Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (171)

Высшее образование (3)

Краеведение (18)

Редкие издания (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>K=онкологія<.>)

Общее количество найденных документов : 306
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю "Онкологія" [Текст] : Наказ МОЗ України №554 від 17.09.2007 // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2009. - № 1/2. - С. 113-175

Рубрики: Онкология медицинская--закон

Свободных экз. нет

Найти похожие

П’ятирічна загальна виживаність та виживаність без прогресування при застосуванні пембролізумабу у пацієнтів із поширеним НДРЛ [Текст] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 92-94. - Бібліогр. наприкінці ст.

Рубрики: Пембролизумаб

MeSH-главная:
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS (лекарственная терапия)
КАРЦИНОМА НЕМЕЛКОКЛЕТОЧНАЯ ЛЕГКОГО -- CARCINOMA, NON-SMALL-CELL LUNG (лекарственная терапия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
АНТИТЕЛА МОНОКЛОНАЛЬНЫЕ ГУМАНИЗИРОВАННЫЕ -- ANTIBODIES, MONOCLONAL, HUMANIZED (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: У даному огляді представлено оновлені результати клінічного дослідження ІІІ фази KEYNOTE‐-024, у ході якого вивчається ефективність та профіль безпеки пембролізумабу в порівнянні із хіміотерапією в якості І лінії терапії пацієнтів із поширеним недрібноклітинним раком легені. Так, наведено дані щодо 5-річної загальної виживаності пацієнтів, що отримували пембролізумаб, які були представлені на Віртуальному конгресі Європейського суспільства медичної онкології (European Society for Medical Oncology — ESMO) 21 вересня 2020 р., а також результати субаналізу японської популяції пацієнтів щодо виживаності без прогресування, опубліковані 14 вересня 2020 р. у журналі «Cancer Science»
Свободных экз. нет

Найти похожие

Практичні аспекти застосування ендокринотерапії раку грудної залози в період пре- та постменопаузи [Текст] / Є. Гончарук // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 95-99

MeSH-главная:
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS (лекарственная терапия, хирургия)
ПРОТИВООПУХОЛЕВЫЕ СРЕДСТВА ГОРМОНАЛЬНЫЕ -- ANTINEOPLASTIC AGENTS, HORMONAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
КОНФЕРЕНЦИЯ ДЛЯ ДОСТИЖЕНИЯ КОНСЕНСУСА -- CONSENSUS DEVELOPMENT CONFERENCE
Аннотация: 27 серпня 2020 р. відбулася науково-практична конференція з міжнародною участю «Онкологія: нові обмеження чи нові можливості», у рамках якої пройшла Таврійська онкологічна школа. Захід проходив онлайн на базі електронно-освітньої платформи сайту Херсонського обласного онкологічного диспансеру. У ході конференції було розглянуто актуальні питання діагностики та лікування гормон-чутливого метастатичного/поширеного раку грудної залози, зокрема особливостей застосування ендокринної терапії у жінок із різним менопаузальним статусом
Свободных экз. нет

Найти похожие

Виживаність хворих на рак стравоходу залежно від локалізації первинної пухлини [Текст] / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 76-82. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Аннотация: Рак стравоходу (РС) посідає 8-ме місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у світі та 6-те місце за смертністю чоловіків від злоякісних новоутворень. Клінічний перебіг захворювання зумовлений швидким розвитком синдрому дисфагії, на тлі якого протягом кількох місяців розвивається кахексія, хворі зазвичай помирають від аліментарного виснаження. На сьогодні майже немає досліджень, що аналізують виживаність хворих залежно від локалізації первинної пухлини. Мета. Дослідити результати виживаності хворих на РС залежно від локалізації первинної пухлини. Матеріали та методи. Зі 1690 пацієнтів зі злоякісними пухлинами стравоходу проаналізована виживаність 1465 хворих на плоскоклітинний РС залежно від локалізації первинної пухлини за розподілом за стадіями TNM та клінічними стадіями. Результати. Серед 1690 хворих на злоякісні захворювання стравоходу, які отримували лікування у науково-дослідному відділенні пухлин органів грудної порожнини, понад 90% становили чоловіки, середній вік яких становив 58,48 року, причому вікові коливання значні — від 20 до 90 років. Серед гістологічних форм істотно переважав плоскоклітинний РС (86,69%), його частота залежала від локалізації первинної пухлини у стравоході — при ураженні верхніх відділів та середньої частини внутрішньогрудного відділу його відмічали більш ніж у 90% випадків, а при ураженні нижньої частини внутрішньогрудного та абдомінального відділів — у 76,05%. Серед інших гістологічних форм переважала аденокарцинома (82,72%). Саме хворі на плоскоклітинний РС були залучені до подальшого аналізу. Залежно від рівня локалізації первинної пухлини: більше половини становили хворі на рак середніх відділів, а хворих на рак нижніх відділів було більше у 1,5 рази, ніж хворих на рак верхніх відділів. Характерно, що під час аналізу розподілу хворих за стадіями TNM та клінічними стадіями (ВООЗ) залежно від рівня локалізації первинної пухлини у стравоході, усі групи виявилися тотожними практично за всіма показниками — більше половини хворих становили хворі з ІІА клінічною стадією, серед яких у 1,5–2 рази переважала стадія T3N0M0 над T2N0M0. Майже третину від усіх хворих становили пацієнти зі стадією ІІІ, де значно домінувала стадія T3N1M0. Майже 10% становили хворі з клінічною стадією IV, серед яких переважали пацієнти з місцевопоширеними формами первинного пухлинного процесу. А найрідше відмічали IIВ та особливо стадію I РС. Висновки. Після проведеного аналізу виживаності хворих можна сказати, що достовірно краща виживаність була у хворих на плоскоклітинний рак нижніх відділів стравоходу як при початкових стадіях, так і при місцевопоширених процесах, а виживаність хворих на рак верхніх та середніх відділів достовірно не розрізнялася. Але при клінічній стадії IV достовірної різниці у виживаності хворих залежно від локалізації первинної пухлини не спостерігали
Доп.точки доступа:
Кіркілевський, С. І.
Крахмальов, П. С.
Кондрацький, Ю. М.
Фридель, Р. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Молекулярний механізм формування мамографічної щільності тканини молочної залози [Текст] / А. П. Бурлака [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 83-88. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
МАММОГРАФИЯ -- MAMMOGRAPHY
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
Аннотация: Мамографічна щільність тканини (МЩТ) — це ступінь розповсюдження радіощільної фіброгландулярної тканини у молочній залозі (МЗ). Мамограма демонструє наявність двох складових компонентів y МЗ — фіброгландулярної та жирової тканини, які мають різний коефіцієнт послаблення рентгенівських променів. Щільність тканини МЗ може бути фактором ризику розвитку раку МЗ. Мета дослідження. Виявити зміни у редокс-стані тканини МЗ хворих у пре- та постменопаузальному віці, у яких реєструється МЩТ та ожиріння. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проведені на біопсійному матеріалі 46 хворих пре- (1-ша група) та постменопаузального віку (2-га група) з ожирінням. Мамограми сканували, після чого у програмі ArchiCAD Graphisoft 14 підраховували площу щільної ділянки та класифікували за системою B1-RADS відповідно до відсотка мамографічної щільності (МЩ). За результатами наших досліджень та досліджень інших авторів, у хворих із МЩТ грудей 75% ризик виникнення раку МЗ у 4-6 разів вищий, ніж у жінок з низькою або відсутньою МЩТ МЗ. У жінок як в період пременопаузи, так і постменопаузи рівні генерування супероксидних радикалів у МЗ з МЩ значно зростають порівняно з контролем. Індекс маси тіла обернено корелює з МЩ, оскільки більша маса тіла пов’язана з більшою площею нещільної тканини мамограми, що відображає більшу кількість жирової тканини у МЗ. У хворих з МЩ МЗ у пре- та постменопаузальному віці рівні 8-охо-dG у сечі є вищими від контрольних значень та визначаються в межах 1,89–2,15 нмоль/кг маси тіла та 2,58–3,0 нмоль/кг маси тіла відповідно. Крім того, рівні 8-охоdG у хворих у постменопаузальному віці були вищими, порівняно з пацієнтами в період пременопаузи. Виявлено достовірну асоційованість високих рівнів активності матриксної металопротеїнази-2 з високою МЩ. У групі пацієнток, МЩ яких становила 38±7,7%, рівні активності матриксної металопротеїнази-2 в тканині МЗ в 1,9 раза перевищують такі в групі хворих, МЩ яких становила 20±18,3%. Висновки. Отримані нами результати дозволяють припустити, що утворення МЩТ у МЗ можуть спричиняти ендогенні процеси, які призводять до пошкодження ДНК та посилення проліферації клітин. До них слід віднести всі редокс-залежні процеси, які протікають у мітохондріях та імунних клітинах, при функціонуванні яких можуть генеруватися супероксидні радикали, зростати активність клітин з NO-синтазною активністю, утворюватися продукти перекисного окиснення ліпідів та білків, активуватися редокс-залежні процеси деградації позаклітинного матриксу (активація матриксної металопротеїнази), зростати метаболізм гормонів через цитохром P450, наприклад CYP 1A2, який метаболізує естрадіол до 2-гідрокси- та 4-гідрокси-метаболітів, останній з яких є естрогенним і канцерогенним. Катехолестрогени можуть спричиняти канцерогенез, стаючи джерелом реактивних форм кисню та вступаючи в окислювально-відновний цикл (тобто повторні цикли окислення та відновлення з утворенням 3, 4-семихінонів та 3, 4-хінонів, які відрізняються високою реакційною здатністю, можуть зв’язуватися з ДНК та створювати депуринуючі аддукти, які індукують мутації генів і можуть призвести до фіброзного ремоделювання жирової тканини та ініціації проліферації
Доп.точки доступа:
Бурлака, А. П.
Ганусевич, І. І.
Мотузюк, І. М.
Сидорчук, О. І.
Вірко, С. В.
Чернобай, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лукашенко, А. В.
Порівняння гемостатичних засобів, що використовуються в хірургії [Текст] / А. В. Лукашенко, М. О. Віноградова // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 100-108. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ГЕМОСТАЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, SURGICAL (методы)
ГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMOSTATICS (классификация, терапевтическое применение)
Аннотация: Ефективний контроль кровотечі для досягнення гемостазу під час хірургічних процедур має важливе значення для досягнення позитивних результатів. Коли хірург досягає швидкого гемостазу, потенційними перевагами є скорочення часу операції, зниження потреби в трансфузії, кращий супровід пацієнтів на антикоагулянтній терапії, пришвидшення загоєння післяопераційних ран та загальне полегшення реабілітаційного періоду. Використання гемостатичних агентів, герметиків та клеїв покращує гемостаз та дає ряд переваг під час хірургічного втручання. За останній час було розроблено широкий спектр хірургічних гемостатичних агентів для використання в хірургії. Ці агенти значно різняться за механізмом дії, складом, зручністю, можливістю використання на вологій або сухій тканині, імуногенністю та ціною. Численні формули цих агентів мають потенціал для точної відповідності конкретним хірургічним потребам. Необхідно обирати відповідні агенти для кожної конкретної ситуації в залежності від ефективності, ускладнень та ціни
Доп.точки доступа:
Віноградова, М. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Вклад цитопатологов в развитие морфологической диагностики онкологических заболеваний в Украине (к 100-летию Национального института рака) [Текст] / Л. С. Болгова [и др.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 113-119. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ОНКОЛОГИЯ МЕДИЦИНСКАЯ -- MEDICAL ONCOLOGY (история)
ЦИТОДИАГНОСТИКА -- CYTODIAGNOSIS (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Со дня начала работы Национального института рака (НИР) МЗ Украины (ранее — Киевский рентгено-радиологический и онкологический институт) научные сотрудники внесли весомый вклад в развитие цитологического метода диагностики. На основании проведенных ими цитологических исследований противораковый комитет МЗ Украины в 1948 г. признал метод цитологической диагностики обоснованным, перспективным и рекомендовал его для использования в научных разработках и в онкологической практике. Научные сотрудники патологоанатомического отделения А.В. Руденко и Л.К. Куница отдельно модифицировали метод окраски Папаниколау для более точной цитологической диагностики. А.В. Руденко по гистологическим серийным срезам удаленной опухоли установила мультифокальный тип роста рака шейки матки. Л.К. Куница впервые в мировой практике выявила и описала характерные цитоморфологические и структурные признаки мелкоклеточного (недифференцированного) рака легкого. А.Н. Мельник внедрил метод цитологического скрининга рака шейки матки, что способствовало эффективному выявлению предрака и онкопатологии шейки матки и позволило вылечить женщин с предопухолевыми состояниями. А.Н. Мельник инициировал и способствовал открытию при поддержке директора института профессора А.И. Позмогова единственной в Украине научно-исследовательской лаборатории цитологической диагностики. А.Н. Мельник опубликовал 2 книги по цитологической диагностике опухолей и 5 методических рекомендаций. Он подготовил 3 кандидатов медицинских наук, занимался подготовкой врачей-цитопатологов. Кандидат медицинских наук, заведующая научно-исследовательской лабораторией В.И. Лобода и профессор К.А. Галахин подготовили кандидата биологических наук Е.А. Логинову. В.И Лобода является соавтором 2 книг и 2 методических рекомендаций. Л.С. Болгова впервые выявила и описала цитоморфологические признаки злокачественной эпителиальной и веретеноклеточной тимом, подготовила 4 кандидатов медицинских наук, организовала и провела при активном участии сотрудников 9 научно-практических конференций и семинаров, написала и издала с участием Т.Н. Тугановой и сотрудников 3 монографии, 6 учебных пособий для цитопатологов и 8 методических рекомендаций. Профессор Л.С. Болгова подготовила к печати книгу «Цитологическая диагностика опухолей человека», при поддержке администрации лаборатории «СSD» создала ОО «Украинская ассоциация цитопатологов», организовала и провела с участием сотрудников ее первый съезд (2017). Л. Болгова подготовила врачей-цитопатологов, которые в настоящее время работают в лаборатории цитологической диагностики в НИР. Научные сотрудники проводят обучение цитопатологов Украины на курсах стажировки и информации в НИР. С 2019 г. на кафедре патологической и топографической анатомии в Национальной медицинской академии последипломного образования имени. П.Л. Шупика тематические усовершенствования по цитологической диагностике опухолей проводят профессор Л.С. Болгова и кандидаты медицинских наук Т.Н. Туганова и О.И. Алексеенко. Занятия проводятся по договору между двумя учреждениями на базе лаборатории цитологической диагностики НИР
Доп.точки доступа:
Болгова, Л. С.
Туганова, Т. Н.
Логинова, Е. А.
Алексеенко, О. И.
Мариненко, С. В.
Махортова, М. Г.
Ярощук, Т. М.
Богонис, Н. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Фотодинамическая терапия в клинической онкологии (аналитический обзор и собственный опыт) [Текст] / В. В. Дунаевская [и др.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 120-127. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ФОТОХИМИОТЕРАПИЯ -- PHOTOCHEMOTHERAPY (методы, противопоказания)
ФОТОСЕНСИБИЛИЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- PHOTOSENSITIZING AGENTS (терапевтическое применение)
ПРЕДРАКОВЫЕ СОСТОЯНИЯ -- PRECANCEROUS CONDITIONS (лекарственная терапия)
ВУЛЬВЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- VULVAR NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (лекарственная терапия)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Фотодинамическая терапия (ФДТ) представляет собой метод лечения, основанный на комбинированном применении фотосенсибилизаторов и лазерного излучения с определенной длиной волны. По данным многочисленных клинических, в том числе, рандомизированных исследований, проведенных в ведущих научно-практических центрах стран Европы, Азии и США, данный метод лечения продемонстрировал хорошую переносимость и высокую противоопухолевую эффективность в лечении ряда предопухолевых заболеваний и злокачественных новообразований. В публикации авторами систематизированы ключевые аспекты применения ФДТ в клинической онкологии, а именно: рассмотрена классификация наиболее часто используемых фотосенсибилизирующих агентов и их производных, представлены основные источники лазерного излучения и ведущие механизмы реализации противоопухолевого ответа на фотооблучение патологически измененных тканей, а также основные показания и противопоказания к применению в клинической онкологии. Во второй части статьи проанализирован имеющийся мировой опыт применения ФДТ в лечении предопухолевых заболеваний слизистых оболочек полости рта, вульвы и шейки матки, а также злокачественных новообразований кожи, легкого, пищевода, поджелудочной и предстательной желез, злокачественных глиом головного мозга. Метод ФДТ является эффективной альтернативой традиционным подходам в лечении указанных заболеваний и может применяться как самостоятельно, так и в схемах комбинированного и комплексного лечения. Имея весомые преимущества, такие как незначительная токсичность для окружающих нормальных тканей, минимальный риск возникновения выраженного болевого синдрома, отсутствие механизмов первичной и приобретенной резистентности, возможность амбулаторного проведения и комбинации с другими методами лечебного воздействия, отсутствие лимитирующих кумулятивных доз ФС и лазерного излучения, удобство применения при множественном характере поражения, хорошие косметические результаты и возможность реализации органосохраняющих методов лечения, ФДТ является актуальным и перспективным направлением дальнейших научных исследований
Доп.точки доступа:
Дунаевская, В. В.
Церковский, Д. А.
Татарчук, Т. Ф.
Гончарук, И. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Скорый, Д. И.
Дивертивная илеостома при левосторонних колоректальных резекциях: ретроспективный анализ и обзор литературы [Текст] / Д. И. Скорый, Е. А. Ильин, Е. С. Трегуб // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 128-133. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK (профилактика и контроль, терапия, хирургия)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ИЛЕОСТОМИЯ -- ILEOSTOMY (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Несостоятельность колоректального анастомоза (НА) является одним из основных осложнений в хирургии ободочной и прямой кишки. Частота НА достигает 11% после передних резекций прямой кишки. Множество методик снижения риска НА было предложено для колоректальной хирургии. Одной из них является проксимальное дивертирование стула путем наложения дефункционирующей стомы. Материалы. Был проведен ретроспективный анализ историй болезни 73 пациентов, которым были выполнены различные варианты реконструктивных резекций левой половины ободочной и прямой кишки с наложением дивертивных стом по поводу злокачественной и доброкачественной патологии прямой или ободочной кишки, внутренних женских половых органов в 2018–2020 гг. в КНП «Областной центр онкологии», г. Харьков. Результаты. Частота НА составила 4,1%, клинически значимой — 2,7%. Илеостома была выбрана для дивертирования в 72 случаях. Среднее время до закрытия стомы составило 117 сут. Доля пациентов, которым были закрыты стомы на момент анализа составила 86,3%; 76,7% стом были закрыты с интервалом до 6 мес включительно. Осложнения III класса и более по Clavien — Dindo после закрытия стом развились у 6,1% пациентов. Выводы. Наложение дивертивной стомы эффективно снижает частоту клинически значимой НА при левосторонних колоректальных резекциях. Илеостома является более предпочтительной, чем колостома. Рутинное использование дивертивных илеостом в практике легко имплементируемо и позволяет достичь частоты НА, сопоставимой с результатами знаковых рандомизированных исследований и ретроспективных анализов крупных центров
Доп.точки доступа:
Ильин, Е. А.
Трегуб, Е. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Аналіз смертності хворих на колоректальний рак у багатопрофільних лікарнях м. Харків [Текст] / І. І. Яковцова [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 3/4. - С. 109-112. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (осложнения, смертность)
Аннотация: Колоректальний рак (КРР) є злоякісною пухлиною, що може викликати смертельні ускладнення навіть без значного прогресування пухлинного процесу, проте КРР може характеризуватися швидкою генералізацією без місцевих ускладнень. Мета дослідження — визначити основні клініко-морфологічні особливості КРР за даними аутопсії. Матеріали та методи. Проведено аналіз 321 аутопсії хворих, що померли внаслідок КРР у стаціонарах м. Харків. На підставі протоколів розтину та історій хвороби було досліджено такі дані: стать, вік пацієнтів, локалізація пухлини, її гістологічна будова, характер розповсюдження, дані анамнезу, безпосередня причина смерті. Результати. Серед 6635 померлих у стаціонарах багатопрофільних лікарень КРР був причиною смерті у 4,83% (321 випадок). Первинна пухлина локалізувалася у 37,5% хворих у сигмовидній кишці та ректосигмоїдній зоні, у 16,5% — у сліпій кишці, у 11,9% — у прямій кишці. Серед померлих ІV стадію захворювання відмічали лише у 43,6% (140 із 321) випадків, серед них найбільш поширеною локалізацією метастазів були печінка, легені та очеревина — у 39,5; 21,8 та 11,2% відповідно; у 51,4% пацієнтів метастази виявляли в одному органі. Серед причин смерті хворих на КРР найбільш поширеними були місцеві ускладнення, генералізація пухлинного процесу та перфорація пухлини була причинами смерті у 27,1 та 18,3% випадків відповідно. Смерть після операцій, що проводилися з приводу місцевих ускладнень, найчастіше наставала внаслідок серцевої недостатності чи тромбоемболії легеневої артерії. Серед померлих лікування вперше у стаціонарі з приводу раку та його ускладнень відмічали у 66,3%. Смерть внаслідок рецидивів у 1-, 2-й роки та після 5 років з моменту видалення пухлини настала у 36,5; 67,0 та 24,5% відповідно. Висновки. Серед померлих у стаціонарі багатопрофільних лікарень КРР був причиною смерті у 4,83%. Локалізація КРР, що найчастіше відмічалася, — сигмовидна кишка та ректосигмоїдна зона — у 37,5% випадків. Серед причин смерті хворих на КРР найбільш поширеними були місцеві ускладнення. Генералізація пухлинного процесу була причиною смерті лише в 18,3% хворих. У 66,3% пацієнтів смерть внаслідок КРР наставала без попереднього лікування. Смерть від рецидивів у хворих, у яких пухлину було видалено раніше, відмічалася у 19,0% випадків, серед них у перші 2 роки — у 67,0%
Доп.точки доступа:
Яковцова, І. І.
Івахно, І. В.
Якименко, А. С.
Долгая, О. В.
Данилюк, С. В.
Чертенко, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)