Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>A=Юзько, В. О.$<.>)
Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-16 
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юзько В. О., Юзько О. М.
Заглавие : Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 149-156 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи – провести ретроспективну порівняльну характеристику в пацієнток із безпліддям, які приймали або не приймали мелатонін при допоміжних репродуктивних технологіях (ДРТ). Матеріал і методи. Обстежено 89 жінок. До першої (контрольної) групи увійшли 13 здорових жінок-донорів ооцитів, які самостійно вагітніли та народжували власних здорових дітей, до другої групи – 33 пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до та під час стимуляції овуляції приймали одномоментно в один і той же час перед сном по 3 мг препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до третьої групи – 43 пацієнтки з безпліддям, які до та під час стимуляції овуляції не приймали препарату мелатонін. Серед пацієнток не було жінок, які працювали в нічну зміну. Проаналізовано медичну документацію в жінок контрольної групи та з безпліддям, дані гінекологічного, ультразвукового дослідження, рівня гормонів у крові. Ультразвукове дослідження органів малого таза проводилось усім пацієнткам апаратом «Mindray DC-80 X-Insight», а виміри здійснювали за допомогою трансвагінального датчика. Оцінювали товщину та структуру ендометрія, а також у кожному яєчнику підраховували кількість антральних фолікулів (КАФ) розміром від 2 до 10 мм. Всім пацієнткам проводили дослідження в сироватці крові рівня антимюллерового гормону (АМГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), естрадіолу (Е2), пролактину (Прл), прогестерону (П), тиреотропного гормону (ТТГ), трийодтироніну (Т4). Результати. Середній вік жінок першої (контрольної) групи становив (27,08 ± 12,38) років, другої (приймали мелатонін) – (33,12 ± 8,18) років, третьої (не приймали мелатонін) – (30,95 ± 7,07) років (р 0,05), тобто, за віком пацієнтки обстежених груп були паритетні. Слід відзначити, що в обстежених нами пацієнток обох груп частота первинного безпліддя перевищувала вторинне в 2,7 раза в другій групі (р 0,05) та в 1,7 раза – у третій (р 0,05). Такі чинники безпліддя, як знижений оваріальний резерв, звичне невиношування вагітності та безпліддя неясного генезу частіше траплялись у пацієнток другої групи, а ендометріоз, трубний фактор та чоловічий фактор – у третій, хоча різниця не була достовірною. Не відрізнялась у пацієнток обстежених груп наявна екстрагенітальна патологія. Кількість антральних фолікулів була достовірно більшою в обох яєчниках жінок контрольної групи порівняно з пацієнтками другої та третьої груп. У той час як товщина ендометрія достовірно по групах не відрізнялась, хоча в жінок контрольної групи була дещо меншою. Щодо вивчення гормонального стану слід відзначити, що суттєвої різниці в показниках вмісту гормонів у крові обстежених нами жінок ми не виявили. За винятком, була достовірна різниця (р 0,001) щодо вмісту прогестерону між другою (0,62 ± 0,052 нмоль/л) та третьою (181,63 ±13,87 нмоль/л) групами. Також у третій групі пацієнток був достовірно (р 0,05) підвищений рівень ФСГ у крові (8,25 ± 0,63 мОд/мл) порівняно з контролем (4,93 ± 0,69 мОд/мл). Висновки. Обстежені нами жінки контрольної групи, а також пацієнтки з безпліддям, які за два тижні до очікуваної менструації та під час стимуляцї овуляції отримували препарат мелатонін, та пацієнтки з безпліддям, які в аналогічних програмах не отримували даного препарату, не відрізнялись за віком, частотою первинного та вторинного безпліддя, за чинником, що призвів до безпліддя, супутньої екстрагенітальної патології, показниками оваріального резерву та рівнем гормонів репродуктивної панелі. Тобто, були паритетними в проведеному нами дослідженні.
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юзько В. О.
Заглавие : Рівень мелатоніну в крові та фолікулярній рідині в жінок із безпліддям у програмах допоміжних репродуктивних технологій та ефективність його застосування
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 2. - С. 119-124 (Шифр БУ5/2021/25/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
ФОЛЛИКУЛЯРНАЯ ЖИДКОСТЬ -- FOLLICULAR FLUID
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи – дослідити рівень мелатоніну в крові та фолікулярній рідині у жінок, яким лікують безпліддя методом допоміжних репродуктивних технологій, та оцінити ефективність застосування мелатоніну в них при підготовці до програм. Матеріал і методи. Обстежено 89 жінок. До першої (контрольної) групи увійшли 13 здорових жінок-донорів ооцитів, які народили власних здорових дітей, до другої групи – 33 жінки з безпліддям, які за два тижні до та під час стимуляції овуляції приймали одномоментно в один і той же час перед сном по 3 мг препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до третьої групи – 43 жінки з безпліддям, які під час стимуляції овуляції не приймали препарату мелатонін. Для визначення рівня мелатоніну використовувалися ІФА (ELISA) набори реактивів фірми IBL (Німеччина). Рівні мелатоніну визначали в плазмі крові та фолікулярній рідині, які були отримані під час пункції о 9:00 ранку. Результати. Рівень мелатоніну в крові жінок-донорів ооцитів становив 130,85 ± 16,91 пг/мл. Даний показник у крові жінок, які застосовували препарат мелатоніну до та під час стимуляції овуляції, був вірогідно вищим порівняно з показником у крові жінок, які не приймали даного препарату (відповідно, 143,06 ± 14,87 пг/мл і 123,40 ± 12,65 пг/мл, р 0,05), а в фолікулярній рідині спостерігалась зворотна залежність: рівень мелатоніну у жінок першої групи становив 97,15 ±8,69 пг/мл, другої – 39,46 ± 4,52 пг/мл, що суттєво менше (р 0,05), третьої – 62,34 ± 3,94 пг/мл, що майже вдвічі більше (р 0,05) порівняно з жінками, які приймали мелатонін, але менше (р 0,05) порівняно з першою групою. Частота вагітності на трансфер у пацієнток першої групи становила 80,0 ±11,01%, у жінок другої групи вірогідно менше – 60,6 ± 8,25% (р 0,05), але й вірогідно вище порівняно з жінками третьої групи – 45,0 ± 7,62% (р 0,05). Аналогічна закономірність відзначена нами з настанням вагітності в цілому: у першій групі – 100,0%, у другій – 68,9 ± 8,05% (р 0,05), у третій – 60,5 ± 7,47% (р 0,05). Висновки. Отриманий нами низький рівень мелатоніну у фолікулярній рідині в жінок, які проходили стимуляцію овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій при лікуванні безпліддя, потребує подальшого наукового трактування. У той же час, кращі результати настання вагітності у жінок у програмах допоміжних репродуктивних технологій, які брали для підготовки мелатонін, обнадіюють.
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юзько В. О., Юзько О. М.
Заглавие : Результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 2. - С. 34-38 (Шифр КУ27/2022/21/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
Аннотация: Мета роботи – оцінити результати запліднення in vitro в пацієнток із безпліддям при використанні мелатоніну. Матеріал і методи. Дослідження 67 жінок із безпліддям проводили на базі КЗОЗ «Медичний центр лікування безпліддя» (м. Чернівці). До групи А увійшли 29 пацієнток, які за два тижні до та під час контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ) приймали впродовж одного місяця внутрішньо щоденно перед сном 1 таб (3мг) препарату «Віта-мелатонін» виробництва «Київський вітамінний завод», до групи Б – 38 пацієнток, які не приймали цей препарат. Серед пацієнток не було жінок, які працювали у нічну зміну. Для визначення рівня мелатоніну використовували імуноферментний аналізатор (ELISA) та набори реактивів фірми IBL (Німеччина). Рівні мелатоніну визначали в плазмі крові та фолікулярній рідині, отриманій під час пункції о 9:00 ранку. Критерії включення пацієнтів у дослідження: вік 22-41 рік (середній вік – 31,4 року), відсутність спадкових хвороб та тяжких форм патозооспермії у партнера, контрольована стимуляція яєчників із використанням антагоністів гонадотропін-рилізинг-гормона, робота з ооцитами на стадії M2. У даному проспективному дослідженні оцінювали такі показники: частоту розвитку преембріонів до 4-8 клітинної стадії, компактизації та формування бластоцист у період з 2-го по 6-й день ембріонального розвитку. Статистичну обробку отриманих результатів проведено на персональному комп’ютері за допомогою ліцензійних програм «Microsoft Exelle» і «Statistica». Результати. При пункції фолікулів в групі А нами отримано 451 яйцеклітину, а в групі Б – 616 яйцеклітин. При оцінці отриманих зрілих яйцеклітин слід відмітити, що достовірної різниці в їх кількості нами не виявлено: 83,4 ± 6,94 % в групі А та 81,5 ± 6,36 % в групі Б. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після запліднення розвинулося до бластоцист в групі А 185 клітин, а в групі Б – 237, що становило 49,2 ± 9,54 % та 47,2 ± 8,72 % відповідно. У процесі розвитку бластоцист нами оцінено їх за класами: клас І в групі А становив 48,6 ± 9,36 %, а в групі Б – 46,4 ± 8,17 %, відповідно, клас ІІ – 36,8 ± 8,94 % та 44,4 ± 8,13 %, клас ІІІ – 14,6 ± 6,67 % та 9,3 ± 4,78 %. Хоча в групі А було більше зрілих яйцеклітин, бластоцист у цілому та бластоцист у класі І, а в класі ІІ – бластоцист менше, однак достовірної різниці нами не виявилено. Частота вагітності на всі трансфери у пацієнток групи А, жінки якої в програмах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) застосовували мелатонін, становила 56,8 ± 8,25 %, а в групі Б – 52,8 ± 7,62 % (р 0,05). Щодо настання вагітності в цілому, слід відмітити, що в групі А вона становила 86,2 ± 6,41 %, що статистично відрізнялося від показників групи Б, де частота була 76,3 ± 6,95 % (р ? 0,001). Висновки. При застосуванні мелатоніну впродовж двох тижнів до очікуваної менструації та під час контрольованої стимуляції яєчників у пацієнток із безпліддям частота настання вагітності була достовірно вищою. Що стосується ембріологічних показників, слід відмітити, що в цілому в групі із застосуванням мелатоніну отримано більше зрілих яйцеклітин та більше бластоцист І класу, хоча достовірної різниці не було.
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Владиченко К. А., Федорук О. С., Юзько В. О., Андрієць А. В.
Заглавие : МАР-тест та показники сперміологічного дослідження
Параллельн. заглавия :MАR-test and Spermiological Research Indices
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 3. - С. 70-73 (Шифр ЗУ37/2021/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
ДИХОТИЧЕСКОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ -- DICHOTIC LISTENING TESTS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Антиспермальні антитіла виявляють від 3% до 25% випадків у чоловіків та жінок із безпліддям. Також їх може бути діагностовано в 1–10% здорових фертильних чоловіків. Наявність високого титру антиспермальних антитіл – один із факторів чоловічого безпліддя, який може мати прихований перебіг, тобто не викликати симптомів та погіршення загальних показників спермограмиМета дослідження: проведення аналізу результатів сперміологічного дослідження у чоловіків з наявністю антиспермальних антитіл, які виявлено за допомогою МАР-тесту. Матеріали та методи. На базі Медичного центру лікування безпліддя м. Чернівці проведено ретроспективний аналіз результатів обстеження 555 чоловіків. Спермограми досліджувалися згідно з рекомендаціями ВООЗ 2000 р., за допомогою інвертованого мікроскопа Olympus CKX41 у камері Маклера. Визначення відсотка сперматозоїдів, які вкриті атиспермальними антитілами, проводили за допомогою МАР-тесту (MAR-test, MAR-mixed antiglobulin reaction). Результати. Якщо підрахувати відсоток пацієнтів, у яких можна припустити зв’язок наявності антиспермальних антитіл із перенесеними оперативними втручаннями, інфекціями статевої системи та обтяженим алергологічним анамнезом, то ми отримаємо лише 48,3% випадків. З’ясовано, що більшість змін показників спермограм корелює з відсотком сперматозоїдів, які вкрито IgG. Ці дані свідчать про те, що збільшення рівня IgG відіграє важливу роль у розвитку патоспермії. Виявлено негативний середньої сили кореляційний зв’язок між відсотком сперматозоїдів категорії А та відсотком сперматозоїдів, які вкрито IgG. Персистенція IgG у спермі супроводжується вірогідним зниженням морфологічної якості сперматозоїдів. Заключення. У 52% пацієнтів не вдалося встановити етіологічний фактор наявності Ig в еякуляті. З’ясовано, що більшість змін показників спермограм корелює з відсотком сперматозоїдів, які вкрито IgG. Визначено, що підвищення рівня IgА та IgG призводить до вірогідного збільшення відсотків патологічних форм та зменшення рухомості сперматозоїдів. За наявності 30% сперматозоїдів, які вкрито IgG, з вірогідністю 95% у пацієнтів в еякуляті буде 100% патологічних форм сперматозоїдівAntisperm antibodies are detected in 3% to 25% of cases in men and women diagnosed with infertility. They can also be diagnosed in 1–10% of healthy fertile men. The presence of a high titer of AST is one of the factors of male infertility, which can be «hidden», i. e. not cause symptoms and deterioration of the overall spermogramThe objective: to analyze the results of sperm testing in men with antisperm antibodies, which were detected by MAR-test. Material and methods. A retrospective analysis of the examination results of 555 men was conducted on the basis of the Medical Center for Infertility Treatment in Chernivtsi. Spermograms were examined according to WHO recommendations in 2000, using an inverted microscope Olympus CKX41 in a Broker chamber. Determination of the percentage of sperm coated with antisperm antibodies was performed using the MAR-test (MAR-test, MAR-mixed antiglobulin reaction). Results. If we calculate the percentage of patients in whom we assume the connection between the presence of antisperm antibodies and undertaken surgery, genital infections and allergy history, we get only 48.3% of cases. It has been found that most changes in sperm counts correlate with the percentage of sperm that are coated with IgG. These data indicate that increased IgG levels play an important role in the development of pathospermia. A negative medium-strength correlation was found between the percentage of Category A sperm and the percentage of IgG-coated sperm. Persistence of IgG in semen is accompanied by a probable decrease in the morphological quality of sperm. Conclusion. In 52% of patients it was not possible to establish the etiological factor for the presence of Ig in the ejaculate. It has been found that most changes in sperm counts correlate with the percentage of sperm that are coated with IgG. It has been determined that an increase in the level of IgA and IgG leads to a probable increase in the percentage of pathological sperm forms and decrease in sperm motility. In the presence of 30% of sperm that are coated with IgG, with a probability of 95%, the ejaculate of patients will have 100% of pathologicoalr mf s of sperm
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юзько В. О., Юзько О. М., Юзько Т. А., Чемьоркіна І. В., Андрієць О. А.
Заглавие : Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну
Параллельн. заглавия :Embryological indicators and incidence of pregnancy in women with infertility undergoing assisted reproductive tecnology programs with the use of melatonin
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 3. - С. 15-21 (Шифр НУ45/2022/12/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Аннотация: Технологія інтрацитоплазматичного введення сперматозоїда в яйцеклітину (ICSI) посіла основне місце серед допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) при лікуванні безпліддя. Підвищення ефективності ДРТ залишається складною медичною проблемою. У великій мірі успіх ICSI залежить від якості яйцеклітин, яка, в свою чергу, залежить від кількості фолікулів, що обумовлено овуляторним резервом (ОВ) та ефективною підготовкою пацієнток до ДРТ. Маркери ОВ добре відомі, а на мелатонін як можливий прогностичний чинник ефективності ДРТ та ОВ, увагу звернули в останні десять років. Не вивчені показники вмісту мелатоніну в фолікулярній рідині стимульованих яєчників. У той же час оцінка ембріологічних показників запліднення при застосуванні препарату мелатоніну для підготовки пацієнток та результативність програм ДРТ в цілому може бути корисною для подальшої розробки алгоритмів лікування пацієнток із безпліддям. Мета дослідження. Оцінка ембріологічних показників, результативності програм ICSI та частоти настання вагітності у жінок із безпліддям при підготовці їх препаратом мелатоніну. Матеріал та методи. У проспективному дослідженні брало участь 67 жінок із різними факторами безпліддя. Всі пацієнтки готувались до проведення контрольованої стимуляції яєчників (КСЯ), а в подальшому до пункції фолікулів, забору яйцеклітин та їх запліднення шляхом ICSI. Всі отримані бластоцисти були кріоконсервовані, зберігались в рідкому азоті та розморожувались за необхідності проведення ембріотрансферу. Оцінювались ембріологічні показники, кількість трансферів та ефективність настання вагітності. Згідно мети та завдання пацієнтки були розподілені на дві групи методом парних-непарних чисел: група 1 - 29 пацієнток із безпліддям, які впродовж місяця до пункції фолікулів отримували препарат «Віта-мелатонін» по 3 мг всередину на ніч, група 2 - 38 пацієнток із безпліддям, які не отримували даний препарат. Статистичну обробку отриманих результатів проводили з використанням ліцензійних програм «Microsoft Excel» і «Statistica». Дизайн дослідження та всі методики, які були нами використані в даному проспективному дослідженні, розглянуті та схвалені комісією з біоетики закладу вищої освіти «Буковинський державний медичний університет» (протокол № 7 від 21.04.2022). НДР «Збереження та відновлення репродуктивного здоров’я жінок та дівчат при акушерській та гінекологічній патології» (державний реєстраційний номер 0121U110020. Термін виконання -01.2021-12.2025 рр.). Результати дослідження. Настання вагітності після розморожування бластоцист та ембріотрансферів в цілому у жінок, які отримували мелатонін, було вірогідно (р 0,05) вищим в порівнянні з жінками, які не отримували мелатонін, відповідно, 86,2 ± 6,41% та 76,3 ± 6,95%. На всі проведені ембріотрансфери частота настання вагітності склала, відповідно, 56,8 ± 8,24% та 52,8 ± 7,62% (р 0,05), на перший ембрі- отрансфер 58,1 ± 8,85% та 55,3 ± 8,15% (р 0,05), на другий - 43,5 ± 16,53% та 33,3 ± 21,14% (р 0,05), на третій - 100,0 ± 7,00 % та 80,0 ± 17,95% (р 0,05). При оцінці ембріологічних показників констатували, що у жінок. які отримували мелатонін, зрілих яйцеклітин було 83,4 ± 6,94%, а в жінок, які не отримували мелатонін, 81,5 ± 6,36%, але вірогідної (р 0,05) різниці не було. Із зрілих яйцеклітин в процесі інкубації після технології ICSI утворилось, відповідно, 49,5 ± 9,54% та 47,2 ± 8,72 (р 0,05) бластоцист, а з них бластоцист класу І - 48,6 ± 9,36% та 46,4 ± 8,17 % (р 0,05), класу ІІ - 36,8 ± 8,94% та 44,4 ± 8,13 % (р 0,05), класу ІІІ - 14,6 ± 6,67% та 9,3 ± 4,78 % (р 0,05). Висновок. Використання мелатоніну при підготовці жінок із безпліддям до застосування допоміжних репродуктивних технологій показало свою ефективність щодо настання вагітностіThe technology of intracytoplasmic sperm injection into the egg cell (ICSI) has taken the main place among assisted reproductive technologies (ART) in the treatment of infertility. Improving the effectiveness of ART remains a complex medical problem. To a large extent, the success of ICSI depends on the quality of the oocytes, which, in its turn, depends on the number of follicles, which is determined by the ovarian reserve (OV) and effective preparation of patients for ART. The markers of OV are well known, and attention has been drawn to melatonin as a possible prognostic factor for the effectiveness of ART and OV in the last ten years. The indicators of melatonin content in the follicular fluid of stimulated ovaries have not been studied. At the same time, the assessment of embryological indicators of fertilization when using the medication melatonin for the preparation ofpatients and the effectiveness of ART programs in general can be useful for the further development of treatment algorithms for patients with infertility. The objective of the study. Evaluation of embryological indicators, the effectiveness of ICSI programs and the incidence of pregnancy in women with infertility during their preparation with melatonin. Materials and methods. 67 women with various infertility factors participated in the prospective study. All patients were prepared for controlled ovarian stimulation (COS), and subsequently for follicular puncture, oocyte retrieval and fertilization by ICSI. All obtained blastocysts were cryopreserved, stored in liquid Nitrogen and thawed when embryo transfer was necessary. Embryological indicators, the number of transfers and the effectiveness ofpregnancy incidence were evaluated. According to the purpose of the task, the patients were divided into two groups by the method of even-odd numbers: group 1 - 29 patients with infertility, who received the preparation "Vita-melatonin" 3 mg orally before bedtime, during one month before the follicles puncture, group 2 - 38 patients with infertility, who did not receive this medicine. Statistical processing of the obtained results was carried out using the licensed programs "Microsoft Excel" and "Statistica". The research design and all the methods we used in this prospective study were reviewed and approved by the bioethics commission of the higher education institution "Bukovinian State Medical University" (protocol No. 7 dated 04/21/2022). SRW "Preservation and restoration of reproductive health of women and girls with obstetric and gynecological pathology" (state registration number 0121U110020. Implementation period - 01.2021-12.2025). Results of the research. The incidence of pregnancy after thawing of blastocysts and embryo transfers in general in women who received melatonin was significantly (p 0.05) higher compared to women who did not receive melatonin, respectively, 86.2 ± 6.41% and 76.3 ± 6.95%. For all performed embryo transfers, the incidence of pregnancy was 56.8 ± 8.24% and 52.8 ± 7.62% (p 0.05), respectively, for the first embryo transfer 58.1 ± 8 .85% and 55.3 ± 8.15% (p 0.05), for the second - 43.5 ± 16.53% and 33.3 ± 21.14% (p 0.05), for the third - 100.0 ± 7.00% and 80.0 ± 17.95% (p 0.05). When assessing embryological indicators, it was found that in women who received melatonin, the number of mature oocytes was 83.4 ± 6.94%, and in women who did not receive melatonin, 81.5 ± 6.36%, but there was no significant (p 0.05) difference. Out of mature oocytes in the process of incubation after the ICSI technology, 49.5 ± 9.54% and 47.2 ± 8.72 (p 0.05) blastocysts were formed, respectively, and from them blastocysts of class I - 48.6 ± 9 .36% and 46.4 ± 8.17% (p 0.05), class II - 36.8 ± 8.94% and 44.4 ± 8.13% (p 0.05), class III - 14.6 ± 6.67% and 9.3 ± 4.78% (p 0.05). Conclusion. The use of melatonin in the preparation of women with infertility for the use of assisted reproductive technologies has shown its effectiveness in terms of pregnancy incidence
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Владиченко К. А., Юзько В. О., Андрієць А. В.
Заглавие : Аналіз результатів спермограм медичного центру лікування безпліддя за 2010-2015 рр.
Место публикации : Клініч. та експерим. патологія. - Чернівці, 2017. - Том 16, N 2. - С. 13-16 (Шифр КУ27/2017/16/2)
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS
Аннотация: Оцінка гормонального статусу інфертильних чоловіків за непрямими ознаками та визначення статевої конституції удосконалить діагностику та допоможе прогнозувати результативність патогенетичної терапії. Астенозооспермію в пацієнтів зумовлено тенденцією до значного зниження відсотка рухомих сперматозоїдів категорії В
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Владиченко К. А., Юзько В. О., Савчук Л. Т.
Заглавие : Аналіз результатів спермограм Медичного центру лікування безпліддя за 2010-2014 рр.
Место публикации : Здоровье мужчины. - 2015. - № 3. - С. 140-141 (Шифр ЗУ16/2015/3)
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE
СПЕРМОГРАММА -- SEMEN ANALYSIS
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Федорук О. С., Владиченко К. А., Ілюк І. І., Степан В. Т., Візнюк В. В., Степанченко М. С., Юзько В. О.
Заглавие : Кріоконсервація сперматозоїдів у пацієнтів із онкологічною патологією
Место публикации : Урологія. - Дніпропетровськ, 2017. - Том 21, N 2. - С. 71-72 (Шифр УУ23/2017/21/2)
MeSH-главная: НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS
МУЖЧИНЫ -- MEN
СПЕРМЫ КОНСЕРВИРОВАНИЕ -- SEMEN PRESERVATION
Найти похожие

9.

Заглавие журнала :Здоров’я чоловіка -2021г.,N 3
Интересные статьи :
14-16 вересня 2021 року відбулися загальні збори Національної академії медичних наук України та загальні збори відділень Академії (стр.7)
Горпинченко І. І. Сучасні підходи до обстеження андрологічних та сексологічних пацієнтів під час ковід-пандемії/ І. І. Горпинченко, В. В. Спиридоненко (стр.8-14)
Höller M. Лікування інфекцій сечовивідних шляхів препаратом Канефрон® Н у Німеччині: ретроспективний аналіз бази даних/ M. Höller [та ін.] (стр.15-23)
Гурженко Ю. М. Особливості перебігу симптомів нижніх сечових шляхів у чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози та COVID-19/ Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко (стр.24-30)
Горпинченко І. І. Клініко-імунологічні наслідки екстракорпоральної ударно-хвильової терапії при хронічному простатиті/синдромі хронічного тазового болю/ І. І. Горпинченко [та ін.] (стр.31-34)
Горпинченко І. І. Аналіз ефективності різних видів консервативної терапії хронічного бактеріального простатиту/ І. І. Горпинченко, Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко (стр.35-48)
Danilets R. O. Evaluation of the activity of prostate cancer biomarkers in post-massage urine/ R. O. Danilets [та ін.] (стр.49-57)
Гурженко Ю. М. Вивчення ефективності застосування інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу в терапії еректильної дисфункції у пацієнтів з метаболічним синдромом/ Ю. М. Гурженко (стр.58-69)
Владиченко К. А. МАР-тест та показники сперміологічного дослідження/ К. А. Владиченко [та ін.] (стр.70-73)
Кочарян Г. С. Гіперсексуальність як прояв різних розладів/ Г. С. Кочарян (стр.74-84)
Головко С. В. Етапне реконструктивно-відновлювальне хірургічне лікування вогнепального поранення пахової ділянки, органів калитки та статевого члена (Клінічний випадок)/ С. В. Головко [та ін.] (стр.85-90)
Кочарян Г. С. Гіперсексуальна поведінка, обумовлена передчасним психосексуальним розвитком: клінічні приклади/ Г. С. Кочарян (стр.91-94)
Ожогін В. В. Сучасні методи лікування проксимального уретеролітіазу/ В. В. Ожогін (стр.95-101)
Косюхно М. О. Особливості стану сексуального здоров’я жінок репродуктивного віку залежно від типів локалізації парауретральних залоз/ М. О. Косюхно (стр.102-108)
Гацерелія З. В. Роль тазової лімфаденектомії у хворих на м’язево-інвазивний рак сечового міхура при органозберігаючому лікуванні/ З. В. Гацерелія (стр.109-114)
Горпинченко І. І. Рецензія на книгу "Сексуальные расстройства и анатомические проблемы, препятствующие проведению полового акта" (Кочарян Г. С.)./ І. І. Горпинченко (стр.115)
Интересные статьи :
Найти похожие


10.

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022г. т.12,N 3
Интересные статьи :
Ковальова О. М. Особливості надання перинатальної допомоги в умовах воєнного часу/ О. М. Ковальова, С. В. Дудник, О. А. Андрієць (стр.4-14)
Юзько В. О. Ембріологічні показники та частота настання вагітності у жінок із безпліддям в програмах допоміжних репродуктивних технологій при застосуванні мелатоніну/ В. О. Юзько [та ін.] (стр.15-21)
Кравченко О. В. Особливості перебігу гестаційного періоду, пологів та стану новонароджених у пацієнток із загрозою переривання вагітності в ранні терміни/ О. В. Кравченко, В. М. Соловей (стр.22-28)
Каліновська І. В. Ультразвукові особливості розвитку фетоплацентарного комплексу при невиношуванні вагітності/ І. В. Каліновська, К. М. Лісова, О. М. Козар (стр.29-35)
Романюк Д. Г. Рівень санітарно-гігієнічних знань вагітних жінок щодо профілактики стоматологічних захворювань/ Д. Г. Романюк (стр.36-41)
Павлишин Г. А. Материнський стрес у ВІТН під час пандемії COVID-19/ Г. А. Павлишин, І. М. Сарапук, Сатурська (стр.42-47)
Дудєріна Ю. В. Морфологічні та імуногістохімічні особливості плаценти та плацентарного фактору у породіль з ізольованими вродженими вадами серця у новонародженого/ Ю. В. Дудєріна [та ін.] (стр.48-54)
Hamraev A. Zh. Features of the clinical course and complex treatment of hemorrhoids in children/ A. Zh. Hamraev, S. Sh. Jorayev (стр.55-59)
Бондаренко Ю. М. Морфологічні особливості маркерів стресу в плаценті/ Ю. М. Бондаренко, Т. Д. Задорожна (стр.60-64)
Мавропуло Т. К. Доброякісне розширення субарахноїдальних просторів у немовлят/ Т. К. Мавропуло, К. К. Годяцька (стр.65-70)
Чернявська Ю. І. Перспективи застосування сурфактант замісної терапії при COVID-19- індукованому респіраторному дистрес-синдромі у дітей/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.71-76)
Кісельова М.М. Вплив перинатальних чинників ризику на розвиток синдрому аспірації меконію в новонароджених: важливе в рутинній роботі лікаря-неонатолога/ М. М. Кісельова, А. В. Комар (стр.77-83)
Нечехова О. О. Клінічний випадок генералізованої вродженої герпес-вірусної інфекції у новонародженого, внаслідок безсимптомного первинного інфікування матері HSV 2 типу під час вагітності/ О. О. Нечехова, В. В. Павлюченко, Ю. А. Батман (стр.84-88)
Мазур О. Г. Особливості муковісцидозу у новонароджених на прикладі клінічного випадку/ О. Г. Мазур [та ін.] (стр.89-93)
Интересные статьи :
Найти похожие


 1-10    11-16 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)