Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (20)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>K=постменопауза<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 373
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бутова Т. С.
Назва : Cag поліморфізм гена андрогенового рецептора у жінок в постменопаузі, хворих на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет
Паралельн. назви :Cag polymorphism receptor gene androgens in postmenopausal women with hypertension and diabetes
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2016. - N 4. - С. 20-24 (Шифр ЗУ17/2016/4)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
РЕЦЕПТОРЫ АНДРОГЕНОВ -- RECEPTORS, ANDROGEN
ДИГИДРОТЕСТОСТЕРОН -- DIHYDROTESTOSTERONE
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
Анотація: Дослідити зв'язок між CAG-повторами гена AR та рівнем дигідротестостерону (ДГТ) у сироватці крові у жінок у постменопаузі (ПМ), хворих на цукровий діабет (ЦД) 2 типу та артеріальну гіпертензію (АГ). 106 жінок у ПМ були поділені на групи: до 1 входило 30 хворих на ЦД 2 типу; до 2 – 34 хворих на АГ 2–3 ступеня; до 3 – 42 хворих на АГ 2–3 ступеня та ЦД 2 типу, до групи контролю – 31 жінка. У всіх жінок імуноферментним способом вимірювали рівень ДГТ в сироватці крові, виділяли геном ДНК з лейкоцитів крові, проводили ідентифікацію кількості САG-повторів у гені AR методом ПЦР. CAG-повтори спостерігали у 96 (70,07±3,91 %) з 137 випадків. Мінімальне число CAG-повторів дорівнювало 14, максимальне – 28, поширеність алелів гена AR була достовірно різною залежно від груп пацієнток. З метою визначення впливу поліморфізму гена AR на ризик розвитку захворювання було проведено порівняльний аналіз довжини алелей між групами спостереження за допомогою показника SBM. За критичне значення кількості CAG-повторів було взято 22 повтори. Між показниками рівня ДГТ і CAG-повторами серед всіх груп спостерігається прямий кореляційний зв’язок. АГ як супутня хвороба негативно впливає на перебіг ЦД 2 типу у жінок у ПМ, що виражається у більшому підвищенні рівня ДГТ у венозній крові у групі хворих з коморбідною патологією, ніж у хворих на ЦД 2 типу. Виявлено зв'язок між рівнем ДГТ у плазмі крові та кількістю CAG-повторів у жінок у ПМ, більш сильний кореляційний зв'язок був між ДГТ і «довгими» алелями гена AR у групі з коморбідною патологією (АГ з ЦД 2 типу). Наявність збільшеної кількості CAG-повторів у гені AR можна розцінювати як предиктор розвитку та прогресії АГ у жінок з ЦД 2 типу у ПМ
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Garashova M. A., Aliyeva E. M., Mammadova L. C., Bayramova E. V.
Назва : Clinical and diagnostic evidence of benign endometrial pathology in postmenopausal patients
Паралельн. назви :Клініко-діагностичні ознаки доброякісної патології ендометрія у пацієнток у постменопаузі
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 6. - С. 63-68 (Шифр РУ16/2024/6)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: The objective: to study clinical and diagnostic features of the benign endometrial conditions in the postmenopausal women. Materials and method. 64 postmenopausal patients with various severity of postmenopausal vaginal bleeding were examined. All patients underwent clinical, radiological, laboratory and histological examinations, reproductive history data and body mass index indicators were evaluated. Of them 33 persons were diagnosed with complex endometrial hyperplasia without atypia, 16 women – endometrial polyp and 15 women – hyperplasia with atypia. Routine gynecological examination including abdominal and pelvic examination following transvaginal ultrasound examination for the determination of the uterine and ovarian volume as well, as the endometrial thickness were conducted. Patients included in the study underwent computer tomography and magnetic resonance imaging as indicated. All patients with endometrial pathology underwent endometrial biopsy by standard dilatation and curettage or Pipelle-biopsy with histological examination of the obtained material. The concentrations of follicle-stimulating hormone (FSH), luteinizing hormone (LH), dehydroepiandrosterone sulfate (DHEA-S), estradiol, estrone, progesterone, prolactin, and testosterone were determined in blood serum. Results. It was confirmed that in 87,5% of cases endometrial hyperplasia manifested with vaginal bleeding. Endometrial thickness in examined persons ranged from 14.1±1.6 mm in patients with atypical endometrial hyperplasia to 21.3±4.8 mm in patients with complex endometrial hyperplasia without atypia. The study of blood levels of hormones found that postmenopausal patients with endometrial hyperplasia have lower FSH concentration, LH/FSH ratio, estradiol, testosterone levels, with significantly high values of prolactin, DHEA-S and estrone. During the postmenopausal period, hyperplasia was developed in 10% of cases by the presence of bleeding, and 86.2% of cases by the presence of blood spotting. Conclusions. The study suggests that high body mass index, numerous artificial abortions, high blood levels of estrone, DHEA-S and prolactin as well as increased thickness of endometrium influence the frequency of endometrial hyperplasia in postmenopausal womenМета дослідження: вивчення клініко-діагностичних особливостей доброякісних захворювань ендометрія у жінок у постменопаузі. Матеріали та методи. Обстежено 64 жінки у постменопаузі з різним ступенем тяжкості постменопаузальних вагінальних кровотеч. У всіх пацієнток проведено клінічне, рентгенологічне, лабораторне та гістологічне дослідження ендометрія, оцінювали дані репродуктивного анамнезу та показники індексу маси тіла. З них у 33 жінок діагностовано комплексну гіперплазію ендометрія без атипії, у 16 – поліп ендометрія і у 15 жінок – гіперплазію з атипією. Проводили рутинне гінекологічне обстеження, що включало огляд органів черевної порожнини і малого таза, трансвагінальне ультразвукове обстеження для визначення об’єму матки та яєчників, а також товщини ендометрія. Пацієнткам, включеним до дослідження, за показаннями виконували комп’ютерну та магнітно-резонансну томографію. Усім жінкам із патологією ендометрія проводили біопсію ендометрія стандартним методом дилатації та вишкрібання або Pipelle-біопсію з подальшим гістологічним дослідженням отриманого матеріалу. У сироватці крові визначали концентрації фолікулостимулювального гормону (ФСГ), лютеїнізуючого гормону (ЛГ), дегідроепіандростерон-сульфату (ДГЕА-С), естрадіолу, естрону, прогестерону, пролактину і тестостерону. Результати. Підтверджено, що у 87,5% випадків гіперплазія ендометрія проявляється вагінальними кровотечами. Товщина ендометрія в обстежених коливалася від 14,1±1,6 мм у пацієнток з атиповою гіперплазією ендометрія до 21,3±4,8 мм у пацієнток з комплексною гіперплазією ендометрія без атипії. Дослідження гормонального фону крові продемонструвало, що у пацієнток з гіперплазією ендометрія у постменопаузі знижені рівень ФСГ, співвідношення ЛГ/ФСГ, концентрація естрадіолу, тестостерону за достовірно високих значень пролактину, ДГЕА-С та естрону. У постменопаузальний період гіперплазія розвивалася у 10% випадків за наявності кровотеч, а у 86,2% випадків відзначено незначні кров’янисті виділення. Висновки. Результати дослідження свідчать про те, що високий індекс маси тіла, численні штучні аборти, високі рівні естрону, ДГЕА-С і пролактину у крові, а також збільшена товщина ендометрія впливають на частоту розвитку гіперплазії ендометрія у жінок у постменопаузальний періо
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бенюк В. О., Курочка В. В., Олешко В. Ф., Момот А. А.
Назва : Cучасний комплексний підхід у лікуванні атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку
Паралельн. назви :Modern integrated approach in the treatment of atrophic vaginitis in women of menopausal age
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 51-56 (Шифр РУ16/2022/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ВАГИНИТ АТРОФИЧЕСКИЙ -- ATROPHIC VAGINITIS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: оцінювання клінічної ефективності лікування атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку за допомогою комбінованої терапії, до складу якої входять вагінальні свічки з вмістом гіалуронової кислотиПроведене дослідження доводить високу ефективність свічок з вмістом гіалуронової кислоти у комплексному лікуванні атрофічного вагініту у жінок менопаузального віку, які подовжують міжрецидивний період та зменшують вираженість клінічної симптоматики рецидивів захворюванняThe objective: to evaluate the clinical effectiveness of treatment of atrophic vaginitis in menopausal women using combined therapy, which includes vaginal suppositories with hyaluronic acidThe conducted study proves the high efficiency of suppositories containing hyaluronic acid in the complex treatment of atrophic vaginitis in women of menopausal age, which prolong the inter-recurrence period and reduce the severity of the clinical symptoms of disease recurrences
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Benyuk V., Goncharenko V., Zabudskyi O.
Назва : Features of the post-operating period after the endometrial ablation in post-menopausal aged women with hyperplastic processes of endometrium
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 60-63 (Шифр ЗУ3/2019/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: The paper presents the results of surgical treatment of 45 postmenopausal women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia. The objective: is to establish the features of the postoperative period depending on the method of endometrial ablation in postmenopausal patients with endometrial hyperplastic processes. Materials and methods. The study included 45 women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia: 25 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who were treated with hysteroscopic monopolar ablation of the endometrium and 20 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who underwent radiowave endometrial ablation. In the postoperative period, on 3, 7 days and after 1, 3, 6, 12, 24 months, the complaints, the general condition, the nature of the discharge from the genital tract were evaluated, gynecological examination with ultrasound examination of the pelvis were provided, office hysteroscopy or endometrial aspiration from the uterus were provided according to indications. Results. It is advisable to recommend endometrial ablation for the patients with non-atypical forms of postmenopausal endometrial hyperplasia as an alternative to hormonal treatment or hysterectomy. The efficiency of radiowave ablation of the endometrium with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 85.0%. The effectiveness of monopolar hysteroscopic ablation of the endometrium in women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 96.0%. In the case of recurrence of the endometrial hyperplastic process (bleeding, thickening of the M-echo according to ultrasound data), hysteroscopy is shown with mandatory hystopathological studies and diagnosis verification. Conclusions. After ablation of the endometrium, follow-up is advisable for two years. The method of choice for follow-up observation of the state of the endometrium of the uterus in women after endometrial ablation is transvaginal ultrasound, which is performed after 1, 3, 6, 12 and 24 months of observationУ статті представлено результати оперативного лікування 45 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абляції ендометрія у хворих постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія. Матеріали та методи. У дослідження було включено 45 жінок з неатиповою формою гіперплазії ендометрія: 25 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена гістероскопічна монополярна абляція ендометрія, та 20 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена радіохвильова абляція ендометрія. У післяопераційний період на 3, 7-й день та через 1, 3, 6, 12, 24 міс проводили оцінювання скарг, загального стану, характер виділень зі статевих шляхів, гінекологічний огляд з УЗ-дослідженням малого таза, за показаннями - офісну гістероскопію або аспірацію ендометрія з порожнини матки. Результати. Хворим постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія як альтернативу гормонального лікування або гістеректомії доцільно рекомендувати абляцію ендометрія. Ефективність радіохвильової абляції ендометрія при неатипових формах гіперплазії ендометрія становить 85,0%. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок з неатиповими формами гіперплазії ендометрія становить 96,0%. У випадку рецидиву гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов’язковим патогістологічним дослідженням та верифікацією діагнозу. Заключення. Після абляції ендометрія доцільна диспансеризація протягом двох років. Методом вибору для диспансерного спостереження за станом ендометрія матки у жінок після його абляції є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке необхідно проводити через 1, 3, 6, 12 та 24 міс спостереження
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Butina L. A., Shelestova L. P., Khancha F. A., Ostroukh A. L., Shahanov P. F.
Назва : Indicators of the immune system after correction of climacteric syndrome in women with uterine leiomyoma and endometrial hyperplasia
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 72-79 (Шифр ЗУ38/2020/5/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КЛИМАКТЕРИЧЕСКОГО ПЕРИОДА РАССТРОЙСТВА -- CLIMACTERIC DISORDERS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ПРЕМЕНОПАУЗА -- PREMENOPAUSE
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM
АДЪЮВАНТЫ ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ -- ADJUVANTS, IMMUNOLOGIC
Анотація: The objective: to evaluate the effectiveness of the correction of climacteric syndrome (CS) with the use the method of sequential prevention and treatment of CS in women with uterine leiomyoma (UL) and endometrial hyperplasia (EH) based on studies of indicators of the immune system. Materials and methods. On the basis of prognosis using a mathematical model some groups of women with UL and EH in the period of before and after menopause, with the risk of development of disorders in menopause were chosen and the state of the immune system before and after the correction of climacteric syndrome with the use the method of sequential prevention and treatment of CS were evaluated. The prevention of CS was carried out in 184 women aged 40 to 53 years with the presence of signs of UL and EH, in which after menstruation was delayed for 3–6 months, uterine bleeding and symptoms of CS were observed. These women underwent CS prevention for one year with the use of a contraceptive containing of the natural estrogen estradiol valerate and gestagen dienogest. The women were divided into groups depending on the presence or absence of signs of CS, UL and EH: women with UL and CS (n=60), women with UL without CS (n=37), women with EH and CS (n=37), women with EH without CS (n=25), women with CS without UL and EH (n = 25). Women with UL and CS who constituted the main group (n=60), additionally used an immunomodulator that contains meglumine acridonacetate and suppositories containing recombinant alpha interferon 2b. The control group consisted 50 women of the same age category without the presence of CS, UL and EH. After the prevention in 24 women of the main group (n=60), the menstrual function was recovered and the symptoms of CS disappeared. In remaining 36 women the menopause was developed and they amounted to 1 treatment-and-prophylactic (1-T-P) group of women who were prescribed the treatment complex developed and proposed by us. In these women we investigated the effectiveness of the correction of climacteric syndrome with the use the method of sequential prevention and treatment of symptoms of CS. The treatment of CS, which included a complex of drugs: a combined herbal preparation containing cimicifuga, a preparation from the microalgae Spirulina platensis, pectin and a drug with the active substance mebicar, was carried out for one year in 193 women aged 48 to 60 years. These women consisted of women with UL and CS after prophylaxis – 1 treatment-and-prophylactic (1-T-P) group (n=36), of women without prior prevention: women with UL, CS and natural menopause – 1-treatment (1-T) group (n=31), women of 2 – treatment (2-T) group with UL without CS (n=40), women of 3 – treatment (3-T) group with EH and CS (n=25), women of 4 – treatment (4-T) group with EH without CS (n=27), women of 5 – treatment (5-T) group with CS without UL and EH (n=34). The control group consisted of 35 women of the same age category without the presence of UL, EH and CS. The signs of uterine leiomyoma (UL) and endometrial hyperplasia (EH) were determined according to ultrasound examination of the uterine and the results of histological investigations of the endometrium. The intensity of the symptoms of CS was evaluated using a modified Cooperman index (MCI). To assess the effectiveness of correction of CS in women with UL and EH by an enzyme immunoassay, the level of Ig A, G, M, interleukins 1 and 2 (IL-1, IL-2) of tumor necrosis factor (TNF) was studied before and after the use of prevention and treatment of CS. Group comparisons were performed using the angular Fischer transform. Parametric indicators at normal distribution were compared using Student’s t criterion. In the work, their quantitative values are given in the form of arithmetic mean and its error. Results. After the treatment in women with EH and CS (n=25) in women with CS without UL and EH (n=34) indicators of humoral immunity IgA, IgM, IgG, IL-1, IL-2 and TNF did not significantly differ from those in healthy women in the menopause (р0,05). In women after consistent prevention and treatment of CS of 1 T-P group (n=36), we observed the increase of the level of IgA for 29%, IgM for 25%, decrease the level of IL-1 to 1,3 times, and TNF level – to 1,8 times. In women without prophylaxis of CS of 1-T group (n=31) we observed the increase of the level of IgA for 25%, IgM for 19%, compared with the indicators before the treatment (р0.05), and the IgG and TNF level after the treatment does not differ from the indicators in healthy women in the menopause (р0.05), the level of the IL-1 remained to 1,6 times higher compared with healthy women (р0.05). The consistent use of prevention and treatment by our worked out method allows to reduce the intensity of CS in women with UL and CS after prevention (nМета дослідження: оцінювання ефективності корекції клімактеричного синдрому (КС) шляхом застосування методу послідовної профілактики та лікування КС у жінок з лейоміомою матки (ЛМ) та гіперплазією ендометрія (ГЕ) на підставі дослідження показників імунної системиКорекція КС шляхом застосування запропонованого методу послідовної профілактики та лікування дозволяє зменшити інтенсивність симптомів КС у жінок з ЛМ та КС за даними МІК в 1,26–1,39 разу, відновити показники гуморальної ланки імунної системи і попередити виснаження факторів протипухлинного захисту
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Vaskiv O. V., Grigorenko А. P., Horbatiuk О. G., Shatkovska A. S., Binkovska A. N.
Назва : Peculiarities of hormonal homeostasis in perimenopausal and postmenopausal women with menopausal disorders
Паралельн. назви :Особливості гормонального гомеостазу у жінок перименопаузального та постменопаузального віку з клімактеричними порушеннями
Місце публікування : Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 35. - С. 43-47 (Шифр ВУ45/2019/35)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПЕРИМЕНОПАУЗА -- PERIMENOPAUSE
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
Анотація: According to WHO, now on the planet 46% of women are over the age of 45 years, among women in Ukraine – this is almost half (13.2 million). Of these, 46-68% suffer from climacteric syndrome. An increase in the duration of a healthy life and prolongation of the age of working capacity acquire not only medical, but also socio-economic significance, both in Ukraine and in other European countries. Therefore, the aim of the study was a comprehensive (involving pituitary, ovarian, adrenal and thyroid hormones) hormonal examination of women of peri- and postmenopausal age with menopause syndrome to identify the most likely hormonal predictors of this pathology. For this purpose, 64 women of perimenopausal and postmenopausal age with menopause and 42 healthy women of the same age categories had a study of the concentration of pituitary (LH, FSH, prolactin), ovarian hormones (estradiol, progesterone, testosterone), thyroid hormones (TSH, triiodothyronine (T3), thyroxine (T4)) and adrenal glands (DHEA-s, cortisol) in blood plasma. Hormones were determined using a set of test systems from “Immunotech” (Czech Republic-France) using the radio-immune method. Comparisons of the quantitative data of the two related groups (before and after treatment) were made using Wilcoxon signed rank test. When differences were detected, pairwise group comparisons were performed using the Mann-Whitney test. In women of perimenopausal and postmenopausal age with menopause syndrome, compared with healthy women of the same age groups, a significant increase in gonadotropin levels (LH by 3.7 and 3.0 times, respectively; FSH by 1.6 and 1.9 times) and a decrease indicator of prolactin in 1.5 and 1.2 times; estradiol 1.2 and 2.2 times and testosterone 2.9 and 2.4 times. A significant decrease in progesterone by 1.9 times occurred only in the group of postmenopausal women with menopause syndrome. In women of perimenopausal and postmenopausal age of the main group, a significant decrease was found in comparison with the control of DHEA-s levels by 1.3 times and 2.2 times, respectively; cortisol 1.2 and 2.0 times; TSH is 2.6 times and 2.0 times, respectively, however, thyroxine tended to increase (the probability p0.05 was valid only for women of perimenopausal age). Thus, in postmenopausal women with menopausal syndrome, hormonal imbalance is more pronounced, indicating a deep atrophy of hormone-dependent tissue receptors and, as a result, a deepening of involutive processesЗа даними ВООЗ зараз на планеті 46 % жінок перебувають у віці старше 45 років, серед жінок України – це майже половина (13,2 мільйона). З них 46-68 % страждають на клімактеричний синдром. Збільшення тривалості здорового життя та пролонгування віку працездатності набувають не тільки медичного, а й соціально-економічного значення, як в Україні, так і в інших європейських країнах. Тому, метою дослідження було комплексне (з залученням гіпофізарних, яєчникових, наднирникових та тиреоїдних гормонів) гормональне обстеження жінок пери- та постменопаузального віку з клімактеричним синдромом для виявлення найбільш вірогідних гормональних предикторів даної патології. Для цього у 64 жінок перименопаузального та постменопаузального віку з клімактеричними порушеннями та у 42 здорових жінок цих же вікових категорій було виконано дослідження концентрації гіпофізарних (ЛГ, ФСГ, пролактину), яєчникових гормонів (естрадіолу, прогестерону, тестостерону), гормонів щитоподібної залози (ТТГ, трийодтиронину (Т3), тироксину (Т4)) та наднирників (ДГЕА-с, кортизолу) в плазмі крові. Гормони визначали за допомогою набору тест-систем фірми “Immunotech” (Чехія-Франція) радіоімунним методом. Порівняння кількісних даних двох пов’язаних груп (до та після лікування), здійснили за допомогою непараметричного критерію Вілкоксона для парних вибірок. При виявленні різниці виконували попарні порівняння груп за допомогою критерію Манна-Уітні. У жінок перименопаузального та постменопаузального віку з клімактеричним синдромом порівняно зі здоровими жінками аналогічних вікових груп було виявлено достовірно підвищені рівні гонадотропінів (ЛГ у 3,7 та 3,0 рази, відповідно; ФСГ у 1,6 та 1,9 разів) та знижені показники пролактину у 1,5 та 1,2 рази; естрадіолу у 1,2 та 2,2 рази та тестостерону у 2,9 та 2,4 рази. Достовірне зниження прогестерону в 1,9 рази мало місце лише у групі жінок постменопаузального віку з клімактеричним синдромом. У жінок перименопаузального та постменопаузального віку основної групи встановлено достовірне зниження (порівняно з контролем) рівня ДГЕА-с - в 1,3 та 2,2 рази, відповідно; кортизолу у 1,2 та 2,0 рази; ТТГ у 2,6 та 2,0 рази. Разом із тим, тироксин мав тенденцію до підвищення (р0,05 було дійсно лише для жінок перименопаузального віку). Таким чином, у жінок постменопаузального віку з клімактеричним синдромом гормональний дисбаланс є більш вираженим, що свідчить про глибоку атрофію рецепторів гормоно-залежних тканин і, як наслідок, поглиблення інволютивних процесів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Safarova S. S.
Назва : Polycystic ovary syndrome and bone turnover in postmenopausal women
Паралельн. назви :Синдром полікістозних яєчників і кістковий обмін у жінок у постменопаузі
Місце публікування : Проблеми ендокринної патології. - 2024. - № 3. - С. 31-37 (Шифр ПУ17/2024/3)
Примітки : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-головна: ПОЛИКИСТОЗНОГО ЯИЧНИКА СИНДРОМ -- POLYCYSTIC OVARY SYNDROME
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Анотація: Considering the metabolic and hormonal changes associated with polycystic ovary syndrome (PCOS), their potential affect bone health has been proposed. The aim of the current study was to evaluate the effect of several hormonal and metabolic alterations associated with polycystic ovary syndrome on bone in postmenopausal women. Materials and methods: The study included 56 patients with PCOS and 42 women without this disease aged 50–65 years. Dual-energy X-ray absorptiometry was used to measure bone mineral density (BMD) of the lumbar spine and femoral neck. Serum levels of amino-terminal propeptide of procollagen 1 (P1NP) and carboxy-terminal telopeptide of type I collagen (b-CTx), as well as levels of parathyroid hormone (PTH), vitamin D (25(OH)D3), anti-Mullerian hormone (AMH), insulin, testosterone (T), 17-hydroxyprogesterone (17-OHP), dehydroepiandrostenedione sulfate (DHEAS), follicle stimulating hormone, luteinizing hormone, and estradiol were determined. The HOMA-IR index and anthropometric indicators were calculated. Statistical data were analyzed by nonparametric testing using BioStat Pro 6.2.2.0 software (AnalystSoft Inc., Walnut, USA). Quantitative data are presented as median and quartiles 1 and 3 (Me [Q1; Q3]); The significance of intergroup differences was established using the Mann–Whitney U test (p0.05). To identify relationships between indicators, a univariate analysis was carried out with the calculation of the Spearman rank correlation coefficient (r). Results. Women with PCOS had late-onset menopause (pЗважаючи на метаболічні та гормональні перебудови, пов'язані із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ), виникає припущення про їх потенційний вплив на здоров'я кісток. Метою даного дослідження було оцінити вплив певних гормональних та метаболічних змін, пов'язаних із синдромом полікістозних яєчників, на кістки у жінок у період постменопаузи. Матеріали та методи. До дослідження було включено 56 пацієнток із СПКЯ та 42 жінки без даного захворювання у віці 50-65 років. Двоенергетичну рентгенівську абсорбціометрію використовували для вимірювання мінеральної щільності кістки (МЩК) поперекового відділу хребта та шийки стегна. За допомогою імуноферментних методів у сироватці крові визначали: аміно-кінцевий пропептид проколагену 1 (P1NP) і карбокси-кінцевий телопептид колагену типу I (b-CTх), а також паратиреоїдний гормон (ПТГ), вітамін D (25(ОН)D3), антимюллерів гормон (АМГ), інсулін, тестостерон (Т), 17-гідроксипрогестерон (17-OHP), дегідроепіандростендіон-сульфат (DHEAS), лютеїнізуючий і фолікулостимулюючий гормони та естрадіол. Розраховували індекс HOMA-IR та антропометричні показники. Статистичні дані аналізували за допомогою непараметричного тестування з використанням програмного забезпечення BioStat Pro 6.2.2.0 (AnalystSoft Inc., Walnut, США). Кількісні дані представлені у вигляді медіани та квартилів 1 і 3 (Me [Q1; Q3]); Достовірність міжгрупових відмінностей встановлювали за U-критерієм Манна–Уітні (p0,05). Для виявлення зв’язків між показниками проводили однофакторний аналіз з розрахуванням коефіцієнту рангової кореляції Спірмана (r). Результати. У жінок із СПКЯ виявлено пізніший вік настання менопаузи (р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Zhuravlyova L. V., Butova T. S., Filonenko M. V., Volobuieva I. A.
Назва : The association of lipid spectrum with the esrl gene polimorphism in postmenopausal women with arterial hypertension and type 2 diabetes mellitus [Electronic resource]
Місце публікування : Профилактическая и клиническая медицина. - 2016. - № 4. - С. 72-79 (Шифр ПР55/2016/4)
Форма і об'єм ресурсу: Электрон. журн.
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mykhailovska N. S., Stetsiuk I. O.
Назва : The indicators of the bone tissue mineralization abnormalities in women with coronary artery disease in the post-menopausal period
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2018. - Том 15, N 2. - С. 136-141 (Шифр ПУ40/2018/15/2)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ОСТЕОПОРОЗ ПОСТКЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ -- OSTEOPOROSIS, POSTMENOPAUSAL
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
КАЛЬЦИФИКАЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- CALCIFICATION, PHYSIOLOGIC
Анотація: Objective. To determine the indicators of the bone mineral density (BMD) abnormalities in women with coronary artery disease (СAD) in the post-menopausal period. Methods. An open cross-sectional study in parallel groups involved 80 women with coronary artery disease (CAD): stable exertional angina of II-III functional class (mean age 64.59 ± 1.02 years). Depending on the degree of BMD they were divided into 3 groups: group 1 - 19 CAD women with normal BMD; group 2 - 27 CAD women with osteopenia; group 3 - 34 CAD women with osteoporosis. The control selected group consisted of 11 healthy women of the corresponding age. With the help of ultrasound densitometry, FRAX algorithm and bone biomarkers levels assessment we investigated structural and functional state of the bone tissue. Results. It was acknowledged that in women with CAD in the postmenopausal period, depending on the severity of BMD loss, there is a significant decrease in the T- and Z-criteria and an increase in the 10-year risk of developing osteoporosis fractures. The development of postmenopausal osteoporosis (PMOS) combined with CAD was accompanied with an increase in the level of inflammation, neoangiogenesis and bone remodeling biomarkers (osteoprotegerin, ostecalcin, VEGF-A), which also have multi-directional correlative interrelationships with the structural and functional indicators of the BMD state (T, Z-criterion, 10-year risk of osteoporosis fractures). ROC-analysis results show the cut-off values at the osteopenia and osteoporosis stage for osteoprotegerin level equal to 223.76 pg/ml and 224.44 pg/ml; for osteocalcin level - 15.89 ng/ml and 16.71 ng/ml, for VEGF-A level - 112.52 pg/ml and 123.31 pg/ml correspondingly. Conclusions. The levels of osteoprotegerin and/or ostecalcine and/or VEGF-A can be used as a screening method for early diagnosis of BMD loss and stratification of patients in the category of increased risk of osteopenia and osteoporosis.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Mykhailovska N. S., Stetsiuk I. O.
Назва : The interrelationship between the cardiovascular remodeling indicators and the state of bone mineral density in women with coronary artery disease
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2019. - Том 16, N 1. - С. 53-59 (Шифр ПУ40/2019/16/1)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
ОСТЕОПОРОЗ -- OSTEOPOROSIS
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
Анотація: Objective. To determine the peculiarities of the interrelationship between the cardiovascular remodeling indicators and the state of bone mineral density (BMD) in women with coronary artery disease (CAD). Methods. A double open cross-sectional monocentric clinical study in parallel groups involved 115 women in postmenopausal period with coronary artery disease (CAD): stable exertional angina of II–III functional class. Depending on the BMD state they were divided into 3 groups: group 1 – 24 patients with normal BMD; group 2 – 34 patients with osteopenia; group 3 – 44 patients with osteoporosis. The BMD state was assessed with the help of ultrasound densitometry combined with FRAX algorithm. The structural and functional parameters of the heart and blood vessels were determined using the two-dimensional echocardiography and pulsed-wave Doppler imaging. Results. It was established that in women with CAD there was a significant decrease in T- and Z-criteria and an increase in the 10-year risk of developing of osteoporosis fractures, depending on the severity of BMD loss. The presence of postmenopausal osteoporosis in women with coronary artery disease was associated with a significant increase in thickness of the intima-media complex of the right and left common carotid artery (by 14.94 % and 15.56 % respectively), LV PWd (by 9.26 %), and LV Myocardial stiffness index (by 40.00 %), decreased LV EF (by 8.77 %), development of the LV diastolic dysfunction by the type of the impaired relaxation (in 80.76 %), formation of predominantly concentric hypertrophy of LV (in 68.18% of cases) and an increase in the incidence of LV eccentric hypertrophy compared to patients with normal BMD (11.36 % vs. 4.17 %; ?2 = 4.267; df = 1; P 0.05). In women with coronary artery disease and BMD abnormalities, the number of patients with heart valves calcification was significantly higher: 60.00 % in the group with osteopenia, 77.42 % in the group with osteoporosis in comparison with 28.58 % in the group with normal BMD; there was an increase in the incidence of calcinosis identification in two or more heart valves. The existence of a correlative dependence was established between T-and Z-criteria of the radial bone and LV EF (r Мета роботи – визначити особливості взаємозв’язку показників кардіоваскулярного ремоделювання зі станом мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) у жінок з ішемічною хворобою серця (ІХС). Матеріали та методи. До подвійного відкритого, поперечного, моноцентрового клінічного дослідження в паралельних групах залучили 115 жінок у постменопаузальному періоді з діагнозом ІХС: стабільна стенокардія напруження ІІ–ІІІ ФК. Залежно від стану МЩКТ пацієнток поділили на 3 групи: 1 група – 24 хворих із нормальними показниками МЩКТ, 2 група – 34 пацієнти з остеопенією, 3 група – 44 особи з остеопорозом. Стан МЩКТ вивчили за допомогою ультразвукової остеоденситометрії та алгоритму FRAX. Структурно-функціональні показники серця та судин визначали за допомогою двовимірної ехокардіоскопії та імпульсно-хвильової доплерографії. Результати. У жінок з ІХС спостерігали вірогідне зниження Т- та Z-критерію та збільшення 10-річного ризику розвитку остеопорозних переломів залежно від ступеня порушень МЩКТ. Наявність постменопаузального остеопорозу в жінок з ІХС асоційована з вірогідним збільшенням КІМ правої та лівої ЗСА (на 14,94 % та 15,56 % відповідно), ТЗСЛШ (на 9,26 %) та індексу жорсткості міокарда ЛШ (на 40,00 %), зниженням ФВ ЛШ (на 8,77 %), розвитком діастолічної дисфункції ЛШ за типом порушення релаксації (у 80,76 %), формуванням переважно концентричної гіпертрофії ЛШ (у 68,18 %) та збільшенням частоти розвитку ексцентричної гіпертрофії ЛШ порівняно з хворими з нормальним станом МЩКТ (11,36 % проти 4,17 %; ?2 = 4.27; df = 1; p 0,05). Серед жінок з ІХС і порушеннями МЩКТ вірогідно переважала кількість хворих, які мають кальциноз клапанів серця: 60,00 % у групі з остеопенією, 77,42 % у групі з остеопорозом проти 28,58 % у групі з нормальними показниками МЩКТ; спостерігали збільшення частоти виявлення кальцинозу 2 і більше клапанів серця. Встановили наявність кореляційного взаємозв’язку між Т- та Z- критерієм променевої кістки та ФВ ЛШ (r
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60