Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (13)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ<.>)

Общее количество найденных документов : 153
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головач І. Ю., Чипко Т. М., Лазоренко О. О.
Заглавие : Критеріальний і некритеріальний антифосфоліпідний синдром: концептуальні питання діагностики
Место публикации : Український ревматологічний журнал. - Київ, 2021. - № 3. - С. 26-31 (Шифр УУ18/2021/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
АНТИТЕЛА АНТИФОСФОЛИПИДНЫЕ -- ANTIBODIES, ANTIPHOSPHOLIPID
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS
Аннотация: Антифосфоліпідний синдром (АФС) — придбана аутоімунна тромбофілія, яка характеризується розвитком рецидивуючих тромбозів судин будь-якого калібру і типу або акушерською патологією і обов’язковим виявленням стійко позитивних антифосфоліпідних антитіл. АФС традиційно поділяється на первинний і вторинний. Для діагностики захворювання використовуються міжнародні критерії 2006 р. АФС може бути діагностований за наявності однієї клінічної і однієї лабораторної ознаки. Однак класифікаційні критерії для АФС викликають дискусії зі збільшенням кількості пацієнтів з неповними критеріями, або клінічними проявами, що не входять до класифікаційних критеріїв. Складається враження, що певні пацієнти, які не відповідають цим критеріям, можуть бути неадекватно виключені з діагнозу АФС. Методи дослідження. На підставі літературних даних у статті наведені сучасні уявлення щодо виділення профілів пацієнтів, які не повністю відповідають міжнародним критеріям АФС, однак характеризуються високим ризиком тромбозів. У статті наведена характеристика запропонованих експертами 4 профілів пацієнтів з «некритеріальним АФС». Ці групи пацієнтів умовно названі «серонегативний АФС», «клінічний некритеріальний АФС», «неповний лабораторний АФС» та «лабораторний некритеріальний АФС». Висновки. Ця категоризація може дозволити здійснити більш однорідний дослідницький підхід до АФС, що дасть змогу зробити універсальні висновки щодо встановлення діагнозу АФС та лікування пацієнтів цих груп
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кукуруза І. Л.
Заглавие : Тактика ведення вагітної з катастрофічним антифосфоліпідним синдромом на прикладі клінічного випадку
Место публикации : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2021. - № 5/6. - С. 18-19 (Шифр МУ98/2021/5/6)
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS
Аннотация: У доповіді представлений клінічний випадок ведення вагітної з катастрофічним антифосфоліпідним синдромом
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Берестовий В. О., Мартич А. М., Сокол І. В., Берестовий О. О., Говсєєв Д. О.
Заглавие : Вплив антифосфоліпідних антитіл на ризик невдалої імплантації після запліднення in vitro
Параллельн. заглавия :Effect of antiphospholipid antibodies on the risk of implantation failure after in vitro fertilization
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 14-18 (Шифр УУ67/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ КОНТРОЛИРУЕМЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- HISTORICALLY CONTROLLED STUDY
ОПЛОДОТВОРЕНИЕ IN VITRO -- FERTILIZATION IN VITRO
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Безпліддя — це унікальна патологія, оскільки стосується пари, а не однієї людини і є причиною комплексу медичних, соціальних, демографічних та економічних проблем. З активним розвитком допоміжних репродуктивних технологій попит на вирішення проблеми безпліддя суттєво виріс, хоча поширеність безпліддя залишається сталою, а це вказує на безліч «білих» плям у питаннях діагностики та лікування цієї патології і обумовлює пошук нових факторів ризику, критеріїв діагностики та алгоритмів лікуванняМета — проаналізувати фактори, що можуть впливати на імплантацію, зокрема, наявність вовчакового антикоагулянту та антифосфоліпідних антитіл (АТ) у жінок із безпліддям, яким проведено запліднення in vitro. Матеріали та методи. Обстежено 106 жінок зі встановленим діагнозом безпліддя, які проходили лікування із застосуванням додаткових репродуктивних технологій у період з вересня 2019 року по лютий 2021 року. Контрольну групу (групу 1) становили жінки, які отримували лікування безпліддя за стандартною схемою (контрольована оваріальна стимуляція, забір гамет, інтрацитоплазматична ін'єкція сперматозоїда та ембріотрансфер); основну групу (групу 2) — пацієнтки, які до стандартної схеми лікування додатково отримували антиагреганти, антикоагулянти та внутрішньовенні імуноглобуліни (Ig) класу G. У цьому дослідженні в обох групах визначено рівні вовчакового антикоагулянту та АТ. Результати. За результатами дослідження не виявлено відмінностей між групами пацієнтів за показниками рівнів антитіл до фосфоліпідів (IgG), бета-2-глікопротеїну (IgG, IgM) та вовчакового коагулянту — скринінг, підтвердження (p0,05). Відрізнявся тільки рівень АТ до бета-2-глікопротеїну IgM, який у пацієнток групи 1 в середньому становив 9,42 од/мл (5,86–12,35 од/мл), а групи 2 — 7,23 од/мл (3,14–10,58 од/мл), p=0,015. Для клінічного розуміння впливу факторів, пов'язаних із ризиком невдалої імплантації, застосовано метод побудови та аналізу однофакторних моделей логістичної регресії. Під час аналізу не виявлено зв'язку ризику недосягнення успішного лікування з показниками рівнів антитіл до фосфоліпідів (IgG, IgM), бета-2-глікопротеїну (IgG, IgM) та вовчакового коагулянту (скринінг, підтвердження) у двох групах пацієнток (p0,05 у всіх випадках). Висновки. Наявність аутоантитіл (аАТ) і/або антифосфоліпідного синдрому під час встановлення факторів безпліддя є важливим компонентом алгоритму діагностичного пошуку причини безпліддя та звичного невиношування. Однак, за отриманими даними, наявність аАТ не впливає на процес імплантації, а також на лікування безпліддяInfertility is a unique pathology because it concerns a couple, not one person, and is the cause of a whole range of medical, social, demographic and economic problems. With the active development of assisted reproductive technologies, the demand for solving the problem of infertility has grown significantly. However, the prevalence of infertility remains stable, indicating many «white» spots in the diagnosis and treatment of this pathology and determining the search for new risk factors, diagnostic criteria, and treatment algorithmsPurpose — to analyze the factors that may affect implantation, namely the presence of lupus anticoagulant and antiphospholipid antibodies in women with infertility who have undergone in vitro fertilization. Materials and methods. A survey of 106 women diagnosed with infertility underwent treatment with assisted reproductive technologies in September 2019 — February 2021. The control (1) group consisted of women who received infertility treatment according to the standard scheme: controlled ovarian stimulation, gamete collection, intracytoplasmic sperm injection and embryo transfer. The main (2) group included patients who received aspirin, anticoagulants, and intravenous IgG immunoglobulins in addition to the standard treatment regimen. In the present study, levels of lupus anticoagulant and antiphospholipid antibodies were determined in both groups. Results. The study found no differences between groups of patients in levels of antibodies (AB) to phospholipids (IgG), beta-2-glycoprotein (IgG, IgM) and lupus anticoagulant (screening, confirmation) in the two groups of patients (p0.05). Difference in two groups were in levels of AB to beta-2-glycoprotein IgM in controls, on average, 9.42 units/ml (5.86 units/ml — 12.35 units/ml), and in patients of main group — 7.23 units/ml (3.14 units/ml — 10.58 units/ml), p=0.015. One-factor logistic regression models were used to clinically understand the influence of factors associated with the risk of implantation failure. The analysis did not reveal a connection between risk of implantation failure and levels of autoantibodies (aAB) to phospholipids (IgG, IgM), beta-2-glycoprotein (IgG, IgM) and lupus anticoagulant (screening, confirmation) in two groups of patients (p0.05 in all cases). Conclusions. The presence of aAB and/or antiphospholipid syndrome during the establishment of infertility factors is an essential component of the algorithm for diagnostic search for the cause of infertility and miscarriage. However, based on the obtained data, the presence of aAB in the study does not affect the implantation process nor affects the treatment of infertility
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Yaremchuk O. Z., Posokhova K. A., Kuzmak I. P., Kulitska M. I., Klishch I. M., Korda M. M.
Заглавие : Indexes of nitric oxide system in experimental antiphospholipid syndrome
Место публикации : The Ukrainian biochemical journal. - Київ, 2020. - Vol. 92, № 1. - С. 75-83 (Шифр УУ60/2020/92/1)
MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
Аннотация: Antiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by the presence of antibodies to negatively charged membrane phospholipids (aPL). Endothelial dysfunction is one of the most dangerous APS manifestations followed by thrombosis, placental insufficiency and often foetal death due to circulatory disorders in placenta blood vessels. It is established that synthesis and bioavailability of nitric oxide (NO) in the endothelium are impaired at APS, but the role of NO system in pregnancy failure at this pathology remains ambiguous. The aim of this research was to estimate the indexes of the nitric oxide system in animals with an experimental antiphospholipid syndrome before pregnancy and on the 18th day of pregnancy, without treatment and under treatment with nitric oxide synthesis modulators (L-arginine and aminoguanidine). In the blood serum and liver of the BALB/c mice with experimental APS, the content of eNOS and iNOS– by ELISA and the level of NO2– and NO3– with the use of Gris reagent were determined before pregnancy and on the 18th day of pregnancy. The data obtained indicate the relative inefficient NO production by eNOS and NO hyperproduction by iNOS in the blood serum and liver of mice in the pathogenesis of experimental APS. Thus, in mice with APS before pregnancy and on the 18th day of the pregnancy, the eNOS content and NO2– level were decreased while the iNOS content and NO3– level were increased compared to the indexes in the control animal group. L-arginine administration to the animals with APS at the follow-up periods resulted in an increased eNOS content and NO2–, NO3– levels in blood serum and liver with the simultaneous decrease in iNOS content in the liver as compared to indexes in untreated mice with APS. The combined use of L-arginine and selective iNOS inhibitor aminoguanidine caused a significant increase in eNOS content and a decrease in iNOS content followed by normalization of NO2– and NO3– levels in blood and liver of mice with experimental APS before pregnancy and on the 18th day of pregnancy compared to untreated mice with APS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яремчук О. З., Небесна З. М., Крамар С. Б., Посохова К. А.
Заглавие : Морфологічні зміни у нирках при експериментальному антифосфоліпідному синдромі та застосуванні модуляторів синтезу оксиду азоту
Параллельн. заглавия :Morphological changes in the kidney in experimental antiphospholipid syndrome: effects of nitric oxide synthesis modulators
Место публикации : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 208-215 (Шифр ЗУ17/2020/1)
MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ПОЧКИ -- KIDNEY
АЗОТА ОКСИДЫ -- NITROGEN OXIDES
Аннотация: Нирки є одним із основних органів-мішеней при всіх клінічних формах антифосфоліпідного синдрому (АФС)В нирцi зa умoв АФС вiдбувaються судиннi пoрушення, якi призвoдять дo знaчних деструктивних змiн нефронів. Застосування модуляторів синтезу оксиду азоту (L-аргініну та аміногуанідину), окремо та, oсoбливo, при їх комбінованому введенні, приводить до зменшення патологічних змiн кoмпoнентiв нефрoнa за умов АФС у мишей лінії BALB/сThe kidneys are one of the main target organs in all clinical forms of antiphospholipid syndrome (APS)Vascular disorders occur in the kidney in cases of APS that cause significant destructive changes of the nephrons. The application of modulators of nitric oxide synthesis (L-arginine and aminoguanidine), separately and especially when combined, leads to reduction of pathological changes in nephron components in the presence of APS in the BALB/c mice
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Яремчук О. З.
Заглавие : Вплив модуляторів синтезу оксиду азоту на показники гемостазу при експериментальному антифосфоліпідному синдромі
Параллельн. заглавия :Effect of modulators of nitric oxide synthesis on hemostasis indicators in experimental antiphospholipid syndrome
Место публикации : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2020. - Том 22, N 1. - С. 99-106 (Шифр МУ92/2020/22/1)
MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
Аннотация: Антифосфоліпідний синдром (АФС) – це автоімунне захворювання, що характеризується артеріальними та венозними тромбозами, тромбоцитопенією. Він є причиною невиношування вагітності у 27–42 % випадків. Мета дослідження – оцінити вплив L-аргініну та аміногуанідину на показники системи згортання крові й рівень тромбоцитів за умов експериментального антифосфоліпідного синдрому до вагітності та на її фоніAntiphospholipid syndrome (APS) is an autoimmune disease characterized by arterial and venous thrombosis, thrombocytopenia. APS causes habitual miscarriage in 27–42 % of cases. The aim of the study – to evaluate the effect of L-arginine and aminoguanidine on the blood clotting system and platelet level in experimental antiphospholipid syndrome before and in pregnancy
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Томнюк О. М.
Заглавие : Профілактика невиношування вагітності та перинатальної патології у жінок із антифосфоліпідним синдромом та ретрохоріальною гематомою
Параллельн. заглавия :Prophylaxis of unmaturing of pregnancy and perinatal pathology for women with antiphospholipide syndrome and retrochorial haematoma
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2020. - N 3. - С. 36-39 (Шифр РУ16/2020/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
Аннотация: Мета дослідження: зниження частоти невиношування та перинатальної патології у жінок із антифосфоліпідним синдромом (АФС) та ретрохоріальною гематомою (РХГ) на підставі вивчення клініко-інструментальних та лабораторних досліджень, а також удосконалення алгоритму лікувально-профілактичних заходів. Матеріали та методи. Проведено обстеження 110 жінок репродуктивного віку, які підписали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні, з них у дослідження були включені 90 осіб, що відповідали критеріям включення і виключення. АФС діагностували відповідно до Міжнародних лабораторних критеріїв. Перед включенням у дослідження були проведені аналізи на наявність у сироватці крові вовчакового антикоагулянта, антитіл до негативно заряджених фосфоліпідів (кардіоліпіну, фосфатидилсерину, фосфати-дилінозитолу, фосфатидилової кислоти), антитіл до p2-глікопротеїну. Вагітних включали у дослідження на терміні 5–7 тиж гестації. Результати. У ході лікування вагітних з АФС і невиношуванням було проведено відкрите порівняльне рандомізоване дослідження за оцінкою ефективності і безпеки удосконаленого нами алгоритму з використанням препаратів. Методом рандомізації за допомогою відкритої таблиці випадкових чисел пацієнтки із АФС і невиношуванням (n=60) були розподілені на дві групи. У 30,0% пацієнток 2-ї групи і 33,3% жінок 1-ї групи була виявлена РХГ. Окремо порівнювали показники вагітних цих підгруп. Заключення. Для діагностики антифосфоліпідного синдрому у жінок із високим ризиком невиношування та ретрохоріальних гематом необхідно насамперед визначити рівень антитіл до р2-глікопротеїну та тромбіну, а після – антифосфоліпідні антитіла; антитіла до вовчакового антикоагулянта і до анексину. З метою зниження частоти гестаційних ускладнень у жінок із антифосфоліпідним синдромом та ретрохоріальною гематомою необхідно використовувати протитромботичну терапію: антиагреганти, антикоагулянти, препарати магнію, препарати фолієвої кислоти в лікувальних дозах. З метою контролю за ефективністю лікувально-профілактичних заходів під час вагітності необхідно визначати ступінь та швидкість агрегації тромбоцитів; рівень Д-димерів та антитіл до р2-глікопротеїну та до анексинуThe objective: decline of frequency of unmaturing and perinatal pathology for women with a antiphospholipide syndrome and retrochorial haematoma on the basis of study of clinical-instrumental and laboratory researches, and also improvement of algorithm of treatment-and-prophylactic measures. Materials and methods. An inspection is conducted 110 women of genesial age, which signed the written informed consent on participating in research. From the inspected women in research were included 90, that answered the criteria of including and exception. Antifosfolipide syndrome was diagnosed in accordance with the International laboratory criteria. Before plugging in research there were the conducted analyses on a presence in the whey of blood of lupus anticoagulant, antibodies to the negatively charged phosphotides (cardiolipin, phosphatidylserine, phosphatidylinositol, phosphatidyl acids), antibodies to the p2-glycoprotein. The pregnant was plugged in research on a term 5–7 weeks of pregnancy. Results. During treatment of pregnant with a antiphospholipid syndrome and unmaturing the opened comparative randomized research was conducted as evaluated by efficiency and safety of the algorithm improved by us with the use of preparations. By the method of randomization by the opened table of random numbers of patient with a antiphospholipid syndrome and unmaturing (n=60) were up-diffused on two groups. In 30,0% patients 2 groups and 33,3% women from a 1 group was found out a retrochorial haematoma. Separately compared the indexes of pregnant from these sub-groups. Conclusion. For diagnostics of antiphospholipide syndrome for women it is necessary with the high risk of unmaturing and retrochorial haematomas, above all things, to determine the level of antibodies to р2-glycoprotein and thrombin, and in the second turn – antiphospholipid antibodies; antibodies to the lupus anticoagulant and to annexin. With the purpose of decline of frequency of gestational complications for women with a antiphospholipide syndrome and retrochorial haematoma it is necessary to use anti-thrombotic therapy: antiaggregant, anticoagulants, preparations of magnesium, preparations of folacin in medical doses. With the purpose of control after efficiency of treatment-and-prophylactic measures during pregnancy it is necessary to determine a degree and speed of aggregating of thrombocytes; level of Д-dimer and antibodies to р2- glycoprotein and to annexin
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головач І. Ю., Єгудіна Є. Д.
Заглавие : Кардіоваскулярні маніфестації у пацієнтів з антифосфоліпідним синдромом: питання діагностики та менеджменту
Место публикации : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2019. - N 5/6. - С. 50-59 (Шифр АУ38/2019/5/6)
MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
Аннотация: Антифосфоліпідний синдром (AФС) являє собою автоімунне системне захворювання, що характеризується рецидивуючими тромботичними подіями і/або патологією вагітності, асоційоване з наявністю антифосфоліпідних антитіл (aФЛ-АТ). Інші можливі клінічні прояви, асоційовані з аФЛ-АТ, представлені залученням серцево-судинної системи. Патогенетичні особливості цього клінічного стану імунологічно опосередковані і/або пов’язані з підвищеним ризиком тромбоутворення та можуть буті пояснені такими механізмами, як запалення, активація комплементу й тромбоцитів. Залучення серцево-судинної системи при АФС включає широкий спектр клінічних проявів: аномалії клапанів (небактеріальні вегетації, потовщення їх і дисфункція), ішемічну хворобу серця, внутрішньосерцевий тромбоз і прискорений коронарний атеросклероз. Крім того, АФС також може викликати пошкодження міокарда, легеневу артеріальну гіпертензію, дисфункцію лівого і правого шлуночка. Серед усього цього спектра залучення клапанів є найбільш поширеним проявом кардіоваскулярної патології у пацієнтів з АФС і становить близько 30 %. Через високу поширеність залучення серця при АФС клініцисти повинні знати про цю патологію з метою зменшення частоти серцево-судинних ускладнень, а профілактичні стратегії мають бути збалансовані на основі глобального профілю ризику розвитку серцево-судинних захворювань
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Фесенко У. А., Кльофа Т. Г., Скуратівський Ю. Є., Якимович Ю. С., Павчак Р. М., Родзоняк А. І.
Заглавие : Клінічний випадок катастрофічного антифосфоліпідного синдрому
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 7. - С. 97-107 (Шифр МУ104/2019/7)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: У статті описаний клінічний випадок тромбофілії з тромбоцитопенією в пацієнта 75 років з клінічними ознаками катастрофічного антифосфоліпідного синдрому у вигляді мультифокального венозного й артеріального тромбозу, поліорганної недостатності (ниркова, печінкова, церебральна, серцево-судинна), дистальних некрозів на усіх кінцівках, тромбоцитопенії. Лікування антикоагулянтами, антиагрегантами, кортикостероїдами, плазмаферезом привело до покращення стану. Через дистальні некрози ампутовані пальці на обох кистях, права нижня кінцівка на рівні середньої третини гомілки. Наведено аналіз літератури, клінічних рекомендацій і можливі варіанти діагнозу, на тлі якого, імовірно, виникла тромбофілія з тромбоцитопенією. Обговорені дискусійні питання й складні рішення у веденні таких пацієнтів
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Вдовиченко Ю. П., Фирсова Н. А., Максимова В. В.
Заглавие : Аспекты прегравидарной подготовки женщин с привычным невынашиванием беременности и приобретенной формой тромбофилии
Место публикации : Здоровье женщины. - 2019. - № 5. - С. 63-68 (Шифр ЗУ3/2019/5)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME
ПЛАЗМАФЕРЕЗ -- PLASMAPHERESIS
ИММУНОГЛОБУЛИНЫ ВНУТРИВЕННЫЕ -- IMMUNOGLOBULINS, INTRAVENOUS
Аннотация: Цель исследования: снижение акушерских и перинатальных осложнений у женщин с привычным невынашиванием беременности и приобретенной формой тромбофилии путем разработки, внедрения и оценки эффективности комплекса диагностических, лечебных и профилактических мероприятий на этапе прегравидарной подготовки. Материалы и методы. Было проведено обследование 377 пациенток с привычным невынашиванием беременности. У 140 (37,1%) женщин был выявлен патологический уровень антифосфолипидных антител. В зависимости от вида прегравидарной подготовки женщины были разделены на две группы: основную (I; n=80), пациенткам которой проводили подготовку по предложенной методике, и группу сравнения (II; n=60), пациенткам которой подготовку проводили согласно протоколу. В контрольную группу вошли 30 соматически здоровых женщин без нарушения генеративной функции. Обследование включало: определение гормонального, иммунного статуса, уровня гомоцистеина, инфекционного профиля, определение уровня антифосфолипидных антител, гемостазиологические исследования всех звеньев гемостаза, консультации смежных специалистов. Результаты. Патологический уровень антифосфолипидных антител был выявлен у 37,1% женщин с привычным невынашиванием беременности в анамнезе. У женщин исследуемых групп легкая степень активности антифосфолипидного синдрома по уровню выявленных антител (10–20 усл.ед.) составила 65%, средняя степень (20–60 усл.ед.) была зарегистрирована у 20% и у 10% пациенток обнаружена тяжелая степень (60 усл.ед.). В группе, где проводили разработанный комплекс прегравидарной подготовки, снизился уровень антифосфолипидных антител до нормы, нормализовался гемостазиологический потенциал, была проведена санация очагов вторичной инфекции, нормализовались показатели иммунного и гормонального статуса. У пациенток II группы почти у 40% регистрировали повышенный уровень антител (10 усл.ед.). Разработанный нами алгоритм прегравидарной подготовки позволил на 25% снизить частоту самопроизвольных абортов и замерших беременностей в сроках до 22 нед и практически вдвое снизить частоту преждевременных родов. Заключение. Разработанная и внедренная программа лечебно-реабилитационных мероприятий в прегравидарный период позволяет снизить перинатальную заболеваемость и смертность у женщин с привычным невынашиванием беременности на фоне антифосфолипидного синдрома
Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)