Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (69)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ<.>)

Общее количество найденных документов : 376
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Эпидемиологический надзор за краснухой у беременных женщин [Текст] / Н. С. Кущ [и др.] // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2014. - № 4. - С. 49-53 . - ISSN 0372-9311

MeSH-главная:
КРАСНУХА -- RUBELLA (врожденный, эпидемиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
САНИТАРНО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ СЛУЖБЫ -- SANITARY-EPIDEMIOLOGIC SERVICE
Доп.точки доступа:
Кущ, Н.С.
Цвиркун, О.В.
Герасимова, А.Г.
Тихонова, Н. Т.
мамаева, Т. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Черданцев, А. П.
Эпидемиологические особенности гриппа у беременных и возможности их вакцинопрофилактики / А. П. Черданцев // Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунобиологии. - 2013. - № 5. - С. 119-126 . - ISSN 0372-9311

MeSH-главная:
ГРИПП ЧЕЛОВЕКА -- INFLUENZA, HUMAN (профилактика и контроль, эпидемиология)
ВАКЦИНАЦИЯ -- VACCINATION
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Свободных экз. нет

Найти похожие

Захаренкова, Т. Н.
Эпидемиологические аспекты урогенитального микоплазмоза [Текст] / Т. Н. Захаренкова // Акушерство. Гінекологія. Генетика. - 2018. - Том 4, N 3. - С. 30-35

MeSH-главная:
РЕПРОДУКТИВНОГО ТРАКТА ИНФЕКЦИИ -- REPRODUCTIVE TRACT INFECTIONS (эпидемиология)
МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS (эпидемиология)
МИКОПЛАЗМОЗЫ -- MYCOPLASMA INFECTIONS (передача, эпидемиология)
MYCOPLASMA GENITALIUM -- MYCOPLASMA GENITALIUM (выделение и очистка, патогенность)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (эпидемиология)
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION (эпидемиология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Аннотация: В статье представлены собственные данные о частоте инфицированности и превалентности различных видов урогенитальных микоплазм у беременных и их новорожденных детей, а также девочек-подростков до начала половой жизни Гомельской области. Проанализированы вероятные пути и медико-социальные факторы риска инфицирования и персистенции микоплазм в урогенитальном тракте женщин в различные возрастные периоды.
Свободных экз. нет

Найти похожие

    Багирова, К. К.
    Эпидемиологическая характеристика хронического бруцеллёза среди беременных [Текст] / К. К. Багирова // Практична медицина. - 2011. - Т. 17, № 3. - С. 75-80

Рубрики: Бруцеллез--берем--эпид

   Беременности осложнения инфекционные

Свободных экз. нет

Найти похожие

Мамчур, В. Й.
Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу [Текст] = What should be considered when choosing a drug for local therapy of nonspecific vaginitis and bacterial vaginosis / В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 18-28

MeSH-главная:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ОБЗОР -- REVIEW
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY (методы, стандарты)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Вагінальні інфекції з урахуванням значної поширеності та впливу на організм жінки, розвиток плода та здоров’я дитини залишаються важливою медико-соціальною проблемою, тому питання оптимізації їхнього лікування дуже актуальні. Стаття є оглядом публікацій сучасних вітчизняних та зарубіжних видань, присвячених етіопатогенезу та локальній фармакотерапії неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу, у тому числі у жінок під час вагітності. Розглянуто питання щодо вагінальних інфекцій у невагітних та вагітних жінок, наведені основні фактори ризику їхнього розвитку, спектр збудників інфекційних уражень піхви, які виявляють найчастіше, – бактеріального вагінозу (G.vaginalis та A.vaginae), неспецифічного вагініту (Streptococcus spp., S.aureus, коагулазонегативні стафілококи, E.coli та ін.), кандидозного вагініту (С.albicans та С.non-albicans), і значення змін складу мікробіома піхви у розвитку зазначених захворювань. На підставі даних наукових публікацій у статті проведений аналіз чутливості патогенної флори до протиінфекційних засобів. Привернуто увагу до ризиків неспецифічних та кандидозних вагінітів і бактеріального вагінозу для вагітних (викидні та передчасні пологи, плацентарна недостатність та ін.), проаналізовані переваги і недоліки системної та локальної терапії цих захворювань, наведена порівняльна характеристика окремих препаратів для локальної терапії з урахуванням складу та фармакодинаміки їхніх компонентів. Проаналізовані клінічні та фармацевтичні переваги комплексного препарату, що включає тернідазол, неоміцину сульфат, ністатин та преднізолону метасульфобензоат натрію та справляє бактерицидний (у тому числі антианаеробний), фунгіцидний, протипротозойний та протизапальний ефекти. Наведені дані щодо мікробіологічної та клінічної ефективності препарату, його зберігального впливу на мікробіом піхви, особливостей інноваційної технології виготовлення його лікарської форми
Vaginal infections are highly spread among the female population and they impact the woman’s organism, fetal development and child health. They remain an important medical and social problem, so the optimizing the treatment is very important. The article is a review of the modern domestic and foreign publications about the etiological factors, pathogenesis, and local pharmacotherapy of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis, including their manifestation during pregnancy. The issues of vaginal infections in non-pregnant and pregnant women, the main risk factors for their development, the range of pathogens of infectious lesions of the vagina, which are the most common - bacterial vaginosis (G. vaginalis and A. vaginae), nonspecific vaginitis (Streptococcus spp., S. aureus, coagulase-negative staphylococci, E. coli, etc.), candidiasis vaginitis (C. albicans and C. non-albicans), and the importance of changes in the composition of the vaginal microbiome in the development of these diseases are demonstrated. Based on the data from scientific publications, the article presents the analysis of the sensitivity of pathogenic flora to anti-infective methods. The attention is drawn to the risks of nonspecific and candidiasis vaginitis and bacterial vaginosis during pregnancy (miscarriage and premature birth, placental insufficiency, etc.), the advantages and disadvantages of systemic and local therapy for these diseases, the comparative characteristics of individual drugs for topical therapy are given, taking into account the composition and pharmacodynamics of their components. The clinical and pharmaceutical benefits of a complex preparation that includes ternidazole, neomycin sulfate, nystatin and prednisolone sodium metasulfobenzoate and has the bactericidal (including antianaerobic), fungicidal, antiprotozoal, and anti-inflammatory effects have been analyzed. Data on the microbiological and clinical efficacy of the drug, its storage effect on the vaginal microbiome, and features of innovative technology for the manufacture of its dosage form are presented
Доп.точки доступа:
Хомяк, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Аряев, Н. Л.
Что делать, если у новорожденного ребенка врожденный порок сердца? [Текст] / Н. Л. Аряев, И. М. Шевченко, Е. В. Титкова // Перинатологія та педіатрія. - 2013. - № 3. - С. 74-77

MeSH-главная:
ДЕРМАТИТ АТОПИЧЕСКИЙ -- DERMATITIS, ATOPIC (этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ДЕТИ -- CHILD
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Доп.точки доступа:
Шевченко, И. М.
Титкова, Е. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Єгоров, О. О.
Частота інфікування вірусом папіломи людини новонароджених,які народилися в жінок з папіломавірусною інфекцією після органозберігаючого лікування передраку і початкових стадій раку шийки матки [Текст] / О. О. Єгоров // Дерматологія та венерологія. - 2020. - № 3. - С. 48

MeSH-главная:
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (осложнения, передача)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (этиология)
Аннотация: Проблема діагностики та лікування захворювань, асоційованих з вірусом папіломи людини (ВПЛ), в останні роки привертає особливу увагу в зв’язку з різким зростанням захворюваності, значною контагіозністю і високим онкогенним потенціалом збудника. Дані про поширення ВПЛ у вагітних досить неоднорідні. Деякі дослідники відзначають, що загалом у них частота інфікованості папіломавірусами становить 30–65%, а інфікованість високоонкогенними генотипами – 20–30%. Є публікації, де йдеться про вищу інфікованість вагітних жінок у порівнянні з невагітними. У дітей можливі 3 способи інфікування: від матері до дитини (трансплацентарно; під час пологів, у тому числі шляхом кесаревого розтину; через слину або грудне молоко); повітряно-краплинним або контактно-побутовим шляхом. Деякі автори вважають, що ризик інфікування плода прямо пропорційний тяжкості інфекції (кількості вірусних частинок). Причому персистенція папіломавірусів упродовж декількох років у клітинах слизової оболонки верхніх дихальних шляхів дитини може стати причиною папіломатозу гортані. Метою дослідження було вивчення частоти інфікованості верхніх дихальних шляхів ВПЛ у новонароджених, які народилися у матерів з папіломавірусною інфекцією після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку шийки матки
Свободных экз. нет

Найти похожие

Цитопатичний вплив парвовірусної інфекції на плаценту [Текст] / Н. П. Бондаренко [и др.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 95-102

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, патология)
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS (диагностика, патология)
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA (патология)
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS (патология, этиология)
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Доп.точки доступа:
Бондаренко, Н. П.
Стеченко, Л. О.
Лакатош, В. П.
Лакатош, П. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Кистенева, Л. Б.
    Цитомегаловирусная инфекция как проблема перинатальной патологии: этиология, патогенез, диагностика [Текст] / Л. Б. Кистенева // Российский вестник перинатологии и педиатрии. - 2003. - Т. 48, № 4. - С. 55-59

Рубрики: Беременности осложнения инфекционные

   Цитомегаловирусные инфекции--берем--новорожд

   Новорожденный, болезни

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

    Никонов, А. П.
    Цитомегаловирусная инфекция и беременность [Текст] / А. П. Никонов, О. Р. Асцатурова // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 1. - С. 53-57

Рубрики: Беременности осложнения инфекционные

   Цитомегаловирусные инфекции--берем

Доп.точки доступа:
Асцатурова, О. Р.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.

Орджоникидзе, Н. В.
Цитомегаловирусная инфекция и беременность [Текст] / Н. В. Орджоникидзе, В. Л. Тютюнник // Акушерство и гинекология. - 2002. - № 3. - С. 59-63

MeSH-главная:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль, этиология)
Доп.точки доступа:
Тютюнник, В. Л.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.

Ледина, А. В.
Цитомегаловирусная и папилломавирусная инфекции: возможности лечения и прегравидарной подготовки с применением противовирусного препарата на растительной основе [Текст] / А. В. Ледина // Российский вестник акушера-гинеколога. - 2015. - Т. 15, № 4. - С. 12-17

Рубрики: Панавир

MeSH-главная:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS (лекарственная терапия)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (профилактика и контроль)
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.

Коломійцева, А. Г.
Цитомегаловірусна інфекція та вагітність [Текст] / А. Г. Коломійцева, В. В. Тетерін // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 3. - С. 51-55

MeSH-главная:
ЦИТОМЕГАЛОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CYTOMEGALOVIRUS INFECTIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
Доп.точки доступа:
Тетерін, В. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

14.

    Сорокина, С. Э.
    Ценность клинических методов обследования в прогнозировании внутриутробного инфицирования плода [Текст] / С. Э. Сорокина // Акушерство и гинекология. - 2003. - № 5. - С. 50-53

Рубрики: Плода болезни

   Беременности осложнения инфекционные

Свободных экз. нет

Найти похожие

15.

Яковлева, Е. Б.
Хламідійна інфекція у юних вагітних, її вплив на стан плода та новонародженого [Текст] / Е. Б. Яковлева, Н. Г. Філіпова, Н. С. Толкач // Перинатологія та педіатрія. - 2002. - № 1. - С. 13-15

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (патофизиология)
ПЛОДА РАЗВИТИЕ -- FETAL DEVELOPMENT
ХЛАМИДИОЗЫ -- CHLAMYDIACEAE INFECTIONS (патофизиология)
Доп.точки доступа:
Філіпова, Н. Г.
Толкач, Н. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.

Шевченко, О. П.
Хламідійна інфекція в патології вагітних [Текст] / О. П. Шевченко, П. В. Бардов // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2017. - N 4. - С. 116-117

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
CHLAMYDIA ИНФЕКЦИИ -- CHLAMYDIA INFECTIONS (диагностика, осложнения)
Аннотация: Урогенітальний хламідіоз є найпоширенішим серед захворювань, які передаються статевим шляхом. При цьому реальна частота та поширеність згаданого захворювання залишаються невідомими. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, щороку реєструють понад 100 млн нових випадків СЬ,lamydia trachomatis. Як свідчать результати вітчизняних і зарубіжних досліджень епідеміології хламідіозу, особливо висока захворюваність у групі людей активного працездатного і репродуктивного віку. Причинами динамічного поширення цієї інфекції є суб’єктивно безсимптомний або малосимптомний клінічний перебіг, складнощі діагностики, проблемність лікування, брак заходів профілактики. Урогенітальний хламідіоз ускладнює перебіг вагітності, що призводить до передчасних пологів та патології новонароджених. Крім того, урогенітальний хламідіоз у матері в 40—70 % випадків передається дитині як під час проходження плода через інфіковані шляхи, так і ще до народження дитини, в період внутрішньоутроб- ного розвитку. Мета роботи — проаналізувати поширення хламідійної інфекції у вагітних Київської області з патологічним перебігом вагітності
Доп.точки доступа:
Бардов, П. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

17.

Матейко, Г. Б.
Хвороба, спричинена вірусом Зіка як материнсько-плодова інфекція [Текст] / Г. Б. Матейко, У. А. Глушко // Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - Т. 11, № 4. - С. 78-87. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
АРБОВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ARBOVIRUS INFECTIONS (диагностика, передача, эпидемиология, этиология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, диагностика, эпидемиология, этиология)
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
МИКРОЦЕФАЛИЯ -- MICROCEPHALY
ПАТОФИЗИОЛОГИЯ -- PHYSIOPATHOLOGY
ЭПИДЕМИОЛОГИЯ -- EPIDEMIOLOGY
Аннотация: Стаття присвячена актуальній темі сьогодення - захворюванню, спричиненому вірусом Зіка. Викладено новітні дані про актуальність інфекції, її етіологію, епідеміологічні особливості, патогенез, клінічні прояви. Особливу увагу приділено механізму розвитку вродженого синдрому Зіка, мікроцефалії у плода, алгоритму специфічної діагностики захворювання у вагітних жінок, новонароджених дітей
Доп.точки доступа:
Глушко, У. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.

Бондаренко, Н. П.
Функціональний стан фагоцитів периферічної крові жінок, інфікованих парвовірусом В 19, в різні триместри вагітності [Текст] / Н. П. Бондаренко, В. П. Лакатош, П. В. Лакатош // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 71-77. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТРЫ -- PREGNANCY TRIMESTERS
Аннотация: Інфекційний процес, зумовлений парвовірусом В19, слід розглядати як стресорну дію на організм, що може істотно модулювати його реактивність. У 129 інфікованих вагітних і 16 жінок з фізіологічною вагітністю в І, ІІ та ІІІ триместрах досліджували показники, що характеризували функціональний стан нейтрофільних гранулоцитів (НГ) та моноцитів (Мц) периферичної крові. В інфікованих вагітних спостерігали підвищення кількості фагоцитуючих клітин та збільшення внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму НГ і Мц. При цьому протягом всієї вагітності в інфікованих пацієнток відмічено зниження поглинальної здатності фагоцитів. У І–ІІІ триместрах вагітності у жінок з В19-інфекцією показники спонтанного та індукованого НСТ-тестів НГ і Мц периферичної крові були підвищені порівняно з контролем, але достовірна різниця встановлена тільки для НГ крові жінок І групи. Найбільші відхилення від контрольних показників зафіксовано в І триместрі вагітності. Більш виражені вищезазначені зміни функціонального стану НГ і Мц визначали в інфікованих пацієнток з клінічними ускладненнями вагітності
Доп.точки доступа:
Лакатош, В. П.
Лакатош, П. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.

Бондаренко, Н. П.
Фетальний міокардит – провісник небажаних наслідків внутрішньоутробного інфікування парвовірусом В19 [Текст] / Н. П. Бондаренко, В. М. Жежера, А. В. Аксьонова // Патологія. - 2019. - Том 16, N 1. - С. 21-26

MeSH-главная:
ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN (патогенность)
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS (вирусология, врожденный, эмбриология)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS (вирусология, иммунология, лекарственная терапия, этиология)
Аннотация: Мета роботи – ретроспективний аналіз результатів сонографічних, вірусологічних і морфологічних досліджень випадків неімунної водянки (НВ) плодів, які померли від тяжкої серцево-судинної недостатності (ССН) на тлі парвовірусної інфекції (ПВІ), для визначення ознак несприятливого перинатального прогнозу для плода. Матеріали та методи. Інфікування вагітних виявляли за допомогою серологічної діагностики специфічних антитіл IgM та IgG до парвовірусу В19. Внутрішньоутробне інфікування плода підтверджували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Ультрасонографічно діагностовано водянку плода; оцінювання внутрішньочерепної гемодинаміки, гемодинаміки міокарда плода та функції серця виконали за допомогою доплерометрії з розрахунком індексів периферичного судинного опору. Міокард плодів людини досліджували гістологічно з забарвленням гематоксиліном та еозином. Результати. У 15/33 (45,5 %) інфікованих парвовірусом В19 плодів розвинулася НВ, що була діагностована у ІІ–ІІІ триместрах вагітності. Розвиток ССН, що виникала вторинно, на тлі міокардиту з/без фетальної анемії (ФА) виявили в усіх випадках втрат плода з НВ 6/15 (40 %), в яких доведено наявність ДНК парвовірусу, в перикардіальному випоті після аутопсії за результатами ПЛР. Висновки. Міокардит внаслідок ПВІ спричиняє виникнення ССН із розвитком гідроперикарда, має фатальний прогноз для плода, незважаючи на спроби внутрішньоматкової трансфузії крові у ІІІ триместрі. Фетальний міокардит на тлі НВ плода перешкоджають вчасній неінвазивній діагностиці тяжкої ФА та є причиною ССН, що призводить до вкрай несприятливих наслідків для плода.
Доп.точки доступа:
Жежера, В. М.
Аксьонова, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.

    Фактори ризику розвитку ретинопатії у недоношених дітей [Текст] / О. Ю. Оболонська [та ін.] // Здоров'я дитини. - 2022. - Т. 17, № 3. - С. 22-27. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
РЕТИНОПАТИЯ НЕДОНОШЕННЫХ -- RETINOPATHY OF PREMATURITY (диагностика)
ХОРИОАМНИОНИТ -- CHORIOAMNIONITIS (диагностика)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Аннотация: Ретинопатія недоношених є одним із станів, що спричиняють інвалідність у передчасно народжених дітей. Потребують подальшого вивчення фактори, які потенційно можуть спричинити ретинопатію недоношених. Мета дослідження: визначення факторів ризику розвитку ретинопатії у недоношених новонароджених для кращого її контролю. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз 50 медичних карт стаціонарного хворого недоношених дітей зі строком гестації при народженні 28–34 тижні та медичної документації їхніх матерів. Виділено 2 групи: група І — 29 дітей з ретинопатією, ІІ група — 21 дитина без ретинопатії. Результати. Серед 50 дітей переважна більшість — 38 (76,0 %) народились у гестаційному віці 28–31 тиждень, без вірогідної відмінності у групах. З І стадією ретинопатії було 14 (48,3 %) недоношених, з ІІ стадією — 6 (20,7 %), з ІІІ — 5 (17,2 %), з IV — 4 (13,8 %). Були виявлені найбільш впливові фактори ризику розвитку ретинопатії недоношених. Наявність ретинопатії статистично значуще корелювала зі строком гестації при народженні менше ніж 34 тижні (ρ = 0,64, р  0,001), потребою в дотації кисню ≥ 40 % (ρ
Retinopathy of prematurity is one of the disabling conditions in premature babies. Despite the fact that the main predictors for the development of retinopathy of prematurity are known, the factors that can potentially cause it require further study. The purpose was to determine risk factors for the development of retinopathy in premature newborns for better control. Materials and methods. A retrospective analysis of 50 medical records of inpatient premature babies with a gestational age of 28–34 weeks and the medical charts of their mothers was carried out. Two groups were distinguished: the first one — 29 children with retinopathy, the second one — 21 patient without retinopathy. Results. The vast majority of children — 38 (76.0 %) were born at a gestational age of 28–31 weeks. Differences between groups were not significant. The analysis showed that 14 (48.3 %) premature children were diagnosed with stage I retinopathy, 6 (20.7 %) — with stage II, 5 (17.2 %) — with stage ІІІ and 4 (13.8 %) — with stage IV. The most influential risk factors for the development of retinopathy of prematurity were identified. The presence of retinopathy significantly correlated with gestational age of less than 34 weeks (ρ = 0.64, p  0.001), need for oxygen subsidy ≥ 40 % (ρ
Доп.точки доступа:
Оболонська, О. Ю.
Вакуленко, Л. І.
Бадогіна, Л. П.
Оболонський, О. І.
Ліхачова, І. А.
Коврига, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)