Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (5)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=АСПИРИН<.>)

Общее количество найденных документов : 191
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Кравчун, П. П.
Сучасні підходи до подвійної антитромбоцитарної терапії у пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком [Текст] = The modern approaches to dual antiplatelet therapy in patients at high cardiovascular risk / П. П. Кравчун, І. П. Дунаєва // Український медичний часопис. - 2024. - № 2. - С. 15-19. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Клопидогрель (атерокард)

MeSH-главная:
АТЕРОСКЛЕРОЗ -- ATHEROSCLEROSIS (диагностика, патофизиология, этиология)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM (патофизиология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Значну частину серцево-судинних захворювань становлять атеросклеротичні серцево-судинні ураження, захворюваність і смертність від яких постійно зростає в усьому світі, в тому числі в Україні. Не завжди методи лікування, зазначені в настановах, збігаються з повсякденною лікарською практикою. Це пов’язане, зокрема, з низькою прихильністю пацієнтів до лікування, особливо у разі одночасного прийому декількох препаратів. Подвійна антитромбоцитарна терапія — різновид антитромбоцитарної терапії — є досить важливою при вторинній профілактиці багатьох серцево-судинних ускладнень у хворих із високим ризиком. Основні компоненти подвійної антитромбоцитарної терапії — ацетилсаліцилова кислота та клопідогрель — є досить вивченими протягом кількох десятиліть при одночасному прийомі. Наведені результати багатьох клінічних досліджень ефективності, а також новітні клінічні рекомендації щодо призначення комбінації ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю у пацієнтів із судинними ускладненнями. В Україні представлено препарат Кловаск — фіксовану комбінацію ацетилсаліцилової кислоти та клопідогрелю
Atherosclerotic cardiovascular disease is significant part of cardiovascular diseases, the morbidity and mortality from which is constantly increasing all over the world, including and in Ukraine. The methods of treatment specified in the guidelines do not always coincide with everyday medical practice. This is connected, including, with the low adherence of patients to treatment, especially in case of simultaneous administration of several drugs. The type of antiplatelet therapy — dual antiplatelet therapy — is quite important in the secondary prevention of many cardiovascular complications in high-risk patients. Main components of dual antiplatelet therapy — acetylsalicylic acid and clopidogrel have been well studied for several decades when taken simultaneously. The results of many clinical studies of effectiveness are given, as well as the latest clinical recommendations for prescribing a combination of acetylsalicylic acid with clopidogrel in patients with vascular complications. In Ukraine, the drug Clovask — a fixed combination of acetylsalicylic acid and clopidogrel — is presented
Доп.точки доступа:
Дунаєва, І. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Леуш, С. С.
Вплив вживання ацетилсаліцилової кислоти на адаптацію плода при плацентарній дисфункції [Текст] = The effect of acetylsalicylic acid intake on fetal adaptation in placental dysfunction / С. С. Леуш, А. Г. Тер-Тумасова // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2024. - N 1. - С. 42-47. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение, фармакология)
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (терапия)
Аннотация: Плацентарна дисфункція (ПД) є однією з актуальних тем дослідження сучасного наукового світу. Затримка росту плода (ЗРП) є провідним клінічним проявом хронічної ПД. Оцінювання росту плода є одним з ключових завдань пренатального догляду. ЗРП асоціюється з підвищеним ризиком перинатальної захворюваності та смертності, з довгостроковими несприятливими наслідками для дитини. Пренатальне розпізнавання ЗРП є важливим завданням, що спрямоване на запобігання мертвонародженню, за якого до 30% випадків пов’язані саме з цією патологією або малим для гестаційного віку плодом наприкінці ІІІ триместра. Мета дослідження: вивчення впливу ацетилсаліцилової кислоти на розвиток компенсаторних можливостей плода при ПД. Матеріали та методи. Проаналізовано 118 випадків перебігу вагітностей з ЗРП та/або ПД. Жінки були розподілені на дві групи: І група (67 осіб) – пацієнтки з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності вживали ацетилсаліцилову кислоту; ІІ група (51 жінка) – вагітні з ЗРП та/або ПД, які під час вагітності не вживали ацетилсаліцилової кислоти. У всіх випадках методом розродження був кесарів розтин з приводу дистресу плода. Дистрес плода був діагностований за допомогою ультразвукових методів дослідження на підставі таких критеріїв: патологічний кровотік за даними допплерометрії (апарат ультразвукового дослідження (УЗД) Volusun S10), показниками біофізичного профілю плода (апарат УЗД Volusun S10, фетальний монітор Sonicaid Team) та кардіотокографічне оцінювання короткочасної варіабельності серцевого ритму плода (short-term variation – STV); STV 4,5 за даними фетального монітора Sonicaid Team. Критерії виключення: багатоплідна вагітність, антенатально підтверджені вади розвитку плода. Результати. Вживання ацетилсаліцилової кислоти через плацентарну регуляцію дозволяє досягнути більшого гестаційного терміну до розвитку дистресу плода. Середній гестаційний вік (до виникнення цієї патології) у 50,75% пацієнток І групи (34 особи) був більший – 33–36 тиж. Натомість у ІІ групі у 54,9% жінок (28 породіль) дистрес плода виникав раніше – у терміні гестації 28–32 тиж (р0,05). Патологічний кровотік в артерії пуповини або біофізичний профіль плода 4 балів фіксували у 83,6% випадків у І групі (56 вагітних) і у 23,5% випадків у ІІ групі (12 жінок). У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту (І група), гострий дистрес плода, діагностований за допомогою STV, виявили в 11 (16,4%) випадках. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти (ІІ група), дистрес проявлявся різко – за рахунок ацидозу – у 39 (76,5%) випадках (р0,05). Висновки. 1. У жінок, які не вживали ацетилсаліцилової кислоти, дистрес плода проявлявся різко – за рахунок ацидозу (STV4,5 був зафіксований у 39 (76,5%) пацієнток ІІ групи, тоді як у жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, – в 11 вагітних І групи (16,4%; p0,05). 2. Профілактичне застосування ацетилсаліцилової кислоти дозволяє сповільнити наростання плацентарної дисфункції, що своєю чергою дає можливість розвитку компенсаторних механізмів та адаптації. 3. На тлі вживання ацетилсаліцилової кислоти гестаційний термін розродження ближче до доношеного. У жінок, які вживали ацетилсаліцилову кислоту, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні 33–36 тиж – 50,75%, тоді як у групі, у якій не використовували ацетилсаліцилової кислоти, у більшості випадків дистрес плода виникав у терміні гестації 28–32 тиж – у 54,9% (р0,05)
Placental dysfunction (PD) is one of the actual topics of research in the modern scientific world. Fetal growth retardation (FGR) is the leading clinical manifestation of chronic PD. Assessment of fetal growth is one of the key tasks in prenatal care. FGR is associated with an increased risk of perinatal morbidity and mortality, with long-term adverse outcomes for the child. Prenatal diagnosis of FGR is an important task for stillbirth prevention, up to 30% of cases of which are associated with this pathology or with a small-for-gestational-age fetus at the end of the III trimester. The objective: to study the influence of acetylsalicylic acid on the development of compensatory abilities of the fetus by PD. Materials and methods. 118 pregnancies with FGR and/or PD were analyzed. The women were divided into two groups: I group (67 persons) – patients with FGR and/or PD who used acetylsalicylic acid during pregnancy; II group (51 women) – pregnant women with FGR and/or PD who did not use acetylsalicylic acid during pregnancy. In all cases, the method of delivery was cesarean section due to fetal distress. Fetal distress was diagnosed using ultrasound examinations based on the following criteria: abnormal blood flow according to Doppler data (Volusun S10 ultrasound device), fetal biophysical profile indicators (Volusun S10 ultrasound device, Sonicaid Team fetal monitor) and cardiotocographic assessment of short-term variability (STV) fetal heart rate; STV 4.5 according to the Sonicaid Team fetal monitor. Exclusion criteria: multiple pregnancy, antenatally confirmed fetal malformations. Results. The use of acetylsalicylic acid through placental regulation allows to achieve a longer gestation period before the development of fetal distress. The average gestational age before the appearance of this pathology in 50.75% of patients of the I group (34 persons) was larger – 33–36 weeks. On the other hand, 54.9% of women (28 individuals) in the II group had fetal distress earlier – at 28–32 weeks of gestation (p0.05). Pathological blood flow in the umbilical artery or fetal biophysical profile 4 points was determined in 83.6% of cases in the I group (56 pregnant women) and in 23.5% in the II group (12 women). In women who used acetylsalicylic acid (I group) acute fetal distress diagnosed by STV was detected in 11 (16.4%) cases. In women who did not use acetylsalicylic acid (II group), distress manifested itself sharply – due to acidosis – in 39 (76.5%) cases (p0.05). Conclusions. 1. In women who did not use acetylsalicylic acid, fetal distress manifested itself sharply – due to acidosis (STV4.5 was recorded in 39 (76.5%) patients of the II group, while in women who used acetylsalicylic acid – in 11 pregnant women of the I group (16.4%; p0.05). 2. Prophylactic use of acetylsalicylic acid allows to slow down the growth of placental dysfunction, which lets to the development of compensatory mechanisms and adaptation. 3. By use of acetylsalicylic acid the gestational period delivery closer to full term pregnancy. In women who used acetylsalicylic acid, most cases of fetal distress occurred at 33–36 weeks – 50.75%, while in the group that did not use acetylsalicylic acid most cases of fetal distress occurred at 28–32 weeks – in 54.9% (p0.05)
Доп.точки доступа:
Тер-Тумасова, А. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Piskun, A. O.
Aspirin and calcium as a preventive therapy of early and late preeclampsia [Text] = Аспірин та кальцій як превентивна терапія у жінок з ранньою та пізньою прееклампсією / A. O. Piskun // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 1. - P82-85. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (лекарственная терапия)
ФЕНОТИП -- PHENOTYPE
АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
КАЛЬЦИЙ -- CALCIUM (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, тенденции)
Аннотация: Preeclampsia and fetal growth restriction are major causes of perinatal death and handicap in survivors. Indications for aspirin during pregnancy are a matter of debate. The optimum dosage, from 75mg/day to 150mg/day, needs to be determined. The aim of the research was to estimate the impact of low-dose aspirin and calcium on prevention of preeclampsia. During the research there was conducted a prospective analysis of the effectiveness of aspirin and calcium in pregnant women with preeclampsia from VMCM hospital №1, in a period from 2016 till 2018. 88 women participated, they were divided into two investigated groups: I – 36 women with early preeclampsia (EP), and II group – 52 women with late preeclampsia (LP). In EP group 28 women were taking aspirin in dose of 75 mg, in LP – 36. Also, in EP group 12 women were taking low doses of calcium (˂1g/day), and 26 in LP group (tab. 1). Main diagnostically significant indexes were determined, which later underwent comparative analysis for all groups. Statistical processing of the obtained results was performed by odds ratio, its standard error and 95% confidence interval were calculated according to Altman, 1991. We didn’t define significant preventive differences in preeclampsia phenotype compared subgroups. Aspirin in dose of 75 mg/day and Calcium ˂1g/day is ineffective, also taking to account irregular intake – for 4-5-6 times per week. Preventive therapy requires definite period of beginning – 12 weeks of gestation and systemic everyday intake of drugs. In future, we need to explore a perfect dose of aspirin and calcium supplementation to prevent preeclampsia and hypertensive disorders in pregnancy
Прееклампсія та затримка внутрішньоутробного розвитку є основними причинами перинатальної смерті та інвалідності у тих, хто вижив. Покази до прийому аспірину під час вагітності основна із причин дебатів на сьогодні. Має бути визначена оптимальна доза, що варіюється від 75 до 150 мг/добу. Метою дослідження було оцінити вплив низьких доз аспірину та кальцію на профілактику прееклампсії. Під час дослідження було проведено проспективний аналіз ефективності профілактичного прийому аспірину та кальцію серед 88 вагітних з прееклампсією, на базі КНП ВМК ПБ №1, в період з 2016 по 2018 роки. Жінок було розділено на дві досліджувані групи: І – 36 жінок з ранньою прееклампсією (РП), ІІ група – 52 жінки з пізньою прееклампсією (ПП); з яких у першій підгрупі 28 жінок та 34 – у другій, отримували аспірин в дозі 75 мг починаючи з 12-14 тижня вагітності. Також у групі РП – 12 та у групі ПП – 26 жінок отримували кальцій в низьких дозах (˂1 г/добу). Було визначено основні діагностично значущі показники та проведено порівняльний аналіз у кожній групі. Під час статистичної обробки даних вираховували вірогідність шансів, його стандартну похибку та 95% довірчий інтервал, відповідно до Altman (1991). Значущих превентивних відмінностей для фенотипів прееклампсії в досліджуваних групах нами не було визначено. Аспірин у дозі 75 мг/добу та кальцій у дозі до 1г/добу, враховуючи нерегулярність прийому (4-5-6 раз на тиждень), не залежно від фенотипу прееклампсії, профілактичної дії не чинять. Превентивна терапія прееклампсії потребує чіткого терміну початку (до 12 тижнів) та систематичного прийому препаратів (щоденно). У майбутньому необхідно визначити ідеальну дозу аспірину та добавок кальцію для профілактики прееклампсії та гіпертензивних розладів під час вагітності
Свободных экз. нет

Найти похожие

Генделека, Г. Ф.
Аспіринорезистентність: причини виникнення, клінічне значення, шляхи подолання [Текст] / Г. Ф. Генделека, А. М. Генделека // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 2. - С. 39-44. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИИ ИНГИБИТОРЫ -- PLATELET AGGREGATION INHIBITORS
ГЕМАТОЛОГИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HEMATOLOGIC AGENTS
АСПИРИН -- ASPIRIN
Аннотация: Аспірин (ацетилсаліцилова кислота, АСК) дотепер є найбільш широко застосованим антитромботичним препаратом. Його антиагрегантна дія пов’язана з необоротною інактивацією циклооксигенази тромбоцитів, що призводить до пригнічення синтезу тромбоксану А2. Клінічна користь антитромботичної терапії АСК доведена багаточисленними плацебо-контрольованими дослідженнями. Проте у багатьох пацієнтів при проведенні аспіринотерапії виникають нові серцево-судинні події. Це призвело до виникнення такого поняття, як аспіринорезистентність. Причини аспіринорезистентності дотепер повністю не встановлені. Автори розглядають різні гіпотези стосовно розвитку аспіринорезистентності. В арсеналі клініцистів наявні різні лабораторні тести для виявлення аспіринорезистентності. Поширеність останньої залежить від методу, який використовується, і контингенту обстежених пацієнтів і перебуває в межах від 5 до 60 %. На сьогодні немає чіткого визначення аспіринорезистентності, яке і задовольняло би клініцистів, і водночас співвідносилось з лабораторними тестами. Багаточисленними дослідженнями доведена клінічна значимість відсутності відповіді і той факт, що лабораторно діагностована аспіринорезистентність пов’язана з високим ризиком серцево-судинних подій. Недостатній або надлишковий антиагрегантний ефект АСК може бути обумовлений не тільки зміною ЦОГ-1, що синтезується, але і зміною його кількості. Дані літератури про зв’язок різних поліморфних маркерів генів-кандидатів з ефективністю антиагрегантної терапії АСК нечисленні та суперечливі. У зв’язку з цим у даний час неможливо виділити генетичні предиктори ефективності АСК, як і того чи іншого антиагреганта. Продовження досліджень у цій галузі в майбутньому дозволить прогнозувати реакцію пацієнта на той чи інший лікарський засіб і, отже, індивідуалізувати підхід до вибору та режиму дозування антиагрегантних препаратів, що сприятиме зниженню частоти розвитку побічних реакцій
Aspirin is the most frequently prescribed antiplatelet agent today. It exerts its antiplatelet effect by irreversible inactivation of the platelet cyclooxygenase-1, resulting in an irreversible inhibition of thromboxane-A2 formation. The clinical benefit of antiplatelet therapy with acetylsalicylic acid (ASA) in high risk patients has been convincingly demonstrated through the results of multiple placebo-controlled trials. Nevertheless, a large number of patients treated with aspirin suffers an adverse cardiovascular event. This observation led to the concept of ”aspirin resistance“. The mechanisms of aspirin resistance remain to be determined, although different theories are being discussed. Several tests are used to assess resistance to ASA in vitro. Depending on which assay is used and which population is tested, the prevalence of aspirin resistance varies between 5 % and 60 %. So far, it was not possible to define a clear gold standard for detecting aspirin resistance, which considers both, biochemical data and clinical events, and correlates them in a reproducible way. The clinical implications of aspirin resistance are well-documented through a lot of studies, which conclude that resistance to aspirin in vitro is associated with a significant increased risk for adverse cardiovascular events in cardiovascular patients. Insufficient or excessive antiplatelet effect of acetylsalicylacid may be due not only to changes in the synthesized cyclooxygenase-1, but also to changes in its amount. Literature data on the association of various polymorphic markers of candidate genes with the effectiveness of antiplatelet therapy of ASA are few and contradictory. Therefore, it is currently impossible to identify genetic predictors of the effectiveness of ASA as well as any antiplatelet agent. Continuation of research in this area in the future will predict the patient’s response to a drug and, therefore, individualize the approach to the choice and dosage of antiplatelet drugs, which will reduce the incidence of adverse reactions
Доп.точки доступа:
Генделека, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Комбіноване зниження рівня артеріального тиску за наявності або відсутності фонової терапії статинами й аспірином: комбінований аналіз досліджень PROGRESS та ADVANCE // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 4. - С. 67

MeSH-главная:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия)
ГИПОГЛИКЕМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- HYPOGLYCEMIC AGENTS (терапевтическое применение)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Аннотация: Мета. Оцінити вплив комбінованого зниження артеріального тиску (АТ) на частоту серцево-судинних подій і смертність при терапії аспірином та/або статинами в поєднаному аналізі досліджень ADVANCE та PROGRESS
Зниження рівня АТ за допомогою периндоприлу й індапаміду дозволяє зменшити ризик серйозних серцево-судинних подій незалежно від вихідного прийому аспірину та/або статинів
Свободных экз. нет

Найти похожие

Герасимчук, В. О.
Оцінювання ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики акушерських ускладнень методом логістичної регресії [Текст] / В. О. Герасимчук, О. С. Загородня, Д. Ю. Круковець // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 19-27

MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (профилактика и контроль)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Аннотация: Прееклампсія залишається актуальною проблемою сучасної медицини. Провідною причиною цього є відсутність ефективного лікування. Одним з небагатьох заходів, що мають доведену ефективність, є призначення ацетилсаліцилової кислоти з початку ІІ триместра. Водночас розлади мікроциркуляції, що лежать в основі розвитку прееклампсії, є патогенетичними і для інших гестаційних ускладнень.
Використання бази даних пацієнток, статистичного та модельного аналізу цього датасету дозволяє встановити та оцінити взаємовідносини, їхню статистичну значущість між різними факторами. Зокрема, за результатами роботи можна з більшою впевненістю констатувати суттєвий вплив профілактичного вживання ацетилсаліцилової кислоти на зниження ризику розвитку прееклампсії. Вживання ацетилсаліцилової кислоти знижує ймовірність виникнення затримки росту плода, передчасних пологів. Застосування допоміжних репродуктивних технологій позитивно корелює з ризиком розвитку прееклампсії. Методом логістичної регресії доведено вплив інших традиційних чинників на розвиток прееклампсії, що підтверджує правдивість запропонованої статистичної моделі.
Доп.точки доступа:
Загородня, О. С.
Круковець, Д. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Генделика, Г. Ф.
Цукровий діабет, функція тромбоцитів і ацетилсаліцилова кислота [Текст] / Г. Ф. Генделика, А. М. Генделика // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 3. - С. 66-73. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (лекарственная терапия)
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, профилактика и контроль, этиология)
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION (действие лекарственных препаратов)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION (методы)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Цукровий діабет (ЦД) — незалежний чинник ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ). Пришвидшений розвиток атеросклерозу у хворих на ЦД є наслідком ендотеліальної дисфункції, низькоградієнтного запалення, оксидативного стресу, дисліпідемії та порушення функції тромбоцитів. Результати проведених досліджень показали, що серед хворих на ЦД відзначається високий відсоток відсутності ефекту при використанні як ацетилсаліцилової кислоти (АСК), так і клопідогрелю. При цьому необхідно розрізняти пацієнтів зі слабкою відповіддю й осіб з відсутністю ефекту, резистентних до прийому аспірину. Частота так званої аспіринорезистентності, згідно з сучасними дослідженнями, різна і залежить від використовуваних методів вивчення функції тромбоцитів. У хворих на ЦД вона перебуває в межах від 5 до 45 % при прийомі АСК і від 4 до 30 % при прийомі клопідогрелю. Останні дослідження свідчать про ще більшу частку таких осіб серед хворих на ЦД. Доцільність довічного прийому АСК для вторинної профілактики, тобто в осіб з діагностованими ССЗ, є безперечною (рівень доказів А). Водночас підходи до первинної профілактики відзрізняються в різних країнах світу. При цьому акцентується, що первинна профілактика АСК у сучасних умовах зберігає вигідний баланс співвідношення користі/ризику. У нових рекомендаціях зазначається, що при прийомі рішення щодо призначення АСК пацієнтам без ССЗ не слід враховувати обчислений 10-річний ризик серцево-судинних подій. Замість цього слід брати до уваги всі наявні фактори ризику в кожного пацієнта, зокрема обтяжений сімейний анамнез, нездатність досягти цільових рівнів ліпідів і глікемії, а також рівень кальцифікації коронарних судин. Підтверджений висновок про те, що АСК має доказову ефективність при проведенні вторинної профілактики у пацієнтів із ССЗ. Щодо первинної профілактики серцево-судинних подій, в тому числі у здорових осіб, доцільність, тривалість прийому і вибір препарату АСК повинні визначатися з урахуванням 10-річного розвитку серйозних подій, наявності супутніх захворювань і ризику виникнення кровотечі
Доп.точки доступа:
Генделика, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Клінічний випадок отруєння ацетамінофеном та ацетилсаліциловою кислотою / Р. Ю. Собко [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 4. - С. 274-283

MeSH-главная:
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (вредные воздействия, токсичность)
АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия, токсичность)
Аннотация: У статті описано роль специфічної антидотної терапії та екстракорпоральних методів детоксикації апаратом Prismaflex у пацієнтки з медикаментозним отруєнням парацетамолом та ацетилсаліциловою кислотою. Пацієнтка 16 років прийняла з суїцидальною метою 10 г ацетилсаліцилової кислоти, багато інших ліків (мефенамінову кислоту, амізон, тізалуд) і на наступний день 24 г ацетамінофену. Поступила в стаціонар за 6 год після прийому ацетамінофену. При надходженні в стаціонар концентрація в крові ацетамінофену становила 0,9 г/л, ацетилсаліцилової кислоти – 0,25 г/л. Загальний стан компенсований: помірна тахікардія, ЧСС – 120 уд./хв, АТ –104/63 мм рт. ст., SpO2 – 99 %, частота дихання – 18/хв. За даними літератури, потенційна летальна доза ацетамінофену становить більше 150 мг/кг, доза прийнята пацієнткою становила 394 мг/кг
Доп.точки доступа:
Собко, Р. Ю.
Бодак, П. С.
Оранський, Т. Б.
Ковальов, М. О.
Борачок, Т. Т.
Фесенко, У. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

USPSTF виключає з рекомендацій прийом аспірину для осіб старше 60 років як первинну профілактику серцево-судинних захворювань // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2021. - Т. 14, № 5. - С. 74-76

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN
Аннотация: Був опублікований новий проект рекомендацій робочої групі з профілактики захворювань у СШЛ (USPSTF — United States Preventive Services Task Force) щодо використання аспірину для первинної профілактики серцево-судинних захворювань (ССЗ), і ймовірно, що в документі буде обмежено популяції хворих, в яких його призначення варто розглядати
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Савельєва-Кулик, Н.
Гострий коронарний синдром: настанова NICE-2020 [Текст] / Н. Савельєва-Кулик // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 11-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, лекарственная терапия)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование, методы)
КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
ФИБРИНОЛИТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- FIBRINOLYTIC AGENTS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS (терапевтическое применение)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Аннотация: 18 листопада 2020 р. фахівцями Національного інституту охорони здоров’я та удосконалення медичної допомоги Великої Британії (National Institute for Health and Care Excellence — NICE) представлено рекомендації щодо клінічного ведення пацієнтів із гострим коронарним синдромом на ранньому етапі та у віддалений період реабілітації. Настанова охоплює питання діагностики та лікування осіб з інфарктом міокарда з елевацією (STEMI) та без елевації сегмента ST (NSTEMI), а також із нестабільною стенокардією. Матеріали опубліковано на офіційному ресурсі NICE
Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Сіренко, Ю. М.
Лікування пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком [Текст] / Ю. М. Сіренко // Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 2. - С. 34-39. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль)
ПРОФИЛАКТИКА ВТОРИЧНАЯ -- SECONDARY PREVENTION (методы)
ГИДРОКСИМЕТИЛГЛУТАРИЛ-КОA-РЕДУКТАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- HYDROXYMETHYLGLUTARYL-COA REDUCTASE INHIBITORS (терапевтическое применение)
АНГИОТЕНЗИНА II РЕЦЕПТОРОВ ТИПА 2 БЛОКАТОРЫ -- ANGIOTENSIN II TYPE 2 RECEPTOR BLOCKERS (терапевтическое применение)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Аннотация: Концепцію серцево-судинного континууму сформулювали у 1991 р. американські патофізіолог V. Dzau та клініцист E. Braunwald. Вони висловили гіпотезу, що розвиток атеросклерозу починається з моменту народження і продовжується до кінця життя людини, й у центрі патогенезу цього процесу — зміни у структурі судинної стінки. Слово «континуум» походить з математики і означає безперервність існування функції в будь-який період. Вплив певних факторів ризику, генетичних і поведінкових чинників з часом реалізується у вигляді структурних змін, накопичення у стінці судин, перш за все — артеріол, продуктів окиснення холестерину ліпопротеїдів низької щільності, яке потім переходить у ліпідні смужки, атеросклеротичні бляшки, після чого розвиваються власне клінічні прояви атеросклерозу
Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Ацетилсаліцилова кислота як засіб профілактики [Текст] // Фармацевт практик. - 2020. - № 1. - С. 31

MeSH-главная:
ЛЕКАРСТВА, ОТПУСКАЕМЫЕ БЕЗ РЕЦЕПТА -- NONPRESCRIPTION DRUGS (история, фармакология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (история, терапевтическое применение)
Аннотация: Всім відома, доступна без рецепта та дешева ацетилсаліцилова кислота (АСК) може допомогти при мігрені, а у разі щоденного прийому здатна попереджати напади
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Резистентність до ацетилсаліцилової кислоти у пацієнтів із перенесеним гострим ішемічним інсультом [Текст] / О. Я. Михалойко [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 1. - С. 74-78. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (реабилитация)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Аннотация: У роботі досліджена чутливість до аспірину у пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом у ранньому відновному періоді за допомогою оптичної агрегатометрії. Отримані результати свідчать про те, що на фоні прийому аспірину з метою вторинної профілактики інсульту, виявлені особи з відсутністю чутливості до нього. Мета роботи — виявити частоту біохімічної аспіринорезистентності серед пацієнтів із перенесеним ішемічним інсультом на фоні прийому аспірину. Матеріал і методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз 80 осіб із перенесеним гострим ішемічним інсультом, які з профілактичною метою приймали 75 мг ацетилсаліцилової кислоти (АСК) на ніч. Чутливість до аспірину визначали методом оптичної агрегатометрії з індуктором адреналіном. При збільшенні оптичної проникності вище 60% констатували аспіринорезистентність. Результати. Встановлено, що серед обстежених пацієнтів 20 (25%) були аспіринорезистентними, тобто вживання АСК з метою вторинної профілактики у них запобігти виникненню повторної судинної катастрофи. Висновки. Моніторування стану тромбоцитарної ланки за допомогою оптичної агрегатометрії дозволяє вчасно виявити відсутність відповіді до АСК та зумовлює потребу корекції застосованої антиагрегантної терапії.
Доп.точки доступа:
Михалойко, О. Я.
Гриб, B. А.
Купновицька-Сабадош, М. Ю.
Михалойко, І. Я.
Михалойко, І. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Кланца, М. П.
Особливості ангіоархітектоніки печінкових вен щура та їх ремоделювання при отруєнні ацетилсаліциловою кислотою [Текст] = Features of angioarchitectonics of liver veins in rats and remodeling with poisoning by acetylsalіcylіс acid / М. П. Кланца // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 2. - С. 95-100

MeSH-главная:
ПЕЧЕНОЧНЫЕ ВЕНЫ -- HEPATIC VEINS
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
АСПИРИН -- ASPIRIN
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Проблема розвитку токсичного ураження печінки в останні роки стає все більш актуальною. Все частіше зустрічається явище медикаментозного (токсичного) гепатиту, що розвивається в результаті прийому разової великої дози препарату чи тривалого вживання як під наглядом лікаря, так і без нього. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) фармакологічної групи, що поряд із протимікробними засобами масово фігурують у призначеннях лікарів у всьому світі. Серед даної групи ацетилсаліцилову кислоту виділяють як одну з найпоширеніших речовин, що буває у складі багатьох препаратів, які можна придбати чи отримати без рецепта
The problem of development of toxic liver damage, in recent years has become more actual. Increasingly, there is a phenomenon of medicinal (toxic hepatitis), which develops as a result of receiving a single large dose of the drug or prolonged use, both under the supervision of a doctor and without him. Nonsteroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) is a pharmacological group that, along with antimicrobial agents, appears massively in the prescriptions of doctors around the world. Among them, acetylsalicylic acid is one of the most widespread substance, which can be found in many drugs that can be purchased or obtained without prescription
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Морфологічні зміни шкіри щурів під впливом глюкозаміну гідрохлориду, «Глюкозаміну-С БХФЗ» та ацетилсаліцилової кислоти в умовах гострої локальної холодової травми [Текст] / Є. В. Бондарєв [та ін.] // Укр. біофармац. журнал. - 2019. - № 1. - С. 22-29

MeSH-главная:
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE
АСПИРИН -- ASPIRIN
ОТМОРОЖЕНИЕ -- FROSTBITE (лекарственная терапия)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
КОЖИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССЫ -- SKIN PHYSIOLOGICAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Проблема холодових травм належить до найбільш поширених проблем сучасної медицини
Глюкозаміну гідрохлорид діє найбільш позитивно на відновлення стану шкіри після локальної холодової травми. На тлі застосування ацетилсаліцилової кислоти спостерігається менш виразне відновлення стану шкіри
Доп.точки доступа:
Бондарєв, Є. В.
Штриголь, С. Ю.
Синиця, В. О.
Савенко, П. В.
Беляєва, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Bondarev, Ye. V.
The study of the effect of preparations of glucosamine and acetylsalicylic acid on the behavioral reactions and the physical endurance of rats on the model of acute local cold trauma [Текст] / Ye. V. Bondarev // Вісн. фармації. - 2019. - № 1. - С. 53-57

MeSH-главная:
ГЛЮКОЗАМИН -- GLUCOSAMINE (фармакология)
АСПИРИН -- ASPIRIN (фармакология)

ФИЗИЧЕСКАЯ ВЫНОСЛИВОСТЬ -- PHYSICAL ENDURANCE (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Aim. To study effect of preparations of glucosamine and acetylsalicylic acid on behavioral actions and physical endurance on the model of acute local cold trauma (CT) in rats. Materials and methods. Contact frostbite was modeled by V. V. Boyko method. The rectal temperature was determined in 40 min after the simulation of the local CT. The state of the central nervous system was assessed 1 hour after CT by behavioral reactions in the “open field” test. The motor activity, orienting research activity, emotional reactions and their vegetative support, number of fecal boluses and urinations were determined. Results and discussion. It has been found that the drugs studied assist to normalization of the rectal temperature, as well as improve the dynamics of recovery of behavioral reactions and the physical activity in rats after acute local cold trauma. Conclusions. On the model of forced swimming with a load after acute local trauma acetylsalicylic acid increased the time of the physical fatigue onset by 1.4 times, Glucosamine-C BCPP by 1.7 times and glucosamine hydrochloride by 1.66 times. Preparations of glucosamine showed the best protective effect
Мета. На моделі гострої локальної холодової травми (відмороження) у щурів дослідити вплив препаратів глюкозаміну та ацетилсаліцилової кислоти на поведінкові реакції та фізичну витривалість. Матеріали та методи. Контактне відмороження моделювали за методом Бойко В. В. Ректальну температуру визначали цифровим термометром WSD-10 через 40 хв після моделювання локальної ХТ. Стан центральної нервової системи оцінювали через 1 годину після ХТ за поведінковими реакціями в тесті «відкрите поле». Визначали рухову активність, орієнтовно-дослідницьку діяльність, емоційні реакції та їх вегетативний супровід, визначали кількість фекальних болюсів та уринацій. Результати та їх обговорення. Встановлено, що досліджувані препарати сприяють нормалізації ректальної температури, позитивно впливають на динаміку відновлення поведінкових реакцій та фізичної витривалості у щурів після гострої локальної холодової травми. Висновки. На моделі примусового плавання з навантаженням після гострої локальної холодової травми АСК збільшувала час настання фізичного виснаження в 1,4 рази, «Глюкозамін-С БХФЗ» - в 1,7 рази та Г г/х - в 1,66 рази. Препарати глюкозаміну виявили найкращий захисний ефект
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Аспірин як первинна профілактика серцево-судинних подій, що також може викликати тяжкі кровотечі: метааналіз [Текст] // Артериальная гипертензия. - 2019. - N 1. - С. 95-96

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Кланца, М. П.
Стан кислотно-основної рівноваги та в’язкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою та їх вплив на структурну організацію печінки і нирок [Текст] = Status of acid-based equality and blood viscosity of rats at acute and chronic poisoning by acetylsalicylic acid and their influence on structural organization of liver and kidneys / М. П. Кланца, І. Є. Герасимюк, А. Г. Корицький // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2019. - N 1. - С. 68-73

MeSH-главная:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER
ПОЧКИ -- KIDNEY
АСПИРИН -- ASPIRIN
АЦИДОЗ -- ACIDOSIS
КРЫСЫ -- RATS
ЖИВОТНЫЕ ЛАБОРАТОРНЫЕ -- ANIMALS, LABORATORY
Аннотация: Оптимальний рівень кислотно-лужної рівноваги є однією з вагомих складових, що формують гомеостаз організму. Відомо також, що метаболічний ацидоз може розвиватися при передозуванні саліцилових препаратів. Мета – встановити рівень ацидозу та вʼязкості крові у щурів при гострому і хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою та їх вплив на морфологічний стан печінки і нирок. Матеріал і методи. Експерименти проведено на білих лабораторних щурах, яким моделювали гостре і хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою. Дослідження проводили з використанням функціональних (вимірювання рН і вʼязкості крові), гістологічних і статистичних методик. Результати. Встановлено, що гостре отруєння ацетилсаліциловою кислотою у щурів супроводжується суттєвим зниженням рН і вʼязкості крові, що призводить до виражених розладів органного кровообігу, які проявляються у вигляді застійного венозного повнокровʼя, капіляростазів з реактивною висхідною вазоконстрикцією. У процесі хронічного отруєння ацетилсаліциловою кислотою через 1 добу експерименту також спостерігалася тенденція до зниження досліджуваних показників крові, проте ступінь її вираження був значно меншим, порівняно із гострим отруєнням. Через 3 доби від початку хронічної інтоксикації відбувалася стабілізація показників і навіть часткова компенсація рН. Проте згодом рівень рН знову продовжував прогресивно знижуватися, не сягаючи, однак, рівня, що був до гострого отруєння. На відміну від цього, вʼязкість крові, навпаки, набувала тенденції до зростання. Виявлені тривалі розлади органного кровотоку призводили до дистрофічних змін тканин печінки і нирок, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності. Висновки. 1. Гостре отруєння великими дозами ацетилсаліцилової кислоти призводить до суттєвого зростання рівня ацидозу з одночасним відчутним зниженням вʼязкості крові, які можуть бути важливими ланками патогенезу розвитку несумісних з життям розладів гемодинаміки. 2. Хронічне отруєння ацетилсаліциловою кислотою також призводить до поступового розвитку ацидозу, ступінь якого менш виражений, ніж при гострому отруєнні, і впливає на динаміку вʼязкості крові. 3. Розлади органного кровотоку, які виникають при хронічному отруєнні ацетилсаліциловою кислотою, менш виражені, ніж при гострому отруєнні, і призводять до дистрофічних змін у печінці й нирках, які можуть бути причиною розвитку печінкової та ниркової недостатності
The optimal level of acid-base balance is one of the important components that form the body homeostasis. It is also known that metabolic acidosis can develop with overdose of salicylic drugs. The aim of the study – to determine the level of acidosis and blood viscosity in rats with acute and chronic poisoning with acetylsalicylic acid and their effect on the morphological condition of the liver and kidneys.Material and Methods. Experiments were carried out on white laboratory rats, which modeled acute and chronic poisoning with acetylsalicylic acid. The studies were conducted by using functional (pH and blood viscosity measurements), histological and statistical methods. Results. Acute poisoning with acetylsalicylic acid was accompanied by a significant decrease in pH and blood viscosity in rats, resulting in severe organ disorders, which manifested as stagnant venous hypertrophy, capillary stasis with reactive ascending vasoconstriction. There was also a tendency to decrease the studied blood parameters after 1 day of the experiment in the course of chronic poisoning with acetylsalicylic acid. However, its degree of severity was significantly lower as with acute poisoning. There was stabilization of indicators and even partial compensation of pH after 3 days from the onset of chronic intoxication. However, in the future, the pH level continued to progressively decrease, not reaching the level recorded in acute poisoning. In contrast, the viscosity of blood, on the contrary, gained a tendency to increase. Detected long-term organ-blood flow disorders led to dystrophic changes in liver and kidney tissues that may be responsible for the development of liver and kidney failure. Conclusions. 1. Acute poisoning with large doses of acetylsalicylic acid leads to a significant increase in the level of acidosis with at the same time significant decrease in blood viscosity, which may be important links in the pathogenesis of the development of incompatible with life disorders of hemodynamics. 2. Chronic poisoning with acetylsalicylic acid also leads to the gradual development of acidosis, which degree is less pronounced than with acute poisoning and affects the dynamics of blood viscosity. 3. Disorders of organ blood flow that arise from chronic poisoning with acetylsalicylic acid are less pronounced than with acute poisoning and lead to dystrophic changes in the liver and kidneys which may be responsible for the development of liver and kidney insufficiency
Доп.точки доступа:
Герасимюк, І. Є.
Корицький, А. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Features of prevention of fetal growth retardation in pregnant women with chronic hypertension [Текст] = Особливості профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією / О. V. Deinichenko [та ін.] // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2019. - № 37. - С. 44-48. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АСПИРИН -- ASPIRIN (анализ, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT (статистика, тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: The lack of effective methods to prevent the development of fetal growth retardation in high-risk pregnant women remains a significant problem of modern obstetrics, which determines the relevance of the study. The aim of the study was to examine the effectiveness of monoprophylaxis of fetal growth retardation using aspirin at a dose of 150 mg, starting at 12-13 weeks of gestation, pregnant women with chronic hypertension. In order to apply and implement the proposed prevention of fetal growth retardation, all pregnant women with chronic hypertension were divided into two groups. The patients were divided into groups randomly. To prevent the development of fetal growth retardation, patients in group A received acetylsalicylic acid at 150 mg/day, patients in group B received acetylsalicylic acid at 100 mg/day. Primary examination of pregnant women in a prospective study was performed during pregnancy 11-12 weeks in all groups, which included: history taking, general clinical examination, blood pressure measurement, obstetric and gynecological examination according to clinical protocols of the Ministry of Health of Ukraine № 417 from 15.07.2011, № 676 dated 31.12.2004. Clinical and instrumental examination was performed: blood pressure and ECG monitoring, Doppler examination. Childbirth and initial assessment of the condition of newborns were performed in accordance with the current orders of the Ministry of Health of Ukraine with the assessment of the condition on the Apgar scale and the result of anthropometry (determination of mass and growth rate). It was found that the age characteristics of the group of pregnant women did not differ statistically significantly: the average age of patients in group A reached 27.3±1.6 years, group B – 28.1±1.8 years. According to the obstetric and gynecological history, the women did not differ. It should be noted that statistically significant differences between the main group and the comparison group by the degree of chronic hypertension (grade 1 and 2) were not detected: 30 % of women in group A and 35 % of group B had chronic hypertension grade 1, 70 % and 65 %, respectively – chronic arterial hypertension of 2 degrees. Among the concomitant lesions in pregnant women were determined: obesity 8 women of group A (26.7 %), 8 people (25.8 %) of group B; varicose veins in 3 women (10.0 %) of group A, 4 people (12.9 %) of group B; pathology of the urinary system – in 2 cases (6.6 %) in group A and in 2 people (6.45 %) of group B; pathology of the thyroid gland – 2 women (6.6 %) of group A, and 1 person (3.22 %) of group B, anemia of pregnant women – in 4 women (13.3 %) of group A, and 4 people (12.9 %) of group B; chronic viral hepatitis C in remission in 1 woman of group B (3.22 %). As a result of the analysis of pregnancies and complications of childbirth, we found that the appointment of acetylsalicylic acid in addition to standard treatment of chronic arterial hypertension in accordance with clinical protocols at a dose of 150 mg/day helped reduce the incidence of disorders of uteroplacental and fetal circulation by 2.7 times, fetal growth retardation – by 8,8 times and small to gestational age fetus – 4.8 times compared with the results of patients who received acetylsalicylic acid at a dose of 100 mg/day
Відсутність ефективних методів профілактики розвитку затримки росту плода у вагітних високої групи ризику залишається значною проблемою сучасного акушерства, що визначає актуальність дослідження. Метою дослідження було вивчення ефективності монопрофілактики затримки росту плода з використанням аспірину у дозі 150 мг, починаючи з терміну вагітності 12-13 тижнів, вагітними з хронічною артеріальною гіпертензією. З метою застосування та впровадження запропонованої профілактики виникнення затримки росту плода, усіх вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією розподілили на дві групи. Розподіл пацієнток на групи виконували рандомізовано. Для профілактики розвитку затримки росту плода пацієнтки групи А отримували ацетілсаліцилову кислоту по 150 мг/добу, пацієнтки групи Б отримували ацетілсаліцилову кислоту по 100 мг/добу. Первинне обстеження вагітних жінок у проспективному дослідженні виконували в терміни вагітності 11-12 тижнів у всіх групах, яке включало: збір анамнезу, загально-клінічне обстеження, вимірювання артеріального тиску, виконання акушерсько-гінекологічного обстеження згідно клінічних протоколів МОЗ України № 417 від 15.07.2011, № 676 від 31.12.2004. Проводили клініко-інструментальне обстеження: моніторування артеріального тиску та ЕКГ, доплерометричне дослідження. Ведення пологів та первинну оцінку стану новонароджених проведено згідно чинних наказів МОЗ України з оцінкою стану за шкалою Апгар та результатом антропометрії (визначення масо-ростового показника). Встановлено, що за віковою характеристикою групи вагітних статистично значимо не відрізнялися: середній вік пацієнток А групи сягав 27,3±1,6 років, Б групи – 28,1±1,8 років. За даними акушерсько-гінекологічного анамнезу жінки не відрізнялися. Варто відзначити, що статистично значимих відмінностей між основною групою та групою порівняння за ступенем хронічної артеріальної гіпертензії (1 та 2 ступінь) не було виявлено: 30 % жінок групи А та 35 % групи Б мали хронічну артеріальну гіпертензію 1-го ступеня, 70 % та 65 %, відповідно – хронічну артеріальну гіпертензію 2-го ступеня. Серед супутніх уражень у вагітних визначалися: ожиріння 8 жінок групи А (26,7 %), 8 осіб (25,8 %) групи Б; варикозна хвороба у 3 жінок (10,0 %) групи А, 4 осіб (12,9 %) групи Б; патологія сечовидільної системи – у 2 випадках (6,6 %) у групі А та у 2 осіб (6,45 %) групи Б; патологія щитоподібної залози – 2 жінки (6,6 %) групи А та у 1 особи (3,22 %) Б групи; анемія вагітних – у 4 жінок (13,3 %) А групи та 4 осіб (12,9 %) Б групи; хронічний вірусний гепатит С в стадії ремісії у 1 жінки Б групи (3,22 %). В результаті проведеного аналізу перебігу вагітностей та виникнення ускладнень пологів нами було встановлено, що призначення ацетилсаліцилової кислоти додатково до стандартного лікування хронічної артеріальної гіпертензії відповідно до клінічних протоколів у дозі 150 мг/добу сприяло зменшенню частоти виникнення порушень матково-плацентарного та плодового кровообігу у 2,7 разів, затримки росту плода – у 8,8 разів та малого до гестаційного віку плоду – у 4,8 разів порівняно із результатами пацієнток, які отримували ацетилсаліцилову кислоту у дозі 100 мг/добу
Доп.точки доступа:
Deinichenko, О. V.
Krut, Yu. Ya.
Izbytska, N. G.
Slinko, О. М.
Gaidai, N. V.
Pavlyuchenko, M. I.
Amro, I. G.
Puchkov, V. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Аспірин для профілактики прееклампсії на основі доказової бази: вплив аспірину на тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії новонароджених [Текст] / підгот.: Г. Д. Радченко, О. Торбас // Артериальная гипертензия. - 2018. - N 2. - С. 103-104

MeSH-главная:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (профилактика и контроль)
АСПИРИН -- ASPIRIN (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Радченко, Г. Д. \підгот.\
Торбас, О. \підгот.\

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)