Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (7)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ<.>)

Общее количество найденных документов : 88
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-88

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Свідерський Ю. Ю., Якимчук О. А.
Заглавие : Значення ультразвукової діагностики поверхневих вен нижніх кінцівок у виконанні радіочастотної абляції в амбулаторних умовах
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2022. - N 1. - С. 26-31 (Шифр ШУ1/2022/1)
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ЯЗВА -- LEG ULCER
ВЕНЫ -- VEINS
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи: встановити особливості ультрасонографічної картини поверхневої венозної системи при варикозній хворобі нижніх кінцівок для визначення тактичних і технічних заходів виконання радіочастотної абляції (РЧА) в амбулаторних умовах. Після ультразвукової діагностики встановлено, що із 928 обстежених хворих у 12 % (n=111) мала місце ізольована недостатність ПДВПВ, 53 % випадків (n=492) виявлено недостатність СФЗ та ПДВПВ та у 35 % (n=325) хворих недостатність тільки СФЗ. Діагностовано, що при збільшенні клінічних проявів хронічної венозної недостатності за класифікацією СЕАР, збільшується діаметр великої підшкірної вени в місці СФЗ. Так, у групі з 391 (42,1 %) хворих із С2 склав (9,1±2,3) мм, у 375 (40,4 %) пацієнтів із С3–С4, відповідно, (12,9±2,8) мм, а у 162 випадках (17,5 %) із С5–С6 велика підшкірна вена (ВПВ) має діаметр (13,3±3,52) мм. Виявлені ультрасонографічні особливості вплинули на вибір тактичних та технічних заходів при виконанні моно РЧА або в комбінації з іншими міні-інвазивними операціями, завдяки чому значно покращилися післяопераційні результати РЧА, зокрема, зменшилась кількість післяопераційних рецидивів варикозної хвороби.Цель работы : установить особенности ультрасонографической картины поверхностной венозной системы при варикозной болезни нижних конечностей для определения тактических и технических мероприятий выполнения радиочастотной абляции (РЧА) в амбулаторных условиях. После ультразвуковой диагностики установлено, что из 928 обследованных больных у 12% (n=111) имела место изолированная недостаточность ПДВПВ, 53% случаев (n=492) выявлена недостаточность СФЗ и ПДВПВ и у 35% (n=325) больных недостаточность только СФЗ. Диагностировано, что при увеличении клинических проявлений хронической венозной недостаточности по классификации СЕАР, увеличивается диаметр большой подкожной вены в месте СФЗ. Так, в группе с 391 (42,1%) больных с С2 составил (9,1±2,3) мм, у 375 (40,4%) пациентов с С3-С4, соответственно, (12,9±2,8) мм, а в 162 случаях (17,5%) с С5-С6 большая подкожная вена (ВПВ) имеет диаметр (13,3±3,52) мм. Выявленные ультрасонографические особенности повлияли на выбор тактических и технических мероприятий при выполнении моно РЧА или в комбинации с другими мини-инвазивными операциями, благодаря чему значительно улучшились послеоперационные результаты РЧА, в частности, уменьшилось количество послеоперационных рецидивов варикозной болезни.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гощинський В. Б., Мігенько Б. О., Свідерський Ю. Ю.
Заглавие : Про особливості підготовки хворих із венозною трофічною виразкою в амбулаторних умовах до виконання радіочастотної абляції вен
Параллельн. заглавия :On the peculiarities of preparation of patients with venous trophic ulcer in outpatient conditions for the performance of radiofrequency ablation of veins
Место публикации : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - С. 77-81 (Шифр ВУ80/2022/26/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM
ВАРИКОЗНАЯ ЯЗВА -- VARICOSE ULCER
КОЖИ ЯЗВА -- SKIN ULCER
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ИМПУЛЬСНАЯ РАДИОЧАСТОТНАЯ ТЕРАПИЯ -- PULSED RADIOFREQUENCY TREATMENT
Аннотация: Кількість хворих на венозну трофічну виразку постійно зростає. В той же час немає ефективного методу їх лікування в амбулаторних умовах. Це питання має принципове значення для скорочення терміну підготовки хворих до виконання радіочастотної абляції варикозних вен в амбулаторних умовах. Метою дослідження було дати клінічне обґрунтування використання ультразвукового дебрименту, Platelet Rich Plasma (PRP) та Platelet-Rich fibrin (PRF) для стимуляції процесу регенерації у венозній виразці в амбулаторних умовах, з метою підготовки хворих до виконання радіочастотної абляції варикозних вен (РЧА). Під спостереженням перебували 75 хворих із варикозною хворобою нижніх кінцівок у стадії декомпенсації (С6 за класифікацією СЕАР). Жінок було 49, чоловіків – 26, вік хворих становив 55±4,6 років. Тривалість існування венозних виразок була 2,1±06 роки. Середній розмір виразок – 4,5±1,7 см. Для очищення венозних виразок від некротичних мас був використаний ультразвуковий дебримент з наступною стимуляцією процесу регенерації в них шляхом застосування PRP та PRF терапії. Завдяки застосуванню ультразвукового дебрименту вдалося перевести хронічний запальний процес у гострий. Так, вже після першого сеансу ультразвукового дебрименту рани мають регенераторно-запальний характер, що підтверджено їх цитологічним дослідженням. Подальше застосування PRP та PRF, як місцевого фактору стимуляції процесу регенерації в венозній виразці, викликало перехід регенеративно-запального на регенеративний тип загоєння виразки. Завдяки подібному підходу до лікування венозних виразок вдалося скоротити терміни до операційної підготовки хворих у 1,87 рази. Лікування венозних виразок, що включає ультразвуковий дебримент – стимуляцію ранового процесу PRP та PRF з наступним виконанням операцій, направлених на ліквідацію причин виникнення декомпенсованої хронічної недостатності є перспективним напрямком в лікуванні варикозної хвороби в амбулаторних умовахThe number of patients with venous trophic ulcer is constantly growing. At the same time, there is no effective method of their treatment in outpatient conditions. This issue is of fundamental importance for reducing the period of preparation of patients for radiofrequency ablation (RFA)of varicose veins. The aim of the study. The purpose of the study was: to give a clinical justification for the use of ultrasound debridement, PRP and PRF therapy to stimulate the regeneration process in venous ulcers in outpatient settings, for the aim of prepare patients for the implementation of RFA varicose veins. Under observation were 75 patients with varicose veins of the lower extremities in the stage of decompensation (C6 according to the CEAP classification). There were 49 women, 26 men, 55±4.6 years old. The duration of existence of venous ulcers was 2.1±06 years. The average size of ulcers is 4.5±1.7 cm. Ultrasound debridement was used to purify venous ulcers from necrotic masses, followed by stimulation of the regeneration process in them through PRP and PRF therapy. Thanks to the use of ultrasound debridement, it was possible to translate the chronic inflammatory process into an acute one. So, after the first session of ultrasound debridement, the wounds are regenerative and inflammatory in nature, which is confirmed by their cytological examination. Further use of PRP and PRF as a local factor in stimulating the regeneration process in venous ulcer caused the transition of regenerative-inflammatory to regenerative type of ulcer healing. Thanks to this approach to the treatment of venous ulcers, it was possible to reduce the time for surgical training of patients by 1.87 times. Treatment of venous ulcers, including ultrasound debridement – stimulation of the wound process PRP and PRF followed by operations aimed at eliminating the causes of decompensated chronic insufficiency is a promising direction in the treatment of varicose veins in outpatient settings
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Терехов С. С.
Заглавие : Корекція маргинальних ясен фронтальної ділянки зубів
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 130 (Шифр УУ14/2022/3 спецвип.)
MeSH-главная: КОСТЬ И КОСТНЫЕ ТКАНИ -- BONE AND BONES
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
ДЕСНЫ -- GINGIVA
Аннотация: За даними авторів, на успіх і довговічність естетичних ортопедичних реставрацій у фронтальній ділянці зубів впливає стан маргинальних ясен. Ясенний край повинен бути без запальних процесів та правильної форми для досягнення естетичного результату. Тому актуальною є проблема техніки корекції маргинальних ясен, впливу обраної методики на естетично прийнятний результат. Лазерна корекція вважається сучасною та перспективною, проте методика потребує подальшого дослідження. Мета роботи: Провести аналіз результатів застосування лазерної корекції ясен, виділити критерії безпеки та ефективності даної методики
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Shmidt O. Yu., Volkov D. Ye., Brynza M. S., Uvarova K. H., Pavlova D. Yu.
Заглавие : Association of atrial fibrillation and atrial flutter with sick sinus syndrome: a review of the issue based on examples of clinical observations
Место публикации : Запоріз. мед. журн. - Запоріжжя, 2022. - Т. 24, N 2. - С. 240-247 (Шифр ЗУ40/2022/24/2)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРЕДСЕРДИЙ ТРЕПЕТАНИЕ -- ATRIAL FLUTTER
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
СИНУСНО-ПРЕДСЕРДНОГО УЗЛА СЛАБОСТИ СИНДРОМ -- SICK SINUS SYNDROME
Аннотация: Незважаючи на істотний прогрес у лікуванні пацієнтів із порушеннями серцевого ритму, фібриляція передсердь (ФП) залишається у світі однією з основних причин серйозних серцево-судинних подій. Метод першої лінії у лікуванні пацієнтів із ФП – радіочастотна абляція (РЧА). Втім, у деяких пацієнтів із ФП після РЧА виявляють ознаки синдрому слабкості синусового вузла (СССВ), що зумовлює необхідність ургентної або планової імплантації електрокардіостимулятора. Мета роботи – проаналізувати сучасні тенденції в лікуванні ФП і СССВ, а також причинно-наслідковий зв’язок РЧА при ФП і СССВ.Матеріали та методи. Проаналізували відомості світової фахової літератури, а також дані власних клінічних спостережень пацієнтів із ФП, яким виконали процедуру РЧА. Результати. За результатами аналізу даних запропоновано розрізняти три можливі групи причин, з яких у пацієнтів після РЧА, здійсненої для лікування ФП, може розвинутися СССВ: 1)органічні (пов’язані з дегенеративним фіброзом тканин синусового вузла, що відбувається під час старіння, або з іншими вихідними органічними змінами в синусовому вузлі), 2) функціональні (пов’язані з ремоделюванням тканин синусового вузла та тканини міокарда передсердь навколо синусового вузла, що викликане тривалим персистуванням ФП), 3) ятрогенні (пов’язані з впливом на синусовий вузол антиаритмічних препаратів або викликані власне процедурою абляції). Кожна група причин проілюстрована клінічним випадком з аналізом віддалених результатів РЧА.Висновки. Запропоновано створення шкали предикторів розвитку СССВ у пацієнтів після РЧА, яка виконана з приводу ФП. Ця шкала враховує відомості анамнезу пацієнта, дані електрокардіографії спокою, моніторування електрокардіографії за Холтером, у деяких випадках – коронарографії з вивченням особливостей кровопостачання синусового вузла. Використання названих предикторів може знизити відсоток можливих ускладнень, як-от розвитку СССВ у паці-єнтів після РЧА, а також даватиме змогу своєчасно виявляти пацієнтів, яким надалі може бути потрібна імплантація електрокардіостимулятора.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Балака С. М., Гречіхін Г. В., Ольховський Д. В., Вєрємєй Д. А.
Заглавие : Перший досвід застосування радіочастотної абляції метастазу раку грудної залози у хребець із подальшою вертебропластикою. Випадок із практики
Место публикации : Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 1. - С. 133-140 (Шифр УУ70/2021/29/1)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: МОЛОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BREAST NEOPLASMS
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ВЕРТЕБРОПЛАСТИКА -- VERTEBROPLASTY
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: ак грудної залози є найбільш поширеною формою злоякісних новоутворень серед жіночого населення. Відповідно до статистики ВООЗ, у світі щорічно діагностують до 100 випадків цього захворювання на 100 000 жінок віком від 13 до 90 років. Ураження кісткової системи зустрічається у 13,6 % хворих на цей тип злоякісних новоутворень, а солітарне ураження кісткового апарату – у 41 % із них
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ніконенко А. О., Охріменко Г. І., Головко М. Г., Грушка В. А., Вільховий С. О., Александров А. С.
Заглавие : Вибір методу та результати хірургічного лікування прямокишкових нориць
Параллельн. заглавия :The choice of method and results of surgical treatment for rectal fistulas
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2021. - Т. 88, № 11/12. - С. 8-10 (Шифр КУ5/2021/88/11/12)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПРЯМОЙ КИШКИ СВИЩ -- RECTAL FISTULA
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ МАЛОИНВАЗИВНЫЕ -- MINIMALLY INVASIVE SURGICAL PROCEDURES
КАЛА НЕДЕРЖАНИЕ -- FECAL INCONTINENCE
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ЛАЗЕРНАЯ ТЕРАПИЯ -- LASER THERAPY
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): операция габриэля--фистулотомия
Аннотация: Встановлено, що результати операції Габріеля найкращі при інтрасфінктерних норицях. При транссфінктерних норицях використання цієї операції слід обмежити. Операція Масляка та лігатурний метод досить ефективні при транссфінктерних та екстрасфінктерних норицях - 92,9 і 100,0% хороших результатів відповідноThere was established, that Gabriel operation results are the best for intrasphincteric fistulas. In transsphincteric fistulas application of this operation must be restricted. Maslyak operation and the ligature method are rather effective in transsphincteric and extrasphincteric fistulas – 92.9 and 100.0% good results accordingly
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бойко В. В., Рибчинський С. В., Лопін Д. О., Внукова А. С., Волков Д. Є.
Заглавие : Перший клінічний досвід виконання алкогольної абляції вени Маршалла в комплексному лікуванні персистентної фібриляції передсердь
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2021. - N 1. - С. 29-35 (Шифр КУ47/2021/1)
MeSH-главная: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Описано перший в Україні клінічний досвід виконання алкогольної абляції вени Маршалла в комплексному інтервенційному лікуванні персистентної фібриляції передсердь (ФП). Сучасні дані свідчать про те, що в разі неефективності медикаментозної терапії абляція субстрату ФП – це найважливіший етап лікування аритмії, найбільш оптимальний метод контролю та профілактики подальших серцево-судинних подій. Одним із стандартів лікування пароксизмальної ФП є радіочастотна абляція (РЧА) з метою електричної ізоляції легеневих вен (ІЛВ). Однак, за рахунок залучення інших патогенетичних механізмів, у разі персистентної форми аритмії лише ІЛВ менш ефективна. Ця ситуація при персистентній ФП часто виникає за рахунок патологічної електричної активності позалегеневих вен. Зокрема це може спостерігатися в ділянці задньої стінки лівого передсердя та мітрального істмусу з формуванням перимітрального тріпотіння передсердь. РЧА в цій ділянці може зменшити частоту рецидивів аритмії, проте досягти стійкого двоспрямованого блоку проведення в зоні латерального мітрального істмусу в разі ендокардіальної РЧА технічно складно. Одним із варіантів поліпшити результативність РЧА у цьому випадку, крім епікардіальної РЧА в дистальному коронарному синусі, є використання альтернативного методу впливу – алкогольної абляції вени Маршалла шляхом введення етанолу в її просвіт, що оклюзований балоном. Наведений клінічний випадок демонструє комбінований варіант малоінвазивного лікування персистентної ФП з використанням алкогольної абляції вени Маршалла та РЧА з ІЛВ
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Заглавие : Порівняння HIFU-абляції та повторної міомектомії з приводу рецидиву симптомної міоми матки після консервативної міомектомії: ретроспективне дослідження
Место публикации : Репродуктивная эндокринология. - К., 2020. - N 3. - С. 112 (Шифр РУ6/2020/3)
MeSH-главная: МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
МИОМА -- MYOMA
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Пошук найкращого малоінвазивного методу лікування міоми матки задля зменшення вірогідності рецидивів, відсутності негативного впливу на репродуктивний потенціал і низки інших вимог залишається актуальним питанням. Дане дослідження показало переваги HIFU-абляції для лікування рецидивної міоми матки після консервативної міомектомії порівняно з повторною консервативною міомектомією. Проте необхідно зауважити, що HIFU-абляція може бути виконана лише за умови відповідності міоми низці критеріїв, а в разі невідповідності потрібно шукати інші альтернативи повторній консервативній міомектомії. Підходи до лікування міоми матки завжди будуть індивідуалізованими і залежатимуть від кількості та розташування вузлів, супутньої патології і багатьох інших факторів, а поняття «найкращого методу» залишатиметься відносним
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кутовий О. Б., Соколов О. В.
Заглавие : Стовбурова радіочастотна моноабляція в лікуванні декомпенсованих форм варикозної хвороби вен нижніх кінцівок
Место публикации : Медичні перспективи. - Д., 2020. - Т. 25, № 3. - С. 110-116 (Шифр МУ10/2020/25/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ФЛЕБЭКТОМИЯ -- PHLEBECTOMY
ИМПУЛЬСНАЯ РАДИОЧАСТОТНАЯ ТЕРАПИЯ -- PULSED RADIOFREQUENCY TREATMENT
СТВОЛОВЫЕ КЛЕТКИ -- STEM CELLS
Аннотация: При декомпенсованих формах варикозної хвороби вен нижніх кінцівок, що супроводжуються утворенням трофічних виразок (стадія С6 за класифікацією CEAP), головними рекомендаціями в лікуванні є використання компресійної терапії та різних варіантів хірургічних втручань. При цьому питання вибору тактики з урахуванням особливостей венозного кровообігу в кінцівках в кожному випадку залишається відкритим. Мета роботи: порівняльна оцінка результатів використання радіочастотної абляції стовбура великої підшкірної вени у хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок в стадії С6 за умови збереження або видалення патологічно змінених приток. У дослідження увійшли 59 хворих на варикозну хворобу вен нижніх кінцівок в стадії С6, з рефлюксом в басейні великої підшкірної вени
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Левченко Л., Козачук Є., Земсков С.
Заглавие : Застосування перкутанної хімічної абляції в лікуванні пацієнтів з гепатоцелюлярною карциномою
Параллельн. заглавия :The percutaneous chemical ablation application in the treatment of patients with hepatocellular carcinoma
Место публикации : Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 2. - С. 33-43 (Шифр УУ14/2020/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КАРЦИНОМА ВНУТРИПРОТОКОВАЯ НЕИНФИЛЬТРИРУЮЩАЯ -- CARCINOMA, INTRADUCTAL, NONINFILTRATING
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
ЭТАНОЛ -- ETHANOL
УКСУСНАЯ КИСЛОТА -- ACETIC ACID
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
Аннотация: Щороку частота виявлення ГЦК невпинно зростає. У період з 1990 по 2015 рік показник вперше діагностованих випадків ГЦК збільшився на 75%. В Україні за 2018 рік спеціальним лікуванням охоплено лише 18,0% первинних хворих: тільки хірургічним лікуванням - 4,9%, комбінованим та комплексним лікуванням — 2,0 %. Незадовільні результати з охоплення спеціальним лікування пов’язані з особливостями етіопатогенезу ГЦК, асимптоматичним перебігом та недосконалою системою скринінгу пацієнтів групи ризику, що утруднює діагностику захворювання на ранніх стадіях. Вибір тактики лікування ГЦК асоційованою з вірусним гепатитом і цирозом печінки досі залишається складною клінічною проблемою, оскільки “застосування радикального лікування на ранній стадії є наріжним каменем для покращення загальної виживаності таких пацієнтів. Пацієнтам з ГЦК на ранніх стадіях з цирозом печінки, що не підлягають радикальному хірургічному лікуванню на момент звернення, показано застосування методів перкутанної абляції — радіочастотна абляція, хімічна абляція, кріоабляція, мікрохвильова абляція тощо. Основними показаннями для застосування локальної абляції в лікуванні ГЦК — дуже рання та рання стадія (за BCLC – стадія 0 та А), компенсована або субкомпенсована функція печінки при цирозі (Child - Pugh клас A та B), загальносоматичний статус за ECOG 0–1, діаметр пухлинного вогнища до 5,0 см (найбільш оптимально до 3,0 см), вогнищеве вузлове ураження, солітарне або множинне ураження. Перкутанну абляцію застосовують у якості “брідж”-терапії з метою локального контролю пухлинного росту у пацієнтів, що відповідають Міланським критеріям, критеріям UCSFC і знаходяться в списку очікування на трансплантацію. Також дані методи показали свою ефективність як неоад’ювантна “downstaging”-терапія у хворих, що не відповідають критеріям для трансплантації печінки та/або з первинно нерезектабельним ураженням. Протягом багатьох десятиліть перкутанна хімічна абляція була “золотим” стандартом мініінвазивного лікування ГЦК. Даний метод простий у виконанні, не потребує спеціального обладнання, добре переноситься пацієнтами, безпечний та економічно вигідний. Основні хімічні агенти - етанол та оцтова кислота. Процедура перкутанної хімічної абляції передбачає інтратуморальне введення хімічного агенту “real-time” під контролем методів візуалізації (УЗД або КТ). Хімічна абляція - це метод другої лінії і застосовується лише у випадках, наявності протипоказань до виконання радіочастотної абляції. Даний метод не супроводжується тяжкими специфічними ускладненнями та летальністю. Ефективність її клінічного застосування безпосередньо залежить від розміру пухлинного вогнища. Оптимальний розмір пухлинного вогнища становить не більше 3,0 см. Інтратуморальне введення етанолу призводить до некротизації 90% -100% пухлинних вузлів ГЦК діаметром ≤ 2,0 см та 70% при пухлинах 2,0 - 3,0 смIn the world, the incidence of HCC constantly increases each year. In the period from 1990 to 2015, the rate of newly diagnosed cases of HCC increased by 75%. In Ukraine in 2018, only 18.0% of primary patients were gotten special treatment: 4.9% only by surgery, 2.0% by combined and complex treatment. Unsatisfactory results of special treatment coverage are associated with the peculiarities of the etiopathogenesis of HCC, asymptomatic course, and improper screening system of patients at risk, which leads to difficulty in diagnosis of HCC in the early stages. The choice of HCC treatment tactics, associated with viral hepatitis and liver cirrhosis, remains a difficult clinical challenge. The radical treatment at an early stage HCC is a cornerstone for improving overall survival. Percutaneous ablation (PA) was developed for inoperable patients with HCC in the early stages and liver cirrhosis. There are radiofrequency ablation, chemical ablation, cryoablation, microwave ablation, etc. The main indications for the local ablation application are very early and early-stage (according to BCLC - stage 0 and A), compensated or subcompensated liver function in cirrhosis (Child-Pugh class A and B), ECOG 0-1, the diameter of the tumor lesion up to 5.0 cm (most optimally up to 3.0 cm), focal nodal lesion, solitary or multiple lesion. Percutaneous ablation is used as a bridge therapy to local tumor control in patients who undergo the Milan and the UCSFC criteria and are on the waiting list for transplantation. These methods have also shown their effectiveness as neoadjuvant "downstaging" therapy in patients who are not candidates for liver transplantation and/or with initially unresectable lesions. For many decades, percutaneous chemical ablation has been the “gold” standard for minimally invasive treatment of HCC. This method is easy to perform, does not require special equipment, is well tolerated by patients, safe, and cost-effective. The main chemical agents are ethanol and acetic acid. The percutaneous chemical ablation procedure involves intratumoral administration of a chemical agent a real-time under the control of imaging (ultrasound or CT). Chemical ablation is a second-line method and is used only in cases where there are contraindications to radiofrequency ablation. This method is not accompanied by severe specific complications and mortality. The effectiveness of its clinical application directly depends on the size of the tumor. The optimal size of the tumor is not more than 3.0 cm. Intratumoral administration of ethano promotes necrosis of 90% -100% of HCC with a diameter of ≤ 2.0 cm and 70% for tumors with 2.0 - 3.0 cm
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гощинський В. Б., Свідерський Ю. Ю., Герасимець Ю. М.
Заглавие : Про деякі тактичні аспекти застосування радіочастотної абляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок в амбулаторних умовах
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2020. - N 4. - С. 64-70 (Шифр ШУ1/2020/4)
MeSH-главная: КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
ВАРИКОЗНОЕ РАСШИРЕНИЕ ВЕН -- VARICOSE VEINS
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Мета роботи: дати клінічну оцінку результатам застосування радіочастотної моноабляції в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок із метою розширення показань до її виконання в амбулаторних умовах. Впродовж 2016–2019 рр. під спостереженням перебувало 928 пацієнтів із варикозною хворобою С2 – С4 за класифікацією СЕАР, із них жінок – 538 (58 %), чоловіків – 390 (42 %), вік хворих від 18 до 72 років. Для усунення вертикального скиду використовували РЧА за методикою VNUS – Closure FAST, за допомогою апарата COVIDIEN фірми Medtronics. УЗД стану стовбура підшкірних вен показ з 1 та 3 роки в пацієнтів із діаметрами ВПВ понад 16 мм не спостерігали. Встановлено, що через 3 місяці після виконання РЧ моноабляції інволюція притоків сафенних вен наступила у 538 (58 %) хворих. У 78 (8,4 %) хворих одночасно виконано РЧА з ЕХО склеротерапією перфорантних вен на гомілці 3 % розчином полідоканолу. У інших 312 (33,6 %) пацієнтів, у яких інволюція притоків сафенних вен на гомілці не наступила (при повній оклюзії стовбура великої підшкірної вени після РЧА), застосовано відтерміновані мініінвазівні втручання. Зокрема, мініфлебектомію виконано у 236 хворих за стандартною технологією. У 76 пацієнтів для усунення варикозно трансформованих притоків сафенних вен використано комбінацію мініфлебек-томії з облітерацією неспроможних перфорантних вен шляхом пінної ЕХО-склеротерапії або РЧА. Таким чином, у більшості пацієнтів (58 %) РЧ моноабляція тільки стовбура великої підшкірної вени здатна привести до інволюції притоків сафенних вен на гомілці. Це дає можливість за рахунок малотравматичності, скорочення часу операції широко використовувати РЧ моноабляцію у пацієнтів похилого віку та за наявності у хворих поліморбідної супутньої патології в амбулаторних умовах.Цель работы: дать клиническую оценку результатам радиочастотной абляции в лечении варикозной болезни нижних конечностей с целью расширения показаний к ее выполнению в амбулаторных условиях. Под наблюдением находилось 928 пациентов с варикозными венами С2–С4 по классификации SEAР, из них женщин было 538 (58 %), мужчин – 390 (42 %), возраст больных составлял от 18 до 72 лет. Всем больным была выполнена ультразвуковая диагностика для выявления особенности гемодинамических нарушений в конечности. Для устранения вертикального рефлюкса применялась РЧА методом VNUS-Closure FAST, с помощью аппарата COVIDIEN, компании Medtronics. Анализ результатов моноабляции показал, что через 3 месяца после выполнения процедуры инволюции коллатеральных вен наступила у 538 (58 %) больных. Таким образом, у большинства больных проблема лечения варикозной болезни была решена применением только РЧА без дополнения другими миниинвазивными операциями. У 78 (8,4 %) больных была одновременно выполнена РЧА с ЭХО склеротерапией перфорантных вен на голени 3 % раствором полидоканола. У 312 больных после облитерации ствола большой подкожной вены выполнили отсроченные (после 3 месяцев) малоинвазивные операции (минифлебэктомия, пенная ЭХО облитерация перфорантных вен либо их РЧА стилетным електродом). Таким образом, РЧ моноабляция у большинства больных приводит к инволюции коллатеральных вен, что позволяет расширить показания к этой операции у пациентов старческого возраста, также при наличии полиморбидной сопутствующей патологии. З другой стороны, при тех же показаниях альтернативними являются операции на расширенных поверхностных венах в два этапа – РЧ моноабляция, затем отстроченные миниинвазивные операции на варикозных коллатеральных венах. Такое разделение операций на два этапа имеет свои позитивные моменты в плане уменьшения тяжести операций за шкалой VSS и улучшения показателей качества жизни.
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Седлецький Р. Є.
Заглавие : Лікувально-діагностична блокада колінного суглоба як складова менеджменту больового синдрому при гонартрозі та предиктор подальшої успішної радіочастотної денервації суглоба
Параллельн. заглавия :Therapeutic and diagnostic blockade of the knee joint as a component of pain management in gonarthrosis and a predictor of further successful radio-frequent denervation of the joint
Место публикации : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2020. - Том 5, N 3. - С. 33-37 (Шифр МУ95/2020/5/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці глав
MeSH-главная: КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
НЕРВНО-МЫШЕЧНАЯ БЛОКАДА -- NEUROMUSCULAR BLOCKADE
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION
Аннотация: За даними ВООЗ, в останні десятиліття відбувається зміна структури захворюванності. Прогресивно збільшується чисельність людей з хронічним больовим синдромом. Зокрема, це пов’язано з постарінням населення та збільшенням питомої ваги дегенеративно-дистрофічних захворювань опорно-рухового апарату, в тому числі остеоартрозу колінного суглоба. Останній призводить не лише до тимчасової або постійної втрати працездатності, а й до значного зниження якості життя людини. За прогнозами ВООЗ, гонартроз у найближче десятиліття стане четвертою причиною інвалідності у жінок та восьмою – у чоловіків (1).According to WHO data, there has been a change in the morbidity structure in the past decades. The number of people with chronic pain syndrome (CPS) is increasing progressively. This is due to population aging and increases in the number of musculoskeletal disorders, including osteoarthritis of the knee joint, which causes not solely temporary or permanent loss of ability to work, but a significant decrease in quality of life in patients. According to WHO, gonarthrosis will become the fourth leading cause of disability among women, and eighth among men in the coming decade
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тодуров Б. М., Ковтун Г. І., Хохлов А. В., Пантазі О. В., Шпачук А. О., Мельник А. Ю., Максаков А. О., Бацюн А. С.
Заглавие : Результати алкогольної септальної абляції в лікуванні гіпертрофічної кардіоміопатії
Место публикации : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - К., 2020. - N 4. - С. 44-49 (Шифр КУ47/2020/4)
MeSH-главная: КАРДИОМИОПАТИЯ ГИПЕРТРОФИЧЕСКАЯ -- CARDIOMYOPATHY, HYPERTROPHIC
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Гіпертрофічна обструктивна кардіоміопатія – відносно поширене захворювання, яке є однією з найчастіших причин раптової серцевої смерті в молодих людей. Одним із варіантів хірургічного лікування цієї патології вважають септальну міоектомію, яка була золотим стандартом лікування таких хворих протягом десятиліть. Незважаючи на це, хірургічне лікування призначене для молодих пацієнтів з низьким ризиком післяопераційних ускладнень, в той час як пацієнти із супутніми захворюваннями і вищим операційним ризиком потребують альтернативного лікування. На сьогодні алкогольну септальну абляцію визнано ефективним, малоінвазивним методом лікування гіпертрофічної обструктивної кардіоміопатії в пацієнтів з градієнтом вихідного тракту лівого шлуночка ≥ 50 мм рт. ст. У статті представлено досвід використання алкогольної септальної абляції в 57 пацієнтів із обструкцією вихідного тракту лівого шлуночка
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бенюк В. О., Гончаренко В. М., Забудський О. В.
Заглавие : Особливості перебігу післяопераційного періоду після абляції ендометрія у жінок постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія
Место публикации : Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 64-67 (Шифр ЗУ3/2019/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Аннотация: У статті представлено результати оперативного лікування 45 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абляції ендометрія у хворих постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія. Матеріали та методи. У дослідження було включено 45 жінок з неатиповою формою гіперплазії ендометрія: 25 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена гістероскопічна монополярна абляція ендометрія, та 20 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена радіохвильова абляція ендометрія. У післяопераційний період на 3, 7-й день та через 1, 3, 6, 12, 24 міс проводили оцінювання скарг, загального стану, характер виділень зі статевих шляхів, гінекологічний огляд з УЗ-дослідженням малого таза, за показаннями - офісну гістероскопію або аспірацію ендометрія з порожнини матки. Результати. Хворим постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія як альтернативу гормонального лікування або гістеректомії доцільно рекомендувати абляцію ендометрія. Ефективність радіохвильової абляції ендометрія при неатипових формах гіперплазії ендометрія становить 85,0%. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок з неатиповими формами гіперплазії ендометрія становить 96,0%. У випадку рецидиву гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов’язковим патогістологічним дослідженням та верифікацією діагнозу. Заключения. Після абляції ендометрія доцільна диспансеризація протягом двох років. Методом вибору для диспансерного спостереження за станом ендометрія матки у жінок після його абляції є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке необхідно проводити через 1, 3, 6, 12 та 24 міс спостереженняThe paper presents the results of surgical treatment of 45 postmenopausal women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia. The objective: is to establish the features of the postoperative period depending on the method of endometrial ablation in postmenopausal patients with endometrial hyperplastic processes. Materials and methods. The study included 45 women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia: 25 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who were treated with hysteroscopic monopolar ablation of the endometrium and 20 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who underwent radiowave endometrial ablation. In the postoperative period, on 3, 7 days and after 1, 3, 6, 12, 24 months, the complaints, the general condition, the nature of the discharge from the genital tract were evaluated, gynecological examination with ultrasound examination of the pelvis were provided, office hysteroscopy or endometrial aspiration from the uterus were provided according to indications. Results. It is advisable to recommend endometrial ablation for the patients with non-atypical forms of postmenopausal endometrial hyperplasia as an alternative to hormonal treatment or hysterectomy. The efficiency of radiowave ablation of the endometrium with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 85.0%. The effectiveness of monopolar hysteroscopic ablation of the endometrium in women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 96.0%. In the case of recurrence of the endometrial hyperplastic process (bleeding, thickening of the M-echo according to ultrasound data), hysteroscopy is shown with mandatory hystopathological studies and diagnosis verification. Conclusions. After ablation of the endometrium, follow-up is advisable for two years. The method of choice for follow-up observation of the state of the endometrium of the uterus in women after endometrial ablation is transvaginal ultrasound, which is performed after 1, 3, 6, 12 and 24 months of observation
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рой И. В., Фищенко Я. В., Чернобай С. П., Кравчук Л. Д., Кудрин А. П.
Заглавие : Применение радиочастотной нейроабляции в лечении болевого синдрома у пациентов с остеоартрозом тазобедренного сустава 3-4-й стадии
Место публикации : Вісник ортопедії, травматології та протезування. - Київ, 2019. - N 3. - С. 4-10 (Шифр ВУ11/2019/3)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP
АРТРАЛГИЯ -- ARTHRALGIA
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT
ДЕНЕРВАЦИЯ -- DENERVATION
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: В статье авторами представлены результаты собственных исследований по применению радиочастотной нейроабляции (РЧНА) в лечении коксалгии у пациентов с коксартрозом 3-4-й стадии по Kellgren-Lawrence. Цель. Оценить эффективность радиочастотной нейроабляции суставных веточек бедренного и запирательного нервов в лечении коксалгии на фоне коксартроза. Материалы и методы. Проанализированы данные 68 пациентов (средний возраст 69,1±2,7 года), которые проходили амбулаторное лечение в отделении реабилитации ГУ “Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины”. Среди обследованных коксартроз 3-й стадии диагностирован у 42 пациентов, 4-й – у 26. Средний показатель продолжительности болевого синдрома до обращения составил 4,25±2,56 года. Количественную и качественную оценку болевого синдрома проводили на основании визуальной аналоговой шкалы (ВАШ) боли. Измерения функциональных ограничений сустава проводили по Harris Hip Score (HHS). Оценку состояния пациента проводили до процедуры РЧНА, через 2 недели, 1, 3, 6 и 12 месяцев после процедуры. Результаты. Через 14 дней после РЧНА 66,2% пациентов отмечали регресс болевого синдрома в пределах 3-8 см по ВАШ, через 12 месяцев – 56,3%. Недостоверное улучшение или отсутствие динамики боли по ВАШ через 12 месяцев отмечали 44,1% пациентов. По результатам опросника HHS после проведенного лечения, через 14 дней после РЧНА, достоверное улучшение показателя, а именно – изменение более чем на 26 баллов, отмечали 67,2% пациентов; через 12 мес. – 77,1%. На момент окончательного опроса отсутствие динамики или недостоверное улучшение по сравнению с исходным состоянием отмечали 22,9% пациентов. Выводы. Радиочастотная нейроабляция является эффективным методом лечения болевого синдрома у пациентов с коксартрозом 3-4-й стадии в краткие сроки и в случае, если другие методы лечения не эффективны, а проведение эндопротезирования невозможно либо откладывается на продолжительный период времени
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головаха М. Л., Білих Є. О.
Заглавие : Радіочастотна нейроабляція як метод лікування больового синдрому в консервативному лікуванні гонартрозу
Место публикации : Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 3. - С. 35-42 (Шифр ОУ4/2019/3)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ОСТЕОАРТРИТ КОЛЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, KNEE
НОЦИЦЕПТИВНЫЕ БОЛИ -- NOCICEPTIVE PAIN
КОЛЕНО -- KNEE
КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Біль за умов гонартрозу — одна з частих причин звернення пацієнтів до лікаря — вважається ноцицептивним, тому під час лікування раціонально цілеспрямовано впливати на структури, які його продукують. Радіочастотна нейроабляція (РЧНА) дає змогу впливати на ноцицептивний механізм у структурах, які проводять больові імпульсиВисновки: радіочастотна нейроабляція генікулярних нервів, як додатковий метод лікування больового синдрому разом із консервативною терапією у хворих на гонартроз, є ефективним способом зменшення больових відчуттів і дає змогу поліпшити функціональну активність і якість життя
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Павлов Б. Б., Фищенко Я. В., Кравчук Л. Д.
Заглавие : Метод радиочастотной холодноплазменной нуклеопластики в лечении поясничной дискогенной радикулопатии
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 7. - С. 50-52 (Шифр КУ5/2019/86/7)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: РАДИКУЛОПАТИЯ -- RADICULOPATHY
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Цель. Изучить динамику болевого синдрома у пациентов с хронической поясничной дискогенной радикулопатией, которым была выполнена чрескожная радиочастотная холодноплазменная нуклеопластика (кобляция)Материалы и методы. В исследование включены 18 пациентов в возрасте от 26 до 52 лет, средний возраст составил (41,0 ± 7,27) года, которым была выполнена чрескожная радиочастотная холодноплазменная нуклеопластика в клинике «Нейромед» г. Киева и отделении спинальной хирургии Института травматологии и ортопедии. Болевой синдром оценивали по визуально-аналоговой шкале (ВАШ) через 1 и 6 мес. Результаты. Осложнений после процедуры не было. До лечения болевой синдром по ВАШ был оценен в (7,44 ± 0,98) балла, сразу после процедуры - в (3,44 ± 0,98) балла, через 1 мес после манипуляции – в (1,83 ± 0,98) балла, через 6 мес – в (1,22 ± 1,52) балла. В то же время 16 (33%) пациентов информировали о полном отсутствии боли, у 2 (11%) пациентов отсутствовала положительная динамика. Выводы. Радиочастотная холодноплазменная нуклеопластика - безопасный и эффективный метод лечения хронической поясничной дискогенной радикулопатии
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гуда Б. Б., Гулеватий С. В., Тронько М. Д.
Заглавие : Сучасні підходи до призначення радіойод-діагностики та радіойод-терапії хворим, прооперованим із приводу папілярної карциноми щитоподібної залози
Параллельн. заглавия :Modern approaches for the determination of radioid-diagnostics and radioid-therapy in a patient with
Место публикации : Ендокринологія. - 2019. - Т. 24, № 2. - С. 109-115 (Шифр ЕУ5/2019/24/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КАРЦИНОМА ПАПИЛЛЯРНАЯ -- CARCINOMA, PAPILLARY
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
Аннотация: Мета — обґрунтувати доцільність призначення радіойод-діагностики та радіойод-абляції пацієнтам із папілярними карциномами щитоподібної залози (ЩЗ) із різних груп ризику. Матеріал і методи. Аналізували дані когорти хворих із папілярними карциномами ЩЗ, які отримували комбіноване лікування 1995-2014 роками (4 956 осіб), і хворих, яким було проведено радіойод-терапію після екстрафасціальної тиреоїдектомії 2018 року (98 осіб). Результати. Частота папілярних карцином ЩЗ з агресивнішими характеристиками (великий розмір, наявність метастазування, інтра- або екстратиреоїдної інвазії, мультифокальності) та більш несприятливим перебігом (вища стадія хвороби та групи ризику, більша кількість курсів радіойод-терапії, несприятливий прогноз за MACIS) серед хворих когорти за 20 років спостереження зменшилася. У 71% хворих із папілярною карциномою ЩЗ категорії рТ1-рТ2N0M0 за результатами діагностичного сканування накопичення радіофармпрепарату було відсутнім або незначним. Висновки. Радикальне видалення ЩЗ із пухлиною є необхідною умовою для проведення хворим із папілярною карциномою ЩЗ дуже низького та низького ризику лише радіойод-діагностики без подальшої процедури радіойод-абляції. Водночас, враховуючи українські реалії, цілком відмовитися від застосування абляції з використанням 131I в пацієнтів України, які входять до групи з низьким ризиком (що є сучасним трендом у світовій тиреодології), наразі не можнаThe purpose is to analyze the dynamics of the prevalence among patients with papillary carcinoma with different characteristics and clinical parameters of the disease, as well as to substantiate the expediency of assigning radioiodine diagnosis and radioiodine ablation in patients from different risk groups. Material and methods. Cohort of patients with papillary carcinomas, operated in 1995-2014 (4956 people) and patients who received radioiodine therapy in 2018 (98 people). Results. The frequency of papillary carcinoma with more aggressive characteristics (large size, presence of metastasis, intra-or extrathyroid invasion, multifocal) and more unfavorable course of disease (higher stage of disease and risk group, more number of courses of radioiodine therapy, poor prognosis for MACIS) among patients with cohort for 20 years of observation decreased. It was shown that in 71% of patients with papillary carcinoma of category pT1-pT2N0M0 in diagnostic scan there is no (or insignificant) accumulation of radiopharm drug. Conclusions. Radical removal of the thyroid gland with a tumor is a prerequisite for conducting patients with papillary carcinoma of very low and low risk only radioiodine diagnostics without further radioiodine ablation procedure. At the same time, taking into account Ukrainian realities, it is still not possible to completely refuse the use of ablation using 131I in patients in Ukraine who are part of the low-risk group, which is a modern trend in the world of thyroidology
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дронов О. І., Ковальська І. О., Козачук Є. С., Бакунець П. П.
Заглавие : Результати застосування хімічної деструкції в комплексному лікуванні вогнищевої патології печінки
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 5. - С. 12-16 (Шифр КУ5/2019/86/5)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
КАЛЬЦИЯ ХЛОРИД -- CALCIUM CHLORIDE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Мета. Оцінити безпосередні результати застосування хімічної деструкції 10% розчином кальцію хлориду в комплексному лікуванні пацієнтів з вогнищевою патологією печінки. Матеріали і методи. За 2012 - 2019 рр. шляхом хімічної деструкції впливали на 104 пухлинні вогнища (від 1 до 4) у хворих з гепатоцелюлярною карциномою (23,7%), метастазами колоректального (55,3%) та неколоректального (21,1%) раку. Діаметр вогнищ у середньому становив (2,60 ± 1,24) см (від 1,0 до 4,0 см). Хімічну абляцію виконували шляхом ін’єкції 10% розчину кальцію хлориду. Оцінювали побічні ефекти та відповідь пухлинних вогнищ. Результати. Частота специфічних післяопераційних ускладнень (абсцедування зони деструкції, розвиток гематом та біліом) становила 10,5%. Спостерігали повну відповідь щодо вогнищ діаметром 1,0 - 1,5 см, прогресування захворювання щодо вогнищ діаметром 3,8 - 4,2 см. Локальний рецидив виник у 15,8% пацієнтів. Ступінь відповіді достовірно залежав від щільності пухлинних вогнищ (r=0,529, р 0,001). Зокрема, повну відповідь спостерігали щодо 76,9% гіподенсних та 23,1% ізоденсних вогнищ, часткову - щодо 37,8% гіподенсних, 29,7% ізоденсних та 32,4% змішаної структури вогнищ. Стабілізацію захворювання діагностували щодо 15,0% ізо- та гіподенсних, 40,0% гіперденсних та 45,0% змішаної структури вогнищ, прогресування - щодо 85,7% гіперденсних та 14,3% змішаної щільності вогнищ. Висновки. Інтратуморальна ін’єкція 10% розчину кальцію хлориду в лікуванні вогнищевої патології печінки не супроводжується тяжкими специфічними ускладненнями та смертністю, пацієнти задовільно переносять процедуру, яка може бути використана як локальний пухлинний контроль пухлинних вогнищ діаметром до 3,0 см
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Benyuk V., Goncharenko V., Zabudskyi O.
Заглавие : Features of the post-operating period after the endometrial ablation in post-menopausal aged women with hyperplastic processes of endometrium
Место публикации : Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 60-63 (Шифр ЗУ3/2019/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
АБЛЯЦИИ МЕТОДЫ -- ABLATION TECHNIQUES
ПОСТМЕНОПАУЗА -- POSTMENOPAUSE
Аннотация: The paper presents the results of surgical treatment of 45 postmenopausal women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia. The objective: is to establish the features of the postoperative period depending on the method of endometrial ablation in postmenopausal patients with endometrial hyperplastic processes. Materials and methods. The study included 45 women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia: 25 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who were treated with hysteroscopic monopolar ablation of the endometrium and 20 women of postmenopausal age with non-atypical forms of endometrial hyperplasia, who underwent radiowave endometrial ablation. In the postoperative period, on 3, 7 days and after 1, 3, 6, 12, 24 months, the complaints, the general condition, the nature of the discharge from the genital tract were evaluated, gynecological examination with ultrasound examination of the pelvis were provided, office hysteroscopy or endometrial aspiration from the uterus were provided according to indications. Results. It is advisable to recommend endometrial ablation for the patients with non-atypical forms of postmenopausal endometrial hyperplasia as an alternative to hormonal treatment or hysterectomy. The efficiency of radiowave ablation of the endometrium with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 85.0%. The effectiveness of monopolar hysteroscopic ablation of the endometrium in women with non-atypical forms of endometrial hyperplasia is 96.0%. In the case of recurrence of the endometrial hyperplastic process (bleeding, thickening of the M-echo according to ultrasound data), hysteroscopy is shown with mandatory hystopathological studies and diagnosis verification. Conclusions. After ablation of the endometrium, follow-up is advisable for two years. The method of choice for follow-up observation of the state of the endometrium of the uterus in women after endometrial ablation is transvaginal ultrasound, which is performed after 1, 3, 6, 12 and 24 months of observationУ статті представлено результати оперативного лікування 45 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія. Мета дослідження: визначення особливостей перебігу післяопераційного періоду залежно від методу абляції ендометрія у хворих постменопаузального віку з гіперпластичними процесами ендометрія. Матеріали та методи. У дослідження було включено 45 жінок з неатиповою формою гіперплазії ендометрія: 25 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена гістероскопічна монополярна абляція ендометрія, та 20 жінок постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія, яким була проведена радіохвильова абляція ендометрія. У післяопераційний період на 3, 7-й день та через 1, 3, 6, 12, 24 міс проводили оцінювання скарг, загального стану, характер виділень зі статевих шляхів, гінекологічний огляд з УЗ-дослідженням малого таза, за показаннями - офісну гістероскопію або аспірацію ендометрія з порожнини матки. Результати. Хворим постменопаузального віку з неатиповими формами гіперплазії ендометрія як альтернативу гормонального лікування або гістеректомії доцільно рекомендувати абляцію ендометрія. Ефективність радіохвильової абляції ендометрія при неатипових формах гіперплазії ендометрія становить 85,0%. Ефективність монополярної гістероскопічної абляції ендометрія у жінок з неатиповими формами гіперплазії ендометрія становить 96,0%. У випадку рецидиву гіперпластичного процесу ендометрія (кровомазання, потовщення М-еха за даними УЗД) показано проведення гістероскопії з обов’язковим патогістологічним дослідженням та верифікацією діагнозу. Заключення. Після абляції ендометрія доцільна диспансеризація протягом двох років. Методом вибору для диспансерного спостереження за станом ендометрія матки у жінок після його абляції є транспіхвове ультразвукове дослідження, яке необхідно проводити через 1, 3, 6, 12 та 24 міс спостереження
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-88

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)