Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (2)

Высшее образование (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Черній, В. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 87
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Заглавие журнала :Періопераційна медицина -2023г. т.6,N 1
Интересные статьи :
Доморацький О. Е. Антимікробна терапія важких “цивільних” інтраабдомінальних інфекцій: сучасний підхід до емпіричної антибіотикотерапії/ О. Е. Доморацький [та ін.] (стр.4-14)
Майер О. Злоякісна неоплазія в дивертикулі Меккеля — наш досвід/ О. Майер [та ін.] (стр.16-21)
Бабіна Ю. М. Мідазолам для процедурної седації у дорослих та дітей. Огляд літератури/ Ю. М. Бабіна, Д. В. Дмитрієв, О. А. Назарчук (стр.22-30)
Черній В. І. Інтраабдомінальна інфекція: перитоніт як абдомінальний сепсис. Принципи інтенсивної терапії/ В. І. Черній (стр.32-40)
Dmytriieva K. Arrhythmias in children and adolescents as a cause of chest pain/ K. Dmytriieva, A. Mayer, Ya. Luchenko (стр.41-47)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І.
Заглавие : Інтраабдомінальна інфекція: перитоніт як абдомінальний сепсис. Принципи інтенсивної терапії
Параллельн. заглавия :Intraabdominal infection: peritonitis as abdominal sepsis. Principles of intensive therapy
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2023. - Том 6, N 1. - С. 32-40 (Шифр ПУ74/2023/6/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ВНУТРИБРЮШНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- INTRAABDOMINAL INFECTIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
СЕПСИС -- SEPSIS
Аннотация: Гострий розповсюджений перитоніт є одним з найтяжчих та найчастіших захворювань в абдомінальній хірургії. Летальність при цьому захворюванні не знижується менше 24–35 %, при розвитку септичного шоку складає 60–70 %, а в разі приєднання СПОН сягає 80–100 %. Абдомінальний сепсис (АС) у даний час визначається як підвищення оцінки за шкалою SOFA на ≥ 2 бали через внутрішньочеревну інфекцію. Якщо пацієнту потрібне застосування вазопресорів для підтримання середнього артеріального тиску ≥ 65 мм рт. ст. (незважаючи на адекватне заповнення об’єму рідини) та рівень лактату у сироватці ≥ 2 ммоль/л, клінічна ситуація визначається як септичний шок. Із способів ранньої діагностики абдомінального сепсису на сьогодні визнано моніторинг рівня прокальцитоніну та рівень С-реактивного білка, що вирішує питання верифікації бактерійної етіології сепсису, прогнозування його перебігу, тривалість проведення антибактеріальної терапії. Мікробіологічна діагностика перитоніту як основної форми АС є обов’язковою. Ефективне лікування ІАІ — раннє розпізнавання та усунення джерела, промивання черевної порожнини, виведення ексудату і міждисциплінарне лікування антибіотиками в умовах інтенсивної терапіїAcute disseminated peritonitis is one of such complex, severe and frequent diseases in abdominal surgery. The lethality of this disease does not decrease below 24–35 %, and with the development of septic shock, it is 60–70 %, and in the case of joining SPON, it reaches 80–100 %. “Abdominal sepsis” (AS) is currently defined as an increase in the SOFA score by ≥ 2 points due to an intra-abdominal infection. If the patient requires the use of vasopressors to maintain an average blood pressure of ≥ 65 mm Hg. (despite adequate fluid volume filling) and a serum lactate level ≥ 2 mmol/l, the clinical situation is defined as septic shock. Monitoring of the level of procalcitonin and the level of C-reactive protein, which solves the problems of verification of the bacterial etiology of sepsis, forecasting its course, and the duration of antibacterial therapy, are among the methods of early diagnosis of abdominal sepsis. Microbiological diagnosis of peritonitis as the main form of AS is mandatory. Effective treatment of IAI is early recognition and elimination of the source, lavage of the abdominal cavity, removal of exudate and interdisciplinary treatment with antibiotics in intensive care
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Куриленко Я. В.
Заглавие : Дослідження ефективності препарату фруктозо-1,6-дифосфату у комплексному лікуванні кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування із застосуванням штучного кровообігу
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 39-44 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT
ДОБУТАМИН -- DOBUTAMINE
Найти похожие

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2022г. т.18,N 2
Интересные статьи :
Бондар М. В. Патогенетична терапія COVID-19: у центрі уваги глюкокортикоїди/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.6-12)
Бондар М. В. Ендотелій — головна мішень коронавірусної інфекції/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, В. А. Лоскутов (стр.13-19)
Кучинська І. А. COVID-19 і сепсис: клінічні паралелі особливостей перебігу та напрямки лікування/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.20-24)
Марков Ю. І. Актуальні аспекти токсикокардіології/ Ю. І. Марков (стр.25-28)
Недашківський С. М. Отруєння чадним газом. Причини, діагностика, клінічні прояви та принципи лікування/ С. М. Недашківський [та ін.] (стр.29-33)
Пилипенко М. М. Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар, О. Ю. Хоменко (стр.34-38)
Черній В. І. Дослідження ефективності препарату фруктозо-1,6-дифосфату у комплексному лікуванні кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування із застосуванням штучного кровообігу/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.39-44)
Рушай А. К. Анестезіологічне забезпечення декомпресії серединного нерва у хворих з карпальним тунельним синдромом/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.45-49)
Гогія М. Особливості абдомінальної травми у постраждалих з надмірною вагою/ М. Гогія, М. Водка (стр.50-54)
Vashadze. Serotonin and epilepsy/ Shorena Vashadze, Mariam Kekenadze, Sophio Brunjadze (стр.55-57)
Овсієнко Т. В. Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках/ Т. В. Овсієнко (стр.58-65)
Мітюрєв Д. С. Стан системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та гемоглобіну в умовах крововтрати в породіль/ Д. С. Мітюрєв, О. А. Лоскутов, А. А. Жежер (стр.66-72)
Савчук Т. В. Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні/ Т. В. Савчук [та ін.] (стр.73-79)
Маруняк С. Р. Порівняльна характеристика ранніх ускладнень після аортокоронарного шунтування залежно від схеми анестезіологічного забезпечення/ С. Р. Маруняк (стр.79-86)
Шостак М. А. Перспектива застосування сучасних анальгетиків центральної дії для лікування гострого післяопераційного болю в пацієнтів травматологічного профілю/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.87-89)
Масуді А. В. Клінічний випадок анестезіологічного забезпечення пацієнтів при реконструктивних операціях з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок з низькою фракцією викиду лівого шлуночка/ А. В. Масуді [та ін.] (стр.90-94)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Денисенко А. І.
Заглавие : Стратегія зниження гіперкапнії при трансабдомінальних і екстраабдомінальних ендовідеохірургічних герніопластиках
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 30-35 (Шифр МУ104/2022/18/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРКАПНИЯ -- HYPERCAPNIA
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
Аннотация: Анестезіологічне забезпечення трансабдомінальної та екстраабдомінальної ендовідеохірургічної герніопластики має враховувати особливості технологій ендовідеохірургічного втручання (ЕВХВ): використання карбоксиперитонеуму, специфічні «круті» положення тіла на операційному столі, нерідко більша тривалість операції. Будучи розчинною кислотою, СО2 викликає гіперкапнію, гіперкарбію та ацидоз, які анестезіолог повинен компенсувати гіпервентиляцією. Отже, розробка стратегії зниження гіперкапнії при трансабдомінальній і екстраабдомінальній ендовідеохірургічній герніопластиці є актуальною. Мета: вивчити можливість корекції гіперкапнії при трансабдомінальних і екстраабдомінальних ендовідеохірургічних герніопластиках. Матеріали та методи. Досліджено 139 чоловіків, яким проводилися ЕВХВ у зв’язку з грижами передньої черевної стінки й паховими грижами. Вік хворих становив 34–76 років, функціональний клас тяжкості стану за ASA — II–IV. У групу І (n = 72) увійшли пацієнти, яким проводилася трансабдомінальна преперитонеальна герніопластика. У групу ІІ (n = 67) — пацієнти, яким було проведено тотальну екстраперитонеальну герніопластику. Тривалість операції становила 2–2,5 год. Загальне знеболювання з використанням інгаляційного анестетика севофлюрану й наркотичного анальгетика фентанілу в умовах низькопотокової штучної вентиляції легень. Здійснювали моніторинг інтраперитонеального й екстраперитонеального тиску, CI, DO2, VO2, O2ER, TV, PaCO2, PetCO2, рН. Результати. Встановлено, що при підвищенні інтраабдомінального й екстраперитонеального тиску під час оперативного втручання зростала концентрація СО2 як в артеріальній крові, так і в суміші, що видихається. З негативних ефектів гіперкапнії на особливу увагу заслуговує респіраторний, а надалі — змішаний ацидоз. Розроблена програма періопераційного менеджменту усунення гіперкапнії та її наслідків. Для цього застосовувалися безпечне збільшення дихального об’єму й частоти дихання, підвищення позитивного тиску наприкінці видиху, зміни співвідношення вдиху/видиху з 2 : 1 на 1 : 1. Незважаючи на всі заходи, повної компенсації процесів, що відбуваються, досягти не вдалося. Висновки. В обох групах під час операції підвищувалися TV, PaCO2, etCO2. Однак підвищення PetСО2, PaCO2 у групі I розвивалося лише через 1,5 год після початку операції, не було критичним і легко коригувалося протягом операції. У групі II підвищення PetСО2, PaCO2, що вимагають ретельної корекції, наставало вже через 30 хв після створення екстраперитонеального тиску. Розроблена програма періопераційного менеджменту усунення гіперкапнії та її наслідків
Найти похожие

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2022г. т.18,N 4
Интересные статьи :
Чистик Т. Застосування амантадину сульфату в реабілітаційному періоді пацієнтів після черепно-мозкової травми/ Т. Чистик (стр.11-16)
Підгірний Я. М. Нутритивна терапія у хворих на ШВЛ із приводу гострого пошкодження головного мозку/ Я. М. Підгірний, Р. О. Мерза (стр.17-20)
Кріштафор А. А. Фармакологічний захист і відновлення когнітивних функцій у хворих похилого віку після абдомінальних оперативних втручань/ А. А. Кріштафор, Є. В. Петрашенок, А. Г. Тютюнник (стр.21-29)
Черній В. І. Стратегія зниження гіперкапнії при трансабдомінальних і екстраабдомінальних ендовідеохірургічних герніопластиках/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.30-35)
Тютюнник А. Г. Рестриктивне переднавантаження та рестриктивне сонавантаження 0,9% розчином NaCl при односторонній спінальній анестезії із застосуванням малої дози гіпербаричного бупівакаїну (5 мг) при операції лікувально-діагностичної артроскопії колінного суглоба/ А. Г. Тютюнник, А. А. Кріштафор, Л. В. Усенко (стр.36-40)
Снісарь В. І. Патофізіологічні особливості онкохворих дітей. Що повинен знати та контролювати анестезіолог перед операцією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.41-48)
Бігняк П. І. Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при планових хірургічних втручаннях/ П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, К. Ю. Креньов (стр.49-52)
Мальцева Л. О. Рання випереджальна діагностика й алгоритм лікування сепсису з позицій Королівського коледжу загальної практики Великої Британії і Руху за виживання при сепсисі (2021)/ Л. О. Мальцева [та ін.] (стр.53-57)
Кобеляцький Ю. Ю. Панель Surviving Sepsis Campaign COVID-19/ Ю. Ю. Кобеляцький [та ін.] (стр.58-61)
Мальцева Л. О. Інструменти скринінгу, розроблені для раннього виявлення сепсису і септичного шоку: огляд сучасних рекомендацій/ Л. О. Мальцева, В. М. Ліснича, Н. А. Казімірова (стр.62-67)
Тези четвертої науково-практичної конференції «Інфекційні захворювання мандрівників. Сучасні виклики і стан проблеми в Україні» (м. Одеса, 22–23 вересня 2022 р.) (стр.68-94)
Бабенко О. І. Інноваційні заходи в системі департаменту охорони здоров’я Одеської міської ради з питань виявлення ВІЛ-інфікованих пацієнтів та залучення їх до лікування. Вплив пандемії COVID-19 на реалізацію цих заходів/ О. І. Бабенко (стр.68)
Буц О. Р. Синдром Рея як ускладнення гострих кишкових інфекцій у дітей (клінічний випадок)/ О. Р. Буц [та ін.] (стр.69)
Верба Н. В. Порушення у тромбоцитарній ланці гемостазу у хворих на хронічний гепатит С та їх корекція/ Н. В. Верба (стр.70)
Виноград Н. О. Клінічний поліморфізм геморагічної гарячки з нирковим синдромом в Україні/ Н. О. Виноград, Т. В. Буркало (стр.71)
Виноград Н. О. Гарячка Чикунгунья як актуальна проблема для України/ Н. О. Виноград, У. А. Шуль (стр.72)
Височанська В. В. COVID-індукований гепатит/ В. В. Височанська (стр.72-73)
Гарас М. Н. Охоплення щепленням КПК на тлі спалаху кору та пандемії СOVID-19/ М. Н. Гарас (стр.73)
Гулла О. В. Деякі аспекти статистичних даних щодо летальних випадків у КНП «Міська клінічна інфекційна лікарня ОМР»/ О. В. Гулла (стр.74)
Друцул-Мельник Н. В. Роль медичних працівників як джерелa інформації щодо питань імунопрофілактики/ Н. В. Друцул-Мельник, Л. А. Іванова, М. Н. Гарас (стр.75)
Задорожна В. І. Біоетичні проблеми вакцинації проти COVID-19 та їх вплив на подорожування поза межами України/ В. І. Задорожна, Н. П. Винник (стр.75)
Козак Л. П. Бруцельоз — проблема зовнішньої та внутрішньої міграції в Україні/ Л. П. Козак, З. П. Василишин (стр.76)
Крамарьов С. О. Особливості клінічної характеристики коронавірусної інфекції під час третьої хвилі пандемії в Україні/ С. О. Крамарьов, В. В. Євтушенко, І. Ю. Серякова (стр.77)
Кушнєрова О. А. Зміни імунологічних показників у ВІЛ-інфікованих пацієнтів із лімфомами, асоційованими з вірусом Епштейна—Барр/ О. А. Кушнєрова, К. Ю. Литвин, Л. Р. Шостакович-Корецька (стр.77)
Литвин Г. О. Клініко-лабораторні особливості гострих ларинготрахеїтів у дітей із SARS-CoV-2 та іншими гострими респіраторними вірусними інфекціями/ Г. О. Литвин [та ін.] (стр.78)
Литвин К. Ю. Аналіз резистентності до антибіотиків та антимікотиків мікрофлори респіраторного тракту у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19), ускладнену пневмонією/ К. Ю. Литвин [та ін.] (стр.79)
Маврутенков В. В. Протидифтерійний та протиправцевий серологічний статус ВІЛ-інфікованих дорослих осіб/ В. В. Маврутенков, Г. О. Ревенко (стр.80)
Майстренко О. М. Жовта гарячка. Сучасна епідемічна ситуація у світі/ О. М. Майстренко, О. С. Совірда (стр.81)
Мороз Л. В. Досвід практичного застосування фавіпіравіру в лікуванні COVID-19/ Л. В. Мороз [та ін.] (стр.82)
Ніколайчук М. А. Взаємозв’язок рівня вітаміну D із біохімічними показниками у хворих на хронічний вірусний гепатит С/ М. А. Ніколайчук [та ін.] (стр.82)
Надрага О. Б. Лактатдегідрогеназа і прокальцитонін у диференціальній діагностиці гострих менінгітів/ О. Б. Надрага, О. Я. Хомин, М. Б. Дашо (стр.83)
Пришляк О. Я. Клінічний випадок ехінококозу: особливості діагностики та лікування/ О. Я. Пришляк [та ін.] (стр.84)
Рябоконь О. В. Динаміка показників гемокоагуляції та частота розвитку фатальних тромботичних ускладнень при критичному перебігу коронавірусної хвороби COVID-19/ О. В. Рябоконь [та ін.] (стр.85)
Совирда О. С. Хвороба, викликана вірусом Ебола/ О. С. Совирда, О. Н. Майстренко (стр.86)
Тюпа В. В. Нові аспекти патогенезу тяжкої гарячки денге/ В. В. Тюпа, О. А. Герасименко (стр.87)
Усачова О. В. Мультисистемний запальний синдром, асоційований із SARS-CoV-2, у дитини/ О. В. Усачова [та ін.] (стр.88)
Усиченко О. М. Випадок гарячки Західного Нілу в мешканця Одеської області/ О. М. Усиченко [та ін.] (стр.88)
Чабан Т. В. Деякі питання діареї мандрівників/ Т. В. Чабан (стр.89)
Чабан Т. В. Зміни в системі агрегаційного гемостазу у хворих на COVID-19 із цукровим діабетом/ Т. В. Чабан, В. М. Бочаров (стр.90)
Чабан Т. В. Клінічний випадок лептоспірозу в Одеський області/ Т. В. Чабан [та ін.] (стр.91)
Шагінян В. Р. Еволюційні зміни поширення кишкових інвазій/ В. Р. Шагінян [та ін.] (стр.92)
Шевельова О. В. Перебіг коінфекції ВІЛ/ВГ залежно від тривалості інфікування ВІЛ на тлі тривалого застосування АРТ/ О. В. Шевельова, Л. Р. Шостакович-Корецька, К. Ю. Литвин (стр.93)
Ялова Г. В. Аналіз противірусного лікування хворих на ХГС залежно від наявності коморбідної ниркової недостатності/ Г. В. Ялова, О. В. Рябоконю, О. О. Фурик (стр.94)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2021г. т.17,N 6
Интересные статьи :
Алексійчук О. Ю. Отруєння телуром та його сполуками у промисловості/ О. Ю. Алексійчук [та ін.] (стр.9-14)
Гергіянц М. А. Лихоманка та гіперпірексія у дітей. Тактика невідкладної допомоги та сучасні можливості лікування/ М. А. Гергіянц, В. А. Корсунов (стр.15-19)
Курсов С. В. Физиология обмена магния и применение магнезии в интенсивной терапии (часть 2)/ С. В. Курсов [и др.] (стр.20-30)
Кріштафор Д. А. Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій/ Д. А. Кріштафор [та ін.] (стр.31-37)
Сорокіна О. Ю. Вибір методу забезпечення прохідності дихальних шляхів для тривалих терапевтичних стоматологічних втручань у дітей в умовах амбулаторної практики/ О. Ю. Сорокіна, І. В. Теплова, М. М. Ісак (стр.38-46)
Мальцева Л. А. Синдром острого повреждения почек сепсис-ассоциированного генеза/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.47-53)
Демецька О. Порушення ритму: Ліксарит у запитаннях та відповідях/ О. Демецька (стр.54-56)
Al. Порівняння ефективності й профілю безпеки внутрішньовенного введення декскетопрофену трометамолу, фентанілу й парацетамолу при лікуванні ниркової кольки у відділенні невідкладної допомоги: рандомізоване контрольоване дослідження/ Behcet Al [et al.] (стр.57-64)
Черній В. І. Комплексний протокол проведення штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.65-71)
Кузьменко Т. С. Оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на механічні властивості легень/ Т. С. Кузьменко, С. І. Воротинцев (стр.72-77)
Григор’єв С. В. Інвазивне лікування хронічного вертебрального больового синдрому/ С. В. Григор’єв (стр.78-80)
Горелкин И. И. Мультисистемный воспалительный синдром у детей, связанный с COVID-19/ И. И. Горелкин [и др.] (стр.81-84)
Тиреоидный шторм: японская перспектива (стр.85)
Щедрая терапия кислородом повышает смертность (стр.86)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Собанська Л. О.
Заглавие : Комплексний протокол проведення штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 65-71 (Шифр МУ104/2021/17/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION
ОКСИГЕНАТОРЫ -- OXYGENATORS
ФРУКТОЗО-1,6-ДИФОСФАТАЗА -- FRUCTOSE-BISPHOSPHATASE
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
Аннотация: Сучасний підхід до зменшення негативного впливу штучного кровообігу (ШК) вимагає комплексного вирішення. Найбільш актуальними питаннями залишаються профілактика й усунення гіпоксії, склад первинного об’єму заповнення оксигенатора, стан еритроцитів і їх енергетичний потенціал, рівень гемолізу, патогенетичний підхід до корекції електролітів під час перфузії, а також біосумісність екстракорпорального контура. Мета: створити протокол проведення штучного кровообігу, який включав би можливість зниження негативного впливу синтетичних полімерів екстракорпорального контура; зменшення гідродинамічного навантаження на тканини; проведення більш фізіологічної корекції кислотно-лужного стану; усунення енергетичного дефіциту клітин; проведення корекції електролітного балансу під час штучного кровообігу з урахуванням етапів операції. Матеріали та методи. У дослідження увійшло 225 хворих, яким виконані кардіохірургічні операції з використанням штучного кровообігу. Пацієнти були розподілені на 3 групи. У першу групу ввійшли пацієнти (n = 75), у яких екстракорпоральний контур оброблявся адаптуючою композицією за спеціальною методикою. У результаті центрифугування крові пацієнта отримували сироватку, яку розводили в розчині 0,9% NaCl, і обробляли контур оксигенатора. До другої групи були включені пацієнти (n = 75), у яких у схемі проведення перфузії використовувався препарат фруктозо-1,6-дифосфат (ФДФ). Препарат вводили внутрішньовенно в дозі 10 г зі швидкістю 10 мл/хв у два етапи: 5 г ФДФ вводилися безпосередньо перед початком перфузії і 5 г — перед зігріванням пацієнта. Третя група була контрольною. Перфузія проводилась за допомогою мембранного оксигенатора в режимі непульсуючого кровотоку з первинним об’ємом заповнен-ня 1,3–1,6 л для досягнення помірної гемодилюції (Ht – 25 ± 2 г/л). Використовували гіперосмолярний первинний об’єм заповнення оксигенатора із загальною осмолярністю до 510,6 ммоль/л. Базисними розчинами були волютенз, реосорбілакт, маніт 15%, сода-буфер 4,2%. Досліджували гемограму (Hb, Ht, MCV, MCH, MCHC, RDWa, RDW%, гемоліз), кисневий транспорт: сатурацію артеріальної (SaO2) і венозної крові (SvO2), парціальний тиск кисню в артеріальній (PaO2) і венозній крові (PvO2), індекс доставки кисню (IDO2), індекс споживання кисню (IVO2), екстракцію кисню (O2ER) та індекс екстракції кисню (O2EI). Відповідно до мазків крові проводили вивчення морфологічних змін еритроцитів. Результати. Наші дослідження були спрямовані на те, щоб за їх результатом розробити й увести в практику оптимізований протокол проведення штучного кровообігу. У попередніх роботах було показано, що обробка контура оксигенатора адаптуючою композицією створює захисний шар з автоальбуміну на внутрішній поверхні екстракорпорального контура, а використання під час перфузії препарату з діючою речовиною фруктозо-1,6-дифосфат дозволяє скорегувати гіпофосфатемію, усунути енергетичний дефіцит клітини. У цих двох групах порівняно з контрольною після закінчення перфузії був менший рівень гемолізу, менша кількість ехіноцитів і сфероцитів. У трьох групах використовували гіперосмолярний первинний об’єм заповнення оксигенатора. До перфузії показники були такими: IDO2 — 332,0 ± 84,84 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 76,07 ± 28,34 мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 22,91 ± 6,33 %, O2EI — 22,47 ± 6,32 %, BE = –0,78 ± 2,13 ммоль/л. На 10-й хвилині ШК IDO2 — 579,7 ± 112,3 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 30,91 ± 13,31мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 5,35 ± 2,07 %, O2EI — 5,26 ± 2,08 %, BE = 0,82 ± 2,03 ммоль/л. IDO2 виріс за рахунок роботи оксигенатора, а зниження IVO2, O2ЕR, O2EI можна пояснити охолодженням хворого. На етапі зігрівання: IDO2 — 598,8 ± 114,9 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 108,1 ± 33,11 мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 18,04 ± 4,14 %, O2EI — 17,95 ± 4,15 %, BE = –0,11 ± 8,88 ммоль/л. Після ШК: IDO2 — 305,7 ± 60,90 мл/(хв ∙ м2), IVO2 — 77,15 ± 24,29 мл/(хв ∙ м2), O2ЕR — 25,36 ± 6,5 %, O2EI — 25,34 ± 6,5 %, BE = –0,36 ± 2,20 ммоль/л. Після перфузії темп діурезу становив 11,88 ± 5,31 мл/кг/год, відносний гідробаланс — 9,67 ± 8,12 мл/кг. Запропонований нами протокол проведення штучного кровообігу включає основні ланки: 1) обробка контура оксигенатора адаптуючою композицією; 2) введення за схемою препарату фруктозо-1,6-дифосфату пацієнтам з початковим низьким рівнем фосфору; 3) використання гіпер-осмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора; 4) корекція електролітів з урахуванням етапів кардіохірургічної операції. Висновки. Запропонована методика обробки екстракорпорального контура оксигенатора є простою і доступною, вона покращує біосумісність оксигенатора, застосування гіперосмолярного первинного об’єму заповнення оксигенатора дозволяє уникнути волемічного навантаження й забезпечує адекватну газотранспортну функцію крові, використання фруктозо-1,6-дифосфату сприяє зменшенню гемолізу й захисту еритроцитів, корекція електролітів з урахуванням етапів операцій враховує особливості штучного кровообігу
Найти похожие

Заглавие журнала :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021г.,N 3
Интересные статьи :
Пилипенко М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду)/ М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов (стр.9-27)
Кисельова І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках/ І. В. Кисельова, А. В. Біляєв (стр.28-37)
Бєлка К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України/ К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко (стр.38-44)
Бабіна Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення/ Ю. М. Бабіна [та ін.] (стр.47-53)
Черній В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.54-63)
Мазур А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.64-66)
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року (стр.73-113)
Адамчук Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.73)
Антоненко В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін/ В. В. Антоненко [та ін.] (стр.73-74)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених/ А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров (стр.74)
Бєлих О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.75)
Білецький О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї/ О. В. Білецький, C. В. Курсов (стр.75-76)
Бодулєв О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19/ О. Ю. Бодулєв (стр.76)
Вишинська М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз/ М. Б. Вишинська (стр.76-77)
Гаврилов О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію/ О. О. Гаврилов [та ін.] (стр.77)
Георгіянц М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.77-78)
Гомон М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.78)
Гончарук О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.78-79)
Городкова Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід/ Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова (стр.79)
Грижимальский Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям/ Е. В. Грижимальский [и др.] (стр.79)
Гриценко С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени/ С. Н. Гриценко (стр.80)
Гріжимальський Є. В. ERAS протокол в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Гріжимальський Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Денисюк К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності/ К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина (стр.81-82)
Доморацкий А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.82)
Єгоров О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія/ О. О. Єгоров (стр.82-83)
Заікін Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ Ю. М. Заікін [та ін.] (стр.83)
Йовенко І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.84)
Йовенко І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ/ І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.84-85)
Клигуненко О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.85)
Колтунова Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова (стр.85-86)
Коновчук В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.86)
Корнейчик В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня/ В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський (стр.86-87)
Коробко Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц (стр.87)
Корсунов В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях/ В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан (стр.87-88)
Корсунов В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19/ В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.88)
Kravets O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen/ O. V. Kravets [et al.] (стр.88-89)
Криштафор А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии/ А. А. Криштафор (стр.89)
Кріштафор А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі/ А. А. Кріштафор [та ін.] (стр.89)
Курсов С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми/ C. В. Курсов, О. В. Білецький (стр.90)
Кучинська І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.90)
Ларіонов В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19/ В. Й. Ларіонов, М. М. Журко (стр.91)
Лисенко В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС/ В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев (стр.91-92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Самчук О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні/ О. О. Самчук [та ін.] (стр.93)
Міщук В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані/ В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова (стр.93-94)
Міщук В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19/ В. Р. Міщук [та ін.] (стр.94)
Момот Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, С. І. Воротинцев (стр.94-95)
Морозова Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді/ Я. В. Морозова (стр.95-96)
Муризіна О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда/ О. Ю. Муризіна (стр.96-97)
Павленко І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія"/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.97)
Підфедько М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією/ М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський (стр.97-98)
Плечиста Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань/ Є. Е. Плечиста (стр.98)
Постернак Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.99)
Постернак Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних/ Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак (стр.99)
Рабченюк К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді/ К. Рабченюк, В. Стеблюк (стр.100)
Рижковський А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський (стр.100-101)
Савченко В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test/ В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький (стр.101)
Свіргун М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба/ М. В. Свіргун, А. І. Семененко (стр.103)
Снісарь В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.103)
Сорока А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці/ А. О. Сорока, О. В. Рабощук (стр.104)
Стрижак Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін (стр.104-105)
Ступницький М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.105)
Супрун А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду/ А. С. Супрун (стр.105-106)
Тарасенко К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння/ К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей (стр.106)
Тімохіна І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії/ І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський (стр.106-107)
Тітов І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107)
Тітов І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107-108)
Тітов І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.108)
Ткачук Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19/ Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус (стр.109)
Ушневич Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук (стр.109.)
Федоров Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. . Преабілітація в періопераційному періоді/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.111)
Лизогуб М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.111)
Черняєв С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків/ С. В. Черняєв [та ін.] (стр.112)
Шкурупій Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність?/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів (стр.112-113)
Шостак М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.113)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Черній В. І., Черній Т. В.
Заглавие : Сучасні принципи діагностики й лікування тяжкої черепно-мозкової травми
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 9-15 (Шифр МУ104/2021/17/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Нейроцитин
Лодиксем
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
ДЕКСМЕДЕТОМИДИН -- DEXMEDETOMIDINE
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
КЛЕТКИ ЗАЩИТА -- CYTOPROTECTION
Аннотация: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) — гетерогенний синдром, що включає різні типи травм. Близько 10–15 % пацієнтів мають тяжку ЧМТ, що супроводжується високими показниками інвалідності й смертності. У даний час для їх лікування широко впроваджені методи інтенсивної терапії з позиції доказової медицини (evidence-based medicine). Поряд з інтенсивною терапією велике значення має комплексна цитопротекторна програма, здійснювана препаратом Нейроцитин®, до складу якого входять цитиколін і електроліти. Нейроцитин® чинить комплексну дію, спрямовану на корекцію метаболічних і волемічних порушень, а саме підтримання адекватної церебральної перфузії, своєчасне усунення водно-електролітних порушень, енергозабезпечення тканин мозку і захист нейроваскулярного юніту від пошкодження. Лактат у складі Нейроцитину® забезпечує дезінтоксикаційну дію, зберігає і підвищує запас енергії нейронів, покращує метаболізм, мозковий кровотік і активність нейронів. Для лікування ЧМТ також застосовується нейрометаболічний препарат етилметилгідроксипіридину сукцинат (Лодиксем®). Лодиксем® нормалізує церебральний кровотік, забезпечує більш раннє завершення посттравматичної енцефалопатії і відновлення свідомості, приводить до зменшення вираженості синдрому ендогенної інтоксикації, ліквідації патологічних порочних кіл, що виникають на тлі гіпоксії, ішемії та енергодефіциту в різних органах і тканинах
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)