Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (16)

Высшее образование (7)

Краеведение (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Шевчук, Т. І.$<.>)

Общее количество найденных документов : 39
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-39

Піскун, Р. П.
Холестеринова гіпотеза старіння в експериментально-морфологічному дослідженні [Текст] / Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук, С. М. Горбатюк // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2006. - Т. 5, № 2. - С. 50-51

Доп.точки доступа:
Шевчук, Т. І.
Горбатюк, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Піскун, Р. П.
    Ультраструктурні зміни міокарда кролів при експериментальному кардіосклерозі та його корекції лікарськими засобами [Текст] / Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук // Вісник морфології. - 2006. - Т. 12, № 2. - С. 239-242

Рубрики: Миокард--животное

   Коронаросклероз--животное

   ВНМУ-Пискун Р.П. (Р.П.)

   ВНМУ-Шевчук Т.И. (Т.І.)

Доп.точки доступа:
Шевчук, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тютюнопаління серед здобувачів вищої медичної освіти - реальна загроза сьогодення [Текст] = Tobacco smoking among higher medical education students is a real threat today / В. В. Чорна [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 1. - С. 133-137. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ТАБАКА УПОТРЕБЛЕНИЕ, РАССТРОЙСТВА ЗДОРОВЬЯ -- TOBACCO USE DISORDER (эпидемиология)
ЭЛЕКТРОННЫЕ СИГАРЕТЫ -- ELECTRONIC CIGARETTES (вредные воздействия, тенденции)
МЕДИЦИНСКИЕ УЧЕБНЫЕ ЗАВЕДЕНИЯ -- SCHOOLS, HEALTH OCCUPATIONS (тенденции)
Аннотация: За допомогою Google forms проведено анкетування серед здобувачів медичних закладів вищої освіти щодо поширеності, тривалості, уподобання видів альтернативних тютюнових виробів, а саме: Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова (ВНМУ), Львівського національного медичного університету ім. Д. Галицького (ЛНМУ), Буковинського державного медичного університету (БДМУ), Харківського національного медичного університету (ХНМУ), Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця (НМУ), серед п’яти медичних ЗВО України. Мета дослідження полягає у виявленні поширення, тривалості, причини паління та загрози здоров’ю як наслідки паління серед здобувачів медичних закладів вищої освіти України. Проведено контент-аналіз наукових джерел зарубіжних вчених багатьох країн світу щодо поширення тютюнопаління серед студентської молоді Європейських країн на основі баз даних PubMed I Google Scholar за період 2008-2022 рр. За результатами анкетування встановлено та проведено порівняння з анкетуванням 2019 року. Встановлено, що серед здобувачів медичних закладів вищої освіти I-VI курсів – 69,8% (61,2% – 2019 р.) студентів не палять, а 30,2% (38,8% – 2019 р.) палять. Із них 76,9% особи жіночої статті та 23,1% чоловічої статті. Середній вік початку тютюнопаління серед респондентів медичних закладів вищої освіти становили особи віком від 16 до18 років – 21,0%. Таку згубну звичку вони використовують для зняття стресу, що налічує 30,0% осіб жіночої статі та 43,6% осіб чоловічої статі. Уподобання сигаретам віддають – 40,0% осіб жіночої статі та 20,0% осіб чоловічої статі; цигаркам – 25,0% осіб жіночої статі та 23,3% особи чоловічої статі (у 2019 р. – 48,6%); IQOS – 17,0% осіб жіночої статі та 6,7% особи чоловічої статті; електронним сигаретам – 33,3% особи чоловічої статі та 10,0% осіб жіночої статі (у 2019 р. – 10,9%); кальянному тютюну – 10,0% серед осіб чоловічої статі та 8,0% серед осіб жіночої статі (у 2019 р. – 21,5%). Вирішенням проблеми тютюнопаління серед здобувачів медичних закладів вищої освіти можуть стати лише систематичні виховні заходи антинікотинової пропаганди
With the help of Google forms, a questionnaire was conducted among applicants of medical institutions of higher education regarding the prevalence, duration, and preferences of types of alternative tobacco products, namely: National Pirogov Memorial Medical University, Vinnytsya (VNMU), Lviv National Medical University named after D. Halytskyi (LNMU), Bukovyna State Medical University (BDMU), Kharkiv National Medical University (KHNMU), National Medical University named after O. O. Bogomolets (NMU), among the five medical higher education institutions of Ukraine. The purpose of the study is to identify the prevalence, duration, causes of smoking, and health threats as consequences of smoking among students of medical institutions of higher education in Ukraine. A content analysis of scientific sources of foreign scientists from many countries of the world regarding the spread of tobacco smoking among student youth in European countries was conducted based on PubMed I Google Scholar databases for the period 2008-2022. Based on the results of the questionnaire, it was determined and compared with the questionnaire of 2019. It was established that among the applicants of medical institutions of higher education I-VI courses – 69.8% (61.2% – in 2019) of students do not smoke, and 30.2% (38.8% – 2019) smoke. Out of them, 76.9% are feminine and 23.1% are masculine. The average age of starting smoking among respondents of medical institutions of higher education was 16 to 18 years old – 21.0%. They use such a bad habit to relieve stress, which accounts for 30.0% of women and 43.6% of men. Cigarettes are preferred by 40.0% of women and 20.0% of men; to cigarettes – by 25.0% of women and 23.3% of men (in 2019 – 48.6%); IQOS – 17.0% of persons of the female article and 6.7% of the persons of the male article; electronic cigarettes – 33.3% of men and 10.0% of women (in 2019 – 10.9%); hookah tobacco – 10.0% among men and 8.0% among women (21.5% in 2019). The solution to the problem of smoking among students of medical institutions of higher education can only be systematic educational measures of anti-nicotine propaganda
Доп.точки доступа:
Чорна, В. В.
Хлєстова, С. С.
Шевчук, Т. І.
Коломієць, В. В.
Хлєстова, І. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Піскун, Р. П.
    Структурна перебудова серця при експериментальній дисліпопротеїдемії га за умов її корекції [Текст] / Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук // Вісник морфології. - 2005. - Т. 11, № 1. - С. 57-60

Рубрики: Гиперлипопротеинемия--животное

   Сердце--животное

   ВНМУ-Пискун Р.П. (Р.П.)

   ВНМУ-Шевчук Т.И. (Т.І.)

Доп.точки доступа:
Шевчук, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Структура соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів [Текст] = Structure of the socio-communicative competence of future doctors / Т. І. Шевчук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 1. - С. 113-117. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ КОММУНИКАЦИИ -- HEALTH COMMUNICATION (методы, тенденции)
СОЦИАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- SOCIAL MEDICINE (кадры, методы, обучение, организация и управление, тенденции)
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (организация и управление, тенденции)
ГРУППЫ СТРУКТУРА -- GROUP STRUCTURE
Аннотация: Стаття присвячена проблемі формування соціокомунікативної компетентності у майбутніх лікарів. Метою дослідження стало визначення структурних компонентів соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів. Використано методи узагальнення та систематизації, зіставлення та порівняння наукових джерел і нормативних документів. Встановлено, що в структуру соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів входять наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий і перцептивний. Мотиваційно-ціннісний компонент соціокомунікативної компетентності передбачає наявність певних знань та умінь, які дозволяють розглядати людину та її здоров’я як найвищу цінність. Емоційно-вольовий компонент включає в себе певні вольові якості: рішучість, впевненість у собі, самостійність, незалежність, ініціативність, сміливість, зібраність, самоорганізацію, цілеспрямованість, силу волі та стійкість волі, а також вміння володіти своїми емоціями та поведінкою, вміння налагодити позитивне та продуктивне спілкування з пацієнтом. Перцептивний складник відображає роль сприйняття у формуванні цілісного образу людини як пацієнта, включає в себе вміння лікаря сприймати та розуміти стан іншої людини, розуміти отриману інформацію та надавати адекватну відповідь. Отже, наявність соціокомунікативної компетентності у майбутніх лікарів є обов’язковим елементом їх професійної підготовки та запорукою подальшої успішної практичної діяльності. Перспективою подальших досліджень ми вбачаємо у визначенні стану сформованості соціокомунікативної компетентності у студентів-медиків, а також у теоретичному обґрунтуванні організаційно-педагогічних умов формування соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі вивчення природничих дисциплін
This article is devoted to the problem of forming socio-communicative competence in future doctors. The aim of the study was to determine the structural components of the socio-communicative competence of future doctors. Methods of generalization and systematization, correlation and comparison of scientific sources and regulatory documents are used. It is established that the structure of socio-communicative competence of future doctors includes the following components: motivation-value, emotional-volitional and perceptual. The motivation-value component of socio-communicative competence implies the presence of certain knowledge and skills that allow to consider a person and his/her health as the highest value. The emotional-volitional component includes certain volitional features: determination, self-confidence, independence, initiative, courage, concentration, self-organization, purposefulness, willpower and stability of will, as well as the ability to control one’s emotions and behavior, the ability to establish positive and productive communication with the patient. The perceptual component reflects the role of perception in forming a holistic image of a person as a patient, includes the ability of a doctor to perceive and understand the state of another person, the information received and provide an adequate response. Therefore, the presence of socio-communicative competence in future doctors is a mandatory element of their professional training and the key to further successful practical activities. We see the prospect of further research in determining the state of formation of socio-communicative competence in medical students, as well as in the theoretical substantiation of organizational and pedagogical settings for the formation of socio-communicative competence of future doctors in the process of studying natural disciplines
Доп.точки доступа:
Шевчук, Т. І.
Мартинець, Л. А.
Зарішняк, І. М.
Хлєстова, С. С.
Васенко, Т. Б.
Спрут, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Шевчук, Т. І.
Принципи взаємовідносин в системі паразит - хазяїн [Текст] / Т. І. Шевчук // Вісник проблем біології і медицини. - 2013. № 2. - С. 39-43

Рубрики: ВНМУ-Шевчук Т.И. (Т.І.)

MeSH-главная:
ХОЗЯИН-ПАРАЗИТ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- HOST-PARASITE INTERACTIONS
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Мрих, Н. М.
    Особливості структурної перебудови серця при експериментальному атеросклерозі та за умов його генної корекції [Текст] / Н. М. Мрих, Р. П. Піскун, Т. І. Шевчук // Вісник морфології. - 2009. - Т. 15, № 1. - С. 89-92

Рубрики: Атеросклероз--животное

   Болезнь, модели на животных

   Генотерапия--животное

   Сердце--животное

   ВНМУ-Пискун Р.П. (Р.П.)

   ВНМУ-Шевчук Т.И. (Т.І.)

Доп.точки доступа:
Піскун, Р. П.
Шевчук, Т. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Особливості навчально-методичних підходів до викладання елективного курсу "Сучасні проблеми молекулярної біології" студентам-іноземцям на кафедрі медичної біології [Текст] / В. В. Родінкова [та ін.] // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 2009. - Т. 13, № 2. - С. 588-591

Рубрики: Образование медицинское--тенденции

   Студенты медицинских учебных заведений

   Молекулярная биология--обуч

   ВНМУ-Родинкова В.В.

   ВНМУ-Пискун Р.П. (Р.П.)

   ВНМУ-Шевчук Т.И. (Т.І.)

   ВНМУ-Горбатюк С.М.

Доп.точки доступа:
Родінкова, В. В.
Піскун, Р. П.
Шевчук, Т. І.
Горбатюк, С. М.

Найти похожие

Шевчук, Т. І.
Особливості викладання медичної паразитології в рамках професійної медичної підготовки майбутніх лікарів [Текст] / Т. І. Шевчук // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2013. - Т. 17, № 1. - С. 196

Рубрики: Высшее медицинское образование в Украине

MeSH-главная:
ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ -- EDUCATION, MEDICAL (методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Організаційно-педагогічні умови формування соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів-психологів в процесі їхньої професійної підготовки [Текст] = Instructional environment for development of communicative competence in future clinical psychologists during their professional training / Т. І. Шевчук [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 430-436. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (психология)
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ПСИХОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- PSYCHOLOGY, MEDICAL (обучение)
Аннотация: У статті висвітлюється проблема якісної підготовки лікарів і формування у них професійних компетентностей, зокрема й соціокомунікативної. Метою дослідження стало обґрунтування організаційно-педагогічних умов формування соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів-психологів. У ході дослідження використано методи аналізу та синтезу медичної і педагогічної літератури, а також метод анкетування за допомогою Google forms щодо визначення стану сформованості соціокомунікативної компетентності у студентів медиків. Визначено, що формування соціокомунікативної компетентності є невід’ємною частиною професійної підготовки лікарів і передбачено освітньо-професійними програмами в галузі “Охорони здоров’я”. Уточнено сутність основних дефініцій дослідження: “компетентність”, “компетенція”, “соціокомунікативна компетентність”. Обґрунтовано такі структурні компоненти соціокомунікативної компетентності: мотиваційно-ціннісний, емоційно-вольовий і перцептивний. Аналіз анкетування показав, що значна частина студентів мають певні труднощі міжособистісної взаємодії, налагодження комунікацій з оточенням, але вважають за необхідне формування соціокомунікативної компетентності й висловлюють бажання покращити свій комунікативний рівень в процесі навчання та в майбутній професійній діяльності. Розкрито організаційно-педагогічні умови формування соціокомунікативної компетентності майбутніх лікарів: формування позитивної мотивації щодо підвищення рівня соціокомунікативної компетентності; партнерська взаємодія викладача і студента; використання в освітньому процесі сучасних інтерактивних методів навчання. Запропоновані нами рекомендації щодо формування соціокомунікативної компетентності можуть бути використані під час професійної підготовки лікарів-психологів. Перспективу подальших досліджень ми вбачаємо у розробці моделі формування соціокомунікативної компетентності у майбутніх лікарів у процесі їхньої професійної підготовки
The paper looks at the issue of quality training of doctors and development of their professional competencies, including the communicative competence. The aim of the research was to substantiate the instructional environment for the development of the communicative competence in future clinical psychologists. In the course of the research, methods of analysis and synthesis of sources in medicine and teaching were used, as well as a questionnaire method using Google forms to determine the level of development of the communicative competence in medical students. It has been determined that the development of the communicative competence is an integral aspect of the professional training of doctors and is provided for by the Educational and Professional Program in Healthcare. The main definitions used in the research have been clarified: “competence”, “competency”, “communicative competence”. Rationales have been provided for the following structural components of the communicative competence: motivational and axiological component, emotional and volitional component, perceptual component. The analysis of the questionnaire results showed that a significant number of students have certain difficulties with interpersonal interaction and establishing communication with others, but consider it necessary to develop their communicative competence and wish to improve their communicative ability during their training and professional career. The instructional environment for the development of the communicative competence in future doctors has been defined: generation of positive motivation to increase the level of development of the communicative competence; partnership between teachers and students; use of modern interactive teaching methods in the educational process. Thus, the proposed recommendations for the development of the communicative competence can be used in the professional training of clinical psychologists. We consider designing of a model for the development of the communicative competence in future doctors in the course of their professional training as a direction for further research
Доп.точки доступа:
Шевчук, Т. І.
Чорна, В. В.
Хпєстова, С. С.
Васенко, Т. Б.
Горбатюк, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-39

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)