Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Чернишов, В. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 89
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Чернишов, В. А.
Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією [Текст] / В. А. Чернишов // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 1. - С. 78-84. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA (лекарственная терапия, осложнения)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МОЧЕВОЙ КИСЛОТЫ ВЫВЕДЕНИЕ, ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА -- URICOSURIC AGENTS (терапевтическое применение)
Аннотация: Узагальнено механізми, які пов’язують підвищений рівень сечової кислоти (СК) у сироватці крові – гіперурикемію з найчастішою із серцевих аритмій – фібриляцію передсердь (ФП). Актуальність проблеми пояснюється тим, що сироваткову концентрацію СК розглядають як незалежний маркер ризику ФП. Вона тісно пов’язана з початком і наступним продовженням ФП. Ризик ФП підвищується як у чоловіків, так і у жінок з гіперурикемією. Показано, яким чином гіперурикемія впливає на розвиток ФП, поєднуючись з іншими чинниками ризику, а також роль гіперурикемії, оксидантного стресу і активації ренін‑ангіотензинової системи в патогенезі ФП. Обговорюється асоціація гіперурикемії з поширенням ФП серед пацієнтів з порушеннями вуглеводного обміну (метаболічний синдром, цукровий діабет 2 типу), а також взаємозв’язок гіперурикемії з ендотеліальною судинною дисфункцією, оксидантним стресом, високим вмістом у крові маркерів системного запалення та інсулінорезистентністю. Наведено механізми участі гіперурикемії в ремоделюванні серця як чинника ризику ФП, зокрема обговорюється взаємозв’язок між гіперурикемією і розміром лівого передсердя, котрий може опосередковуватися через системне запалення та інсулінорезистентність. Показано прямий уражуючий вплив СК на кардіоміоцити лівого передсердя, який спричиняє їх структурне та іонне ремоделювання. Обговорюється роль активації ксантиноксидази в ініціації оксидантного стресу і запалення в кардіоміоцитах та ендотеліальних клітинах. Наголошено, що всі ці механізми скорочують потенціал дії передсердних кардіоміоцитів, знижують поріг ініціації механізму re‑entry, спричиняють появу першого та наступних епізодів ФП. Важливе місце в огляді відведено внутрішньоклітинній СК та її клітинним транспортерам у контексті їх участі в патогенезі ФП. Описано можливості медикаментозної корекції гіперурикемії щодо зниження ризику ФП, зокрема продемонстровано роль зниження вираженості оксидантного стресу в кардіоміоцитах передсердь за допомогою інгібітора К ксантиноксидази алопуринолу, інгібітора НАДФ‑оксидази апоциніну, антиоксиданту N‑ацетилцистеїну в зниженні ризику виникнення та повторення епізоду ФП, а також переходу аритмії в постійну форму. Обговорюються перспективи застосування інгібітора активності клітинного транспортера СК пробенециду для зниження ризику ФП за рахунок таких його механізмів, як зменшення внутрішньоклітинного накопичення СК і антиапоптотичної дії внаслідок спроможності препарату пригнічувати локально активовані оксидантний стрес і тканинну ренін‑ангіотензинову систему. Наголошено на важливості глибшого вивчення патофізіологічних механізмів розвитку ФП в умовах гіперурикемії для розробки найефективніших практичних рекомендацій з профілактики цієї аритмії в осіб з порушеннями пуринового обміну
Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: УУ21/2021/1
Журнал

Український терапевтичний журнал
2021г. № 1

Содержание:
Коркушко, О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку / О. В. Коркушко [та ін.]. - С.5-13. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Чижова В. П., Кузнэцов В. В., Апихтін К. О., Кошель Н. М., Черська М. С., Проскура Т. О., Самоць І. А., Наумчук Н. С.
Буздуган, І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології / І. О. Буздуган [та ін.]. - С.14-19. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Федів О. І., Роборчук С. В., Волошина Л. О.
Невойт, Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань / Г. В. Невойт. - С.20-25. - Бібліогр. наприкінці ст.
Рождественська, А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою / А. О. Рождественська. - С.26-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
Масік, Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень / Н. П. Масік, С. В. Нечипорук. - С.35-43. - Бібліогр. наприкінці ст.
Пасієшвілі, Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом / Т. М. Пасієшвілі. - С.44-48. - Бібліогр. наприкінці ст.
Дорофєєв, А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.49-55. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Ткач С. М., Деркач І. А., Гдаль В. А., Диня Ю. З.
Долженко, М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу / М. М. Долженко, І. В. Давидова. - С.56-63. - Бібліогр. наприкінці ст.
Няньковська, О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.64-70. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І.
Долженко, М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти / М. М. Долженко, Л. І. Конопляник. - С.71-77. - Бібліогр. наприкінці ст.
Чернишов, В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією / В. А. Чернишов. - С.78-84. - Бібліогр. наприкінці ст.
Лемко, О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1 / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар. - С.85-92. - Бібліогр. наприкінці ст.
Бабічев, Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності / Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева. - С.93-101. - Бібліогр. наприкінці ст.
Имеются экземпляры в отделах:
Экз. 1 (свободен)

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Чернишов, В. А.
Сімейна комбінована гіперліпідемія: сучасні уявлення про патофізіологію, діагностику і корекцію. Огляд літератури [Текст] / В. А. Чернишов // Український терапевтичний журнал. - 2021. - N 2. - С. 47-56. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРЛИПИДЕМИЯ СЕМЕЙНАЯ СОЧЕТАННАЯ -- HYPERLIPIDEMIA, FAMILIAL COMBINED (генетика, диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Огляд присвячено сучасним уявленням про патофізіологію, діагностику і корекцію сімейної комбінованої гіперліпідемії (СКГЛ) — найпоширенішої серед первинних дисліпідемій як у загальній популяції (1 — 3 %), так і серед пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда (20 — 38 %). Наголошено, що СКГЛ являє собою гетерогенний стан, у розвитку якого беруть участь різні генетичні детермінанти. Показано, що основною відомою біохімічною ознакою СКГЛ є надлишок у крові аполіпопротеїд В (АпоВ)‑вмісних ліпопротеїдів, тому гени білків, котрі беруть участь в їх метаболізмі, можуть претендувати на роль генів, які визначають розвиток СКГЛ. Наведено сучасні дані щодо генетичної характеристики СКГЛ та її патофізіології. Особливу увагу приділено діагностиці СКГЛ, виділено найбільш значущі її діагностичні ознаки. Оскільки СКГЛ не є моногенним розладом, а її фенотип характеризується високим рівнем холестерину ліпопротеїдів низької густини і/або тригліцеридів, це порушення ліпідного обміну часто не діагностується. Поєднання концентрацій АпоВ ≥ 120 мг/дл і тригліцеридів ≥ 1,5 ммоль/л (≥ 133 мг/дл) із сімейним анамнезом раннього дебюту серцево‑судинного захворювання можна використовувати для виявлення пацієнтів з імовірним діагнозом СКГЛ. Розглянуто вплив СКГЛ на кардіоваскулярний ризик, який почасти реалізується через її асоціацію з метаболічними коморбідними станами, такими як цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, котрі є етіологічними чинниками серцево‑судинних захворювань і підвищують кардіоваскулярний ризик через спільні патофізіологічні механізми, зокрема інсулінорезистентність м’язової та жирової тканини і гіперпродукцію печінкою ліпопротеїдів дуже низької густини. Висвітлено сучасні підходи до корекції СКГЛ відповідно до чинних рекомендацій, згідно з якими доцільно провести її корекцію як первинної атерогенної дисліпідемії та розпочинати втручання з впливу на чинники кардіоваскулярного ризику, котрі модифікуються (тютюнопаління, споживання алкоголю, надлишкова маса тіла, ожиріння). Обговорюються диференційовані підходи до корекції порушень ліпідного обміну при СКГЛ, починаючи з вибору гіполіпідемічного засобу першої лінії (статин, фібрат) або їх комбінованого застосування залежно від провідного фенотипу дисліпідемії, виявленого під час діагностики СКГЛ. Розглянуто сучасні комбінації гіполіпідемічних препаратів із додаванням до статинів і фібратів ω3‑жирних кислот, езетимібу та інгібіторів PCSK9 (алірокумабу, еволокумабу) з позиції їх впливу як на зниження кардіоваскулярного ризику, так і на складові фенотипу дисліпідемії, котрі спостерігають при СКГЛ
The review is devoted to the current knowledge about pathophysiology, diagnostics and correction of familial combined hyperlipidemia (FCHL) that is considered to be the most frequent among primary dyslipidemias in general population (1 — 3 %) as well as among the patients survived after myocardial infarction (20 — 38 %). The current knowledge about genetic characterization of FCHL and its pathophysiology are adduced. FCHL is emphasized to be a heterogenic state and many of genetic determinants are involved in its development. Excessive concentration of apolipoprotein B (ApoB) — containing lipoproteins is shown to be the main biochemical sign of FCHL and hence, the genes of proteins participated in their metabolism could be claimed for genes‑candidates of FCHL. A special attention is paid to the diagnostics of FCHL, the most valuable diagnostic signs of FCHL are emphasized because FCHL is not monogenic disorder and due to its phenotype characterized by high levels of low‑density lipoprotein cholesterol and/or triglyceride (TG), this lipid disorder is not frequently diagnosed. A combination of concentrations of ApoB 120 mg/dl and TG 1.5 mmol/l ( 133 mg/dl) with a family history of early cardiovascular debut could be used today for revelation of patients with a probable diagnosis of FCHL. The influence of FCHL on cardiovascular risk (CVR) that is partly realized through its association with metabolic comorbid conditions such as type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, nonalcoholic fatty liver disease is considered. These comorbid conditions could play a role of etiological causes of cardiovascular disease and could increase a CVR through some common pathophysiological mechanisms such as insulin resistance of muscular and fat tissues and hepatic overproduction of very low‑density lipoproteins. The current approaches to FCHL correction in accordance with acting recommendations are elucidated. They consider its correction to be necessary as a primary atherogenic dyslipidemia and propose to start intervention from the influence on modified factors of CVR (smoking, alcohol consumption, excessive body mass, obesity). Some differential approaches to correction of lipid exchange disorders in FCHL from the beginning of the first line hypolipidemic agent (statin of fibrate) or their combined usage depended on dyslipidemia phenotype revealed during diagnostics of FCHL are discussed. Update combinations of hypolipidemic agents with an addition to statin and fibrate omega‑3 fatty acids, ezetimibe and inhibitors of PCSK9 (alirocumab, evolocumab) from the point of their influence on a reduction of CVR as well as on the components of dyslipidemia phenotype occurred in FCHL are considered.
Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: УУ21/2021/2
Журнал

Український терапевтичний журнал
2021г. № 2

Содержание:
Nesen, A. O. Peculiarities of influense of risk factors and cardiometabolic disorders on the course of hypertension with comorbid complications / A. O. Nesen [et al.]. - С.5-13. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Chemyshov V. A., Babenko O. V., Shkapo V. L., Valentynova I. A.
Shalimova, A. S. Masked uncontrolled hypertension: risk factors and ways of influence / A. S. Shalimova, J. Wolf. - С.14-20. - Бібліогр. наприкінці ст.
Radchenko, A. O. Assessment of oxidative status and inflammation in patients with arterial hypertension and subclinical hypothyroidism and their relationship to aging rates / A. O. Radchenko, O. V. Kolesnikova. - С.21-26. - Бібліогр. наприкінці ст.
Хухліна, О. С. Патогенетичне обгрунтування корекції дисфункції ендотелію кверцетином у комплексному лікуванні неалкогольного стеатогепатиту та діабетичної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет 2 типу / О. С. Хухліна, А. А. Антонів, З. Я. Коцюбійчук. - С.27-34. - Бібліогр. наприкінці ст.
Андруша, А. Б. Кальційзалежні ускладнення лактазної недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу / А. Б. Андруша. - С.35-41. - Бібліогр. наприкінці ст.
Zhuravlyova, L. V. Role of adenosine monophosphate-activated protein kinase as a regulator of cell energy balance in patients with metabolic disorders. Literature review / L. V. Zhuravlyova, Yu. D. Stoianova. - С.42-46. - Бібліогр. наприкінці ст.
Чернишов, В. А. Сімейна комбінована гіперліпідемія: сучасні уявлення про патофізіологію, діагностику і корекцію. Огляд літератури / В. А. Чернишов. - С.47-56. - Бібліогр. наприкінці ст.
Лемко, О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 2 / О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар. - С.57-65. - Бібліогр. наприкінці ст.
Журавльова, Л. В. Деякі питання антибактеріальної терапії в ревматології. Огляд літератури / Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало. - С.66-73. - Бібліогр. наприкінці ст.
Пивовар, С. М. Перспективи застосування гормонів щитоподібної залози у хворих із серцевою недостатністю. Огляд літератури / С. М. Пивовар [та ін.]. - С.74-79. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Рудик Ю. С., Кротова О. Б., Паніна Л. В.
Имеются экземпляры в отделах:
Экз. 1 (свободен)

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Чернишов, В. А.
Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою [Текст] / В. А. Чернишов, І. А. Валентинова, В. Л. Шкапо // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 2. - С. 20-29. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, кровь, осложнения)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (кровь, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (кровь, осложнения)
Аннотация: Мета роботи — уточнити імовірні асоціації індексів інсулінорезистентності (ІР) з метаболічними чинниками (МЧ) серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ). Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження за даними історій хвороб 255 пацієнтів (123 (48,2 %) жінок і 132 (51,8 %) чоловіків віком від 23 до 79 років (середній вік — (59,39 ± 1,09) року) із ГХ І — ІІI стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (Харків). Пацієнтів розподілили на чотири групи за двома індексами ІР — тригліцерид-глюкозним (ТГГІ) та атерогенним індексом плазми крові (АІПК), розрахованими за стандартними формулами. Наявності у пацієнтів ІР відповідали ТГГІ 4,82 (n = 121) і АІПК 0,21 (n = 126), її відсутності — ТГГІ 4,81 (n
Доп.точки доступа:
Валентинова, І. А.
Шкапо, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шифр: УУ21/2020/2
Журнал

Український терапевтичний журнал
2020г. № 2

Содержание:
Fadieienko, G. D. Modern possibilities of diagnosis of visceral obesity and its practical significance / G. D. Fadieienko, Ya. V. Nikiforova, O. V. Stepanova. - С.5-13
Скрипник, І. М. Особливості профілактики уражень печінки у хворих на гостру лімфобластну лейкемію у поєднанні з ожирінням / І. М. Скрипник, Г. С. Маслова. - С.14-19. - Бібліогр. наприкінці ст.
Чернишов, В. А. Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою / В. А. Чернишов, І. А. Валентинова, В. Л. Шкапо. - С.20-29. - Бібліогр. наприкінці ст.
Журавльова, Л. В. Особливості атеросклеротичної бляшки та рівня адипоцитокінів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та хронічним панкреатитом / Л. В. Журавльова, Д. І. Пильов. - С.30-36. - Бібліогр. наприкінці ст.
Бабінець, Л. С. Оптимізація корекції ентеропанкреатичного синдрому у комплексній реабілітації пацієнтів з хронічним панкреатитом у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу / Л. С. Бабінець, Г. М. Сасик. - С.37-42. - Бібліогр. наприкінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Вплив пробіотичного харчування при цукровому діабеті 2 типу / Г. Д. Фадєєнко, О. Г. Курінна. - С.43-51. - Бібліогр. наприкінці ст.
Петюніна, О. В. Мозковий нейротрофічний фактор та його поліморфізм VaI66Met (rs6265). Значення для серцево-судинної системи / О. В. Петюніна, М. П. Копиця. - С.52-59. - Бібліогр. наприкінці ст.
Ходош, Э. М. Внебольничная пневмония: морфологические и клинико-лучевые характеристики легочного инфильтрата / Э. М. Ходош. - С.60-68. - Библиогр. в конце ст.
Ковальова, О. М. Інформована згода: медичні, етичні та правові аспекти / О. М. Ковальова. - С.69-74. - Бібліогр. наприкінці ст.
Пасієшвілі, Л. М. Ятрогенії та лікарські помилки як небажаний, але наявний атрибут медичної діяльності / Л. М. Пасієшвілі, А. А. Заздравнов, Н. М. Железнякова. - С.75-81. - Бібліогр. наприкінці ст.
Имеются экземпляры в отделах:
Экз. 1 (свободен)

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

(Нет сведений об экземплярах)
Шифр: УУ21/2020/3
Журнал

Український терапевтичний журнал
2020г. № 3

Содержание:
Чернишов, В. А. Вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою і метаболічними розладами спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику в пацієнтів з гіпертонічною хворобою / В. А. Чернишов, А. О. Несен. - С.5-14. - Бібліогр. наприкінці ст.
Топчій, І. І. Особливості перебігу нефропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу: генетичні аспекти та ангіогенез / І. І. Топчій [та ін.]. - С.15-21. - Бібліогр. наприкінці ст.
Другие авторы: Щербань Т. Д., Семенових П. С., Гальчінська В. Ю., Савічева К. О.
Анохіна, Г. А. Пробіотики у профілактиці та лікуванні захворювань людини / Г. А. Анохіна. - С.22-28. - Бібліогр. наприкінці ст.
Деркач, И. А. Роль кишечной микробиоты в развитии уролитиаза у пациентов с синдромом раздраженного кишечника / И. А. Деркач [и др.]. - С.29-36. - Библиогр. в конце ст.
Другие авторы: Дорофеев А. Э., Руденко Н. Н., Дорофеева А. А., Дыня Ю. З.
Звягинцева, Т. Д. Синдром раздраженного кишечника с запором: возможности пребиотической терапии / Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай. - С.37-45. - Библиогр. в конце ст.
Бабінець, Л. С. Цукровий діабет 2 типу: положення європейських протоколів щодо лікування і співпраці з пацієнтом у первинній медичній практиці / Л. С. Бабінець. - С.46-51. - Бібліогр. наприкінці ст.
Колеснікова, О. В. Метаболічно-асоційовані захворювання і роль епігенетики та епігенетичного віку в їх профілактиці / О. В. Колеснікова, О. Є. Запровавльна, А. В. Потапенко. - С.52-60. - Бібліогр. наприкінці ст.
Гріднєв, О. Є. Синдром обструктивного апное/гіпное сну та неалкогольна жирова хвороба печінки: роль гіпоксії / О. Є. Гріднєв, О. В. Коротченко. - С.61-66. - Бібліогр. наприкінці ст.
Бабляк, С. Д. Поширеність фібриляції передсердь в осіб після 40 років: тихоокеанські виклики та японські прогнози / С. Д. Бабляк, Ю. С. Рудик, Ю. О. Матвієнко. - С.67-73. - Бібліогр. наприкінці ст.
Kurinna, O. G. Cardiovascular risk factors in patients with NAFLD and its relationship with the gut microbiota / O. G. Kurinna. - С.74-80. - Бібліогр. наприкінці ст.
Дорогавцева, Г. А. Лімфопроліферативні захворювання крові як причина патології печінки / Г. А. Дорогавцева. - С.81-86. - Бібліогр. наприкінці ст.
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

Чернишов, В. А.
Вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою і метаболічними розладами спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику в пацієнтів з гіпертонічною хворобою [Текст] / В. А. Чернишов, А. О. Несен // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 3. - С. 5-14. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (генетика, диагностика, кровь, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, кровь, осложнения)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (генетика, диагностика, кровь, осложнения)
Аннотация: Мета — уточнити вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою (ГХ) і метаболічними розладами (МР) (надмірна маса тіла, ожиріння, цукровий діабет) спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику (артеріальний тиск (АТ), характеристики вісцерального ожиріння, стан ліпідного, вуглеводного і пуринового обміну) у пацієнтів із ГХ
Обтяжена за ГХ і МР спадковість асоціюється з такими чинниками серцево-судинного ризику, як підвищення АТ, збільшення ЗМЖ та ІМЖ у поєднанні з ГХС, порушенням зворотного транспорту ХС і підвищенням сироваткового вмісту СК у пробандів з ГХ та ІР
Доп.точки доступа:
Несен, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

(Нет сведений об экземплярах)
Шифр: УУ21/2019/3
Журнал

Український терапевтичний журнал
2019г. № 3

Содержание:
Скрипник, І. М. Слово про вчителя. До 100-річчя доктора медичних наук, професора Української медичної стоматологічної академії Максима Андрійовича Дудченка / І. М. Скрипник [та ін.] . - С.5-8
Другие авторы: Маслова Г. С., Гопко О. Ф., Шевченко Т. І., Сорокіна С. І., Шапошник О. А.
Петюніна, О. В. Порушення емоційного стану та несприятливі події після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST : дослідження "випадок - контроль" / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник. - С.9-15
Пасієшвілі, Т. М. Оцінка особливостей змін та діагностичної інформативності цитокінового профілю в осіб молодого віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що протікає на тлі автоімунного запалення / Т. М. Пасієшвілі. - С.16-21
Пивовар, С. М. Модель несприятливого перебігу серцевої недостатності з урахуванням тиреоїдного статусу хворих / С. М. Пивовар. - С.22-27
Буряковская, А. А. Связь между уровнем пролактина, нарушениями сна и эффективностью коррекции гликемии у пациентов с сочетанным течением гипертонической болезни и сахарного диабета 2 типа / А. А. Буряковская, А. С. Исаева. - С.28-33
Соболь, В. О. Метаболічні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням / В. О. Соболь [та ін.]. - С.34-40
Другие авторы: Лизогуб В. Г., Пузанова О. Г., Мошковська Ю. О.
Хухліна, О. С. Вплив пролактину на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів у хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу / О. С. Хухліна [та ін.] . - С.41-46
Другие авторы: Дрозд В. Ю., Антонів А. А., Рощук О. І.
В’юн, Т. І. Кореляційні зв’язки між клініко-анамнестичними характеристиками та біохімічними показниками метаболізму кісткової тканини з коморбідністю хронічного панкреатиту та артеріальної гіпертензії / Т. І. В’юн. - С.47-52
Філіпюк, А. Л. Тромбоцитарно-коагуляційний гемостаз за умов поєднаного ураження серця та жовчного міхура / А. Л. Філіпюк, Л. М. Стрільчук. - С.53-58
Пильов, Д. І. Взаємозв’язок васпіна, TNF-α та показників вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу / Д. І. Пильов. - С.59-63
Волошин, О. І. Синдром хронічної втоми : клініко-патофізіологічні, діагностичні та диференційно-діагностичні аспекти (огляд літератури та дані власних спостережень) / О. І. Волошин [та ін.]. - С.64-71
Другие авторы: Сенюк Б. П., Волошина Л. О., Присяжнюк В. П., Доголіч О. І.
Головач, І. Ю. Ідіопатичні запальні міопатії : складнощі діагностики (огляд) / І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна. - С.72-86
Черновол, А. С. Лабиальный герпес : взгляд на проблему, варианты оптимизации наружной терапии / А. С. Черновол. - С.87-91
Чернишов, В. А. Звіт про роботу Експертної проблемноїї комісії "Терапія" МОЗ та НАМН України за перше півріччя 2019 року / В. А. Чернишов. - С.92
Нет сведений об экземплярах
Найти похожие
Перейти к описаниям статей

10.

Шифр: УУ21/2019/1
Журнал

Український терапевтичний журнал
2019г. № 1

Содержание:
Біловол, О. М. Життя триває... (до 100-річчя від дня народження видатного вченого Л. Т. Малої) / О. М. Біловол. - С.5-6
Фадєєнко, Г. Д. Підвищення ефективності лікування гіпертонічної хвороби та ожиріння шляхом індивідуальної кореції харчової поведінки / Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова. - С.7-13
Аляви, А. Л. Оценка состояния вентиляционной функции легких при развитии легочной гипертензии у больных бронхиальной астмой во взаимосвязи с нарушениями эндотелийзависимой вазодилатации / А. Л. Аляви [и др.] . - С.14-17
Другие авторы: Рахимова Д. А., Тиллаева Ш. Ш., Сабиржанова З. Т.
Топчій, І. І. Особливості впливу нікотинової кислоти на стан фосфорно-кальцієвого обміну у хворих на діабетичну нефропатію / І. І. Топчій [та ін.]. - С.18-24
Другие авторы: Якименко Ю. С., Гальчинська В. Ю., Семенових П. С., Тумка А. В.
Несен, А. О. Хронічні неінфекційні захворювання : акцент на мультиморбідні патологічні стани та кардіоваскулярний ризик / А. О. Несен #102: UA. - С.25-32
Другие авторы: Чернишов В. А., Шкапо В. Л., Валентинова І. А.
Коваль, С. М. Кардіопротекторний та антиатерогенний вік-залежний фактор диференціації росту-11 у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням / С. М. Коваль [та ін.]. - С.33-39
Другие авторы: Снігурська І. О., Милославський Д. К., Пенькова М. Ю., Гальчинська В. Ю., Щенявська О. М.
Ткачишин, О. В. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду / О. В. Ткачишин. - С.40-49
Петюніна, О. В. Зв’язок макрофагінгібуючого фактора з клініко-анамнестичними показниками хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST / О. В. Петюніна, М. П. Копиця, А. В. Кобець. - С.50-56
Маслова, Г. С. Біохімічні особливості уражень печінки у хворих на гостру лімфобластну лейкемію групи стандартного ризику / Г. С. Маслова, І. М. Скрипник. - С.57-62
Пивовар, С. М. Реверсивний трийодтиронін та серцева недостатність / С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, О. Б. Кротова. - С.63-69
Ємельянова, Н. Ю. Корекція показників ротової рідини у хворих з бронхокардіальною патологією / Н. Ю. Ємельянова. - С.70-74
Кондратюк, В. Є. Гіпоурикемічна ефективність синбіотика в комплексному лікуванні хворих на подагру / В. Є. Кондратюк [та ін.] . - С.75-84
Другие авторы: Тарасенко О. М., Натрус Л. В., Пономарьова І. Г.
Бенца, Т. М. Новые возможности патогенетической терапии остеоартроза / Т. М. Бенца. - С.87-92
Запровальна, О. Є. Здорове старіння : медико-біологічні та соціально-економічні аспекти / О. Є. Запровальна, О. В. Колеснікова. - С.93-102
Лісовий, В. М. Життя і доля творця вітчизняного інсуліну В. М. Когана-Ясного (до 130-річчя з дня народження) / В. М. Лісовий, М. П. Бойчак, Ж. М. Перцева. - С.103-114
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)