Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Rymarchuk, M. I.$<.>)

Общее количество найденных документов : 8
Показаны документы с 1 по 8

Заглавие журнала :Здоровье женщины -2019г.,N 1
Интересные статьи :
Романенко Т. Г. Акушерський сепсис (Клінічна лекція)/ Т. Г. Романенко [та ін.] (стр.10-27)
Кравченко О. В. Диференційований підхід до призначення гормональної терапії у II триместрі гестації у вагітних після екстракорпорального запліднення/ О. В. Кравченко (стр.28-31)
Медведь В. І. Питання залізодефіциту та анемії в Рекомендаціях ВООЗ-2017/ В. І. Медведь, Н. Б. Степура (стр.32-35)
Пирогова В. І. Вітамінно-мінеральні комплекси у профілактиці репродуктивних втрат та ускладнень вагітності/ В. І. Пирогова, О. О. Ошуркевич, І. І. Охабська (стр.36-39)
Макарчук О. М. Клінічний досвід застосування різноманітних підходів до комплексної та превентивної терапії функціональних кіст яєчників/ О. М. Макарчук, Н. І. Матвійків (стр.40-43)
Голяновський О. В. Ендометріоз післяопераційного рубця (Випадок з практики)/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.44-47)
Камінський В. В. Порівняльна оцінка результативності різних схем застосування природних флавоноїдів Протефлазіду у терапії цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (CIN) легкого та помірного ступеня, асоційованих з генітальною папіломавірусною інфекцією/ В. В. Камінський [та ін.] (стр.48-54)
Федорович П. В. Обгрунтування застосування Дораміцину для ерадикації мікрофлори, асоційованої з бактеріальним вагінозом/ П. В. Федорович, Г. І. Мавров, Вл. В. Подольський (стр.55-59)
Rymarchuk M. I. Polymorphic variants of detoxification genes and possible gestational complications in pregnant women with retrochorial and retroplacental hematomas/ M. I. Rymarchuk (стр.61-63)
Романенко Т. Г. Доцільність та необхідність застосування вітамінно-мінерального комплексу під час вагітності/ Т. Г. Романенко [та ін.] (стр.64-68)
Скрипченко Н. Я. Профілактика та лікування акушерських і перинатальних усладнень у жінок з аденоміозом/ Н. Я. Скрипченко, О. М. Павлова (стр.69-73)
Жабченко І. А. Харчування матері як індикатор метаболічного контролю вагітності/ І. А. Жабченко, С. В. Тертична-Телюк, О. Р. Сюдмак (стр.74-76)
Говсєєв Д. О. Прогнозування прееклампсії у жінок з ендотеліальною дисфункцією/ Д. О. Говсєєв (стр.78-81)
Диндар О. А. Досвід застосування препарату Манефар В6 в акушерській практиці/ О. А. Диндар (стр.82-86)
Круть Ю. Я. Фактори ризику затримки росту плода у вагітних із артеріальною гіпертензією/ Ю. Я. Круть, О. В. Дейніченко (стр.88-91)
Бисага Н. Ю. Сучасні підходи до розродження жінок із затримкою внутрішньоутробного росту плода на тлі прееклампсії/ Н. Ю. Бисага (стр.92-95)
Бенюк В. О. Досвід відновлення нормоценозу піхви при лікуванні бактеріального вагінозу у жінок репродуктивного віку/ В. О. Бенюк, Т. Р. Никонюк, Т. В. Ковалюк (стр.96-100)
Литвак О. О. Вплив медикаментозної корекції на морфологічні зміни лейоміоми матки/ О. О. Литвак (стр.101-104)
Грек Л. П. Роль прозапальних механізмів у виникненні систематичних порушень у пацієнток з хронічним тазовим болем/ Л. П. Грек (стр.105-109)
Косілова С. Є. Пошук нових методів лікування та профілактики атрофічного вагініту у період постменопаузи/ С. Є. Косілова (стр.110-112)
Запорожченко М. Б. Ефективність запропонованої комплексної етапної персоніфікованої терапії у жінок репродуктивного віку із поєднаною патологією матки - лейоміомою та аденоміозом/ М. Б. Запорожченко, А. В. Сидоренко (стр.114-119)
Суханова А. А. Патогенетичні підходи до профілактики перитонеальних тазових спайок/ А. А. Суханова, Н. Я. Ратушняк, О. О. Сорокіна (стр.120-124)
Берестовий О. О. Особливості формування тривожних розладів у жінок при застосуванні допоміжних репродуктивних технологій/ О. О. Берестовий (стр.125-127)
Стрелко Г. В. Порівняння протоколів підготовки ендометрія у циклах допоміжних репродуктивних технологій із застосуванням ооцитів донора у жінок зі зниженою відповіддю на стимуляцію/ Г. В. Стрелко, В. В. Уланова (стр.128-132)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Rymarchuk M. I.
Заглавие : Polymorphic variants of detoxification genes and possible gestational complications in pregnant women with retrochorial and retroplacental hematomas
Место публикации : Здоровье женщины. - 2019. - № 1. - С. 61-63 (Шифр ЗУ3/2019/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Аннотация: Fetal health depends on both the genetic program of its development and the structural and functional adequacy of placenta. Materials and methods. Our research envisaged the use of the molecular genetic method to identify deletion and allelic polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes in the homozygous state and the designation of the identified genotypes as the deletion variant (GSTT1 deletion, GSTM1 deletion) or the allelic variant (GSTT1 allele, GSTM1 allelе). The research involved 105 women; among them, there were 50 pregnant women with local non-progressive placental abruption. Group I included 33 women with placental dysfunction, who gave birth to babies with normal body weights; Group II comprised 17 women with placental dysfunction and development delay in their newborn babies. Results. The study of deletion polymorphism of the GSTT1, GSTM1 genes and A313G polymorphism of the GSTP1 gene in all the women (n=105) (50 patients of the main study groups and 55 women of the control group) revealed the following distribution of polymorphic variants of the studied genes: the GSTT1 allele genotype has made up 81.90%; the GSTT1 deletion genotype was found in 18.10% of cases; the GSTM1 allele genotype was observed in 55.24% of cases; the GSTM1 deletion genotype was detected in 44.76% of women. The frequency of the GSTP1 polymorphic variants was as follows: the АА genotype – 54.29%, the AG genotype – 38.10%, the GG genotype – 9.52%. Conclusions. The genotype combinations of the GSTT1 allele, GSTM1 allele, 313AA of the GSTT1, GSTM1, GSTP1 genes create no conditions for and clearly reduce the risk of placental dysfunction and intrauterine growth restriction with local non-progressive placental abruptionЗдоров’я плода залежить як від генетичної програми його розвитку, так і від структурної та функціональної повноцінності плаценти. Мета дослідження: визначення частоти алельного поліморфізму генів GSTТ1, GSTМ1 у вагітних з ретрохоріальними та ретроплацентарними гематомами. Матеріали та методи. У дослідженні нами було передбачено визначення молекулярно-генетичним методом делеційного та алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у гомозиготному стані, заплановано позначати визначені генотипи як делеційний варіант (GSTT1deletion, GSTM1deletion) або алельний варіант (GSTT1allele, GSTM1allelе). Було залучено 105 жінок, з них 50 вагітних з локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти. До I основної групи увійшли 33 жінки з плацентарною дисфункцією, які народили дітей з масою тіла у межах гестаційної середньостатичної норми; до II основної групи – 17 жінок з плацентарною дисфункцією та синдромом затримки розвитку народжених ними дітей. Результати. Під час проведення дослідження делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 та поліморфізму A313G за геном GSTP1 у всіх жінок (50 пацієнток основних груп та 55 жінок контрольної групи) було виявлено наступне розподілення поліморфних варіантів досліджуваних генів: генотип GSTT1allele зафіксовано у 81,90%, GSTT1deletion – у 18,10%, GSTM1allele – у 55,24%, а генотип GSTM1deletion – у 44,76% випадків. Частота поліморфних варіантів за геном GSTP1 становила: генотип АА – 54,29%, AG – 38,10%, GG – 9,52%. Заключення. Комбінації генотипів GSTT1allele, GSTM1allele, 313AA за генами GSTT1, GSTM1, GSTP1 не створюють передумов та достовірно знижують ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі локального непрогресуючого відшарування плаценти
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоровье женщины -2019г.,N 2
Интересные статьи :
Бенюк В. О. Передчасний розрив плодових оболонок при недоношеній вагітності - сучасний погляд на етіологію та патогенез/ В. О. Бенюк, Н. Г. Корнієць, В. Ф. Олешко (стр.8-13)
Бурка О. А. Сучасні підходи до скринінгу на наявність раку шийки матки/ О. А. Бурка, Т. М. Тутченко (стр.14-18)
Дронова В. Л. Онкологія в акушерстві - міф чи реальність?/ В. Л. Дронова [та ін.] (стр.20-28)
Антонюк-Кисіль В. М. Використання програми ERAS у робот і перинатального центру для безпечного планового хірургічного лікування первинного прогресуючого хронічного захворювання вен під час вагітності/ В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] (стр.29-36)
Жабіцька Л. А. HELLP-синдром: сучасний погляд на проблему/ Л. А. Жабіцька (стр.37-41)
Высоцкая И. В. Фармакологические эффекты и молекулярные механизмы действия лечебного фитопрепарата на основе Vistex agnus-castus/ И. В. Высоцкая, В. П. Летягин (стр.42-45)
Rymarchuk M. I. On the issue of pathogenesis of placental dysfunction in women with miscarriage/ M. I. Rymarchuk, A. R. Cheredarchuk, O. O. Gibson (стр.46-48)
Багатько О. В. Результати контрольованої стимуляції овуляції у пацієнток репродуктивного віку з трубно-перитонеальною безплідністю залежно від препарату, що використовувався/ О. В. Багатько (стр.49-52)
Айзятулов Р. Ф. Современные аспекты бактериального вагиноза и лечебная тактика/ Р. Ф. Айзятулов, Є. М. Айзятулова (стр.53-55)
Заболотнов В. А. Тромбофилии и акушерские осложнения/ В. А. Заболотнов, О. О. Хватова, Я. П. Сегедина (стр.56-60)
Жабченко І. А. Особливості перебігу вагітності у жінок з пролонгованою та переношеною вагітністю (Дані ретроспективного аналізу)/ І. А. Жабченко, І. С. Ліщенко (стр.61-66)
Полюлях О. А. Особливості перебігу вагітності, пологів та функціонального стану фетоплацентарного комплексу у жінок із поєднаною патологією матки та грудних залоз/ О. А. Полюлях (стр.67-69)
Скрипченко Н. Я. Корекція способу життя як допоміжна прегравідарна підготовка та профілактика акушерських ускладнень у жінок з аденоміозом/ Н. Я. Скрипченко, О. М. Павлова, Т. М. Мазур (стр.70-73)
Грек Л. П. Клініко-морфологічна характеристика хронічного тазового болю у пацієнток з гіперпроліферативними захворюваннями статевих органів/ Л. П. Грек, З. М. Дубоссарська (стр.74-79)
Васьків О. В. Оптимізація лікування та профілактики рецидивів бактеріального вагінозу і вагінального кандидозу у жінок репродуктивного віку/ О. В. Васьків [та ін.] (стр.80-84)
Степаненко Т. О. Значення замісної гормональної терапії при ранній менопаузі/ Т. О. Степаненко [та ін.] (стр.86-90)
Лакатош В. П. Атиповий гемолітико-уремічний синдром очима акушера (Огляд літератури)/ В. П. Лакатош [та ін.] (стр.91-95)
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на великі акушерські синдроми (Огляд іноземної літератури)/ Т. Г. Романенко [та ін.] (стр.96-103)
Ведение женщин с ожирением при беременности (Green-top Guideline No. 72, ноябрь 2018) (стр.104-121)
Дисменорея та ендометріоз у підлітків. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.122-128)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Rymarchuk M. I., Cheredarchuk A. R., Gibson O. O.
Заглавие : On the issue of pathogenesis of placental dysfunction in women with miscarriage
Место публикации : Здоровье женщины. - 2019. - № 2. - С. 46-48 (Шифр ЗУ3/2019/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЕЖДЕВРЕМЕННАЯ ОТСЛОЙКА ПЛАЦЕНТЫ -- ABRUPTIO PLACENTAE
СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ БОЛЕЗНИ -- CONNECTIVE TISSUE DISEASES
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
Аннотация: To determine the correlation of local non-progressive abruption of placenta and the development of placental dysfunction with undifferentiated connective tissue dysplasia (UCTD), we have conducted the case-consequence research with 100 patients. The research included two stages. At the first stage, all the predictors of this complication were divided into 4 groups: somatic anamnesis, obstetric, gynecological and infectious anamnesis, course of the given pregnancy and results of tests for Phase-II detoxification gene polymorphism. At the second stage, all the significant predictors were included in a multifaceted logistic regressive analysis. The most significant causes of local non-progressive abruption of placenta at placental dysfunction are the following: UCTD (OR-18.86; 6.58–54.02), its visceral markers such as scoliosis (OR 5.76; 2.08–15.97), heart diseases (mitral valve prolapse, hypertensive neurocirculatory dystonia, supplemental chord) (OR 8.61; 3.11–23.83), myopia (OR 6.25; 2.26–17.29), platypodia (OR 4.49; 1.61–12.55), renal diseases (OR 7.94; 2.87–21.98). The sheer presence of UCTD in this category of patients increases by 18 times the risk of disorder of trophoblast invasion and development of placental dysfunctionДля визначення кореляції локального непрогресуючого відшарування плаценти та розвитку плацентарної дисфункції з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) проведено дослідження випадкових наслідків з участю 100 пацієнтів. Дослідження включало два етапи. На першому етапі всі предиктори цього ускладнення були розділені на групи: соматичний, акушерський, гінекологічний та інфекційний анамнез, перебіг даної вагітності та результати тесту на поліморфізм гена детоксикації фази II. На другому етапі всі суттєві предиктори були включені у багатогранний логістичний регресивний аналіз. Найбільш значущими причинами локального непрогресуючого відшарування плаценти при плацентарній дисфункції є: НДСТ (OR 18.86; 6,58–54,02), його вісцеральні маркери, такі, як сколіоз (OR 5,76; 2,08–15,97), серцево-судинні захворювання (мітральні, гіпертонічна нейроциркуляторна дистонія, додаткова хорда; OR 8,61; 3,11–23,83), міопія (OR 6,25; 2,26–17,29), плоскостопість (OR 4,49; 1,61–12,55), захворювання нирок (OR 7,94; 2,87–21,98). Сама наявність ДСТ у цієї категорії пацієнтів збільшує у 18 разів ризик інвазії трофобластів і розвиток плацентарної дисфункції
Найти похожие

Заглавие журнала :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2022г. т.12,N 4
Интересные статьи :
Нечитайло Д. Ю. Особливості викладання педіатрії іноземним студентам шостого курсу в умовах воєнного стану/ Д. Ю. Нечитайло, Т. М. Міхєєва, О. С. Годованець (стр.4-8)
Savka I. Social adaptation of international students in the conditions of training during COVID-19 pandemic/ I. Savka, S. Savka, N. Voytkevich (стр.9-13)
Dubetskyi B. I. Risk factors of umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and newborn incidence/ B. I. Dubetskyi [та ін.] (стр.14-20)
Zhyvetska-Denysova A. A. Peculiarities of the formation of the functional system "Mother- placenta-fetus" by the influence of small doses of radiation/ A. A. Zhyvetska-Denysova [та ін.] (стр.21-30)
Tsysar Y. V. The role of proinflammatory cytokines interleukin 1-β and tumor necrosis factor-α in diagnostics of pubertal menorrhages against thyroid pathology/ Y. V. Tsysar [та ін.] (стр.31-37)
Горбатюк О. М. Невідкладні хірургічні втручання у дітей раннього віку з лімфатичними мальформаціями грудної та черевної порожнини/ О. М. Горбатюк [та ін.] (стр.38-42)
Obolonska O. Yu. The diagnostic value of urine gelatinase-associated lipocalin as a biomarker for acute kidney injury in preterm infants with hemodynamically significant patent ductus arteriosus/ O. Yu. Obolonska [та ін.] (стр.43-48)
Stryzhak L. Serum cystatin C as a predictor of the development of acute kidney injury in newborns with hypoxic- ischemic encephalopathy submitted to therapeutic cooling/ L. Stryzhak, І. Anikin (стр.49-58)
Marushko Y. Frequency characteristics of acoustic features of sound signals in the lungs of children with pneumonia using a new acoustic diagnostic device "Trembita-corona"/ Y. Marushko, O. Khomych (стр.59-66)
Горбатюк О. М. Аномалії сечової протоки у дітей/ О. М. Горбатюк (стр.67-72)
Mozyrska O. V. The role of antibacterial therapy in the treatment of atopic dermatitis in children/ O. V. Mozyrska (стр.73-78)
Аряєв М. Л. Клінічний випадок вродженого гіперінсулінізму/ М. Л. Аряєв [та ін.] (стр.79-82)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Dubetskyi B. I., Makarchuk O. M., Andriiets O. A., Rymarchuk M. I.
Заглавие : Risk factors of umbilical cord pathology and factors of negative perinatal consequences and newborn incidence
Параллельн. заглавия :Фактори ризику патології пуповини і чинники негативних перинатальних наслідків та захворюваності новонароджених
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2022. - Т. 12, № 4. - С. 14-20 (Шифр НУ45/2022/12/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
ПУПОВИНА -- UMBILICAL CORD
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ ПОВРЕЖДЕНИЯ ПРЕДЗАЧАТОЧНЫЕ -- PRECONCEPTION INJURIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: According to literature sources, the real frequency of many umbilical cord pathologies differs significantly from the statistical data indicated by researchers in their works (from 15% to 38%). The implementation of a system of diagnostic and treatment and preventive measures, based on mandatory antenatal and postnatal assessment of the features and characteristics of the umbilical cord, allows to improve perinatal outcomes and reduce perinatal morbidity.The aim of the work was to identify the main risk factors of umbilical cord pathology and negative perinatal consequences; to develop elements of standardization of antenatal and postnatal diagnosis of umbilical cord pathology. Research materials and methods. A retrospective assessment of medical documentation data (3,280 individual medical records of pregnant women) made it possible to establish the frequency of umbilical cord pathology in the population. In the future, a more detailed extended antenatal and postnatal examination of the umbilical cord and placenta after delivery was carried out in 637 patients of reproductive age with pregnancy complicated by pathology of the umbilical cord (main group). The control group was formed by 40 patients with an uncomplicated course of pregnancy and live birth of full-term healthy children. The study was conducted taking into account the main principles of the Helsinki Declaration on Biometric Research and the powers of the GCHICH, in accordance with biometric norms with compliance with the principles of confidentiality and ethics (excerpt from protocol No. 128/22 of the meeting of the Bioethics Commission dated September 29, 2022, Ivano-Frankivsk National Medical University, Ministry of Health of Ukraine). Data analysis was performed using the Statistica 7.0 package of statistical programs (StatSoftInc., USA). The association of independent variables with the condition being studied is presented as odds ratio (OR) and 95% confidence interval (CI). The materials of the article are the result of the research of the complex research work fragment of the Department of Obstetrics and Gynecology named after I.D. Lanovyi of the Ivano-Frankivsk National Medical University: “Development of diagnostic tactics and pathogenetic substantiation of effective methods of preserving and restoring reproductive potential and improving parameters of a woman’s quality of life in obstetric and gynecological pathology” (state registration number 0121U109269, implementation dates 2021-2026 ), the author is a co-executor of the topic. Research results and their discussion. The following data were noted: an excess of the population norm of the length of the umbilical cord, a high proportion of eccentric and marginal insertion of the umbilical cord (22.14%) and umbilical cord coiling (33.28%), a decrease in the proportion of the reference limits of the umbilical cord tortuosity index (15.86%), in 56.7% of observations, the specific gravity of the umbilical cord was lower. Probable risk factors for umbilical cord pathology with a predominance of age over 35 years, nicotine addiction in pregnant women, multiple fertility, use of IVF programs, change in the amniotic fluid index, overweight and obesity, other clinical conditions associated with metabolic disorders (gestational diabetes, insulin resistance) were identified. Conclusion. The share of the umbilical cord pathology both in the isolated type and in the combination of characteristic features of the umbilical cord is 40.98%. The increase in the risk of negative perinatal consequences has a close relationship with the umbilical cord pathology and the combination of different types ofpathology, as well as the addition of gestational complications, which allows for the formation of screening programs and optimization of the diagnostic algorithmЗа даними літературних джерел, реальна частота багатьох патологічних станів пуповини значно відрізняється від статистичних показників, зазначених дослідниками у своїх роботах (від 15 % до 38 %). Впровадження системи діагностичних і лікувально-профілактичних заходів, заснованих на обов'язковій антенатальній і постнатальній оцінці особливостей і характеристик пуповинного канатика, дозволяє поліпшити перинатальні результати та знизити перинатальну захворюваність. Метою роботи стало виділити основні фактори ризику патології пуповини та негативних перинатальних наслідків та розробити елементи стандартизації антенатальної та постнатальної діагностики патології пуповини. Матеріали та методи дослідження. Проведена ретроспективна оцінка даних медичної документації - 3280 індивідуальних карт вагітних дозволила встановити частоту патології пуповини у популяції. У подальшому проведено більш детальне розширене антенатальне і постнатальне дослідження пуповини та плаценти після розродження у 637 пацієнток репродуктивного віку з вагітністю, ускладненою патологією пуповинного канатика (основна група). Контрольну групу сформували 40 пацієнток з неускладненим перебігом вагітності та живонародженням доношених здорових дітей. Дослідження проведено з урахуванням основних принципів Гельсінської декларації з біометричних досліджень та повноважень GCH ICH (1996 р.), згідно з біометричними нормами із дотриманням принципів конфіденційності та етики (витяг з протоколу № 128/22 засідання комісії з питань біоетики від 29.09.2022 р. Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України). Аналіз даних виконано з використанням пакету статистичних програм Statistica 7.0 (StatSoftInc., США). Зв’язок незалежних перемінних зі станом, який вивчали, представлено за відношення шансів (OR) та 95 % довірчим інтервалом (СІ). Матеріали статті є результатом досліджень фрагменту комплексної науково-дослідної роботи кафедри акушерства та гінекології ім. І.Д.Ланового Івано-Франківського національного медичного університету: «Розробка діагностичної тактики та патогенетичне обґрунтування ефективних методів збереження та відновлення репродуктивного потенціалу та покращення параметрів якості життя жінки при акушерській та гінекологічній патології» (№ державної реєстрації 0121U109269, терміни виконання 2021- 2026 роки), автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження та їх обговорення. Було продемонстровано перевищення популяційної норми довжини пуповини, високу частку ексцентричного та краєвого прикріплення пуповини (22,14 %) та її обвиття (33,28%), зниження частки референтних меж індексу звивистості пуповини (15,86 %), у 56,7 % спостережень питома вага пуповини була меншою. Виділено імовірні чинники ризику патології пуповини, де домінує вік старше 35 років, нікотинова залежність у вагітних, багатопліддя, використання програм IVF, зміна індексу навколоплідних вод, надмірна вага та ожиріння, інші клінічні стани, пов’язані із метаболічними порушеннями (гестаційний діабет, інсулінорезистентність). Висновок. Частка патології пуповинного канатику як у ізольованому варіанті, так і у поєднанні характеристичних особливостей пуповини становить 40,98 %. Зростання ризику негативних перинатальних наслідків має тісний взаємозв’язок з патологією пуповинного канатику та поєднанням різних варіантів патології, а також приєднанням гестаційних ускладнень, що дозволяє формувати скрін-програми та оптимізувати діагностичний алгоритм
Найти похожие

Заглавие журнала :Репродуктивне здоров’я жінки -2023г.,N 1
Интересные статьи :
Makarchuk O. M. Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment/ O. M. Makarchuk [та ін.] (стр.5-12)
Макарчук О. Μ. Дисбаланс ангіогенезу як відправна точка формування плацентарної дисфункції та гестаційних ускладнень у пацієнток із патологією навколоплідного середовища/ О. Μ. Макарчук [та ін.] (стр.13-20)
Жабченко І. А. Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання?/ І. А. Жабченко [та ін.] (стр.21-28)
Siusiuka V. G. Obstetrical and perinatal consequences of birth in women depending on the term of gestation/ V. G. Siusiuka [та ін.] (стр.29-35)
Прощенко О. М. Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки/ О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська (стр.36-40)
Миронюк І. С. Аналіз захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз/ І. С. Миронюк [та ін.] (стр.41-48)
Венцківська І. Б. Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях/ І. Б. Венцківська, В. І. Купчік (стр.49-55)
Лакатош П. В. . Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації/ П. В. Лакатош [та ін.] (стр.56-63)
Бобрицька В. В. Сучасна терапія запальних захворювань жіночої статевої сфери з симптомокомплексом уретриту і вагініту/ В. В. Бобрицька, І. В. Лахно, О. Л. Черняк (стр.64-72)
Судома І. О. Імуномодулювальна дія гранулоцит-колонієстимулювального фактора при повторних невдачах імплантації у програмах перенесення ембріонів / І. О. Судома, Я. О. Гончарова, Б. В. Донськой (стр.73-81)
Samusieva A. A. Planning and use of oncoplastic surgery for breast cancer/ A. A. Samusieva [та ін.] (стр.82-87)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Makarchuk O. M., Zhurakivska O. Ya., Ostrovska O. M., Rymarchuk M. I., Henyk N. I., Ostafiychuk S. O.
Заглавие : Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 5-12 (Шифр РУ16/2023/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
АМНИОТИЧЕСКАЯ ЖИДКОСТЬ -- AMNIOTIC FLUID
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: In recent years, scientific views on perinatal protection of fetus have shifted to earlier periods of pregnancy – to the I trimester, because from this stage the formation of the fetoplacental complex and laying of organs and tissues take place, which in most cases determines the further course of pregnancy. The objective: to clarify the role of the imbalance of angiogenic growth factors as one of the pathogenetic mechanisms in the development of placental dysfunction, and to conduct a postnatal macromorphometric study of placenta and umbilical cord in women with pathology of the fetal environment. Materials and methods. The object of the study were 80 pregnant women (the main group) with a singleton pregnancy, selected from the cohort of patients from the risk group for the development of preeclampsia and miscarriage. Among them, at 30–32 weeks of gestation oligohydramnios was diagnosed in 40 patients (the first group) and polyhydramnios – in 40 women (the second group). The control group included 30 somatically healthy pregnant women with a normal volume of amniotic fluid and a physiological course of pregnancy. The concentrations of placental growth factor (PlGF), vascular endothelial growth factor-1 (VEGF-1), and an anti-angiogenic marker of neovasculogenesis, soluble fms-like tyrosine kinase (sFlt-1), were performed at 12–16 and 28–32 weeks of pregnancy by enzyme immunoassay method. The study of the structural and functional features of the placenta and umbilical cord included sonographic and organometric methods. The variational statistical method of analysis of the obtained results was carried out using the «STATISTICA for Windows®-6.0» package. Results. In the women of the main group in the I trimester the ultrasound signs of pathology of the embryo and extraembryonic structures were significantly more often observed: low placement of the fertilized egg (33.8 %), its deformation (27.5 %), and partial detachment of the chorion (28.5 %). At 12–16 weeks of pregnancy, a pronounced vascular imbalance was established with a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF in the case of oligohydramnios compared to control data, a 1.8-fold decrease in the level of free VEGF-1 (in the case of oligohydramnios), and an increased level of antiangiogenic growth factors (sFlt-1).The postnatal examination of the placenta and umbilical cord showed that in the pregnant women of the main group a predominance of abnormal forms of placenta (16.3 %), a predominance of eccentric and marginal types of attachment of the umbilical cord (53.8 %), main and intermediate types of vascular branching (63.7 %), changes in the diameter of the umbilical cord (17.5 %), a combination of these features in a third of cases (31.3 %) were found. In the women of the main group, there was a decrease of the placental-fetal coefficient compared to the individuals of the control group, which was especially pronounced in pregnant women with oligohydramnios (up to 0.11±0.01 units compared to control data - 0.16±0.01 units). Conclusions. In the period of 12–16 weeks of pregnancy a vascular imbalance was established at the stage of placentation in patients who were diagnosed pathology of the perinatal environment at 30–32 weeks. In particular, by oligohydramnios there is a 2.5-fold decrease in the concentration of PlGF compared to the control data, a 1.8-fold decrease in the level of VEGF-1, and an increased antiangiogenic growth factor (sFlt-1), which became a prerequisite for the development of placental dysfunction. The results of the postnatal examination of the placenta and umbilical cord became an indirect reflection of placentation conditions. They demonstrated the predominance of abnormal forms, the predominance of the eccentric and marginal type of attachment of the umbilical cord, the main and intermediate type of vascular branching, an increased rate of umbilical cord pathology (Warton’s jelly deficiency, anomalies of the umbilical cord vessels) and a decreased placental-fetal ratio in women with amniotic fluid pathology, which was it is especially pronounced with oligohydramnios
Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)