Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Поисковый запрос: (<.>K=Шкала EDSS<.>)

Общее количество найденных документов : 1

Домрес, Н. В.
Особливості клінічних виявів спастичності у хворих на розсіяний склероз залежно від типу перебігу, тривалості та ступеня тяжкості захворювання [Текст] / Н. В. Домрес, Л. І. Соколова // Український неврологічний журнал. - 2019. - N 4. - С. 55-59

MeSH-главная:
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS (диагностика)
МЫШЕЧНАЯ СПАСТИЧНОСТЬ -- MUSCLE SPASTICITY (диагностика)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ОЦЕНКА СТЕПЕНИ ТЯЖЕСТИ ЗАБОЛЕВАНИЯ БОЛЬНОГО -- PATIENT ACUITY
СТАТИСТИКА НЕПАРАМЕТРИЧЕСКАЯ -- STATISTICS, NONPARAMETRIC
Кл.слова (ненормированные):
Шкала Ашворта -- Шкала EDSS
Аннотация: Обстежено 72 хворих на РС з ознаками спастичності (37 жінок і 35 чоловіків віком від 22 до 60 років). Оцінку неврологічного дефіциту проводили за шкалою EDSS, кількісну оцінку вираженості змін м’язового тонусу — за модифікованою шкалою Ashworth (Modified Ashworth Scale). Результати. Середній бал спастичності у групі з тривалістю захворювання до 5 років становив 1,38 ± 0,15, у групі з тривалістю 6—10 років — 1,47 ± 0,14, у групі з тривалістю понад 10 років — 1,91 ± 0,15. Коефіцієнт кореляції між рівнем спастичності та тривалістю захворювання — 0,368 (середньої сили прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у групі пацієнтів із рецидивно-ремітивним типом РС становив 1,24 ± 0,1, у групі хворих із вторинно-прогресивним типом — 2,06 ± 0,16, у групі пацієнтів із первинно-прогресивним типом — 1,76 ± 0,31. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела—Уолліса була статистично значущою (р < 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю і типом перебігу захворювання — 0,7 (сильний прямо пропорційний зв’язок). Середній бал спастичності у пацієнтів із балом за шкалою EDSS 3—4 становив 0,82 ± 0,12, у хворих з балом 4,5—5,5 — 1,29 ± 0,09, у пацієнтів з балом 6—7 — 2,34 ± 0,19. Різниця між трьома групами за критерієм Краскела—Уолліса була статистично значущою (р < 0,0001). Коефіцієнт кореляції між спастичністю та ступенем інвалідизації за шкалою EDSS — 0,681 (близький до сильного прямо пропорційний зв’язок). При порівнянні груп з різнем ступенем порушень у пірамідній системі (переважно ступенем парезів кінцівок) виявлено статистично значущу (р < 0,0001) різницю показників. Між рівнем спастичності та ступенем пірамідних порушень виявлено прямо пропорційний сильний зв’язок (rs = 0,687). Висновки. Хворі з тяжкою інвалідизацією за шкалою EDSS мають вищий бал спастичності за шкалою Ashworth. Найбільший рівень спастичності мають хворі з вторинно?прогресивним типом перебігу, найменший — пацієнти з рецидивно?ремітивним типом. Виявлено тенденцію до підвищення рівня спастичності при збільшенні тривалості захворювання.
Доп.точки доступа:
Соколова, Л. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)