Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Dimova, M. I.$<.>)

Общее количество найденных документов : 4
Показаны документы с 1 по 4

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2020г. т.82,N 4
Интересные статьи :
Варбанець Л. Д. Анти-ліпополісахаридні антитіла та осмотична стійкість еритроцитів у здорових осіб та пацієнтів з В-неходжкінською лімфомою з різними групами крові/ Л. Д. Варбанець [та ін.] (стр.З-12)
Dimova M. I. Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types/ M. I. Dimova, N. A. Yamborko, G. O. Iutynska (стр.13-22)
Morgun V. V. Lipid peroxidation intensity in different on effectiveness of symbiotic systems Glycine max-Bradyrhizobium japonicum under drought conditions/ V. V. Morgun [et al.] (стр.23-30)
Pirog T. P. Synergism of antimicrobial and anti-adhesive activity of nocardia vaccinii IMV B-7405 surfactants in a mixture with essential oils/ T. P. Pirog [et al.] (стр.31-40)
Shurigin V. Endophytes from medicinal plants as biocontrol agents against Fusarium caused diseases/ V. Shurigin [et al.] (стр.41-52)
Гудзенко О. В. Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність/ О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець (стр.53-62)
Чуєнко А. І. Мікроскопічні гриби у повітрі бібліотек наукових установ м. Києва/ А. І. Чуєнко [та ін.] (стр.63-70)
Holovan А. V. Antiviral activity of extracts from wild grasses against Epstein-Barr Virus and induction of apoptosis in Epstein-Barr virus-positive lymphoblastoid cells/ А. V. Holovan [et al.] (стр.71-79)
Kushkina A. I. Morphological biodiversity of bacteriophages from lysed batch culture of recombinant Escherichia coli BL21 (DE3)/ A. I. Kushkina, F. I. Tovkach (стр.80-93)
Pirog T. P. Practically valuable properties of the surfactant synthesized by Rhodococcus genus actinobacteria/ T. P. Pirog [et al.] (стр.94-109)
Ростислав Ількович Гвоздяк (пам’яті вченого) (стр.110-111)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Мікробіологічний журнал -2019г. т.81,N 5
Интересные статьи :
Пирог Т. П. Деструкція біоплівок за дії поверхнево-активних речовин, синтезованих у різних умовах культивування Nocardia vaccinii ІМВ В-7405/ Т. П. Пирог [та ін.] (стр.3-15)
Курдиш І. К. Життєздатність Azotobacter vinelandii ІМВ В-7076 і Baccillus subtilis IMB B-7023 в нанокомпозиті бентоніту/ І. К. Курдиш, А. О. Рой, С. І. Войчук (стр.16-26)
Yamborko N. A. Influence of Hechachlorobenzene on microbiota of chernozem soil/ N. A. Yamborko, M. I. Dimova, G. O. Iutynska (стр.27-35)
Лобода M. І. Кореляційна залежність біосинтезу антибіотичних сполук і інших біологічно активних речовин у ґрунтових стрептоміцетів/ M. І. Лобода, C. I. Войчук, Л. О. Білявська (стр.36-47)
Карпенко В. П. Мікробіота грунту ризосфери сої за використання ризоактиву і гербіцидів/ В. П. Карпенко [та ін.] (стр.48-61)
Todosiichuk T. S. New antibiotic substances of the Streptomyces albus enzybiotic complex/ T. S. Todosiichuk [et al.] (стр.62-72)
Паньківська Ю. Б. Антиаденовірусна активність наночастинок діоксиду титану/ Ю. Б. Паньківська [та ін.] (стр.73-84)
Balko O. I. Thermoactivation of Pseudomonas aeruginosa pyocins/ О. I. Balko, О. В. Balko, L. V. Avdeeva (стр.85-97)
Іутинська Г. О. Біорізноманітність і функціональні властивості ендофітних прокаріотів/ Г. О. Іутинська (стр.98-113)
Сафронова Л. А. Современное состояние проблемы пробиотических препаратов/ Л. А. Сафронова, В. М. Иляш (стр.114-140)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yamborko N. A., Dimova M. I., Iutynska G. O.
Заглавие : Influence of Hechachlorobenzene on microbiota of chernozem soil
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 5. - С. 27-35 (Шифр МУ14/2019/81/5)
MeSH-главная: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE
Аннотация: Питанню про вплив хлорорганічних пестицидів на ґрунтові мікроорганізми присвячено багато робіт, але дію різних рівнів забруднення гексахлорбензолом на мікробні угруповання ґрунту ще недостатньо досліджено. Метою роботи було вивченні впливу різних доз ГХБ на мікробіоту чорноземного ґрунту. Методи. Кількість мікроорганізмів визначали методом посіву ґрунтової суспензії на агаризовані поживні середовища з наступним підрахунком кількості колоній утворюючих одиниць (КУО). Результати дослідження показали, що ГХБ негативно вливає на чисельність еколого-трофічних груп мікоорганізмів та їх співвідношення у мікробіоценозі ґрунт. Найбільш чутливими до забруднення були целюлозолітичні гриби і стрептоміцети найбільш стійкими - ґрунтові мікроміцети. Висновки. За дії ГХБ порушуються механізми стійкості опору і пружної стійкості мікробних угруповань
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Dimova M. I., Yamborko N. A., Iutynska G. O.
Заглавие : Hexachlorobenzene effect on microbiocenoses of different soil types
Место публикации : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 4. - С. 13-22 (Шифр МУ14/2020/82/4)
MeSH-главная: ГЕКСАХЛОРБЕНЗОЛ -- HEXACHLOROBENZENE
КСЕНОБИОТИКИ -- XENOBIOTICS
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Екологічні наслідки забруднення ґрунтів ксенобіотиками, такими як хлорорганічні пестициди, залишаються мало вивченими. Гексахлорбензол є однією з найпоширеніших хлорорганічних сполук, яка входить до списку стійких органічних забруднень, заборонених до використання згідно Стокгольмської конвенції 2003 року. Актуальним є дослідження впливу гексахлорбензолу на ґрунтові мікробіоценози, активність яких є значущою для еколого-функціональних характеристик ґрунтів. Мета. Визначення впливу гексахлорбензолу на ґрунтову мікробіоту чорноземного, темно-каштанового і дерново-підзолистого ґрунтів агроценозів України у інтенсивних системах землеробства. Об’єктом дослідження були мікробні угруповання трьох типів ґрунтів; предметом дослідження – реакція мікробного ценозу на забруднення різними дозами гексахлорбензолу (ГХБ). Методи. Модельні лабораторні експерименти, мікробіологічні (визначення чисельності мікроорганізмів на агаризованих поживних середовищах), хімічні (адсорбційний метод для дослідження базального і субстрат-індукованого дихання грунтової мікробіоти), статистичні. Результати. Визначено зворотню залежність чисельності мікроорганізмів окремих груп від дози забруднення, що підтверджено значеннями коефіцієнтів кореляції Спірмена у діапазоні від -0,64 до -0,96. У досліджених ґрунтах всіх типів найбільш чутливими до гексахлорбензолу були фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети. Кількість фосфатмобілізувальних бактерій за максимальної дози забруднення 10000 гранично допустимих концентрацій (ГДК) зменшувалась у чорноземному, темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах відповідно на 48, 75 і 83% від контролю. Кількість стрептоміцетів за дії доз 500–10000 ГДК знижувалась до критичних показників і становила 8–30 % від значень у незабрудненому контролі. Максимальне зменшення чисельності олігонітротрофних і азотфіксувальних бактерій (на 57–74%) у досліджуваних ґрунтах відмічено за дії найвищої дози забруднення 10000 ГДК. Кількість амілолітичних бактерій за дози 500 ГДК зменшувалась на 21–38%, за 10000 ГДК – на 47–61% від контролю. Амоніфікувальні бактерії переважали за чисельністю у темно-каштановому і дерново-підзолистому ґрунтах при дозах 500–1000 ГДК, де відмічали зниження їх кількості на 25,4–30,8 та 36,9–44,4% відповідно. Найбільшу резистентність амоніфікаторів спостерігали у дерново-підзолистому ґрунті. Ґрунтові мікроміцети продемонстрували найбільшу стійкість до гексахлорбензолу. У чорноземному і дерново-підзолистому ґрунтах їхня чисельність за дії ГХБ у всьому досліджуваному діапазоні доз зменшилась не більше, як на 37% порівняно з незабрудненим контролем. Вміст мікробної біомаси є одним з основних мікробіологічних індикаторів ґрунту. За експериментального забруднення різними дозами ГХБ вміст мікробної біомаси зменшувався у 1,5–4,3 рази порівняно з контролем. Коефіцієнти педотрофності засвідчили про те, що процеси трансформації органічної речовини у чорноземному і дерново-підзолистому забруднених ґрунтах несуттєво відрізнялись від контролю, у темно-каштановому ґрунті зі збільшенням пестицидного навантаження вони пригнічувались. Індекси мінералізації азоту не перевищували 2,0, що свідчило про збалансованість процесів імобілізації-мінералізації як у контрольних, так і забруднених варіантах. Висновки. Мікробіоценози чорноземного, темно-каштанового, дерново-підзолистого ґрунтів у інтенсивних агроценозах вразливі до забруднення гексахлорбензолом у дозах від 10 до 10 000 ГДК. Найбільш чутливі – фосфатмобілізувальні бактерії і стрептоміцети – можуть бути використані як індикаторні у моніторингу ґрунтів, забруднених хлорорганічними пестицидами. Під дією пестицидного навантаження пригнічуються мікробне дихання і накопичення мікробної біомаси. Негативна реакція мікробних угруповань на забруднення гексахлорбензолом свідчить про необхідність проведення заходів ремедіації для відновлення мікробіоти і родючості ґрунтів.
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)