Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (19)Высшее образование (1)Краеведение (4)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>K=неонатологія<.>)
Общее количество найденных документов : 369
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.


   
    Клінічний випадок голопрозенцефалії у доношеної новонародженої дівчинки з множинними уродженими вадами розвитку [Текст] / Ю. Д. Годованець [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 95-100. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN (аномалии)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Уроджені вади розвитку центральної нервової системи (УВР ЦНС) становлять одну з найбільш гострих медико-соціальних проблем сучасної медицини, визначають і займають провідне місце у структурі перинатальної й малюкової смертності та дитячої інвалідності. Слід відзначити значні морально-психологічні та економічні збитки для родини та суспільства, оскільки в більшості випадків такі діти є інвалідами з дитинства та потребують витрат для проведення лікувально-реабілітаційних заходів. Одним зі шляхів зниження частоти УВР ЦНС є визначення чинників їх виникнення, преконцепційна профілактика та своєчасна пренатальна діагностика. У статті представлено клінічний випадок голопрозенцефалії (ГПЕ) у доношеної новонародженої дівчинки з множинними уродженими вадами розвитку (МУВР). Дитина народилася від першої бажаної вагітності, яка перебігала на тлі дифузного нетоксичного зобу, гестаційної гіпертензії, багатоводдя. Матері 24 роки, освіта середня, працювала швачкою до та у ранніх термінах вагітності; батькові 28 років, освіта середньо-спеціальна, працює будівельником. Шлюб зареєстрований. Шкідливих звичок у батьків не встановлено. Спадковість по лінії матері та батька не обтяжена. На облік з приводу даної вагітності жінка встала своєчасно. При пренатальному ультразвуковому дослідженні плода на 20-му тижні вагітності виявило неімунний набряк плода, синдром затримки розвитку плода, МУВР ЦНС (голопрозенцефалія, шизенцефалія) та серця (дефект міжшлуночкової перетинки). Від переривання вагітності подружжя відмовилося. Жінка народжувала в умовах акушерського стаціонару ІІІ рівня у терміні гестації 38 тижнів природнім шляхом. При народженні маса дитини склала 1700 г, довжина тіла – 41 см, обвід голови – 26 см, обвід погруддя – 26 см. Оцінка за шкалою Апгар наприкінці першої та впродовж наступних двадцяти хвилини життя склала 5 балів. При оцінці фізичного розвитку новонародженої дівчинки з використанням перцентильних таблиць встановлено, що дитина має «малий розмір до терміну гестації» при значеннях маси та довжини тіла менше 10 перцентиля. При зовнішньому огляді дитини відмічено видимі МУВР лицьового скелету та чисельні стигми дизембріогенезу, у тому числі мікроцефалія, пробосцис та криптофтальм. Загальний стан дитини при народженні та впродовж усього періоду лікування розцінено як тяжкий за рахунок антенатального ураження плода та проявів синдрому поліорганної невідповідності (СПОН). При ультразвуковому дослідженні встановлено ознаки МУВР дитини з боку ЦНС (ГПЕ, шизенцефалія, зовнішня та внутрішня гідроцефалія) та серця (дефект міжшлуночкової перетинки (ДМШП)). Клінічний діагноз. Основний: МУВР (УВР ЦНС: ГПЕ, зовнішня та внутрішня гідроцефалія, шизенцефалія; УВР органів чуття: пробосцис, криптофтальм; УВР серця: ДМШП). Ускладнення: СПОН. Супутній: малий розмір плода до терміну гестації. Незважаючи на адекватне лікування, стан дитини прогресивно погіршувався, на 4-ту добу наступила смерть дівчинки. Патологоанатомічний діагноз. Основний: МУВР (УВР ЦНС та органів чуття: ГПЕ, зовнішня та внутрішня гідроцефалія, шизенцефалія; УВР серця: ДМШП, загальний артеріальний стовбур; УВР ендокринної системи: гіпоплазія наднирників). Ускладнення: Виражений набряк головного мозку та м’яких оболонок. Атрофія кори та вогнищева лейкомаляція головного мозку. Двобічні дифузні ателектази, спадання альвеол та альвеолярних ходів, дислектази легень. Вогнищева емфізема легенів. Загальне венозне повнокрів’я та дистрофічні зміни внутрішніх паренхіматозних органів. Набряки тулуба та кінцівок. Супутній: Малий за розміром та вагою до гестаційного віку. Таким чином, ГПЕ є тяжкою формою УВР ЦНС, яка зустрічається як в ізольованому виді, так і у складі генних синдромів та хромосомних хвороб з МУВР, характеризується високою смертністю дітей у ранніх термінах постнатального періоду. Оптимізація і своєчасна пренатальна діагностика даної патології є необхідною для її попередження та становить одне з головних завдань сучасної перинатальної медицини. Однією з актуальних та невирішених проблем ведення дітей з ГПЕ, яка поєднана з МУВР, є проведення допологового консультування батьків та вирішення етичних питань щодо надання повної реанімаційної допомоги у пологовій залі та паліативної допомоги у постнатальному періоді.
Доп.точки доступа:
Годованець, Ю.Д.
Ластівка, І.В.
Бабінцева, А.Г.
Агафонова, Л.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Знаменська, Т. К.
    Функціональний запор у дітей раннього віку: сучасний стан проблеми на підставі доказів [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 101-107. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗАПОРЫ -- CONSTIPATION
МЛАДЕНЕЦ -- INFANT
Аннотация: Однією з поширених скарг батьків дітей першого року життя є запор. В даний час профільними фахівцями (педіатрами, дитячими гастроентеролога, нутриціології) на основі доказів розроблені сучасні рекомендації по веденню дітей з функціональним запором. Дані за класифікацію, діагностики та лікування цього стану у немовлят увійшли в стандарт нових IV Римських критеріїв функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей (Сан-Дієго, 22 травня, 2016). У статті обговорюються питання оцінки стану, діагностики та терапії функціональних запорів у дітей до 6 місяців. В якості симптоматичної корекції проктогенних і змішаних запорів приводиться досвід застосування і обгрунтовуються рекомендації щодо використання ректального препарату Мiкролакс.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Пішак, В. П.
    Участь мікро РНК у ранньому розвитку тварин і людини [Текст] / В. П. Пішак, М. О. Ризничук // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 82-87. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ОНТОГЕНЕЗ
МИКРО-РНК -- MICRORNAS
Аннотация: В огляді розглянута роль мікроРНК на ранній етапах онтогенезу. Початок третього тисячоліття ознаменований революційним відкриттям місця і ролі специфічного класу (чи класів) малих некодуючий РНК (мкРНК) – різноманітного і досить поширеного типу молекул РНК, які не причетні до синтезу білка. МікроРНК – клас коротких одноланцюгових нуклеотидних послідовностей регуляторних молекул РНК, є продуктами транскрипції коротких, некодуючих білків, генів і характеризуються низкою особливостей: малою довжиною (200 нуклеотидів, у більшості 21-27 нуклеотидів), не приймають участі в синтезі білків, володіють типовим ефектом негативної регуляції і пригнічують експресію цілих генів. Попередники мкРНК утворюються в ядрі клітини, а потім зазнають модифікації і переносяться до цитоплазми. Доведено, що вони причетні не тільки до репресії транспозонів, але і до регуляції ембріонального розвитку і захисту теломер. Дослідженням білка теплового шоку Hsp90 i Piwi доведено участь мкРНК у спрямуванні ембріонального розвитку внаслідок послідовної супресії генетичних варіацій з використанням епігенетичного механізму і гальмування активності транспозонів. Людські ембріони виділяють мкРНК у культуральне середовище. Показано, що мкРНК-373, мкРНК-302 та ін. залучаються у процес диференціювання ембріональних стовбурових клітин у різні типи клітин трьох зародкових листків (ентодерми, мезодерми і ектодерми). Стає все більш очевидним, що малі некодуючі РНК виконують ключову регуляторну роль у розвитку і функціонуванні організму на всіх етапах онтогенезу. МікроРНК регулюють експресію генів на посттранскрипційному рівні шляхом сполучення зі специфічними послідовностями мРНК і значною мірою пригнічують трансляцію останніх. Кожна мкРНК здатна регулювати сотні мРНК, що приймають участь у функціонуванні генів різних систем (нервової, імунної, ендокринної та ін.); генів, що контролюють експресію інших генів сигнальної системи і клітинного циклу тощо. Вони є регуляторами таких процесів як апоптоз, самовідновлення стовбурових клітин, росту та диференціювання клітин, забезпеченні цілісності останніх за рахунок сайленсингу генів, що призводить до зупинки трансляції та деградації мРНК.
Доп.точки доступа:
Ризничук, М.О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Порушення ритму серця у новонароджених. Клінічний випадок суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії у новонародженого [Текст] / О. В. Воробйова [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 88-94. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC
ТАХИКАРДИЯ НАДЖЕЛУДОЧКОВАЯ -- TACHYCARDIA, SUPRAVENTRICULAR
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Аритмії у плодів і новонароджених потребують поглибленого вивчення, оскільки часто можуть варіювати від легких до загрозливих для життя станів. Неонатальні аритмії є досить поширеним явищем: до 90% новонароджених і від 1% до 3% вагітностей. Вони можуть розпочинатися ще у пренатальному періоді та діагностуватися під час планового моніторингу або можуть бути неспецифічними проявами багатьох патологічних станів. В 1 на 250-1000 дітей в неонатальному періоді діагностується надшлуночкова (суправентрикулярна) тахікардія (СВТ). У даній статті наводиться клінічний випадок суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії у новонародженого, яка призвела до розвитку серцевої недостатності. Практикуючі лікарі повинні бути інформовані про більш поширені порушення ритму і провідності, які можуть вплинути на плід і новонароджених.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О.В.
Шунько, Є.Є.
Сюрха, Ю.П.
Бакаєва, О.М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Знаменська, Т. К.
    Стратегічні напрямки реконструкції системи охорони здоров’я новонароджених та дітей України [Текст] / Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова, Т. Ю. Дубініна // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 5-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ЗДРАВООХРАНЕНИЕ -- PUBLIC HEALTH (тенденции)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: У статті проаналізовано демографічну ситуацію в Україні у контексті збереження здоров’я новонароджених та дітей, а також здійснено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров’я та ВООЗ щодо припинення попереджувальних втрат новонароджених, забезпечення доступу до системи охорони здоров’я для дітей в Україні. Обговорено декілька загальновизнаних проблемних питань, які потребують уваги політиків, державних органів влади та спеціалістів: демографічна ситуація в Україні; захворюваність та смертність дітей, здоров’я підлітків і пропозиції щодо реконструкції галузі медичної допомоги дитячому населенню України. Зроблено висновки, що напрямком стратегічного розвитку подій має стати впровадження загальнодержавних заходів, орієнтованих на раннє виявлення патології та збереження здоров’я дитини, на створення умов для повноцінного життя і розвитку дитини від народження до повноліття. Держава повинна координувати ресурси та спрямовувати їх на якісні програми для підтримки новонароджених та дітей раннього віку. Для успішного впровадження інновацій та розвитку медичної допомоги дітям необхідно забезпечити комплексність та наступність дій на рівні держави, регіону та адміністративно - територіальної одиниці, забезпечення персоніфікованої допомоги кожній дитині, застосування ефективних технологій та систематизацію діагностично-лікувальних процесів, реалізацію системного та міжвідомчого підходу та створення простору для розвитку сучасної медичної допомоги дитячому населенню України, формування аналітично-стратегічних процесів планування медичної допомоги дітям, а також подальше вивчення існуючих викликів та потреб.
Доп.точки доступа:
Воробйова, О.В.
Дубініна, Т.Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


    Мельничук, Л. В.
    Проблемні питання гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених міста Чернівців [Текст] / Л. В. Мельничук, Ю. Д. Годованець, І. С. Вострікова // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 4. - С. 13-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ИНФЕКЦИЯ ВНУТРИБОЛЬНИЧНАЯ -- CROSS INFECTION (диагностика)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Аннотация: В статті представлені результати аналізу гнійно-запальних захворювань породіль та новонароджених за 2012-2016 роки в м. Чернівцях. Гнійно-запальні захворювання серед новонароджених в пологових будинках міста коливаються в межах 1,5-4,6 на 1000 народжених живими дітей, та не перевищують допустимі епідеміологічні порогові значення. Аналіз видового спектру колонізуючих агентів засвідчує, що домінуючою мікрофлорою є S.epidermidis (18,1%), E.faecalis (14,9%), E.coli (9%), St.haemolyticus (6,4%).
Доп.точки доступа:
Годованець, Ю. Д.
Вострікова, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Применение специализированной смеси на основе частично гидролизованного белка в питании для недоношенных детей. Результаты клинической апробации [Текст] / И. И. Мебелова [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 108-113. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA (прием и дозировка)
БЕЛКОВЫЕ ГИДРОЛИЗАТЫ -- PROTEIN HYDROLYSATES (прием и дозировка)
Аннотация: Раннє ентеральне вигодовуванняє визначальним аспектом виходжування недоношеної дитини, як для підтримки нормального функціонування органів і систем організму в неонатальному періоді, так і для довгострокового прогнозу. Особливості шлунково-кишкового тракту (ШКТ), часта супутня важка поліорганна патологія впливають на толерантність до ентерального харчування недоношених дітей, особливо у дітей з екстремально низькою масою тіла (ЕНМТ) і дуже низькою масою тіла (ДНМТ). При відсутності або недостатній кількості грудного молока необхідно підібрати такий субстрат для вигодовування недоношеної дитини, який дасть можливість швидше адаптувати ШКТ до ентерального харчування і забезпечить швидкість росту, наближену до внутрішньоутробної.
Доп.точки доступа:
Мебелова, И.И.
Пруткин, М.Е.
Голбай, О.В.
Павлюк, Е.А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


   
    Професіонали обирають найкраще. Допомагаємо мамам годувати груддю довше [Текст] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 114-116. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING
Аннотация: Грудне вигодовування є головною умовою, яка визначає здоров’я сучасних і майбутніх поколінь, фізичне і психічне здоров’я суспільства. Philips Avent докладає зусиль, щоб допомогти жінкам годувати груддю якомога довше. Продукція Philips Avent створюється на основі докладних знань про особливості грудного вигодовування та з урахуванням глибокого розуміння механіки процесу смоктання. Ефективність та безпечність продуктів компанії науково підтверджено клінічними дослідженнями та співпрацею з провідними спеціалістами та професіоналами у сфері догляду за матір’ю та дитиною протягом понад 25 років.
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Пенишкевич, Я. И.
    Ретинопатия преждевременно рожденных. Патогенез. Механизмы развития. Часть 1. Факторы риска [Текст] / Я. И. Пенишкевич, Ю. Д. Годованец, И. В. Кошурба // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 75-81. - Библиогр. в конце ст.


MeSH-главная:
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY (этиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
Аннотация: Незрілі сітківки передчасно народжених особливо сприйнятливі до пошкоджень, які переривають нейро-судинне розвиток, приводячи до ретинопатії недоношених. Придушення чинників зростання через гіпероксії і втрата материнської-ембріонального взаємодії призводять до затримки васкуляризації сітківки (фаза 1). Згодом, все більш метаболічно активна, але ще погано васкуляризованная сітківка стає гіпоксичної, стимулюючи викликану фактором зростання вазопрліферацію (фаза 2), яка може попрівесті до відшарування сітківки. У дуже передчасно народжених немовлят, контрольована подача кисню, зменшує, але не усуває ретинопатію недоношених дітей. Ідентифікація та контроль факторів, що сприяють розвитку ретинопатії недоношених, є основоположними для запобігання прогресування в важке, загрозливе зору захворювання і обмеження супутньої патології, з якою захворювання розділяє модифіковані фактори ризику. Стратегії в запобігання ретинопатії недоношених будуть залежати від оптимізації кисневої насиченості, харчування, і нормалізації концентрації основних чинників, таких як інсуліноподібний фактор росту 1 і ?-3 поліненасичені жирні кислоти, так само як обмеження ефектів інфекції і запалення, щоб викликати нормальний ріст і обмежити придушення нервово-судинного розвитку.
Доп.точки доступа:
Годованец, Ю.Д.
Кошурба, И.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Бабінцева, А. Г.
    Патогенетичні аспекти порушень функціонального стану сечовидільної системи у доношених новонароджених дітей при патології раннього неонатального періоду [Текст] / А. Г. Бабінцева // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 3. - С. 34-42. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
МОЧЕИСПУСКАНИЯ НАРУШЕНИЯ -- URINATION DISORDERS (этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Формування більшості хворобливих станів у дитячому та дорослому віці пов’язано з пролонгацією патологічних процесів, які виникли у періоди антенатального розвитку та новонародженості. Основним пошкоджуючим фактором при розвитку синдромів дизадаптації у новонароджених дітей є гіпоксія. Актуальним є розширення знань щодо патогенетичних ланок постгіпоксичного пошкодження нирок у контексті цілісності організму. Мета. Встановити патогенетичні ланки формування порушень функціонального стану сечовидільної системи у доношених новонароджених дітей при патології раннього неонатального періоду. Матеріали та методи. Проведено клініко-параклінічне обстеження 80 доношених новонароджених дітей, які були розподілені на чотири групи залежно від ступеня тяжкості порушень соматичного й неврологічного статусу та ренальної дисфункції. Застосовано факторний аналіз кореляційних залежностей між основними маркерами ренальної дисфункції з використанням методу головних компонент при повороті вихідних факторних навантажень за допомогою програми Statistica (StatSoft Inc., USA). Лабораторні методи дослідження включали: визначення рівнів креатиніну, сечовини, іонів калію та натрію у сироватці крові та сечі; рівня цистатіну С у сироватці крові з розрахунком швидкості клубочкової фільтрації за креатиніном та цистатіном; рівнів ліпокаліну, асоційованого з желатиназою нейтрофілів, загального білка, альбуміну, імуноглобуліну G, ?1-мікроглобуліну, ?2-мікроглобуліну у сечі. Обстеження дітей також включало визначення показників прооксидантної системи (інтенсивності окисної модифікації білків у плазмі крові, рівнів малонового діальдегіду в еритроцитах і сечі) та показників антиоксидантної системи захисту (рівнів церулоплазміну та HS-груп у плазмі, активностей каталази, глюкозо-S-трансферази та ?-глутамілтрансферази у плазмі, глутатіонредуктази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах. Досліджено активність ферментів у сечі та їх співвідношення до рівня креатиніну сечі (холінестерази, аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, лужної фосфатази, лактатдегідрогенази, ?-глутамілтрансферази). Результати та їх обговорення. Методом Кеттеля з визначенням критерію «кам’янистого насипу» встановлено, що шість основних факторів мають значення для розуміння характеру кореляційних залежностей між показниками, які охоплювали 63,3% загальної дисперсії. Встановлено, що в основі формування ренальної дисфункції у доношених новонароджених дітей з синдромами дизадаптації полягають комплексні взаємопов’язані механізми порушення рівноваги між стрес-індукуючими та стрес-лімітуючими системами. При цьому, за умов кисневого голодування помірного ступеня тяжкості відмічено активацію захисних сил організму, дія яких спрямована на стабілізацію гемодинамічних та нейро-ендокринних механізмів, активацію метаболічних процесів, що сприяє збереженню сталості основних вітальних функцій, у тому числі, сечовидільної системи. Умови тяжкої гіпоксії супроводжуються глибокими метаболічними розладами з виснаженням енергетичного й пластичного клітинного пулу та розвитком патологічного оксидативного стресу, які призводять до руйнування анатомічної цілісності гломерулярного та тубулярного ниркових апаратів, пошкодження клітинних структур ниркового епітелію. Враховуючи концепцію «цілісності» організму, значні порушення функціонального стану головного екскреторного органу асоційовано з подальшим розвитком синдрому ендогенної інтоксикації та накопиченням кінцевих продуктів обміну, що поглиблює наслідки постгіпоксичного пошкодження з формуванням синдрому поліорганної недостатності. Висновки. Умови кисневої недостатності поряд з ініціацією реакцій патологічного пологового оксидативного стресу призводять до глибоких порушень взаємовідносин між прооксидантними та антиоксидантними компонентами, дисбалансу іонного гомеостазу, змін метаболічної рівноваги з порушеннями енергетичного та пластичного забезпечення клітинних функцій, з подальшим запуском процесів апоптозу та/або некрозу. Це зумовлює органічні зміни ниркових структурних елементів та втрату їх функціональної активності з порушення механізмів гломерулярної фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції на тлі патологічних змін ренальної гемодинаміки та дисбалансу гормонального гомеостазу. Розуміння основних патогенетичних ланок формування ренальної дисфункції у новонароджених дітей першого тижня життя сприятимуть удосконаленню шляхів терапевтичної корекції, що спрямовано на усунення патологічних проявів та попередження ускладнень у майбутньому.
Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)