 2012–2019 роках. У когорту дослідження було включено 150 дітей (хлопчики / дівчатка 74/76), які були поділені на три групи: I група – маса тіла при народженні 2499–1500 г (n = 67); II група – маса тіла при народженні 1499–1000 г (n = 45); III група – маса тіла при народженні до 1000 г (n = 38). У ході дослідження комплексно оцінювався стан здоров’я дітей, включаючи антропометричні показники, психомоторній розвиток, а також рівень макро- і мікроелементів в цільній крові: кальцій, магній, цинк, мідь – методом атомно-абсорбційної спектрометрії; марганець – методом атомно-емісійної спектрометрії. На наступному етапі проводилося проспективне когортне дослідження ефективності та безпечності застосування комплексу вітамінів та мінералів у недоношених дітей першого року життя. Критерії включення у когортне дослідження: маса тіла при народженні 1500-2499 (мала маса тіла - ММТ), наявність затримки фізичного розвитку (ЗФР) у віці шести місяців. Діти (n - 38), що відповідали вище переліченим критеріям були розподіленні випадковим шляхом на дві підгрупи. Підгрупа 1 (основна) – 20 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування та вживали на протязі одного місяця комплекс вітамінів та мінералів. Підгрупа 2 (контрольна) – 18 дітей, які отримували стандартну корекцію харчування. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз середнього віку введення прикормів показав, що цей показник складав в підгрупі 1 - 6,15 ±0,65 міс, в підгрупі 2 - 6,17 ±0,69 міс (р0,05). Середній вік призначення дітям підгрупи 1 комплексу вітамінів та мінералів дорівнював 5,95 ±0,86 міс. При обстеженні дітей обох підгруп у віці 12 місяців ми виявили значну позитивну динаміку усіх показників серед дітей основної підгрупи. Так ЗФР в підгрупі 1 визначалась лише в 5% (95% ДІ 0,89-23,61) проти 27,78% (95% ДІ 12,5-50,87) в підгрупі 2. Дефіцит маси до довжини (виснаження) не був виявлений серед дітей підгрупи 1, але зберігався у 11,11% (95% ДІ 3,10-32,80) дітей підгрупи 2. Затримка психомоторного розвитку більш ніж на 1 місяць у віці 12 місяців спостерігалась майже в два рази рідше серед дітей підгрупи 1 – 35% (95% ДІ 18,12-56,71) проти 66,67% (95% ДІ 43,75-83,72) серед дітей підгрупи 2.Часті гострі респіраторні захворювання (більш ніж 5 разів на рік) були відмічені 10% (95% ДІ 2,79-30,10) малюків підгрупи 1 та у 33,33% (95% ДІ 16,28-56,25) - підгрупи 2. Шкірні висипки (дерматити) різного ґенезу реєструвались з достовірно меншою частотою серед дітей підгрупи 1: 15 % (95% ДІ 5,24-36,04) проти 61,11% (95% ДІ 38,62-79,69). На наступному етапі ми провели оцінку ефективності запропонованої схеми лікування за допомогою розрахунку показників відносного та абсолютного зниження ризику (RRR, ARR) виявлення ЗФР у недоношених дітей народжених з ММТ у віці 12 місяців. Так RRR=82%, що означає, що використання запропонованої схеми лікування може знизити ризик виявлення ЗФР у віці 12 місяців на 82%. Показник ARR=22,78%. Число осіб, що потребують лікування (ЧПЛ, NNT- number needed to be treated), складає 4%. Тобто, щоб попередити щонайменше один випадок ЗФР у віці 12 місяців серед недоношених дітей з ММТ при народженні, потрібно призначити рекомендовану схему лікування хоча б 4 дітям з ММТ. Висновки 1. Проведене дослідження показало, що недоношені діти, які отримували додатково до раціонального вигодовування комплекс вітамінів та мінералів, мали достеменно кращі показники фізичного та психомоторного розвитку у віці 12 місяців, у порівнянні з дітьми, які отримували стандартну корекцію харчування. 2. Оцінка терапевтичної ефективності показала, що застосування комплексу вітамінів та мінералів дозволить знизити ризик виявлення ЗФР серед дітей з ММТ при народженні на 82%. 3. Призначення комплексу вітамінів та мінералів демонструє високу ефективність та повну безпечність і може бути рекомендована для прийому у віці 6-8 місяців недоношеним дітям першого року життя.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Котова Н. В., Старець О. О., Хіменко Т. М., Геращенко Ю. О., Коваленко Д. А.
Заглавие : Дослідження існуючої практики годування дітей першого року життя: опитування батьків
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 1. - С. 14-21 (Шифр НУ45/2020/10/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРМЛЕНИЯ МЕТОДЫ -- FEEDING METHODS
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Здорове харчування немовлят необхідно для їх здорового зростання, психомоторного, когнітивного і соціального розвитку. Перші роки життя – важливий період, у якому формуються харчові уподобання людини і можуть швидко сформуватися і реалізуватися ризики ожиріння. На сьогодні надмірна вага та ожиріння є більшою небезпекою для здоров’я дітей, ніж недостатня вага та виснаження. Мета дослідження. Оцінити існуючу практику годування дітей першого року життя за результатами опитування батьків (self-reported) з точки зору рекомендацій, що ґрунтуються на доказах, представлених в Feeding Guidelines for Infants and Young Toddlers (2017). Матеріали та методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено анонімне анкетування батьків щодо фізичного і психомоторного розвитку, практики годування їх малюків, перенесених захворювань, вакцинації тощо. На форумах м. Одеси (Україна) батьків, хто має дітей другого–третього року життя, просили відповісти on-line на запитання в Google формі. Ми отримували індивідуальні результати опитування, автоматично сформовану сумарну таблицю Excel і діаграми on-line. Результати дослідження. Отримано 168 заповнених анкет. Оцінка фізичного розвитку дітей за допомогою z-score у віці 1 рік виявила: масу тіла до віку вище +2? у 22,6 %, вище +3? у 1,8 %; довжину тіла до віку вище +3? у 8,9 %; співвідношення маси тіла до довжини тіла вище +2? у 8,9 %; вище +3? у 3,0 % дітей. Розпочали грудне вигодовування – 88,1 %, годувалися грудьми до 6 місяців – 61,9 %, до 12 місяців – 54,8 % дітей. Серед дітей на грудному вигодовуванні 35,1 % з перших місяців життя отримувати воду. Вітамін D отримували 61,9 % дітей. Своєчасно в 4–6 місяців ввели дітям перший прикорм 91,6 % батьків. У віці 5–7 місяців дітям давали овочеві пюре 92,9 %, фруктові пюре – 77,4 %, м’ясо – 49,6 %, кашу – 38,1 %, яєчний жовток – 28,0 % респондентів. У 9–12 місяців харчування немовлят було достатньо різноманітним. Встановлено, що батьки давали дітям наступні не рекомендовані до 1 року харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне коров’яче молоко – 20,2 %, козяче молоко – 11,3 %, фруктові соки – 49,4 %, напої з додаванням цукру – 28,0 %, мед – 13,1 %; сіль – 58,0 %, цукор – 39,9 %; чай – 23,8 %. Годували дітей по годинах 19,1 % батьків; вмикали телевізор (відео), щоб нагодувати дитину 40,5 %, змушували дитину доїдати всю порцію 14,9 %; при цьому розцінювали апетит дитини, як задовільний 91,7 %. До 1 року дитині не давали м’ясо/рибу у вигляді парових котлет, тефтелей – 38,1 %, пальчикову їжу: овочі/фрукти шматочками – 29,1 %; іншу їжу шматочками – 20,2 % батьків. Повідомили про наявність у дитини побічних харчових реакцій/ознак харчової алергії 23,8 % батьків. Вторинному впливу тютюнового диму піддавалися 39,3 % дітей. Вакциновані за Календарем щеплень 45,8 %, вакциновані частково / з порушенням графіку, 38,7 %, не вакциновані до 1 року 15,5 %. Хворіли: на ГРЗ 1 раз – 30,4 %, 2 рази – 19,6 %, 3 рази і більше – 18,5 % дітей; на гострі кишкові інфекції одноразово - 20,2 % дітей. Мали хронічні захворювання 1,8 % дітей. Протягом першого року лікувалися в стаціонарі: 1 раз – 19,6%, 2 рази і більше – 4,2 % дітей. Висновки. У когорті дослідження у віці 1 рік 11,9 % дітей мають зайву вагу і ризик ожиріння у майбутньому за співвідношенням маса тіла/довжина тіла. Виявлено достатню поширеність і тривалість грудного вигодовування дітей, проте більше третини дітей отримували воду з перших місяців життя, тобто отримували не ексклюзивне, а переважно грудне вигодовування. Майже всі діти почали отримувати прикорм своєчасно та у віці 9–12 місяців годувалися достатньо різноманітно. Проте перші продукти додаткової їжі у більшості дітей не були збагачені залізом, а анемія була виявлена у 14,3 % дітей. Діти часто отримували не рекомендовані для немовлят харчові продукти, напої та інгредієнти: цільне молоко тварин, фруктові соки, солодкі напої, мед, чай, цукор, сіль. Збільшення частки вуглеводів, що легко засвоюються, ймовірно, було однією з причин зайвої ваги у дітей. Виявлені ознаки нереспонсивного (нечуйного) годування (годування по годинах, вмикання відео під час годування, змушування дитини доїдати всю порцію), що, ймовірно, сприяло перегодовуванню дітей і також могло стати причиною зайвої ваги. Майже третина немовлят у віці 1 року не набула навичок жування їжі шматочками і не отримувала пальчикову їжу.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Котова Н. В., Старець О. О., Хіменко Т. М., Геращенко Ю. О., Федоренко О. В.
Заглавие : Як оптимізувати практику вигодовування немовлят
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 2. - С. 29-36 (Шифр НУ45/2020/10/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Аннотация: Ожиріння – одна з найважливіших неінфекційних епідемій ХХІ сторіччя. Швидке збільшення ваги на першому році життя розглядається як фактор ризику ожиріння в дитячому та підлітковому віці. Педіатри відіграють центральну роль у формуванні здорового харчування та боротьбі з епідемією дитячого ожиріння. Необхідно оптимізувати викладання питань харчування дітей на до дипломному і післядипломному етапах, в першу чергу, це стосується вигодовування малюків. Мета дослідження: оптимізація практики вигодовування немовлят шляхом оновлення змісту безперервної медичної освіти лікарів для покращення їх навичок консультування батьків. Матеріали і методи дослідження. Методом випадкової вибірки проведено добровільне, анонімне анкетування 40 лікарів, які надають первинну допомогу дітям, щодо їх рекомендацій стосовно вигодовування немовлят. За допомогою сервісу Google Forms лікарів просили відповісти на 20 запитань анкети on-line. Розповсюдженість рекомендацій лікарів (self-reported) порівнювали як із сучасними рекомендаціями Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), так і з відповідями батьків (self-reported) про існуючу практику годування немовлят. Результати дослідження та їх обговорення. Встановлено, що під час прийому дитини першого року життя лікарі витрачають у середньому 15–20 хвилин на консультування з питань грудного вигодовування, введення прикорму або оцінки та корекції вигодовування у другому півріччі. Не зазнавали труднощів при консультуванні батьків тільки 27,5% лікарів. На думку лікарів, покращенню практики консультування батьків могло б сприяти наявність чітких алгоритмів консультування (42,5%) і друкованого матеріалу для батьків (55%). Основні рекомендації лікарів щодо грудного вигодовування, часу введення прикорму і загального переліку продуктів додаткового харчування є сучасними і достовірно впливають на практику годування малюків. При цьому засновані на доказах рекомендації, що представлені Feeding Guidelines for Infants and Young Toddler (2017), стосовно продуктів прикорму, збагачених залізом, потенційних високо алергенних продуктів, не рекомендованих продуктів та респонсивного годування, виявилися для частини лікарів новими. Висновки. Для оптимізації практики годування малюків необхідно вдосконалити підготовку педіатрів і сімейних лікарів на додипломному етапі та під час безперервної післядипломної освіти. В програмі додипломного навчання необхідно приділяти більшу увагу формуванню таких компетентностей, як ефективне спілкування лікарів з батьками, а елементи консультування щодо грудного вигодовування та респонсивного годування малюків можуть бути включені в перелік навичок об’єктивного структурованого клінічного іспиту. Безперервна післядипломна освіта лікарів передбачає постійне оновлення знань з урахуванням появи оновлених рекомендацій, що базуються на доказах. На теперішній час Feeding Guidelines for Infants and YoungToddler (2017) можна пропонувати в якості прототипу національної настанови з питань вигодовування немовлят і малюків, а дані, що в ній містяться, поширювати.
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)