Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (20)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>K=постменопауза<.>)
Общее количество найденных документов : 370
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Атанова Я. О.
Заглавие : Вплив цукрового діабету 2-го типу, віку та тривалості постменопаузи на стан кісткового ремоделювання
Параллельн. заглавия :Influence of type 2 diabetes mellitus, age and duration of postmenopause on bone remodelling state
Место публикации : Ендокринологія. - 2016. - Т. 21, № 2. - С. 114-118 (Шифр ЕУ5/2016/21/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
Аннотация: Наразі маловивченими та суперечливими залишаються питання впливу основних характеристик цукрового діабету 2-го типу (параметрів вуглеводного обміну, тривалості захворювання, особливостей цукрознижувальної терапії) на кісткову тканину, надто в період постменопаузи, що вимагає подальшого дослідження. Мета. Оцінка впливу цукрового діабету 2-го типу (ЦД2) на стан кісткового ремоделювання у жінок залежно від віку, тривалості постменопаузи, виду цукрознижувальної терапії. Матеріали та методи. Стан кісткового метаболізму оцінювали за вмістом сироваткового β-CrossLaps імуноферментним методом на автоматичному імуноферментному аналізаторі Cobas e 411 ROSHE HITACHI (Німеччина) із застосуванням реагентів β-CrossLaps/serum ROSHE. Обстежено 101 жінку, яких розподілили на три групи: здорові жінки пізнього репродуктивного віку (до 50 років) без порушення менструальної функції — 14 осіб, практично здорові постменопаузні жінки — 56, постменопаузні жінки із ЦД2-31. Вміст β-CrossLaps у постменопаузних жінок із ЦД2 залежно від виду цукрознижувальної терапії визначено у 37 пацієнток, розподілених на 2 підгрупи. Жінки першої підгрупи (n=22) приймали пероральні цукрознижувальні препарати (ПЦЗП). Жінки другої підгрупи (n=12) отримували інсулінотерапію. Результати. Концентрація β-CrossLaps у сироватці крові постменопаузних жінок із ЦД2 була вірогідно нижчою, ніж у постменопаузних жінок без ЦД. Виявлене спрямування змін кісткового ремоделювання не залежить від віку, тривалості постменопаузи, ступеня компенсації вуглеводного обміну та виду цукрознижувальної терапії. Висновки. Рівень кісткового ремоделювання у жінок пізнього репродуктивного віку та практично здорових постменопаузних жінок не різниться. ЦД2 уповільнює процеси кісткового ремоделювання у жінок різного віку та не залежить від тривалості постменопаузи. Інтенсивність процесів кісткового ремоделювання у жінок із ЦД2 у постменопаузі не залежить від виду лікування (інсулінотерапія або пероральні цукрознижувальні препарати)
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Honcharenko G. Yu.
Заглавие : The role of steroid receptors in the pathogenesis of adenomyosis in the presence of concomitant endometrial pathology in postmenopause
Параллельн. заглавия :Роль стероїдних рецепторів у патогенезі аденоміозу за наявності супутньої патології ендометрія в постменопаузі
Место публикации : Вісник морфології. - 2019. - Т. 25, № 1. - С. 45-54 (Шифр ВУ8/2019/25/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Аннотация: Determining the pathogenesis of adenomyosis in postmenopausal women is promising, as it will allow a more thorough study of the mechanisms of hormonal changes and resolve issues related to adenomyosis in women of reproductive age. The purpose of the study is to establish the role of steroid receptors in the pathogenesis of adenomyosis in the presence of concomitant endometrial pathology in postmenopausal women. Study material is removed uteri with parovaria from 117 patients of 49-76 years old. The cases were divided into 4 groups depending on the presence of adenomyosis (AM) and background pathology (endometrioid carcinoma of the endometrium (ECE) and endometrial hyperplasia (EHP)): 1) 27 women with adenomyosis and EHP; 2) 30 women with adenomyosis and ECE; 3) 30 women with adenomyosis and age-related changes in the endometrium; 4) 30 women with age-related changes without AM (comparison group). The immunohistochemical reaction was carried out using primary antibodies to estrogen (ER), progesterone (PR) and androgen (AR) receptors. Statistical processing was carried out using parametric methods of variation statistics (calculated the arithmetic mean, standard deviation, confidence interval, Student criterion). The predominance of the ER expression in the glandular and stromal components of the eutopic endometrium in the presence of AM and hyperplastic processes was compared with the comparison group (p0.01). A high level of ER expression is characteristic of the epithelium of the endometrium with EHP (7.333±0.314) and ECE (6.200±0.712) rather than for the endometrium with atrophic changes in the presence of AM (4.433±0.773). In the stroma, a high ER activity was detected with EHP (7.148±0.276) rather than with atrophic changes (4.567±0.738) and ECE (4.167±0.602). It was established that in the epithelium of adenomyosis foci, ER expression indices were lower in atrophy (3.433±1.074) than with AM foci in ECE (4.667±0.526) and EHP (5.148±0.745). In the stroma of adenomyosis foci, ER expression is higher in EHP than in ECE and atrophy. The activity of PR in the eutopic endometrium decreases from simple non-typical to complex atypical EHP and in patients with adenomyosis and ECE, as the degree of differentiation of cells of ECA decreases (from G1 to G3 ECE). A minimal expression of PR was found in the comparison group. In the cells of internal endometriosis there were positive indices of immunohistochemical reaction with PR. There were obtained minimum scores for receptor expression of AR in eu- and ectopic endometria. Conclusion: adenomyosis foci have a regulatory effect on the uterine endometrium, stimulating the expression of ER and, to a lesser extent, PR, and do not affect the level of AR in the eutopic endometriumВстановлення ланок патогенезу аденоміозу у жінок в постменопаузі є перспективним дослідженням, яке дозволить ретельніше вивчити механізми гормональних змін і вирішити питання, пов’язані з аденоміозом у жінок репродуктивного віку. Мета роботи – встановити роль стероїдних рецепторів у патогенезі аденоміозу за наявності супутньої патології ендометрія в постменопаузі. Матеріалом для дослідження були матки, видалені з придатками, 117 пацієнток віком від 49 до 76 років. Всі пацієнтки були розділені на 4 групи залежно від наявності аденоміозу та фонової патології (ендометріоїдна карцинома ендометрія (ЕКЕ) і гіперплазія ендометрія (ГПЕ)): 1) 27 жінок з аденоміозом і ГПЕ; 2) 30 жінок з аденоміозом та ЕКЕ; 3) 30 жінок з аденоміозом та віковими змінами в ендометрії; 4) 30 жінок з віковими змінами без аденоміозу (група порівняння). Імуногістохімічну реакцію проводили з використанням первинних антитіл до естрогенових (ER), прогестеронових (PR) і андрогенових (AR) рецепторів. Статистичну обробку проводили із застосуванням параметричних методів варіаційної статистики (вираховували середнє арифметичне, стандартне відхилення, довірчий інтервал, критерій Стьюдента). Встановлено переважання рівня експресії ЕR у залозистому і стромальному компонентах еутопічного ендометрія за наявності аденоміозу і гіперпластичних процесів порівняно з групою порівняння (р0,01). Вищий рівень експресії естрогенових рецепторів був більш характерним для епітелія ендометрія з гіперплазією (7,333±0,314) та ендометріоїдною карциномою (6,200±0,712), ніж для ендометрія з атрофічними змінами при аденоміозі (4,433±0,773). Більш висока активність естрогенових рецепторів у стромі виявлена при гіперплазії ендометрія (7,148±0,276), ніж при атрофічних змінах (4,567±0,738) та ендометріоїдній карциномі (4,167±0,602). Встановлено, що в епітелії вогнищ аденоміозу при атрофії експресія естрогенових рецепторів були нижчою (3,433±1,074), ніж у фокусах аденоміозу при ендометріоїдній карциномі ендометрія (4,667±0,526) та його гіперплазії (5,148±0,745). У стромі фокусів аденоміозу експресія естрогенових рецепторів вища при гіперплазії ендометрія, ніж при ендометріоїдній карциномі ендометрія та атрофії. Активність прогестеронових рецепторів в еутопічному ендометрії знижується від простої неатипової до комплексної атипової гіперплазії ендометрія, а у пацієнток з аденоміозом та ендометріоїдною карциномою ендометрія – по мірі зниження ступеню диференціації клітин ЕКЕ (від G1 до G3 ЕКЕ). У групі порівняння виявлена мінімальна експресія прогестеронових рецепторів. У клітинах внутрішнього ендометріоза наявні позитивні показники імуногістохімічної реакції з РR. Отримані мінімальні бали рецепторної експресії андрогенових рецепторів в еу- та ектопічному ендометрії. Таким чином, фокуси аденоміозу здійснюють регуляторний вплив на еутопічний ендометрій, стимулюючи експресію естрогенових рецепторів і, в меншій мірі, прогестеронових рецепторів, і не впливають на рівень андрогенових рецепторів в еутопічному ендометрії
Найти похожие

3.

Заглавие журнала :Акушерство и гинекология -2005г.,N 2
Интересные статьи :
Несяева Е. В. Неразвивающаяся беременность: этиология, патогенез, клиника, диагностика/ Е. В. Несяева (стр.3-6)
Сидорова И. С. Микробиоценоз половых путей женщин репродуктивного возраста/ И.С Сидорова, А. А. Воробьев, Е. И. Боровкова (стр.7-9)
Немцова М. В. Молекулярные аспекты предимплантационной генетической диагностики/ М. В. Немцова, Д. В. Залетаев (стр.10-12)
Сергеева Н. И. Участие пролактина в формировании фиброзно-кистозной мастопатии. Пролактин и нормопролактинемическая галакторея/ Н. И. Сергеева [и др.] (стр.13-15)
Страчунский Л. С. Антибактериальная терапия уроинфекций у беременных: компромисс между активностью, эффективностью и безопасностью антибиотика/ Л. С. Страчунский [и др.] (стр.16-19)
Боровкова Е. И. Взаимодействие возбудителей инфекции с организмом беременной как фактор риска внутриутробного инфицирования плода/ Е. И. Боровкова, И. С. Сидорова (стр.20-24)
Шахгильдян В. И. Диагностика цитомегаловирусной инфекции у ВИЧ-инфицированных беременных женщин и определение факторов риска антенатального и интранатального заражения плода цитомегаловирусом/ В. И. Шахгильдян [и др.] (стр.24-29)
Ордынский В. Ф. Оценка состояния плода у беременных с сахарным диабетом по результатам допплерометрии артериального кровотока в системе мать-плацента-плод/ В. Ф. Ордынский, О. В. Макаров, Н. А. Постникова (стр.29-35)
Трубникова Л. И. Структурные компоненты биологических жидкостей у беременных с гестозом/ Л. И. Трубникова [и др.] (стр.35-39)
Иванов М. А. Опыт применения количественной флюоресцентной мультилоскутной полимеразной цепной реакции в предимплантационной диагностике для выявления распространенных анеуплоидий/ М. А. Иванов [и др.] (стр.40-43)
Кулаков В. И. Предимплантационное определение пола эмбрионов у пациентов программы ЭКО/ В. И. Кулаков [и др.] (стр.43-45)
Хамошина М. Б. Репродуктивное поведение и контрацептивный выбор девушек-подростков Приморского края/ М. Б. Хамошина (стр.46-49)
Абусуева З. А. Постменопауза и возрастные особенности локализации остеопороза/ З. А. Абусуева, Н. В. Стрижова, Н. А. Берестовая (стр.50-52)
Ананьев В. А. Осложнения и заболеваемость после кесарева сечения в послеродовом и отдаленном периодах/ В. А. Ананьев, Н. М. Побединский, Е. А. Чернуха (стр.52-54)
Дубницкая Л. В. Влияние иммуномодулирующей терапии на течение послеоперационного периода у гинекологических больных/ Л. В. Дубницкая [и др.] (стр.54-57)
Батталова Г. Ю. Отдаленные результаты органосохраняющихся операций пограничных опухолей яичников у женщин детородного возраста/ Г. Ю. Батталова (стр.57-60)
Кирбасова Н. П. Автоматизированный учет медицинских услуг в условиях многоканальной модели финансирования учреждений здравоохранения федерального подчинения/ Н. П. Кирбасова (стр.61-63)
Памяти Александра Федорович ЖАРКИНА (стр.64)
Интересные статьи :
Найти похожие


4.

Заглавие журнала :Российский вестник акушера-гинеколога -2003г. т.3,N 2
Интересные статьи :
Орлов А. В. Клинико-диагностическое значение факторов роста, интерлейкинов и вазоактивных компонентов в оценке характера осложнений беременности в 1 триместре/ А. В. Орлов [и др.] (стр.4-6)
Сидорова И. С. Влияние иммунокорригирующей терапии на течение генитальной герпетической инфекции в 3 триместре беременности/ И. С. Сидорова, С. С. Афанасьев, А. В. Микаелян (стр.7-10)
Коколина В. Ф. Клиническое значение метода определения трансферриновых рецепторов в плазме крови у девочек-подростков с ювенильными маточными кровотечениями/ В. Ф. Коколина [и др.] (стр.11-15)
Лысенко О. Н. Дифференциально-диагностическая роль плоидометрии при различных клинико-морфологических процессов в эндометрии/ О. Н. Лысенко (стр.16-20)
Гаспарян Н. Д. Современные представления о механизме регуляции сократительной деятельности матки/ Н. Д. Гаспарян, Е. Н. Карева (стр.21-27)
Безнощенко Г. Б. Проблема оперированного органа в гинекологии/ Г. Б. Безнощенко (стр.28-33)
Никольская И. Г. Пиелонефрит и беременность. Этиология, патогенез, классификация, клиническая картина, перинатальные осложнения/ И. Г. Никольская [и др.] (стр.34-36)
Крамарский В. А. Основные факторы риска развития неполноценности рубца на матке после кесарева сечения/ В. А. Крамарский, Л. И. Машакевич, В. Н. Дудакова (стр.37-39)
Подзолкова Н. М. Клинические и патогенетические аспекты неразвивающейся беременности/ Н. М. Подзолкова [и др.] (стр.40-44)
Каранашева А. Х. Репродуктивное здоровье пациенток после односторонней аднексэктомии/ А. Х. Каранашева, В. Е. Радзинский, А. О. Духин (стр.45-48)
Махмудова Г. М. Сравнительная оценка некоторых видов гормономодулирующей терапии у женщин после оперативного лечения генитального эндометриоза/ Г. М. Махмудова (стр.49-51)
Артымук Н. В. Гипоталамический синдром и постменопауза/ Н. В. Артымук, А. В. Ушаков (стр.52-54)
Донченко Л. А. Влияние йоддефицита на уровень тиреоидных гормонов в сыворотке крови беременных женщин и в плаценте/ Л. А. Донченко [и др.] (стр.55-57)
Бугрова Т. И. Диагностика и лечение гиперпластических процессов репродуктивной системы у женщин, работающих на АЭС/ Т. И. Бугрова (стр.58-61)
Савельева Г. М. Достижения и нерешенные вопросы перинатальной медицины/ Г. М. Савельева (стр.62-65)
Муслимова С. Ю. Минилапаротомия в хирургическом лечении опухолей и опухолевидных образований яичников у девочек и девушек-подростков/ С. Ю. Муслимова, У. Р. Хамадьянов (стр.66-71)
Памяти профессора Соломона Натановича Хейфеца (стр.72)
Интересные статьи :
Найти похожие


5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рунихина Н. К., Шарашкина Н. В., Ларина В. Н., Барт Б. Я.
Заглавие : Особенности когнитивного статуса у женщин с артериальной гипертензией в период постменопаузы
Место публикации : Акушерство и гинекология. - 2013. - № 1. - С. 70-75 (Шифр АР6/2013/1)
Предметные рубрики: женский
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Біскупська Н. Б., Савченко І. П., Вибирана Р. Й.
Заглавие : Особливості артеріальної гіпертензії у жінок з метаболічним синдромом у постменопаузальному періоді
Параллельн. заглавия :Features of arterial hypertension in women with metabolic syndrome in the postmenopausal period
Место публикации : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2019. - N 2. - С. 25-31 (Шифр АУ37/2019/2)
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY
Аннотация: Мета дослідження – вивчення добового профілю артеріального тиску (АТ) та виявлення його взаємозвʼязків із компонентами метаболічного синдрому (МС) у пацієнток в постменопаузальному періоді. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок у період постменопаузи. Всіх обстежуваних цієї когорти розподілено на дві групи – з наявністю МС та без нього. У дослідження включено також 30 пацієнток фертильного віку без ознак менопаузи. Проводили визначення антропометричних даних, добове моніторування АТ (ДМАТ) за допомогою кардіомонітора «Кардіотехніка-4000 АД», біохімічного аналізу крові з вивченням ліпідограми та рівня глюкози. Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз отриманих даних показав, що у пацієнток у постменопаузальному періоді існує взаємозв’язок показників ДМАТ з андроїдним типом перерозподілу жирової тканини, гіпертригліцеридемією та гіперглікемією, що спричиняє негативний вплив на показники АТ і прогноз артеріальної гіпертензії в контексті розвитку ймовірних ускладнень та приєднання ішемічної хвороби серця. Висновок. У пацієнток у постменопаузальному періоді з МС при ДМАТ реєструються вищі денні, нічні та середньодобові показники як САТ, так і ДАТ, порівняно з хворими без МС; у них виявлено вищі показники навантаження тиском для САТ і ДАТ. У фертильному віці для жінок характерний сприятливіший перебіг артеріальної гіпертензії (АГ)The aim of the study – investigation of the daily profile of blood pressure (BP) and identification of its relationship with the components of metabolic syndrome in patients in the postmenopausal period. Materials and Methods. 60 postmenopausal women were examined. All of these cohorts were divided into two groups – with or without MS. The study also included 30 patients of fertile age without signs of menopause. The anthropometric data were determined, the daily monitoring of blood pressure (DMBP) with the help of cardio monitor "Kardiotehnika-4000 AD", biochemical analysis of blood with analysis of lipidograms and glucose level. Results and Discussion. The analysis of the obtained data showed that in patients in the postmenopausal period, there is a correlation between indicators of DMBP with android type of redistribution of adipose tissue, hypertriglyceridemia and hyperglycemia, which causes a negative impact on the indicators of blood pressure and the progression of coronary heart disease. Сonclusion. Patients in postmenopausal period with MS with DMBP have higher daytime, nighttime, and daily average rates of both SBP and DBP compared with patients without MS; they found higher pressure load rates for SBP and DBP. In fertile age, women have a more favorable course of hypertension
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Прокофьева Е. Б., Автандилов А. Г.
Заглавие : Изменение эндотелиальной функции у женщин с артериальной гипертензией в до- и постменопаузальном периоде
Место публикации : Российский кардиологический журнал. - 2012. - № 6. - С. 24-28 (Шифр РР9/2012/6)
Предметные рубрики: Эндотелий сосудистый-- женск-- патолог-- патофизиол
Гипертензия-- женск
Постменопауза-- физиол
Пременопауза-- физиол
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ларёва Н. В., Говорин А. В.
Заглавие : Психосоматические взаимосвязи у женщин в постменопаузе
Место публикации : Терапевтический архив. - 2013. - T. 85, № 3. - С. 86-89 (Шифр ТР8/2013/85/3)
Предметные рубрики: женский
MeSH-главная: ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Местные эстрогены: не только для лечения,
Место публикации : Репродуктивная эндокринология. - 2013. - № 3. - С. 46-50 (Шифр РУ6/2013/3)
Предметные рубрики: Овестин-- тер прим
MeSH-главная: ЭСТРОГЕНЫ -- ESTROGENS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ЭСТРОГЕНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- ESTROGEN REPLACEMENT THERAPY
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мамиконян И. О., Саркисов С. Э., Саттаров Ш. Н., Бойко М. А. , Гюрджян С. А.
Заглавие : Тамоксифен-ассоциированная патология эндометрия и возможности ее коррекции (обзор)
Место публикации : Акушерство и гинекология. - 2013. - № 3. - С. 33-37 (Шифр АР6/2013/3)
MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
ТАМОКСИФЕН -- TAMOXIFEN
ЭНДОМЕТРИЯ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ENDOMETRIAL NEOPLASMS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)