Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (76)

Редкие издания (12)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Аппендицит<.>)

Общее количество найденных документов : 199
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Semkovych, Ya. V.
Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children [Текст] = Клініко-лабораторні зміни маркерів болю у дітей в післяоперативному періоді / Ya. V. Semkovych // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 92-98. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD (психология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Postoperative pain in children remains a significant problem in pediatric intensive care, possibly related to an imperfect algorithm for its management. Prolonged postoperative pain delays recovery and rehabilitation, increases treatment costs, and prolongs opioid use. Inadequate perioperative pain management can lead to a variety ofpostoperative complications, the prediction of which remains elusive despite the use of commonly accepted clinical, laboratory, and instrumental indicators. The aim of this study was to evaluate clinical and laboratory changes in children after abdominal surgery and their correlation with acute pain scales. Material and Methods. The study included 83 children aged 7-18years who underwent abdominal surgery under opioid anesthesia. Inclusion criteria: age 7-18 years; indication for surgery for acute appendicitis; American Society of Anesthesiologists (ASA) Anesthesia Risk Score I and II; parental consent for the children to participate in the study. Acute pain intensity was measured using the Visual Analog Scale (VAS) and the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) scale. Key vital signs assessed included heart rate, respiratory rate, systolic and diastolic blood pressure, and oxygen saturation (SpO2). In addition, laboratory indicators including leukocyte count, blood glucose level, erythrocyte sedimentation rate, and TLR-4 and CD40L levels were determined. All clinical and laboratory studies were conducted in accordance with the World Medical Association Declaration of Helsinki «Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (Minutes of the Ethics Committee No. 2, dated February 24, 2002). Statistical analysis was performed on a personal computer using Statistica 10 software, using parametric and nonparametric statistical methods. The study is a part of the research project of the Department of Children’s Diseases of the Postgraduate Medical Education Faculty of the Ivano-Frankivsk National Medical University «Health Status and Adaptation of Children from the Precarpathian Region with Somatic Diseases, Their Prevention» 2021-2026, state registration number 0121U111129; the author is a co-researcher. Results. The mean age of the children was 13.8±0.23 years, while the mean body weight was 40.9±1.6 kg. Gender assessment showed no differences between boys and girls (55.4 % and 44.6 %, respectively, р0.05). The study showed very strong positive correlations (r=0.9-1.0) between acute pain assessment scores on the VAS and FLACC scale and heart rate, blood glucose levels; strong positive correlations (r=0.7-0. 9) with total leukocyte count and erythrocyte sedimentation rate; moderate positive correlations (r=0.5-0.7) with serum TLR4 and CD40L levels; weak positive correlations (r0.5) with diastolic blood pressure, SpO2, and opioid and non-opioid analgesic administration. Conclusions. The observed positive correlations between acute pain scores on the VAS and FLACC scale and pro- inflammatory indicators may support the theory of involvement of these markers in the generation of acute pain in pediatric patients. However, further research is needed to investigate the mechanisms of acute postoperative pain generation, to identify markers related to nociception in chronic pain, and to develop preventive strategies for these conditions in children
Післяопераційний біль у дітей до цього часу є суттєвою проблемою для педіатричної інтенсивної терапії, що може бути пов’язано з недосконалим алгоритмом його менеджменту. Тривалий післяопераційний біль призводить до подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування, збільшення часу реабілітації та тривалості застосування опіоїдів. Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень, прогнозування яких за допомогою загально прийнятих клінічних, лабораторних та інструментальних показників на сьогодні не вдається. Метою даного дослідження було оцінити клініко-лабораторні зміни у дітей, яким проведено операції на органах черевної порожнини, та їх кореляційний зв’язок зі шкалами для оцінки гострого болю. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 83 дитини віком 7-18 років, яким проводилось оперативне втручання на органах черевної порожнини із застосуванням загальноприйнятого опіоїдного знеболенняКритерії включення: вік 7-18 років; покази до проведення оперативного втручання з приводу гострого апендициту; ступінь анестезіологічного ризику за шкалою АБА (American Society of Anesthesiologists) І-ІІ ступенів; згода батьків/опікунів на залучення дитини у дослідження. Для визначення інтенсивності гострого болю у дітей використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ) та шкалу FLACC, для оцінки основних вітальних функцій визначали частоту серцевих скорочень, частоту дихання, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень сатурації крові. Також проводили визначення лабораторних показників: рівня лейкоцитів, глюкози в крові, швидкості осідання еритроцитів, рівень білків TLR-4 та CD40L. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження» (протоколу комісії з біоетики № 2 від 24.02.2022 року). Статистичний аналіз здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10 з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика», номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр., автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження. Середній вік дітей склав 13,8±0,23 роки, а вага - 40,9 ±1,6 кг. Оцінка гендерної приналежності не виявила різниці між хлопчиками та дівчатками (55, 4 та 44,6 %, р 0,05). У ході дослідження встановлено дуже сильні позитивні кореляції (r = 0,9-1,0) між бальною оцінкою гострого болю за шкалами ВАШ та FLACC та частотою серцевих скорочень, рівнем глюкози у крові; сильні позитивні кореляції (r = 0,7-0,9) - з загальним рівнем лейкоцитів та швидкістю осідання еритроцитів; позитивні кореляції середньої сили (r = 0,5-0,7) - з рівнями TLR-4 та CD40L у крові, позитивні кореляції слабкої сили (r 0,5) - з рівнем діастолічного артеріального тиску, SpO2, призначенням наркотичних та ненаркотичних анальгетиків. Висновок. Встановлені позитивні кореляційні залежностей між бальною оцінкою гострого болю ВАШ і FLACC з проза- пальними показниками може підтверджувати теорію участі даних маркерів у формуванні гострого болю у педіатричної групи пацієнтів. Але необхідно продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів формування гострого післяопераційного болю, виявлення маркерів ноцицепції хронічного болю та розробки шляхів профілактики даних станів у дітей
Свободных экз. нет

Найти похожие

Конопліцький, В. С.
Хірургічні аспекти гострого абдомінального больового синдрому у дітей [Текст] = Surgical aspects of acute abdominal pain syndrome in children / В. С. Конопліцький, В. В. Погорілий, Є. В. Чорний // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2022. - Том 7, N 2. - С. 24-37. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, осложнения, хирургия)
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, осложнения, патофизиология, терапия, хирургия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, хирургия)
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (осложнения, хирургия)
КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ -- INTUSSUSCEPTION (осложнения, хирургия)
Аннотация: Гострий абдомінальний біль є провідним у клініці більшості захворювань травного тракту, він може бути проявом гострої хірургічної патології, травми або гострого інфекційного захворювання. Всі ці патологічні стани, окрім різного ступеня вираженості больового абдомінального синдрому, супроводжуються формуванням та розвитком справжнього або хибного “гострого живота”, що зазвичай супроводжується симптомами подразнення очеревини. У статті розглянуто механізм формування та розповсюдження абдомінального больового синдрому, етіопатогенез формування больового синдрому при гострій хірургічній патології у дітей. Подано найхарактерніші причини гострого абдомінального синдрому у дітей залежно від віку. Правильно проведена диференційна діагностика гострого абдомінального болю забезпечує адекватне лікування, включаючи проведення екстреного хірургічного втручання на органах черевної порожнини
Acute abdominal pain, which is the leading symptom in the clinic of most diseases of the digestive tract, can be a manifes-tation of acute surgical pathology, trauma or an acute infectious disease. All these pathological conditions, in addition to varying degrees of expressiveness of the painful abdominal syndrome, are accompanied by the formation and development of a true or false “acute abdomen”, which is usually accompanied by symptoms of peritoneal irritation. The article discusses the mechanism of for-mation and spread of abdominal pain syndrome, etiopathogenesis of pain syndrome formation in acute surgical pathology in chil-dren. The most characteristic causes of acute abdominal syndrome in children depending on age are presented. A correctly performed differential diagnosis of acute abdominal pain ensures adequate treatment, including emergency surgical intervention on the or-gans of the abdominal cavity
Доп.точки доступа:
Погорілий, В. В.
Чорний, Є. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ультразвуковий скринінг гострого апендициту у вагітних [Текст] / М. М. Стець [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 95-98

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
Аннотация: Мета роботи: профілактика передчасних родорозрішень шляхом удосконалення методів діагностики з використанням ультразвукового скринінгу та вибору хірургічної тактики у вагітних з гострою хірургічною патологією залежно від результатів скринінгу. Всім вагітним проводили необхідні клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження відповідно до оновлених клінічних протоколів надання хірургічної допомоги вагітним. В окремих випадках було виконано магнітно-резонансну діагностику та комп’ютерну томографію для деталізації поширення патологічного процесу та відповідно вибору методу операційного втручання. Особливості клінічної картини ГА зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями вагітних жінок. Із збільшенням терміну гестації ми спостерігали більш виражену зміну клінічних проявів ГА з більш стрімким перебігом захворювання. Певне значення в діагностиці ГА у вагітних мають показники лабораторних досліджень. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія свідчать на користь апендициту. Токолітичну терапію використовували як при передопераційній підготовці, так і інтраопераційно, що суттєво впливає на профі-лактику передчасних пологів та ускладнень вагітності. Післяопераційних ускладнень у даній популяції не спостерігали. Деталізація діагнозу у вагітних із гострою хірургічною патологією за допомогою новітніх методів діагностики дала можливість вибору тактики та методології хірургічного лікування. Ультразвукове сканування є високочутливим та специфічним у 71 % вагітних при гострому апендициті. Впровадження мініінвазивних методів дало можливість скоротити кількість перебування вагітних у стаціонарі та використання їх в ІІІ триместрі вагітності (8 % від загальної кількості оперованих).
Цель работы : профилактика преждевременных родоразрешений путем усовершенствования методов диагностики с использованием ультразвукового скрининга и выбора хирургической тактики у беременных с острой хирургической патологией в зависимости от результатов скрининга. Всем беременным проводили необходимые клинико-лабораторные и инструментальные методы исследования в соответствии с обновленными клиническими протоколами предоставления хирургической помощи беременным. В отдельных случаях была выполнена магнитно-резонансная диагностика и компьютерная томография для детализации распространения патологического процесса и соответственно выбора метода операционного вмешательства. Особенности клинической картины ОА предопределены анатомо-физиологическими особенностями беременных женщин. С увеличением срока гестации мы наблюдали более выраженное изменение клинических проявлений ОА с более стремительным течением заболевания. Определенное значение в диагностике ОА у беременных имеют показатели лабораторных исследований. Лейкоцитоз, нейтрофильный сдвиг лейкоцитарной формулы влево, лимфоцитопения свидетельствуют в пользу аппендицита. Токолитическую терапию использовали как при предоперационной подготовке, так и интраоперационно, что существенно влияет на профилактику преждевременных родов и осложнений беременности. Послеоперационных осложнений в данной популяции не наблюдали. Детализация диагноза у беременных с острой хирургической патологией с помощью новейших методов диагностики дала возможность выбора тактики и методологии хирургического лечения. Ультразвуковое сканирование является высокочувствительным и специфическим у 71 % беременных при остром аппендиците. Внедрение миниинвазивных методов дало возможность сократить количество пребывания беременных в стационаре и использования их в ІІІ триместре беременности (8 % от общего количества оперируемых).
Доп.точки доступа:
Стець, М. М.
Войтюк, Н. В.
Черненко, В. М.
Фіночко, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Ломей, Я. І.
Мукоцеле/муцинозна цистаденокарцинома апендикса / Я. І. Ломей, Т. М. Демкович, Ю. Я. Ломей // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 1. - С. 81-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (использование)
МУКОЦЕЛЕ -- MUCOCELE (диагностика, хирургия)
ЦИСТАДЕНОКАРЦИНОМА МУЦИНОЗНАЯ -- CYSTADENOCARCINOMA, MUCINOUS (диагностика, хирургия)
ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: На человека в современном глобализированном мире значительное влияние оказывает невероятно увеличенный поток информации, получаемой в основном из электронных носителей, бешеные скорости, сложные высокотехнологичные рабочие процессы, нездоровая окружающая среда, иногда непростые отношения в обществе, завышенные требования к себе и другим и тому подобное. Все это приводит к преждевременному истощению творческого ресурса организма, ослаблению его и развитию различных заболеваний, причем в более раннем возрасте, в том числе онкопатологии. Мукоцеле аппендикса относится к редкой патологии с нехарактерными клиническими проявлениями, часто напоминающими острый аппендицит. Оперативное вмешательство должно выполняться с максимальной профилактикой потенциальной диссеминации содержимого опухолевого образования, и объем его зависит от гистологической формы упомянутой патологии. У нашей пациентки хронический болезненный процесс аппендикса остро «взорвался» клиникой острого аппендицита, чем и привлек должное внимание своего носителя и медиков. Вовремя проведенная стандартная аппендэктомия на сегодня привела к выздоровлению больной. Иначе течение заболевания могло бы закончиться неблагоприятно. Целью было напомнить всем о важности своевременной диагностики заболевания, точность которой подтверждает патогистологическое исследование операционного материала измененного болезнью органа. Проанализирован клинический случай мукоцеле/муцинозной цистоаденокарциномы аппендикса у больной В., 51 год, из нашей практической работы, что проявилось симптоматикой острого аппендицита. Представлены результаты лабораторно-инструментального обследования пациентки. Однако настоящие болезненные изменения аппендикса установлены постоперационно
Доп.точки доступа:
Демкович, Т. М.
Ломей, Ю. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Бігняк, П. І.
Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при ургентних хірургічних втручаннях [Текст] = Correction of electrolyte balance in surgical patients with urgent surgical interventions / П. І. Бігняк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 620-622. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Аннотация: Гострий апендицит є однією з найпоширеніших гострих патологій черевної порожнини, що потребує невідкладного хірургічного втручання та може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи – дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу у хворих, оперованих з приводу гострого апендициту та їх корекції. Обстежено 20 ургентних пацієнтів хірургічного профілю, що становили групу контролю та отримували “традиційну” післяопераційну терапію та 23 пацієнти досліджуваної групи, що ортимували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз, як модифікація багатомірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Як видно з результатів тестування гіпотези нормалізації гомеостазу внаслідок застосування схем оральної регідратаційної терапії гіпотеза підтверджена з пороговою достовірністю p=0,0642. Єдиним достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії з р=0,045. Також призначення оральної регідратаційної терапії є достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації натрію та глюкози в плазмі крові (нормалізація концентрації глюкози в плазмі крові достовірно краща в динаміці у молодших пацієнтів (р=0,045)). Отже, нормалізація показників калію та глюкози, що корелює із віком пацієнта, була кращою у хворих, що отримували оральну регідратаційну суміш у післяопераційному періоді порівняно з хворими, що отримували “традиційну” післяопераційну терапію. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів, що оперовані з приводу гострого апендициту в післяопераційному періоді
Acute appendicitis is one of the most common acute pathologies of the abdominal cavity, which requires immediate surgical intervention and can lead to water-electrolyte imbalance. The aim of the study was to investigate the clinical significance of electrolyte imbalance in patients operated on for acute appendicitis and their correction. We examined 20 urgent surgical patients who were part of the control group and received “traditional” postoperative therapy and 23 patients of the study group who received oral rehydration therapy in the postoperative period to correct water-electrolyte disorders. To analyze the results of the study, profile analysis was used as a modification of multidimensional covariance analysis with repeated measurements. As can be seen from the results of testing the hypothesis of normalization of homeostasis due to the use of oral rehydration therapy schemes, the hypothesis was confirmed with a threshold significance of p=0.0642. The only significant effect of the rate of normalization of potassium concentration in blood plasma is the appointment of oral rehydration therapy with p=0.045. Also, the appointment of oral rehydration therapy is a significant effect of the rate of normalization of sodium and glucose in plasma (normalization of plasma glucose is significantly better in the dynamics of younger patients (p=0.045)). Thus, normalization of potassium and glucose, which correlates with the patient’s age, was better in patients receiving oral rehydration mixture in the postoperative period than in patients receiving “traditional” postoperative therapy. Oral rehydration therapy is an acceptable alternative to infusion therapy in patients undergoing surgery for acute appendicitis in the postoperative period
Свободных экз. нет

Найти похожие

Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих [Текст] / В. В. Скиба [та ін.] // Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 92-96. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN (диагностика, ультрасонография)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, ультрасонография)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (диагностика, ультрасонография)
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER (диагностика, ультрасонография)
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED (использование)
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING (использование)
Аннотация: Мета: покращити результати лікування хворих із первинними інтраабдомінальними ускладненнями за рахунок впровадження новітніх інформативних методів візуалізації. Об’єкт і методи дослідження. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 в період 2006–2019 рр. знаходився на лікуванні 191 пацієнт з первинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив 16–85 років. Хворі розділені на дві групи: контрольна (2006–2012 рр.) — 102 (53,4%) і досліджувана (2013–2019 рр.) — 89 (46,6%) хворих. Методи обстеження: рентгенографія, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ). Результати. Причинами виникнення первинних інтраабдомінальних ускладнень були ускладнені форми апендициту — у 74 (38,7%), перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки — у 48 (25,1%), ускладнені форми холециститу — у 69 (36,1%) пацієнтів. У контрольній групі проведена оглядова рентгенографія органів черевної та грудної порожнини з клінічними ознаками перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хворим з підозрою на непрохідність кишечнику на тлі запального процесу. Аналіз даних у 26 хворих показав, що в 6 з них не встановлено вільного повітря в черевній порожнині. У досліджуваній групі хворих проводили вимірювання шкірної температури передньої черевної стінки у 48 з 89 хворих, з яких у 39 вона була підвищена на 2–3 °С. За даними УЗД органів черевної порожнини, встановлено прямі і непрямі ознаки запального процесу. УЗД проведено в 81 з 89 хворих, з яких при деструктивному апендициті — у 35, при деструктивному холециститі — у 32 і при перфоративній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки — у 14. Результати показали, що візуалізація встановлена у 68 з 72 пацієнтів, з яких апендикулярний абсцес — у 15 з 16 і апендикулярний інфільтрат — у 18 з 19. Локалізація червоподібного відростка, за даними УЗД, типова у 22, медіальне розташування — у 6 і підпечінкове — у 7 хворих. УЗД жовчного міхура проведено у 32 хворих, встановлені зміни, які вказували на наявність запального процесу. Оглядова рентгенографія проведена у 22 хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, з яких вільне повітря виявлено у 17 пацієнтів. КТ проведена у 16 хворих. Висновки. З метою верифікації інтраабдомінальної патології шкірна термометрія була інформативною у 39 з 48 хворих. При верифікації перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у 17 з 22 хворих оглядова рентгенографія була неінформативною, що потребувало проведення КТ. УЗД-дослідження органів черевної порожнини було інформативним у 48,1–73,5% випадків залежно від патології (деструктивний апендицит, деструктивний холецистит) і розвитку ускладнень з чутливістю 58–84,5% і специфічністю 69–89,3%, а розбіжності пов’язані з вдосконаленням методики обстеження
Доп.точки доступа:
Скиба, В. В.
Рибальченко, В. Ф.
Іванько, О. В.
Дар Ясін, А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Чурпій, В. К.
Проблеми діагностики і хірургічного лікування гострого апендициту [Текст] / В. К. Чурпій, К. Л. Чурпій. - Електрон. текст. дані // Art of Medicine. - 2021. - N 3. - С. 95-99. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, хирургия, этиология)
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS (профилактика и контроль)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Доп.точки доступа:
Чурпій, К. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Лімфоїдна тканина слизової оболонки червоподібного відростка при апендициті (огляд літератури) [Текст] / Ю. І. Попович [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 408-415

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
АППЕНДИКС -- APPENDIX (иммунология, патология, хирургия)
ИММУНОКОМПЕТЕНТНОСТЬ -- IMMUNOCOMPETENCE (иммунология)
Аннотация: Мета роботи – проаналізувати відомості фахової літератури про особливості перебудови лімфоїдної тканини слизової оболонки червоподібного відростка при апендициті. Матеріали та методи. Вивчили й узагальнили відомості фахової вітчизняної та іноземної літератури, результати метааналізів і рандомізованих досліджень. Результати. Описали причинові фактори та схарактеризували основні теорії патогенезу гострого апендициту, клінічні варіанти захворювання. Установили, що імунокомпетентна тканина червоподібного відростка відіграє важливу роль у розвитку апендициту. У разі простого та поверхневого апендициту визначають посилення проліферативних процесів та активізацію імуногенезу. У разі розвитку деструктивних форм апендициту (флегмонозний, гангренозний) у лімфатичних вузлах спостерігають пригнічення імунопоезу, проліферації лімфоцитів, процесів імуногенезу та макрофагальної реакції, а також збільшення загальної щільності клітинного вмісту внаслідок зростання кількості нейтрофільних та еозинофільних лейкоцитів, збільшується питома вага морфологічно змінених клітин. Висновки. Наведені дані показують роль імунного апарату червоподібного відростка в патогенезі апендициту, підтверджують доцільність алергічної теорії його розвитку. Це може бути підставою для пошуку нових методів діагностики захворювання, а також актуалізує дискусію про можливість його консервативного лікування.
Доп.точки доступа:
Попович, Ю. І.
Григор’єва, О. А.
Таврог, М. Л.
Іванців, О. Р.
Попович, Н. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Методика лапароскопічної апендектомії в ургентному лікуванні гострого апендициту / В. М. Воронич [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 2. - С. 126-129

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
Аннотация: Вивчення методики ургентної лапароскопічної апендектомії з використанням біполярної коагуляції на рівні районної лікарні. Робота базується на результатах хірургічного лікування 87 хворих, оперованих ургентно з приводу гострого апендициту в хірургічному відділенні Ужгородської районної лікарні.
Доп.точки доступа:
Воронич, В. М.
Воронич, М. В.
Ласкіна, Н. М.
Бара, В. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Абу, Шамсия Р. Н.
Острый аппендицит у беременных: современное состоение проблемы, диагностика (обзор литературы и собственный опыт) [Текст] / Шамсия Р. Н. Абу, В. В. Скиба // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 5/6. - С. 42-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, патофизиология, хирургия)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: В работе представлена общаяхарактеристика проблемы, её значимость для практики. Описаны современные диагностические технологии в неотложной хирургии острого живота
Доп.точки доступа:
Скиба, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Рибальченко, В. Ф.
Термометрична панель передньої черевної стінки та прогностичний аксилярно-абдомінальний коефіцієнт [Текст] / В. Ф. Рибальченко, Ю. Г. Демиденко // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 3. - С. 86-94. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Ускладнення гострого апендициту в дітей – інфільтрати, абсцеси та перитоніт – лишаються актуальними у дитячій хірургії, оскільки їх важко діагностувати та вони мають особливості клінічного перебігу. Врешті вони складають до 75% хворих хірургічних відділень, котрим проводяться ургентні оперативні втручання. На апендикулярний перитоніт припадає до 28% дітей із пізнім зверненням по медичну допомогу. Крім того, незважаючи на новітні технології, у 20% пацієнтів гострий апендицит не встановлюється вчасно і, як наслідок, - розвиток ускладнень. Апендикулярний інфільтрат діагностується від 0,2% до 14,6% випадків. Периапендикулярний абсцес фіксують у хворих від 1,5% до 12,6%. Гнійне запалення великого сальника при деструктивній формі апендициту діагностується у 30% хворих у віці до 7 років і у 70% пацієнтів старших за 7 років. На післяопераційні інфільтрати й абсцеси черевної порожнини припадає від 1,1% до 10,5% пацієнтів від загальної кількості з обмеженими формами перитоніту та до 40,3% хворих із загальним перитонітом, як ускладнення післяопераційний інфільтративний оментит виникає у пацієнтів від 0,02% до 4,52%. У діагностиці важливе значення відводиться локалізації, причинам розвитку інфільтратів, абсцесів черевної порожнини у дітей. Описуване в керівництвах з хірургії першої половини ХХ століття «розм’якшення» пухлиноподібного утворення на сьогодні практично не зустрічається. Обмацування щільного малорухливого інфільтрату навіть під час операції не дозволяє точно судити про органно-тканинний склад та наявність абсцедування. Традиційні лабораторні дані не є специфічними для діагностики внутрішньочеревних інфільтратів та абсцесів. Вони характеризують наявність запального процесу і деякою мірою інтенсивність запалення. В останні роки серед систем медичної візуалізації гнійно-септичних вогнищ та контролю перебігу післяопераційного періоду займає своє місце дистанційна інфрачервона термометрія. Всупереч застосуванню сучасних методів діагностики та лікування спостерігаються стабільні показники летальності – від 0,2 до 0,4%, а при апендикулярному перитоніті на них припадає від 0,7 до 23%. Таким чином, із наведених вище відомостей випливає, що на сучасному етапі на ранніх стадіях формування інфільтратів та абсцесів черевної порожнини у дітей достовірна верифікація утруднена. Мета дослідження: удосконалення діагностики та лікування інфільтратів, абсцесів черевної порожнини у дітей. Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз результатів термометрії передньої черевної стінки 33 пацієнтів з інфільтратами та абсцесами черевної порожнини, в яких застосовувалась дистанційна інфрачервона термометрія. До групи порівняння увійшло 70 дітей, які були шпиталізовані в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит. Вік пацієнтів складав від 5 до 17 років (10,21±0,37 років). При визначенні температури передньої черевної стінки пацієнти перебували в горизонтальному положенні на ліжку з відкритою черевною стінкою. Після адаптації шкіри до навколишнього мікроклімату протягом 10 хвилин, при температурі навколишнього середовища 19–22°С, натщесерце та зі спорожненим сечовим міхуром. За даними наукової літератури, температура передньої черевної стінки, за відсутності осередку запалення, становить 34,2–34,6°С. Локальну температуру передньої черевної стінки вимірювали в 26 точках, розташовані на площині, утворюючі панель передньої черевної стінки, в місцях перетину під прямим кутом 5 вертикальних та 6 горизонтальних ліній, починаючи з верхніх відділів справа на ліво. Результати. Результати термометрії показали варіабельність температури передньої черевної стінки у дітей – різні показники як при первинних, так і вторинних інфільтратах, абсцесах черевної порожнини. Середня температура передньої черевної стінки у дітей без хірургічної патології, згідно з даними вимірювання в точках термометричної панелі, становила 34,25±0,05°С. Середня аксилярна температура складала 36,65±0,01°С. Прогностичний аксилярно-абдомінальний коефіцієнт (ПААК) у даній групі пацієнтів був на рівні 2,43±0,07°С. У пацієнтів з інфільтратами та абсцесами черевної порожнини ПААК мав значення 1,16±0,06°С0°С – зсув вліво, у максимальній точці гіпертермії (39,16±0,14°С) на термометричній панелі передньої черевної стінки. При первинних інфільтратах черевної порожнини – -0,82±0,08°С0°С та 38,9±0,47°С, ПАЧП – -1,25±0,05°С0°С та 39,28±0,14°С. У пацієнтів при розвитку ВІЧП – -0,5°С0°С та 37,9°С (одне спостереження), а за умов розвитку ВАЧП – -1,57±0,21°С0°С та 39,45±0,28°С. Даний показник вказує на осередок запалення та визначає межі поширення запального процесу в черевній порожнині. Висновки. У післяопераційному періоді визначення ПААК надало можливість у 33,3% пацієнтів своєчасно коригувати лікування та запобігти розвитку післяопераційних інфільтратів та абсцесів, при відсутності УЗД ознак осередку запалення.
Доп.точки доступа:
Демиденко, Ю. Г.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Капшитарь, А. В.
Фатальное повреждение наружной подвздошной артерии при аппендэктомии у больной острым аппендицитом [Текст] / А. В. Капшитарь // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 1. - С. 234-237

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (патогенность, хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патогенность)
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ -- ILIAC ARTERY (патология, повреждения, хирургия)
ПЕРЕВЯЗКА СОСУДОВ -- LIGATION
ГАНГРЕНА -- GANGRENE (патогенность)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология)
Аннотация: Описано клиническое наблюдение ошибочной перевязки наружной подвздошной артерии молодым хирургом у больной во время аппендэктомии по поводу острого флегмонозного аппендицита, относящееся к казуистике. Во время парциальной обработки брыжейки червеобразного отростка возникло кровотечение в брюшную полость. Гемостаз осуществлен прошиванием и лигированием этого участка брыжейки. На 4 сутки после операции больная умерла от интоксикации, вследствие развившейся влажной гангрены нижней конечности. Лишь при патологоанатомическом вскрытии диагностирована её причина – лигированная правая наружная подвздошная артерия, исключившая магистральный кровоток по нижней конечности
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Баязітов, Д. М.
Порівняльна оцінка якості життя пацієнтів оперованих методом лапароскопічної апендектомії та із застосуванням системи комп’ютерної автоматизованої діагностики та гармонійного скальпеля [Текст] = Comparative assessment of the life quality of patients surgically operated using computer automated diagnostics (cad) and harmonic scalpel / Д. М. Баязітов // Шпитальна хірургія. - 2019. - № 3. - С. 24-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (патофизиология, хирургия, этиология)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, тенденции)
РОБОТИЗИРОВАННЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- ROBOTIC SURGICAL PROCEDURES (использование, реабилитация, тенденции)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета роботи: порівняння якості життя (ЯЖ) пацієнтів, яким було виконано лапароскопічну апендектомію за традиційним методом та апендектомію із застосуванням комп’ютерної автоматизованої діагностики (КАД) та гармонійного ультразвукового скальпеля. Матеріали і методи. Спостереження виконано за 95 пацієнтами після виконання традиційної лапароскопічної (ТЛ) апендектомії та 73 пацієнтами, яким застосовували КАД та гармонійний скальпель. Оцінку ЯЖ проводили за допомогою опитувальника MOS-SF-36 в термін місяць з моменту апендектомії. Результати досліджень та їх обговорення. Загальне число відмінних та добрих результатів в групі із ТЛ склало 69,5 % (66 із 95 пацієнтів), тоді як аналогічний показник в групі пацієнтів, яким застосовували КАД та УЗ-скальпель, склало 89,0 % – 65 із 73 пацієнтів (Р0,01). У пацієнтів з добрим результатом лікування, яким застосовували КАД та гармонійний скальпель, спостерігалось зростання досліджуваних показників ЯЖ за всіма шкалами опитувальника MOS-SF-36, тоді як у пацієнтів із добрим результатом після ТЛ за шкалами фізичного та психологічного функціонування покращення не спостерігалось. У пацієнтів із задовільним результатом лікування, яким застосовували КАД та гармонійний скальпель, покращення відбувалось за пʼятьма із восьми шкал (за винятком рольового фізичного функціонування, загального та психологічного здоровя), а при ТЛ – тільки за шкалами болю та життєдіяльності
The aim of the work: to compare the quality of life of patients undergoing traditional laparoscopic appendectomy and appendectomy with the use of CAD and a harmonic ultrasound scalpel. Materials and Methods. 95 patients after traditional laparoscopic (TL) appendectomy and 73 patients appenectomized in the course of CAD and harmonic scalpel exploration were under observation. QL was investigated using MOS-SF-36 questionnaire in 6 months from the moment of operation. Results and Discussion. The number of good and excellent results in the group of patients with TL was 69.5 % (66 out from 95 patients), while in the group with CAD and harmonic scalpel exploration the analogous index was equal to 89.0 % – 65 out from 73 patients (Р0.01). It was established that in patients with good result after laparoscopic treatment with CAD and harmonic scalpel the improvement of QL was registered on all scales of MOS-SF-36 questionnaire, while in patients with good results after traditional treatment the improvement determined by physical functioning and psychological health scales was absent. Satisfactory results of treatment after laparoscopic surgery with CAD and harmonic scalpel were characterized by the improvement on five out from eight scales (such scales as personal physical functioning, general and psychological health have been excluded). In patients with satisfactory results after traditional surgery the improvement was noted only on pain and vital activity scales
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Дужий, І. Д.
Нові можливості лікування хворих на апендикулярний інфільтрат [Текст] / І. Д. Дужий, В. В. Шимко, Г. І. П’ятикоп // Харківська хірургічна школа. - 2019. - N 2. - С. 177-179

Рубрики: Амписульбин

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (лекарственная терапия, осложнения, хирургия)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
АМПИЦИЛЛИН -- AMPICILLIN (терапевтическое применение)
СУЛБАКТАМ -- SULBACTAM (терапевтическое применение)
ЛИМФАТИЧЕСКАЯ СИСТЕМА -- LYMPHATIC SYSTEM (действие лекарственных препаратов)
Аннотация: Проаналізовано результати лікування хворих на апендикулярний інфільтрат двох досліджених груп. В основній групі (35 хворих) проводилося лімфотропне введення антибактеріальних препаратів. У групі порівняння (35 осіб) проводилася стандартна антибактеріальна терапія. Запропонована методика антибіотикотерапії покращує результати лікування, дозволяє заощадити фінансові витрати на лікування та забезпечує своєчасне повернення оперованого до суспільно-корисної праці.
Доп.точки доступа:
Шимко, В. В.
П’ятикоп, Г. І.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Стець, М. М.
Діагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітних [Текст] / М. М. Стець, В. М. Черненко // Шпит. хірургія. - 2018. - N 1. - С. 29-34

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
Аннотация: В період із 2004 до 2012 р. у хірургічне відділення міської клінічної лікарні № 1, № 3 м. Києва було госпіталізовано 864 вагітні жінки, які були розділені на досліджувану (n=473) та контрольну (n=391) групи. Найчастіше зустрічався ГА – 258 (29,8 %) від усіх випадків госпіталізації. В процесі обстеження поряд із загальноприйнятими дослідженнями вивчалися гематологічні, цитологічні та імунологічні показники у вагітних із діагнозом гострий апендицит. Для оцінки патогенетичних механізмів формування запальної реакції у вагітних досліджуваної групи, а також для можливості проведення диференційної діагностики та проведення раннього прогнозування ускладнень проводили дослідження активності функціонування неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності: НСТ-тест, визначення рівнів Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ПРК (прокальцитоніну), Il β-1, ФНП (фактор некрозу пухлини). Результати досліджень та їх обговорення. При проведенні біохімічних досліджень для встановлення типових додаткових маркерів ГА у вагітних ми встановили, що у пацієнтів спостерігаються ознаки розвитку ендотоксикозу, пов’язані з накопиченням токсинів мікробного походження (ТЗН), декомпенсацією функціональної активності фагоцитуючих клітин – нейтрофільних гранулоцитів (індекс стимуляції) та токсинозв’язуючої та біосентизуючої здатності печінки, коефіцієнт де Рітіса, наявність кріоглобулінів. При цьому встановлено, що у пацієнтів другої клінічною групи дані тенденції були більш виразні. Визначено, що у пацієнтів обох клінічних груп проявляють такі ознаки запальної відповіді, як підвищення концентрації основних запальних медіаторів – Іл-1 та ФНП відносно значень здорових осіб. Встановлено, що в другій основній клінічній групі данні зміни були більш виразні, що свідчить про значну активність запальних реакцій. При цьому компенсуюча дія протизапальних медіаторів була знижена, що може бути причиною декомпенсованої реакції та причиною розвитку ризику системної запальної відповіді
Доп.точки доступа:
Черненко, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Снисарь, В. И.
Гипонатриемия у детей с острой хирургической патологией [Текст] / В. И. Снисарь, С. В. Егоров // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 6. - С. 99-101. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, кровь, моча, осложнения)
ГИПОНАТРИЕМИЯ -- HYPONATREMIA (кровь, моча, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: В данной статье изложены результаты исследования частоты развития, степени выраженности и тяжести гипонатриемии у детей с острой хирургической патологией. Определена частота влияния синдрома неадекватной секреции антидиуретического гормона на развитие гипонатриемии
Доп.точки доступа:
Егоров, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Капшитарь, А. В.
Аппендэктомия после «аппендэкомии» [Текст] / А. В. Капшитарь // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 1. - С. 182-184

MeSH-главная:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ЯИЧНИКОВ КИСТЫ -- OVARIAN CYSTS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОТОМИЯ -- LAPAROTOMY (методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Описано довольно редкое клиническое наблюдение у больной 30 лет — острый аппендицит после нижней срединной лапаротомии, «аппендэктомии» по поводу вторичного аппендицита, энуклеации кисты правого яичника с разрывом. Спустя 2 месяца повторная срединная лапаротомия по поводу перитонита. Во время операции диагностирован острый гангренозный перфоративный аппендицит, абсцесс, диффузный гнойный перитонит. Аппендэктомия, санация с дренированием брюшной полости и малого таза. Выздоровление
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Романів, O.
Від апендициту до суїциду [Текст] / O. Романів, К. Погоріляк, M. Устюгова // НейроNEWS. - 2018. - № 1. - С. 42-44

Рубрики: Кветиапин (кетилепт)--тер прим

MeSH-главная:
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
СЕРОТОНИНА ЗАХВАТА ИНГИБИТОРЫ -- SEROTONIN UPTAKE INHIBITORS (анализ, терапевтическое применение)
СУИЦИДАЛЬНЫЕ НАМЕРЕНИЯ -- SUICIDAL IDEATION
Аннотация: За ретроспективною оцінкою ВООЗ усе більшу кількість груп захворювань відносять до психосоматичних. Описаний клінічний випадок відображає розвиток психосоматичного захворювання та циркуляцію акценту переживань пацієнтки між соматичними та психічними стражданнями, що суттєво позначаються на якості її життя і прогнозі одужання
Доп.точки доступа:
Погоріляк, К.
Устюгова, M.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Особливість виконання апендектомії у хворих з високим ризиком серцево-легеневої недостатності [Текст] = The peculiarity of appendectomy of patients with high risk of cardiopulmonary insufficiency / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 456-459. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (хирургия)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY (методы)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (патофизиология)
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY (патофизиология)
Аннотация: Гострий апендицит (ГА) займає перше місце за частотою виникнення ургентних хірургічних захворювань в стаціонарах України. Останні роки лапароскопічна апендектомія стає одним із “золотих стандартів” хірургії. Особливий інтерес у цієї групи хворих представляє безгазова і малогазова лапароскопія, при якій ендохірургічний простір у черевній порожнині створюється за допомогою ендоліфтів, при чому черевна стінка піднімається механічно, без створення пневмоперитонеуму. Мета — визначити можливість і ефективність застосування різних методик лапароскопічної апендектомії у хворих з високим ризиком серцево-легеневої недостатності. Проведений аналіз результатів традиційних методів обстеження свідчить про те, що на даний момент не існує високочутливого методу передопераційної діагностики ГА. Всі хворі з ГА були розділені на 2 групи: 1 група — 72 хворих з діагнозом ГА, з високим ризиком серцево-легеневої недостатності, яким була виконана відкрита апендектомія; 2 група — 85 хворих з діагнозом ГА з високим ризиком серцево-легеневої недостатності, яким було виконано лапароскопічну апендектомію з пневмоперитонеумом із застосуванням методу лапароліфтинга хворих. Лапароліфтинг виконували за допомогою розробленого в клініці пристрою для лапароліфтинга за Запорожченко-Колодієм. При аналізі результатів лікування хворих IІ групи слід відзначити, що лапароскопічна апендектомія, особливо з лапароліфтингом, може бути операцією вибору при лікуванні хворих гострим апендицитом. Дана методика є абсолютно безпечною, надійною і доступною для виконання більшості хірургів. Таким чином, лапароскопічна апендектомія може бути виконана практично у всіх хворих гострим апендицитом з високим ризиком серцево-легеневої недостатності з уникненням після операційних ускладнень.
Acute appendicitis (AA) ranks first in the frequency of emergence of urgent surgical diseases in hospitals in Ukraine. In recent years, laparoscopic appendectomy has become one of the “gold standards” of surgery. Of particular interest in this group of patients is a gasless and with small amount of gas laparoscopy, in which the endosurgical space in the abdominal cavity is created with the help of endolifts, in which the abdominal wall is raised mechanically, without creating a pneumoperitoneum. Objective — to determine the feasibility and effectiveness of the use of various techniques for laparoscopic appendectomy of patients with a high risk of cardiopulmonary insufficiency. All patients with АA were divided into 2 groups: Group 1 — 72 patients with АA diagnosis, with a high risk of cardiopulmonary failure, who underwent open appendectomy; Group 2 — 85 patients with АA diagnosis with a high risk of cardiopulmonary failure, who underwent laparoscopic appendectomy with pneumoperitoneum and using laparolifting method of patients. The laparolifting was performed with the help of the device developed by the clinic for laparolifting on Zaporozhchenko-Kolodii. When analyzing the results of treatment of patients with IІ group, it should be noted that laparoscopic appendectomy, especially with laparolifting, may be the operation of choice in the treatment of patients with acute appendicitis. This technique is absolutely safe, reliable and affordable in the implementation of most surgeons. So, laparoscopic appendectomy can be performed in virtually all patients with acute appendicitis with high risk of cardio-pulmonary insufficiency with the avoidance of postoperative complications.
Доп.точки доступа:
Запорожченко, Б. С.
Яхиа, Хасан
Бородаев, И. Е.
Качанов, В. Н.
Васильев, О. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

Стець, М. М.
Прояви семіотики гострого апендициту залежно від його розташування та триместру у вагітних / М. М. Стець, В. М. Черненко // Шпит. хірургія. - 2018. - N 2. - С. 16-23

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, хирургия)
Аннотация: Раптовий початок болю спостерігали в І триместрі в 68,57 % пацієнток, в ІІ – 63,68 % та 69,7 % в третьому. Поєднання з нудотою та одно- або дворазовим блюванням встановлено в 77,14 %, 47,89 % та 36,36 %, відповідно. Ознаки ендогенної інтоксикації встановлено у 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % вагітних у трьох триместрах відповідно. В ІІ та ІІІ триместрах вагітності визначення болючості в точках Мак-Бурнея, Ланца було неефективне в 90 % випадків. Серед біохімічних показників встановлено підвищення вмісту прокальцитоніну в 4 рази, концентрації ФНП – в 2,74 раза, вмісту Іл-1 - в 1,6 раза, вмісту ЦІК - в 1,46 та рівнів IgM і IgG - в 2,11 раза та 1,37 раза відповідно (щодо показників контрольної групи).
Внезапное начало боли отмечали в I триместре у 68,57 % пациенток, во II – 63,68 % и 69,7 % в третьем. Сочетание с тошнотой и одно- или двукратной рвотой установлено в 77,14 %, 47,89 % и 36,36 % соответственно. Признаки эндогенной интоксикации установлено в 20,0 %, 45,26 %, 57,58 % беременных в трех триместрах соответственно. Во II и III триместрах беременности определение болезненности в точках Мак-Бурнея, Ланца было неэффективным в 90 % случаях. Среди биохимических показателей установлено повышение содержания прокальцитонина в 4 раза, концентрации ФНО - в 2,74 раза, содержания Ил-1 - в 1,6 раза, содержания ЦИК - в 1,46 и уровней IgM и IgG - в 2,11 раза и 1,37 раза соответственно (по сравнению с показателями в контрольной группе).
Доп.точки доступа:
Черненко, В. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)