Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (3)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>K=АБДОМИНОПЛАСТИКА<.>)
Общее количество найденных документов : 24
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-24 
1.
Шифр: 71483/2006/4
   Журнал

Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова
2006г. № 4
Содержание:
Белов, Ю. В. Применение альбуминового хирургического клея при операциях протезирования грудного отдела аорты / Ю. В. Белов [и др.] . - С.4-7
Другие авторы: Степаненко А. Б., Генс А. П., Алексеев И. А.
Леменев, В. Л. Временный гемостаз при ранениях магистральных сосудов различных локализаций / В. Л. Леменев, В. В. Иофик, Д. В. Жулин. - С.8-11
Баешко, А. А. Ранение нижней полой вены / А. А. Баешко [и др.] . - С.12-19
Другие авторы: Климович В. В., Воевода М. Т., Орловский Ю. Н., Горностай П. В.
Шестопалов, С. С. Послеоперационная электростимуляция в абдоминальной хирургии / С. С. Шестопалов. - С.20-23
Тимербулатов, В. М. Абдоминопластика при операциях по поводу вентральных грыж / В. М. Тимербулатов [и др.] . - С.24-27
Другие авторы: Попов О. С., Попова О. В., Сорокина В. О.
Оноприев, В. И. Герниопластика при лечении сложных и рецидивных паховых грыж / В. И. Оноприев, С. Р. Генрих, Н. Ф. Помазанова. - С.28-32
Подшивалов, В. Ю. Эндоскопия кровоточащих гастродуоденальных язв / В. Ю. Подшивалов. - С.33-38
Алиджанов, Ф. Б. Острая кишечная непроходимость после резекции желудка и пилороразрушающих операций / Ф. Б. Алиджанов, М. Х. Хаджибаев, В. В. Ступин. - С.39-41
Чирков, Р. Н. Диагностика и хирургическое лечение повреждений печени / Р. Н. Чирков, В. Я. Васютков, Ю. А. Шабанов. - С.42-45
Назыров, Ф. Г. Операции при повреждениях и стриктурах желчных протоков / Ф. Г. Назыров [и др.] . - С.46-51
Другие авторы: Хаджибаев А. М., Алтыев Б. К., Девятов А. В., Атаджанов Ш. К.
Ахмедов, И. Г. Рецидив эхинококковой болезни: патогенетические аспекты, профилактика, ранняя диагностика и лечение / И. Г. Ахмедов. - С.52-57
Овчинников, В. А. Результаты комбинированных операций при раке поперечной ободочной кишки, осложненном образованием свищей с желудком и двенадцатиперстной кишкой / В. А. Овчинников [и др.] . - С.58-62
Другие авторы: Соловьев В. А., Загайнов В. Е., Ларин А. А., Шубин Б. В.
Федотов, В. В. Асептический первично-отсроченный Т-образный толстокишечный анастомоз в неотложной хирургии ободочной кишки / В. В. Федотов [и др.] . - С.63-66
Другие авторы: Плотников В. В., Чинарев Ю. Б., Спирев В. В.
Плоткин, Л. Л. Течение и исход хирургических инфекций, осложненных сепсисом / Л. Л. Плоткин. - С.67-70
Кириенко, А. И. Раневое покрытие гелепран в лечении венозных язв / А. И. Кириенко [и др.] . - С.71-72
Другие авторы: Шулутко А. М., Богданец Л. И., Пискунов Д. В., Пашкин И. И.
Барыков, В. Н. Панкреатодуоденальная резекция по поводу распадающейся опухоли головки поджелудочной железы с массивным кровотечением / В. Н. Барыков [и др.] . - С.73
Другие авторы: Фомин В. Н., Тарасов Д. А., Кармазов Ю. Е.
Акрамов, Э. Х. Успешное оперативное лечение длительной обструкции мочеточника / Э. Х. Акрамов [и др.] . - С.74
Другие авторы: Волкович О. В., Васильева О. И., Содыль О. С.
Малиновский, Н. Н. История развития физических методов гемостаза в хирургии / Н. Н. Малиновский [и др.] . - С.75-78
Другие авторы: Брехов Е. И., Аксенов И. В., Свистунов О. В., Чистяков М. В.
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие

2.
Шифр: ХУ5/2011/4
   Журнал

Харківська хірургічна школа [Текст]. - Выходит ежеквартально
2011г. № 4
Содержание:
Футько, Х. В. Цистатин С та його значення в діагностиці гепаторенального синдрому у хворих на цироз печінки / X. В. Футько [и др.] . - С.6-9
Другие авторы: Сірчак Є. С., Авдеев В. В., Архій Е. Й., Русин В. І.
Рамалданов, С. К. Мониторинг внутрибрюшного давления у больных, оперированных по поводу послеоперационных вентральных грыж / С. К. Рамалданов. - С.10-13
Іскра, Н. І. Медикаментозний фактор у регресії фіброзних змін долонного апоневрозу як засіб покращення результату оперативного лікування контрактури Дюпюїтрена / Н. І. Іскра, С. О. Гур’єв, В. Ю. Кузьмін. - С.14-16
Шадрин, О. В. Методы эндоскопической диагностики Рубцовых процессов в большом сосочке двенадцатиперстной кишки / О. В. Шадрин. - С.17-21
Вільцанюк, О. А. Нові підходи до профілактики нагноєння післяопераційної рани / О. А. Вільцанюк, Р. А. Лутковський, М. О. Хуторянський. - С.22-25
Бойко, В. В. Неорганные опухоли забрюшинного пространства: диагностика и хирургическое лечение / В. В. Бойко [и др.] . - С.26-31
Другие авторы: Далавурак В. П., Савви С. А., Лыхман В. Н., Тарабан И. А., Воробьев Ф. П., Омельченко В. Ф., Старикова А. Б.
Ищенко, Р. В. Ультразвуковая томография в оценке эффективности внутриартериальной полихимиотерапии метастазов в печень опухолей желудочно-кишечного тракта / Р. В. Ищенко, А. В. Сидюк, И. В. Совпель. - С.32-37
Шуба, Д. Г. Морфометрическая характеристика почечных пирамид нижнего конца почки человека в возрастной группе от 41 до 50 лет / Д. Г. Шуба. - С.38-40
Дужий, І. Д. Жирова емболія у травматології / I. Д. Дужий [и др.] . - С.41-45
Другие авторы: Яковенчук Н. М., Ель-Асталь Раєд Зіяд, Харченко С. В.
Дужий, І. Д. Пошкодження селезінки при поєднаній краніоабдомінальній травмі / I. Д. Дужий, В. В. Шевченко, В. П. Шевченко. - С.46-50
Польовий, В. П. Комплексне лікування хворих на розповсюдженні форми перитоніту / В. П. Польовий, С. М. Вознюк. - С.51-54
Курсов, С. В. Поиск оптимальной величины центрального венозного давления при абдоминальном сепсисе / С. В. Курсов. - С.55-58
Карташов, С. М. Влияние объема циторедуктивных операций и метилирования генов RASSF и GST на рецидивирование рака яичника / С. М. Карташов, М. Н. Гагуа. - С.59-62
Бездетко, П. А. Результаты исследования возрастных структурных особенностей аккомодационного аппарата глаза у пациентов с пресбиопией / П. А. Бездетко, М. А. Щадных, О. В. Заволока. - С.63-68
Бездетко, П. А. Вивчення частоти виникнення проліферативної" вітреоретинопатії" при проникаючих травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді залежно від локалізації місця виникнення травм / П. А. Бездетко [и др.] . - С.69-72
Другие авторы: Левченко Л. П., Мартиненко М. В., Мараховський В. А.
Недзвецкая, О. В. Ультразвуковая биомикроскопия переднего отдела глаза экспериментальных кролей после операций вискоциклоиридоретракции с иссечением эписклеры и иридоциклоретракции / О. В. Недзвецкая, О. В. Кузьмина-де-Гутарра. - С.73-75
Стариков, В. И. Актуальные вопросы хирургии рака пищевода и гастроэзофагеального рака / В. И. Стариков. - С.76-82
Бойко, В. В. Избыточная масса тела — только косметологическая проблема? / В. В. Бойко, А. А. Павлов. - С.83-89
Тарабан, И. А. Абдоминопластика: история, развитие, современное состояние проблемы / И. А. Тарабан, В. А. Прасол, Е. В. Мишенина. - С.90-94
Гречихин, Г. В. Современные подходы к лечению гиперспленизма с применением эндоваскулярных технологий / Г. В. Гречихин. - С.95-100
Завгородня, Н. І. Визначення оптимального рівня резекції кишки при гострій непрохідності кишечнику / Η. І. Завгородня. - С.101-108
Бойко, В. В. Пилетромбоз как причина ишемии кишечника — казуистика или крайне тяжело диагностируемая патология? / В. В. Бойко, И. А. Тарабан, В. Г. Грома. - С.109-112
Хижняк, А. А. Возможности снижения кровопотери при обширных резекциях печени / А. А. Хижняк [и др.] . - С.113-116
Другие авторы: Козлова Т. В., Скорый Д. И., Малоштан А. В.
Лебедь, П. Б. Миниинвазивные методы в диагностике и лечении закрытых абдоминальных травм паренхиматозных органов / П. Б. Лебедь. - С.117-121
Бойко, В. В. Хирургическая тактика у больных с колото-резаными ранениями печени с применением видеолапароскопических технологий / В. В. Бойко [и др.] . - С.122-123
Другие авторы: Тарабан И. А., Замятин П. Н., Гафт К. Л., Черняев Н. С.
Прийменко, Д. С. Факторы риска язвообразования у больных с синдромом диабетической стопы / Д. С. Прийменко. - С.124-127
Гаджиев, Дж. К. Состояние системных и местных показателей липопероксидации при хроническом геморрое / Дж. К. Гаджиев [и др.] . - С.128-129
Другие авторы: Мамедов Б. Б., Гаджиев Н.Дж., Тагиев Э. Г.
Татьяна Ивановна Тихонова (К 100-летию со дня рождения). - С.131-132
Имеются экземпляры в отделах: всего 1
Свободны: 1

Найти похожие
Перейти к описаниям статей

3.


    Фелештинський, Я. П.
    Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна [Текст] / Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр // Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 174-176. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ТКАНИ ПОДДЕРЖИВАЮЩИЕ СТРУКТУРЫ -- TISSUE SCAFFOLDS (использование, тенденции)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Частота рецидивів після пластики пахвинної грижі за Ліхтенштейном залишається досить високою, 5-15%. Для лікування рецидивних пахвинних гриж часто використовують операцію Ліхтенштейна, після якої кількість ре-рецидивів становить до 20%. Виконання лапаросокпічної трансабдомінальної преперитонеальної алопластики було б більш доцільним, оскільки фіксація сітчастого імплантату буде виконуватись з боку черевної порожнини до рубцево не змінених м’язів пахвинної ділянки
Доп.точки доступа:
Штаєр, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Тарабан, И. А.
    Абдоминопластика: история, развитие, современное состояние проблемы [Текст] / И. А. Тарабан, В. А. Прасол, Е. В. Мишенина // Харківська хірургічна школа. - 2011. - № 4. - С. 90-94

Доп.точки доступа:
Прасол, В. А.
Мишенина, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Реконструкція дефекту передньої черевної стінки етапним шляхом за методикою Кейстоун [Текст] / І. П. Хоменко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 195-198


MeSH-главная:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (методы)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (методы)
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия)
Кл.слова (ненормированные):
Методика Keystone
Аннотация: Вперше застосований метод етапної реконструкції передньої черевної стінки за методикою Кейстоун. Клінічний випадок вдалого хірургічного лікування евентрації передньої черевної стінки, отриманої внаслідок чисельних лапаротомій з вираженою латералізацією рани, продемонстрував, що в основу вирішення цієї проблеми мають бути покладені принципи реконструктивно-відновлювальної хірургії.
Доп.точки доступа:
Хоменко, І. П.
Цема, Є. В.
Шаповалов, В. Ю.
Тертишний, С. В.
Луговий, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Можливості застосування лазерної допплеровської флоуметрії для визначення та оцінки характеристик кровотоку під час проведення корекцій косметичних дефектів черевної стінки [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2019. - № 2. - С. 27-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы)
ФЛОУМЕТРИЯ ДОППЛЕРОВСКАЯ ЛАЗЕРНАЯ -- LASER-DOPPLER FLOWMETRY (использование, методы)
ПЕРФУЗИИ ИЗОБРАЖЕНИЕ -- PERFUSION IMAGING (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити можливість використання лазерної допплерівської флоуметрії (ЛДФ) для дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки з метою поліпшення результатів лікування хворих з ожирінням І — ІІ ступеня з косметичними дефектами передньої черевної стінки та розробки нових методик. Матеріали і методи. Дослідження кровотоку в передній черевній стінці за допомогою ЛДФ проведено у 132 хворих. Серед них переважали жінки (116 (87,9 %)). Середній вік пацієнтів становив (43,4 ± 10,3) року. Всі пацієнти мали ожиріння І або ІІ ступеня. Середній індекс маси тіла становив (32,8 ± 2,7) кг/м2. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну — 64 (48,5 %) пацієнти, яким виконували абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією та ліпосакцією (ліпоабдомінопластику) та контрольну — 68 (51,5 %) пацієнтів, котрим проводили абдомінопластику в поєднанні з іншою симультанною операцією без ліпосакції. Середня тривалість операції в основній групі становила (255,3 ± 23,5) хв, у контрольній — (210,2 ± 21,2) хв. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно зі стандартами МОЗ України. ЛДФ проводили до та під час хірургічної операції і впродовж 10 днів післяопераційного періоду для визначення показників мікроциркуляції (ПМ) передньої черевної стінки. Результати та обговорення. При дослідженні ПМ у контрольній та основній групах до лікування статистично значущої різниці не виявлено (р = 0,83). Відразу після операції порушується співвідношення між низькочастотними ритмами, які характеризують активний механізм мікроциркуляції, і високочастотними та серцевим ритмами. В нормі амплітуда вазомоцій становить 20 — 25 % від рівня ЛДФ‑сигналу, відразу після операції знижується до 46 — 55 % при частоті коливань 6 — 8 за 1 хв. Середній термін відновлення ПМ до вихідного рівня — 8 діб, максимальний — 11 діб (у курця з цукровим діабетом 2 типу). Виявлено зменшення рівня мікроциркуляції протягом 1 — 2 діб після операції в групі ліпосакції на 5,2 % більше, ніж у контрольній групі. Між групами не виявлено статистично значущої різниці в динаміці змін ПМ протягом періоду дослідження (р = 0,767). Висновки. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не відбувається критичного зменшення ПМ у клаптях порівняно з класичною абдомінопластикою. «Ішемічний криз» у клаптях після ліпоабдомінопластики припадає на перші 2 доби післяопераційного періоду. В подальшому відзначено прогресивне відновлення мікроциркуляції в клаптях. Доведено безпечність одномоментного проведення абдомінопластики з ліпосакцією. Перевагою ліпоабдомінопластики є краща мобілізація клаптів, що зменшує необхідну дисекцію клаптя, зберігає м’язово‑шкірні перфоранти, сприяє отриманню кращих контурів тіла та зменшенню ризику повторних корекцій у післяопераційний період
The aim — to determine the possibility of using Laser Doppler flowmetry (LDF) for the study of blood flow in the vessels of the anterior abdominal wall in order to improve the results and develop new methods of treatment of patients with cosmetic defects of the anterior abdominal wall in patients with obesity I — II stage. Materials and methods. The study of blood flow on the anterior abdominal wall using LDF scan was performed in 132 patients, predominantly females 116 (87.9 %). The average age of patients was 43.4 ± 10.3 years. All patients had obesity of grade I or II. The average body mass index was 32.8 ± 2.7 kg/m2. The patients were divided into two groups: the main group — 64 (48.5 %) patients who underwent abdominoplasty in combination with other simultaneous operations and liposuction (lipoabdominoplasty), and the control group — 68 (51.5 %) patients who underwent abdominoplasty in combination with other simultaneous operations without liposuction. The mean duration of the operation in the main group was 255.3 ± 23.5 min., in the control group — 210.2 ± 21.2 min. Patients were examined in the preoperative period according to the standards of the Ministry of Health of Ukraine. LDF was performed before and during surgery and within 10 days of the postoperative period to determine the microcirculation indices (MI) of the anterior abdominal wall. Results and discussion. The study of MI in the control and main groups prior to the treatment, no statistically significant difference was found between the groups (p = 0.83). Immediately after the operation, the relationship between low‑frequency rhythms, which characterize the active mechanism of microcirculation, and high‑frequency and heart rhythms is disrupted. Normally, the amplitude of vasomotions is 20 — 25 % of the level of the LDF signal, immediately after the operation it decreases to 46 — 55 % at an oscillatiofrequency of 6 — 8 per minute. The average period of recovery of MI to the initial level is 8 days, the maximum is 11 days (for a smoker with type 2 diabetes). A decrease in the level of microcirculation within 1 — 2 days after surgery was 5.2 % bigger in the liposuction group than in the control group. There was no statistically significant difference between the groups in the dynamics of changes in MI during the study period (p = 0.767). Conclusions. The study showed that during lipoabdominoplasty there is no critical reduction in the microcirculation in the flaps compared to the classical abdominoplasty. «Ischemic crisis» in the flaps after lipoabdominoplasty is present during the first 2 days of the postoperative period. In the future, the progressive recovery of microcirculation in the flaps is noted. The safety of simultaneous abdominoplasty with liposuction has been proven. The advantage of lipoabdominoplasty is better mobilization of flaps which reduces the necessary dissection of the flap, preserves the musculo‑dermal perforants, helps to obtain better body contours and reduce the risk of repeated corrections in the postoperative period.
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Лещишин, І. М.
Охоцька, О. І.
Бик, П. Л.
Донець, Є. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Марштупа, О. С.
    Алгоритм вибору методики роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки у поєднанні з алопластикою при післяопераційних вентральних грижах гігантських розмірів [Текст] = Algorithm for choosing the methods of disconnection of anatomical components of the abdominal wall in combination with alloplasty in postoperative ventral hernias of giant size / О. С. Марштупа. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2023. - N 4. - С. 76-81. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРЫЖА ВЕНТРАЛЬНАЯ -- HERNIA, VENTRAL (патофизиология, хирургия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, реабилитация, тенденции)
ТКАНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ УПРАВЛЯЕМАЯ -- GUIDED TISSUE REGENERATION (методы, тенденции)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль, этиология)
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Кл.слова (ненормированные):
методика component separation
Аннотация: Мета роботи – покращити результати хірургічного лікування післяопераційних вентральних гриж гігантських розмірів шляхом розробки та впровадження алгоритму вибору методики роз’єднання анатомічних компонентів черевної стінки у поєднанні з алопластикою. Матеріали і методи. Проведено аналіз хірургічного лікування 206 пацієнтів з грижами ПВГ гігантських розмірів віком від 33 до 77 років за період з 2012 по 2021 рр. Жінок було – 132, чоловіків- 74. Вибір варіанта СST у поєднанні з алопластикою при ПВГ гігантських розмірів виконували з урахуванням середніх показників ВЧТ, визначених під час операції при контактному зведенні прямих м’язів. Групу порівняння складали 52 пацієнти, у хірургічному лікуванні яких з 2009 по 2011 рр. була застосована передня методика CST у поєднанні з алопластикою методикою onlay без урахування показників ВЧТ. Результати досліджень. Покращення хірургічного лікування ПВГ гігантських розмірів може бути досягнуте шляхом використання алгоритму вибору методики CST у поєднанні з алопластикою, який ґрунтується на показниках ВЧТ, визначених під час операції при контактному зведенні прямих м’язів живота. Так, при ВЧТ 5,4±2,1 мм рт. ст. варіантом вибору є удосконалена передня методика CST у поєднанні з алопластикою методикою sublay, при ВЧТ 9,1±2,3 мм рт. ст. виконувалась задня методика CST за Carbonell у поєднанні з алопластикою sublay, при ВЧТ 14,1±2,3 мм рт. ст. – задня методика TAR у поєднанні з алопластикою sublay, при ВЧТ 18,1±2,3 мм рт. ст. – виконувалася удосконалена методика TAR у поєднанні з алопластикою IPOM. Висновки. Використання запропонованого алгоритму вибору варіанту CST у поєднанні з алопластикою при ПВГ гігантських розмірів з урахуванням показників ВЧТ сприяє покращенню результатів лікування, а саме: зменшується частота інтраабдомінальної гіпертензії – від (2,0% до 9,8%) проти 23% у групі порівняння, рецидиву ПВГ гігантських розмірів ‑ від (2,0% до 7,4%) проти 17,3% у групі порівняння, сероми – від (10,4% до 16,6%) проти 26,9%, інфікування післяопераційної рани – від ( 2,0% до 5,7%) проти 11,5% та некрозу шкірних країв – від ( 2,0 % до 5,7% ) проти 9,6% у групі порівняння
To improve the results of surgical treatment of incisional hernias (IH) of gigantic sizes by developing and implementing an algorithm for choosing the technique of separating the anatomical components of the abdominal wall in combination with mesh hernia repair. Materials and methods. We analysed results of surgical treatment of 206 patients with giant sized incisional hernias (IH), age from 33 to 77 years (mean age 54.3±1.3), the research was performed from 2012 to 2021. There were 132 women (64%) and 74 (36%) men. The choice of the option of disconnection of the anatomical components of the abdominal wall in combination with mesh hernia repair of giant-sized incisional hernias was depended on the average of intra-abdominal pressure (IAP). Intra-abdominal pressure values was ​​determined during contact abduction of the rectus muscles (hernioplasty simulation) during surgery. The comparison group included 52 patients, who underwent the anterior method of anatomical components separation of the abdominal wall in combination with onlay mesh hernia repair, without measuring intra-abdominal pressure in the period from 2009 to 2011. Results. Improvement of the surgical treatment of giant sized incisional hernias can be achieved by using the algorithm for selecting components separation technique in combination with mesh hernia repair, which is based on intra-abdominal pressure indicators determined during contact abduction of the rectus abdominis muscles during surgery. When mean intra-abdominal pressure was 5.4±2.1 mmHg the improved anterior components separation technique technique in combination with sublay mesh hernia repair was chosen, when mean IAP was 9.1±2.3 mmHg - the posterior components separation technique method according to Carbonell in combination with sublay hernia repair was performed, when mean intra-abdominal pressure equaled 14.1±2.3 mmHg posterior technique of transversus abdominis muscles realease (TAR) in combination with sublay mesh hernia repair was chosen, when mean intra-abdominal pressure equaled 18.1±2.3 mmHg an improved transversus abdominis muscles realease technique in combination with intra-abdominal mesh hernia repair (IPOM) was performed. The criterion for evaluating the choice of the method of dissection of anatomical components in combination with alloplasty was the monitoring of intra-abdominal pressure during contraction of the rectus muscles during surgery, immediately after surgery, after 6-24 hours, and 48 hours after surgery. In addition to assessing the level of intra-abdominal hypertension, the frequency of local postoperative complications from the postoperative wound in the early postoperative period was assessed. The proposed algorithm decreases the frequency of postoperative comlications: intra-abdominal hypertension to 9.8%, recurrence of giant sized incisional hernias to 7.4%, seroma to 16.6%, wound infection 5,7%, and necrosis of skin edges to 5.7%. Conclusions. The use of the proposed algorithm for the selection of the components separation technique option in combination with mesh hernia repair in the case of giant incisional hernias, depending on intra-abdominal pressure indicators, improves treatment results: decreases the frequency of intra-abdominal hypertension to (2.0 - 9.8%), recurrence of giant sized incisional hernias to (2.0 - 7.4%), seroma to (10.4 - 16.6%), wound infection to (2.0 - 5,7%) and necrosis of skin edges to (2.0 - 5.7%)
Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Малик, С. В.
    Ефективність біомеханічно обгрунтованих способів мобілізації шкірно-жирових клаптів передньої черевної стінки [Текст] / С. В. Малик, В. С. Драбовський, Д. С. Аветіков // Клінічна хірургія. - 2017. - N 2. - С. 45-47. - Бібліогр.: с. 47


MeSH-главная:
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS
Аннотация: З метою аналізу біомеханічних властивостей та встановлення експериментальних деформаційних кутів досліджені зразки шкіри 40 померлих віком від 23 до 87 років, у середньому (52 ± 15,6 року). На підставі створеного біомеханічного базису тканин топографоанатомічних ділянок передньої черевної стінки (ПЧС) проаналізовані результати лікування пацієнтів, оперованих з приводу деформації та дефектів ПЧС з огляду на біомеханічні можливості клаптів та за класичними методиками мобілізації тканин. Встановлено, що в межах пластичної деформації тканинний тиск був у межах норми, це сприяло формуванню рубцевої тканини, що за характеристиками не відрізнялася від навколишніх сполучнотканинних структур, це забезпечувало неускладнений перебіг ранового процесу. Біомеханічні властивості шкірно-жирових клаптів (ШЖК) слід брати до уваги під час маніпулювання з ними з метою оптимального розподілу напруження по клаптях та умов для адекватної реакції тканин на операційну травму при втручаннях на ПЧС з приводу деформації та дефектів для забезпечення кращого естетичного результату лікування, зменшення частоти післяопераційних ускладнень, тривалості лікування хворих у стаціонарі
Доп.точки доступа:
Драбовський, В. С.
Аветіков, Д. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Місце допплерівської флоуметрії у визначенні та оцінці характеристик кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики [Текст] / О. В. Панчук [та ін.] // Серце і судини. - 2018. - № 4. - С. 40-44. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (хирургия)
ЛИПЭКТОМИЯ -- LIPECTOMY (использование, методы)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (использование, методы)
ДОППЛЕРА ЭФФЕКТ -- DOPPLER EFFECT
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование, методы)
Аннотация: Мета роботи — визначити можливість використання допплерівського дослідження кровотоку в судинах передньої черевної стінки при проведенні ліпоабдомінопластики для поліпшення результатів та розробки нових методик лікування пацієнтів з косметичними дефектами передньої черевної стінки. Матеріали і методи. Дослідження судин передньої черевної стінки за допомогою допплерівського сканування проведено у 58 хворих. Середній вік пацієнтів становив (38,2 ± 2,8) року. Пацієнти мали або ожиріння І — ІІ ступеня або надмірну масу тіла (середній індекс маси тіла — (30,2 ± 1,5) кг/м2. Пацієнти були обстежені в доопераційний період згідно із стандартами МОЗ України. Всім хворим виконували первинну ліпоабдомінопластику. Допплерівську флоуметрію проводили до операції і на 14‑ту добу після ліпоабдомінопластики для оцінки кровопостачання передньої черевної стінки. Результати та обговорення. Більшість м’язово‑шкірних перфорантів була розташована на відстані в середньому (5,2 ± 0,3) см від серединної лінії. В доопераційний період в одного пацієнта виявлено в середньому (6,12 ± 1,31) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,55 ± 0,80) мм. У післяопераційний період в одного пацієнта виявлено (3,25 ± 1,27) перфоранта. Середній діаметр судин становив (1,68 ± 0,75) мм, що підтверджує збереження артеріальних гілок після операції. Збільшення калібру судин було статистично значущим (p  0,05). Середня швидкість кровотоку в судинах збільшилася на 56 % (з 21,8 мл/хв до операції до 34,3 мл/хв після операції, p  0,05). Вазодилатаційні зміни пояснюються зменшенням кровопостачання тканин, спричиненим хірургічною травмою, зменшенням загальної кількості перфорантів і перевантаженням залишкових судин. Висновки. Доопераційне визначення перфорантних судин дає змогу оцінити можливості резекції клаптів, визначити ділянки можливої дисекції та обсяг операції. Ризик виникнення основних ускладнень після абдомінопластики може бути зменшений завдяки обмеженій дисекції клаптя та збереженню перфорантних судин у клапті. Встановлено, що під час проведення ліпоабдомінопластики не руйнуються перфорантні судини діаметром понад 1 мм у періумбілікальній ділянці та верхніх латеральних квадрантах. Під час допплерівського дослідження в післяопераційний період виявлено збільшення калібру артерій (p  0,05) і швидкості кровотоку в них на 56 % (p  0,05)
Доп.точки доступа:
Панчук, О. В.
Мішалов, В. Г.
Лещишин, І. М.
Охоцька, О. І.
Смольніков, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Лисенко, Р. Б.
    Виконання симультанних операцій при алопластиці складних дефектів черевної стінки [Текст] / Р. Б. Лисенко // Клінічна хірургія. - 2016. - № 7. - С. 15-17. - Бібліогр.: с. 17


MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL (патология, хирургия)
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY (патология, хирургия)
АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY (методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-24 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)