Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (39)

Высшее образование (5)

Краеведение (6)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Яблонь, О. С.$<.>)

Общее количество найденных документов : 83
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022г. т.12,N 1
Интересные статьи :
Яблонь О. С. Ураження головного мозку у передчасно народжених дітей - пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених/ О. С. Яблонь [та ін.] (стр.4-8)
Ковтюк Н. І. Практична орієнтованість навчання студентів з позиції інтеграції в єдиний освітній європейський простір/ Н. І. Ковтюк, О. С. Годованець (стр.9-13)
Павлишин Г. А. Оцінка материнського стресу у відділенні інтенсивної терапії новонароджених/ Г. А. Павлишин [та ін.] (стр.14-20)
Курик О. В. Аналіз чинників ризику та клініко-параклінічних проявів гастроінтестинальної дисфункції у новонароджених при перинатальній патології/ О. В. Курик, Ю. Д. Годованець (стр.21-25)
Бедрій Н. М. Адаптована шкала Гріффітс - сучасний досвід оцінки психомоторного розвитку дітей дошкільного віку/ Н. М. Бедрій (стр.26-30)
Токарчук Н. І. Діагностичне значення маркерів алергічного запалення при бронхіоліті у дітей малюкового віку/ Н. І. Токарчук, А. А. Оверчук (стр.31-36)
Нечитайло Д. Ю. . Хронобіологічні аспекти рівня артеріального тиску у школярів із артеріальною передгіпертензією/ Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець (стр.37-42)
Щербина М. О. Стан цитокінового профілю у хворих на аденоміоз/ М. О. Щербина, А. О. Чехунова (стр.43-49)
Знаменська Т. К. Особливості перебігу SARS-COV-2 інфекції у системі «Мати-плід-новонароджений»: огляд літератури/ Т. К. Знаменська [та ін.] (стр.50-54)
Цвіренко С. М. Неонатальна лейкемія: питання диференціальної діагностики/ С. М. Цвіренко [та ін.] (стр.55-59)
Мокія-Сербіна С. О. Сучасна тактика ведення недоношених дітей з бронхолегеневою дисплазією при виписці з неонатального відділення і в домашніх умовах на амбулаторному етапі/ С. О. Мокія-Сербіна (стр.60-66)
Lastivka I. V. A clinical case of osteogenesis imperfect type III, determined by COL1A1 (P.GLY845ARG) gene mutation in a newborn girl/ I. V. Lastivka [та ін.] (стр.67-71)
Шлемкевич О. Питання, що постають перед командою лікарів, задіяних у наданні допомоги екстремально недоношеній новонародженій дитині з природженим сколіозом (клінічний випадок)/ О. Шлемкевич, М. Кісельова (стр.72-76)
Діти з фетальним алкогольним синдромом (фас)/фетальним алкогольним спектром порушень (фасп) – це стосується всіх нас (стр.77-78)
«Опіка ангела» - бережний супровід тих, кого торкнулась смерть дитини від зачаття до першого року життя (стр.79-80)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яблонь О. С., Бондаренко Т. В., Власенко В. О., Шовкопляс Н. А.
Заглавие : Ураження головного мозку у передчасно народжених дітей - пацієнтів відділення інтенсивної терапії новонароджених
Параллельн. заглавия :Brain injury in preterm infants - patients of the department of intensive therapy of newbor
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 1. - С. 4-8 (Шифр НУ45/2022/12/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
Аннотация: Прогрес репродуктивних і перинатальних технологій призвів не лише до зростання кількості передчасно народжених дітей та збільшення показників виживання, але й до збільшення частоти ускладнень. Захворювання нервової системи займають провідну роль у структурі захворювань передчасно народжених немовлят. Ранній початок позаутробного життя сприяє порушенню фізіологічних процесів дозрівання головного мозку, збільшуючи ризик неврологічних ускладнень. Мета дослідження. Встановити частоту та структуру ураження головного мозку у передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Оцінено показники летальності та захворюваності передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії, які народилися у 2019-2020 та перших 3 кварталах 2021 року. Встановлено частоту уражень нервової системи у передчасно народжених немовлят, а саме наявність внутрішньошлуночкових крововиливів різних ступенів важкості, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії, перивентрикулярної лейкомаляції, гідроцефалії. Статистична обробка отриманих результатів проводилася за допомогою системи програмного забезпечення Microsoft Excel 2010 (14.0.6024.1000) SP 1 MSO (14.0.6023.1000). Результати дослідження. У 2021 році зросла кількість передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г порівняно з 2019 роком. Виявлено зменшення показників летальності передчасно народжених дітей – пацієнтів відділення інтенсивної терапії. Найбільш поширеними патологіями передчасно народжених дітей залишаються респіраторний дистрес синдром та ураження нервової системи. Аналіз отриманих даних пока- зав, що у структурі неврологічної патології у передчасно народжених дітей домінують гіпоксично-ішемічна енцефалопатія та внутрішньошлуночкові крововиливи. Висновки. На тлі зменшення показників летальності зростають кількість та важкість внутрішньошлуночкових крововиливів у передчасно народжених дітейAdvances in reproductive and perinatal technologies have led not only to an increase in the number of premature babies and an increase in survival rates, but also to an increase in the incidence of complications. Nervous system diseases play a leading role in the structure of pathologies of premature infants. Early onset of extrauterine life contributes to the disruption of physiological processes of brain maturation, increasing the risk of neurological complications. Objective. To establish the frequency and structure of brain damage in premature infants-patients of the intensive care unit. Materials and methods. The mortality and morbidity rates of premature infants-patients of the intensive care unit who were born in 2019-2020 and the first 3 quarters of 2021 were estimated. The frequency of lesions of the nervous system in premature infants, namely the presence of intraventricular hemorrhages of varying severity, hypoxic-ischemic encephalopathy, periventricular leukomalacia, hydrocephalus. Statistical processing of the obtained results was performed using the software system Microsoft Excel 2010 (14.0.6024.1000) SP 1 MSO (14.0.6023.1000). Results. In 2021, the number of premature babies weighing 1,500 g increased compared to 2019. The decrease in mortality rates of premature infants-patients of the intensive care unit was revealed. The most common pathologies of premature infants are respiratory distress syndrome and lesions of the nervous system. Analysis of the obtained data showed that the structure of neurological pathology in premature infants is dominated by hypoxic-ischemic encephalopathy and intraventricular hemorrhage. Conclusions. Against the background of declining mortality rates, the number and severity of HSV in premature infants are increasing
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яблонь О. С., Саврун Т. І., Назарчук Н. М., Сергета Д. П., Холод Л. П., Дзема І. О.
Заглавие : Особливості перебігу неонатального періоду у передчасно народжених дітей з масою тіла 1500 г залежно від стану плаценти
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 2. - С. 37-44 (Шифр НУ45/2020/10/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Аннотация: Щороку кількість недоношених дітей у світі та в Україні прогресивно зростає ? кожне 10 немовля народжується раніше встановленого терміну, і саме передчасне народження залишається основною причиною близько 50 % випадків неонатальної захворюваності та смертності. Стан здоров’я даної категорії немовлят потребує особливих знань і вмінь, психологічної підтримки, терпіння як медичного персоналу, так і батьків, та безумовно колосальних матеріальних витрат, проте всі зазначені зусилля та ресурси не гарантують, що подальший розвиток передчасно народжених дітей буде фізіологічним. Стан плаценти надає важливу інформацію для з’ясування чинників, які сприяли передчасному народженню, однак плацентарні ознаки не були достеменно вивчені, а зв’язок між змінами плаценти та неонатальними наслідками залишається недостатньо зрозумілим. Важливими є заходи, направлені на превенцію передчасного народження та покращення прогнозу для життя та здоров’я недоношених у подальші вікові періоди. Мета дослідження. Встановити зв’язок між патоморфологічними змінами у плаценті та наслідками передчасного народження. Матеріали і методи дослідження. Було проведено патоморфологічне дослідження плацент матерів 220 передчасно народжених дітей з масою тіла менше 1500 г та за його результатами сформовано 5 груп згідно класифікації змін у плаценті. Робота здійснювалася на базі Вінницького обласного патологоанатомічного бюро відповідно до протоколу патологоанатомічного дослідження посліду (форма № 013?1/о). Дослідження проводилося за підтримки директора КНП ВОПАБ Вінницької обласної ради Холод Л.П. та завідувача головним відділенням загальної патології з гістологічними дослідженнями Гормаша П.П. Використовувалися наступні методи дослідження: макроскопія, фарбування зрізів, електронна мікроскопія та імуногістохімія. Була проведена оцінка стану здоров’я цих 220 дітей в неонатальному періоді на етапі лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії новонароджених (ВАІТН), а згодом - у відділенні для недоношених дітей (ВНН) Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні в період 2012-2018 рр. Проаналізовано такі клінічні показники, як термін гестації, маса тіла, важкість стану при народженні за шкалою Апгар на 1 хв., тривалість респіраторної підтримки та тривалість перебування у стаціонарі, а також враховувалася частота патологічних станів, які обумовлювали важкість перебігу неонатального періоду. Результати дослідження. За результатами дослідження встановлено, що патологічні зміни плаценти підвищують ризик передчасного народження, потребу в респіраторній підтримці та оксигенотерапії, а також збільшують терміни стаціонарного лікування. Проведений аналіз клінічних показників 220 передчасно народжених дітей та патоморфологічних досліджень плацент їх матерів показав, що найважчий перебіг неонатального періоду спостерігався у дітей з запальними змінами та ознаками незрілості плаценти. У новонароджених цих груп встановлена достовірно вища частота генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, важкі ураження ЦНС з розвитком внутрішньошлуночкових крововиливів та лейкомаляції. Перебіг неонатального періоду в групах дітей з ознаками передчасного старіння плаценти та порушеннями кровоплину характеризувався низькою частотою реалізації інфекцій, проте в 5 разів частіше проти групи порівняння була підтверджена перивентрикулярна лейкомаляція, яка є еквівалентом несприятливих наслідків передчасного народження. Висновки. Всі діти, включені у дослідження, в неонатальному періоді мали поєднання патологій, які обумовлювали важкість стану. Стан плаценти суттєво вплинув на перебіг неонатального періоду та властиві їм патології. Так, новонароджені з ознаками запальних змін та незрілості в 10 разів частіше страждали від генералізованих внутрішньоутробних інфекцій та неонатального сепсису, достовірно частіше в цих групах мали місце внутрішньошлуночкові кровововиливи, лейкомаляція та бронхолегенева дисплазія.
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2018г. т.8,N 2
Интересные статьи :
Актуальні питання імунізації дітей у реаліях антивакцинального руху (стр.5-9)
Килимник Т. М. Захворюваність дітей першого року життя у Житомирській області в післячорнобильський період/ Т. М. Килимник, О. П. Чабан (стр.10-18)
Знаменська Т. К. Стан мікробіоти кишечника у передчасно народжених дітей з некротизуючим ентероколітом/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. М. Клименко (стр.19-27)
Сучасні підходи до ідентифікації несприятливих подій у перинатальній медицині (стр.28-39)
Павлишин Г. А. Йодный статус и закономерности нарушения окислительного метаболизма у детей из йододефицитного региона при внебольничной пневмонии/ Г. А. Павлишин, О. Д. Кибар (стр.40-45)
Riga O. Development of healthy children of early and preschool age in Kharkiv: I stage / O. Riga, M. Gonchar, I. Pilgui (стр.46-51)
Яблонь О. С. Діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом/ О. С. Яблонь, Н. П. Русак (стр.52-57)
Чорненька Є. М. Використання аутоперикарду для пластики стулок аортального клапана у новонароджених і немовлят/ Є. М. Чорненька, А. В. Максименко, О. М. Романюк (стр.58-62)
Мельниченко М. Г. Запалення великого сальника у дітей з апендикулярним перитонітом/ М. Г. Мельниченко, В. О. Ситнікова, В. В. Антонюк (стр.63-70)
Нехаєнко М. І. Фактори ризику формування гіпоацидності шлунку та деструктивних форм хронічного гастродуоденіту у підлітків/ М. І. Нехаєнко (стр.71-76)
Савінова К. Б. Здоров’язберігаючі технології в навчальному процесі як запорука гармонійного розвитку дітей молодшого шкільного віку/ К. Б. Савінова (стр.77-81)
Хапченкова Д. С. Уровень оксида азота у детей после оперативного лечения коарктации аорты/ Д. С. Хапченкова, А. С. Сенаторова, А. Г. Снегирь (стр.82-86)
Дяк К. В. Прогнозування передчасних пологів у вагітних із загрозою передчасних пологів/ К. В. Дяк (стр.87-92)
Семеняк А. В. Лейоміома матки та вагітність/ А. В. Семеняк, О. М. Юзько, І. Р. Ніцович (стр.93-98)
Ясніковська С. М. Сучасні підходи до лікування анемії вагітних з використанням ензимів/ С. М. Ясніковська (стр.99-103)
Знаменська Т. К. Профілактика пелюшкового дерматиту у немовлят/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.104-110)
Македонський І. О. Кишкова недостатність у немовлят з некротизуючим ентероколітом/ І. О. Македонський, Т. К. Мавропуло (стр.111-118)
Клінічний випадок вродженої лобарної емфіземи верхньої частки лівої легені у дитини 7-місячного віку (стр.119-124)
Бирчак І. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики спайкової хвороби після лапароскопічних втручань з приводу позаматкової вагітності/ І. В. Бирчак, С. А. Куріцина (стр.125-126)
Кравченко О. В. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб лікування плацентарної дисфункції у жінок з відшарування хоріону в І триместрі вагітності/ О. В. Кравченко, С. М. Ясніковська (стр.127-128)
Юр’єва Л. М. Інформаційний лист про нововведення в сфері охорони здоров’я. Спосіб профілактики невиношування вагітності у жінок групи ризику/ Л. М. Юр’єва ; Л. М. Юр’єва (стр.129-130)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яблонь О. С., Русак Н. П.
Заглавие : Діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2018. - Т. 8, № 2. - С. 52-57 (Шифр НУ45/2018/8/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING
БЕЛКИ КРОВИ -- BLOOD PROTEINS
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ -- FATTY ACIDS
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
Аннотация: Вступ. Некротичний ентероколіт (НЕК) характеризується втратою цілісності стінки кишки. I-FABP крові дозволяє виділити немовлят на ранніх стадіях НЕК та корелює із важкістю захворювання. Даний білок бере участь у транспортуванні полярних ліпідів, таких як жирні кислоти з просвіту тонкої кишки. Мета: встановити діагностичне значення вмісту білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), в сироватці крові передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом. Матеріали і методи. Було обстежено 67 передчасно народжених дітей, що перебували на стаціонарному лікуванні з приводу НЕК. Дітей було поділено на групи в залежності від важкості НЕК. До І групи залучено 20 недоношених дітей з НЕК ІА та ІБ стадії, до ІІ групи залучено 30 недоношених дітей з НЕК ІІА та ІІБ стадії, до ІІІ групи 7 недоношених дітей з НЕК ІІІА стадії. Групу контролю склали 10 передчасно народжених дітей без НЕК. Вміст білка, що зв’язує жирні кислоти, кишкова форма (I-FABP) в сироватці крові визначали імуноферментним методом за набором “Human I-FABP” (Hycult Biotech, Netherlands) відповідно до інструкції фірми виробника. Результати та їх обговорення. Діти ІІІ групи мали достовірно нижчу масу тіла (р0,05) та термін гестації при народженні, ніж діти контрольної групи. У всіх дітей з НЕК, залучених у дослідження, було підвищення вмісту I-FABP в сироватці крові. Так, у І групі вміст I-FABP склав 796,0 [579-961] пг/мл, в ІІ групі - 1031,0 [873-1630] пг/мл, в ІІІ групі - 1698,0 [1598-2953] пг/мл, що достовірно перевищувало значення I-FABP у дітей контрольної групи - 269,5 [252-289] пг/мл (р0,05). Також відмічалася достовірна різниця вмісту I-FABP у передчасно народжених дітей з НЕК в залежності від важкості захворювання, чим важча стадія, тим вищий був вміст I-FABP (р0,05). Діагностична цінність I-FABP в сироватці крові передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом в залежності від ступеню важкості, визначена за допомогою ROC–аналізу. Найбільшу діагностичну цінність I-FABP має для діагностики НЕК ІІІ ступеню. I-FABP ? 1484,0 пг/мл дозволяє ідентифікувати передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом ІІІ ступеню з чутливістю 85,7 % та специфічністю 82,0 %. Площа під кривою (AUC) становить 0,880 [95 % ДІ 0,784-0,976], що говорить про високу діагностичну цінність моделі. Висновки. Важчий перебіг НЕК асоціюється з меншою масою тіла (р0,05) та нижчим терміном гестації. У всіх передчасно народжених дітей із некротичним ентероколітом вміст білка, що зв’язує жирні кислоти (I-FABP), в сироватці крові був підвищений. Найвищий рівень I-FABP (1698,0 [1598-2953] пг/мл) спостерігався у передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом ІІІ ступеню (р0,05). Показник I-FABP ? 1484,0 пг/мл дозволяє ідентифікувати передчасно народжених дітей з некротичним ентероколітом ІІІ ступеню з чутливістю 85,7 % та специфічністю 82,0 %, площа під ROC-кривою (AUC) становить 0,880 [95 % ДІ 0,784-0,976].
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яблонь О. С., Бондаренко Т. В., Саврун Т. І., Биковська О. А., Моравська О. А., Гомон Р. О.
Заглавие : Досвід роботи центру катамнестичного спостереження у Вінницькій області
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2018. - Т. 8, № 4. - С. 5-9 (Шифр НУ45/2018/8/4)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: Віддалені наслідки та зниження якості життя дітей, народжених передчасно, визначає хронічна патологія, яка виникає у даної категорії дітей в результаті перенесених у перші місяці життя захворювань. Система медико-соціального супроводу є запорукою забезпечення оптимального стану здоров’я та розвитку передчасно народжених дітей, а також дає можливість оцінити подальші показники здоров’я дітей високого перинатального ризику у медичному, соціальному та економічному аспектах. У статті представлені становлення, розвиток та досвід роботи катамнестичної служби Вінницької обласної дитячої клінічної лікарні, наведені основні показники роботи кабінету катамнезу за останні роки. Проведені заходи щодо реорганізації катамнестичної служби, зокрема розширення площі, проведення ремонтних робіт, дооснащення устаткуванням, а також відокремлення кабінету катамнестичного спостереження від поліклініки, які дали можливість наблизити медичну послугу до пацієнта, зменшити ймовірність перетину потоків немовлят групи перинатального ризику та дітей старшого віку. Підвищення ефективності катамнестичного спостереження реалізується завдяки впровадженню практик та технологій з високим рівнем доказовості, зокрема методики раннього втручання, яка забезпечує вчасне виявлення несприятливих наслідків передчасного народження та проведення їх корекції відповідно до сучасних стандартів.
Найти похожие

Заглавие журнала :Современная педиатрия -2017г.,N 4
Интересные статьи :
Маменко М. Є. Зоб у дітей/ М. Є. Маменко (стр.8-15)
Пархоменко Л. К. Медико-соціальні проблеми підліткового віку та шляхи їх вирішення/ Л. К. Пархоменко (стр.16-21)
Писанко В. М. Ефективність застосування препарату Респіброн з метою імунопрофілактики хронічних та рецидивних риносинуситів у дітей/ В. М. Писанко (стр.22-28)
Усачова О. В. Ентеровірусні інфекції: сучасні уявлення про етіологію, епідеміологію, підходи до діагностики та лікування ентеровірусних екзантем у дітей/ О. В. Усачова (стр.29-34)
Зинченко С. Н. Детские страхи (психология и патология)/ С. Н. Зинченко, В. Г. Козачук, Л. В. Чурсина (стр.36-40)
Охотнікова О. М. Пріоритетні напрямки підвищення ефективності мукоактивної терапії у лікуванні бронхолегеневих захворювань у дітей/ О. М. Охотнікова, О. В. Поночевна (стр.41-47)
Марушко Ю. В. Застосування фітотерапевтичних препаратів при кашлі у дітей/ Ю. В. Марушко (стр.49-54)
Височина І. Л. Ефективність превентивного використання флавоноїдів у дітей шкільного віку в комплексі заходів щодо зниження захворюваності на гострі респіраторні захворювання/ І. Л. Височина, О. Є. Абатуров (стр.55-60)
Гончарь М. О. Фактори ризику розвитку інтерстиційного захворювання легень у дітей з трисомією по 21 хромосомі/ М. О. Гончарь [та ін.] (стр.62-65)
Яблонь О. С. Патогенетична роль сурфактантного протеїну B у формуванні бронхолегеневої патології у дітей/ О. С. Яблонь [та ін.] (стр.66-71)
Банадига Н. В. Клініко-генетичні паралелі перебігу бронхіальної астми у дітей/ Н. В. Банадига, С. Б. Волошин (стр.72-76)
Недельська С. М. Ефективність пробіотиків у комплексній терапії атопічного дерматиту у дітей/ С. М. Недельська [та ін.] (стр.77-80)
Фесенко М. Є. Клініко-інструментальна характеристика малої аномалії розвитку серця (МАРС) у дітей м. Полтави/ М. Є. Фесенко [та ін.] (стр.82-85)
Боярская Л. Н. Оптимизация патогенетической терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у детей/ Л. Н. Боярская, С. В. Потапенко (стр.86-90)
Клименко Т. М. О возможности использования адаптированной смеси на основе козьего молока у новорожденных с перинатальной патологией/ Т. М. Клименко [та ін.] (стр.91-94)
Чернишова Л. І. Перебіг ротавірусного гастроентериту у дітей до п’яти років на сучасному етапі/ Л. І. Чернишова [та ін.] (стр.96-100)
Шевцова О. М. Оптимізація послідовної антигелікобактерної терапії на основі препарату вісмуту з включенням ад’ювантної складової у дітей з хронічним гастритом/ О. М. Шевцова [та ін.] (стр.101-106)
Сорокман Т. В. Природжений гіпотиреоз у дітей: інтелектуальний розвиток та психосоціальна адаптація/ Т. В. Сорокман, Н. О. Попелюк (стр.107-111)
Яновська Г. О. Зміни метаболізму амінокислот при гіпоксично-ішемічній енцефалопатії та їх залежність від клінічної симптоматики/ Г. О. Яновська, О. Я. Гречаніна, Ю. Б. Гречаніна (стр.112-116)
Ахмедли К. Н. Особенности дефицита макро- и микроэлеменов при дисплазии соединительной ткани/ К. Н. Ахмедли (стр.117-119)
Корниенко Г. В. Клинический случай туберкулезного шейного лимфаденита у мальчика 10 лет/ Г. В. Корниенко [та ін.] (стр.120-123)
Дорош О. І. Інфантильний злоякісний остеопетроз у дитини з апалічним синдромом/ О. І. Дорош [та ін.] (стр.124-133)
Слєпов О. К. Фактори ризику та їх вплив на результати хірургічного лікування високої природженої обструкції тонкої кишки у новонароджених дітей/ О. К. Слєпов, М. Ю. Мигур, А. О. Журавель (стр.134-138)
Сапунков О. Д. Особливості будови барабанної порожнини у плода людини дев’ятого місяця розвитку/ О. Д. Сапунков, А. Л. Косаковський, Л. О. Сапункова (стр.139-141)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Современная педиатрия -2017г.,N 1
Интересные статьи :
Вітаємо з ювілеєм Віталія Григоровича Майданника (стр.8-9)
Маменко М. Є. Вплив сапліментації йоду на фізичний, нервово-психічний розвиток та неврологічний статус дітей раннього віку/ М. Є. Маменко, Г. О. Шлєєнкова, К. М. Донцова (стр.13-19)
Марушко Ю. В. Санація ротоглотки при інфекційній патології у дітей/ Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак (стр.20-25)
Попович В. І. Порушення якості життя хворих на гострий середній отит і можливості його корекції/ В. І. Попович (стр.26-33)
Дынник В. А. Проблемы, связанные с репродуктивным потенциалом девочек из зоны военного конфликта/ В. А. Дынник (стр.34-38)
Аряев Н. Л. Пробиотики с витамином D3 в профилактике инфекционных заболеваний у недоношенных детей/ Н. Л. Аряев [и др.] (стр.39-44)
Яблонь О. С. Особливості перебігу затяжних жовтяниць новонароджених та можливості їх медикаментозної корекції/ О. С. Яблонь, Н. В. Заїчко, О. Г. Мазур (стр.46-51)
Абатуров А. Е. Развитие иммунного ответа при пневмонии, вызванной Pseudomonas aeruginosa (часть 3)/ А. Е. Абатуров, А. А. Никулина (стр.52-63)
Овчаренко Л. С. Метаболическая иммуномодуляция: полиненасыщенные жирные кислоты для профилактики острой респираторной патологии у детей/ Л. С. Овчаренко [и др.] (стр.64-73)
Синоверська О. Б. Ефективність препарату "Гербіон сироп плюща" у лікуванні дітей із гострим бронхітом/ О. Б. Синоверська, С. В. Макян (стр.75-83)
Мітюряєва І. О. Ефективність та безпека застосування солі Шюсслера № 3 у лікуванні гострих респіраторних захворювань у дітей/ І. О. Мітюряєва [та ін.] (стр.84-91)
Марушко Ю. В. Особливості функціональних резервів серцево-судинної системи за результатами велоергометрії у дітей з первинною артеріальною гіпертензією і дефіцитом магнію та корекція виявлених порушень/ Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак (стр.92-98)
Барзилович В. Д. Формування харчової толерантності до білків коров’ячого молока у дітей з гострими алергічними реакціями/ В. Д. Барзилович, Т. В. Починок, А. Д. Барзилович (стр.99-103)
Марушко Ю. В. Клінічні прояви та підходи до діагностики синдрому непереносимості гістаміну у дітей/ Ю. В. Марушко, О. Д. Московенко (стр.104-109)
Кузьміна В. А. Вивчення ефективності впровадження програми профілактики основних стоматологічних захворювань у вагітних/ В. А. Кузьміна, І. І. Якубова (стр.110-116)
Шевчук Д. В. Значення інтерстиціальних клітин Кахаля у функції сечового міхура: сучасний стан питання/ Д. В. Шевчук (стр.117-120)
Ходжамова Н. К. Характеристика частоты генетических факторов фолатного обмена у новорожденных с задержкой внутриутробного развития/ Н. К. Ходжамова [и др.] (стр.121-126)
Белых Н. А. Клинико-эпидемиологические особенности гриппа у детей Рязанской области в эпидсезоне 2015-2016 гг./ Н. А. Белых [и др.] (стр.127-132)
Кенс О. В. Аденома лівого головного бронха у хлопчика-підлітка (клінічний випадок)/ О. В. Кенс [та ін.] (стр.133-135)
Памяти профессора Галины Никитичны Костюриной (стр.136-137)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яблонь О. С., Заїчко Н. В., Мазур О. Г.
Заглавие : Особливості перебігу затяжних жовтяниць новонароджених та можливості їх медикаментозної корекції
Место публикации : Современная педиатрия. - Київ, 2017. - N 1. - С. 46-51 (Шифр СУ26/2017/1)
Примечания : Бібліогр.: с. 50
Предметные рубрики: Укрлив
MeSH-главная: ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
СВЕТОЛЕЧЕНИЕ -- PHOTOTHERAPY
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВАЯ КИСЛОТА -- URSODEOXYCHOLIC ACID
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яблонь О. С., Русак Н. П., Моравська О. А., Русак С. О., Берцун К. Т., Сергета Д. П., Шовкопляс Н. А.
Заглавие : Особливості перебігу некротичного ентероколіту у дітей, що народилися передчасно
Параллельн. заглавия :Features of the course of necrotic enterocolitis in children born prematurely
Место публикации : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2017. - № 29. - С. 136-140 (Шифр ВУ45/2017/29)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD
ЭНТЕРОКОЛИТ НЕКРОТИЧЕСКИЙ -- ENTEROCOLITIS, NECROTIZING
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Аннотация: На підставі вивчення особливостей клінічного перебігу некротичного ентероколіту у 50 глибоко недоношених дітей було встановлено, що важчий перебіг некротичного ентероколіту асоціюється з меншою масою тіла (1180,55±95,02 г) та нижчим терміном гестації (28,66±0,66 тижнів). Факторами ризику розвитку є пізніше розпочате ентеральне харчування, довше перебування на парентеральному харчуванні, штучне вигодовування та довша ентеральна пауза. В клінічній картині некротичного ентероколіту серед неспецифічних симптомів достовірно частіше зустрічалися позитивний симптом «білої плями», тромбоцитопенія (р0,01) та брадикардія (р0,05), серед абдомінальних проявів - відсутність перистальтики, контурування петель кишки, помірний набряк передньої черевної стінки (р0,01), а також збільшення живота в об’ємі та кров у випорожненнях (р0,05)Based on the study of the peculiarities of the clinical course of necrotizing enterocolitis in 50 extremely preterm babies it was found that the heavier course of necrotizing enterocolitis is associated with lower body weight (1180.55±095.02 g) and a lower gestational period (28.66±0.66 weeks). Risk factors for development are delayed enteral nutrition, longer parenteral nutrition, artificial feeding and a longer enteral pause. In the clinical picture of necrotizing enterocolitis, among the nonspecific symptoms, the symptoms of a «white spot», thrombocytopenia (p0.01) and bradycardia (p0.05) were significantly more likely to occur, among abdominal manifestations - absence of peristalsis, contouring of the intestinal loops, moderate edema of the anterior abdominal wall (p0.01), as well as increase in abdominal volume and bloody stool (p0.05)
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)