Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Чернишов, В. А.$<.>)

Общее количество найденных документов : 89
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чернишов В. А.
Заглавие : Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2021. - N 1. - С. 78-84 (Шифр УУ21/2021/1)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРУРИКЕМИЯ -- HYPERURICEMIA
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МОЧЕВОЙ КИСЛОТЫ ВЫВЕДЕНИЕ, ЛЕКАРСТВЕННЫЕ СРЕДСТВА -- URICOSURIC AGENTS
Аннотация: Узагальнено механізми, які пов’язують підвищений рівень сечової кислоти (СК) у сироватці крові – гіперурикемію з найчастішою із серцевих аритмій – фібриляцію передсердь (ФП). Актуальність проблеми пояснюється тим, що сироваткову концентрацію СК розглядають як незалежний маркер ризику ФП. Вона тісно пов’язана з початком і наступним продовженням ФП. Ризик ФП підвищується як у чоловіків, так і у жінок з гіперурикемією. Показано, яким чином гіперурикемія впливає на розвиток ФП, поєднуючись з іншими чинниками ризику, а також роль гіперурикемії, оксидантного стресу і активації ренін‑ангіотензинової системи в патогенезі ФП. Обговорюється асоціація гіперурикемії з поширенням ФП серед пацієнтів з порушеннями вуглеводного обміну (метаболічний синдром, цукровий діабет 2 типу), а також взаємозв’язок гіперурикемії з ендотеліальною судинною дисфункцією, оксидантним стресом, високим вмістом у крові маркерів системного запалення та інсулінорезистентністю. Наведено механізми участі гіперурикемії в ремоделюванні серця як чинника ризику ФП, зокрема обговорюється взаємозв’язок між гіперурикемією і розміром лівого передсердя, котрий може опосередковуватися через системне запалення та інсулінорезистентність. Показано прямий уражуючий вплив СК на кардіоміоцити лівого передсердя, який спричиняє їх структурне та іонне ремоделювання. Обговорюється роль активації ксантиноксидази в ініціації оксидантного стресу і запалення в кардіоміоцитах та ендотеліальних клітинах. Наголошено, що всі ці механізми скорочують потенціал дії передсердних кардіоміоцитів, знижують поріг ініціації механізму re‑entry, спричиняють появу першого та наступних епізодів ФП. Важливе місце в огляді відведено внутрішньоклітинній СК та її клітинним транспортерам у контексті їх участі в патогенезі ФП. Описано можливості медикаментозної корекції гіперурикемії щодо зниження ризику ФП, зокрема продемонстровано роль зниження вираженості оксидантного стресу в кардіоміоцитах передсердь за допомогою інгібітора К ксантиноксидази алопуринолу, інгібітора НАДФ‑оксидази апоциніну, антиоксиданту N‑ацетилцистеїну в зниженні ризику виникнення та повторення епізоду ФП, а також переходу аритмії в постійну форму. Обговорюються перспективи застосування інгібітора активності клітинного транспортера СК пробенециду для зниження ризику ФП за рахунок таких його механізмів, як зменшення внутрішньоклітинного накопичення СК і антиапоптотичної дії внаслідок спроможності препарату пригнічувати локально активовані оксидантний стрес і тканинну ренін‑ангіотензинову систему. Наголошено на важливості глибшого вивчення патофізіологічних механізмів розвитку ФП в умовах гіперурикемії для розробки найефективніших практичних рекомендацій з профілактики цієї аритмії в осіб з порушеннями пуринового обміну
Найти похожие

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2021г.,N 1
Интересные статьи :
Коркушко О. В. Взаємозв’язок між спектральними показниками варіабельності серцевого ритму та порушеною глікемією натще у практично здорових осіб та осіб з дисциркуляторною атеросклеротичною енцефалопатією похилого віку/ О. В. Коркушко [та ін.] (стр.5-13)
Буздуган І. О. Патогенетичний зв’язок H.pylori з розвитком пептичної виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, артеріальної гіпертензії та цукрового діабету 2 типу. Лікування пацієнтів з H.pylori за наявності токсигенних штамів та супутньої патології/ І. О. Буздуган [та ін.] (стр.14-19)
Невойт Г. В. Оцінка клінічної ефективності способу визначення персоніфікованої корекції стилю життя пацієнтів та нові перспективні предиктори неінфекційних захворювань/ Г. В. Невойт (стр.20-25)
Рождественська А. О. Ультрасонографічний профіль маніфестації неалкогольної жирової хвороби печінки у пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ А. О. Рождественська (стр.26-34)
Масік Н. П. Патогенетичне обгрунтування застосування переривчастої нормобаричної гіпокситерапії в реабілітації хворих на хронічне обструктивне захворювання легень/ Н. П. Масік, С. В. Нечипорук (стр.35-43)
Пасієшвілі Т. М. Роль дисфункції антиоксидантної системи у перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у молодих пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом/ Т. М. Пасієшвілі (стр.44-48)
Дорофєєв А. Е. Дивертикулярна хвороба кишечника у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.49-55)
Долженко М. М. Інгібітори протонної помпи: що треба знати кардіологу/ М. М. Долженко, І. В. Давидова (стр.56-63)
Няньковська О. С. Значення пребіотиків у регуляції порушень при метаболічному синдромі/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.64-70)
Долженко М. М. Від неалкогольної жирової хвороби до COVID-19: сьогодення та перспективи застосування урсодезоксихолевої кислоти/ М. М. Долженко, Л. І. Конопляник (стр.71-77)
Чернишов В. А. Ризик фібриляції передсердь, асоційований з гіперурикемією/ В. А. Чернишов (стр.78-84)
Лемко О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 1/ О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар (стр.85-92)
Бабічев Д. П. Теоретичні та практичні аспекти застосування біомаркерів при хронічній серцевій недостатності/ Д. П. Бабічев, Ю. С. Рудик, О. О. Меденцева (стр.93-101)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чернишов В. А.
Заглавие : Сімейна комбінована гіперліпідемія: сучасні уявлення про патофізіологію, діагностику і корекцію. Огляд літератури
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2021. - N 2. - С. 47-56 (Шифр УУ21/2021/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРЛИПИДЕМИЯ СЕМЕЙНАЯ СОЧЕТАННАЯ -- HYPERLIPIDEMIA, FAMILIAL COMBINED
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Огляд присвячено сучасним уявленням про патофізіологію, діагностику і корекцію сімейної комбінованої гіперліпідемії (СКГЛ) — найпоширенішої серед первинних дисліпідемій як у загальній популяції (1 — 3 %), так і серед пацієнтів з перенесеним інфарктом міокарда (20 — 38 %). Наголошено, що СКГЛ являє собою гетерогенний стан, у розвитку якого беруть участь різні генетичні детермінанти. Показано, що основною відомою біохімічною ознакою СКГЛ є надлишок у крові аполіпопротеїд В (АпоВ)‑вмісних ліпопротеїдів, тому гени білків, котрі беруть участь в їх метаболізмі, можуть претендувати на роль генів, які визначають розвиток СКГЛ. Наведено сучасні дані щодо генетичної характеристики СКГЛ та її патофізіології. Особливу увагу приділено діагностиці СКГЛ, виділено найбільш значущі її діагностичні ознаки. Оскільки СКГЛ не є моногенним розладом, а її фенотип характеризується високим рівнем холестерину ліпопротеїдів низької густини і/або тригліцеридів, це порушення ліпідного обміну часто не діагностується. Поєднання концентрацій АпоВ ≥ 120 мг/дл і тригліцеридів ≥ 1,5 ммоль/л (≥ 133 мг/дл) із сімейним анамнезом раннього дебюту серцево‑судинного захворювання можна використовувати для виявлення пацієнтів з імовірним діагнозом СКГЛ. Розглянуто вплив СКГЛ на кардіоваскулярний ризик, який почасти реалізується через її асоціацію з метаболічними коморбідними станами, такими як цукровий діабет 2 типу, метаболічний синдром, неалкогольна жирова хвороба печінки, котрі є етіологічними чинниками серцево‑судинних захворювань і підвищують кардіоваскулярний ризик через спільні патофізіологічні механізми, зокрема інсулінорезистентність м’язової та жирової тканини і гіперпродукцію печінкою ліпопротеїдів дуже низької густини. Висвітлено сучасні підходи до корекції СКГЛ відповідно до чинних рекомендацій, згідно з якими доцільно провести її корекцію як первинної атерогенної дисліпідемії та розпочинати втручання з впливу на чинники кардіоваскулярного ризику, котрі модифікуються (тютюнопаління, споживання алкоголю, надлишкова маса тіла, ожиріння). Обговорюються диференційовані підходи до корекції порушень ліпідного обміну при СКГЛ, починаючи з вибору гіполіпідемічного засобу першої лінії (статин, фібрат) або їх комбінованого застосування залежно від провідного фенотипу дисліпідемії, виявленого під час діагностики СКГЛ. Розглянуто сучасні комбінації гіполіпідемічних препаратів із додаванням до статинів і фібратів ω3‑жирних кислот, езетимібу та інгібіторів PCSK9 (алірокумабу, еволокумабу) з позиції їх впливу як на зниження кардіоваскулярного ризику, так і на складові фенотипу дисліпідемії, котрі спостерігають при СКГЛThe review is devoted to the current knowledge about pathophysiology, diagnostics and correction of familial combined hyperlipidemia (FCHL) that is considered to be the most frequent among primary dyslipidemias in general population (1 — 3 %) as well as among the patients survived after myocardial infarction (20 — 38 %). The current knowledge about genetic characterization of FCHL and its pathophysiology are adduced. FCHL is emphasized to be a heterogenic state and many of genetic determinants are involved in its development. Excessive concentration of apolipoprotein B (ApoB) — containing lipoproteins is shown to be the main biochemical sign of FCHL and hence, the genes of proteins participated in their metabolism could be claimed for genes‑candidates of FCHL. A special attention is paid to the diagnostics of FCHL, the most valuable diagnostic signs of FCHL are emphasized because FCHL is not monogenic disorder and due to its phenotype characterized by high levels of low‑density lipoprotein cholesterol and/or triglyceride (TG), this lipid disorder is not frequently diagnosed. A combination of concentrations of ApoB 120 mg/dl and TG 1.5 mmol/l ( 133 mg/dl) with a family history of early cardiovascular debut could be used today for revelation of patients with a probable diagnosis of FCHL. The influence of FCHL on cardiovascular risk (CVR) that is partly realized through its association with metabolic comorbid conditions such as type 2 diabetes mellitus, metabolic syndrome, nonalcoholic fatty liver disease is considered. These comorbid conditions could play a role of etiological causes of cardiovascular disease and could increase a CVR through some common pathophysiological mechanisms such as insulin resistance of muscular and fat tissues and hepatic overproduction of very low‑density lipoproteins. The current approaches to FCHL correction in accordance with acting recommendations are elucidated. They consider its correction to be necessary as a primary atherogenic dyslipidemia and propose to start intervention from the influence on modified factors of CVR (smoking, alcohol consumption, excessive body mass, obesity). Some differential approaches to correction of lipid exchange disorders in FCHL from the beginning of the first line hypolipidemic agent (statin of fibrate) or their combined usage depended on dyslipidemia phenotype revealed during diagnostics of FCHL are discussed. Update combinations of hypolipidemic agents with an addition to statin and fibrate omega‑3 fatty acids, ezetimibe and inhibitors of PCSK9 (alirocumab, evolocumab) from the point of their influence on a reduction of CVR as well as on the components of dyslipidemia phenotype occurred in FCHL are considered.
Найти похожие

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2021г.,N 2
Интересные статьи :
Nesen A. O. Peculiarities of influense of risk factors and cardiometabolic disorders on the course of hypertension with comorbid complications/ A. O. Nesen [et al.] (стр.5-13)
Shalimova A. S. Masked uncontrolled hypertension: risk factors and ways of influence/ A. S. Shalimova, J. Wolf (стр.14-20)
Radchenko A. O. Assessment of oxidative status and inflammation in patients with arterial hypertension and subclinical hypothyroidism and their relationship to aging rates/ A. O. Radchenko, O. V. Kolesnikova (стр.21-26)
Хухліна О. С. Патогенетичне обгрунтування корекції дисфункції ендотелію кверцетином у комплексному лікуванні неалкогольного стеатогепатиту та діабетичної хвороби нирок у хворих на цукровий діабет 2 типу/ О. С. Хухліна, А. А. Антонів, З. Я. Коцюбійчук (стр.27-34)
Андруша А. Б. Кальційзалежні ускладнення лактазної недостатності у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу/ А. Б. Андруша (стр.35-41)
Zhuravlyova L. V. Role of adenosine monophosphate-activated protein kinase as a regulator of cell energy balance in patients with metabolic disorders. Literature review/ L. V. Zhuravlyova, Yu. D. Stoianova (стр.42-46)
Чернишов В. А. Сімейна комбінована гіперліпідемія: сучасні уявлення про патофізіологію, діагностику і корекцію. Огляд літератури/ В. А. Чернишов (стр.47-56)
Лемко О. І. Коморбідні стани при хронічному обструктивному захворюванні легень: вивчені та дискусійні питання. Частина 2/ О. І. Лемко, М. О. Гайсак, Д. В. Решетар (стр.57-65)
Журавльова Л. В. Деякі питання антибактеріальної терапії в ревматології. Огляд літератури/ Л. В. Журавльова, М. О. Олійник, Ю. К. Сікало (стр.66-73)
Пивовар С. М. Перспективи застосування гормонів щитоподібної залози у хворих із серцевою недостатністю. Огляд літератури/ С. М. Пивовар [та ін.] (стр.74-79)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чернишов В. А., Валентинова І. А., Шкапо В. Л.
Заглавие : Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2020. - N 2. - С. 20-29 (Шифр УУ21/2020/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS
Аннотация: Мета роботи — уточнити імовірні асоціації індексів інсулінорезистентності (ІР) з метаболічними чинниками (МЧ) серцево-судинного ризику (ССР) у пацієнтів із гіпертонічною хворобою (ГХ). Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження за даними історій хвороб 255 пацієнтів (123 (48,2 %) жінок і 132 (51,8 %) чоловіків віком від 23 до 79 років (середній вік — (59,39 ± 1,09) року) із ГХ І — ІІI стадії, які перебували на обстеженні та лікуванні в клініці ДУ «Національний інститут терапії імені Л.Т. Малої НАМН України» (Харків). Пацієнтів розподілили на чотири групи за двома індексами ІР — тригліцерид-глюкозним (ТГГІ) та атерогенним індексом плазми крові (АІПК), розрахованими за стандартними формулами. Наявності у пацієнтів ІР відповідали ТГГІ 4,82 (n = 121) і АІПК 0,21 (n = 126), її відсутності — ТГГІ 4,81 (n
Найти похожие

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2020г.,N 2
Интересные статьи :
Fadieienko G. D. Modern possibilities of diagnosis of visceral obesity and its practical significance/ G. D. Fadieienko, Ya. V. Nikiforova, O. V. Stepanova (стр.5-13)
Скрипник І. М. Особливості профілактики уражень печінки у хворих на гостру лімфобластну лейкемію у поєднанні з ожирінням/ І. М. Скрипник, Г. С. Маслова (стр.14-19)
Чернишов В. А. Асоціація індексів інсулінорезистентності з метаболічними чинниками серцево-судинного ризику у пацієнтів із гіпертонічною хворобою/ В. А. Чернишов, І. А. Валентинова, В. Л. Шкапо (стр.20-29)
Журавльова Л. В. Особливості атеросклеротичної бляшки та рівня адипоцитокінів у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу та хронічним панкреатитом/ Л. В. Журавльова, Д. І. Пильов (стр.30-36)
Бабінець Л. С. Оптимізація корекції ентеропанкреатичного синдрому у комплексній реабілітації пацієнтів з хронічним панкреатитом у поєднанні з цукровим діабетом 2 типу/ Л. С. Бабінець, Г. М. Сасик (стр.37-42)
Фадєєнко Г. Д. Вплив пробіотичного харчування при цукровому діабеті 2 типу/ Г. Д. Фадєєнко, О. Г. Курінна (стр.43-51)
Петюніна О. В. Мозковий нейротрофічний фактор та його поліморфізм VaI66Met (rs6265). Значення для серцево-судинної системи/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця (стр.52-59)
Ходош Э. М. Внебольничная пневмония: морфологические и клинико-лучевые характеристики легочного инфильтрата/ Э. М. Ходош (стр.60-68)
Ковальова О. М. Інформована згода: медичні, етичні та правові аспекти/ О. М. Ковальова (стр.69-74)
Пасієшвілі Л. М. Ятрогенії та лікарські помилки як небажаний, але наявний атрибут медичної діяльності/ Л. М. Пасієшвілі, А. А. Заздравнов, Н. М. Железнякова (стр.75-81)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Чернишов В. А. Вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою і метаболічними розладами спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику в пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ В. А. Чернишов, А. О. Несен (стр.5-14)
Топчій І. І. Особливості перебігу нефропатії у хворих на цукровий діабет 2 типу: генетичні аспекти та ангіогенез/ І. І. Топчій [та ін.] (стр.15-21)
Анохіна Г. А. Пробіотики у профілактиці та лікуванні захворювань людини/ Г. А. Анохіна (стр.22-28)
Деркач И. А. Роль кишечной микробиоты в развитии уролитиаза у пациентов с синдромом раздраженного кишечника/ И. А. Деркач [и др.] (стр.29-36)
Звягинцева Т. Д. Синдром раздраженного кишечника с запором: возможности пребиотической терапии/ Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай (стр.37-45)
Бабінець Л. С. Цукровий діабет 2 типу: положення європейських протоколів щодо лікування і співпраці з пацієнтом у первинній медичній практиці/ Л. С. Бабінець (стр.46-51)
Колеснікова О. В. Метаболічно-асоційовані захворювання і роль епігенетики та епігенетичного віку в їх профілактиці/ О. В. Колеснікова, О. Є. Запровавльна, А. В. Потапенко (стр.52-60)
Гріднєв О. Є. Синдром обструктивного апное/гіпное сну та неалкогольна жирова хвороба печінки: роль гіпоксії/ О. Є. Гріднєв, О. В. Коротченко (стр.61-66)
Бабляк С. Д. Поширеність фібриляції передсердь в осіб після 40 років: тихоокеанські виклики та японські прогнози/ С. Д. Бабляк, Ю. С. Рудик, Ю. О. Матвієнко (стр.67-73)
Kurinna O. G. Cardiovascular risk factors in patients with NAFLD and its relationship with the gut microbiota/ O. G. Kurinna (стр.74-80)
Дорогавцева Г. А. Лімфопроліферативні захворювання крові як причина патології печінки/ Г. А. Дорогавцева (стр.81-86)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Чернишов В. А., Несен А. О.
Заглавие : Вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою і метаболічними розладами спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику в пацієнтів з гіпертонічною хворобою
Место публикации : Український терапевтичний журнал. - Київ, 2020. - N 3. - С. 5-14 (Шифр УУ21/2020/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
Аннотация: Мета — уточнити вплив обтяженої за гіпертонічною хворобою (ГХ) і метаболічними розладами (МР) (надмірна маса тіла, ожиріння, цукровий діабет) спадковості на деякі чинники серцево-судинного ризику (артеріальний тиск (АТ), характеристики вісцерального ожиріння, стан ліпідного, вуглеводного і пуринового обміну) у пацієнтів із ГХОбтяжена за ГХ і МР спадковість асоціюється з такими чинниками серцево-судинного ризику, як підвищення АТ, збільшення ЗМЖ та ІМЖ у поєднанні з ГХС, порушенням зворотного транспорту ХС і підвищенням сироваткового вмісту СК у пробандів з ГХ та ІР
Найти похожие

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2019г.,N 3
Интересные статьи :
Скрипник І. М. Слово про вчителя. До 100-річчя доктора медичних наук, професора Української медичної стоматологічної академії Максима Андрійовича Дудченка/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.5-8)
Петюніна О. В. Порушення емоційного стану та несприятливі події після інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST : дослідження "випадок - контроль"/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, О. В. Скринник (стр.9-15)
Пасієшвілі Т. М. Оцінка особливостей змін та діагностичної інформативності цитокінового профілю в осіб молодого віку з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, що протікає на тлі автоімунного запалення/ Т. М. Пасієшвілі (стр.16-21)
Пивовар С. М. Модель несприятливого перебігу серцевої недостатності з урахуванням тиреоїдного статусу хворих/ С. М. Пивовар (стр.22-27)
Буряковская А. А. Связь между уровнем пролактина, нарушениями сна и эффективностью коррекции гликемии у пациентов с сочетанным течением гипертонической болезни и сахарного диабета 2 типа/ А. А. Буряковская, А. С. Исаева (стр.28-33)
Соболь В. О. Метаболічні порушення у хворих на артеріальну гіпертензію із супутнім ожирінням/ В. О. Соболь [та ін.] (стр.34-40)
Хухліна О. С. Вплив пролактину на АДФ-індуковану агрегацію тромбоцитів у хворих на стабільну стенокардію напруги та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу/ О. С. Хухліна [та ін.] (стр.41-46)
В’юн Т. І. Кореляційні зв’язки між клініко-анамнестичними характеристиками та біохімічними показниками метаболізму кісткової тканини з коморбідністю хронічного панкреатиту та артеріальної гіпертензії/ Т. І. В’юн (стр.47-52)
Філіпюк А. Л. Тромбоцитарно-коагуляційний гемостаз за умов поєднаного ураження серця та жовчного міхура/ А. Л. Філіпюк, Л. М. Стрільчук (стр.53-58)
Пильов Д. І. Взаємозв’язок васпіна, TNF-α та показників вуглеводного обміну у хворих на цукровий діабет 2 типу/ Д. І. Пильов (стр.59-63)
Волошин О. І. Синдром хронічної втоми : клініко-патофізіологічні, діагностичні та диференційно-діагностичні аспекти (огляд літератури та дані власних спостережень)/ О. І. Волошин [та ін.] (стр.64-71)
Головач І. Ю. Ідіопатичні запальні міопатії : складнощі діагностики (огляд)/ І. Ю. Головач, Є. Д. Єгудіна (стр.72-86)
Черновол А. С. Лабиальный герпес : взгляд на проблему, варианты оптимизации наружной терапии/ А. С. Черновол (стр.87-91)
Чернишов В. А. Звіт про роботу Експертної проблемноїї комісії "Терапія" МОЗ та НАМН України за перше півріччя 2019 року/ В. А. Чернишов (стр.92)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Заглавие журнала :Український терапевтичний журнал -2019г.,N 1
Интересные статьи :
Біловол О. М. Життя триває... (до 100-річчя від дня народження видатного вченого Л. Т. Малої)/ О. М. Біловол (стр.5-6)
Фадєєнко Г. Д. Підвищення ефективності лікування гіпертонічної хвороби та ожиріння шляхом індивідуальної кореції харчової поведінки/ Г. Д. Фадєєнко, Я. В. Нікіфорова (стр.7-13)
Аляви А. Л. Оценка состояния вентиляционной функции легких при развитии легочной гипертензии у больных бронхиальной астмой во взаимосвязи с нарушениями эндотелийзависимой вазодилатации/ А. Л. Аляви [и др.] (стр.14-17)
Топчій І. І. Особливості впливу нікотинової кислоти на стан фосфорно-кальцієвого обміну у хворих на діабетичну нефропатію/ І. І. Топчій [та ін.] (стр.18-24)
Несен А. О. Хронічні неінфекційні захворювання : акцент на мультиморбідні патологічні стани та кардіоваскулярний ризик/ А. О. Несен #102: UA (стр.25-32)
Коваль С. М. Кардіопротекторний та антиатерогенний вік-залежний фактор диференціації росту-11 у хворих на артеріальну гіпертензію в поєднанні з ожирінням/ С. М. Коваль [та ін.] (стр.33-39)
Ткачишин О. В. Особливості показників добового моніторування артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу, ускладнену геморагічним інсультом, після раннього відновного періоду/ О. В. Ткачишин (стр.40-49)
Петюніна О. В. Зв’язок макрофагінгібуючого фактора з клініко-анамнестичними показниками хворих на інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST/ О. В. Петюніна, М. П. Копиця, А. В. Кобець (стр.50-56)
Маслова Г. С. Біохімічні особливості уражень печінки у хворих на гостру лімфобластну лейкемію групи стандартного ризику/ Г. С. Маслова, І. М. Скрипник (стр.57-62)
Пивовар С. М. Реверсивний трийодтиронін та серцева недостатність/ С. М. Пивовар, Ю. С. Рудик, О. Б. Кротова (стр.63-69)
Ємельянова Н. Ю. Корекція показників ротової рідини у хворих з бронхокардіальною патологією/ Н. Ю. Ємельянова (стр.70-74)
Кондратюк В. Є. Гіпоурикемічна ефективність синбіотика в комплексному лікуванні хворих на подагру/ В. Є. Кондратюк [та ін.] (стр.75-84)
Бенца Т. М. Новые возможности патогенетической терапии остеоартроза/ Т. М. Бенца (стр.87-92)
Запровальна О. Є. Здорове старіння : медико-біологічні та соціально-економічні аспекти/ О. Є. Запровальна, О. В. Колеснікова (стр.93-102)
Лісовий В. М. Життя і доля творця вітчизняного інсуліну В. М. Когана-Ясного (до 130-річчя з дня народження)/ В. М. Лісовий, М. П. Бойчак, Ж. М. Перцева (стр.103-114)
Интересные статьи :
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)