Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (391)

Высшее образование (1)

Краеведение (7)

Редкие издания (6)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>K=генетика<.>)

Общее количество найденных документов : 975
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Modern aspects of pharmacogenetics: from theory to practice in perinatology and pediatrics [Текст] = Сучасні аспекти фармакогенетики: від теорії до практики в перинатології та педіатрії / O. O. Skavinska [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 141-149. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ОБЗОР -- REVIEW
ГЕНЕТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- GENETICS, MEDICAL (тенденции)
ФАРМАКОЛОГИЯ КЛИНИЧЕСКАЯ -- PHARMACOLOGY, CLINICAL (тенденции)
ФАРМАЦЕВТИЧЕСКИЕ ПРЕПАРАТЫ -- PHARMACEUTICAL PREPARATIONS (анализ)
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM (генетика, физиология)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЕЙ АНАЛИЗ -- SEQUENCE ANALYSIS (использование, статистика, тенденции)
Аннотация: Pharmacogenetic testing (PT) is a modern tool in the doctor’s practice, which allows to make the right clinical decision in difficult cases, when the expected result of medical measures is not achieved. It is clear that certain metabolic processes in the human body, as well as a number of diseases, are genetically programmed. Therefore, despite the large number of unexplained mechanisms of individual response to drugs, genetic testing occupies one of the leading positions among methods of selecting drug therapy in complex clinical cases. However, the successful implementation of this promising method must overcome a number of obstacles, including limited evidence of effectiveness, ethical, legal, and social factors. The purpose of this review is to highlight modern concepts and practical aspects of the use of PT. The article addresses the problem of expanding the indications for PT when it is not limited to preventive use only. PT allows to identify drugs associated with an increased risk of causing side effects, with a narrow therapeutic index, to reduce the number of drugs in treatment, to choose the dosage of the drug. A variety of PT platforms can be used in a physician’s office, which can be broadly divided into two categories - genotyping-based tests and sequencing-based tests. Depending on the gene being tested, different algorithms can be used to generate results. Some gene variants can be described in terms of metabolic activity or general function, while others can only be described as present or absent. Results for gene variants can also be reported as normal, intermediate or low function for the corresponding gene. Pharmacogenetic clinical decision support systems (CDSS) are computer-based systems that assist healthcare providers in prescribing medications at the point of care. These systems provide physicians and other healthcare providers with appropriately filtered pharmacogenetic information, such as drug-gene interaction alerts or patient-specific treatment recommendations. A pharmacogenetic CDSS can either be integrated into a local hospital information system or used as a stand-alone application such as a web service or mobile application. Pharmacogenetics can increase the quantity and quality of information available to pregnant women and their physicians about medication use during pregnancy. Implementation of PT recommendations into routine pediatric practice requires carefully coordinated strategies at the national, regional, and health system levels. To date, pharmacogenetics provides mosaic information on the association between response to drug therapy and genetic background. It is expected that the next step will be a study in a larger group ofparticipants to investigate the contribution of epigenetic factors and to provide clinical recommendations for adjusting or selecting therapy based on the personal characteristics of the patient
Фармакогенетичне тестування (ФТ) - сучасний інструмент у практиці лікаря, який робить можливим прийняття правильного клінічного рішення у складних випадках при відсутності очікуваного результату від вжитих лікувальних заходів. Зрозуміло, що так само, як цілий ряд захворювань, запрограмованими генетично є і певні метаболічні процеси людського організму. Тому, незважаючи на велику кількість нез’ясованих механізмів індивідуальної реакції на лікарські засоби, генетичне тестування займає одну з провідних позицій серед методів підбору медикаментозної терапії у складних клінічних випадках. Проте для успішного впровадження цього перспективного методу необхідно подолати цілу низку перешкод, серед яких - лімітованість доказів ефективності, етичні, юридичні і соціальні фактори. Метою даного огляду є висвітлення сучасних концепцій та практичних аспектів використання ФТ. У статті розглянута проблематика розширення показань до ФТ, коли воно не обмежується лише превентивним застосуванням. ФТ дозволяє ідентифікувати препарати з підвищеним ризиком спричинення побічних ефектів, визначити ліки з вузьким терапевтичним індексом, зменшити кількість лікарських засобів при лікуванні, підібрати дозування препарату. У практиці лікаря можуть використовуватися різноманітні платформи ФТ, які, в основному, можна поділити на дві категорії - тести на основі генотипування та секвенування. В залежності від того, який ген тестується, можуть бути використані різні алгоритми побудови результатів. Деякі варіанти генів можна описати з точки зору метаболічної активності, деякі - за їхньою загальною функцією, а інші - лише як присутні або відсутні. Результати для варіантів генів також можна повідомити у вигляді нормальної, проміжної або низької функції відповідного гена. Фармакогенетичні клінічні системи підтримки прийняття рішень (Pharmacogenetic Clinical Decision Support Systems, CDSS) - це комп’ютерні системи, які допомагають постачальникам медичних послуг призначати ліки на місці надання медичної допомоги. Ці системи надають лікарям та іншим постачальникам медичних послуг належним чином відфільтровану фармакогенетичну інформацію, таку як попередження про взаємодію варіантів генів з ліками або рекомендації щодо лікування для конкретного пацієнта. Фармакогенетичну CDSS можна або інтегрувати в локальну лікарняну інформаційну систему, або використовувати як окрему програму, таку як веб- сервіс або мобільний додаток. Фармакогенетика може збільшити кількість та якість інформації, доступної вагітним жінкам та їхнім лікарям про застосування лікарських засобів під час вагітності. Впровадження рекомендацій з ФТ в рутинну педіатричну практику вимагає ретельно скоординованих стратегій на національному, регіональному рівнях і в медичних установах. Поки що фармакогенетика надає мозаїчну інформацію, пов’язану з асоціацією між відповіддю на медикаментозну терапію залежно від генетичного фону. Очікується, що наступним етапом буде дослідження на більшій групі учасників, вивчення внеску епігенетичних факторів, і надання клінічних рекомендацій для коригування або вибору терапії на основі особистих характеристик пацієнта
Доп.точки доступа:
Skavinska, O. O.
Cherniavska, Yu. I.
Fishchuk, L. Ye.
Pokhylko, V. I.
Yevseienkova, O. H.
Rossokha, Z. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Борохович, О. Г.
Генетичні та мікробіологічні предиктори атопії [Текст] / О. Г. Борохович // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 1 спецвип. . - С. 22

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (генетика, патофизиология, этиология)
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- GENETIC MARKERS
ГЕНЕТИКА МИКРОБИОЛОГИЧЕСКАЯ -- GENETICS, MICROBIAL
Аннотация: Для кращого розуміння патогенезу будь-якої атопічної реакції організму необхідні дані не лише метаболічного та алергічного обстеження, а й особливості генетичної схильності з мікробіотичним портретом. Атопію розглядають як мультифакторіальну патологію в розвитку якої беруть участь не лише окремі поліморфні локуси, але й взаємозв’язок генних мереж з факторами зовнішнього середовища. Мета роботи Саме тому нами було проаналізовано сучасні дослідження за останні 5 років у популяціях різних країн щодо генетичних асоціацій та епігенетичного впливу на розвиток атопічних хвороб. Також власні дослідження генів системи першої та другої фази системи детоксикації, генів, що регулюють імунну відповідь та системи головного комплексу гістосумісності класу II (HLA-DRA та -DQB1) у пацієнтів з атопічним синдромом в анамнезі та розробити прогностичну модель на основі персоніфікованих генетичних варіацій
Свободных экз. нет

Найти похожие

Генетичне дослідження Х-зчепленого рецесивного іхтіозу на сході України [Текст] / О. М. Федота [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 55-61

MeSH-главная:
ИХТИОЗ -- ICHTHYOSIS (генетика)
Аннотация: X-зчеплений рецесивний іхтіоз (OMIM 308100) є однією з форм іхтіозу, що зумовлена порушеннями кератинізації і може призводити до інвалідизації, соціальної дизадаптації та зниження якості життя пацієнтів та їхніх родин. У більшості випадків він спричинений повною чи частковою делецією гена стероїдної сульфатази (STS). Популяційно-генетичні характеристики населення сходу України на прикладі Харківської області оцінено через поширеність X-зчепленого рецесивного іхтіозу, ступінь випадкового інбридингу Fst та коефіцієнт добору, генеалогічні – через дослідження структури родин з обтяженістю патологією, молекулярно-цитогенетичні – методом флуоресцентної гібридизації in situ (FISH) з визначенням делеції гена STS у хворих та їхніх родичів. Поширеність захворювання на сході України склала 1,5 · 10–4 чоловіків, по районах вона коливається від 4,9 · 10–5 до 4,9 · 10–4 чоловіків, а по населених пунктах – від 2,2 · 10–4 чоловіків у м. Красноград до 3,7 · 10–3 у селі Балаклійського району. Встановлено позитивний зв’язок між обтяженістю населення X-зчепленим рецесивним іхтіозом та коефіцієнтами випадкового інбридингу Fst у досліджених районах (r = 0,976). За останні десять років коефіцієнт випадкового інбридингу Fst у більшості районів області зріс у 1,8 рази, а поширеність X-зчепленого рецесивного іхтіозу – у 1,4–4,3 рази. За результатами клініко-генеалогічного аналізу 9 великих родин серед родичів пробандів хворих жіночої статі не встановлено, а в осіб чоловічої статі 1-го ступеня спорідненості іхтіоз визначено в 21,4 % (n = 14), 2-го ступеня – в 12,0 % (n = 25) осіб. Молекулярно-цитогенетичний аналіз виявив в більшості хворих та їхніх матерів інтерстиційну делецію гена STS ish del(Х)(p22.31p22.31)(STS-), делецій гена KAL1 в жодної особи не знайдено. В чоловіків з X-зчепленим рецесивним іхтіозом середня кількість дітей на особу нижча в 2,5 рази, ніж в здорових родичів, а у потомстві жіноча стать переважає над чоловічою у співвідношенні 3 : 1. В жінок-облігатних гетерозигот середня кількість дітей на особу становила 2,2, а співвідношення статей у потомстві наближалося до 1 : 1
Доп.точки доступа:
Федота, О. М.
Рощенюк, Л. В.
Садовниченко, Ю. О.
Гонтар, Ю. В.
Меренкова, І. М.
Воронцов, В. М.
Рижко, П. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бублик, О. М.
Рівень поліморфізму та диференціація популяцій Iris pumila L. за даними трьох типів ПЛР-маркерів [Текст] / О. М. Бублик, І. Ю. Парнікоза, В. А. Кунах // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 42-54

MeSH-главная:
КАСАТИКОВЫЕ -- IRIDACEAE (генетика)
Аннотация: Генетичний поліморфізм рідкісного селекційно і декоративно цінного виду Iris pumila досліджено за допомогою ПЛР-аналізу з праймерами трьох типів: на основі мікросателітних послідовностей (ISSR), послідовностей МГЕ (IRAP та iPBS) та генів відповіді на абіотичний стрес (LP-PCR). Виявлено високий рівень внутрішньовидового та внутрішньопопуляційного генетичного поліморфізму, який не поступався значенням інших видів роду Iris. Основні показники генетичного поліморфізму п’яти популяцій I. pumila з території України склали: частка поліморфних локусів (Р) – 26,5–68,5 %, індекс Шеннона (S) – 0,105–0,285, генне різноманіття (Hе) – 0,069–0,190. Залежність рівня мінливості від розміру популяції була прямою у ISSR-аналізі і оберненою за даними інших двох маркерів. Пряму залежність генетичних та географічних дистанцій між популяціями виявили лише ISSR-маркери. Найвищий рівень поліморфізму виявляли LP-PCR-маркери, але встановити популяційну приналежність усіх особин дозволили лише ISSR-маркери. Апробована система ПЛР-маркерів може бути застосована для моніторингу стану генофонду, вивчення генетичної структури популяцій та міграційних процесів
Доп.точки доступа:
Парнікоза, І. Ю.
Кунах, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Нестеренко, Є. О.
Системи транспорту калію та їх роль в формуванні стресової відповіді, росту та розвитку рослин [Текст] / Є. О. Нестеренко, О. Є. Краснопьорова, С. В. Ісаєнков // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 75-92

MeSH-главная:
РАСТЕНИЯ -- PLANTS (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
КАЛИЙ -- POTASSIUM (анализ)
УДОБРЕНИЯ МИНЕРАЛЬНЫЕ -- FERTILIZERS (использование)
Аннотация: У цій оглядовій статті були відібрані та охарактеризовані головні системи мембранного транспорту калію. Було проведено детальний аналіз літературних джерел та узагальнення даних щодо основних представників транспортних систем K+ в рослині, їх біологічної ролі та фізіологічних функції у процесах росту та розвитку рослинного організму та механізмах стійкості до абіотичних стресів. Описано процеси поглинання, транспорту та перерозподілу калію між тканинами та на рівні клітини. Проаналізовано топологію та особливості структури транспортних білків залучених у транспорт калію та їх ролі у виконанні специфічних біологічних функцій. Критично оцінена роль цих мембранних транспортних білків в сигнальних процесах. механізмах посухо- та солестійкості рослин чи дефіциту калію. Запропоновані подальші перспективні напрямки та області досліджень цих важливих транспортних систем
Доп.точки доступа:
Краснопьорова, О. Є.
Ісаєнков, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Асоціації генів QTL регіону хромосоми 2 з якістю м’яса і продуктивністю свиней великої білої породи [Текст] / В. М. Балацький [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 62-74

MeSH-главная:
СВИНЬИ -- SWINE (генетика)
Аннотация: В останні десятиліття селекція в свинарстві була спрямована на отримання тварин з високою інтенсивністю росту і збільшеним виходом м’яса в туші, в результаті чого проявилася тенденція до погіршення якісних характеристик свинини. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є розроблення генетичних маркерів якості м’яса свиней і застосування їх у селекційних програмах поряд з маркерами інших продуктивних ознак. У статті представлено результати аналізу асоціації генів IGF2 (SNP g.3072G A), CTSD (SNP g.70G A) і CTSF (SNP g.22G C), локалізованих в QTL регіоні дистального кінця p-плеча хромосоми 2 з показниками якості м’яса і структури туші свиней української великої білої породи (УВБ). За зазначеними SNP всі гени характеризувалися високим рівнем поліморфізму (PIC = 0,343–0,371). Встановлено асоціацію CTSD (SNP g.70G A) з вмістом внутрішньом’язового жиру (p = 0,02), вологи в м’ясі (p = 0,03) і його вологоутримуючою здатністю (p = 0,03). CTSD (SNP g.70G A), також, чинив адитивний ефект на важливу селекціону ознаку – товщину хребтового жиру (р = 0,05), найбільш високою вона була у свиней гено-типу g.70GG. Знайдено зв’язок CTSF (SNP g.22G C) з вмістом вологи в м’ясі (р = 0,01) і асоціацію IGF2 (SNP g.3072G A) з втратою вологи при його термічній обробці (р = 0,01). Поліморфізми досліджених генів можуть бути використані в якості генетичних маркерів в маркер-асоційованій селекції свиней української великої білої породи
Доп.точки доступа:
Балацький, В. М.
Олійниченко, Є. К.
Буслик, Т. В.
Баньковська, І. Б.
Корінний, С. М.
Саєнко, А. М.
Почерняєв, К. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Нагорна, В. Ф.
Оперована матка: причини, наслідки, попередження / В. Ф. Нагорна // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 12-17

MeSH-главная:
МАТКИ БОЛЕЗНИ -- UTERINE DISEASES (хирургия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (хирургия)
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование, методы)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Грищенко, О. В.
Що турбує фахівців у проблемі оперованої матки? Чим можна зарадити? / О. В. Грищенко // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 18-22

MeSH-главная:
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (вредные воздействия, использование, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
РУБЕЦ -- CICATRIX (этиология)
МАТКА -- UTERUS (патология, хирургия)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Генетична ідентифікація та антимікробна активність штаму Streptomyces sp. Je 1-6, виділеного з ризосферного грунту uniperus excelsa Bieb. [Текст] / С. І. Тістечок [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 33-41

MeSH-главная:
АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA (выделение и очистка, генетика, рост и развитие, физиология, химия, цитология)
Аннотация: Актинобактерії, виділені з малодосліджених біотопів, становлять інтерес як продуценти біологічно активних сполук. В цій роботі ми повідомляємо про про-дуцента антибіотика лідикаміцину Je 1-6, виділеного з ризосферного ґрунту ялівцю високого Juniperus excelsa Bieb. (Кримський півострів, Україна), який виявляв антагоністичні властивості проти грам-позитивних бактерій. На основі аналізу послідовності гена 16S рРНК штам Je 1-6 був афілійований до роду Streptomyces. Неочищений екстракт з біомаси цього штаму пригнічував ріст різних шпитальних мультирезистентних ізолятів Staphylococcus sp. В результаті дереплікативного аналізу в екстракті Streptomyces sp. Je 1-6 виявлено антибіотик лідикаміцин та його похідні: 30-деметиллідикаміцин, 30-деметил-8-дезоксилідикаміцин і 8-дезоксилідикаміцин. Мультилокусний аналіз, на основі гена 16S рРНК і п’яти генів «домашнього господарства» atpD, gyrB, rpoB, recA та trpB штаму Streptomyces sp. Je 1-6, показав високий рівень їхньої ідентичності з генами штаму Streptomyces sp. ID38640
Доп.точки доступа:
Тістечок, С. І.
Тимчук, І. В.
Корнійчук, О. В.
Федоренко, В. О.
Лужецький, А. М.
Громико, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Особливості абдомінального розродження вагітної з placenta percreta (випадок із практики) / О. В. Голяновський [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 5-11

MeSH-главная:
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION (использование, методы)
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA (патофизиология, хирургия)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (аномалии, хирургия)
Доп.точки доступа:
Голяновський, О. В.
Мехедко, В. В.
Гончаренко, А. О.
Кучер, В. М.
Верещагін, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №1, 2021 р. [Текст] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 1. - С. 93-100

MeSH-главная:
POTYVIRUS -- POTYVIRUS (генетика, патогенность)
ЗЛАКОВЫЕ -- POACEAE (генетика)
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Філогенетичний аналіз штаму Bacillus subtilis IFBG MK-2 та продукування рибофлавіну його індукованими клонами [Текст] / М. М. Радченко [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 48-55

MeSH-главная:
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (генетика, цитология)
РИБОФЛАВИН -- RIBOFLAVIN (выделение и очистка, химия)
Аннотация: Метою роботи було дослідження філогенетичних взаємозв’язків нового штаму-продуценту Bacillus subtilis IFBG МК-2 з вже існуючими штамами і підвищення біосинтетичної активності цього продуценту шляхом мутагенезу. В результаті сиквенування 16S рРНК штаму IFBG МК-2 отримано фрагменти цього гена, сумарною довжиною 1305 нуклеотидів. Проведено філогенетичний аналіз і побудовано дендрограму на основі нуклеотидних послідовностей гена 16S рРНК з використанням методу зв’язування найближчих сусідів і двопараметричної моделі Кімури. Виявлено, що відсоток подібності між сумарним сиквенованим фрагментом гена 16S рРНК штаму IFBG МК-2 і депонованою у GenBank послідовністю цього гена типового штаму B. subtilis ІАМ 12118 становить 99 %. За результатами філогенетичного аналізу штам IFBG MK-2 ідентифіковано як B. subtilis. Шляхом індукованого мутагенезу з використанням УФ-опромінення і послідовною ступінчатою селекцією одержано мутантний клон B. subtilis IFBG МК-1А з підвищеною на 50 % продукцією рибофлавіну у порівнянні з вихідним штамом
Доп.точки доступа:
Радченко, М. М.
Тігунова, О. О.
Зелена, Л. Б.
Бейко, Н. Є.
Андріяш, Г. С.
Шульга, С. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Поліщук, Л. В.
Загальні тенденції організації та локалізації CRT-кластерів у геномах стрептоміцетів [Текст] / Л. В. Поліщук, В. В. Лук’янчук // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 40-47

MeSH-главная:
СТРЕПТОМИЦЕТЫ -- STREPTOMYCES (генетика, цитология)
Аннотация: Мета роботи – виявити існування спільних принципів в організації crt-кластерів стрептоміцетів та локалізації їх в геномах, довести подібність організації crt-кластерів у філогенетично споріднених штамів. Нуклеотидні послідовності crt-кластерів 100 штамів стрептоміцетів аналізували за допомогою програм BLASTN. Визначено ряд схем організації crt-кластерів стрептоміцетів. Сформульовано низку основних тенденцій локалізації та організації стрептоміцетних crt-кластерів. Показано подібність організації crt-кластерів в геномах мікроорганізмів, що належать до різних штамів одного і того ж виду стрептоміцетів. Доведено можливість застосовувати інформацію про організацію crt-кластерів Streptomyces (на додаток до генетичних та фенотипових характеристик, які традиційно використовуються) при класифікації мікроорганізмів у межах таксонів нижчого порядку (клад, видів, підвидів)
Доп.точки доступа:
Лук’янчук, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Реферати статей, опублікованих в "Cytology and genetics", №2, 2021 р. [Текст] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 68-82

MeSH-главная:
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS (физиология)
МАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- MAGNETIC FIELDS
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (генетика, эпидемиология)
ТУРЦИЯ -- TURKEY (эпидемиология)
Аннотация: Ген RAD51 кодує білки, які є важливими для репарації дволанцюгових розривів ДНК шляхом рекомбінації. Таким чином, генетична мінливість гену може сприяти виникненню і прогресуванню карциноми молочної залози. Нами було досліджено зв’язок між поліморфізмами в генах репарації ДНК RAD51 135G/C та ризиком виникнення раку молочної залози. Генотипи визначали у 55 жінок з раком молочної залози і 80 здорових осіб контрольної групи такого ж віку за допомогою ПЛРПДРФ. У всіх пацієнток та здорових осіб контрольної групи взяли зразки крові та виділили ДНК. Область дослідження ампліфікували за допомогою ПЛР. Після ампліфікації ми використали рестрикційний фермент (RAD51; MvaI) та обробили продукт ПЛР. Згодом ці фрагменти ДНК були розділені за розмірами під час електрофорезу у гелі. Нами були ідентифіковані зміни в нуклеотидах саме у цих областях і підтверджено генотипування шляхом сиквенування вибірки продуктів ПЛР з використанням Applied Biosystems Automated Sequencer. Було встановлено значні відмінності між групою пацієнток з раком молочної залози і здоровою контрольною групою і в частотах алелів, і частотах генотипів. Частота варіантного алеля, C, підвищилась до 0,25 у групі пацієнток з раком молочної залози порівняно з частотою 0,125 у контрольній групі. Також генотипи, що несуть варіантний алель C (CC+GC), мали підвищений рівень частоти і вище співвідношення шансів серед групи пацієнток з раком молочної залози. Отримані результати вказують на те, що поліморфізм генів RAD51 може бути пов’язаний з виникненням раку молочної залози у населення cхідного Середземномор’я. Ми висунули гіпотезу, що звичайні поліморфізми в генах репарації ДНК і генахрегуляторах клітинного циклу змінюють механізми репарації ДНК, що сприяє схильності до раку молочної залози
Ендотеліальна синтаза оксиду азоту (eNOS) є надзвичайно важливим чинником при хронічному запаленні та канцерогенезі. Зв’язок між варіантами фактору росту ендотелію судин (VEGF) і декількома видами раку все ще недостатньо вивчений. Ми вивчали можливу наявність зв’язку між варіантами eNOS/VEGF і ризиком раку підшлункової залози (РПЗ). До цього проспективного дослідження типу «випадокконтроль» було залучено 76 пацієнтів з раком підшлункової залози (РПЗ) (28 жінок і 48 чоловіків) і 100 здорових осіб для контролю. Зразки крові від усіх учасників дослідження генотипували на наявність тандемних повторів зі змінною кількістю ланок (VNTR) eNOS та варіантів VEGF з включенням/делецією (В/Д) за допомогою ПЛР. Було виявлено суттєву відмінність між групами щодо розподілу генотипів VNTR 4 інтрона eNOS (p = 0,01). Генотипи eNOS 4a/4b і 4b/4b були вищими у пацієнтів з РПЗ порівняно з контрольною групою, в той час як генотип eNOS 4a/4b був превалюючим для контрольної групи порівняно з пацієнтами, що мали РПЗ. Між групами щодо варіанту VEGF з включенням/делецією і частотами алеля (p ˂ 0,00 і p 0,00) спостерігали значні відмінності. Варіант VEGF з включенням/включенням і алель I мали підвищений рівень у групі пацієнтів порівняно з контрольною. Під час порівняння пацієнтів з РПЗ та контрольної групи було виявлено статистично значимий зв’язок щодо делеції/делеції + делеції/включення порівняно з делецією/делецією (p 0,00, співвідношення шансів: 0,094, 95 % довірчий інтервал: 0,03–0,22). Ми отримали докази того, що варіанти eNOS VNTR і VEGF В/Д можуть мати вплив на розвиток РПЗ
Meconopsis punicea Maxim. (Papaveraceae) – це альпійська багаторічна рослина, ендемічна для ЦинхайТібетського нагір’я у південнозахідному Китаї. У цьому дослідженні нами було виділено послідовність і проаналізовано повний геном хлоропласту цієї рослини за допомогою Illumina HiSeq platform. Таким чином, було представлено другий повний геном хлоропласту для виду Meconopsis після нещодавньої публікації першого (M. racemosa) у 2018 р. Наші результати демонструють, що довжина геному хлоропласту M. punicea складає 153 260 п.н.; він має досить високий вміст A + T (61,5 %) та стандартну чотиристоронню структуру з великою (LSC, 84 122 п.н.) і малою (SSC, 17 730 п.н.) однокопійною областями, розділеними двома копіями інвертованого повтору (IRs, по 25 704 п.н.). Загалом геном хлоропласту кодує 110 генів, включаючи 78 білоккодуючих генів,29 тРНК генів і три рРНК гени. Більшість (94) генів зустрічаються в межах однокопійних областей. Порівняння цих результатів з попередньо опублікованими даними щодо геному хлоропласту M. racemosa показало, що обидва види мають однакові тип та кількість генів і вміст G + C. Крім того, філогенетичний аналіз максимальної вірогідності на основі 33 геномів хлоропластів дає підстави для припущення, що M. punicea є базальним у кладі Meconopsis сімейства Papaveraceae
Близько 80 % пацієнтів, які страждають від шизофренії, мають порушення сну, що впливає на фізичне та психічне здоров’я, а також погіршує якість життя. Деякі поліморфізми тандемних повторів (VNTRs) у гені Period 3 (Per3) пов’язують з успадкованими змінними показниками сну і циркадного ритму. Мета цього дослідження полягала у вивченні зв’язку між VNTR варіантом гену PER3 і генетичною схильністю до шизофренії у населення Туреччини. Зразки крові взяли у 100 пацієнтів з шизофренією і у 100 здорових осіб контрольної групи, які мали подібні стать і вік. PER3 генотипування проводили на ДНК за допомогою полімеразноланцюгової реакції (ПЛР) за використання специфічних праймерів. Ми не знайшли суттєвих відмінностей між групами пацієнтів з шизофренією і здорових осіб у розподілі генотипу і частоті алелів щодо VNTR поліморфізму гену PER3. Не було зафіксовано жодного зв’язку між клінічними і демографічними характеристиками пацієнтів з шизофренією і розподілом генотипу PER3 VNTR. Це перше дослідження можливого зв’язку між поліморфізмом PER3 VNTR та шизофренією у населення Туреччини. Результати цого дослідження не підтвердили наявність зв’язку між поліморфізмом PER3 VNTR та ризиком виникнення шизофренії у населення Туреччини
Гібридизація Cenchrus purpureum (Schumach.) (пенісетум пурпуровий) і Cenchrus americanus (L.) Morrone (пенісетум сизий) призводить до отримання триплоїдних і стерильних гібридів. Подвоєння хромосом, застосоване для відновлення фертильності триплоїдних гібридів, дозволяє отримати гексаплоїдний матеріал, який є міксоплоїдним, однак має бажані кормові характеристики. Навіть зворотне схрещування призводить до отримання тетраплоїдного і пентаплоїдного міксоплоїдного матеріалу. Мета цього дослідження полягала у порівнянні частоти хромосомних аномалій у соматичних клітинах гібридів, отриманих шляхом зворотного схрещування, зі знайденими у синтетичних гексаплоїдних гібридах для визначення найбільш стабільного матеріалу. Геномну гібридизацію in situ використали для визначення аномалій. Аналіз клітинного циклу встановив подібні частоти і типи змін як в гексаплоїдах, так і в гібридах, отриманих у результаті зворотного схрещування. У всіх типах гібридів зафіксували елімінацію хромосом. Мікроядра, неорієнтовані хромосоми у метафазі, втрачені хромосоми в анафазі/телофазі і мости в анафазі, які стосувалися хромосом з пенісетума пурпурового і пенісетума сизого у всіх гібридах, проаналізовано незалежно від рівня плоїдності
Мета цього дослідження полягала у перевірці взаємодії наночастинок Ag-SiO2 зі структурою «ядро/оболонка» (CSNs) з клітинами C2C12. У цій статті ми повідомляємо про синтез та класифікацію нових CSNs. Було приділено увагу підготовці CSNs з метою перевірки їхньої біосумісності/цитотоксичного впливу на клітини м’язів C2C12, та перевірено ризики для здоров’я людини, пов’язані з CSNs. Використовувані CSNs синтезували за допомогою ефективного зольгель методу з використанням нітрату срібла і тетраетоксисилану в якості основних компонентів. Фізикохімічне дослідження CSNs проводили за допомогою рентгеноструктурного аналізу, оптичної спектроскопії та трансмісійної електронної мікроскопії. З метою дослідження біосумісності/цитотоксичності in vitro клітини C2C12 вирощували у середовищі in vitro, а потім піддавали впливу різних концентрацій CSNs. Аналіз життєздатності клітин C2C12 проводили з використанням Kit-8. Аутентифікацію результатів проводили за допомогою конфокальної мікроскопії, морфологію клітин C2C12 вивчали з використанням фазовоконтрастної мікроскопії. In vitro дослідження біологічного впливу CSNs виявило, що життєздатність клітин у культурі залежить від режиму дозування (0–20 мкг/мл). Загалом результати дослідження продемонстрували, що синтетичні CSNs здійснюють вплив на функціонування клітин C2C12 в залежності від часу та режиму, що залежить від абсорбції
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Гур’янов, Д. С.
Колокалізація білка BCR з клатрином, актином та кортактином свідчить про його можливу роль в регуляції розгалуження актину та клатрин-опосередкованому ендоцитозі [Текст] / Д. С. Гур’янов, С. В. Антоненко, Г. Д. Телегеєв // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 56-67

MeSH-главная:
ХРОМОСОМА ФИЛАДЕЛЬФИЙСКАЯ -- PHILADELPHIA CHROMOSOME
МИЕЛОПРОЛИФЕРАТИВНЫЕ НАРУШЕНИЯ -- MYELOPROLIFERATIVE DISORDERS (генетика, этиология)
КОРТАКТИН -- CORTACTIN (метаболизм)
КЛАТРИН -- CLATHRIN (метаболизм)
АКТИНЫ -- ACTINS (метаболизм)
ЭНДОЦИТОЗ -- ENDOCYTOSIS (физиология)
Аннотация: Філадельфійська хромосома є результатом взаємної транслокації між 9 і 22 хромосомами і є чітким маркером декількох типів мієлопроліферативних розладів. Така транслокація породжує різні типи злиття генів bcr та abl. Ці злиття відрізняються наявністю або відсутністю певних типів доменів BCR та молекулярною масою відповідних химерних білків. BCR-ABLp230 асоціюється з хронічним нейтрофільним лейкозом, BCR-ABLp210 – з хронічним мієлолейкозом. BCR-ABLp190 – з гострим лімфобластним лейкозом. Домен гомології плекстрину BCR присутній у p210 і відсутній у p190 типу злитого білка. У цій роботі ми показали, що білок BCR колокалізується з актином та кортактином на периферії клітин клітин K562. Цей білок також утворював скупчення колокалізації з клатрином та контактином і знаходився в точках розгалуження актину. Це було підтверджено мікроскопією STED із надвисокою роздільною здатністю та звичайною конфокальною мікроскопією живих клітин HEK 293T. Конфокальна мікроскопія в реальному часі також виявила відносно велику структуру в цитоплазмі, де спостерігалося динамічне сполучення BCR, клатрину та актину. Це сильно нагадує комплекс Гольджі, оскільки мережа транс-Гольджі є типовим місцем сортування та збирання пухирців, покритих клатрином. Отримані нами дані вказують на те, що BCR в тандемі з кортактином може відігравати важливу роль у динамічних перебудовах актину та мембрани, які впливають на опосередкований клатрином ендоцитоз та везикулярний транспорт Гольджі. Порушення його функції через аномальну активність тирозинкінази ABL може сприяти фенотипу раку
Доп.точки доступа:
Антоненко, С. В.
Телегеєв, Г. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Реалізація впливу поліамінів на стан продихів гороху із залученням кальцію та компонентів ліпідного сигналінгу [Текст] / О. І. Кокорев [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 15-23

MeSH-главная:
ПОЛИАМИНЫ -- POLYAMINES (анализ)
ГОРОХ -- PEAS (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Поліаміни – метаболіти з широким спектром фізіологічної дії. Їх вплив на функціонування продихового апарату рослин залишається маловивченим. Метою роботи було дослідити з використанням інгібіторного аналізу можливу участь різних пулів кальцію та компонентів ліпідного сигналінгу в реалізації дії путресцину і сперміну на величину апертури продихів листків гороху (Pisum sativum L.). Показано, що інкубація епідермісу в присутності обох поліамінів в концентраціях діапазону 0,25–5 мМ спричиняла зменшення величини продихової апертури. Такий ефект відзначався вже через 1 год від початку інкубації, а найбільш вираженим був через 2,5 год експозиції в середовищі, що містило 1 мМ путресцин або спермін. У присутності блокатора кальцієвих каналів LaCl3 вплив поліамінів на стан продихів виявлявся слабо. Їх ефекти частково нівелювалися хелатором позаклітинного кальцію ЕГТА, проте повністю усувалися інгібітором фосфоліпази C неоміцином. Вплив путресцину і сперміну на величину апертури продихів не виявлявся у присутності н-бутанолу – інгібітору залежного від фосфоліпази D утворення фосфатидної кислоти, але не його неактивного ізомеру бутанолу-2. Отримані результати вказують на можливу роль надходження кальцію в цитозоль з внутрішньоклітинних компартментів та значення сигнальних інтермедіатів, що утворюються за участю фосфоліпаз C і D, в реалізації продихових ефектів поліамінів
Доп.точки доступа:
Кокорев, О. І.
Колупаєв, Ю. Є.
Ястреб, Т. О.
Горєлова, О. І.
Дмитрієв, О. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Джерела хромосомного поліморфізму мікроспороцитів у видів Lilium L. та Allium L.: цитоміксис, екстра-хромосоми, димінуції хроматину [Текст] / О. А. Кравець [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 3-14

MeSH-главная:
ЛИЛИЯ -- LILIUM (генетика, цитология)
ЛУК -- ALLIUM (генетика, цитология)
Аннотация: Проведено цитологічне дослідження цитоміксису і хромосомного поліморфізму мікроспороцитів в мікроспорогенезі у Lilium croceum Chaix., Аllium fistulosum L. та A. cepa L. Встановлено, що основні цитоміктичні події притаманні ранній профазі мейозу і є облігатними (конститутивними) для мікроспорогенезу досліджених видів. У метафазних мікроспороцитів виявлені так звані екстра-хромосоми, ймовірно цитоміктичного походження. Вони характеризуються послабленням синапсису та/або розпадом гомологів та зв’язком з бівалентами основного складу з утворенням вторин-них асоціацій хромосом. Екстра-хромосоми присутні не тільки в гіперхромосомних, але в еу- та, навіть, гіпохромосомних мікроспороцитах. У більшості випадків екстра-хромосоми складають «генетичний баласт» для клітини, від якого вона поступово по-збавляється, використовуючи широкий клітинний інструментарій, зокрема хромосомні перебудови, димінуції хроматину, асиметричність веретена поділу і фрагмопласту, цитоміксис та програмовану клітинну загибель. Проте цілком імовірно, що частина екстра-хромосом може брати участь у перебудові каріотипу мікроспороцитів та мікроспор
Доп.точки доступа:
Кравець, О. А.
Плоховська, С. Г.
Горюнова, І. І.
Ємець, А. І.
Блюм, Я. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Морфологічні та молекулярно-цитогенетичні характеристики гігантських ооцитів людини [Текст] / М. П. Петрушко [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 32-39

MeSH-главная:
ОВОЦИТЫ -- OOCYTES (цитология)
Аннотация: Питання доцільності використання ооцитів з морфологічним дизморфізмом у програмах допоміжних репродуктивних технологій є дискусійним. Метою роботи була оцінка морфологічних та молекулярно-цитогенетичних характеристик збільшених за розмірами ооцитів та прогнозування їх подальшого використання для запліднення. Із 774 ооцитів, вилучених у 80 пацієнток, 83 (11 %) – мали збільшений розмір. За даними морфометричного аналізу діаметр ооплазми становив (176,67 ± 1,76) мкм, з урахуванням ZP – (200,8 ± 4,24) мкм. На стадії метафаза ІІ знаходилися 47 (56,6 %) гіганських ооцитів, метафаза І – 26 (31,3 %), профаза – 10 (12,1 %). Вилучені гігант-ські ооцити характеризувалися дизморфізмом ендота екзоцитоплазматичних структур. На стадії метафаза ІІ знаходилися 47 клітин, з них 40 (85,1 %) ооцитів мали 2 полярних тіла, 3 (6,4 %) – 1 полярне тіло, а в 4-х (8,5 %) клітинах полярне тіло було фрагментоване. Методом поляризаційної мікроскопії у 39-ти (83 %) ооцитах візуалізували 2 веретена поділу, в 3-х (6,4 %) – 1, в 5-ти (10,6 %) ооцитах – не візуалізували, хоча полярні тіла були присутні. Після запліднення 47 ооцитів на стадії метафаза ІІ пронуклеуси було виявлено у 42-х (89,4 %) клітинах, з них в 9-ти (21,4 %) ооцитах візуалізували 2 пронуклеуси, в 27-х (63,3 %) – 3, в 6-х (15,3 %) – 4. Методом молекулярно-цитогенетичного аналізу було доведено, що ембріони, отримані після запліднення гігантських ооцитів, мають поліплоїдний набір хромосом. Таким чином, результати нашого дослідження доводять недоцільність використання збільшених за розмірами ооцитів для подальшого їх запліднення
Доп.точки доступа:
Петрушко, М. П.
Будерацька, Н. О.
Гонтар, Ю. В.
Юрчук, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Розвиток пухлинно-індукованого ефекту свідка та радіочутливості в лімфоцитах периферичної крові хворих на гліобластому з різним статусом метилування гена MGMT в клітинах пухлини [Текст] / О. В. Земскова [та ін.] // Цитологія і генетика = Cytology and genetics. - 2021. - Т. 55, № 2. - С. 24-31

MeSH-главная:
ГЛИОБЛАСТОМА -- GLIOBLASTOMA (генетика, кровь, патофизиология)
Аннотация: Досліджено вплив метилування гена MGMT у клітинах гліобластоми на розвиток пухлино-індукованого ефекту свідка та зміну чутливості нетрансформованих клітин-свідків (лімфоцитів периферичної крові) до дії іонізуючого випромінювання. Отримані результати вказують на розвиток індукованого гліобластомой ефекту свідка. Встановлено відсутність зв’язку маніфестації пухлино-індукованого ефекту свідка в неопромінених лімфоцитах периферичної крові зі статусом метилування промоторної ділянки гена MGMT в клітинах пухлини. Після радіаційного навантаження були зафіксовані статистично значущі (р 0,01) відмінності у апоптичній активності та радіочутливості лімфоцитів периферічної крові хворих на гліобластому, що мають різний статус метилування гена MGMT в клітинах пухлини
Доп.точки доступа:
Земскова, О. В.
Курінний, Д. А.
Рушковський, С. Р.
Демченко, О. М.
Романенко, М. Г.
Главацький, О. Я.
Клименко, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Перебіг вагітності та розродження вагітних жінок, які перенесли COVID-19 під час вагітності / А. В. Бойчук [та ін.] // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2021. - Т. 7, № 1/2. - С. 79-82

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (диагностика, осложнения)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Доп.точки доступа:
Бойчук, А. В.
Хлібовська, О. І.
Шадріна, В. С.
Якимчук, Ю. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)