Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (76)

Редкие издания (12)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Аппендицит<.>)

Общее количество найденных документов : 199
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сажин А. В., Мосин С. В., Коджоглян А. А., Мирзоян А. Т., Лайпанов Б. К.
Заглавие : Эпидемиологические аспекты хронического аппендицита
Место публикации : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - 2011. - № 4. - С. 4-8 (Шифр ХР4/2011/4)
Предметные рубрики: Аппендицит
Болевые синдромы местные
Хирургия лапароскопическая
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жолобов В. Е., Стрижелецкий В. В., Рутенбург Г. М.
Заглавие : Эндовидеохирургические технологии в диагностике и лечении острого аппендицита
Место публикации : Эндоскопическая хирургия. - 2002. - Т. 8, № 5. - С. 17-22 (Шифр ЭР6/2002/8/5)
MeSH-главная: ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Жученко О. П.
Заглавие : Часовий аналіз динаміки частоти випадків гострого апендицту за 6 років (1987-1992)
Место публикации : Вісник Вінницького держ. мед. ун-ту. - 1997. - Т. 1, № 2. - С. 95 (Шифр 74127/1997/1/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ОСТРАЯ БОЛЕЗНЬ -- ACUTE DISEASE
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ, ЧАСТОТА СЛУЧАЕВ -- PREVALENCE
СЕЗОНЫ -- SEASONS
СТАТИСТИКА -- STATISTICS
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сацукевич В. Н., Дунаев В. С., Кваров Л. П.
Заглавие : Хронический аппендицит с исходом в гигантское мукоцеле
Место публикации : Хирургия. Журнал им. Н. И. Пирогова. - Москва, 2001. - № 6. - С. 51 (Шифр ХР4/2001/6)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
МУКОЦЕЛЕ -- MUCOCELE
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Щетинин В. Е., Коровин С. А., Дворовенко Е. В.
Заглавие : Хирургическая тактика при аппедикулярном перитоните у детей
Место публикации : Детская хирургия. - Москва, 2000. - № 2. - С. 13-15 (Шифр ДР10/2000/2)
MeSH-главная: ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ДЕТИ -- CHILD
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Конопліцький В. С., Погорілий В. В., Чорний Є. В.
Заглавие : Хірургічні аспекти гострого абдомінального больового синдрому у дітей
Параллельн. заглавия :Surgical aspects of acute abdominal pain syndrome in children
Место публикации : Pain Medicine. Медицина Болю. - 2022. - Том 7, N 2. - С. 24-37 (Шифр МУ95/2022/7/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА, ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- DIGESTIVE SYSTEM SURGICAL PROCEDURES
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ДЕТИ -- CHILD
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
КИШЕЧНАЯ НЕПРОХОДИМОСТЬ -- INTESTINAL OBSTRUCTION
КИШЕЧНИКА ИНВАГИНАЦИЯ -- INTUSSUSCEPTION
Аннотация: Гострий абдомінальний біль є провідним у клініці більшості захворювань травного тракту, він може бути проявом гострої хірургічної патології, травми або гострого інфекційного захворювання. Всі ці патологічні стани, окрім різного ступеня вираженості больового абдомінального синдрому, супроводжуються формуванням та розвитком справжнього або хибного “гострого живота”, що зазвичай супроводжується симптомами подразнення очеревини. У статті розглянуто механізм формування та розповсюдження абдомінального больового синдрому, етіопатогенез формування больового синдрому при гострій хірургічній патології у дітей. Подано найхарактерніші причини гострого абдомінального синдрому у дітей залежно від віку. Правильно проведена диференційна діагностика гострого абдомінального болю забезпечує адекватне лікування, включаючи проведення екстреного хірургічного втручання на органах черевної порожниниAcute abdominal pain, which is the leading symptom in the clinic of most diseases of the digestive tract, can be a manifes-tation of acute surgical pathology, trauma or an acute infectious disease. All these pathological conditions, in addition to varying degrees of expressiveness of the painful abdominal syndrome, are accompanied by the formation and development of a true or false “acute abdomen”, which is usually accompanied by symptoms of peritoneal irritation. The article discusses the mechanism of for-mation and spread of abdominal pain syndrome, etiopathogenesis of pain syndrome formation in acute surgical pathology in chil-dren. The most characteristic causes of acute abdominal syndrome in children depending on age are presented. A correctly performed differential diagnosis of acute abdominal pain ensures adequate treatment, including emergency surgical intervention on the or-gans of the abdominal cavity
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Урин А. М., Игнатюк И. В.
Заглавие : Флегмотозный дивертикул Меккеля в сочетании с гангренозным воспалением червеобразного отростка
Место публикации : Лікарська справа. - 2002. - № 1. - С. 87-88 (Шифр 74287/2002/1)
MeSH-главная: МЕККЕЛЕВ ДИВЕРТИКУЛ -- MECKEL DIVERTICULUM
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
АППЕНДИКС -- APPENDIX
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лысак В. М.
Заглавие : Флегмонозный аппендицит в грыжевом мешке у грудного ребенка
Место публикации : Детская хирургия. - Москва, 1999. - № 5. - С. 51 (Шифр ДР10/1999/5)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ДЕТИ -- CHILD
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ГРЫЖИ -- HERNIA
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Капшитарь А. В.
Заглавие : Фатальное повреждение наружной подвздошной артерии при аппендэктомии у больной острым аппендицитом
Место публикации : Харківська хірургічна школа. - Х., 2019. - N 1. - С. 234-237 (Шифр ХУ5/2019/1)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПОДВЗДОШНАЯ АРТЕРИЯ -- ILIAC ARTERY
ПЕРЕВЯЗКА СОСУДОВ -- LIGATION
ГАНГРЕНА -- GANGRENE
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY
Аннотация: Описано клиническое наблюдение ошибочной перевязки наружной подвздошной артерии молодым хирургом у больной во время аппендэктомии по поводу острого флегмонозного аппендицита, относящееся к казуистике. Во время парциальной обработки брыжейки червеобразного отростка возникло кровотечение в брюшную полость. Гемостаз осуществлен прошиванием и лигированием этого участка брыжейки. На 4 сутки после операции больная умерла от интоксикации, вследствие развившейся влажной гангрены нижней конечности. Лишь при патологоанатомическом вскрытии диагностирована её причина – лигированная правая наружная подвздошная артерия, исключившая магистральный кровоток по нижней конечности
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Охріменко Г. І., Шишкін М. А.
Заглавие : Ускладнення гострого апендициту
Место публикации : Шпитальна хірургія. - Т., 2001. - № 4. - С. 49-52 (Шифр ШУ1/2001/4)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Радзіховський А. П., Бабенко В. І., Сілантьєв О. В.
Заглавие : Ускладнені кісти червоподібного відростка при хірургічному лікуванні гострого апендициту
Место публикации : Хірургія України. - 2002. - № 2. - С. 72-73 (Шифр ХУ6/2002/2)
MeSH-главная: КИСТЫ -- CYSTS
АППЕНДИКС -- APPENDIX
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Переяслов А. А., Борова Л. Є., Бобак А. І., Никифорук О. М.
Заглавие : Ультрасонографія в діагностиці гострого апендициту в дітей
Место публикации : Хірургія дитячого віку. - 2013. - № 3. - С. 59-63 (Шифр ХУ9/2013/3)
Предметные рубрики: Дети
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кузнецов Н. А., Аронов Л. С., Харитонов С. В.
Заглавие : Ультразвуковой метод исследования в диагностике острого аппендицита
Место публикации : Анналы хирургии. - 2002. - № 6. - С. 50-55 (Шифр 72155/2002/6)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Стець М. М., Войтюк Н. В., Черненко В. М., Фіночко В. В.
Заглавие : Ультразвуковий скринінг гострого апендициту у вагітних
Место публикации : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2021. - N 4. - С. 95-98 (Шифр ШУ1/2021/4)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Аннотация: Мета роботи: профілактика передчасних родорозрішень шляхом удосконалення методів діагностики з використанням ультразвукового скринінгу та вибору хірургічної тактики у вагітних з гострою хірургічною патологією залежно від результатів скринінгу. Всім вагітним проводили необхідні клініко-лабораторні та інструментальні методи дослідження відповідно до оновлених клінічних протоколів надання хірургічної допомоги вагітним. В окремих випадках було виконано магнітно-резонансну діагностику та комп’ютерну томографію для деталізації поширення патологічного процесу та відповідно вибору методу операційного втручання. Особливості клінічної картини ГА зумовлені анатомо-фізіологічними особливостями вагітних жінок. Із збільшенням терміну гестації ми спостерігали більш виражену зміну клінічних проявів ГА з більш стрімким перебігом захворювання. Певне значення в діагностиці ГА у вагітних мають показники лабораторних досліджень. Лейкоцитоз, нейтрофільний зсув лейкоцитарної формули вліво, лімфоцитопенія свідчать на користь апендициту. Токолітичну терапію використовували як при передопераційній підготовці, так і інтраопераційно, що суттєво впливає на профі-лактику передчасних пологів та ускладнень вагітності. Післяопераційних ускладнень у даній популяції не спостерігали. Деталізація діагнозу у вагітних із гострою хірургічною патологією за допомогою новітніх методів діагностики дала можливість вибору тактики та методології хірургічного лікування. Ультразвукове сканування є високочутливим та специфічним у 71 % вагітних при гострому апендициті. Впровадження мініінвазивних методів дало можливість скоротити кількість перебування вагітних у стаціонарі та використання їх в ІІІ триместрі вагітності (8 % від загальної кількості оперованих).Цель работы : профилактика преждевременных родоразрешений путем усовершенствования методов диагностики с использованием ультразвукового скрининга и выбора хирургической тактики у беременных с острой хирургической патологией в зависимости от результатов скрининга. Всем беременным проводили необходимые клинико-лабораторные и инструментальные методы исследования в соответствии с обновленными клиническими протоколами предоставления хирургической помощи беременным. В отдельных случаях была выполнена магнитно-резонансная диагностика и компьютерная томография для детализации распространения патологического процесса и соответственно выбора метода операционного вмешательства. Особенности клинической картины ОА предопределены анатомо-физиологическими особенностями беременных женщин. С увеличением срока гестации мы наблюдали более выраженное изменение клинических проявлений ОА с более стремительным течением заболевания. Определенное значение в диагностике ОА у беременных имеют показатели лабораторных исследований. Лейкоцитоз, нейтрофильный сдвиг лейкоцитарной формулы влево, лимфоцитопения свидетельствуют в пользу аппендицита. Токолитическую терапию использовали как при предоперационной подготовке, так и интраоперационно, что существенно влияет на профилактику преждевременных родов и осложнений беременности. Послеоперационных осложнений в данной популяции не наблюдали. Детализация диагноза у беременных с острой хирургической патологией с помощью новейших методов диагностики дала возможность выбора тактики и методологии хирургического лечения. Ультразвуковое сканирование является высокочувствительным и специфическим у 71 % беременных при остром аппендиците. Внедрение миниинвазивных методов дало возможность сократить количество пребывания беременных в стационаре и использования их в ІІІ триместре беременности (8 % от общего количества оперируемых).
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Василюк С. М., Федорченко В. М., Осадець В. С., Лаб’як І. Р., Гудивок В. І., Фалат Л. I.
Заглавие : Ультразвукова діагностика гострого апендициту
Место публикации : Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 28-30 (Шифр АУ50/2018/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
Аннотация: Мета. Визначити типові ультразвукові ознаки у пацієнтів з різними морфологічними формами гострого апендицитуУльтразвуковими ознаками гострого апендициту, які зустрічались у половини і більше пацієнтів були: візуалізація червоподібного відростка у вигляді подовженого ехонегативного утвору та ущільнена його стінка. При гострому флегмонозному апендициті діаметр червоподібного відростка зазвичай перевищував 0:8 мм. У 36 пацієнтів (49,3±5,85 %) відмічався ригідний червоподібний відросток, який б поперечному перерізі приймав вигляд „мішені1’. У 23,3±4,95 % спостережень в основі червоподібного відростка виявляли один або декілька калових конкрементів. Тканини, які формували пухкий інфільтрат (30,1±5,37 %), тифліт (50,7±5,85 %), обмежені рідинні скупчення (38,4±5,69 %), були типовими для деструктивних форм гострого апендициту
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Семенюк Ю. С., Панасюк М. Г., Євкевич С. А., Бурець С. А., Домбровський О. А.
Заглавие : Ультразвукова діагностика гострого апендициту
Место публикации : Клінічна хірургія. - 2013. - № 2. - С. 75-76 (Шифр КУ5/2013/2)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Макаренко М. В., Говсеев Д. А., Леляк О. Ф., Тян О. С.
Заглавие : Трудности клинической диагностики острого аппендицита у беременных
Место публикации : Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 102-105 (Шифр ЗУ3/2015/4)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY

Аннотация: В обзорной статье приведены современные данные о частоте, этиологии, клинике, диагностике и лечении острого аппендицита у беременных. Особое внимание уделено трудностям дифференциальной диагностики данного заболевания, возрастающим с увеличением срока гестации. Отмечено значение ультразвуковой диагностики острого аппендицита во время беременности. Своевременно диагностируемый при беременности аппендицит не окажет разрушительного воздействия на плод и на здоровье будущей матери. Острый аппендицит лечится только хирургическим путем. Выявленные своевременно и правильно оцененные симптомы аппендицита, помогут предотвратить возможность возникновения различных осложнений, таких, как абсцесс, перитонит, инфильтрат, угрожающие здоровью матери и ребенка
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Митьков В. В., Трофимова Е. Ю.
Заглавие : Трудности и ошибки, возникающие при ультразвуковом исследовании больных с острым аппендицитом (лекция)
Место публикации : Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2002. - № 3. - С. 99-104 (Шифр УР25/2002/3)
MeSH-главная: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Рибальченко В. Ф., Демиденко Ю. Г.
Заглавие : Термометрична панель передньої черевної стінки та прогностичний аксилярно-абдомінальний коефіцієнт
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2019. - Т. 9, № 3. - С. 86-94 (Шифр НУ45/2019/9/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Ускладнення гострого апендициту в дітей – інфільтрати, абсцеси та перитоніт – лишаються актуальними у дитячій хірургії, оскільки їх важко діагностувати та вони мають особливості клінічного перебігу. Врешті вони складають до 75% хворих хірургічних відділень, котрим проводяться ургентні оперативні втручання. На апендикулярний перитоніт припадає до 28% дітей із пізнім зверненням по медичну допомогу. Крім того, незважаючи на новітні технології, у 20% пацієнтів гострий апендицит не встановлюється вчасно і, як наслідок, - розвиток ускладнень. Апендикулярний інфільтрат діагностується від 0,2% до 14,6% випадків. Периапендикулярний абсцес фіксують у хворих від 1,5% до 12,6%. Гнійне запалення великого сальника при деструктивній формі апендициту діагностується у 30% хворих у віці до 7 років і у 70% пацієнтів старших за 7 років. На післяопераційні інфільтрати й абсцеси черевної порожнини припадає від 1,1% до 10,5% пацієнтів від загальної кількості з обмеженими формами перитоніту та до 40,3% хворих із загальним перитонітом, як ускладнення післяопераційний інфільтративний оментит виникає у пацієнтів від 0,02% до 4,52%. У діагностиці важливе значення відводиться локалізації, причинам розвитку інфільтратів, абсцесів черевної порожнини у дітей. Описуване в керівництвах з хірургії першої половини ХХ століття «розм’якшення» пухлиноподібного утворення на сьогодні практично не зустрічається. Обмацування щільного малорухливого інфільтрату навіть під час операції не дозволяє точно судити про органно-тканинний склад та наявність абсцедування. Традиційні лабораторні дані не є специфічними для діагностики внутрішньочеревних інфільтратів та абсцесів. Вони характеризують наявність запального процесу і деякою мірою інтенсивність запалення. В останні роки серед систем медичної візуалізації гнійно-септичних вогнищ та контролю перебігу післяопераційного періоду займає своє місце дистанційна інфрачервона термометрія. Всупереч застосуванню сучасних методів діагностики та лікування спостерігаються стабільні показники летальності – від 0,2 до 0,4%, а при апендикулярному перитоніті на них припадає від 0,7 до 23%. Таким чином, із наведених вище відомостей випливає, що на сучасному етапі на ранніх стадіях формування інфільтратів та абсцесів черевної порожнини у дітей достовірна верифікація утруднена. Мета дослідження: удосконалення діагностики та лікування інфільтратів, абсцесів черевної порожнини у дітей. Матеріали та методи дослідження. В основу роботи покладено аналіз результатів термометрії передньої черевної стінки 33 пацієнтів з інфільтратами та абсцесами черевної порожнини, в яких застосовувалась дистанційна інфрачервона термометрія. До групи порівняння увійшло 70 дітей, які були шпиталізовані в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит. Вік пацієнтів складав від 5 до 17 років (10,21±0,37 років). При визначенні температури передньої черевної стінки пацієнти перебували в горизонтальному положенні на ліжку з відкритою черевною стінкою. Після адаптації шкіри до навколишнього мікроклімату протягом 10 хвилин, при температурі навколишнього середовища 19–22°С, натщесерце та зі спорожненим сечовим міхуром. За даними наукової літератури, температура передньої черевної стінки, за відсутності осередку запалення, становить 34,2–34,6°С. Локальну температуру передньої черевної стінки вимірювали в 26 точках, розташовані на площині, утворюючі панель передньої черевної стінки, в місцях перетину під прямим кутом 5 вертикальних та 6 горизонтальних ліній, починаючи з верхніх відділів справа на ліво. Результати. Результати термометрії показали варіабельність температури передньої черевної стінки у дітей – різні показники як при первинних, так і вторинних інфільтратах, абсцесах черевної порожнини. Середня температура передньої черевної стінки у дітей без хірургічної патології, згідно з даними вимірювання в точках термометричної панелі, становила 34,25±0,05°С. Середня аксилярна температура складала 36,65±0,01°С. Прогностичний аксилярно-абдомінальний коефіцієнт (ПААК) у даній групі пацієнтів був на рівні 2,43±0,07°С. У пацієнтів з інфільтратами та абсцесами черевної порожнини ПААК мав значення 1,16±0,06°С0°С – зсув вліво, у максимальній точці гіпертермії (39,16±0,14°С) на термометричній панелі передньої черевної стінки. При первинних інфільтратах черевної порожнини – -0,82±0,08°С0°С та 38,9±0,47°С, ПАЧП – -1,25±0,05°С0°С та 39,28±0,14°С. У пацієнтів при розвитку ВІЧП – -0,5°С0°С та 37,9°С (одне спостереження), а за умов розвитку ВАЧП – -1,57±0,21°С0°С та 39,45±0,28°С. Даний показник вказує на осередок запалення та визначає межі поширення запального процесу в черевній порожнині. Висновки. У післяопераційному періоді визначення ПААК надало можливість у 33,3% пацієнтів своєчасно коригувати лікування та запобігти розвитку післяопераційних інфільтратів та абсцесів, при відсутності УЗД ознак осередку запалення.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Скиба В. В., Рибальченко В. Ф., Іванько О. В., Дар Ясін А.
Заглавие : Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих
Место публикации : Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 92-96 (Шифр УУ13/2021/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
Аннотация: Мета: покращити результати лікування хворих із первинними інтраабдомінальними ускладненнями за рахунок впровадження новітніх інформативних методів візуалізації. Об’єкт і методи дослідження. У клініці кафедри хірургічних хвороб № 1 на базі Центру хірургії Київської міської клінічної лікарні № 1 в період 2006–2019 рр. знаходився на лікуванні 191 пацієнт з первинними інтраабдомінальними інфільтратами, абсцесами і рідинними утвореннями. Вік пацієнтів становив 16–85 років. Хворі розділені на дві групи: контрольна (2006–2012 рр.) — 102 (53,4%) і досліджувана (2013–2019 рр.) — 89 (46,6%) хворих. Методи обстеження: рентгенографія, ультразвукове дослідження (УЗД), комп’ютерна томографія (КТ). Результати. Причинами виникнення первинних інтраабдомінальних ускладнень були ускладнені форми апендициту — у 74 (38,7%), перфоративна виразка шлунка та дванадцятипалої кишки — у 48 (25,1%), ускладнені форми холециститу — у 69 (36,1%) пацієнтів. У контрольній групі проведена оглядова рентгенографія органів черевної та грудної порожнини з клінічними ознаками перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, а також хворим з підозрою на непрохідність кишечнику на тлі запального процесу. Аналіз даних у 26 хворих показав, що в 6 з них не встановлено вільного повітря в черевній порожнині. У досліджуваній групі хворих проводили вимірювання шкірної температури передньої черевної стінки у 48 з 89 хворих, з яких у 39 вона була підвищена на 2–3 °С. За даними УЗД органів черевної порожнини, встановлено прямі і непрямі ознаки запального процесу. УЗД проведено в 81 з 89 хворих, з яких при деструктивному апендициті — у 35, при деструктивному холециститі — у 32 і при перфоративній виразці шлунка і дванадцятипалої кишки — у 14. Результати показали, що візуалізація встановлена у 68 з 72 пацієнтів, з яких апендикулярний абсцес — у 15 з 16 і апендикулярний інфільтрат — у 18 з 19. Локалізація червоподібного відростка, за даними УЗД, типова у 22, медіальне розташування — у 6 і підпечінкове — у 7 хворих. УЗД жовчного міхура проведено у 32 хворих, встановлені зміни, які вказували на наявність запального процесу. Оглядова рентгенографія проведена у 22 хворих з перфоративною виразкою шлунка і дванадцятипалої кишки, з яких вільне повітря виявлено у 17 пацієнтів. КТ проведена у 16 хворих. Висновки. З метою верифікації інтраабдомінальної патології шкірна термометрія була інформативною у 39 з 48 хворих. При верифікації перфоративної виразки шлунка і дванадцятипалої кишки у 17 з 22 хворих оглядова рентгенографія була неінформативною, що потребувало проведення КТ. УЗД-дослідження органів черевної порожнини було інформативним у 48,1–73,5% випадків залежно від патології (деструктивний апендицит, деструктивний холецистит) і розвитку ускладнень з чутливістю 58–84,5% і специфічністю 69–89,3%, а розбіжності пов’язані з вдосконаленням методики обстеження
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)