Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (105)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА<.>)

Общее количество найденных документов : 197
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Лаба О. В., Пирогова В. І.
Заглавие : Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів
Параллельн. заглавия :Clinical assessment of the placenta function in women at risk and threat of premature delivery
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 61-68 (Шифр РУ16/2023/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПЛАЦЕНТАРНЫЙ ЛАКТОГЕН -- PLACENTAL LACTOGEN
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ГОРМОНЫ -- PLACENTAL HORMONES
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Передчасні пологи, незважаючи на значні досягнення перинатальної медицини в останні десятиліття, залишаються актуальною світовою та національною медико-соціальною проблемою, оскільки є провідною причиною перинатальної захворюваності та смертності. Згідно із сучасними поглядами, дисфункція плаценти може бути однією з причин передчасних пологів, а частота її, за даними рандомізованих досліджень, може становити від 78 до 91% залежно від термінів вагітності. Водночас проведені на сьогодні дослідження не дають чіткого розуміння щодо ролі своєчасної діагностики та профілактики дисфункції плаценти для попередження передчасних пологів. Мета дослідження: клінічне оцінювання поширеності плацентарної дисфункції у жінок із ризиком передчасних пологів та із їхньою загрозою. Матеріали та методи. Під спостереженням перебувало 180 вагітних. Для досягнення мети були сформовані три досліджувані групи. І група – 73 вагітні із загрозою передчасних пологів; ІІ група – 77 вагітних із чинниками ризику передчасних пологів. Жінок із чинниками ризику передчасних пологів включали у дослідження на етапі планування вагітності (ІІА підгрупа, 39 жінок) або з моменту звернення у жіночу консультацію для спостереження за перебігом вагітності (ІІВ підгрупа, 38 вагітних). До контрольної групи увійшли 30 вагітних із неускладненим перебігом вагітності. Ультразвукове дослідження за трансабдомінальною методикою з кольоровим допплерівським картуванням, визначення рівнів вільного естріолу, прогестерону та плацентарного лактогену у сироватці крові проводили у 18–21+6 та 28–30 тиж гестації. Результати. Аналіз поширеності у пацієнток досліджуваної когорти факторів ризику дисфункції плаценти і передчасних пологів засвідчив, що у вагітних з передчасними пологами (І група) поєднання чинників ризику становило 5,2; у вагітних, які отримували прегравідарну підготовку (ІІА підгрупа) – 3,2; у вагітних, які були включені у дослідження у І триместрі гестації (ІІВ підгрупа), – 4,7, тоді як у вагітних групи контролю – тільки 0,8 (р0,05). Загрозу раннього мимовільного викидня з утворенням ретрохоріальної гематоми як клінічний прояв первинної плацентарної дисфункції фіксували у 43,8% вагітних, дострокове розродження яких було проведено за медичними показаннями. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти у цих пацієнток можна розглядати як декомпенсацію первинної дисфункції плаценти з переходом у гостру плацентарну недостатність. Формування хронічної дисфункції плаценти, що клінічно проявлялось синдромом затримки росту плода, найчастіше спостерігалось у пацієнток, у яких вагітність завершилась спонтанними передчасними пологами у 34–36+6 тиж за наявності цілого плодового міхура, – 68,6% порівняно з пологами у 28–33+6 тиж гестації – 25,9% і з пологами у 22–37+6 тиж – 13,3%. Висновки. Клінічні прояви дисфункції плаценти виявляли у 30,6% пацієнток з передчасними пологами за наявності морфологічних її ознак у 60,4% випадків, що свідчить про прихований перебіг плацентарної недостатності до розвитку передчасних пологів. Морфологічні ознаки дисфункції плаценти виявляли у 87,5% випадків передчасних пологів за медичними показаннями та у 100,0% випадків спонтанних пологів у 22–27+6 тиж гестації (при поєднанні чинників ризику від 2,1 до 3,0), у 66,7% – при передчасних пологах у 28–33+6 тиж вагітності, у 40,0% – при передчасних пологах у 34–36+6 тиж вагітності і тільки в одному (5,6%) випадку – при термінових пологах. Частота фіксації морфологічних характеристик дисфункції плаценти корелює з частотою ранніх ускладнень гестації, у першу чергу з утворенням ретрохоріальних гематом у першій половині вагітностіPremature birth, despite the significant achievements of perinatal medicine in recent decades, remains an urgent global and national medical and social problem, as it is the leading cause of perinatal morbidity and mortality. According to modern views, placental dysfunction can be one of the causes of premature birth, and its frequency, according to randomized studies, can be from 78 to 91%, depending on the gestational age. At the same time, the research conducted to date does not provide a clear understanding of the role of timely diagnosis and prevention of placental dysfunction in preventing premature birth. The objective: to perform clinical evaluation of the prevalence of placental dysfunction in women at risk of preterm birth and with threat of preterm birth. Materials and methods. 180 pregnant women were took part in the study. To achieve the research aim, three research groups were formed. I group – 73 pregnant women with threat of premature birth; II group – 77 pregnant women with risk factors for premature birth. Women with risk factors for premature birth were included in the study at the stage of pregnancy planning (IIA subgroup, 39 women) or from the moment of applying to a women’s outpatient clinic to monitor the course of pregnancy (IIB subgroup, 38 pregnant women). The control group included 30 pregnant women with an uncomplicated course of pregnancy. Transabdominal ultrasound examination with color Doppler mapping, determination of free estriol, progesterone and placental lactogen levels in blood serum were performed at 18–21+6 and 28–30 weeks of gestation. Results. Analysis of the prevalence of risk factors for placental dysfunction and preterm birth in patients of the studied cohort showed that in pregnant women with preterm birth (I group), the combination of risk factors was 5.2; in pregnant women who received pre-gravid training (IIA subgroup) – 3.2; in pregnant women who were included in the study in the I trimester of pregnancy (IIB subgroup) – 4.7, while in pregnant women of the control group – only 0.8 (p0.05). The threat of early spontaneous miscarriage with the formation of a retrochorial hematoma as a clinical manifestation of primary placental dysfunction was determined in 43.8% of pregnant women whose premature delivery was carried out for medical reasons. Placenta abruption in these patients can be considered as decompensation of the primary dysfunction of the placenta with the transition to acute placental insufficiency. The formation of chronic placental dysfunction, clinically manifested by the syndrome of fetal growth retardation, was most often observed in patients whose pregnancy ended in spontaneous premature birth at 34–36+6 weeks in the presence of an untouched amnion, – 68.6% compared to births at 28–33+6 weeks of gestation – 25.9% and with childbirth at 22–37+6 weeks – 13.3%. Conclusions. Clinical manifestations of placental dysfunction were detected in 30.6% of patients with premature birth, with morphological signs in 60.4% of cases, which indicates the hidden course of placental insufficiency before the development of premature birth. Morphological signs of placental dysfunction were determined in 87.5% of cases of premature births for medical reasons and in 100.0% of cases of spontaneous births at 22–27+6 weeks of gestation (with a combination of risk factors from 2.1 to 3.0), in 66.7% – with premature births at 28–33+6 weeks of pregnancy, in 40.0% – with premature births at 34–36+6 weeks of pregnancy and only in one (5.6%) case – with term births. The frequency of fixation of morphological characteristics of placental dysfunction correlates with the frequency of early pregnancy complications, primarily with the formation of retrochorial hematomas in the first half of pregnancy
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коцюба О. Г., Чабанова А. С., Шульга О. Д., Петровський В. В.
Заглавие : Розсіяний склероз та фертильність
Параллельн. заглавия :Multiply sclerosis and fertility
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 15-22 (Шифр РУ16/2023/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
СКЛЕРОЗ РАССЕЯННЫЙ -- MULTIPLE SCLEROSIS
ФЕРТИЛЬНОСТЬ -- FERTILITY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Аннотация: Стаття є оглядом сучасних наукових публікацій, які присвячені проблемам фертильності та порушень репродуктивних функцій у пацієнтів з розсіяним склерозом, безпосереднього впливу даного захворювання та хворобомодифікувальної терапії на репродуктивне здоров’я людини. Розсіяний склероз належить до автоімунних нейродегенеративних захворювань, що на сьогодні залишається провідною причиною нетравматичної інвалідизації та призводить до формування стійких фізичних вад, когнітивних розладів та зниження якості життя. З кожним роком все у більшої кількості людей діагностують розсіяний склероз, особливо серед молодого населення репродуктивного віку, адже дебют захворювання припадає на вік від 20 до 40 років. Дана патологія уражає осіб як жіночої, так і чоловічої статі. Причому слід зазначити, що жінок, хворих на розсіяний склероз, вдвічі більше, ніж чоловіків, і причина цього «феномену» на сьогодні залишається достеменно невідомою. Не визначеним є і те, чому в осіб різної статі перебіг та прояви захворювання відрізняються між собою. Розсіяний склероз справляє значний вплив на всі сфери життя людини, причому обмежуючи її можливості тою чи іншою мірою. Протягом багатьох років вважали, що жінкам з розсіяним склерозом вагітність шкідлива, тому лікарі не рекомендували вагітніти через побоювання, що пацієнтки не зможуть піклуватися про своїх дітей через значне погіршення перебігу та прогресування інвалідності. Й тому сьогодні серед пацієнтів, як чоловічої, так і жіночої статі, досить часто виникають побоювання щодо: впливу даного захворювання та препаратів, що використовують у лікуванні розсіяного склерозу, на фертильність; безпечності та ризиків перебігу вагітності і післяпологового періоду; можливості та ефективності використання за потреби допоміжних репродуктивних технологій. Досить важливим кроком для пацієнта з розсіяним склерозом є планування сім’ї, що має включати консультування щодо вибору методів контрацепції, препаратів хворобомодифікувальної та симптоматичної терапії, мультидисциплінарного підходу до ведення вагітності у таких пацієнток для можливості оптимізування лікування та мінімізування усіх можливих негативних ефектів задля забезпечення найкращого результатуThe article is a review of modern scientific publications, which are devoted to the problems of fertility and disorders of reproductive functions in patients with multiple sclerosis, the direct impact of this disease and disease-modifying therapy on human reproductive health. Multiple sclerosis belongs to autoimmune neurodegenerative diseases, which today remains the leading cause of non-traumatic disability and leads to the formation of permanent physical defects, cognitive disorders and a decrease of the quality of life. Every year an increased number of people are diagnosed with multiple sclerosis, especially among the young persons of reproductive age, because the debut of the disease falls between the ages of 20 and 40 years. This pathology affects both women and men. Moreover, it should be noted that there are twice more women with multiple sclerosis than men, and the reason for this «phenomenon» remains unknown for certain. It is also unclear why the course and manifestations of the disease differ among individuals of different sexes. Multiple sclerosis has a significant impact on all areas of a person’s life, limiting his capabilities. For many years, it was believed that pregnancy is harmful for women with multiple sclerosis, so doctors did not recommend pregnancy due to the fear that patients would not be able to care for their children due to significant worsening of the disease and progression of disability. And that’s why today among patients, both male and female, fears often arise regarding: the effect of this disease and the drugs used in the treatment of multiple sclerosis on fertility; safety and risks during pregnancy and the postpartum period; possibilities and effectiveness of using assisted reproductive technologies as needed. A rather important step for a patient with multiple sclerosis is family planning, which should include counseling on the choice of contraceptive methods, drugs for disease-modifying and symptomatic therapy, a multidisciplinary approach to pregnancy management in such patients in order to optimize treatment and minimize all possible negative effects to ensure the best result
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Заморський І. І., Хмара Т. В., Юзько Т. А., Ходан А. Г.
Заглавие : Актуальні завдання та морально-етичні проблеми перинатальної медицини
Параллельн. заглавия :Current tasks, moral and ethical problems of perinatal medicine
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 70-75 (Шифр КУ26/2023/22/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
АНОМАЛИИ ВРОЖДЕННЫЕ -- CONGENITAL ABNORMALITIES
ЭТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- ETHICS, MEDICAL
Аннотация: У статті висвітлено дискусійні морально- етичні проблеми перинатальної медицини, пов’язані з уродженими вадами розвитку, які значною мірою визначають перинатальну смертність, захворюваність і смертність новонароджених та дітей старших вікових груп, а також інвалідність із дитинства. Проблема виникнення тяжкої уродженої патології має медико-соціальний характер для особистості людини. У формуванні особистості, що володіє сумою морально-етичних й інтелектуальних якостей, беруть участь багато складників, серед яких велика роль належить генетиці, вихованню, освіті, здоров’ю, навколишньому середовищу, що значною мірою формують характер, поведінкові реакції, світогляд, життєві цінності. Роль лікаря при наданні медичної допомоги жінці, у якої вагітність відноситься до категорії високого ризику, полягає не тільки у виборі терапевтичної тактики ведення вагітності, а й у наданні інформації про можливі ризики. Тому досконально поінформовані батьки повинні ухвалити самостійне рішення про збереження або переривання вагітності та надати письмову поінформовану згоду на подальші дії лікаря. Медична етика в перинатальній медицині формується на основі врахування прав плода та пацієнта, моральних обов’язках лікаря стосовно пацієнтів. Медична етика передбачає не тільки дотримання лімітуючих законів, а й врахування різних полемічних поглядів на релігію, наукову і нетрадиційну медицину, національних традицій в етиці й культурі сім’ї, включаючи освіту та досвід лікаря, значущості для лікаря смерті й необхідності захисту інтересів пацієнта. Лікар у своїй практичній діяльності повинен керуватися чіткими біоетичними принципами і правилами, що мають юридичну силуThe article reﬂ ects the discussion of moral and ethical problems of perinatal medicine, related to congenital malformations, which largely determine perinatal mortality, morbidity and mortality of newborns and older children, as well as childhood disability. The problem of occurrence of severe congenital pathology is a medico- social issue. The formation of personality who has the sum of moral, ethical and intellectual qualities, involves many components, including genetics, education, health, environment, which contribute considerably to the character, behavioural reactions, worldviews, life values. The role of a doctor in providing medical care to a woman whose pregnancy is at high risk is not only to choose therapeutic tactics to manage pregnancy, but to also provide information on possible risks. Therefore, carefully informed parents are required to make an independent decision to maintain or terminate the pregnancy and to give written informed consent to the doctor’s further action. Medical ethics in perinatal medicine are formed on the basis of the rights of the fetus and the patient, as well as the doctor’s moral obligations towards patients. Apart from the compliance with restrictive laws, medical ethics include consideration of the various polemic views on religion, scientiﬁ c and non-traditional medicine, national traditions, family culture, along with doctor’s education and experience, the signiﬁ cance of death for the physician and the urge to protect the interests of the patient. The medical practitioner must be guided by clear bioethical principles and legally binding rules
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пушкашу А. В., Приймак С. Г.
Заглавие : Вплив серотоніну на перебіг вагітності у першому триместрі
Параллельн. заглавия :Serotonin influence on the clinical course of pregnancy in the first tremester
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 3. - С. 36-42 (Шифр КУ27/2023/22/3)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
Аннотация: Зміни рівня мелатоніну та серотоніну в плазмі крові можуть бути пов’язані з розвитком загрози переривання вагітності. Гормони епіфіза стимулюють секрецію прогестерону, який знижує скорочувальну активність матки і перешкоджає імунологічному відторгненню трофобласта. Існуючі спостереження спонукали нас вивчити плазмові концентрації серотоніну у випадках загрози переривання вагітності. Мета дослідження – вивчити відмінності рівня серотоніну у вагітних жінок із клінічними проявами загрози переривання вагітності до 12 тижнів вагітності порівняно з жінками з нормальною вагітністю. Матеріал та методи. Сформовано дві групи: І основна – 40 вагітних з ознаками загрози переривання вагітності, ІІ контрольна – 44 здорових вагітних. Проведено акушерське дослідження, імуноферментне визначення серотоніну, УЗД. Статистичний аналіз здійснювали за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Результати. Результати визначення рівня серотоніну у венозній крові показали достовірне його зростання у жінок із загрозою переривання вагітності (739,89±111,27 нг/мл порівняно з нормальною вагітністю 511,05±140,36 нг/мл, p˂ 0,05). Майже у всіх вагітних основної групи, за винятком 4-х жінок (10%), рівень серотоніну був підвищений. Це можна пояснити гіпопрогестеронемією у жінок з загрозою викидня. Тому розглядаємо зміну концентрації серотоніну як вторинний процес, що не потребує специфічного лікування. Привертає увагу також факт зниженого рівня серотоніну у контрольній групі у випадках подальшого ускладненого перебігу вагітності. Висновки. Рівень серотоніну був вищим у пацієнток із загрозою переривання вагітності порівняно з неускладненою вагітністю. Зміни в плазмі серотоніну у випадках загрозливого аборту є наслідком, а не причиною аборту, тому вагітні потребують лікування акушерської патології, а саме призначення прогестеронуChanges of melatonin and serotonin levels in the plasma can be associated with the development of the threatened abortion. Hormones of the pineal gland stimulate the secretion of progesterone, which reduces the contractile activity of the uterus and prevents the immunological rejection of the trophoblast. The real observations motivated us to study serotonin plasma concentrations in cases of the threatened abortion. The aim of the study – to study changes in serotonin levels in pregnant women with clinical manifestations of the threatened abortion before 12 weeks of gestation compared to women with normal pregnancies. Research material and methods. Two groups were formed: the 1st main group – 40 pregnant women with signs of threatened abortion, the 2nd control group – 44 healthy pregnant women. An obstetric study, enzyme immunoassay to determine serotonin, and ultrasound were carried out. Statistical analysis was conducted according to the generally accepted methods of variational statistics. The approval of the scientific work was obtained from the Bioethical Commission of the Bukovinian State Medical University (Ukraine). Research results. Results of serotonin levels in venous blood showed their extreme increase in women with threatened abortion 739.89±111.27 ng/ml compared to normal pregnancy 511.05±140.36 ng/ml (p˂ 0.003). In the pregnant women of the main group, consisting of 40 women, almost all of them had an increased serotonin, except 4 women (10%). This can be explained by hypoprogesteronemia in women with a threat of abortion. Therefore, we consider the change in serotonin concentration as a secondary process that does not require specific treatment. Attention is also drawn to the fact of a reduced level of serotonin in the control group in cases of further complicated course
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Vashchenko V. L.
Заглавие : Possibilities of correcting cellular-humoral immune disorders and cytokine status in high-risk pregnant women for the development of preeclampsia
Параллельн. заглавия :Можливості корекції порушень клітинно- гуморального імунітету та цитокінового статусу у вагітних групи високого ризику по виникненню прееклампсії
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 105-110 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
CCN МЕЖКЛЕТОЧНЫЕ СИГНАЛЬНЫЕ БЕЛКИ -- CCN INTERCELLULAR SIGNALING PROTEINS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИММУНИТЕТ КЛЕТОЧНЫЙ -- IMMUNITY, CELLULAR
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
Аннотация: The development of pre-eclampsia is associated with immunological interactions between the foreign maternal and fetal tissues, which are characterized by a predominance of the influence of type 1 T-helper cells, leading to increased production of highly aggressive pro-inflammatory cytokines. However, the mechanism of cellular-humoral immune and cytokine changes leading to the manifestation of pre-eclampsia is not fully understood and no corrective measures have been developed. Purpose. To investigate the changes in the cellular-humoral immunity and cytokine profile in a cervical mucus of pregnant women at high risk for developing PE and to find out the effectiveness of the proposed secondary prevention of PE in the normalization of these indicators. Method and Materials. The main group (MG) consisted of 91 pregnant women with risk factors for pre-eclampsia who had impaired blood flow in the uterine spiral arteries at 18-20 weeks ofpregnancy. Among them, 59 patients (MG-II) received secondary prevention of pre-eclampsia from 18-20 weeks until delivery using metformin, vitamin D3, and corvitin, while the remaining 32 patients (MG-I) declined preventive measures. The control group (CG) consisted of 30 healthy pregnant women. The research was regulated by the rules of humane treatment ofpatients in accordance with the requirements of the Tokyo Declaration of the World Medical Association, the international recommendations of the Helsinki Declaration on Human Rights, the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine, and the laws of Ukraine. TNF-α, INFy andIL-10 levels were determined in cervical mucus by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA); peripheral blood lymphocyte CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ levels were assessed by indirect immunofluorescence. The CD4/CD8 ratio was calculated as an immunoregulatory index. Blood serum immunoglobulin (Ig) levels were determined by competitive enzyme-linked immunosorbent assay (A, M, and G). The concentration of circulating immune complexes (CIC) in blood serum was measured by the immunoturbidimetric assay. The data were analyzed by mathematical-statistical methods, calculating the mean (M), variance (σ), and standard error (m), applying Student’s t-test, and performing correlation analysis using the statistical program «STATISTICA» (StatSoft Inc., USA). The paper is an excerpt from the initiative scientific research project of the Department of Obstetrics and Gynecology № 2 of the Poltava State Medical University entitled «Optimization of approaches to management ofpregnancy in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (state registration number 0122U201228, duration: 10.2022-09.2027). Results. In women at high risk of developing pre-eclampsia (MG-I), a significant decrease in the concentration of T helper cells (CD4+), an increase in T suppressor/killer cells (CD8+), a decrease in the immunoregulatory index, a decrease in B cells (CD22+) and an increase in CIC were observed. In addition, CIC greater than 100 IU/ml strongly correlated with the development of pre-eclampsia. IgM levels were significantly elevated in women with pre-eclampsia, indicating possible trophoblastic stimulation of their immune system, while IgG levels were significantly reduced. Women with pre-eclampsia had a significant predominance of pro-inflammatory cytokines and a deficiency of anti-inflammatory cytokines. In women of the MG-II group who received the proposed complex of secondary prevention ofpre-eclampsia, the content of T-helper cells (CD4+) and T-suppressor/killer cells (CD8+) was normalized. The immunoregulatory index increased significantly, and the number of CD22+ cells was about the level observed in healthy pregnant women. The concentrations of IgA and IgG increased to the levels observed in the control group, while the level of IgM decreased. The level of CIC decreased in pregnant women with MG-II, in contrast to the levels observed in women with MG-I. The levels ofpro-inflammatory cytokines INF-γ and TNF-α decreased after preventive treatment. However, the levels of the antiinflammatory cytokine IL-10 increased significantly in MG-II, leading to a significant reduction in the TNF-a/IL-10 ratio (p0.001). Conclusions. Pregnant women with a history of increased risk factors for PE and a decrease in the intensity of blood flow in the spiral arteries of the uterus at 18-20 weeks of gestation have a pronounced imbalance of the T-cell subpopulation, which is accompanied by a decrease in the production of T-helpers (CD4+) and an increase in the synthesis of T-suppressors/ killers (CD8+), which causes a decrease in the immunoregulatory index. This is accompanied by the development of a cytokine imbalance with a predominance of pro-inflammatory cytokines and a deficiency of anti-inflammatory cytokines, and is also associated with a significant decrease in the concentration of IgG and a decrease in the number of B cells. Such changes are a consequence of the exhaustion of the reactivity of the humoral link of the general immunity, creating the conditions for the frequent manifestation of PE, which occurs in almost half of such women. The application of our proposed improved method of secondary prevention of pulmonary embolism in pregnant women with a high risk of developing this disease leads to significant positive changes in the work of the immune system and a corresponding improvement in clinical results. It makes it possible to reduce the frequency of PE development by 1.4 times and to prevent the occurrence of its severe forms by 2.6 times Розвиток прееклампсії пов’язанй з імунологічними відносинами між чужорідними тканинами матері та плоду, які перебігають з превалюванням впливу Т-хелперів 1 типу, внаслідок чого зростає вироблення високоагресивних прозапальних цитокінів. Однак досі не вивчений механізм клітинно-гуморальних імунних та цитокінових змін, що приводять до маніфестації прееклампсії, не розроблені засоби її корекції. Мета дослідження. Дослідити зміни клітинно-гуморального імунітету та цитокінового профілю у цервікальному слизі вагітних з високим ризиком розвитку ПЕ та з’ясувати ефективність запропонованої вторинної профілактики ПЕ у нормалізації цих показників. Матеріал та методи дослідження. Основну групу (ОГ) склали 91 вагітна з наявністю факторів ризику прееклампсії, які в 18-20 тижнів вагітності мали сповільнений кровотоку в басейні спіральних артерій матки. 59 пацієнток (ОГ-ІІ) з 18-20 тижнів до розродження отримували вторинну профілактику прееклампсії з використанням метформіну, вітаміну D3 та корвітину; інші 32 пацієнтки (ОГ-І) відмовились від профілактики. Контрольну групу (КГ) склали 30 здорових вагітних. Дослідження регламентувалися Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсінської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України. Визначали: TNF-α, INFy, ІЛ-10 у цервікальному слизі за допомогою імуноферментного аналізу; рівень лімфоцитів периферичної крові класів CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD22+ методом непрямої імунофлюоресценції з розрахкнком імунорегуля- торного індекск CD4/CD8; рівень сироваткових імуноглобулінів (Ig) методом імуноферментного аналізу; сироватковий рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) методом імунного турбометричного аналізу. Дані обробляли шляхом розрахунку середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), з оцінкою критерію Ст’юдента та проведенням кореляційного аналізу за допомогою статистичної програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття виконана як фрагмент ініціативної науково-дослідної роботи, яка проводиться співробітниками кафедри акушерства та гінекології № 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У жінок з високим ризиком розвитку прееклампсії (ОГ-І) виявлене зменшення рівнів Т-хелперів (CD4+), підвищення кількості Т-супресорів/кілерів (CD8+), зниження імунорегуляторного індексу, зменшення кількості В-клітин (CD22+) та зростання ЦІК. При цьому сироватковий рівень ЦІК, що перевищував 100 од/мл, був тісно пов’язаний з розвитком прееклампсії. У пацієнток з прееклампсією достовірно зростала концентрація IgM зменшувалася кількість IgG, що може бути пов’язаним з трофобластичною стимуляцією імунної системи цих пацієнток. Окрім цього, знайдені зрушення балансу цитокінів цервікального слизу, що проявляються значним домінуванням прозапальних цитокінів при недостатку протизапальних. У жінок ОГ-ІІ після застосування запропонованого комплексу вторинної профілактики прееклампсії нормалізовувався вміст Т-хелперів (CD4+) та Т-супресорів/кілерів (CD8+); достовірно збільшився імунорегуляторний індекс, кількість CD22+ наближалася до значень у здорових вагітних. Концентрація IgA та IgG підвищувалася до рівня, притаманних контрольній групі. Зменшувався рівень Ig М. Кількість ЦІК у вагітних ОГ-ІІ знижувалася, на відміну від показників у жінок ОГ-І. Рівні цитокінів INF-γ та TNF-α після проведеного профілактичного лікування, знижувалися. Натомість концентрація протизапального цитокіну IL-10 в ОГ-ІІ достовірно зростала, що призвело до достовірного зниження коефіцієнту TNF-o/IL-10 (р0,001). Висновки. Вагітні з факторами підвищеного ризику ПЕ в анамнезі і зниженням інтенсивності кровоплину в спіральних артеріях матки в 18-20 тижневому терміні гестації мають виражений дисбаланс субпопуляції Т-клітин, що супроводжується зниженням вироблення Т-хелперів (CD4+) і підвищенням синтезу Т-супресорів/кілерів (CD8+), що викликає зменшення імунорегуляторного індексу. Це супроводжуються розвитком цитокінового дисбалансу з превалюванням прозапальних і дефіцитом протизапальнихцитокінів, а також поєднується з суттєвим падіння концентрації IgG і зниженням кількості В-клітин. Такі зміни є наслідком виснаження реактивності гуморальної ланки загального імунітету і створюють передумови для частої маніфестації ПЕ, притаманної таким жінкам майже в половині випадків. Застосування запропонованого нами удосконаленого методу вторинної профілактики виникнення ПЕ у вагітних з високим ризиком розвитку цього захворювання призводить до позитивних змін у роботі системи імунітету і відповідного покращення клінічних наслідків. Воно дає змогу в 1,4 рази знизити частоту розвитку ПЕ і в 2,6 рази профілактує виникнення тяжких її форм
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Пастернак Б. О., Каліновська І. В.
Заглавие : Проблемні питання розвитку післяпологових септичних ускладнень у вагітних групи ризику
Параллельн. заглавия :Problem issues of the development of postpartum septic complications in pregnant risk groups
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 129-133 (Шифр КУ26/2023/22/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
ПОСЛЕРОДОВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- PUERPERAL INFECTION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: У статті наведено аналіз літературних даних щодо виникнення післяпологових септичних ускладнень. Післяпологовий період є найбільш небезпечним з точки зору розвитку інфекційних ускладнень, що зумовлено такими особливостями як зміна анатомічного і функціонального стану статевих органів та інших систем організму в період вагітності та пологів; зміна характеру та вірулентності мікроорганізмів на тлі зниженого імунологічного статусу, що супроводжує стан вагітності; маніфестація акушерсько-гінекологічної патології під час вагітності. Актуальність проблеми післяпологових гнійно-септичних захворювань визначається насамперед їх частотою, тяжкістю перебігу та несприятливим результатом для хворих. Післяпологовий метроендометрит є однією з основних причин генералізації інфекції та формування неповноцінного рубця на матці після кесарського розтину. Формування всіх наступних гнійних ускладнень у акушерських хворих (клітковина, придатки матки, суміжні органи) залежить від реактивності організму та наявності патологічних змін в фетоплацентарному комплексі. Післяпологові гнійно-септичні захворювання несприятливо позначаються на здоров’ї жінок, часто є причиною оперативних втручань з видаленням органу, тяжких уражень багатьох органів та систем, інвалідизації та порушень специфічних функцій у молодих жінок. Так, частота післяпологових гнійно-септичних захворювань, після самовільних фізіологічних пологів становить 1-5 %, після патологічних пологів вона збільшується до 15-20 %, а після операції кесаревого розтину перевищує 20 %. Найбільш частим ускладненням післяпологового періоду є ендометрит, частота якого становить від 0,5 до 8 %. Аналіз літературних джерел показав неоднозначність інформації щодо проблеми післяпологового септичного процесу, що вказує на необхідність подальших досліджень даної патологіїThe article provides an analysis of literature data on the occurrence of postpartum septic complications. The postpartum period is the most dangerous from the point of view of the development of infectious complications, which is due to such features as a change in the anatomical and functional state of the genitals and other body systems during pregnancy and childbirth; a change in the nature and virulence of microorganisms against the background of a reduced immunological status accompanying pregnancy; manifestation of obstetric and gynecological pathology during pregnancy. The urgency of the problem of postpartum purulent- septic diseases is determined primarily by their frequency, severity of the course and adverse outcome for patients. The analysis of literary sources showed the ambiguity of information regarding the problem of the postpartum septic process, which indicates the need for further research into this pathology
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Pushkashu A. V.
Заглавие : Functional state of the pineal gland in women with threatened abortion in the first trimester – further prospects of pregnancy
Параллельн. заглавия :Функціональний стан шишковидного тіла у жінок із загрозливим абортом в першому триместрі - подальші перспективи вагітності
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 118-124 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ШИШКОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- PINEAL GLAND
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST
ХОРИОН -- CHORION
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Melatonin is an important hormone for normal pregnancy development, but the influence of serotonin remains poorly understood. Low melatonin production can lead to spontaneous abortion by stimulating progesterone secretion and inhibiting prostaglandin synthesis. Melatonin has an effect on the induction and blocking of apoptosis of the villous cytotrophoblast and promotes the development of the syncytiotrophoblast. Analysis of the frequency ofpositive pregnancy showed a significant impact on the course of pregnancy and childbirth, compliance with sleep and rest also contribute to a positive effect, but there is no general concept, which makes the subject relevant. The aim of the study. To evaluate the functional state of the pineal gland, in particular, the amount of melatonin and serotonin in the blood of pregnant women at 10-12 weeks of gestation with a threat of abortion, which was manifested by bloody discharge or formation of retrochorionic hematoma, and the consequences of pregnancy. Materials and methods. Two groups were formed: I main group - 40 pregnant women with a threat of abortion and formation of retrochorionic hematoma, II control group - 44 healthy pregnant women. Obstetric examination, enzyme-linked immunosorbent assay for determination of melatonin, serotonin, chorionic gonadotropin, and ultrasound were performed. Informed consent of pregnant women was obtained with adequate explanation of the purpose, objectives, methods and scope of laboratory and instrumental research methods. The study protocol was approved by the Commission on Biomedical Ethics of the Bukovinian State Medical University, 2015 (minutes of the Commission meeting No 2 from the 19.10.2023 year). The study was conducted in accordance with the basic provisions of GCP (1996), the Convention of the Council of Europe on Human Rights and Biomedicine (April 4, 1997), the Declaration of Helsinki of the World Medical Association for the Ethical Principles of Scientific Medical Research Involving Human Subjects (1964-2008), the Order of the Ministry of Health of Ukraine 690 of September 23, 2009 (as amended by the Order of the Ministry of Health of Ukraine 523 of July 12, 2012). Statistical analysis was performed using generally accepted methods of variance statistics. Reliability was assessed by Student’s t-test. Differences were considered significant if the significance level was p0.05. We also performed correlation analysis in Microsoft Excel, using the method of squares (Pearson’s method) to determine the correlation coefficient. The work is a fragment of the research work of the Department of Obstetrics and Gynecology, UDC 618.1-053.34 + 618.1-0536 /.8]. -07-084-08 «Prevention, diagnosis and treatment of disorders of the perinatal period and reproductive system of women and adolescent girls» (No. 201110Н, state registration number 0111U006499. The term of implementation is 02.2011-12.2015). Results of the study. According to the obtained results, retrochorionic hematoma up to 1 cm is detected three times more often than over 1 cm, while the level of melatonin is not significantly lower, but with retrochorionic hematoma over 1 cm a significant decrease is observed in cases of further normal pregnancy and childbirth. With further complications of pregnancy in retrochoroidal hematoma up to 1 cm, there is a significant significant decrease in melatonin (p 0.001), in contrast to retrochoroidal hematoma over 1 cm, where no significant difference was found in the complicated course ofpregnancy (p 0.05). Serotonin levels were elevated in all subgroups regardless of hematoma size and subsequent pregnancy outcome. Conclusions. In case of threatened abortion in the first trimester with formation of retrochorionic hematoma, the risk of complicated pregnancy remains in 60.87 % of cases. Determination of pineal hormones revealed a significant increase in serotonin with a simultaneous significant decrease in melatonin, while maintaining a positive relationship between the hormones, indicating a disruption of melatonin synthesis in the central nervous system. This is confirmed by the normal level of chorionic gonadotropin and the preservation of embryonic viability. Since the disruption of hormone formation in the pineal gland has been established, adherence to the recommendations for adequate rest may positively affect the further outcome of pregnancy and childbirth Мелатонін є важливим гормоном, який забезпечує нормальний розвиток вагітності, однак вплив серотоніну при цьому залишається недостатньо вивченим. Низька продукція мелатоніну може спричинити розвиток спонтанного аборту, так як він стимулює секрецію прогестерону та пригнічує синтез простагландинів. Мелатонін має вплив на індукцію та блокування апоптозу ворсинчастого цитотрофобласта, сприяє розвитку синцитіотрофобласту. Аналіз частоти позитивного перебігу вагітності показав суттєве значення впливу на перебіг вагітності та пологів, дотримання режиму сну та відпочинку також сприяють позитивному ефекту, проте загальної концепції, не існує, що робить тему актуальною. Мета дослідження. Оцінити функціональний стан шишковидного тіла, зокрема кількість мелатоніну та серотоніну у крові вагітних у терміні 10-12 тижнів вагітності із загрозою переривання вагітності, яка проявлялася кров’янистими виділеннями чи формуванням ретрохоріальної гематоми та наслідки вагітності. Матеріали та методи. Сформовано дві групи: І основна - 40 вагітних з загрозою переривання вагітності та формуванням ретрохоріальної гематоми, ІІ контрольна - 44 здорових вагітних. Проведено акушерське дослідження, імуноферментне для визначення мелатоніну, серотоніну, хоріонічного гонадотропіну, УЗД. Передбачено інформаційну згоду вагітних при відповідному роз’ ясненні мети, завдань, методів та обсягу лабораторних та інструментальних методів дослідження. Протокол дослідження схвалено Комісією з питань біомедичної етики Буковинського державного медичного університету, 2015 (протокол засідання комісії № 2 від 19.10.2023 року). Дослідження виконувалися із дотриманням основних положень GCP (1996 рік), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину (від 4 квітня 1997 р.), Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2008 рр.), наказу МОЗ України № 690 від 23.09.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров’я України No 523 від 12.07.2012. Статистичний аналіз виконували за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. Достовірність оцінювали за t-критерієм Стьюдента. Відмінності визнавали істотними при рівні значимості р0,05. Нами проведено також кореляційний аналіз системі Microsoft Excel, для визначення коефіцієнта кореляції застосували метод квадратів (метод Пірсона). Робота є фрагментом НДР кафедри акушерства та гінекології, УДК 618.1-053.34 + 618.1-0536 /.8] -07-084-08 «Профілактика, діагностика та лікування розладів перинатального періоду та репродуктивної системи жінок і дівчат-підлітків» (No 201110Н, номер державної реєстрації 0111U006499. Термін виконання 02.2011-12.2015). Результати дослідження. Згідно отриманих результатів ретрохоріальна гематома до 1 см виявляється втричі частіше, ніж більше 1 см, при цьому рівень мелатоніну не є достовірно нижчий, однак при ретрохоріальній гематомі, яка більше 1 см спостерігається достовірне зниження у випадках подальшого нормального перебігу вагітності та пологів. При подальшому ускладненому перебігу вагітності при ретрохоріальній гематомі до 1 см спостерігається значно виражене достовірне зниження мелатоніну (р 0,001), на відміну від ретрохоріальної гематомі більше 1 см, де при ускладненому перебігу вагітності не виявлено достовірної різниці (р 0,05). Кількість серотоніну є підвищеною у всіх підгрупах, незалежно від розмірів гематоми та подальшого перебігу вагітності. Висновки. У випадку загрози переривання вагітності у першому триместрі з утворенням ретрохоріальної гематоми у подальшому зберігаються ризики ускладненого перебігу вагітності у 60,87 % випадків. При визначенні гормонів шишковидного тіла встановлено наявність достовірного збільшення серотоніну з одночасним достовірним зниженням мелатоніну зі збереженням позитивного взаємозв’язку між гормонами, що свідчить про порушення синтезу мелатоніну у ЦНС. Підтвердженням є нормальний рівень хоріонічного гонадотропіну та збереження життєздатності ембріонів. Оскільки встановлено порушення утворення гормонів у шишковидному тілі, дотримання рекомендацій щодо повноцінного відпочинку може позитивно вплинути на подальші результати вагітності та пологів
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Likhachov V., Taranovska O.
Заглавие : Changes in cytokine balance in pregnant women with chronic endometritis in the past medical history and their role in the development of preeclampsia
Параллельн. заглавия :Зміни балансу цитокінів у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі та їх роль у формуванні прееклампсії
Место публикации : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 4. - С. 111-117 (Шифр НУ45/2023/13/4)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
МАТОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- UTERINE ARTERY
ГЕСТАЦИОННАЯ ТРОФОБЛАСТИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- GESTATIONAL TROPHOBLASTIC DISEASE
Аннотация: Few data regarding the levels of TNF-a, INF-γ and IL-10 in the cervical mucus of pregnant women with the past medical history of chronic endometritis have been found. The abovementioned cytokines have the impact on the course ofpregnancy as well as the processes of trophoblast invasion into the spiral arteries of the uterus. Deviations in their levels at the early stages of pregnancy may be associated with the development of preeclampsia at later stages. Purpose: to assess the levels of TNF, INF-γ and cytokine IL-10 in the cervical mucus of pregnant women with a past medical history of chronic endometritis. Additionally, the study aims to determine their role in the development of preeclampsia and evaluate the effectiveness of comprehensive preconception treatment in preventing cytokine imbalance and the occurrence of gestational complications. Method and Materials. 135 pregnant women with the past medical history of chronic endometritis have been supervised during their pregnancy and received preconception treatment (Group I), as well as 168 women, whose pregnancy occurred in the presence of untreated chronic endometritis (Group II). The control group (CG) involved 20 healthy women. Preconception treatment included the administration of azithromycin, hormonal therapy with Femoston-Comb 2/10, and L-arginine aspartate in combination with folate prophylaxis. During the study, the principles of patient-centered care were followed in accordance with the requirements of the Tokyo Declaration of the World Medical Association, the International Recommendations of the Helsinki Declaration on Human Rights, the Convention on Human Rights and Biomedicine of the Council of Europe, the Laws of Ukraine, the Orders of the Ministry of Health of Ukraine and the requirements of the Ethical Code of the Ukrainian physician. The cytokine (TNF-a, INFγ, IL-10) analysis in the cervical mucus was performed at 5-, 17-18 and 32 weeks of pregnancy, using the enzyme-linked immunosorbent assay method with corresponding standard commercial reagent kits from the «Vector BEST» company. The obtained data were processed using mathematical statistical methods, calculating the mean sample values (M), variance (σ) and standard errors of the means (m). Student’s t-test was used for assessment and the likelihood ratio was calculated using the «STATISTICA» software (StatSoft Inc., USA). The paper is an excerpt from the initiative scientific research project of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 2 at Poltava State Medical University, entitled «Optimization of approaches to the management of pregnancy in women at high risk of obstetric and perinatal pathology» (State registration number 0122U201228, duration:10.2022-09.2027). Results. In pregnant women with a past medical history of chronic endometritis an increase in the levels of INF-γ in cervical mucus by 2.1 times at 5-6 weeks (p0.001), by 2.4 times at 17-18 weeks (p0.001) and by 1.7 times at 32 weeks of pregnancy (p0.001) compared to corresponding levels of this cytokine in healthy pregnant women, has been detected. Similarly, TNF-a was by 4.3 times greater at 5-6 weeks of pregnancy compared to the values in the control group (p0.001), by 3.3 times greater at 17-18 weeks ofpregnancy (p0.001) and by 4.4 times at 32 weeks ofpregnancy (p0.001). All pregnant women with a past medical history of chronic endometritis who had levels of INF-γ in the cervical mucus greater than 66.4 pg/ml and/or levels of TNF-a greater than 90.9 pg/ml at 5-6 weeks of pregnancy subsequently manifested preeclampsia (OR 2.01; 95 % CI [1.1-7.12]; p0.05 and OR 1.8; 95 % CI [1.2-6.29]; p0.05 respectively). The level of IL-10 in their cervical mucus was by 4 times higher than the control values at 5-6 weeks of pregnancy (p0.0001); by 3.1 times higher at 17-18 weeks of pregnancy (p0.0001) and by 3 times higher at 32 weeks ofpregnancy (p0.0001). This compensates for the increase in pro-inflammatory cytokines, allowing the TNF-a/IL-10 ratio to remain at a level characteristic of healthy women throughout pregnancy. In treated women, the concentration of INF-γ is by 1.8 times lower than in untreated patients at 5-6 weeks of pregnancy (p0.0001), by 2.1 times at 17-18 weeks of pregnancy (p0.0001), and by 1.4 times at 32 weeks of pregnancy (p0.0001). Similarly, TNF-a in cervical mucus was found to be lower by 3.6 times (p0.01), 2.6 times (p0.0001), and 4 times (p0.001) respectively, in the specified terms. This helps to avoid excessive production of the anti-inflammatory cytokine IL-10. Conclusions. In women who got pregnant with untreated chronic endometritis, an increased production of cytokines INF-γ and TNF-a at the early stages of pregnancy has been established. Comprehensive pregravidar treatment of chronic endometritis allows for the normalization of levels of anti-inflammatory cytokines INF-γ and TNF-a at the beginning of gestation, which creates conditions for preventing the development ofpreeclampsia. This leads to a 1.9 times reduction in the frequency of this complication (OR 2.3; 95 % CI [1.25-4.31]; p0.05), a 1.8 times decrease in the frequency of severe forms ofpreeclampsia (OR 4.64; 95 % CI [1.23-17.48]; p0.05) and a delay in the average onset of its manifestations by 4.9 weeks (p0.0001) Існує дефіцит даних щодо рівнів TNF-α, INF-γ та IL-10 у цервікальному слизі жінок, які завагітніли на фоні хронічного ендометриту. Ці цитокіни впливають на перебіг вагітності та процеси інвазії трофобласта в спіральні артерії матки. Девіації їх рівнів на ранніх термінах вагітності можуть бути пов’язані з виникненням гестаційних ускладнень, зокрема з розвитком прееклампсії в більш віддалених термінах. Мета і завдання дослідження: Вивчити рівень прозапальних (TNF, INF-γ) і протизапального (IL-10) цитокінів в слизі цервікаль- ного каналу у вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі; визначити їх роль у формуванні прееклампсії; оцінити ефективність комплексного преконцепційного лікування у попередженні цитокінового дисбалансу і профілактиці гестаційних ускладнень. Матеріал та методи дослідження. Спостерігали за перебігом вагітності у 135 жінок, які до мали хронічний ендометрит в анамнезі і преконцепційно отримували його лікування (І група), та у 168 пацієнток, вагітність яких настала на фоні нелікова- ного хронічного ендометриту (ІІ група). Групу контролю склали 20 здорових пацієнток. Преконцепційне лікування включало призначення азитроміцину, гормональну терапію препаратом фемостон 2/10 та L-аргініна аспартат на фоні фолатопрофілактики. При виконанні досліджень керувались Правилами гуманного ставлення до пацієнта згідно з вимогами Токійської декларації Всесвітньої медичної асоціації, Міжнародними рекомендаціями Гельсинської декларації з прав людини, Конвенцією Ради Європи щодо прав людини і біомедицини, Законами України, наказами МОЗ України та вимогами Етичного Кодексу лікаря України. Дослідження цитокінів (TNF-α, I№y, ІЛ-10) у цервікальному слизі в 5-6 тижнів, в 17-18 та в 32 тижні вагітності проводили методом імуноферментного аналізу. Показники статистично обробляли з розрахунком середніх вибіркових значень (М), дисперсії (σ) та помилок середніх значень (m), оцінкою критерію Ст’юдента та розрахунку вірогідності шансів за допомогою програми «STATISTICA» («StatSoft Inc.», США). Стаття є фрагментом ініціативної НДР кафедри акушерства і гінекології N° 2 Полтавського державного медичного університету «Оптимізація підходів до ведення вагітності у жінок груп високого ризику по виникненню акушерської та перинатальної патології» (№ держреєстрації 0122U201228, термін виконання 10.2022-09.2027). Результати дослідження. У вагітних з хронічним ендометритом в анамнезі має місце збільшення кількості INF-γ в цервікаль- ному слизі в 2,1 рази в 5-6 тижнів (р0,001), в 2,4 рази в 17-18 тижнів (р0,001) та в 1,7 разів в 32 тижні вагітності (р0,001) порівняно з відповідними рівнями цього цитокіну у здорових вагітних. Аналогічно TNF-α перевищував значення в ГК у 4,3 рази в терміні 5-6 тижнів вагітності (р0,001), в 3,3 рази - в терміні 17-18 тижнів (р0,001) та в 4,4 рази - в 32 тижні (р0,001). Усі вагітні з хронічним ендометритом в анамнезі, які в 5-6 тижнів вагітності мали в цервікальному слизі рівень INF-γ більше 66,4 пг/мл і/або рівеньTNF-α - більше 90,9 пг/мл, в подальшому мали маніфестацію прееклампсії (ВШ 2,01; ДІ 95 % [1,1-7,12]; р0,05 і ВШ 1,8; ДІ 95 % [1,2-6,29]; р0,05 відповідно). При цьому, чим більш виразним було зростання рівнів прозапальних цитокінів, тим більш тяжкою виявилася ПЕ в перспективі гестаційного процесу. Рівень IL-10 у їх цервікальному слизі був вище контрольних значень у 4 рази в 5-6 тижнів вагітності (р0,0001)); у 3,1 рази у 17-18 тижнів (р0,0001), та у 3 рази в 32 тижні (р0,0001). У пролікованих жінок концентрація INF-γ є меншою, ніж у нелікованих пацієнток в 1,8 рази в 5-6 тижнів вагітності (р0,0001), в 2,1 рази в 17-18 тижнів (р0,0001), та в 1,4 рази в 32 тижні (р0,0001). Аналогічно TNF-α в цервікальному слизі виявився нижчими в 3,6 рази (р0,01), в 2,6 рази (р0,0001) та в 4 рази (р0,001) відповідно у зазначені терміни Висновки. У жінок, що завагітніли на фоні нелікованого хронічного ендометриту, на ранніх етапах вагітності збільшується вироблення цитокінів INF-γ і TNF-α, які лімітують процеси інвазії трофобласту в спіральні артерії матки і створюють передумови для формування прееклампсії. Комплексне прегравідарне лікування хронічного ендометриту дає мождивість нормалізувати рівні протизапальних цитокінів INF-γ та TNF-α на початку гестації, що створює передумови для запобігання розвитку прееклампсії. Це дає можливість зменшити частоту виникнення цього ускладнення в 1,9 рази (ВШ 2,3; ДІ 95 % [1,25-4,31]; р0,05), знизити частоту тяжких форм прееклампсії в 1,8 разів (ВШ 4,64; ДІ 95 % [1,23-17,48]; р 0,05), відтермінувати середній термін маніфестації її проявів на 4,9 тижнів (р0,0001)
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Леміш Н. Ю.
Заглавие : Особливості акушерської та перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів
Параллельн. заглавия :Obstetric and perinatal pathology in pregnant women who had complications from the group of the Great Obstetrical Syndromes
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 59-65 (Шифр РУ16/2022/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
ПЛАЦЕНТЫ ПРЕДЛЕЖАНИЕ -- PLACENTA PREVIA
ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Аннотация: Мета дослідження: аналіз акушерських та перинатальних наслідків розродження вагітних, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромівПеребіг вагітності і пологів у жінок, які мали ускладнення із групи великих акушерських синдромів, супроводжувався розвитком гестаційного діабету, гестаційної анемії та істміко-цервікальної недостатності. Такі ускладнення, як дистрес плода, тяжка прееклампсія, затримка розвитку плода з декомпенсованими гемодинамічними порушеннями матково-плацентарного кровообігу, зумовили високу частоту розродження шляхом кесарева розтину у цих пацієнтокThe objective: to analyze the obstetric and perinatal outcomes of childbirth in pregnant women who had complications from the group of the great obstetrical syndromesThe course of pregnancy and childbirth in women who had complications from the group of the great obstetrical syndromes was accompanied by the development of gestational diabetes, gestational anemia and cervical insufficiency. Complications such as fetal distress, severe preeclampsia, fetal growth retardation with decompensated hemodynamic disorders of the uterine and placental blood circulation, led to a high frequency of cesarean section in these patients
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кошова І. М.
Заглавие : Характеристика фетоплацентарного комплексу у жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі вагітності
Параллельн. заглавия :The features of the fetoplacental complex in women with retrochorial hematomas in the I trimester of pregnancy
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 4. - С. 45-47 (Шифр РУ16/2022/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛОДА РАЗВИТИЯ ЗАДЕРЖКА -- FETAL GROWTH RETARDATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
ГЕМАТОМА -- HEMATOMA
ХОРИОН -- CHORION
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
Аннотация: Проблема плацентарної дисфункції є однією з найважливіших у сучасному акушерстві. Вагітні, у яких діагностовано ретрохоріальні гематоми (РХГ) у І триместрі, входять до групи ризику виникнення патології плаценти, що зумовлює виникнення інших негативних акушерських, а також перинатальних наслідків вагітностіУ жінок із ретрохоріальними гематомами у І триместрі гестації перебіг вагітності характеризується порушеннями у фетоплацентарному комплексі, які більш виражені при рецидивах гематомThe problem of placental dysfunction is one of the most important in modern obstetrics. Pregnant women with retrochorial hematomas (RCH) in the I trimester are at risk of placental pathology development, which leads to appearance of other negative obstetrical and perinatal pregnancy outcomesIn women with retrochorial hematomas in the I trimester of pregnancy, the course of pregnancy is characterized by disorders in the fetoplacental complex, which are more pronounced by recurrence of hematomas
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Голяновський О. В., Супрунюк К. В., Фролов С. В.
Заглавие : Оцінювання функції плацентарного комплексу і профілактика невиношування у вагітних із лейоміомою матки
Параллельн. заглавия :Assessment of placental complex function and miscarriage prevention in pregnant women with uterine fibroid
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 5. - С. 45-50 (Шифр РУ16/2022/5)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ НЕОПЛАСТИЧЕСКИЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, NEOPLASTIC
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
Аннотация: Мета дослідження: зниження частоти загрози переривання і невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки шляхом прогнозування та удосконалення лікувальних заходівВагітні з лейоміомою матки мають підвищений ризик плацентарної дисфункції з порушенням балансу основних гормонів плаценти: підвищення концентрації естрадіолу та відносне зниження прогестерону і хоріонічного гонадотропіну, зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік відносної гіперестрогенії. Застосування лікувальних заходів із довготривалою підтримкою препаратами прогестерону, магнію і низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти з метою профілактики невиношування вагітності на тлі клінічних проявів загрози переривання вагітності є достатньо ефективнимThe objective: to reduce the frequency of the threat of pregnancy interruption and loss in women with uterine fibroid through treatment prediction and improvementThe use of medical measures with long-term support with progesterone, magnesium and low doses of acetylsalicylic acid for the prevention of miscarriage in persons with the clinical manifestations of the threat of gestation is quite effective
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Тімченко Н. Ф., Гутор Т. Г.
Заглавие : Динаміка невиношування вагітності серед жіночого населення фертильного віку в Україні та у Львівській області за 2014-2021 роки
Параллельн. заглавия :Dynamics of miscarriage among the female population of fertile age in Ukraine and in Lviv region in 2014-2021
Место публикации : Львівський медичний часопис. - 2022. - Т. 28, № 3/4. - С. 72-86 (Шифр ЛУ10/2022/28/3/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Обґрунтування епідеміологічної складової в процесі опрацювання моделі попередження невиношування вагітності серед жінок України. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз показників невиношування вагітності серед жінок України та Львівської області за період з 2014 по 2021 роки. Використано статистичні дані Центру медичної статистики МОЗ України, зокрема Форма № 21 "Звіт про медичну допомогу вагітним, роділлям та породіллям". У роботі використано методи системного підходу та структурно-логічного аналізу, медико-статистичного аналізу, а саме розрахунок ланцюгових (у відношенні до попереднього року) показників динамічного ряду - абсолютного приросту, темпу росту та темпу приросту. Результати й обговорення. Упродовж аналізованого періоду простежено зниження чисельності жіночого населення фертильного віку на 13,03% в Україні та на 5,81% у Львівській області, тоді як кількість самовільних абортів в Україні зменшувалася в середньому на 3,45% на рік, та зростала у Львівській області у 2015, 2018, 2019 та 2020 роках на 5,72%, 6,87%, 19,29% та 6,59% відповідно. Показники рівнів самовільних абортів на 1000 жінок фертильного віку у Львівській області щорічно були вдвічі нижчими, ніж в Україні. За аналізований 8-річний період частка недоношених дітей з усіх народжених живими в Україні зросла з 4,68% до 5,68%, та у Львівській області з 4,18% до 5,65% відповідно. Вказані показники у Львівській області щороку були меншими порівняно з даними в Україні. Частка недоношених дітей серед мертвонароджених становила в середньому 63,07% в Україні та 67,69% у Львівській області, мала тенденцію до зростання, а показники у Львівській області щороку були вищими у порівнянні з даними в Україні. Кількісне співвідношення загального показника невиношування до числа вагітностей (випадків невиношування на 100 вагітностей) зріс з 5,50 у 2014 році до 6,22 у 2021 році в Україні та збільшився відповідно з 3,57 до 4,72 у Львівській області. Висновки. В Україні, зокрема у Львівській області, упродовж досліджуваного періоду простежувалася тенденція щорічного зростання індексу співвідношення загального показника невиношування до загального числа вагітностей, частки недоношених із загальної кількості живонароджених та частки недоношених із числа мертвонароджених. У Львівській області спостерігалося щорічне зниження показників частки недоношених новонароджених із загальної кількості живонароджених, а новонароджених із загального числа мертвонароджених вищими порівняно з середньорічними показниками в Україні. Динаміка самовільних абортів показала чітку тенденцію до щорічного зниження в Україні та їх зростання у 2015, 2018-2020 роках у Львівській області. Рівень самовільних абортів серед жінок фертильного віку у Львівській області з 2014 по 2021 роки щорічно був вдвічі меншим порівняно з середніми щорічними рівнями вказаного показника в УкраїніThe research aims at rationalizing of the epidemiological component in the process of developing a model for preventing miscarriage among the female population of Ukraine. Materials and Methods. A retrospective analysis of the indicators of miscarriage among the female population of Ukraine and Lviv region for the period from 2014 to 2021 was carried out. Statistical data of the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine were used, namely Form No. 21 "Report on medical care for pregnant women, women in labor and women giving birth". The study uses the methods of a systemic approach and structural-logical analysis, medical-statistical analysis, namely the calculation of chain (relative to the previous year) indicators of a dynamic series: absolute growth, growth rate and increment rate. Results and Discussion. A decrease in the female population of fertile age by 13.03% in Ukraine and by 5.81% in Lviv region was noted in the analyzed period of 2014-2021, while the number of spontaneous abortions in Ukraine decreased by an average of 3.45% per year, and grew in Lviv region in 2015, 2018, 2019 and 2020 by 5.72%, 6.87%, 19.29% and 6.59%, respectively. The rates of spontaneous abortions per 1,000 women of fertile age in Lviv region were twice as low as in Ukraine. Over the analyzed 8-year period, the share of premature children among all live births increased from 4.68% to 5.68% in Ukraine, and from 4.18% to 5.65% in Lviv region, respectively; these indicators in Lviv region were smaller compared to the indicators in Ukraine. The share of premature babies among stillbirths averaged 63.07% in Ukraine and 67.69% in Lviv region, had a growing trend, and the indicators in Lviv region were higher every year compared to the indicators in Ukraine. The ratio of the total rate of miscarriage to the total number of pregnancies (cases of miscarriage per 100 pregnancies) increased from 5.50 in 2014 to 6.22 in 2021 in Ukraine and from 3.57 to 4.72 in Lviv region respectively. Conclusions. There was a trend of annual increase in the index of the ratio of the total miscarriage rate to the total number of pregnancies, the share of prematures from the total number of live births and the share of premature births from the number of stillbirths in the analyzed 8-year period, both in Ukraine and in Lviv region. The analyzed indicators of the share of premature newborns from the total number of live births in Lviv region were lower every year, and the share of newborns from the total number of stillbirths was higher compared to the average annual indicators in Ukraine. The dynamics of spontaneous abortions showed a clear trend towards an annual decrease in Ukraine and their increase in 2015, 2018-2020 in Lviv region. The rate of spontaneous abortions among women of fertile age in Lviv region from 2014 to 2021 was annually half as low compared to the average annual levels of this indicator in Ukraine
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Голяновський О. В., Морозова О. В., Супрунюк К. В., Фролов С. В.
Заглавие : Роль істміко-цервікальної недостатності у невиношуванні вагітності
Параллельн. заглавия :The role of isthmic-cervical insufficiency in miscarriage
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 7. - С. 53-60 (Шифр РУ16/2022/7)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТИ ИСХОД -- PREGNANCY OUTCOME
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
Аннотация: Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) є одним з основних патологічних станів, що призводить до невиношування вагітності, зокрема, до повторних викиднів та передчасних пологів, які становлять до 5 % усіх акушерських випадків. Повторні втрати вагітності, спричинені ІЦН, завдають серйозної психологічної травми як жінці, так і членам її сім’ї, а також великих економічних збитків для всього суспільства. Однак багато жінок у деяких регіонах світу досі не знають про дану патологію, а клініцисти не завжди вчасно діагностують її. Разом з тим, етіологія ІЦН залишається досі невизначеною, і все ще є неоднозначні моменти стосовно її діагностики та лікування. Діагноз ІЦН має бути встановлений шляхом аналізу історії хвороби, клінічних проявів та результатів ультразвукового дослідження. Лікування ІЦН переважно включає хірургічні та консервативні методи. Хірургічне лікування здійснюють за допомогою накладання цервікального серкляжу, тоді як консервативна методика переважно включає застосування вагінального прогестерону та різних видів шийкового песарію. У даній статті узагальнено потенційні фактори ризику, пов’язані з ІЦН, які варті уваги та можуть бути корисними для майбутніх досліджень. Також в огляді розглядаються сучасні методи діагностики та лікування ІЦН з метою кращого розуміння цієї патології шийки матки. З сучасних позицій представлено консенсус і проблемні питання відповідно до нещодавно оновлених рекомендацій, які мають практичне значення, а також важливі для проведення подальших, більш глибоких досліджень з цієї актуальної проблеми сучасного акушерстваCervical insufficiency (CI) is one of the main pathological conditions that leads to pregnancy loss, in particular, recurrence miscarriages and premature births, which account for up to 5 % of all obstetric cases. Recurrence pregnancy losses caused by CI lead to serious psychological trauma for both the woman and her family members, as well as significant economic losses for the society. However, many women in some regions of the world still do not know about this pathology, and clinicians do not always diagnose this condition in time. At the same time, etiology of CI remains uncertain, and there are still ambiguous points regarding the diagnosis of this pathology and its treatment. The diagnosis of CI should be established by analyzing the medical history, clinical manifestations and results of ultrasound examination. Treatment of CI mainly includes surgical and conservative methods. Surgical treatment is performed with cervical cerclage, while conservative techniques mainly include the use of vaginal progesterone and insertion of various types cervical pessaries. This article summarizes the potential risk factors associated with cervical insufficiency that are of great attention and may be useful for future researches. Also, the review of the literature considers modern methods of diagnosis and treatment of CI to understand this pathology of the cervix better. From a modern standpoint, a consensus and problematic issues are presented in accordance with the recently updated recommendations, which are of practical importance, and are also important for further deeper research on this topical issue of modern obstetrics
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ісламова О. В., Кирильчук М. Є., Булик Л. М.
Заглавие : Імовірні клініко-параклінічні чинники виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій
Параллельн. заглавия :Probable clinical and paraclinical factors of the occurrence of gestational hypertensive disorders in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 8. - С. 73-78 (Шифр РУ16/2022/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ, ВЫЗВАННАЯ БЕРЕМЕННОСТЬЮ -- HYPERTENSION, PREGNANCY-INDUCED
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Мета дослідження: встановлення ймовірних клініко-параклінічних чинників ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів (ГГР) у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ)З’ясовано клініко-параклінічні чинники ризику виникнення гестаційних гіпертензивних розладів у жінок, які завагітніли після застосування ДРТ, – догестаційна артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, автоімунні захворювання, багатоплідна вагітність після застосування ДРТ, а також чинники помірного ризику: перша вагітність від «даного партнера» та вік пацієнтки ≥40 років. Визначено додаткові чинники ризику розвитку гестаційних гіпертензивних розладів – патологічні пологи за попередніх вагітностей, вторинне безпліддя, використання донорських яйцеклітин, перенесення кріоконсервованих ембріонів, інтергенетичний інтервал 10 років та більшеThe objective: to establish probable clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders (GHD) in pregnant women after the use of assisted reproductive technologies (ART)The clinical and paraclinical risk factors for the development of gestational hypertensive disorders in women who became pregnant after the use of ART were determined – pre-gestational arterial hypertension, diabetes, autoimmune diseases, multiple pregnancy after the use of ART, as well as moderate risk factors: the first pregnancy from “this partner” and the patient’s age ≥40 years. Additional risk factors for the development of gestational hypertensive disorders were established – pathological childbirth during previous pregnancies, secondary infertility, use of donor eggs, transfer of cryopreserved embryos, intergenetic interval of 10 years or more
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кравченко О. В.
Заглавие : Алгоритм діагностики та лікування первинної плацентарної дисфункції у вагітних груп ризику
Место публикации : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 5. - С. 33-38 (Шифр РУ6/2021/5)
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
Аннотация: Мета дослідження: оцінити ефективність діагностики та комплексної терапії плацентарної дисфункції (ПД) на ранніх термінах гестації. Матеріали та методи. Обстежено 110 вагітних груп ризику щодо формування первинної ПД. Критеріями виключення з групи досліджень були багатоплідна вагітність, аномалії розвитку плода та внутрішніх статевих органів матері, вагітність, що настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій. Діагноз ПД встановлено у 56 жінок (І група) за результатами оцінювання стану екстраембріональних структур та кровоплину в спіральних і маткових артеріях на 12–13 тижнях гестації. Решта пацієнток (54 жінки) становили контрольну групу без ПД (ІІ група). Результати. Всім вагітним із верифікованою ПД на 12–13 тижнях було призначене комплексне медикаментозне лікування, яке включало мікронізований прогестерон, венотонік Нормовен, препарат Магнікум, лікарський засіб Артіхол. У результаті лікування вже на 22–24 тижнях гестації усереднене значення кровоплину (індекс резистентності) в маткових і спіральних артеріях достовірно в групах не відрізнялося. Не було достовірної різниці й у показниках фето- і плацентометрії на 35–36 тижнях вагітності. Ускладнення гестаційного періоду в пацієнток досліджуваних груп також були практично однаковими. Висновки. Гормональні порушення та невиношування в анамнезі, клінічні ознаки невиношування на ранніх термінах гестації, аномальне розміщення хоріона, екстрагенітальна патологія, інфекції статевих шляхів є факторами ризику виникнення ПД. Визначення стану екстраембріональних структур на 7–8 тижнях вагітності (об’єму плідного яйця, характеру кровотоку в жовтому тілі) та на 12–13 тижнях (об’єму хоріона, індексу його васкуляризації, а також кровоплину в спіральних і маткових артеріях) може слугувати верифікаційним критерієм розвитку ПД. Розпочата на ранніх термінах гестації комплексна медикаментозна терапія (мікронізований прогестерон, Нормовен, Магнікум, Артіхол) показала себе як ефективний метод лікування первинної ПД у вагітних груп ризику
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Манасова Г. С., Діденкул Н. В., Кузьмин Н. В.
Заглавие : Вагітність високого ризику: ефективність персоналізованої прегравідарної підготовки та позитивний перинатальний досвід
Место публикации : Репродуктивна ендокринологія. - Київ, 2021. - N 6. - С. 34-41 (Шифр РУ6/2021/6)
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ПРЕНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, ПИТАНИЯ БЕРЕМЕННЫХ ФИЗИОЛОГИЯ -- PRENATAL NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
ВИТАМИН D -- VITAMIN D
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS
Аннотация: Мета дослідження: вивчення можливостей покращення перинатальних результатів шляхом оптимізації прегравідарної підготовки у жінок високого перинатального ризикуСвоєчасна дотація ВМК із високим вмістом колекальцитріолу в жінок високого перинатального ризику може сприяти позитивному перебігу вагітності. Для отримання переконливої доказової бази потрібні подальші дослідження
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Наумчик О. М., Давидова Ю. В., Лиманська А. Ю.
Заглавие : Контраверсійні питання менеджменту вагітності при імунній тромбоцитопенії
Параллельн. заглавия :Contraverted questions of management of pregnancy with immune thrombocytopenia
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 52-59 (Шифр УУ67/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ТРОМБОЦИТОПЕНИЯ НЕОНАТАЛЬНАЯ АЛЛОИММУННАЯ -- THROMBOCYTOPENIA, NEONATAL ALLOIMMUNE
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Аннотация: Серед аутоімунних цитопеній під час вагітності імунна тромбоцитопенія (ІТП) виникає найчастіше. Тромбоцитопенія (ТП), зниження числа тромбоцитів менше за 150×109/л, зустрічається у 5–12% вагітностей. Імунна тромбоцитопенія є діагнозом виключення та потребує диференційної діагностики передусім із гестаційною ТП (ГТП). Преконцепційне консультування вкрай важливе при ІТП для вироблення індивідуального плану ведення вагітності. Прогнозування та прорахунок анте-, перинатальних та акушерських ризиків для плода та вагітної повинні бути проведені неодноразово протягом вагітності. Питання вибору часу початку терапії та виду медикаментозного супроводу не є однозначним з огляду на специфічність препаратів і можливий вплив на плід. Питання неонатальної тяжкої тромбоцитопенії та геморагічних ускладнень, які можуть виникнути ще на антенатальному етапі в ряді випадків пояснюється не материнською імунною тромбоцитопенією, а фетально3неонатальною алоімунною тромбоцитопенією (ФНАТ). Однозначного керівництва з профілактики та ведення випадків з ФНАТ ще не розроблено. У статті висвітлено сучасні світові тенденції щодо цього питання. Вагітні з тяжкими ТП є групою високого перинатального ризику, ведення вагітності й розродження яких має відбуватися в родопомічному закладі ІІІ рівня із залученням мультидисциплінарної команди та індивідуальним планом менеджменту вагітності, розроблення тактики розродження й ведення післяпологового та неонатального періодівAmong autoimmune cytopenias during pregnancy, immune thrombocytopenia (ITP) occurs most often. Thrombocytopenia (TP), a decrease in platelet count less than 150×109/l, occurs in 5 to 12% of pregnancies. Immune thrombocytopenia is a diagnosis of exclusion and requires differential diagnosis primarily with gestational TP. Preconception counseling is extremely important in ITP to develop an individual pregnancy management plan. Prediction and calculation of antero-, perinatal and obstetric risks for the fetus and pregnant woman should be performed repeatedly during pregnancy. The choice of the time of initiation of therapy and the type of medication is not clear due to the specificity of the drugs and the possible impact on the fetus. The issue of neonatal severe thrombocytopenia and hemorrhagic complications that may occur at the antenatal stage in some cases is not explained by maternal immune thrombocytopenia, and fetal3neonatal alloimmune thrombocytopenia (FNAT). An unambiguous guide to the prevention and management of cases with FNAT has not been developed at present. We have highlighted current global trends on this issue. Pregnant women with severe TP are a group of high perinatal risk, pregnancy and childbirth should take place in a maternity hospital of III level with the involvement of a multidisciplinary team and an individual plan of pregnancy management, development of delivery and management of postpartum and neonatal periods
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Коломієць О. В.
Заглавие : Зміни в системах: обміну ліпідів та вуглеводів у вагітних із різними формами безплідності в анамнезі
Параллельн. заглавия :Changes in systems: lipid and carbohydrate metabolism in pregnant women with different forms of infertility in history
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2021. - N 4. - С. 19-25 (Шифр УУ67/2021/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЛИПИДНЫЙ ОБМЕН -- LIPID METABOLISM
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Найзначніші зміни в системах обміну ліпідів та вуглеводів спостерігаються в жінок з ендокринною і поєднаною безплідністю в анамнезі, що пояснюється наявністю в них факторів ризику, зокрема, віком, синдромом полікістозу яєчників, підвищеною частотою соматичної патології (метаболічним синдромом, ожирінням, інсулінорезистентністю), ускладненим перебігом вагітностіМета — вивчити зміни в системах обміну ліпідів та вуглеводів у вагітних із різними формами безплідності. Матеріали та методи. Вивчено зміни в системах обміну ліпідів та вуглеводів у 127 вагітних із різними видами безплідності. В основу розподілу вагітних на групи покладено фактор безплідності: І група — 35 вагітних з ендокринною безплідністю в анамнезі, ІІ — 37 жінок із безплідністю трубно-перитонеального ґенезу в анамнезі, ІІІ — 30 вагітних із поєднаною безплідністю в анамнезі: трубно3перитонеального ґенезу з ендокринним, IV (контрольна) — 25 здорових вагітних без безплідності в анамнезі. Для оцінки метаболічних порушень усім жінкам виміряно артеріальний тиск, у крові визначено рівні: глюкози та індекс HOMA (Homeostasis Model Assesment), тригліцериди та ліпопротеїди високої щільності (ЛПВЩ). Застосовано імунохемілюмінісцентний, ферментативний колориметричний та кінетичний ферментативний методи. Достовірність для відносних величин оцінено методом кутового перетворення Фішера. Результати. За даними вимірювання глюкози плазми в жінок із різними видами безплідності за групами в I і III триместрах виявлено, що в І групі підвищені показники були в 5 (14,3%) пацієнток у I триместрі та в 9 (25,7%) жінок у III триместрі; у ІІІ групі — у 3 (10%) і 10 (33,3%) вагітних відповідно; тоді як підвищений рівень цукру в крові у ІІ групі був у 3 (10%) пацієнток у I триместрі та в 10 (33,3%) жінок у III триместрі, а в IV групі — у жодної пацієнтки в I триместрі, однак у III триместрі він був підвищеним в 1 (8%) пацієнтки. Під час визначення індексу HOMA в жінок із різними видами безплідності по групах в I і III триместрах виявлено, що в І групі підвищені показники були в 4 (11,4%) пацієнток у I триместрі та в 5 (14,3%) жінок у III триместрі; у ІІІ групі — в 3 (10%) і 4 (13,3%) вагітних відповідно; водночас показник індексу HOMA в жінок ІІ групи не змінився (як у I, так і в III триместрах) і становив 1 (2,7%) випадок, а в IV групі в жодної жінки не було підвищеного індексу HOMA (як у I, так і в III триместрах). Під час аналізу даних вимірювання ЛПВЩ у жінок із різними видами безплідності по групах в I та III триместрах виявлено, що в І групі підвищені показники були у 2 (5,7%) пацієнток у I триместрі та в 4 (11,4%) жінок у III триместрі; у ІІІ групі — у 3 (10,0%) і 6 (20,0%) вагітних відповідно; тоді як показник ЛПВЩ у жінок ІІ групи не змінився (як у I, так і в III триместрах) й становив 1 (2,7%) випадок, а в IV групі в жодної жінки не було підвищеного рівня ЛПВЩ (як у I, так і в III триместрах). Висновки. При ендокринній та поєднаній безплідності в анамнезі вже в І триместрі рівень глюкози перевищував 5,6 ммоль/л у 14,3% і 10% пацієнток відповідно; а в ІІІ триместрі — у 25,7% і 33,3% відповідно. Індекс НОМА в ІІІ триместрі був підвищеним і у вагітних з ендокринною безплідністю в анамнезі становив 14,3%, у вагітних із поєднаною безплідністю — 13,3%, а це було достовірно вище за показники пацієнток із трубно-перитонеальною безплідністю (2,7%). У здорових вагітних без обтяженого безплідністю анамнезу не було підвищення індексу НОМА. При ендокринній та поєднаній безплідності в анамнезі також був підвищеним рівень ЛПВЩ відповідно у 11,4% і 20% пацієнток, а тригліцеридів — у 8,6% і 16,7% жінок у ІІІ триметрі відносно вагітних із трубно-перитонеальною безплідністю в анамнезі та здорових жінокThe most significant changes in lipid and carbohydrate exchange systems were in women with a history of endocrine and combined infertility, which is explained by their presence of risk factors, namely age, PCOS, an increased frequency of somatic pathology (metabolic syndrome, obesity, insulin resistance) complicated by the course of pregnancyPurpose — to study changes in systems: lipid and carbohydrate metabolism in pregnant women with various forms of infertility. Materials and methods. Changes in systems were studied: lipid and carbohydrate metabolism in 127 pregnant women with various types of infertility. The distribution of pregnant women to groups is based on infertility factor: group I — 35 pregnant women with a history of endocrine infertility, group II — 37 pregnant women with a history of infertility of trumpe-peritoneal genesis, group III — 30 pregnant women with a history of combined infertility: trumpe-peritoneal genesis with endocrine, control group (IV) — 25 healthy pregnant women who did not have a history of infertility. To assess metabolic disorders, all women were measured for BP, blood levels were determined: glucose and HOMA (Homeostasis Model Assesment) index, triglycerides and high3density lipoproteins. Used: immunochemiluminescent, enzymatic colorimetric and kinetic enzymatic method. The validity for relative values was evaluated by the Fisher angular transform method. Results. Examining plasma glucose measurement data in women with different types of infertility by groups in the I and III trimesters found that in the I group, increased rates were in 5 (14.3%) patients in the I trimester and in 9 (25.7%) in the III trimester; in group III, 3 (10%) patients in the I trimester and 10 (33.3%) in the III trimester; while elevated blood sugar levels in group II women were in 3 (10%) patients in the I trimester and 10 (33.3%) in the III trimester, and in group IV none had elevated glucose levels in the I trimester and in 1 (8%) patient it increased in the III trimester. Determining the HOMA index in women with different types of infertility by groups in the I and III trimesters found that in the I group, increased rates were in 4 (11.4%) patients in the I trimester and in 5 (14.3%) in the III trimester; in group III in 3 (10%) patients in the I trimester and in 4 (13.3%) in the III trimester; while the indicator of the HOMA index in group II women did not change, both in the I trimester and III trimester and amounted to — 1 (2.7%), and in group IV no one had an increased HOMA index, both in the I trimester and III trimester. Analyzing high3density lipoprotein (HDL) measurement data in women with different types of infertility by groups in the I and III trimesters, it turned out that in the I group, 2 (5.7%) patients in the I trimester and 4 (11.4%) in the III trimester had increased rates; in group III in 3 (10.0%) patients in the I trimester and in 6 (20.0%) in the III trimester; while the HDL in women of group II did not change, both in the I trimester and in the III trimester and amounted to — 1 (2.7%), and in group IV no one had elevated HDL, both in the I trimester and in the III trimester. Conclusions. In pregnant women with a history of endocrine and combined infertility already in the first trimester, the glucose level exceeded 5.6 mmol/l in 14.3% and 10% of patients; in the III trimester, this indicator was equal to 25.7% and 33.3%, respectively. The HOMA index in the III trimester in these women was increased and was calculated in pregnant women with endocrine infertility in the past — 14.3% and in pregnant women with combined infertility — 13.3%, which was significantly higher than the indicators of patients who had tube-peritoneal infertility — 2.7%. In healthy pregnant women who did not have a history aggravated by infertility, there was no increase in the HOMA index. In pregnant women with a history of endocrine and connected infertility, the level of lipoproteins also increased by 11.4% and 20%, respectively, and triglycerides in 8.6% and 16.7% of women in the III trimester relative to pregnant women who had a history of tube-peritoneal infertility and healthy pregnant women
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Давидова Ю. В., Огородник А. О., Наумчик О. М.
Заглавие : Профілактика інфекції ділянки хірургічного втручання у породіль групи високого ризику з коморбідністю
Место публикации : Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 2. - С. 63-67 (Шифр УУ67/2020/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
Предметные рубрики: Декаметоксин
MeSH-главная: РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
АКУШЕРСКИЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- OBSTETRIC SURGICAL PROCEDURES
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ТРОМБОЦИТОПЕНИЯ -- THROMBOCYTOPENIA
Аннотация: Мета — провести аналіз ефективності антисептика з декаметоксином для профілактики інфікування хірургічної рани в жінок групи високого ризику (з аутоімунною патологією, ожирінням). Матеріали та методи. Проаналізовано дані літератури для виявлення світових тенденцій щодо зростання частоти кесаревого розтину, поширення аутоімунних захворювань, ожиріння, вивчення антисептичних засобів для профілактики інфікування хірургічної рани. Наведено власний досвід застосування антисептика з декаметоксином (Декасан) у жінок групи ризику. Результати та висновки. Актуальність пошуку засобів профілактики гнійно-септичних ускладнень обумовлена зростанням кількості пологів шляхом кесаревого розтину, а також тенденцією до збільшення жінок групи ризику за виникненням хірургічних ускладнень — з аутоімунними захворюваннями, ожирінням. Такі тенденції підтверджені світовою статистикою. Антисептики на основі декаметоксину (Декасан) відповідають сучасним вимогам до антисептиків в оперативному акушерстві. Досвід застосування Декасану в клініці на базі ДУ «Інститут педатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук’янової НАМН України» у групах жінок з імунною тромбоцитопенією та ожирінням довів ефективність у профілактиці і лікуванні інфекції хірургічної рани. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Смолей Н. А., Янушко Т. В., Костяхин А. Е.
Заглавие : Казуистические случаи эктопической беременности
Параллельн. заглавия :Casuistic Cases of Ectopic Pregnancy
Место публикации : Медичні аспекти здоров’я жінки. - 2020. - № 4/5. - С. 43-49 (Шифр МУ98/2020/4/5)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: БЕРЕМЕННОСТЬ ПОВЫШЕННОГО РИСКА -- PREGNANCY, HIGH-RISK
БЕРЕМЕННОСТЬ В МАТОЧНОМ РОГЕ -- PREGNANCY, CORNUAL
БЕРЕМЕННОСТЬ ТРУБНАЯ -- PREGNANCY, TUBAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Аннотация: В статье представлены различные случаи эктопической беременности, в т.ч. такие редко встречающиеся варианты, как эктопическая беременность в культе маточной трубы после перенесенной тубэктомии, двусторонняя трубная беременность, эктопическая беременность в рудиментарном роге матки одним плодом из двойни с расположением второго плода в полости матки. Рассмотрены причины развития данной патологии, клинико-диагностические аспекты и тактика ведения беременныхThere are various cases of ectopic pregnancy that characterize such rare variants as ectopic pregnancy in the fallopian tube stump after tubectomy, bilateral tubal pregnancy, ectopic pregnancy in the rudimentary horn of the uterus with one fetus from twins with the location of the second fetus in the uterine cavity. The causes of this pathology, clinical and diagnostic aspects and management tactics are discussed
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)