Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Астроциты<.>)

Общее количество найденных документов : 28
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Шулятникова, Т. В.
Ультраструктурные особенности состояния астроглиальной эндосомальной системы при сепсис-ассоциированной энцефалопатии [Текст] / Т. В. Шулятникова, В. А. Шаврин // Патологія. - 2020. - Том 17, N 1. - С. 60-67

MeSH-главная:
СЕПСИС -- SEPSIS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, этиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (патология, ультраструктура)
МУЛЬТИВЕЗИКУЛЯРНЫЕ ТЕЛЬЦА -- MULTIVESICULAR BODIES (ультраструктура)
Аннотация: Сепсис-асоційована енцефалопатія (САЕ) – часте ускладнення сепсису, що виявляється широким спектром дисфункціональних порушень головного мозку. Астроцити, як головні гомеостатичні клітини мозку, відіграють ключову роль у процесах адаптації нервової тканини до гострого пошкодження. Мета роботи – визначити ультраструктурний стан ендосомальної системи астроцитів у головному мозку щурів в експериментальних умовах системного запалення. Матеріали та методи. Дослідження виконали на 2 групах щурів лінії Вістар: контрольній (5 хибнооперованих щурів) і основній (із перев’язкою і пункцією сліпої кишки, CLP, 10 щурів). Дослідження кори та підкоркової білої речовини сенсомоторної зони у строк від 12 год до 24 год післяопераційного періоду виконали за допомогою трансмісійної електронної мікроскопії. Результати. У групі CLP, починаючи з 12 год післяопераційного періоду, в перикаріонах і відростках астроцитів збільшується кількість мікровезикулярних тілець (МВТ). Так, у померлих тварин основної групи визначили тенденцію до збільшення кількості ендосом порівняно з контролем і з переважною локалізацією їх у перикаріонах астроцитів. Астроглія тварин основної групи, які вижили, характеризувалася більшим ступенем компенсації внутрішньоклітинного набряку й накопиченням МВТ у капілярних ніжках астроцитів, де їхня кількість вірогідно збільшувалася більш ніж утричі порівняно з групою контролю. Висновки. В умовах експериментального абдомінального сепсису в астроцитах головного мозку з середини першої доби спостерігали ознаки реактивних змін із підвищенням активності їхнього ендосомально-екзосомального апарату, що показує високий ступінь адаптивної активності астроглії та фазу компенсації патологічного стану тканини. Одне з ультраструктурних проявів цього явища – підвищення в цитоплазмі астроцитів кількості МВТ із накопиченням останніх в астроцитарних відростках, здебільшого в капілярних астроцитарних ніжках. Накопичення МВТ в астроцитарних відростках може вказувати на активацію їхньої міжклітинної та гліо-васкулярної взаємодії за допомогою ендо- та екзоцитозу в гострій фазі адаптивних процесів в умовах САЕ. Цей факт підкреслює особливу роль астроглії в процесах компенсації порушеного гомеостазу мозкової тканини в наведених умовах.
Доп.точки доступа:
Шаврин, В. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Структурная организация поверхностной глиальной пограничной мембраны и астроцитов І слоя коры большого мозга крысы [Текст] / Е. Г. Сухорукова, О. С. Алексеева, О. В. Кирик // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2011. - № 6. - С. 32-35. - Библиогр.: с. 34-35 . - ISSN 0004-1947

Рубрики: Мозга головного кора--животное--ультраструк

   Астроциты

   Иммуногистохимия

Доп.точки доступа:
Сухорукова, Е. Г.
Алексеева, О. С.
Кирик, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Коломеец, Н. С.
Современные представления о реактивности астроцитов при шизофрении (обзор) [Текст] / Н. С. Коломеец, Н. А. Уранова // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 5. - С. 92-99

MeSH-главная:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (патология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (иммунология, патология, ультраструктура)
ГЛИОЗ -- GLIOSIS (диагноз)
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
Доп.точки доступа:
Уранова, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Коломеец, Н. С.
Роль астроцитов в нарушениях глутаматергической нейромедиации при шизофрении [Текст] / Н. С. Коломеец // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2015. - № 1. - С. 110-117

MeSH-главная:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (патофизиология, этиология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
РЕЦЕПТОРЫ ГЛУТАМАТА -- RECEPTORS, GLUTAMATE
НЕЙРОТРАНСМИТТЕРНЫЕ СРЕДСТВА -- NEUROTRANSMITTER AGENTS
РЕЦЕПТОРЫ ГЛУТАМАТА -- RECEPTORS, GLUTAMATE
Свободных экз. нет

Найти похожие

Реактивность перинейрональных астроцитов в префронтальной коре при шизофрении (ультраструктурно-морфометрическое исследование) [] / Н. А. Уранова [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. - 2014. - Т. 114, № 12. - С. 65-72

MeSH-главная:
ШИЗОФРЕНИЯ -- SCHIZOPHRENIA (диагноз)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (ультраструктура)
МОЗГА ГОЛОВНОГО КОРА ПРЕФРОНТАЛЬНАЯ -- PREFRONTAL CORTEX
ВОЗРАСТ НАЧАЛА БОЛЕЗНИ -- AGE OF ONSET
ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS
Доп.точки доступа:
Уранова, Н. А.
Вихрева, О. В.
Рахманова, В. И.
Орловская, Д. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Распределение нейрональных и глиальных антигенов в колонках соматосенсорной коры мозга крысы (иммуногистохимическое исследование) [Текст] / Е. Ю. Кириченко [и др.] // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2014. - Т. 145, № 2. - С. 7-11. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947

MeSH-главная:
НЕОКОРТЕКС -- NEOCORTEX (анатомия и гистология, ультраструктура, цитология)
СОМАТОСЕНСОРНАЯ КОРА -- SOMATOSENSORY CORTEX (анатомия и гистология, ультраструктура, цитология)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES

КРЫСЫ -- RATS
Доп.точки доступа:
Кириченко, Е. Ю.
Логвинов, А. К.
Повилайтите, П. Е.
Гранкина, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дробленков, А. В.
Ранние реактивные изменения астроцитов паранигрального ядра среднего мозга после переднемозговой ишемиии и воздействия церебропротектора Ропрена у крыс [Текст] / А. В. Дробленков, М. В. Монид, Э. И. Валькович // Морфология: Архив анатомии, гистологии и эмбриологии : Науч.- теорет. мед. журн. - 2014. - Т. 145, № 1. - С. 24-27. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0004-1947

Рубрики: Ропрен

MeSH-главная:
МОЗГ СРЕДНИЙ -- MESENCEPHALON
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
ИШЕМИЯ -- ISCHEMIA
КРЫСЫ -- RATS
Доп.точки доступа:
Монид, М. В.
Валькович, Э. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Получение и характеристика векторной ПЭГилированной иммунолипосомальной транспортирующей системы, специфичной для астроцитов нервной ткани [Текст] / В. П. Чехонин, Ю. А. Жирков, О. И. Гурина // Биомедицинская химия. - 2005. - Т. 51, Вып.3. - С. 276-286

Рубрики: Липосомы

   Астроциты

   Иммунофлюоресцентный анализ

   Антитела моноклональные

   Тканей культура

   Фармакокинетика

Доп.точки доступа:
Чехонин, В. П.
Жирков, Ю. А.
Гурина, О. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Основы современной теории феномена “боль” с позиции системного подхода. Нейрофизиологические основы. Часть 1. Краткое представление ключевых субклеточных и клеточных структурных элементов центральной нервной системы [Текст] = Fundamentals of the modern theory of the phenomenon of "pain" from the perspective of a systematic approach. Neurophysiological basis. Part 1: A brief presentation of key subcellular and cellular ctructural elements of the central nervous system / В. И. Побережный [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2018. - Том 3, N 4. - С. 6-40. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
БОЛИ -- PAIN (патофизиология)
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS (патофизиология)
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ЦЕНТРАЛЬНАЯ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM (метаболизм, патофизиология)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (действие лекарственных препаратов, метаболизм, ультраструктура)
ДЕНДРИТНЫЕ КЛЕТКИ -- DENDRITIC CELLS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
АКСОНЫ -- AXONS (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
Аннотация: Резюме. Феномен “боль” представляет собой психофизиологическое явление, которое актуализируется в сознании человека в результате системной реакции его организма на определённые внешние и внутренние стимулы. В основе соответствующих психических процессов лежат определённые нейрофизиологические процессы, которые в свою очередь обусловливаются определённой формой системной структурно-функциональной организации центральной нервной системы (ЦНС). Таким образом, системная структурно-функциональная организация ЦНС человека, определяя в конкретном интервале времени соответствующее его психофизиологическое состояние, обусловливает его психоэмоциональные состояния или реакции, проявляющиеся феноменом “боль”. Нервная система организма человека имеет иерархическое строение и представляет собой морфологически и функционально целостную совокупность различных, взаимосвязанных его нервных, структурных образований. Основой структурных образований нервной системы является нервная ткань. Она представляет собой систему взаимосвязанных дифферонов нервных клеток, нейроглии и глиальных макрофагов, обеспечивающих специфические функции восприятия раздражений, возбуждения, генерации нервного импульса и его передачи. Нейрон и каждый его компартмент (шипики, дендриты, сома, аксон) является автономным, пластичным, активным, структурным образованием со сложными вычислительными свойствами. Один из них – дендриты – играет ключевую роль в интеграции и обработке информации. Дендриты, вследствие своей морфологии, обеспечивают нейроны уникальными электрическими и пластическими свойствами и обусловливают вариации их вычислительных свойств. Морфология дендритов: 1) определяет – а) количество и тип контактов, которые может образовать конкретный нейрон с другими нейрона-ми; б)сложность, многообразие его функций; в) его вычислительные операции; 2) обусловливает – а) вариации вычислительных свойств нейрона (вариации разрядов между всплесками и регулярными формами пульсации); б)обратное распространение потенциалов действия. Дендритные шипики способны образовывать синаптическое соединение – один из главных факторов увеличения разнообразия форм синаптических связей нейронов. Их объём и форма могут изменяться на протяжении короткого интервала времени, а сами они могут поворачиваться в пространстве, появляться и исчезать. Шипики играют ключевую роль в выборочном изменении силы синаптических связей в течение процесса запоминания и обучения. Глиальные клетки являются активными участниками диффузной передачи нервных импульсов в мозге. Астроциты формируют трёхмерное, функционально “синцитиоподобное” образование, внутри которого находятся нейроны, обусловливая таким образом специфическое для них микроокружение. Они и нейроны структурно-функционально взаимосвязаны, на основе чего происходит их перманентное взаимодействие. Олигодендроциты обеспечивают условия для генерации и передачи нервных импульсов по отросткам нейронов и играют существенную роль в процессах их возбуждения и торможения. Микроглиальные клетки играют важную роль в формировании мозга, особенно в формировании и поддержании синапсов. Таким образом, ЦНС следует рассматривать как единое, функционально “синцитиоподобное”, структурное образование. Вследствие того, что трёхмерное распределение дендритных ветвей в пространстве имеет важное значение для определения типа информации, поступающей к нейрону, при анализе реализации их функций необходимо учитывать трёхмерность их структуры
The phenomenon of “pain” is a psychophysiological phenomenon that is actualized in the mind of a person as a result of the systemic response of his body to certain external and internal stimuli. The heart of the corresponding mental processes is certain neurophysiological processes, which in turn are caused by a certain form of the systemic structural and functional organization of the central nervous system (CNS). Thus, the systemic structural and functional organization of the central nervous system of a person, determining the corresponding psychophysiological state in a specific time interval, determines its psycho-emotional states or reactions manifested by the pain phenomenon. The nervous system of the human body has a hierarchical structure and is a morphologically and functionally complete set of different, interconnected, nervous and structural formations. The basis of the structural formations of the nervous system is nervous tissue. It is a system of interconnected differentials of nerve cells, neuroglia and glial macrophages, providing specific functions of perception of stimulation, excitation, generation of nerve impulses and its transmission. The neuron and each of its compartments (spines, dendrites, catfish, axon) is an autonomous, plastic, active, structural formation with complex computational properties. One of them – dendrites – plays a key role in the integration and processing of information. Dendrites, due to their morphology, provide neurons with unique electrical and plastic properties and cause variations in their computational properties. The morphology of dendrites: 1) determines – a) the number and type of contacts that a particular neuron can form with other neurons; b) the complexity, diversity of its functions; c) its computational operations; 2) determines – a) variations in the computational properties of a neuron (variations of the discharges between bursts and regular forms of pulsation); b) back distribution of action potentials. Dendritic spines can form synaptic connection – one of the main factors for increasing the diversity of forms of synaptic connections of neurons. Their volume and shape can change over a short period of time, and they can rotate in space, appear and disappear by themselves. Spines play a key role in selectively changing the strength of synaptic connections during the memorization and learning process. Glial cells are active participants in diffuse transmission of nerve impulses in the brain. Astrocytes form a three-dimensional, functionally “syncytia-like” formation, inside of which there are neurons, thus causing their specific microenvironment. They and neurons are structurally and functionally interconnected, based on which their permanent interaction occurs. Oligodendrocytes provide conditions for the generation and transmission of nerve impulses along the processes of neurons and play a significant role in the processes of their excitation and inhibition. Microglial cells play an important role in the formation of the brain, especially in the formation and maintenance of synapses. Thus, the CNS should be considered as a single, functionally “syncytia-like”, structural entity. Because the three-dimensional distribution of dendritic branches in space is important for determining the type of information that goes to a neuron, it is necessary to consider the three-dimensionality of their structure when analyzing the implementation of their functions
Доп.точки доступа:
Побережный, В. И.
Марчук, А. В.
Швыдюк, О. С.
Петрик, И. Ю.
Логвинов, А. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Баширова, О. В.
Об’єм крововиливу в головний мозок визначає морфологію реактивних астроцитів [Текст] / О. В. Баширова, А. В. Кураєва // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - С. 9

MeSH-главная:
ИНСУЛЬТ -- STROKE
АСТРОЦИТЫ -- ASTROCYTES
БЕЛОК КИСЛЫЙ ГЛИАЛЬНЫЙ ФИБРИЛЛЯРНЫЙ -- GLIAL FIBRILLARY ACIDIC PROTEIN
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
КРЫСЫ -- RATS
Аннотация: Реакція астроцитів на інсульт розглядається як універсальна відповідь астроцитів на пошкодження мозку, яка досі залишається недостатньо вивченою. Морфологічні зміни проявляються у гіпертрофії та подовженні астроцитарних відростків, збільшенні експресії головного маркерного протеїну – гліального фібрилярного кислого білка (ГФКБ). Гіпертрофія астроцитів є особливо вираженою на межі пошкодженої та інтактної ділянок мозку, де астроцити формують гліальний рубець, або гліальну мембрану, що обмежує зону пошкодження. Розглядається вплив об›єму крововиливу на реакцію астроцитів у головному мозку, що є важливим для дослідження ролі астроцитарної реакції в детермінації наслідків геморагічного інсульту. Мета роботи: Дослідити реакцію астроцитів головного мозку на крововилив. Матеріали і методи дослідження: Щурам-самцям лінії Вістар (вагою 215±40 г.) моделювали односторонній крововилив у праву гемісферу головного мозку. Аутологічну кров двоетапно вводили щурам під наркозом (тіопентал натрію, 50 мг/кг, внутрішньоочеревинно) в об›ємі по 0,02 мл з інтервалом 10 хв. Координати ін’єкції вираховували за стереотаксичним атласом головного мозку щура. На 1, 3 і 10 добу щурів виводили з експериментів шляхом введення летальної дози тіопенталу натрію. Виконували інтракардіальну перфузію фізіологічним розчином та 10% розчином формаліну. ГФКБ у астроцитах досліджували імуногістохімічним методом. Морфометрію астроцитів проведено із використанням пакету програмного забезпечення ImageJ 1.46 (Wayne Rasband, NIH, США). Статистичну обробку даних провели у програмі StatPlus (7.0) (AnalystSoft Inc.). Результати: Ми дослідили взаємозв’язок між об’ємом крововиливу та периметром ізольованих астроцитів у стріатумі, що межує з ділянкою крововиливу, та виявили сильну позитивну кореляцію між показниками на 1-у добу (r=0,86, p 0,01) та 3-ю добу (r0,05), що можна пояснити зміною морфології гематоми та стабілізацією реактивних змін навколо неї. В групі щурів, яким моделювали пенетруюче пошкодження без введення крові, кореляції між зміною морфології астроцитів та появою крові у треку введення голки не виявлено (r=-0,27, p 0,05). Висновки: Таким чином, існує позитивна залежність між об’ємом крововиливу та реакцією астроцитів у перші три доби після моделювання геморагічного інсульту, відсутність такої залежності в псевдооперованій групі дозволяє стверджувати, що саме крововилив є визначальним фактором ступеня реакції астроцитів. Ключові слова: геморагічний інсульт, астроцити, гліальний кислий фібрилярний білок
Доп.точки доступа:
Кураєва, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-28

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)