Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (667)

Библиотечные издания (287)

Высшее образование (40)

Краеведение (137)

Редкие издания (9)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>K=КУЛЬТУРА<.>)

Общее количество найденных документов : 526
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ногас А. О.
Заглавие : Оцінка функції руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Assessment of hand function in patients with rheumatoid arthritis as a result of physical therapy
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 98-103 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КИСТЬ -- HAND
СЖАТИЯ СИЛА -- PINCH STRENGTH
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Оцінка функції кисті має велике значення у фізичній терапії пацієнтів із ревматоїдним артритом, оскільки вибір заходів реабілітаційного лікування та оцінка їх результатів залежить від функціональної спроможності руки. Мета: оцінити функцію руки у пацієнтів із ревматоїдним артритом у результаті застосування фізичної терапії з використанням тесту Соллермана. Матеріали і методи. Обстежено 188 пацієнтів із ревматоїдним артритом, середній вік яких склав 44,9±7,6 років. Усі хворі були розподілені методом рандомізації на контрольну (n=92) та основну (n=96) групи. Пацієнти контрольної групи проходили реабілітацію відповідно до рекомендацій нормативного документа МОЗ України. Хворі основної групи займалися за запропонованою технологією фізичної терапії, що включала наступні елементи: терапевтичні вправи, лікувальний масаж, фізіотерапію, гідротерапію, ортезування, кінезіотейпування верхніх кінцівок, механотерапію та психологічну підтримку пацієнта. Для визначення функції руки використовували тест Соллермана (Sollerman hand function test). Результати. При первинному обстеженні було виявлено наявність порушень основних функцій руки, дрібної моторики і різних видів захоплення кисті у пацієнтів із ревматоїдним артритом. При повторному обстеженні через 3 та 6 місяців у пацієнтів обох груп спостерігалася позитивна динаміка у виконанні окремих завдань тесту. Результати показників тесту Соллермана в основній групі достовірно перевищують показники контрольної групи, що свідчить про ефективність розробленої реабілітаційної технології для пацієнтів основної групи. Висновки. Збільшення функціональної здатності верхніх кінцівок пацієнтів основної групи з ревматоїдним артритом підтверджує ефективність упровадженої технології фізичної терапіїAssessment of hand function is the great importance in physical therapy for patients with rheumatoid arthritis, as the choice of rehabilitation measures and evaluation of their results depends on the functional capacity of the hand. The purpose is to evaluate hand function in pa-tients with rheumatoid arthritis as a result of physical ther-apy using the Sollerman test. Materials and methods. The research was con-ducted on the basis of the rheumatology department and the department of rehabilitation treatment using traditional and alternative methods of the Municipal Enterprise “Rivne Regional Clinical Hospital named after Yuriy Se-meniuk” in Rivne. The results of the research were accu-mulated as patients were admitted for inpatient treatment. A total of 188 patients with rheumatoid arthritis were ex-amined, with an average age of 44.9±7.6 years. All pa-tients were randomly assigned to the control (n=92) and main (n=96) groups. Patients of the control group under-went rehabilitation in accordance with the recommenda-tions of the regulatory document of the Ministry of Health of Ukraine. Patients in the main group were treated accord-ing to the proposed physical therapy technology, which in-cluded the following elements: therapeutic exercises, ther-apeutic massage, physiotherapy, hydrotherapy, orthotics, kinesiotaping of the upper extremities, mechanotherapy and psychological support. A physical therapy programme was developed for each patient for a long-term period of 6 months. To determine the function of the arm, the Soller-man test was used. The obtained digital material was pro-cessed statistically using the Statistica 10 statistical analy-sis package (Serial Number: STA999K347150-W). esults. The initial examination revealed the presence of disorders of the basic functions of the hand and deviations from the norm, as well as impaired fine motor skills and various types of hand grip according to the Sol-leraman test. We analysed the quality of different types of grasping in patients with rheumatoid arthritis, in particular, the greatest difficulties were in performing spherical and cylindrical grasping – in 82.9% of patients and 89.3% of cases, respectively. Forceps grasping was also difficult in 76.5% of patients. During the repeated examination after 3 and 6 months, patients in both groups showed positive dy-namics in the performance of individual test tasks. Thus, in patients of the main group, after 3 months, the average Sollerman test scores increased to 65.1±5.3 points, in the control group this figure was significantly lower than 61.8±3.6 points (x ±S) (p0.05). In 6 months after hospi-talisation, the mean values of the Sollerman test in the main group of patients with rheumatoid arthritis increased significantly and were close to normal values. In patients of the control group, the average values of this test also increased, but they were significantly lower than those of the main group. Accordingly, the mean Sollerman test score in patients of the main group increased from 65.1±5.3 points to 70.2±6.3 points, which is significantly higher than in patients of the control group – from 61.8±3.6 points to 65.1±3.8 points (x±S) (p0.05). The re-sults of the Sollerman test in the main group are signifi-cantly higher than those of the control group, which indi-cates the effectiveness of the developed rehabilitation technology for patients in the main group. Conclusions. The increase in the functional ca-pacity of the upper extremities of patients in the main group with rheumatoid arthritis confirms the effectiveness of the implemented physical therapy technology
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Данильченко С. І., Канигіна С. М.
Заглавие : Параметри якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді (абдомінальне пологорозрішення) як критерій ефективності програми фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Parameters of the quality of life of women with hip arthroplasty in the postpartum period (abdominal delivery) as a criterion for the effectiveness of a physical therapy program
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 35-39 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Аннотация: Визначення параметрів якості життя жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді як критерію ефективності програми фізичної терапії. Методи. Обстежено 9 жінок віком 28,5±1,6 років через 1 місяць після пологів, які відбулись шляхом кесаревого розтину. Розроблена програма фізичної терапії тривала 1 місяць. Застосовували терапевтичні вправи; функціональне тренування, PNF; масаж нижніх кінцівок, спини. Враховували рухові обмеження, пов’язані з неповністю сформованим рубцем після кесаревого розтину та з наявністю ендопротеза; відповідно створювали безпечні стратегії рухів, пов’язаних з доглядом за дитиною. Ефективність програми оцінювали за опитувальником SF-36. Результати. При первинному обстеженні у всіх жінок з ендопротезом у післяпологовому періоді було виявлено погіршення якості життя за SF-36. Різниця результатів фізичного компоненту здоров’я при первинному та повторному дослідженні за шкалою Physical Functioning становила 41,9%, Role-Physical - 39,4%, Bodily Pain - 26,0%, General Health - 42,2% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Покращення психічного компоненту здоров’я у порівнянні із первинним результатом за шкалою Vitality становило 26,9 %, Social Functioning - 60,3%, Role-Emotional - 32,5%; Mental Health - 49,9% (за всіма підшкалами отримано статистично значуще покращення стану жінок порівняно з вихідними параметрами (р0,05)). Висновки. У жінок з ендопротезованим кульшовим суглобом у післяпологовому періоді виявлено значне погіршення фізичного та психічного компонентів якості життя за допомогою опитувальника SF-36. Застосування засобів фізичної терапії спричинило статистично значуще (р0,05) покращення стану обстежених жінок за всіма підшкалами SF-36 Purpose: to determine the parameters of the quality of life of women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period as a criterion for the effectiveness of the physical therapy program. Methods. In the course of the study, 9 women aged 28.5±1.6 years were examined 1 month after childbirth, which took place by caesarean section. The developed program of physical therapy lasted 1 month (from the end of the first month after childbirth). In her process, therapeutic exercises for the trunk, upper and lower limbs were used; functional training to improve movements related to child care, Proprioceptive Neuromuscular Facilitation of lower limbs, back, trunk; massage of lower limbs, back. We took into account movement restrictions associated with an incompletely formed scar after cesarean section and with the presence of an endoprosthesis (excessive bending, rotation of the hip joint); accordingly, they created safe movement strategies related to child care (lifting, carrying) and transporting a baby carriage. Individual determination of short- and long-term goals of rehabilitation contributed to the improvement of psycho-emotional mood and increased compliance of women. The effectiveness of the tested program was evaluated using the standard SF-36 quality of life questionnaire («Medical outcomes study short form»). Results. During the initial examination, all women with hip arthroplasty in the postpartum period were found to have a deterioration in the quality of life according to the SF-36. Overloading of elements of the musculoskeletal system during pregnancy and changes in the biomechanics of a woman's body, which causes certain physical discomfort, is justified by hormonal and physical processes.During repeated testing, the effectiveness of the physical therapy program was confirmed by its positive impact on both scales - physical and mental functioning. The difference between the results of Physical health at the initial and repeated examination according to the Physical Functioning scale in the examined women was 41.9%, Role-Physical – 39.4%, Bodily Pain – 26.0%, General Health – 42.2%. Accordingly, for all subscales of Physical health, a statistically significant improvement in the condition of women was obtained compared to the initial parameters (р0.05). The improvement of Mental health in comparison with the primary result on the Vitality scale in the examined women was 26.9%, Social Functioning - 60.3%, Role-Emotional - 32.5%; Mental Health - 49.9%. Therefore, a statistically significant improvement in the condition of women compared to the initial parameters was obtained for all subscales of Mental health (р0.05). Conclusions. In women with an endoprosthetic hip joint in the postpartum period (abdominal delivery), a significant decrease in the physical and mental components of quality of life, determined by the SF-36 questionnaire, was found. The use of physical therapy (therapeutic exercises, functional training, massage taking into account the limitations of the abdominal wall scar and the functionality of the endoprosthesis) caused a statistically significant (p0.05) improvement in the condition of the examined women in all subscales of SF-36 - physical and role functioning, pain intensity , general state of health, vitality, social functioning, influence of emotional state on role functioning; self-assessment of mental health
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Купріненко О. В., Тимрук-Скоропад К. А.
Заглавие : Реабілітація і профілактика медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Rehabilitation and prevention of the medial tibial stress syndrome in military personnel
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 224-233 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРЕДНИЙ БОЛЬШЕБЕРЦОВЫЙ СИНДРОМ -- ANTERIOR COMPARTMENT SYNDROME
ВОЕННОСЛУЖАЩИЕ -- MILITARY PERSONNEL
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Медіальний великогомілковий стрес-синдром - травма, що виникає внаслідок кумулятивних та хронічні пошкоджень нижніх кінцівок при надмірних фізичних навантаженнях. Проявляється болем задньомеді- альної частини великогомілкової кістки, причиною якого є мікротравми м’язів гомілки та перенапруження місць їх кріплення, а також прогресуючий до стресового перелому періостит великогомілкової кістки. Найчастіше зустрічається серед спортсменів та військовослужбовців і може значно обмежувати їх можливості виконувати професійні фізичні навантаження. Мета. Проаналізувати існуючі підходи в реабілітації і профілактиці медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Матеріали і методи. Проаналізовано публікації, відібрані на основі пошуку, здійсненого в базах даних PubMed, PEDro, Cochrane Library, Google Scholar, Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського. Результати. Встановлено, що терапевтичні вправи як основний засіб фізичної терапії є малоефективними в реабілітації та профілактиці медіального великогомілкового стрес-синдрому без поєднання з іншими втручаннями. Визначено недостатню ефективність лікування синдрому шляхом поєднання терапевтичних вправ із засобами фізичної терапії. З’ясовано, що перенавчання ходи в поєднанні з терапевтичними вправами пришвидшують одужання та запобігають виникненню медіального великогомілкового синдрому у військовослужбовців. Висновки. Отримані дані в проаналізованих наукових дослідженнях, значна різниця в організації досліджень, реабілітаційних програмах, методах дослідження унеможливлюють зробити впевнені висновки про оптимальні підходи терапії та профілактики медіального великогомілкового стрес-синдрому у військовослужбовців. Це обумовлює необхідність продовження досліджень із вивчення даного питанняMedial tibial stress syndrome is an injury that occurs as a result of cumulative and chronic damage to the lower extremities during excessive physical exertion. It is manifested by pain in the posterior medial part of the tibia, which is caused by microtraumas of the shin muscles and overstrain of their attachment sites, as well as tibial periostitis progressing to a stress fracture. It is most often found among athletes and military personnel and can significantly limit their ability to perform professional physical activities. The risk of receiving this injury is especially high among military personnel in their first year of service, which includes cadets of higher military educational institutions. Persons who have developed medial tibial stress syndrome are prone to relapses of the disease, and without proper treatment and rehabilitation, its chronic form may develop, which leads to deterioration of functioning. In addition, medial tibial stress syndrome is considered a precursor to a tibial stress fracture, requiring longer treatment and recovery. Based on the results of the analysis of the existing methodical approaches to physical therapy of people with medial tibial stress syndrome in Ukraine, a small number of publications dealing with this problem were found. Also, complex physical therapy programs for servicemen with injuries from heavy workload were not developed and implemented. Aim. The aim of the research is to analyze approaches to the rehabilitation and prevention of medial tibial stress syndrome among military personnel. Materials and methods. The publications selected on the basis of a search in the databases PubMed, PEDro, Cochrane Library, Google Scholar, and Vernadsky National Library of Ukraine were analyzed. Results. It was found that almost all physical therapy methods used in the treatment of the syndrome were part of an individual (standard) treatment program for military personnel with stress syndrome, which also included medication and surgical intervention as indicated. In only one research, after treatment of an acute period of the disease, patients were offered a multidisciplinary rehabilitation program based on therapeutic exercises, which were used to reduce symptoms, improve endurance, and return servicemen to duty. It has been established that therapeutic exercises, as the main means of physical therapy, are ineffective in the rehabilitation and prevention of medial tibial stress syndrome without combination with other interventions. The insufficient effectiveness of the treatment of the syndrome by combining therapeutic exercises with means of physical therapy was determined. It has been found that gait retraining in combination with therapeutic exercises accelerates recovery and prevents the occurrence of medial tibial stress syndrome in military personnel. Conclusions. The data obtained in the analyzed scientific researches, a significant difference in the organization of research, rehabilitation programs, and research methods make it impossible to draw certain conclusions about optimal approaches to therapy and prevention of medial tibial stress syndrome in military personnel. This makes it necessary to continue research on this issue. Since the results of the research did not reveal a consensus regarding effective physical therapy programs for the prevention and rehabilitation of medial tibial stress syndrome, as well as the lack of relevant research in Ukraine, it is important to continue studying this issue
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кузенко О. Й., Петрик О. М., Тимощук О. В., Вайда О. В., Янів О. В., Голод Н. Р., Китайгородська О. М.
Заглавие : Ерготерапія та фізична терапія в інклюзивній освіті [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Occupational therapy and physical therapy in inclusive education
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 214-223 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ИНТЕГРАЦИЯ ДЕТЕЙ С ОТКЛОНЕНИЯМИ В СИСТЕМУ ОБРАЗОВАНИЯ -- MAINSTREAMING (EDUCATION)
ОБУЧЕНИЕ ДЕТЕЙ С РАЗЛИЧНЫМИ УРОВНЯМИ РАЗВИТИЯ -- EARLY INTERVENTION (EDUCATION)
МОДЕЛИ ОБУЧЕНИЯ -- MODELS, EDUCATIONAL
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: У контексті розв’язання завдань інклюзивної освіти особливо актуальними є компетентності фізичних терапевтів, ерготерапевтів, визначені Стандартом вищої освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти галузі знань 22 Охорона здоров’я, спеціальності 227 Фізична терапія, ерготерапія, зокрема ефективна співпраця з усіма членами мультидисциплінарної реабілітаційної команди та іншими спеціалістами в галузі охорони здоров’я, освіти та соціальної політики, які залучаються до надання послуг пацієнтам/клієнтам. Використання різних видів здоров’язберігаючих технологій є важливою умовою ефективного функціонування інклюзивної освіти з метою збереження, зміцнення і примноження фізичного, психічного й соціального здоров’я вихованців інклюзивних груп закладів дошкільної освіти (ЗДО). Серед видів здоров’язберігаючих технологій, які застосовуються в інклюзивному освітньому просторі ЗДО, доцільно виокремити: фізкультурно-оздоровчі, лікувально-профілактичні та технології забезпечення оптимального психічного і соціального здоров’я дошкільників. Ефективність упровадження адаптивного фізичного виховання (АФВ) у роботу з вихованцями ЗДО, які мають нормотиповий розвиток та їх однолітків з особливими освітніми проблемами (ООП) різних нозологічних груп залежить від забезпечення оптимально сприятливого, безбар’єрного освітнього середовища в ЗДО. Результати АФВ безпосередньо залежать від урахування й реалізації потенційних можливостей і потреб кожної дитини, індивідуальних особливостей, збереження та зміцнення її здоров’я. При цьому необхідно враховувати, що незалежно від психофізичного розвитку дошкільників та стану їх здоров’я, у кожного з них є ресурсні можливості, використання яких може позитивно впливати на якість життяIn the context of solving the tasks of inclusive education, the competencies of physical therapists and occupational therapists, defined by the Standard of Higher Education of the second (master's) level of higher education in the field of knowledge 22 Health care, specialty 227 Physical therapy, occupational therapy, in particular effective cooperation with all members of the multidisciplinary rehabilitation team and other health, education and social policy professionals involved in providing services to patients/clientsThe purpose of the research is to reveal the content and tasks of physical therapy, occupational therapy in an inclusive educational space. In order to achieve the set goal, the following research tasks must be solved: to reveal the state of scientific study of the problem of using methods of physical therapy, occupational therapy in inclusive education; to analyze the task of the team of psychological and pedagogical support of a child with special educational needs; determine the types of health-preserving technologies in educational institutions with an inclusive form of education; to analyze the content, forms and methods of adaptive physical education in an inclusive educational space
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Григус І. М.
Заглавие : Корекція рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом 1 типу, які перенесли кесарів розтин, засобами фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Correction of the motor stereotype of women with type one diabetes mellitus after caesarean section
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 24-28 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД -- POSTPARTUM PERIOD
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Визначення ефективності застосування засобів фізичної терапії для корекції рухового стереотипу жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин, у післяпологовому періоді. Методи. У дослідженні взяли участь 35 жінок з цукровим діабетом І типу, які перенесли кесарів розтин за 1 місяць до первинного обстеження. Контрольну групу склали 17 жінок, які відновлювались у післяпологовому періоді самостійно. 18 жінок групи порівняння займались за програмою фізичної терапії, що тривала 1 місяць і включала кінезітерапію (терапевтичні вправи для верхніх та нижніх кінцівок, спини, живота, грудної клітки; функціональне тренування для корекції рухів звичних активностей та таких, які враховують догляд за дитиною); мануальний масаж (спини, живота, нижніх кінцівок). Ефективність корекції фізичного статусу проводили за методикою Functional Movement Screen. Результати. Рухові можливості жінок з цукровим діабетом за Functional Movement Screen у післяпологовому періоді були відносно низькими. При повторному обстеженні покращення виконання вправ становило (відповідно в контрольній групі та групі порівняння): «deep squat» - 11,9% та 49,2%; «hurdle step» - 17,2% та 31,7%; «in-line lunge» - 35,4% та 86,8%; «shoulder mobility» 14,0% та 50,3%; «active straight leg raise» 24,1% та 47,0%; «trunk stability push-up» - 20,0% та 60,4%; «rotary stability» - 34,0% та 67,1%. Результат контрольної групи був статистично значуще кращим (р0,05) вихідного результату, групи порівняння - ще й відповідних параметрів контрольної групи при повторному обстеженні. Висновки. Засоби фізичної терапії доцільно призначати в процесі післяпологового відновлення жінок з цукровим діабетом І типу з метою покращення їх рухового стереотипу та пришвидшення відновлення The Purpose is to determine the effectiveness of the use of physical therapy for the correction of the motor stereotype of women with type I diabetes that underwent cesarean section in the postpartum period. Methods 35 women with type 1 diabetes who underwent abdominal delivery (caesarean section) 1 month before the initial examination took part in the study. The control group consisted of 17 women, who recovered in the postpartum period without rehabilitation interventions or according to self-selected methods. 18 women of the comparison group were engaged in a physical therapy program, the effectiveness of which is presented in this study, which lasted 1 month. Within its framework, kinesitherapy was performed with women (therapeutic exercises for the upper and lower limbs, back, abdomen, chest; functional training to correct the movements of habitual activities and those that take care of a child); manual massage (back, abdomen, lower limbs). Means of physical therapy were used to improve the physical qualities of women - flexibility, strength, endurance, dexterity, speed; normalization of psycho-emotional status, which can be changed due to the risk of postpartum depression; improvement of peripheral blood circulation, changed due to diabetic angiopathy; improvement of sensitivity of peripheral tissues and neuromuscular control, altered due to diabetic neuropathy; improvement of tissue sensitivity to insulin and normalization of glucose utilization by tissues. The effectiveness of physical status correction was performed according to the standard Functional Movement Screen technique. Results The movement capabilities of women with diabetes according to the Functional Movement Screen in the postpartum period were relatively low, which was due to a long period of reduced physical activity, changes in the biomechanics of the body, and postpartum reorganization of the body. During the re-examination, the improvement in exercise performance was (respectively in the control group and the comparison group): "deep squat" – 11.9% and 49.2%; "hurdle step" – 17.2% and 31.7%; "in-line lunge" – 35.4% and 86.8%; "shoulder mobility" – 14.0% and 50.3%; "active straight leg raise" – 24.1% and 47.0%; "trunk stability push-up" – 20.0% and 60.4%; "rotary stability" – 34.0% and 67.1%. This is evidenced by the results of FMS in women of the control group, which were statistically significantly better (p0.05) compared to the original data, but the number of women with low scores was still significant. At the same time, the determination of FMS parameters in women of the comparison group during the repeated examination showed the feasibility of using physical therapy to improve the condition of women with diabetes in the postpartum period, since in this group the repeated results were better not only the initial levels, but also the corresponding indicators of the control group upon re-examination (p0.05). Conclusions After the implementation of a physical therapy program with the use of therapeutic exercises of various orientations, functional training, a statistically significantly better result was found on all tests of the Functional Movement Screen compared to women with type I diabetes who recovered after cesarean section on their own. Therefore, it is advisable to prescribe physical therapy in the process of postpartum recovery of women with diabetes in order to improve their movement pattern and speed up recovery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Петрунів Х. В.
Заглавие : Вплив засобів фізичної терапії на показники locomotive syndrome в осіб похилого віку з наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба
Параллельн. заглавия :The influence of physical therapy on indicators of the locomotive syndrome in elderly persons with the consequences of total knee arthroplasty
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 52-59 (Шифр АУ50/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОЛЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- KNEE PROSTHESIS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
РЕКРЕАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- RECREATION THERAPY
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета: оцінити ефективність впливу розробленої програми фізичної терапії на параметри locomotive syndrome в осіб похилого віку з наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба на фоні геріатричного синдрому саркопенії у віддаленому періоді після операції. Методи. Обстежено 80 осіб похилого віку. Контрольну групу склали 24 особи, у яких не було проведено ендопротезування суглобів, з відсутністю саркопенії. Г рупу порівняння склали особи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією із низьким реабілітаційним комплаєнсом щодо реабілітаційного втручання. Представники основної групи з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією займались за програмою фізичної терапії із застосуванням функціонального тренування на платформі «Prosedos», терапевтичних вправ, масажу, кінезіологічного тейпування, корекції харчування, навчання пацієнта. Ефективність програми оцінювали за динамікою Short Physical Performance Battery, Functional Gait Assessment, Fall efficacy scale, 25-question Geriatric Locomotive Function Scale. Результати. У пацієнтів похилого віку з ендопротезом колінного суглоба та саркопенією виявлено порушення рівноваги, змінений стереотип ходи, ризик падіння та страх падіння на рівні locomotive syndrome II ступеня. Розроблена програма фізичної терапії виявила статистично значно кращий вплив на компоненти locomotive syndrome, порівняно з початковим обстеженням за усіма досліджуваними параметрами (р0,05). Низька реабілітаційна комплаєнтність пацієнтів, незважаючи на інформованість щодо ризиків поліморбідності, асоціювалась із відсутністю покращення стану через аналогічний період спостереження. Висновки. Пацієнти похилого віку із наслідками тотального ендопротезування колінного суглоба та саркопенією потребують розробки програм фізичної терапії з урахуванням та корекцією специфіки кожного стану, що підвищить загальну ефективність відновних заходівObjective: to evaluate the effectiveness of the developed physical therapy program on the parameters of the locomotive syndrome in elderly people with the motor consequences of total knee arthroplasty against the background of the geriatric syndrome of sarcopenia, in the remote period after the operation. Methods. 80 elderly people were examined. The control group consisted of 24 people without joint endoprostheses, with no signs of sarcopenia. The comparison group consisted of individuals with knee arthroplasty and sarcopenia with low rehabilitation compliance with regard to active rehabilitation intervention. Representatives of the main group with knee endoprosthesis and sarcopenia practiced according to a developed program of physical therapy, created taking into account the specifics of each comorbid condition. The program lasted 6 months; contained the following elements: therapeutic exercises, functional training, massage, kinesiotaping; dietary recommendations; patient education. Its purpose was: correction of the phenomena of motor stereotype violation as a consequence of total knee arthroplasty, in particular, phenomena of the locomotive syndrome, leveling of the phenomena of sarcopenia both at the level of its motor manifestations and at the level of etiopathogenesis of this geriatric condition; facilitation of activities of daily life, improvement of psycho-emotional state, and – as a result – improvement of quality of life. In the process of physical therapy, individual short- and long-term goals defined in the SMART format were consistently achieved within the framework of the patient-centered rehabilitation model. The effectiveness of the program was evaluated according to the dynamics of The Short Physical Performance Battery, Functional Gait Assessment, Fall efficacy scale, 25-question Geriatric Locomotive Function Scale
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Грецький О. В., Герич Р. П., Ящишин З. М.
Заглавие : Удосконалення методики фізичної терапії у спортсменів із травмою зв’язкового апарату колінного суглоба
Параллельн. заглавия :Improving the methodology of physical therapy in athletes with injuries of the knee joint connective apparatus
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 23-28 (Шифр АУ50/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
КОЛЕНА ТРАВМЫ -- KNEE INJURIES
СВЯЗКИ СУСТАВНЫЕ -- LIGAMENTS, ARTICULAR
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: Мета дослідження полягала в опрацюванні та оцінці методики фізичної терапії після артроскопічних операцій з використанням кінезіотейпінгу для спортсменів із пошкодженнями зв’язкового апарату колінного суглоба. Наведено опис і результати впливу програми фізичної терапії на відновлення порушених опорної та рухової функцій колінного суглоба і можливості продовжити заняття спортом після артроскопічних операцій з причини травм зв’язкового апарату колінного суглоба. У дослідженні взяли участь 35 хворих, 23 із них склали основну групу, які проходили курс фізичної терапії в умовах рекреаційного навчально - наукового центру кафедри фізичної терапії, ерготерапії ПНУ ім. Василя Стефаника. У групу порівняння входили 12 осіб з подібною патологією, які лікувалися і проходили відновлення в умовах лікувального закладу (1 -ша міська клінічна лікарня та поліклініка). Функціональна здатність нижньої кінцівки до і після закінчення впровадження програми фізичної терапії оцінювалась за показниками м’язового тесту Ловетта (шестибальна шкала оцінки м’язової сили) оперованої н/кінцівки та амплітуди рухів у колінному суглобі (гоніометрії). Для оцінки динаміки зміни інтенсивності больового синдрому використовували опитування за допомогою візуально-аналогової шкали (ВАШ) у терміни: на 14 добу, через 1,5 місяці, 3 та 6 місяців після операції. Для об’єктивного оцінювання функціонального статусу пацієнтів проводили порівняльний аналіз якості життя пацієнтів досліджуваних груп у порівнянні з даними, отриманими до лікування та через 6 місяців після оперативного втручання за допомогою запитальника SF-36. За результатами дослідження встановлено, що запропонована програма фізичної терапії із використанням елементів кінезіотейпінгу після артроскопічних операцій з причини пошкодження схрещених зв’язок колінного суглоба в порівнянні з традиційними методиками лікувального закладу дозволяє більш ефективно досягти кращих результатів у відновленні функцій колінного суглобаDescription and results of the action developed programs of kinesiotherapy with a combination of kinesiotape to restore impaired locomotor functions of the knee joint and the possibility of continuation playing sports after arthroscopic operations for damage to the ligamentous apparatus. Injuries of the musculoskeletal system (MS) are quite common, especially in athletes. According to statistics, up to 50-70% of all ORA injuries occur in the knee joint. Most often, this type of injury is received by athletes, representatives of complex coordination sports and martial arts. Among injuries to the knee joint, injuries to the ligaments, which later cause post-traumatic instability, take second place after damage to the menisci. 35 patients with injuries of the ligamentous apparatus of the CS (12 women and 23 men) who underwent arthroscopic surgery took part in our study. The patients were active athletes in various sports, in particular game sports. Patients were divided into two groups (the main group and the comparison group) depending on the kind of restorative treatment program. The main group included 23 people whose average age was (24.3±3.0) years. Patients of this group received a rehabilitation program in the conditions of an educational and scientific center Department of Physical Therapy, Occupational Therapy of PNU named after Vasyl Stefanyk. The comparison group (CP) consisted of 12 people, the average age of which was (23.8±3.1) years, who underwent rehabilitation in the polyclinic department of the 1st city polyclinic. The individual program of physical therapy for OG patients included kinesiotherapy and massage muscles of the lower limb, physiotherapeutic procedures and the use of kinesiotape. Kinesiotherapy included therapeutic gymnastics of independent classes, massage for the prevention of contracture of the CS and atrophy of the thigh muscles. Various types of massage were used - classic manual massage with passive movements in the joints, self-massage and hydro massage. Physiotherapy procedures were aimed at reducing swelling and pain, preventing the development of the inflammatory process. Patients were prescribed electrophoresis of painkillers, UV irradiation, and UHF or laser therapy, applications of ozokerite or paraffin. These procedures contribute to the stimulation of lymph and blood circulation, trophic processes in the joints, increasing the amplitude of movements and restoring the strength of the muscles of the limb. In order to objectify the results of the restorative treatment, the functional ability of the lower limb was assessed using the Lovett muscle test (six-point assessment of muscle strength), the amplitude of movements in the knee joint (goniometry) and the visual analog pain scale (VAS) on the 14th day, 1.5 months, 3 and 5 months after the operation. This part of the study showed the advantages of the developed rehabilitation program using elements of kinesiotaping, as only a few patients with functional disorders were found in OG while in the comparison group their number was up to 20%. Improvement of joint function and normalization of muscle strength and goniometry indicators occurred earlier in OG patients by 2 weeks, compared to patients who underwent restorative treatment according to the traditional method of the city polyclinic. A special place in the assessment of results is given to determining the quality of life using the SF-36 questionnaire. The dynamics of quality of life indicators showed a gradual and likely improvement of all components of quality of life at the entire stage of post-hospital rehabilitation. We proved that the proposed rehabilitation program is more effective compared to the traditional methods of restorative treatment of a medical institution and allows achieving better results in restoring the functions of the knee joint in the shortest possible time after the injury and can be recommended for wide use
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Випасняк І. П., Остап’як З. М., Полатайко Ю. О.
Заглавие : Якість життя жінок після кесаревого розтину, що перенесли коронавірусну хворобу упродовж вагітності, як показник ефективності програми фізичної терапії [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Quality of life of women after caesarean section who had coronavirus disease during pregnancy as an indicator of the effectiveness of a physical therapy program
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 14-19 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ПОСЛЕРОДОВЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PUERPERAL DISORDERS
АСТЕНИЯ -- ASTHENIA
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: Мета. Визначення ефективності відновлення стану здоров’я жінок з постковідним синдромом, які перенесли кесарів розтин, за динамікою показників якості життя. Методи. Обстежено 44 жінки на початку пізнього післяпологового періоду. Контрольну групу склали 15 жінок, які народжували вагінально, у період вагітності та спостереження не переносили COVID-19. Групу порівняння склали 15 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, відновлювались упродовж вагітності та післяпологового періоду згідно з загальними рекомендаціями щодо реабілітації хворих з коронавірусною інфекцією. Основну групу склали 14 жінок після кесаревого розтину, які перенесли COVID-19 упродовж вагітності, 2 місяці виконували апробовану програму фізичної терапії (терапевтичні вправи, елементи йоги; масаж; сеанси ароматерапії; сеанси аутогенного тренування). Стан жінок оцінювали за результатами EQ- 5D-5L: профілю здоров’я за п’ятьма підшкалами та візуальної аналогової шкали EQ-VAS. Результати. При першому обстеженні у всіх жінок було виявлено погіршення якості життя за всіма підшкалами EQ-5D-5L та низьке оцінювання загального стану здоров’я за EQ-VAS, найбільше виражені в жінок з постковідним синдромом. При повторному обстеженні найкращий результат за всіма досліджуваними параметрами виявили жінки контрольної групи. Результати жінок основної групи за всіма показниками, що визначали, статистично значуще були кращими, ніж у жінок групи порівняння. Висновки. Якість життя є узагальненим показником, що враховує різні аспекти здоров’я; відповідно, її погіршення в післяпологовому періоді є обґрунтуванням для проведення, а позитивна динаміка є свідченням ефективності апробованої програми фізичної терапії жінок з постковідним синдромом у післяпологовому періоді після абдомінального родорозрішення Purpose: to determine the effectiveness of restoring the state of health of women with post- COVID-19 syndrome, who underwent cesarean section, based on the dynamics of parameters of quality of life. Methods. 44 women were examined at the beginning of the late postpartum period. The control group consisted of 15 women who gave birth vaginally and did not suffer from COVID-19 during pregnancy and observation. The comparison group consisted of 15 women after cesarean section who suffered from COVID-19 during pregnancy, recovered during pregnancy and the postpartum period according to general recommendations for the rehabilitation of patients with coronavirus infection. The main group consisted of 14 women after caesarean section, suffered from COVID-19 during pregnancy, performed a proven program of physical therapy for 2 months using breathing therapeutic exercises, therapeutic exercises with elements of yoga for the muscles of the back, abdomen, upper and lower limbs, taking into account movement limitations due to a scar of the anterior abdominal wall; massage of the chest, back, abdomen; aromatherapy sessions; autogenic training sessions. They tried to restore the state of women through the normalizing effect of the applied agents on the hormonal background and psycho-emotional state, reducing the feeling of bodily discomfort, general strengthening of the body, accelerating the recovery of the organs of the abdominal cavity and pelvis, accelerating adaptation to changes in habitual activity due to a violation daily routine and childcare needs. The condition of the women was assessed by the results of the EQ-5D-5L and EQ-VAS. Research results. In all women, regardless of the method of delivery, at the beginning of the late postpartum period, a decrease in quality of life was noted in all sections of the EQ-5D-5L questionnaire. Results in women after caesarean section compared to vaginal delivery were on average twice as bad (p0.05) on all subscales - mobility, self-care, usual daily activities, pain/discomfort, anxiety/depression. According to the low assessment of individual subscales, women defined their general state of health quite low on a 100-point scale. At the same time, women who underwent caesarean section reported a statistically significantly worse level of health compared to women after vaginal delivery (p0.05). During re-examination, the best result in terms of all studied parameters was found by women of the control group, who demonstrated the dynamics of the normal course of the postpartum period after vaginal delivery. The results of the women of the main group according to EQ-5D-5L subscales, EQ-VAS which were determined, were statistically significantly better than those of the women of the comparison group. This testifies to the advantages of the rehabilitation program for the correction of the symptoms of post-COVID-19 syndrome in women who underwent cesarean section, which was created taking into account their physical and psycho-emotional state, in comparison with the general rehabilitation program. Conclusions Quality of life is a generalized indicator that takes into account various aspects of health; accordingly, its deterioration in the postpartum period is a justification for carrying out, and the positive dynamics is evidence of the effectiveness of the approved program of physical therapy of women with post-COVID-19 syndrome in the postpartum period after abdominal delivery
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жилка Н. Я., Гойда Н. Г., Щербінська О. С.
Заглавие : Реабілітація в акушерстві та гінекології
Параллельн. заглавия :Rehabilitation in obstetrics and gynecology
Место публикации : Український медичний часопис. - 2023. - № 1. - С. 71-76 (Шифр УУ13/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
Аннотация: У статті висвітлено актуальні питання щодо необхідності застосування реабілітаційних методів в акушерстві та гінекології як невід’ємного процесу профілактики розладів жіночого здоров’я та підвищення якості життя жінки після втручання, зокрема у сфері акушерства та гінекології. Показані проблеми недостатнього використання реабілітаційних заходів на міжнародному та національному рівні. Проблемним питанням є побудова системи реабілітації як вагомого профілактичного компонента погіршення якості життя або інвалідизації населення. Методами бібліосемантичного та структурно-логічного аналізу оцінено основні методи реабілітації в акушерстві та гінекології та ефективність їх використання у вітчизняній системі охорони здоров’я. Систематизовано виокремлені основні групи станів в акушерстві та гінекології, що потребують реабілітаційних заходів, запропоновано детальне використання реабілітаційних заходів прицільно щодо кожної групи: вагітність, пологовий травматизм, постабортні ускладнення, оперативні акушерські та гінекологічні втручання, запальні захворювання органів репродуктивної системи. Системний підхід до використання реабілітації в акушерстві та гінекології дозволить позитивно вплинути на стан репродуктивного здоров’я жінокThe article presents the problem of use of rehabilitation methods in obstetrics and gynecology as an integral process of female disorders prevention and improvement of a woman’s quality of life after interventions, particular in obstetrics and gynecology. The article also highlights the problem of insufficient implementation of rehabilitation measures at the international and national levels. The development of rehabilitation system as an important preventive component for impairment of quality of life and population disability is also a problematic issue. The methods of bibliosemantic and structural and logical analysis were used for analysis of the main actual methods of rehabilitation in obstetrics and gynecology and their effectiveness in the Ukrainian health care system. The authors systematically identified the main groups of conditions that require rehabilitation measures in obstetrics and gynecology and a detailed use of rehabilitation measures for each group was proposed: pregnancy, birth trauma, postabortion complications, operative obstetrical and gynecological interventions, inflammatory diseases of the reproductive system. A systemic approach of rehabilitation implementation in obstetrics and gynecology will influence on the female reproductive health positively
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Mašán J., Labudová M., Ďurinová E.
Заглавие : Pain and possibilities of physiotherapy for impingement syndrome in the shoulder joint
Параллельн. заглавия :Біль і можливості фізіотерапії при імпінджмент-синдромі в плечовому суглобі
Место публикации : Періопераційна медицина. - 2023. - Том 6, N 2. - С. 23-28 (Шифр ПУ74/2023/6/2)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
ПЛЕЧЕВОЙ СУСТАВ -- SHOULDER JOINT
ФИЗИЧЕСКАЯ КУЛЬТУРА ЛЕЧЕБНАЯ -- EXERCISE THERAPY
ЭЛЕКТРОТЕРАПИЯ -- ELECTRIC STIMULATION THERAPY
Аннотация: Shoulder problems are the second most common disease of the musculoskeletal system. Background: The most common cause of these problems is impingement syndrome. The aim of our work was to point out the possibilities of conservative treatment for impingement syndrome. In this work, we tried to draw attention to the deterioration in the quality of life caused by shoulder problems and we wanted to improve the range of motion in the shoulder to flexion, abduction, and reduce pain due to the chosen physiotherapy procedures. Our work has a theoretical part, in which we approach the impingement syndrome, its examination and treatment. Material and methods: In the practical part, we used a clinical study with a questionnaire method to achieve the goal of our work. Th e group consisted of 20 patients with impingement syndrome, in whom we used manual therapy, kinesiotherapy, electrotherapy, and Kinesio taping. Using a questionnaire, we were able to assess how much impingement affects the quality of life. Results: Due to the methods we chose, we managed to improve the range of motion of the arm, where the average value at the initial measurement was 119.25° to flexion and 113° to abduction. In the output measurement, the average value up to flexion was 163.25° and up to abduction 165.75°. Conclusion: We also reduced the overall pain, which averaged 6.90 at baseline and 2.90 at the end. Based on our results we recommend a combination of methods to be used in impingementПроблеми з плечем є другим за поширеністю захворюванням опорно-рухового апарату. Найпоширенішою причиною цих проблем є імпінджмент-синдром. Цілі: Метою нашої роботи було вказати на можливості консервативного лікування імпінджмент-синдрому. У цій роботі ми намагалися привернути увагу до погіршення якості життя, спричиненого болем та проблемами з плечем, і хотіли покращити діапазон рухів у плечі до згинання, відведення та зменшити біль за рахунок обраних фізіотерапевтичних процедур. У нашій роботі звертаємо увагу на синдром імпінджменту, його дослідження та лікування. Матеріали і методи: Групу склали 20 пацієнтів з імпінджмент-синдромом, у яких застосовували мануальну терапію, кінезіотерапію, електротерапію та кінезіотейпування. За допомогою опитувальника ми змогли оцінити, наскільки імпінжмент впливає на якість життя. Результати: Завдяки обраним нами методам нам вдалося покращити діапазон рухів руки, де середнє значення при початковому вимірюванні становило 119,25° для згинання та 113° — відведення. У вихідному вимірюванні середнє значення згинання становило 163,25°, а відведення — 165,75°. Також нам вдалося зменшили біль, який у середньому оцінювався у 6,90 балів на початку реабілітації та 2,90 у кінці. Висновок: На підставі наших результатів ми рекомендуємо використовувати комбінацію різних методів, а не окремі методи. Доцільно було б провести подальші дослідження з більшою кількістю пацієнтів
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)