Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>A=Vatseba, T. S.$<.>)

Общее количество найденных документов : 16
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-16

Заглавие журнала :Сімейна медицина -2020г.,N 1/2
Интересные статьи :
Ткаченко В. І. Система управління якістю: якість освіти, науки та клінічної практики в первинній медичній допомозі, законодавчо-нормативна база (Лекція дистанційного навчання)/ В. І. Ткаченко (стр.8-14)
Матюха Л. Резолюція Науково-практичної конференції з міжнародною участю "Компетенції сімейного лікаря в питаннях реабілітації пацієнтів" 05-06 грудня 2019 р./ Л. Матюха (стр.15-17)
Хіміон Л. В. Коронавірусна хвороба: новий виклик людству і відомі підходи до лікування/ Л. В. Хіміон (стр.18-21)
Sid E. V. Analysis of providing emergency care to patients with myocardial infarction without ST segment elevation/ E. V. Sid, O. S. Kulbachuk (стр.22-25)
Сідь Є. В. Аналіз надання екстреної медичної допомоги хворим на інфаркт міокарда без елевації сегмента ST при звернені по медичну допомогу/ Є. В. Сідь, О. С. Кульбачук (стр.26-29)
Бабінець Л. С. Актуальні положення консультування пацієнта з проблемою вживання алкоголю у практиці сімейного лікаря (на підставі європейського досвіду)/ Л. С. Бабінець (стр.30-33)
Буднік Т. В. Спосіб стратифікації пацієнта з підозрою на інфекцію сечової системи для застосування фітотерапії як альтернативи антибактеріальному режиму (за результатами клінічної апробації)/ Т. В. Буднік (стр.34-40)
Hrytsko R. Yu. Vaccination in family medicine practice/ R. Yu. Hrytsko [et al.] (стр.41-44)
Грицко Р. Ю. Вакцинація у практиці сімейного лікаря/ Р. Ю. Грицко [та ін.] (стр.45-49)
Бабінець Л. С. Актуальні питання лікувальної тактики сімейного лікаря щодо пацієнта з депресією (за досвідом Словенії та Хорватії)/ Л. С. Бабінець (стр.50-52)
Tsiporenko S. Yu. Construction of prognostic models of reproductive health of men with chronic inflammation of the urogenital tract/ S. Yu. Tsiporenko, L. F. Matykha (стр.53-59)
Vatseba T. S. Obesity, hyperinsulinemia, IGF-1, and hyperglycemia as risk factors for colorectal cancer in patients with type 2 diabetes mellitus/ T. S. Vatseba (стр.60-63)
Вацеба Т. С. Вплив ожиріння, гіперінсулінемії IGF-1 та гіперглікемії у розвитку колоректального раку у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ Т. С. Вацеба (стр.64-67)
Гойда Н. Г. Аналіз онкогінекологічної захворюваності та роль сімейної медицини в поліпшенні основних показників раннього виявлення візуальних форм / Н. Г. Гойда, О. С. Щербінська (стр.68-70)
Borysenko D. O. The morphometric analysis of the erythrocytes in patients with iron deficiency anemia and anemia of malignant growth/ D. O. Borysenko, S. V. Vydyborets (стр.71-73)
Борисенко Д. О. Морфометричний аналіз еритроцитів у хворих на залізодефіцитну анемію та анемію злоякісного новоутворення/ Д. О. Борисенко, С. В. Видиборець (стр.74-76)
Маслова Г. С. Роль урсодезоксихолевої кислоти у профілактиці уражень печінки на фоні хіміотерапії гострої лімфобластної лейкемії із супутнім ожирінням/ Г. С. Маслова, І. М. Скрипник, О. В. Щербак (стр.77-80)
Ждан В. М. Артеріальна гіпертензія і серцева недостатність у загальнолікарській практиці/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.81-84)
Zhdan V. M. Arterial Hypertension and Heart Failure in General Practice/ V. M. Zhdan [et al.] (стр.85-88)
Росицька О. А. Причини смертності у хворих на хронічну ішемію мозку при мультифокальному атеросклерозі/ О. А. Росицька (стр.89-92)
Терешкін К. І. Клінічне, діагностичне та прогностичне значення поліморфізму гена фарнезіл-дифосфат синтази у хворих на остеоартроз: зниження щільності кісткової тканини та надмірна маса тіла/ К. І. Терешкін [та ін.] (стр.93-98)
Матюха Л. Ф. Нові можливості корекції залізодефіцитних станів у практиці сімейного лікаря/ Л. Ф. Матюха (стр.99-102)
Кондратюк В. Є. Взаємозв’язок порушення мелатонінутворювальної функції епіфізу та дисліпідемії у хворих на хронічну хворобу нирок V стадії, що лікуються гемодіалізом/ В. Є. Кондратюк [та ін.] (стр.103-111)
Kondratyuk V. E. Interrelation between disorder of melatonin-forming function of epiphysis and dyslipidemia in patients with chronic kidney disease of V stage treated by hemodialysis/ V. E. Kondratyuk [et al.]
Косаківська І. А. Хірургічне лікування хронічного тонзиліту/ І. А. Косаківська (стр.121-124)
Горобець Н. М. Обсяг обстеження дітей сімейним лікарем як фактор профілактики раптової серцевої смерті/ Н. М. Горобець [та ін.] (стр.125-127)
Злобинець А. С. Клініко-інструментальна характеристика поєднаного перебігу хронічного гастродуоденіту та первинної артеріальної гіпертензії у дітей/ А. С. Злобинець, Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак (стр. 128-132)
Зеленецький І. Б. Роль артроскопії в діагностиці та лікуванні капсульно-зв’язкових та внутрішньосуглобових уражень колінного суглоба у дітей/ І. Б. Зеленецький [та ін.] (стр.133-136)
Zhdan V. M. Infectious complications in a patient with systemic scleroderma with polyorganic lesions: a case report/ V. M. Zhdan [et al.] (стр.137-138)
Ждан В. М. Інфекційні ускладнення у хворого на системну склеродермію з поліорганними ураженнями: клінічний випадок/ В. М. Ждан [та ін.] (стр.139-141)
Флаксемберг М. А. Клініко-параклінічні аспекти лейоміоми матки, ускладненої безплідністю/ М. А. Флаксемберг (стр.142-145)
Гержик К. П. Особливості знеболювання під час проведення відеоторакоскопічних оперативних втручань у поранених з бойовою травмою грудної клітки/ К. П. Гержик [та ін.] (стр.146-149)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Vatseba T. S.
Заглавие : Obesity, hyperinsulinemia, IGF-1, and hyperglycemia as risk factors for colorectal cancer in patients with type 2 diabetes mellitus
Место публикации : Сімейна медицина. - К., 2020. - № 1/2. - С. 60-63 (Шифр СУ21/2020/1/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ГИПЕРИНСУЛИНИЗМ -- HYPERINSULINISM
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
Аннотация: The latest studies prove an increased risk of colorectal cancer in patients with type 2 diabetes mellitus. The pathogenetic factors of type 2 diabetes have been recognized as mechanisms of association between these diseases. The objective: to investigate the effects of obesity, hyperinsulinemia, IGF-1 and hyperglycemia on the development of colorectal cancer in patients with type 2 diabetes
Найти похожие

Заглавие журнала :Ендокринологія -2020г. т.25,N 1
Интересные статьи :
Булдигіна Ю. В. Результати хірургічного лікування хворих на дифузний токсичний зоб з автоімунною офтальмопатією/ Ю. В. Булдигіна [та ін.] (стр.5-10)
Гаврилов А. Ю. Рівень адренокортикотропного гормону периферичної крові як предиктор локалізації та поширення нейроендокринних пухлин грудної клітки, що супроводжуються ектопічним синдромом Кушинга/ А. Ю. Гаврилов (стр.11-17)
Шеремет М. І. Асоціація поліморфізму генів BCL-2, CTLA-4, APO-1/Fas з активністю проліферації й апоптозу в тиреоїдній тканині хворих із вузловими формами зоба на тлі автоімунного тиреоїдиту та аденоми щитоподібдної залози/ М. І. Шеремет [та ін.] (стр.18-27)
Гончарова О. А. Влияние пролактина на иммунные характеристики у женщин с аутоиммунным тиреоидитом/ О. А. Гончарова (стр.28-32)
Тронько Н. Д. Биофлавоноиды в лечении пациентов с сахарным диабетом 2-го типа и церебральным атеросклерозом/ Н. Д. Тронько, С. М. Кузнецова, М. С. Черская (стр.33-41)
Орленко В. Л. Деякі ревматологічні показники у хворих із діабет-асоційованими остеоартритами/ В. Л. Орленко, К. М. Тронько, О. Т. Єлізарова (стр.42-48)
Pushkarev V. V. Activation of extracellular signal-regulated kinase-1 /2 in blood mononuclear cells of patients with diabetes and autoimmune thyroiditis/ V. V. Pushkarev [та ін.] (стр.49-52)
Ткач С. М. Поширеність депресивних розладів серед хворих на цукровий діабет, які мешкають у зоні АТО та в інших областях України/ С. М. Ткач (стр.53-57)
Большова О. В. Порівняльна характеристика ауксологічних і гормональних показників пацієнтів із затримкою внутрішньоутробного розвитку та пацієнтів із соматотропною недостатністю / О. В. Большова, Н. М. Музь (стр.58-64)
Тронько М. Д. Наукометричний аналіз публікаційної активності науковців ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка НАМН України» за даними наукометричної бази даних Web of Science/ М. Д. Тронько, І. П. Пастер (стр.65-75)
Соколова Л. К. Ефекти ресвератролу в нормі та за різних патологій/ Л. К. Соколова, В. М. Пушкарьов, М. Д. Тронько (стр.76-88)
Кваченюк Д. А. Тактика ведення хворих після гемітиреоїдектомії з приводу доброякісного однобічного еутиреоїдного зоба/ Д. А. Кваченюк, А. М. Кваченюк (стр.89-94)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Pushkarev V. V., Sokolova L. K., Kovzun O. I., Cherviakova S. A., Vatseba T. S., Pushkarev V. M., Tronko M. D.
Заглавие : Activation of extracellular signal-regulated kinase-1 /2 in blood mononuclear cells of patients with diabetes and autoimmune thyroiditis
Параллельн. заглавия :Активація кінази, що регулюється позаклітинними сигналами-1/2 (ЕRК1/2), у мононуклеарах крові людини за діабету та автоімунного тиреоїдиту
Место публикации : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 1. - С. 49-52 (Шифр ЕУ5/2020/25/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: МОНОНУКЛЕАРНАЯ ФАГОЦИТАРНАЯ СИСТЕМА -- MONONUCLEAR PHAGOCYTE SYSTEM
МАП-КИНАЗЫ, ВНЕКЛЕТОЧНЫМИ СИГНАЛАМИ РЕГУЛИРУЕМЫЕ -- EXTRACELLULAR SIGNAL-REGULATED MAP KINASES
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE
Аннотация: The peripheral blood mononuclear cells (PBMC) mainly includes monocytes and lymphocytes involved in the development of diabetes mellitus and other autoimmune diseases. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK is a signaling cascade that controls cellular processes such as proliferation, survival, angiogenesis, cell growth and motility. The aim of the work was to study the activation of the main effector protein kinase of this cascade — ЕRК1/2 in PBMC of patients with diabetes and autoimmune (Hashimoto’s) thyroiditis. Material and methods. The material of this work was the blood of healthy subjects, patients with type 2 diabetes, with type 2 diabetes and AIT, with type 2 diabetes and cancer (papillary thyroid carcinoma), with type 1 diabetes, with type 1 diabetes and AIT. Enzyme-linked immunosorbent assay kit 85-86012 («Invitrogen», USA) were used to determine the amount of phospho-ЕRК1/2 (p-Thr202/Thr204, Thr185/ Tyr187, respectively). Results. Patients were divided into 6 groups: 1 — control — healthy subjects, representative for age and BMI, 2 — patients with type 2 diabetes, 3 — patients with type 2 diabetes and AIT, 4 — patients with type 2 diabetes and thyroid cancer, 5 — patients with type 1 diabetes, 6 — patients with type 1 diabetes and AIT. It was shown that activation of ЕRК1/2 in PBMC of patients with type 2 diabetes and cancer was not observed, while in patients with type 1 diabetes or autoimmune thyroiditis it increased significantly. However, in patients with type 1 diabetes with autoimmune thyroiditis, the activation of ЕRК1/2 in PBMC decreased to a control level, which can be explained by the competition between the two autoimmune processes for common signaling pathways. Conclusion. In PBMC of patients with autoimmune diseases (type 1 diabetes or AIT), MAPK/ERK cascade is activatedДо складу мононуклеарних клітин периферичної крові (PBМC) в основному входять моноцити і лімфоцити, які беруть участь у розвитку цукрового діабету (ЦД), та інших автоімунних захворювань. Ret/Ras/Raf/MEK/ERK є сигнальним каскадом, який контролює такі клітинні процеси, як проліферація, виживання, ангіогенез, ріст і рухливість клітин. Метою роботи було дослідження активації в PBМC головної ефекторної протеїнкінази цього каскаду — ERK1/2. Матеріал і методи. Матеріалом роботи була кров здорових осіб, пацієнтів із діабетом 2-го типу, з діабетом 2-го типу й автоімунним тиреоїдитом (АІТ), із діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, із діабетом 1-го типу, із діабетом 1-го типу й АІТ. Для визначення кількості фосфо-ERK1/2 (ф-Thr202/Thr204 і Thr185/Tyr187 відповідно) використовували набори для імуноферментного аналізу 85-86012 («Invitrogen», СШA). Результати. Пацієнтів розподілили на 6 груп: 1 — контроль — здорові особи, репрезентативні за віком та ІМТ, 2 — пацієнти з діабетом 2-го типу, 3 — пацієнти з діабетом 2-го типу й АІТ, 4 — пацієнти з діабетом 2-го типу та раком щитоподібної залози, 5 — пацієнти з діабетом 1-го типу, 6 — пацієнти з діабетом 1-го типу і АІТ. Показано, що активації ЕRК1/2 у РВМС хворих на діабет 2-го типу та рак не спостерігалося, тоді як у хворих на діабет 1-го типу або з АІТ вона суттєво зростала. Натомість у хворих на діабет 1-го типу з АІТ активація ЕRК1/2 у РВМС знижувалася до контрольного рівня, що можна пояснити конкуренцією між двома автоімунними процесами за спільні сигнальні шляхи. Висновок. У пацієнтів з автоімунними захворюваннями (діабет 1-го типу або АІТ) у PBМC відбувається активація МАРК/ЕRК-каскаду
Найти похожие

Заглавие журнала :Клінічна ендокринологія та ендокринна хірургія -2020г.,N 3
Интересные статьи :
Товкай О. А. Можливості ультразвукого дослідження щодо виявлення метастазів папілярного раку щитоподібної залози в центральні лімфатичні вузли шиї/ О. А. Товкай [та ін.] (стр.7-15)
Романенко І. Б. Взаємозв’язок між андрогенною недостатністю та тривожними розладами у жінок пізнього репродуктивного віку/ І. Б. Романенко [та ін.] (стр.16-22)
Паламарчук В. О. Систематична профілактична дисекція шиї в лікуванні папілярного раку щитоподібної залози. Більше "за", ніж "проти"/ В. О. Паламарчук [та ін.] (стр.25-37)
Vatseba T. S. Colorectal cancer and pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes mellitus. Study of the effect of insulin therapy/ T. S. Vatseba, L. K. Sokolova, V. M. Pushkarev (стр.38-46)
Крушинська З. Г. Вплив військового конфлікту на Сході України на перебіг, тактику та ефективність лікування цукрового діабету/ З. Г. Крушинська, Т. Ю. Юзвенко, В. І. Паньків (стр.47-56)
Шупрович А. А. Значение дисфункции гипоталамо-гипофизарно-адреналовой оси и синдрома функционального гиперкортицизма при метаболическом синдроме и сахарном диабете 2 типа/ А. А. Шупрович (стр.59-71)
Ткач С. М. Ураження шлунково-кишкового тракту при цукровому діабеті/ С. М. Ткач, Ю. В. Чичула (стр.72-82)
Gychka S. G. Risk factors for papillary thyroid canctr in obesity and diabetes mellitus/ S. G. Gychka [et al.] (стр.85-94)
Емпагліфлозин в первинній кінцевій комбінованій точці знижував відносний ризик серцево-судинної смерті та госпіталізації з приводу серцевої недостатності на 25 % у дорослих пацієнтів з цукровим діабетом та без нього, які мали серцеву недостатність зі знииженою фракцією викиду (стр.97-104)
Рыбаков С. И. Доктор Сергей Абрамович Воронов (Serge Voronoff) - борец за сохранение молодости и вечной жизни. У истоков трансплантационной эндокринологии/ С. И. Рыбаков (стр.105-113)
До ювілею Сергія Володимировича Зябліцева (стр.114-115)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Vatseba T. S., Sokolova L. K., Pushkarev V. M.
Заглавие : Colorectal cancer and pancreatic cancer in patients with type 2 diabetes mellitus. Study of the effect of insulin therapy
Место публикации : Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - київ, 2020. - N 3. - С. 38-46 (Шифр КУ28/2020/3)
MeSH-главная: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Аннотация: Patients with type 2 diabetes have increased cancer risk. The study of the role of antidiabetic drugs in the processes of oncogenesis, in particular insulin therapy, continues. Objective — to investigate the influence of insulin therapy on the incidence of pancreatic and colorectal cancer. Materials and methods. The study included an analysis of medical records of patients with type 2 diabetes, who were first diagnosed with colorectal or pancreatic cancer during 2012-2016. Relation between incidence of these cancers and obesity, duration of diabetes, types of antidiabetic therapy, in particular with insulin therapy, has been studied. Results and discussion. During the study period, 52 cases of the first diagnosed pancreatic and 72 cases of colorectal cancer in patients with type 2 diabetes were detected. Obesity was detected in 65.28 % of patients with colorectal and in 23.08 % of patients with pancreatic cancer. Pancreatic cancer was more commonly diagnosed in patients with duration of diabetes up to 5 years (78.85 %), colorectal cancer — over 5 years (80.56 %). Significant influence of insulin therapy on the occurrence of pancreatic [OR = 3.21; 95 % CI (1.74—5.93); p 0.001] and colorectal cancer [OR У хворих на цукровий діабет 2 типу доведений підвищений ризик онкологічних захворювань. Триває вивчення ролі цукрознижувальних препаратів у процесах онкогенезу, зокрема інсулінотерапії. Мета роботи — дослідити вплив інсулінотерапії на розвиток раку підшлункової залози та колоректальний рак. Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт пацієнтів із злоякісними пухлинами колоректальної локалізації та підшлункової залози, які були вперше діагностовані у хворих на цукровий діабет 2 типу у 2012—2016 рр. Результати та обговорення. За досліджуваний період у хворих на цукровий діабет 2 типу виявлено 52 випадки вперше діагностованих злоякісних пухлин підшлункової залози та 72 — колоректального раку, переважно в осіб віком понад 60 років. Ожиріння мало місце у 65,28 % хворих з колоректальним раком і у 23,08 % — з раком підшлункової залози. Злоякісні пухлини підшлункової залози найчастіше діагностували за тривалості діабету до 5 років (78,85 %), а колоректальний рак — за тривалості 5 років (80,56 %). Серед хворих із злоякісними новоутвореннями підшлункової залози монотерапію інсуліном застосовували 12 (23,08 %) осіб, з них у 8 (66,67 %) тривалість діабету становила менше 5 років. Серед хворих із колоректальним раком 5 осіб отримували монотерапію інсуліном (8,33 %), лише 1 (20,00 %) пацієнт мав стаж діабету менше 5 років. Виявлено ймовірний вплив інсулінотерапії на виникнення раку підшлункової залози (відношення шансів — 3,21; 95 % довірчий інтервал — 1,74—5,93; p 0,001) і колоректального раку (відношення шансів — 3,13; 95 % довірчий інтервал — 1,85—5,28; p 0,001). Висновки. Отримані дані свідчать про ймовірну асоціацію між інсулінотерапією та виникненням раку підшлункової залози та колоректальної локалізації у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу. Хворі з раком підшлункової залози потребують додаткового обстеження та заперечення можливого T3cDM у разі вперше виявленого цукрового діабету
Найти похожие

Заглавие журнала :Ендокринологія -2020г. т.25,N 3
Интересные статьи :
Sokolova L. K. The level of endothelin-1 in the blood of patients with diabetes, treated with hypoglycemic drugs/ L. K. Sokolova [та ін.] (стр.201-206)
Зурнаджи Л. Ю. Гістопатологічний аналіз випадкових папілярних тиреоїдних карцином за хвороби Грейвса на тлі дифузного зоба та результати післяопераційного спостереження за пацієнтами/ Л. Ю. Зурнаджи [та ін.] (стр.207-214)
Кондратюк В. Е. Возрастные и половые различия структурно-функционального состояния сердца у пациентов с церебральным атеросклерозом и сахарным диабетом/ В. Е. Кондратюк, М. С. Черська (стр.215-226)
Зінич П. П. Молекулярні механізми утворення метастазів. Маркери метастазування при карциномах щитоподібної залози (огляд літератури) / П. П. Зінич [та ін.] (стр.227-242)
Левчук Н. І. Біохімічні і молекулярні механізми розвитку інсулінорезистентності в клітинах жирової тканини/ Н. І. Левчук (стр.243-250)
Пастер І. П. Клінічні дослідження з використання стовбурових клітин у лікуванні пацієнтів із синдромом діабетичної стопи згідно з базою даних сайту ClinicalTrials.gov/ І. П. Пастер, М. Д. Тронько (стр.251-265)
Антоненко Л. П. Ектопічне розташування тиреоїдної тканини: огляд даних літератури та аналіз клінічного випадку струми кореня язика/ Л. П. Антоненко [та ін.] (стр.267-275)
Рыбаков С. И. Академик Михаил Петрович Павловский – Человек, который сделал себя сам/ С. И. Рыбаков (стр.276-284)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Sokolova L. K., Belchina Y. B., Pushkarev V. V., Cherviakova S. A., Vatseba T. S., Kovzun O. I., Pushkarev V. M.
Заглавие : The level of endothelin-1 in the blood of patients with diabetes, treated with hypoglycemic drugs
Параллельн. заглавия :Рівень ендотеліну‑1 у крові хворих на діабет на тлі терапії цукрознижуваль ними препаратами
Место публикации : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 3. - С. 201-206 (Шифр ЕУ5/2020/25/3)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЭНДОТЕЛИН-1 -- ENDOTHELIN-1
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: Endothelin (ET) is one of the most significant regulators of the functional state of vascular endothelium. ET‑1 is the principal cardiovascular isoform of the endothelin system. ET‑1 has both inflammatory and proliferative affects and contributes to pathogenic processes in the cardiovascular system. In diabetes, the rise of glucose concentration effects the formation of ET‑1. The aim of the work was to study the content of ET‑1 in the blood of patients with diabetes treated with various hypoglycemic agents. Material and methods. The amount of ET‑1 was evaluated via ELISA in 103 individuals: 17 healthy volunteers and 86 patients with diabetes. To determine the concentration of ET‑1 the endothelin (1-21) EIA kit (Biomedica) was used. Glycated hemoglobin was determined using one HbA1c FS kit — DiaSys Diagnostic Systems. Results. The average level of endothelin in the blood of patients with diabetes was 0.536±0.047 fmol/ml vs. control — 0.118±0.017 fmol/ml. We did not observed changes of ET‑1 levels during monotherapy with metformin or insulin. At metformin + insulin + dapagliflosin, insulin + metformin and sulfonylurea + metformin but not DPP‑4 inhibitor + metformin combinations (T2D) there was decrease of ET‑1 level in the blood. It is of interest that DPP‑4 inhibitor + metformin caused significant increase (0.767±0.043 fmol/ml) of ET‑1 concentration. Conclusion. Thus, with combination therapy, except pair DPP‑4 inhibitor + metformin, the level of ET‑1 in the blood of patients with diabetes decreased significantly more than with monotherapyЕндотелін (EТ) є одним із найбільш значущих регуляторів функціонального стану ендотелію судин. ET‑1 є основною серцево-судинною ізоформою системи ендотелію. ЕТ‑1 здійснює як запальний, так і проліферативний ефект і провокує патогенні процеси в серцево-судинній системі. За діабету підвищення концентрації глюкози впливає на утворення ET‑1. Мета. Метою роботи було вивчення вмісту ЕТ‑1 у крові пацієнтів із цукровим діабетом, які отримували різні гіпоглікемічні препарати. Матеріал і методи. Кількість ET‑1 оцінювали за допомогою ІФА в 103 осіб: 17 здорових добровольців і 86 пацієнтів із діабетом. Для визначення концентрації ET‑1 використовували набір EIA для ендотеліну (1-21) (Biomedica). Глікований гемоглобін визначали з використанням набору one HbA1c FS — DiaSys Diagnostic Systems. Результати. Середній рівень ендотеліну в крові хворих на цукровий діабет склав 0,536±0,047 фмоль/мл, у контролі — 0,118±0,017 фмоль/мл. Ми не спостерігали змін рівнів ET‑1 на тлі монотерапії метформіном або інсуліном. За використання комбінацій метформін + інсулін + дапагліфлозин, інсулін + метформін і сульфанілсечовина + метформін, але не комбінації інгібітор DPP‑4 + метформін (ЦД2) спостерігалося зниження рівня ET‑1 у крові. Цікаво, що інгібітор DPP‑4 + метформін викликали істотне збільшення (0,767±0,043 фмоль/мл) концентрації ET‑1. Висновки. Отже, на тлі комбінованої терапії, за винятком пари інгібітор DPP‑4 + метформін, рівень ET‑1 у крові пацієнтів із діабетом істотно знижувався, на відміну від монотерапії
Найти похожие

Заглавие журнала :Міжнародний ендокринологічний журнал -2019г. т.15,N 1
Интересные статьи :
Василькова О. Н. Инсулиноподобный фактор роста 1 и хроническая болезнь почек у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа/ О. Н. Василькова [и др.] (стр.11-17)
Кирилюк М. Л. Роль фракталкіну в розвитку діабетичного макулярного набряку у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ М. Л. Кирилюк [та ін.] (стр.18-23)
Зябліцев С. В. Поліморфізм rs1800629 гена TNF-? при цукровому діабеті 2-го типу. Зв’язок із розвитком нефропатії/ С. В. Зябліцев, О. П. Чернобривцев, Д. С. Зябліцев (стр.24-30)
Sokolova L. K. Association of 5’AMP-activated protein kinase activity with disease duration and HbA1c content in diabetic patients/ L. K. Sokolova [et al.] (стр.31-34)
Лучицький В. Є. Рівень прозапальних лімфокінів і гормонів у чоловіків, хворих на цукровий діабет 2-го типу/ В. Є. Лучицький (стр.35-39)
Подаваленко А. П. Епідеміологічний аналіз поширеності гіпотиреозу в Харківській області/ А. П. Подаваленко, О. А. Гончарова, Л. С. Пащенко (стр.41-46)
Паньків В. І. Взаємозв’язок між прийомом метформіну й дефіцитом вітаміну В12 у хворих на цукровий діабет 2-го типу/ В. І. Паньків (стр.47-52)
Рыкова О. В. Мужской фактор бесплодия: алгоритм лабораторной диагностики причин/ О. В. Рыкова (стр.55-60)
Дорофєєв А. Е. Діабетична ентероколопатія в пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.61-65)
Цубанова Н. А. Инновационные технологии в фармакокоррекции железодефицитных состояний/ Н. А. Цубанова, Э. С. Чернявски (стр.66-75)
Шевчук М. В. Практичне значення діагностики депресії у пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу/ М. В. Шевчук [та ін.] (стр.76-80)
Сорокман Т. В. Синдром Мак-Кьюна-Олбрайта-Брайцева (огляд літератури та клінічний випадок)/ Т. В. Сорокман, О. В. Макарова, Н. О. Попелюк (стр.81-88)
Ляшук П. М. Основні синдроми гіперандрогенії в жінок: патогенез, диференціальна діагностика (огляд літератури та власні спостереження)/ П. М. Ляшук, Р. П. Ляшук (стр.89-92)
Йосип Іванович Пічкар (стр.93)
Чернявська І. В. Використання інтерактивного методу навчання "Case-study" у підготовці майбутніх лікарів/ І. В. Чернявська [та ін.] (стр.96-97)
Интересные статьи :
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Sokolova L. K., Pushkarev V. M., Belchina Yu. B., Pushkaev V. V., Vatseba T. S.
Заглавие : Association of 5’AMP-activated protein kinase activity with disease duration and HbA1c content in diabetic patients
Параллельн. заглавия :Ассоциация активности 5’АМФ-активированной протеинкиназы с длительностью заболевания и содержанием HbA1c в лейкоцитах пациентов с сахарным диабетом
Место публикации : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2019. - Том 15, N 1. - С. 31-34 (Шифр МУ65/2019/15/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГЕМОГЛОБИН A ГЛИКОЗИЛИРОВАННЫЙ -- HEMOGLOBIN A, GLYCOSYLATED
АМФ-АКТИВИРУЕМЫЕ ПРОТЕИНКИНАЗЫ -- AMP-ACTIVATED PROTEIN KINASES
Аннотация: 5’AMP-activated protein kinase (AMPK) is an enzyme that controls the cell energy balance. With energetic stress in the cell and an increase in the AMP concentration, ATP is replaced by AMP in the exchange centers, resulting in the allosteric activation of AMPK by phosphorylation of 172 threonine within alpha subunit of LKB1 complex in response to changes in cell energy or CAMKKβ, which activates intracellular Ca2+. The purpose was to study the activity of the main energy sensor of cells — AMPK in leukocytes in patients taking insulin preparations, metformin, and other hypoglycemic drugs in association with disease duration and glycated hemoglobin content. Materials and methods. The diabetic patients receiving single-drug or combined therapy with insulin and its analogues, metformin, dapagliflozin and sulfonylureas were randomized into 5 groups: the first group — with an HbA1c level close to the norm — 6.9–7.6 %; the second group — 7.6–9.0 %; the third group — 9 %; the fourth group 10 %; the fifth group — 11 %. To determine the amount of phospho-AMPK (p-Thr172), ELISA kits were used. To get the calibration curve for the AMPK determination, a kidney cell culture HEK293T of the human embryonic kidney was used, which is recommended by manufacturer as a positive control. Results. It was shown that with increase of blood HbA1c, the level of AMPK activity in leukocytes gradually decreased. With increase of blood HbA1c, the level of AMPK activity in leukocytes gradually decreased. The activity of AMPK in leukocytes of patients with HbA1c 11 % was more than 3.5-fold lower compared to the group with 6.9–7.6 % of HbA1c; AMPK activity in leukocytes in patients with disease duration of 20 years was 3-fold lower. Thus, the AMPK activity in leukocytes may be an indicator of diabetic compensation in diabetic patients. Conclusions. With increase of blood HbA1c, the level of p-AMPK in leukocytes gradually decreased. AMPK activity in leukocytes in diabetes patients with disease duration of 20 years was 3-fold lower than in patients with 10-year experience5’АМФ-активована протеїнкіназа (АМФК) — фермент, який керує енергетичним балансом клітини. При енергетичному напруженні в клітині й збільшенні концентрації АМФ ATФ замінюється в обмінних центрах АМФ, що призводить до алостеричної активації АМФК фосфорилюванням треоніну-172 α-субодиницею LKB1-комплексу у відповідь на зміни в клітинній енергії або CAMKKβ, який активізує внутрішньоклітинний Ca2+. Мета дослідження — вивчити діяльність головного сенсора енергії клітини — АМФК у лейкоцитах пацієнтів, які отримують препарати інсуліну, метформін чи інші цукрознижувальні лікарські засоби залежно від тривалості хвороби й концентрації глікованого гемоглобіну (HbA1c). Матеріали та методи. Пацієнти з цукровим діабетом, які отримували моно- або комбіновану терапію інсуліном і його аналогами, метформіном, дапагліфлозином і похідними сульфонілсечовини, були розділені на 5 груп: перша — із рівнем HbA1c, близьким до норми, 6,9–7,6 %; друга — 7,6–9,0 %; третя — 9 %; четверта — 10 %; п’ята — 11 %. Для визначення кількості фосфо-АМФК використали ІФА-набори. Результати. Встановлено, що зі збільшенням умісту HbA1c в крові рівень активностi АМФК у лейкоцитах поступово знижується. Активність АМФК у лейкоцитах пацієнтів із тривалістю захворювання ~ 20 років була втричі нижчою, ніж у хворих із 10-річним стажем. Збільшення цитозолей у відновленій формі відіграє центральну роль в управлінні аденозинмонофосфат-активованою протеїнкіназою. Високі умови харчування, такі як діабетичне середовище, збільшують співвідношення відновлених форм до окислених через каскади, включаючи поліольний шлях. Ця зміна окислювально-відновного потенціалу пов’язана з резистентністю до інсуліну й розвитком діабетичних ускладнень. Висновки. Таким чином, активність АМФК у лейкоцитах може бути індикатором діабетичної компенсації в пацієнтів із цукровим діабетом
Найти похожие

1-10 11-16

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)