Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (34)

Высшее образование (8)

Краеведение (9)

Редкие издания (6)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>K=лекція<.>)

Общее количество найденных документов : 276
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Зозуля І. С., Волосовець А. О., Крамарева О. Г.
Заглавие : Критичні стани при травмах. Їх контроль та допомога на догоспітальному та ранньому госпітальних етапах (лекція)
Параллельн. заглавия :Critical states in case of trauma, their control and care at pre-hospital and early hospital stages (lecture)
Место публикации : Український медичний часопис. - 2024. - № 1. - С. 15-17 (Шифр УУ13/2024/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: УКРАИНА -- UKRAINE
ШОК ТРАВМАТИЧЕСКИЙ -- SHOCK, TRAUMATIC
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
КРИТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- CRITICAL ILLNESS
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): індекс альтговера
Аннотация: В усіх країнах світу відмічають зростання травматизму. В Україні він обумовлений воєнним конфліктом, підвищенням рівня дорожньо-транспортного травматизму. Щорічний приріст хворих, які перенесли травми головного мозку, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, останніми роками збільшився на 2%. Україна посідає провідне місце за кількістю постраждалих і загиблих у результаті дорожньо-транспортних пригод. За останні 5 років їх зареєстровано 170 тис. У загальній структурі травматизму частка черепно-мозкової травми становить 30–50%, а у структурі смертності вона посідає 3-тє місце, поступаючись серцево-судинним захворюванням і новоутворенням. Травматичний шок виникає при тяжких пораненнях і травмах у 1/3 травмованих із загальною летальністю до 7,4%. Порушення життєво важливих функцій при травматичному шоку має пролонгований, лавиноподібний фазний характер і специфічний патогенез, що пов’язаний переважно з гіповолемією (кровотечею): зовнішньою, внутрішньогрудною, внутрішньочеревною. Найбільш об’єктивними показниками крововтрати є гематокрит (30–35%), шоковий індекс Альтговера, рівень гемоглобіну в крові, погодинний діурез, порушення свідомості і психікиIn all countries of the world, there is an increase in injuries. In Ukraine, it is due to the military conflict and the increase in road traffic injuries. According to the World Health Organization, the annual increase in patients with brain injuries has increased by 2% in recent years. Ukraine is a leader in the number of people injured and killed in road traffic accidents. Over the past 5 years, more than 170 thousand road accidents have been registered. In the overall structure of injuries, brain injury accounts for 30 to 50%, and in the mortality structure it ranks 3rd, behind cardiovascular diseases and neoplasms. Traumatic shock occurs in severe injuries and traumas in 1/3 of the injured with an overall mortality rate of up to 7.4%. The impairment of vital functions in brain injury is prolonged, avalanche-like in phase and has a specific pathogenesis associated mainly with hypovolaemia (bleeding): external, intrathoracic, intra-abdominal. The most objective indicators of blood loss are: haematocrit (30–35%), Altgower shock index, haemoglobin level, hourly diuresis, disturbance of consciousness and mental state
Найти похожие

Заглавие журнала :Український медичний часопис -2024г.,N 1
Интересные статьи :
Полякова Д. С. Ведення пацієнток, інфікованих вірусом папіломи людини. Інноваційний підхід/ Д. С. Полякова (стр.5-10)
Тіазидні діуретики: «до» та «після». Той самий, але зовсім інший пацієнт (стр.11-14)
Зозуля І. С. Критичні стани при травмах. Їх контроль та допомога на догоспітальному та ранньому госпітальних етапах (лекція)/ І. С. Зозуля, А. О. Волосовець, О. Г. Крамарева (стр.15-17)
Неміш І. Л. Терапія геморою комплексними лікарськими засобами місцевої дії/ І. Л. Неміш (стр.19-21)
Сидорова Н. М. Застосування етацизину в сучасній клінічній практиці сімейного лікаря в запитаннях та відповідях: фібриляція передсердь/ Н. М. Сидорова (стр.23-28)
Шостак Л. Й. Генеза системи медичного захисту в умовах надзвичайних ситуацій/ Л. Й. Шостак (стр.29-33)
Сартакова О. А. Пацієнтоорієнтований підхід в урології та гастроентерології із застосуванням фітотерапевтичного комплексу/ О. А. Сартакова (стр.35-38)
Єгудіна Є. Д. Німесулід як особливий нестероїдний протизапальний препарат з багатофакторним механізмом дії. Перспективи клінічного застосування / Є. Д. Єгудіна (стр.39-43)
Можина Т. Л. Топічні нестероїдні протизапальні препарати vs м’язово-скелетний біль: у фокусі уваги новий топічний пластир Меновазан ПРО/ Т. Л. Можина (стр.45-48)
Прокопів М. М. Макроглобулінемія Вальденстрема: загадка одного клінічного випадку/ М. М. Прокопів [та ін.] (стр.49-51)
Ефективність та переносимість фіксованої комбінації олмесартан/амлодипін у практиці первинної медичної допомоги (стр.52-53)
Дапагліфлозин у пацієнтів із серцевою недостатністю і помірно зниженою або збереженою фракцією викиду лівого шлуночка: результати дослідження DELIVER (стр.55-57)
Саволюк С. І. Оцінка проліферативного потенціалу при застосуванні локального впливу клітинних технологій та терапії негативним тиском у комплексному лікуванні трофічних дефектів у пацієнтів із хронічним захворюванням вен нижніх кінцівок С₆/ С. І. Саволюк, А. Р. Дембіцький (стр.58-62)
Гончарь О. В. Гіпертонічна хвороба та динаміка симптомів після госпіталізації з приводу COVID-19: результати 12-місячного спостереження/ О. В. Гончарь (стр.63-66)
Дуве Х. В. Прогностично значущі маркери розвитку когнітивних порушень та функціональної неспроможності у пацієнтів із хронічною судинною енцефалопатією/ Х. В. Дуве (стр.67-70)
Кушнір Ю. А. Особливості мотиваційної сфери пацієнтів із негативною симптоматикою при шизофренії/ Ю. А. Кушнір (стр.71-74)
Линник О. М. Ефективність застосування лікарського засобу аргінін-карнітину у пацієнтів із опіковими ранами/ О. М. Линник [та ін.] (стр.75-82)
Матяш М. М. До дня народження професора Д.І. Панченка (24.02.1906 р.)/ М. М. Матяш (стр.83-86)
Пам’яті доктора медичних наук, професора Степана Мілентійовича Віничука (стр.87)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ворник Б. М.
Заглавие : Сексологічний діагноз: методологія діагностики та класифікації сексуальних розладів у чоловіків (Лекція для лікарів)
Параллельн. заглавия :Sexological Diagnosis: Methodology of Diagnosis and Classification of Sexual Disorders in Men
Место публикации : Здоров’я чоловіка. - 2024. - N 1. - С. 63-68 (Шифр ЗУ37/2024/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЗДОРОВЬЕ МУЖЧИН -- MEN'S HEALTH
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: У лекції наведено методологію оцінки сексуального здоров’я та встановлення сексологічного діагнозу. На підставі оцінки величезного клінічного матеріалу (23601 подружніх/партнерських пар та 4113 пацієнтів-чоловіків без партнерки віком від 16 до 85 років, які звернулися самостійно або за направленням інших лікарів по допомогу до Київського центру планування сім’ї, сексології та репродуктивного здоров’я за період з 1996 до 2019 рр.) наведено основні клінічні форми сексуальних дисгармоній та сексуальних дисфункцій у чоловіків, частота окремих форм та їх етіопатогенетичне обґрунтування. Також наведено приклади сексологічних діагнозів та методи їхнього статистичного шифрування згідно з МКХ-10 The lecture presented a methodology for assessing sexual health and staging sexological diagnosis. Based on the assessment of the vast clinical material (23 601 married/partner couples and 4113 male patients without a partner, aged 16 to 85, who sought help on their own or on the referral of other doctors to the Kyiv Center for Family Planning, Sexology and Reproductive Health for the period from 1996 to 2019) the main clinical forms of sexual disharmony and sexual dysfunction in men are presented, as well as the frequency of certain forms and their etiopathogenetic study. It also gives examples of sexological diagnoses and methods of statistical encryption according to ICD-10
Найти похожие

Заглавие журнала :Здоров’я чоловіка -2024г.,N 1
Интересные статьи :
Возіанов С. О. Ілеонеоцистопластика після радикальної цистектомії – модифікація методу та безпосередні результати/ С. О. Возіанов, Д. М. Шамраєва (стр.6-15)
Сова С. Г. Регіональна антибіотикорезистентність основних уропатогенів/ С. Г. Сова, О. Л. Триліс, К. Р. Нуріманов (стр.16-25)
Шамраєв С. М. Ретроспективний порівняльний аналіз післяопераційних ускладнень різних видів уретропластик у пацієнтів з довгими стриктурами та облітераціями уретри/ С. М. Шамраєв, М. А. Рідченко (стр.26-34)
Кочарян Г. С. Статева конституція і сексуальна біографія/ Г. С. Кочарян (стр.35-39)
Savchenko R. B. Androgen State and Erectile Function in Men with Chronic Distress/ R. B. Savchenko [та ін.] (стр.40-48)
Lunov V. Ye. Integrated Health and Personality Adaptation Model (IHPAM) for Men Amidst Russia-Ukraine Conflict: Navigating Psychosomatic Health/ V. Ye. Lunov [та ін.] (стр.49-57)
Svyrydova N. K. Application of Reflexotherapy According to the «Hexagram Balancing» Method in the Combined Treatment of Neuropathy of the Facial Nerve/ N. K. Svyrydova [та ін.] (стр.58-62)
Ворник Б. М. Сексологічний діагноз: методологія діагностики та класифікації сексуальних розладів у чоловіків (Лекція для лікарів)/ Б. М. Ворник (стр.63-68)
Головко С. В. Епідеміологія раку сечового міхура: сучасний стан проблеми/ С. В. Головко (стр.69-77)
Горпинченко І. І. Рецензія на монографію «Гіпосексуальність та її подолання»/ І. І. Горпинченко (стр.78)
Интересные статьи :
Найти похожие

Заглавие журнала :Медицина невідкладних станів -2022г. т.18,N 2
Интересные статьи :
Бондар М. В. Патогенетична терапія COVID-19: у центрі уваги глюкокортикоїди/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.6-12)
Бондар М. В. Ендотелій — головна мішень коронавірусної інфекції/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, В. А. Лоскутов (стр.13-19)
Кучинська І. А. COVID-19 і сепсис: клінічні паралелі особливостей перебігу та напрямки лікування/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.20-24)
Марков Ю. І. Актуальні аспекти токсикокардіології/ Ю. І. Марков (стр.25-28)
Недашківський С. М. Отруєння чадним газом. Причини, діагностика, клінічні прояви та принципи лікування/ С. М. Недашківський [та ін.] (стр.29-33)
Пилипенко М. М. Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар, О. Ю. Хоменко (стр.34-38)
Черній В. І. Дослідження ефективності препарату фруктозо-1,6-дифосфату у комплексному лікуванні кардіохірургічних хворих, які перенесли аортокоронарне шунтування із застосуванням штучного кровообігу/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.39-44)
Рушай А. К. Анестезіологічне забезпечення декомпресії серединного нерва у хворих з карпальним тунельним синдромом/ А. К. Рушай [та ін.] (стр.45-49)
Гогія М. Особливості абдомінальної травми у постраждалих з надмірною вагою/ М. Гогія, М. Водка (стр.50-54)
Vashadze. Serotonin and epilepsy/ Shorena Vashadze, Mariam Kekenadze, Sophio Brunjadze (стр.55-57)
Овсієнко Т. В. Використання дексмедетомідину в програмі мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках/ Т. В. Овсієнко (стр.58-65)
Мітюрєв Д. С. Стан системного транспорту кисню залежно від показників гематокриту та гемоглобіну в умовах крововтрати в породіль/ Д. С. Мітюрєв, О. А. Лоскутов, А. А. Жежер (стр.66-72)
Савчук Т. В. Аналіз особливостей анестезіологічного забезпечення при операціях пластики передньої хрестоподібної зв’язки колінного суглоба на основі практики регіональної клінічної лікарні/ Т. В. Савчук [та ін.] (стр.73-79)
Маруняк С. Р. Порівняльна характеристика ранніх ускладнень після аортокоронарного шунтування залежно від схеми анестезіологічного забезпечення/ С. Р. Маруняк (стр.79-86)
Шостак М. А. Перспектива застосування сучасних анальгетиків центральної дії для лікування гострого післяопераційного болю в пацієнтів травматологічного профілю/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.87-89)
Масуді А. В. Клінічний випадок анестезіологічного забезпечення пацієнтів при реконструктивних операціях з приводу облітеруючого атеросклерозу нижніх кінцівок з низькою фракцією викиду лівого шлуночка/ А. В. Масуді [та ін.] (стр.90-94)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жук С. І., Щуревська О. Д.
Заглавие : Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)
Параллельн. заглавия :The Fetal Inflammatory Response Syndrome (Clinical lecture)
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 37-43 (Шифр РУ16/2022/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
СЕПСИС -- SEPSIS
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
Аннотация: У статті висвітлено проблему синдрому системної запальної реакції плода (ССЗРП) на сучасному етапі. Даний термін введено в клінічну практику для описання системної активації вродженої або набутої імунної системи плода. ССЗРП може виникати у відповідь на інфекцію або запальний процес та залежно від виду імунних реакцій поділяється на два типи. ССЗРП І і ІІ типів є різними клінічними синдромами і відповідають гострому і хронічному запальним процесам. Описано основні патофізіологічні механізми та клінічні особливості різних варіантів ССЗРП. Плоди з даним синдромом мають ознаки поліорганного ураження. Наслідками ССЗРП є високий рівень ускладнень у новонароджених: сепсис, вроджена пневмонія, внутрішньошлуночкова кровотеча, перивентрикулярна лейкомаляція, дитячий церебральний параліч, нейросенсорна туговухість, некротичний ентероколіт та ін. Представлено детальний опис ураження органів та систем плодів при ССЗРП. У подальшому житті такі діти мають ризик виникнення віддалених ускладнень. Також даний синдром може бути причиною випадків нез’ясованої антенатальної загибелі плода. Лабораторні діагностичні критерії ССЗРП І типу включають в себе підвищення рівня інтерлейкіну-6 та реагентів гострої фази. Патогістологічно виявляють ознаки фунікуліту або хоріонічного васкуліту. Маркером ССЗРП ІІ типу є хемотаксичний хемокін CXCL10, який моделює материнське антифетальне відторгнення. У статті представлено базові механізми імунної відповіді при ССЗРП. При даному типі патології патогістологічно визначають хронічні запальні ураження плаценти (хронічний хоріоамніоніт, віліт невстановленої етіології, хронічний децидуїт)The article highlights the problem of fetal inflammatory response syndrome (FIRS) in modern conditions. This term has been introduced into the clinical practice to describe the systemic activation of the innate or acquired immune system of the fetus. FIRS can occur in response to infection or inflammation and is divided into two types depending on the type of immune response. FIRS I and II types are different clinical syndromes and correspond to acute and chronic inflammatory processes. The main pathophysiological mechanisms and clinical features of different variants of FIRS are described. Fetuses with this syndrome have signs of multiorgan damage. The consequences of FIRS are a high rate of complications in newborns: sepsis, congenital pneumonia, intraventricular hemorrhage, periventricular leukomalacia, cerebral palsy, neurosensory deafness, necrotic enterocolitis and others. The detailed description of fetal organs and systems damage by FIRS is presented. In further life, such children are at risk of long-term complications. This syndrome can also be the cause of unexplained antenatal fetal death. Laboratory diagnostic criteria for FIRS type I include elevated levels of interleukin-6 and acute phase reagents. Histologically there are the signs of funiculitis or chorionic vasculitis. The marker of FIRS type II is the chemotactic chemokine CXCL10, which simulates maternal antifetal rejection. The article presents the basic mechanisms of the immune response in FIRS. In this type of pathology there are chronic inflammatory lesions of the placenta which are determined by histological study (chronic chorioamnionitis, vilitis of unknown etiology, chronic deciduitis)
Найти похожие

Заглавие журнала :Репродуктивне здоров’я жінки -2022г.,N 1
Интересные статьи :
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.8-12)
Федосюк К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом/ К. В. Федосюк (стр.14-17)
Мамчур В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу/ В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк (стр.18-28)
Сюсюка В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.29-36)
Жук С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.37-43)
Медведь В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.44-51)
Туманова Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.52-58)
Пирогова В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак (стр.59-62)
Данилова А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі/ А. О. Данилова (стр.63-68)
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.69-72)
Интересные статьи :
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пилипенко М. М., Бондар М. В., Хоменко О. Ю.
Заглавие : Періопераційний менеджмент відповідно до принципів програми швидкого післяопераційного відновлення (ERAS) у профілактиці гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 34-38 (Шифр МУ104/2022/18/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING
Аннотация: У статті наведені основні напрямки профілактики розвитку гострої кишкової непрохідності в пацієнтів після оперативних втручань. Основу профілактики становлять принципи швидкого післяопераційного відновлення за програмою ERAS, що широко застосовується в різних галузях. Базові принципи програми ERAS відповідають трьом періодам: передопераційному, інтраопераційному й післяопераційному. У передопераційному періоді велику увагу приділяють підготовці пацієнта й корегуванню станів, що можуть бути причиною тривалого відновлення після операції (наприклад, анемії). Інтраопераційно рекомендують застосовувати комбіновані принципи анестезії, що дозволяють зменшити використання опіатів та анестетиків, на основі регіонарних і місцевих методів знеболювання. На цьому етапі важливим є якісний моніторинг, що дозволяє запобігти інтраопераційній гіпо- і гіперволемії. Під час післяопераційного періоду ключову роль відіграють якісне знеболювання, профілактика нудоти й блювання, ранній початок ентерального харчування пацієнтів і рання рухова активність пацієнтів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Журавльова Л. В., Олійник М. О.
Заглавие : Артропатії при ендокринних захворюваннях (лекція)
Место публикации : Практикуючий лікар. - К., 2021. - N 1. - С. 49-56 (Шифр ПУ59/2021/1)
MeSH-главная: ЭНДОКРИННОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- ENDOCRINE SYSTEM DISEASES
СУСТАВОВ БОЛЕЗНИ -- JOINT DISEASES
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
Аннотация: У лекції наведено основні дані про профілактику, діагностування й лікування артропатій при ендокринних захворюваннях. Описано фізикальні, лабораторні й інструментальні методи дослідження. Наведено класифікації артропатій при ендокринних захворюваннях. Особливий акцент зроблено на принципах використання медикаментозної й немедикаментозної терапії
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пилипенко М. М., Бондар М. В.
Заглавие : Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 39-44 (Шифр МУ104/2021/17/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ТОШНОТА И РВОТА -- POSTOPERATIVE NAUSEA AND VOMITING
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Аннотация: Основні зусилля анестезіолога під час знеболювання оперативного втручання з приводу гострої кишкової непрохідності повинні бути спрямованими на стабілізацію гемодинаміки пацієнта і компенсацію водно-електролітних розладів, які виникли в передопераційному періоді. Для цього слід широко використовувати сучасні засоби моніторингу гемодинаміки, температури, респіраторної механіки і функції газообміну. Ефективне моніторування вказаних функцій і раннє застосування при артеріальній гіпотензії помірних доз вазопресорів дозволяють стабілізувати гемодинаміку та обмежити обсяг інтраопераційної інфузії. Препарати для інфузії слід цілеспрямовано обирати з урахуванням виду електролітних порушень, а як базові розчини доцільно застосувати збалансовані кристалоїди. При виборі засобів, а також доз препаратів для знеболювання та анестезії перевагу слід надавати тим, що дозволяють якнайшвидше пробудити хворого після анестезії та сприяти його ранній активізації та реабілітації. Де це можливо, методи загальної анестезії слід доповнювати регіонарною анестезією та післяопераційною регіонарною аналгезією. Питання про уникнення інтраопераційної інтубації кишечника, а також раннє видалення назоєюнального та/чи назогастрального зондів у післяопераційному періоді повинно вирішуватися разом із хірургами, що часто дозволяє зменшити відчуття нудоти та пришвидшувати післяопераційну реабілітацію хворих. Для ефективного післяопераційного контролю нудоти та блювання в разі гострої кишкової непрохідності часто необхідно застосовувати комбінацію препаратів, що знижують гастроінтестинальну секрецію, з препаратами, які пригнічують регуляцію блювотного рефлексу в центральній нервовій системі, а також із прокінетиками, що покращують евакуацію шлункового вмісту
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)