Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (76)

Редкие издания (12)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Аппендицит<.>)

Общее количество найденных документов : 199
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Semkovych, Ya. V.
Clinical and laboratory changes in postsurgical pain markers in children [Текст] = Клініко-лабораторні зміни маркерів болю у дітей в післяоперативному періоді / Ya. V. Semkovych // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 92-98. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT (физиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, хирургия, этиология)
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (патофизиология, терапия, этиология)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS (анализ)
БОЛЕВОЙ ПОРОГ -- PAIN THRESHOLD (психология, физиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Postoperative pain in children remains a significant problem in pediatric intensive care, possibly related to an imperfect algorithm for its management. Prolonged postoperative pain delays recovery and rehabilitation, increases treatment costs, and prolongs opioid use. Inadequate perioperative pain management can lead to a variety ofpostoperative complications, the prediction of which remains elusive despite the use of commonly accepted clinical, laboratory, and instrumental indicators. The aim of this study was to evaluate clinical and laboratory changes in children after abdominal surgery and their correlation with acute pain scales. Material and Methods. The study included 83 children aged 7-18years who underwent abdominal surgery under opioid anesthesia. Inclusion criteria: age 7-18 years; indication for surgery for acute appendicitis; American Society of Anesthesiologists (ASA) Anesthesia Risk Score I and II; parental consent for the children to participate in the study. Acute pain intensity was measured using the Visual Analog Scale (VAS) and the Face, Legs, Activity, Cry, Consolability (FLACC) scale. Key vital signs assessed included heart rate, respiratory rate, systolic and diastolic blood pressure, and oxygen saturation (SpO2). In addition, laboratory indicators including leukocyte count, blood glucose level, erythrocyte sedimentation rate, and TLR-4 and CD40L levels were determined. All clinical and laboratory studies were conducted in accordance with the World Medical Association Declaration of Helsinki «Ethical Principles for Medical Research Involving Human Subjects» (Minutes of the Ethics Committee No. 2, dated February 24, 2002). Statistical analysis was performed on a personal computer using Statistica 10 software, using parametric and nonparametric statistical methods. The study is a part of the research project of the Department of Children’s Diseases of the Postgraduate Medical Education Faculty of the Ivano-Frankivsk National Medical University «Health Status and Adaptation of Children from the Precarpathian Region with Somatic Diseases, Their Prevention» 2021-2026, state registration number 0121U111129; the author is a co-researcher. Results. The mean age of the children was 13.8±0.23 years, while the mean body weight was 40.9±1.6 kg. Gender assessment showed no differences between boys and girls (55.4 % and 44.6 %, respectively, р0.05). The study showed very strong positive correlations (r=0.9-1.0) between acute pain assessment scores on the VAS and FLACC scale and heart rate, blood glucose levels; strong positive correlations (r=0.7-0. 9) with total leukocyte count and erythrocyte sedimentation rate; moderate positive correlations (r=0.5-0.7) with serum TLR4 and CD40L levels; weak positive correlations (r0.5) with diastolic blood pressure, SpO2, and opioid and non-opioid analgesic administration. Conclusions. The observed positive correlations between acute pain scores on the VAS and FLACC scale and pro- inflammatory indicators may support the theory of involvement of these markers in the generation of acute pain in pediatric patients. However, further research is needed to investigate the mechanisms of acute postoperative pain generation, to identify markers related to nociception in chronic pain, and to develop preventive strategies for these conditions in children
Післяопераційний біль у дітей до цього часу є суттєвою проблемою для педіатричної інтенсивної терапії, що може бути пов’язано з недосконалим алгоритмом його менеджменту. Тривалий післяопераційний біль призводить до подовження термінів госпіталізації, підвищення вартості лікування, збільшення часу реабілітації та тривалості застосування опіоїдів. Неадекватне періопераційне знеболення може спричинити велику кількість післяопераційних ускладнень, прогнозування яких за допомогою загально прийнятих клінічних, лабораторних та інструментальних показників на сьогодні не вдається. Метою даного дослідження було оцінити клініко-лабораторні зміни у дітей, яким проведено операції на органах черевної порожнини, та їх кореляційний зв’язок зі шкалами для оцінки гострого болю. Матеріал та методи дослідження. У дослідженні взяли участь 83 дитини віком 7-18 років, яким проводилось оперативне втручання на органах черевної порожнини із застосуванням загальноприйнятого опіоїдного знеболенняКритерії включення: вік 7-18 років; покази до проведення оперативного втручання з приводу гострого апендициту; ступінь анестезіологічного ризику за шкалою АБА (American Society of Anesthesiologists) І-ІІ ступенів; згода батьків/опікунів на залучення дитини у дослідження. Для визначення інтенсивності гострого болю у дітей використовували візуально-аналогову шкалу (ВАШ) та шкалу FLACC, для оцінки основних вітальних функцій визначали частоту серцевих скорочень, частоту дихання, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, рівень сатурації крові. Також проводили визначення лабораторних показників: рівня лейкоцитів, глюкози в крові, швидкості осідання еритроцитів, рівень білків TLR-4 та CD40L. Усі клінічні та лабораторні дослідження проводилися відповідно до Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації «Етичні принципи медичних досліджень за участю людини як об’єкт дослідження» (протоколу комісії з біоетики № 2 від 24.02.2022 року). Статистичний аналіз здійснювали на персональному комп’ютері за допомогою комп’ютерної програми Statistica 10 з використанням методів параметричної та непараметричної статистики. Робота є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри дитячих хвороб ПО ІФНМУ: «Стан здоров’я та особливості адаптації дітей Прикарпаття із соматичними захворюваннями, їх профілактика», номер державної реєстрації 0121U111129, терміни виконання 2021-2026 рр., автор є співвиконавцем теми. Результати дослідження. Середній вік дітей склав 13,8±0,23 роки, а вага - 40,9 ±1,6 кг. Оцінка гендерної приналежності не виявила різниці між хлопчиками та дівчатками (55, 4 та 44,6 %, р 0,05). У ході дослідження встановлено дуже сильні позитивні кореляції (r = 0,9-1,0) між бальною оцінкою гострого болю за шкалами ВАШ та FLACC та частотою серцевих скорочень, рівнем глюкози у крові; сильні позитивні кореляції (r = 0,7-0,9) - з загальним рівнем лейкоцитів та швидкістю осідання еритроцитів; позитивні кореляції середньої сили (r = 0,5-0,7) - з рівнями TLR-4 та CD40L у крові, позитивні кореляції слабкої сили (r 0,5) - з рівнем діастолічного артеріального тиску, SpO2, призначенням наркотичних та ненаркотичних анальгетиків. Висновок. Встановлені позитивні кореляційні залежностей між бальною оцінкою гострого болю ВАШ і FLACC з проза- пальними показниками може підтверджувати теорію участі даних маркерів у формуванні гострого болю у педіатричної групи пацієнтів. Але необхідно продовжувати дослідження щодо вивчення механізмів формування гострого післяопераційного болю, виявлення маркерів ноцицепції хронічного болю та розробки шляхів профілактики даних станів у дітей
Свободных экз. нет

Найти похожие

Іванько, О. В.
Проблеми та напрями сучасного лікування гострого апендициту [Текст] / О. В. Іванько, Р. А. Калина // Хірургія України. - 2014. - № 3. - С. 100-104

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Доп.точки доступа:
Калина, Р.А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Іващенко, В. І.
Гострий деструктивний апендицит, поєднаний з деякими інфекційними захворюваннями у дітей [Текст] / В. І. Іващенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 5. - С. 62-63

MeSH-главная:
ДЕТИ -- CHILD
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, патофизиология, этиология)
ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES (диагноз, патофизиология, этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

Абу, Шамсия Р. Н.
Острый аппендицит у беременных: современное состоение проблемы, диагностика (обзор литературы и собственный опыт) [Текст] / Шамсия Р. Н. Абу, В. В. Скиба // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 5/6. - С. 42-51. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE (диагностика, патофизиология, хирургия)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, патофизиология, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: В работе представлена общаяхарактеристика проблемы, её значимость для практики. Описаны современные диагностические технологии в неотложной хирургии острого живота
Доп.точки доступа:
Скиба, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Автоматизована комп’ютерна діагностика апендициту під час лапароскопічного втручання [Текст] / Д. М. Баязітов [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2017. - N 8. - С. 21-23. - Бібліогр.: с. 23

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагностика, хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
ЛОЖНООТРИЦАТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- FALSE NEGATIVE REACTIONS
ОПЕРАЦИОННАЯ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- OPERATING ROOM INFORMATION SYSTEMS
РЕШЕНИЯ КЛИНИЧЕСКИЕ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ ПОДДЕРЖКИ ПРИНЯТИЯ -- DECISION SUPPORT SYSTEMS, CLINICAL
Аннотация: Проведене ретроспективне дослідження ефективності діагностики гострого апендициту (ГА) у 137 пацієнтів. За даними гістологічного дослідження запалення червоподібного відростка (ЧВ) виявлене у 105 пацієнтів. Специфічність встановлення діагнозу за шкалою лапароскопічної діагностики (ЛД) становила 81,2%, чутливість – 77,1%. Хибнонегативний діагноз відзначений в усіх пацієнтів за ендолюмінальної форми запалення ЧВ. При застосуванні розробленої інформаційно–технічної системи автоматизованої комп’ютерної діагностики (АКД) за алгоритмами аналізу забарвлення, контуру, текстури лапароскопічного відеозображення поверхні ЧВ специфічність становила 90,6%, чутливість – 89,5%. Частота хибнонегативного діагнозу при застосуванні АКД достовірно менша, ніж за шкалою ЛД
Доп.точки доступа:
Баязітов, Д. М.
Кресюн, Н. В.
Бузиновський, А. Б.
Ляшенко, А. В.
Нєнова, О. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Акімова, В. М.
Вміст фактора некрозу пухлин α і трансформуючого фактора росту β1 у сироватці крові хворих на гострий апендицит та абдомінальний туберкульоз [Текст] = TNFα and TGFβ1 level in blood of patients with acute appendicitis and abdominal tuberculosis / В. М. Акімова // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 4. - С. 18-22

MeSH-главная:
ТУБЕРКУЛЕЗ -- TUBERCULOSIS
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA
РОСТА РЕГУЛЯТОРЫ -- GROWTH SUBSTANCES
ПЛАЗМА -- PLASMA
Аннотация: Актуальною проблемою медицини є диференційна діагностика гострого апендициту з абдомінальним туберкульозом. У патогенезі вказаних захворювань бере участь імунна система, а регуляторами запалення є цитокіни. Мета дослідження– встановитирівень цитокінівіз про- та протизапальним потенціалом фактора некрозу пухлин α(TNFα) ітрансформуючого фактора росту β1 (ТGFβ1) та їх співвідношення у крові хворих на гострий апендицит та абдомінальний туберкульоз для покращення діагностики і тактики лікування. Методи дослідження. Обстежено 51 хворого з ургентною абдомінальною патологією, з них 21 пацієнта з флегмонозною формою гострого апендициту, 30 – з гістологічно підтвердженим діагнозом абдомінального туберкульозу. Вміст TNFαі ТGFβ1 у сироватці крові визначали імуноферментним методом за допомогою реактивів фірм“Diaclone”та “DRGDiagnostic”. Результати й обговорення. Результати досліджень показали, що розвиток гострого та хронічного запального процесу в черевній порожнині визначався активацією макрофагально-моноцитарної системи, що проявлялося значним зростанням рівня TNFα у крові.Встановлено, що у хворихна абдомінальний туберкульоз на тлі підвищення сироваткового вмістуTNFα ((17,57±1,05)проти (4,97±0,18)пг/мл) рівень ТGFβ1 не відрізнявся від контролю ((16,52±1,15) проти (17,94±0,71)нг/мл), тоді як при гострому апендициті він знижувався ((11,32±0,65) проти (17,94±0,71)нг/мл). При абдомінальному запаленні співвідношення ТGFβ1/TNFαзначно менше від контролю.При гостромуапендицитііндекс ТGFβ1/TNFαв 6,2 раза, а при абдомінальному туберкульозі – у 3,8 разанижчим від контролю (р0,05). При абдомінальному туберкульозі значенняТGFβ1/TNFαв 1,5 раза більше порівняно з гострим флегмонозним апендицитом. Висновок. Рівень та співвідношення секретованихмакрофагально-моноцитарною системою TNFαі ТGFβ1 визначає тип запального процесу, що дозволяє диференціювати гострий апендицит та абдомінальний туберкульоз
Свободных экз. нет

Найти похожие

Алгоритм діагностики гострого апендициту вагітних [Текст] = Algorithm of acute appendicitis diagnostics in pregnancy / М. М. Стець [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 87-90. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения, патофизиология, хирургия, этиология)
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN (психология)
ПОСТЕРЫ -- POSTERS
Аннотация: Проблема гострого апендициту вагітних є складною та не вирішеною. Мета роботи. Розробити діагностичний алгоритм гострого апендициту вагітних, шляхом аналізу різних параметрів та виділення серед них основних, найбільш значимих. Матеріал і методи. Обстежено 864 вагітних жінок з гострою абдомінальною хірургічною патологією, гострий апендицит діагностовано у 258 (29,86%). Аналізували дані скарг та анамнезу, використані загальноклінічні, рентгенологічні, відеоендоскопічні, ультразвукові, гемоцитологічні, імунологічні, бактеріологічні методи дослідження відповідно до рекомендацій джерел літератури. Результати. Визначення показників токсигенної зернистості нейтрофільних гранулоцитів периферичної крові та їх функціонального індексу, коефіцієнта де Рітиса та вмісту кріоглобулінів, як показників функціонування системи детоксикації та біотрансформації, а також співвідношення концентрації про- та протизапальних цитокінів – показника активності та ступеня ризику генералізації запальної відповіді може бути використано як діагностичні критерії для раннього прогнозування гострого апендициту у вагітних. Висновки. Отримані дані дали змогу запропонувати алгоритм діагностики гострого апендициту у вагітних, що базується на визначені анамнестичних та об’єктивних показників, даних УЗД-семіотики, аналізі характеристик запальної відповіді організму та створює передумови для удосконалення лікувальної тактики у вагітних
The problem of acute appendicitis in pregnant women is complex and not resolved. Multiple studies indicate complexity of the problem and focus on the need to improve diagnostic strategies as well as diagnostic options in acute appendicitis and pregnancy. Existing studies cannot provide clear approach for acute appendicitis in pregnancy diagnostic as well as treatment tactics. Aim. The aim of the study is to develop a diagnostic algorithm for acute appendicitis of pregnant women, by analysing various parameters and selecting among them the main, most significant. Material and methods. An examination of 864 pregnant women with acute abdominal surgical pathology showed that acute appendicitis was diagnosed in 258 (29.86%) cases. The data of complaints and anamnesis were analysed, common clinical, X-ray, video-endoscopic, ultrasound, hemocytological, immunological, and bacteriological methods of investigation were used in accordance with the recommendations of existing literature sources. Results. Determination of toxic granularity of peripheral blood neutrophilic granulocytes and their functional index, de Rytis coefficient and cryoglobulin content as indicators of functioning the detoxification and biotransformation system, as well as the ratio of the concentration of pro- and antiinflammatory cytokines, the activity index and the degree of risk of generalization of the inflammatory response, can be used as diagnostic criteria for early prediction of acute appendicitis in pregnant women. Conclusions. The obtained data enabled to propose the diagnostic algorithm for acute appendicitis in pregnancy based on certain anamnestic and objective indicators, ultrasound data semiotics, and analysis of the characteristics of inflammatory response and creating conditions for the improvement of medical tactics in pregnant women
Доп.точки доступа:
Стець, М. М.
Черненко, В. М.
Польовий, В. П.
Білик, І. І.
Сидорчук, Р. І.
Паляниця, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Анаэробно-аэробная инфекция при остром аппендиците [Текст] / В. И. Мамчич, И. В. Улитовский, Е. И Савич // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 1998. - № 1. - С. 26-29

MeSH-главная:
БАКТЕРИИ АНАЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, ANAEROBIC (патогенность, рост и развитие)
БАКТЕРИИ АЭРОБНЫЕ -- BACTERIA, AEROBIC (патогенность, рост и развитие)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- BACTERIAL INFECTIONS (микробиология, этиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (микробиология, осложнения)
Доп.точки доступа:
Мамчич, В. И.
Улитовский, И. В.
Савич, Е. И

Найти похожие

Аппендикулярно-генитальный синдром у девочек [Текст] / И. В. Поддубный [и др.] // Детская хирургия. - 2013. - № 2. - С. 45-51

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, классификация, патофизиология, терапия, этнология)
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS (диагноз, классификация, патофизиология, этнология)
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
Доп.точки доступа:
Поддубный, И. В.
Фатькина, О. А.
Глыбина, Т. М.
Сибирская, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Аппендицит- не всегда повод для операции [Текст] // Медицина неотложных состояний. - 2010. - № 5. - С. 116

Рубрики: Аппендицит

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Атипочий перебіг гострого апендициту [Текст] / Ю. С. Семенюк, О. В. Потійко, О. В. Більчук // Клінічна хірургія. - 2003. - № 10. - С. 53-54

Рубрики: Аппендицит

Доп.точки доступа:
Семенюк, Ю. С.
Потійко, О. В.
Більчук, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Бігняк, П. І.
Корекція електролітного балансу у хірургічних хворих при ургентних хірургічних втручаннях [Текст] = Correction of electrolyte balance in surgical patients with urgent surgical interventions / П. І. Бігняк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 4. - С. 620-622. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
НЕОТЛОЖНАЯ ТЕРАПИЯ -- EMERGENCY TREATMENT (использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (терапия, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
ВОДНО-ЭЛЕКТРОЛИТНОГО БАЛАНСА НАРУШЕНИЯ -- PHOSPHORUS METABOLISM DISORDERS (лекарственная терапия, метаболизм, этиология)
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY (использование)
Аннотация: Гострий апендицит є однією з найпоширеніших гострих патологій черевної порожнини, що потребує невідкладного хірургічного втручання та може призводити до порушень водно-електролітного балансу. Мета роботи – дослідити клінічну значущість порушень електролітного балансу у хворих, оперованих з приводу гострого апендициту та їх корекції. Обстежено 20 ургентних пацієнтів хірургічного профілю, що становили групу контролю та отримували “традиційну” післяопераційну терапію та 23 пацієнти досліджуваної групи, що ортимували оральну регідратаційну терапію у післяопераційному періоді з метою корекції водно-електролітних порушень. Для аналізу результатів дослідження використаний профільний аналіз, як модифікація багатомірного коваріаційного аналізу з повторними вимірами. Як видно з результатів тестування гіпотези нормалізації гомеостазу внаслідок застосування схем оральної регідратаційної терапії гіпотеза підтверджена з пороговою достовірністю p=0,0642. Єдиним достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації калію в плазмі крові є призначення оральної регідратаційної терапії з р=0,045. Також призначення оральної регідратаційної терапії є достовірним ефектом темпів нормалізації концентрації натрію та глюкози в плазмі крові (нормалізація концентрації глюкози в плазмі крові достовірно краща в динаміці у молодших пацієнтів (р=0,045)). Отже, нормалізація показників калію та глюкози, що корелює із віком пацієнта, була кращою у хворих, що отримували оральну регідратаційну суміш у післяопераційному періоді порівняно з хворими, що отримували “традиційну” післяопераційну терапію. Оральна регідратаційна терапія є прийнятною альтернативою інфузійній терапії у пацієнтів, що оперовані з приводу гострого апендициту в післяопераційному періоді
Acute appendicitis is one of the most common acute pathologies of the abdominal cavity, which requires immediate surgical intervention and can lead to water-electrolyte imbalance. The aim of the study was to investigate the clinical significance of electrolyte imbalance in patients operated on for acute appendicitis and their correction. We examined 20 urgent surgical patients who were part of the control group and received “traditional” postoperative therapy and 23 patients of the study group who received oral rehydration therapy in the postoperative period to correct water-electrolyte disorders. To analyze the results of the study, profile analysis was used as a modification of multidimensional covariance analysis with repeated measurements. As can be seen from the results of testing the hypothesis of normalization of homeostasis due to the use of oral rehydration therapy schemes, the hypothesis was confirmed with a threshold significance of p=0.0642. The only significant effect of the rate of normalization of potassium concentration in blood plasma is the appointment of oral rehydration therapy with p=0.045. Also, the appointment of oral rehydration therapy is a significant effect of the rate of normalization of sodium and glucose in plasma (normalization of plasma glucose is significantly better in the dynamics of younger patients (p=0.045)). Thus, normalization of potassium and glucose, which correlates with the patient’s age, was better in patients receiving oral rehydration mixture in the postoperative period than in patients receiving “traditional” postoperative therapy. Oral rehydration therapy is an acceptable alternative to infusion therapy in patients undergoing surgery for acute appendicitis in the postoperative period
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Білик, І. І.
Гострий перитоніт, як ускладнення гострого апендициту [Текст] / І. І. Білик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2013. - Т. 12, № 1. - С. 187-189

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (осложнения)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагноз, терапия)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

Багрій, О. С.
Діагностична інформативність системної електрометрії шкіри у хворих з гострим апендицитом [Текст] / О. С. Багрій, А. І. Годлевський, Г. С. Белканія // Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1999. - Т. 3, № 2. - С. 293-300

Рубрики: ВНМУ

MeSH-главная:
КОЖА -- SKIN (патология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз)
Доп.точки доступа:
Годлевський, А. І.
Белканія, Г. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Бараев, Т. М.
К проблеме острого аппендицита / Т. М. Бараев // Вестник хирургии им. И.И. Грекова. - 1999. - Т. 158, № 4. - С. 35-38

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Бараев, Т. М.
Клинико-эндоскопические и патофизиологические сопоставления при остром аппендиците [Текст] / Т. М. Бараев // Клінічна хірургія. - 1998. - № 2. - С. 10-11

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, патофизиология, этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Бараев, Т. М.
Роль лапароскопии в реализации сберегательной тактики при остром аппендиците [Текст] / Т. М. Бараев // Эндоскопическая хирургия. - 2000. - Т. 6, № 3. - С. 8-10

MeSH-главная:
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (хирургия)
Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Бараев, Т. М.
Спорные вопросы диагностики и лечения острого недеструктивного аппендицита [Текст] / Т. М. Бараев // Клінічна хірургія. - 2000. - № 5. - С. 49-50

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, терапия)
Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Бахарева, Е. Б.
Острый гнойно-деструктивный пиелонефрит, карбункул правой почки как редкое осложнение гангренозно-перфоративного аппендицита [Текст] / Е. Б. Бахарева // Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2000. - № 5. - С. 42-43

MeSH-главная:
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (классификация, осложнения, патофизиология)
ПИЕЛОНЕФРИТ -- PYELONEPHRITIS (диагноз, патофизиология, этиология)
КАРБУНКУЛ -- CARBUNCLE (диагноз, патофизиология, этиология)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагноз, патофизиология, этиология)

Найти похожие

20.

Башир, М.
Заворот червеобразного отростка, проявившийся острым гангренозным аппендицитом [Текст] / М. Башир // Детская хирургия. - 2000. - № 6. - С. 51

MeSH-главная:
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION (осложнения, патофизиология)
АППЕНДИКС -- APPENDIX (патология, патофизиология)
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS (диагноз, патофизиология, этиология)
ГАНГРЕНА -- GANGRENE (диагноз, патофизиология, этиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)