Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (142)

Редкие издания (2)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Бесплодие женское<.>)

Общее количество найденных документов : 470
Показаны документы с 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Бакун О. В.
Заглавие : Сучасні неінвазивні методи діагностики генітального ендометріозу, асоційованого із безпліддям
Параллельн. заглавия :A modern noninvasive methods of diagnosis genital endometriosis associated with infertility
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 153-159 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ ИРРИГАЦИЯ -- THERAPEUTIC IRRIGATION
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОЦЕНОЧНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ КАК ТЕМА -- EVALUATION STUDIES AS TOPIC
Аннотация: Ендометріоз – захворювання, що характеризується розростанням морфологічно та функціонально подібної до ендометрію тканини поза порожниною матки. Рання діагностика ендометріозу дуже утруднена. Золотим стандартом діагностики вважається хірургічний метод – лапароскопія, яка проводиться при безплідності, тазових болях або наявності об’ємних утворень малого таза. Однак зараз цей підхід переглядається, і актуальним є пошук маркерів ендометріозу для більш ранньої діагностики цього захворювання. Мета роботи – узагальнити сучасні дані про перспективні неінвазивні маркери ендометріозу, які визначаються в різних біологічних середовищах. Матеріал і методи. Нами проведено пошук наукової літератури з метою аналізу даних неінвазивних методів діагностики ендометріозу. Результати. Ми оцінили понад 30 передбачуваних біомаркерів у перитонеальній рідині, сироватці крові, сечі та слині, а також їх комбінації у публікаціях, які відповідали критеріям відбору. Дослідження оцінювали діагностичну цінність та ефективність біомаркерів ендометріозу, але результати цих досліджень іноді були суперечливими. Нам не вдалося ідентифікувати жоден біомаркер чи комбінацію біомаркерів, які однозначно виявилися б клінічно корисними. Найбільш значущі зміни біохімічного складу спостерігалися в перитонеальній рідині, проте для її отримання необхідне інвазивне втручання. Обговорення. Дослідження слини та сечі продемонстрували багатообіцяючі результати щодо діагностичної точності, але докази були низької якості для впровадження їх у клінічні рекомендації. Ряд біомаркерів сироватки крові може бути корисним або для виявлення ендометріозу на ранніх стадіях, або для диференціації ендометріоми яєчника від інших доброякісних утворень яєчників, але доказів для того, щоб зробити висновки, недостатньо. Висновок. На сьогоднішній день жоден з біомаркерів не показав достатньої точності для клінічного використання за межами науково- дослідного середовища, проте дослідження в цій галузі, як і раніше, є перспективнимиEndometriosis is a disease characterized by an overgrowth of morphologically and functionally endometrium-like tissue outside the uterine cavity. Early diagnosis of endometriosis is very di ﬃ cult. The gold standard for diagnosis is the surgical method – laparoscopy, performed for infertility, pelvic pain or the presence of pelvic masses. However, this approach is currently being reconsidered, and the search for endometriosis markers for earlier diagnosis of this disease is relevant. The purpose of the literature review was to summarize the current data on promising noninvasive markers of endometriosis determined in various biological media. Materials and methods – summarized a modern data abot perspective noninvasive markes of genital endometriosis associated with infertility, determined diﬀ erence biological ﬂ uid. Results We evaluated more than 30 biomarkers in peritoneal ﬂ uid, serum, urine, and saliva, as well as their combinations in publications that met the selection criteria. Studies have evaluated the diagnostic value and e ﬃ cacy of endometriosis biomarkers, but the results of these studies have sometimes been inconsistent. We were unable to identify a single biomarker or combination of biomarkers that was unequivocally clinically useful. The most signiﬁ cant changes in biochemical composition were observed in peritoneal ﬂ uid, but it requires invasive intervention to obtain it. Discussion. Saliva and urine studies have shown promising results in terms of diagnostic accuracy, but the evidence was of low quality for introduction into clinical guidelines. A number of serum biomarkers may be useful either for detecting endometriosis at early stages or for diﬀ erentiating ovarian endometrioma from other benign ovarian masses, but the evidence for meaningful conclusions is insu ﬃcient. Conclusion. None of the biomarkers have shown suﬃ cient accuracy for clinical use outside of the research environment, yet research in this area remains promising
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Сусідко О. М., Лубковська О. А., Ковалишин О. А.
Заглавие : Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту
Параллельн. заглавия :Biocenosis of the vaginal tract in patients with fertility on the background of chronic endometritis
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 74-78 (Шифр РУ16/2023/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ВАГИНАЛЬНЫЕ ВЫДЕЛЕНИЯ -- VAGINAL DISCHARGE
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
Аннотация: Мета дослідження: визначення профілю мікробіоти піхви, каналу шийки матки та ендометрія при хронічному ендометриті (ХЕ) у пацієнток із безпліддям в анамнезі. Матеріали та методи. Проведено проспективне дослідження та клініко-лабораторний аналіз мікробіоценозу піхви, каналу шийки матки та порожнини матки у жінок із ХЕ та безпліддям в анамнезі. До 1-ї групи увійшли 100 жінок репродуктивного віку з ХЕ і безпліддям, до 2-ї групи – 40 жінок репродуктивного віку без порушення фертильності. Обсяг досліджень – рН-метрія вагінальних виділень, оцінювання мікробіоценозу піхви за даними мікроскопії мазка, зафарбованого за Грамом, дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції, культуральне дослідження вагінальних виділень, вивчення мікрофлори каналу шийки матки і тіла матки. Результати. У жінок із ХЕ та безпліддям в анамнезі нормобіоценоз піхви встановлено лише у 32 пацієнток (32,0±3,1%). В інших випадках було виявлено бактеріальний вагіноз, вульвовагінальний кандидоз, бактеріальний вульвовагініт. Мікроскопія та ПЛР-діагностика виділень з каналу шийки матки і порожнини матки у жінок з ХЕ представлена Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, HPV, Gardnerella, HSV 1-го або 2-го типів і CMV. Висновки. Характерною особливістю вагінальної флори при хронічному ендометриті є високий рівень дисбіотичних змін, поєднаний з високими показниками обсіменіння умовно-патогенною флорою. Мікробіотопи каналу шийки матки й ендометрія при запальних процесах ендометрія характеризуються перевагою облігатно-анаеробних мікроорганізмів у формі асоціацій з вірусною інфекцією, що значуще частіше (більш ніж у 2 рази) виявляють в ендоцервіксі порівняно з ендометріємThe objective: to determine the microbiota profile of vagina, cervical canal and endometrium by chronic endometritis (CE) in patients with a history of infertility. Materials and methods. A prospective study and clinical-laboratory analysis of the microbiocenosis of the vagina, cervical canal and uterine cavity in women with CE and infertility in history was conducted. The 1st group included 100 women of reproductive age with CE and infertility, the 2nd group – 40 women of reproductive age without impaired fertility. The scope of research is pH-metry of vaginal secretions, assessment of vaginal microbiocenosis based on Gram-stained smear microscopy, polymerase chain reaction method, cultural research of vaginal secretions, study of the microflora of the cervical canal and the uterine body. Results. In women with CE and a history of infertility, normobiocenosis of the vagina was found in only 32 patients (32.0±3.1%). In other cases, bacterial vaginosis, vulvovaginal candidiasis, and bacterial vulvovaginitis were detected. Microscopy and PCR-diagnostics of secretions from the cervical canal and uterine cavity in women with CE determined Streptococcus agalactiae, Enterococcus faecalis, Chlamidia trachomatis, Ureaplasma urealyticum, Mycoplasma genitalium, HPV, Gardnerella, HSV 1st or 2nd types and CMV. Conclusions. A characteristic feature of the vaginal flora in chronic endometritis is a high level of dysbiotic changes combined with high rates of insemination by opportunistic flora. The microbiota of the cervical canal and endometrium during inflammatory processes of the endometrium is characterized by the predominance of obligate anaerobic microorganisms in the form of associations with viral infection, which are significantly more often (more than 2 times) detected in the endocervix compared to the endometrium
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Косей Н. В., Татарчук Т. Ф., Ветох Г. В., Васильченко Л. А.
Заглавие : Сучасні світові тенденції вивчення етіології, патогенезу, діагностики та лікування хронічного ендометриту
Параллельн. заглавия :Current global trends in the study of etiology, pathogenesis, diagnosis and treatment of chronic endometritis
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 7-12 (Шифр РУ16/2023/5)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
БОЛИ ХРОНИЧЕСКИЕ -- CHRONIC PAIN
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
Аннотация: Стаття присвячена аналізу наукової інформації щодо проблеми хронічного ендометриту (ХЕ) на сучасному етапі. ХЕ є загадковим, багатофакторним захворюванням, етіологія, патогенез та оптимальне лікування якого на сьогодні остаточно не визначені. Запалення ендометрія є складною частиною його фізіології, що тонко регулюється балансом між про- та протизапальними механізмами та бере участь у всіх репродуктивних подіях. Саме хронічне запалення стимулює гормон-незалежну клітинну проліферацію, пригнічення процесів апоптозу, активацію пухлинних факторів росту, інвазії, пухлинного ангіогенезу та неоваскулогенезу. Трансформація запального процесу відбувається завдяки хронічній лейкоцитарній інфільтрації. Хронічний запальний процес провокує розвиток дистрофічних змін епітелію, інфільтрацію строми лейкоцитами та руйнування міжклітинних контактів, що, своєю чергою, зумовлює зменшення герметичної функції епітелію та порушення диференціації епітеліальних клітин у процесі метаплазії. Цей процес супроводжується порушенням місцевого гуморального імунітету. Установлено також, що метаболічні розлади, такі, як цукровий діабет, дисліпідемія, гіпертонія та ожиріння, надмірно активують імунну систему, спричинюючи активацію лейкоцитів зі збільшенням кількості їхніх прозапальних фенотипів, що пояснює схильність до хронічних запальних захворювань. Інфекційні агенти більше не повинні розглядатися як єдиний чинник, що спричинює ХЕ. Будь-який стан, що порушує баланс імунної системи, може призвести до тимчасового, повторного або стійкого ХЕ. Останній може мати різноманітні небезпечні клінічні та параклінічні наслідки. На сьогодні немає рекомендацій, які б забезпечували належний аналіз або лікування запалення ендометрія. Тому визначення клінічних ознак для оцінювання глобального ризику розвитку ХЕ для пацієнток є доречним. Клінічне оцінювання стану пацієнтки повинно ураховувати її вік, спосіб життя, індекс маси тіла, артеріальний тиск, атопію, фактор стресу, ознаки хронічного запалення, а також історію захворювань, опосередкованих запаленням. Подальші дослідження даного патологічного стану та розроблення ефективних шляхів його попередження є особливо актуальними, що може сприяти покращенню репродуктивного здоров’я жінок та їхньої фертильностіThe article is devoted to the analysis of scientific information on the problem of chronic endometritis (CE) today. CE is a mysterious, multifactorial disease, the etiology, pathogenesis, and optimal treatment of which have not yet been definitively determined. Endometrial inflammation is a complex part of its physiology that is finely regulated by the balance between pro- and anti-inflammatory mechanisms and is involved in all reproductive events. Chronic inflammation stimulates hormone-independent cell proliferation, suppression of apoptosis processes, activation of tumor growth factors, invasion, tumor angiogenesis, and neovasculogenesis. The transformation of the inflammatory process occurs due to chronic leukocyte infiltration. The chronic inflammatory process provokes the development of dystrophic changes in the epithelium, the infiltration of the stroma by leukocytes and the destruction of intercellular contacts, which, in turn, leads to a decrease in the hermetic function of the epithelium and a violation of the differentiation of epithelial cells during the process of metaplasia. This process is accompanied by a disturbance of local humoral immunity Metabolic disorders such as diabetes, dyslipidemia, hypertension, and obesity have also been found to overactivate the immune system, causing leukocyte activation with increased numbers of their proinflammatory phenotypes, which explains the susceptibility to chronic inflammatory diseases. Infectious agents should no longer be considered the sole cause of CE. Any condition that disrupts the balance of the immune system can lead to temporary, recurrent, or persistent CE. The last one can have various dangerous clinical and paraclinical consequences. To date, there are no recommendations that would provide proper analysis or treatment of endometrial inflammation. Therefore, the definition of clinical signs for the assessment of the global risk of development of CE for female patients is relevant. The clinical assessment of the patient’s condition should take into account her age, lifestyle, body mass index, blood pressure, atopy, stress factor, signs of chronic inflammation, as well as history of diseases mediated by inflammation. Further research into this pathological condition and the development of effective ways to prevent it are particularly relevant, which can contribute to the improvement of women’s reproductive health and their fertility.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гладенко С. Є., Нецкар І. П., Сусідко О. М., Ковалишин О. А.
Заглавие : Імунологічні порушення у пацієнток з патологією грудних залоз при безплідді, пов’язаному з ановуляцією
Параллельн. заглавия :Immunological disorders in patients with mammary gland pathology in infertility associated with anovulation
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 5. - С. 28-33 (Шифр РУ16/2023/5)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- IMMUNOLOGIC TESTS
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Мета дослідження: вивчення стану імунної системи у жінок із патологією грудних залоз та безпліддям, а також на тлі порушення менструального циклу. Матеріали та методи. Дослідження проведено у два етапи. Перший (1) етап включав обстеження жінок із безпліддям, пов’язаним з ановуляцією, на тлі патології грудних залоз, які були розподілені на три групи: 1.1 група – 44 пацієнтки з дифузною фіброзно-кістозною хворобою (ФКХ), 1.2 група – 4 пацієнтки з фіброаденомою грудних залоз, 1.3 група (контрольна) – 37 пацієнток без патологічних змін у грудних залозах. Під час другого (2) етапу дослідження було обстежено 110 жінок: 2.1 група – 52 пацієнтки з регулярним ритмом менструацій та недостатністю лютеїнової фази (НЛФ) та 2.2 група – 58 пацієнток з ановуляторними циклами. Під час двох етапів у всіх обстежуваних жінок був оцінений імунний статус (CD3, CD4, CD8, імунорегуляторний індекс (CD4/CD8), CD72, CD16, циркулюючі імунні комплекси), а також цитокіновий профіль (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-α, INF) у венозній крові. Відмінності визнавали статистично значущими при р0,05. Результати. Отримано достовірне підвищення показника CD8 у групі пацієнток з нормальним станом грудних залоз (34,7±6,9 пг/мл; р0;05) та з дифузною формою ФКХ (35,13±6,9 пг/мл; р0,05) за нормального його рівня у групі пацієнток з фіброаденомою (26,5±15,9 пг/мл; р0,05). Під час аналізу показника CD16 виявлено його достовірне підвищення до 18,8±3,1 пг/мл (р0,05) у пацієнток з НЛФ за регулярного ритму менструацій і до 26,3±4,8 пг/мл (р0,05) – у пацієнток з ановуляцією без НЛФ зі статистично достовірною відмінністю між групами. Рівень CD16 був достовірно вищий при порушенні менструального циклу за типом ановуляції без НЛФ порівняно з порушенням менструального циклу за типом НЛФ. Концентрація TNF-α у пацієнток з регулярним менструальним циклом (998,1±166,3 пг/мл; р0,05) та з ановуляторним циклом без НЛФ (1029,3±187,1 пг/мл; р0,05) була достовірно вищою порівняно з нормальними показниками (778,5±64,0 пг/мл). Рівень IL-2 був достовірно нижчий за норму. Так, у групі жінок із НЛФ цей показник становив 17,13±2,85 пг/мл (р0,05), а при ановуляції без НЛФ – 16,84±3,07 пг/мл (р0,05) за норми 22,29±0,81 пг/мл. Висновки. У пацієнток із захворюваннями грудних залоз та безпліддям, пов’язаним з ановуляцією без НЛФ, підтверджено достовірне зниження активності Т2-хелперів (IL-2) та підвищення активності Т1-хелперів (TNF-α) при ановуляції без НЛФ порівняно з недостатністю лютеїнової фазиThe objective: to study the state of the immune system in women with pathology of the mammary glands and infertility, and on the background of menstrual cycle disorders. Materials and methods. The research was performed in two stages. The first (1) stage included examination of women with infertility associated with anovulation who had breast pathology. These patients were divided into three groups: 1.1 group – 44 patients with diffuse fibrocystic breast disease (FBD), 1.2 group – 4 patients with fibroadenoma of the mammary glands, 1.3 group (control one) – 37 patients without pathological changes in the mammary glands. During the second (2) stage of the study, 110 women were examined: 2.1 group – 52 patients with regular menstruations and luteal phase insufficiency (LPI) and 2.2 group – 58 patients with anovulatory cycles. During two research stages, the immune status (CD3, CD4, CD8, immunoregulatory index (CD4/CD8), CD72, CD16, circulating immune complexes) and cytokine profile (IL-1, IL-2, IL-6, TNF-α, INF) in venous blood were determined. Differences were considered statistically significant at p0.05. Results. A significant increase in the CD8 index was found in the group of patients with normal mammary glands (34.7±6.9 pg/ml; p0.05) and with a diffuse form of FBD (35.13±6.9 pg/ml; p0.05) versus its normal level in the group of patients with fibroadenoma (26.5±15.9 pg/ml; p0.05). During the analysis of the CD16 level, it was determined its significantly increased to 18.8±3.1 pg/ml (р0.05) in patients with LPI and regular menstrual cycle and to 26.3±4.8 pg/ml (р 0.05) – in patients with anovulation without LPI, the difference between the groups was significant. The level of CD16 was significantly higher in anovulatory menstrual cycle disorder without LPI compared to patients with menstrual cycle disorder and LPI. The concentration of TNF-α in patients with a regular menstrual cycle (998.1±166.3 pg/ml; p0.05) and with an anovulatory cycle without LPI (1029.3±187.1 pg/ml; p0.05) was significantly higher compared to normal values (778.5±64.0 pg/ml). The level of IL-2 was significantly lower than normal indices. Thus, in the group of women with LPI, this indicator was 17.13±2.85 pg/ml (р0.05), and by anovulation without LPI – 16.84±3.07 pg/ml (р0.05) versus normal parameter 22.29±0.81 pg/ml. Conclusions. In patients with diseases of the mammary glands and infertility associated with anovulation without LPI, a significant decrease in the activity of T2-helpers (IL-2) and an increase in the activity of T1-helpers (TNF-α) were determined in cases of anovulation without LPI compared with cases of luteal phase insufficiency
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Середа К. В.
Заглавие : Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності
Параллельн. заглавия :Pathology of cervical epithelium in women with various forms of infertility
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 44-49 (Шифр РУ16/2023/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- CYTOLOGICAL TECHNIQUES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Ненастання вагітності у пари, яка не запобігає заплідненню, протягом 12 міс та більше визначають як безплідність. Цей діагноз є особливим як через соціальну складову, так і внаслідок залучення до нього двох осіб, а також через поліетіологічність. Патологія цервікального епітелію є поширеною серед жінок репродуктивного віку. У пацієнток із безплідністю вона має значення власне як чинник фертильних розладів. Окрім того, існує можливий вплив різних методів лікування патології каналу шийки матки на перебіг вагітності, що настала після лікування. Мета дослідження: вивчення поширеності цервікальної патології у пацієнток із різними видами безплідності. Матеріали та методи. Проаналізовано результати рідинної цитології та тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ) у 416 жінок, яких було розподілено на чотири групи: до І групи увійшли 108 пацієнток з безплідністю, асоційованою з ановуляцією, до ІІ групи – 101 пацієнтка з трубно-перитонеальною безплідністю, до ІІІ групи – 102 жінки з чоловічим чинником безплідності у шлюбі, до IV групи – 105 жінок, які звернулись для профілактичного обстеження. Результати. Загальна частота ранніх цервікальних уражень різного ступеня тяжкості вагомо відрізнялась у групах обстежених – від найменшої 25,9% у групі пацієнток з безпліддям, асоційованим з ановуляцією, та 35,2% – у групі жінок, які звернулись для профілактичного обстеження, до 50,9% серед жінок із перитонеальними причинами ненастання вагітності та 52,4% – у групі із чоловічим чинником безплідності. У двох останніх зазначених групах частота виявлення тяжкого інтраепітеліального ураження (7,8% та 7,9% відповідно) була вищою, ніж в інших групах, де її встановлено на рівні не більше 1,5%. Установлено також більш високу частоту інфікування ВПЛ у групах трубно-перитонеальної безплідності – 68,6%, чоловічої безплідності – 63,4%, тоді як у групі пацієнток з ановуляцією її поширеність була на рівні 35,1%, що не перевищує показник здорових жінок контрольної групи – 25,7%. Висновки. 1. Пацієнтки з безплідністю перитонеального генезу та із чоловічим чинником безплідності мають більш високу частоту ранніх цервікальних змін (50,9% та 52,9% відповідно), ніж здорові жінки репродуктивного віку (35,2%). 2. У випадках безплідності перитонеального та чоловічого чинників частота інфікування ВПЛ є вищою за частоту виявлених цитологічним методом уражень цервікального епітелію (68,6% та 63,4% відповідно), що дозволяє рекомендувати ВПЛ-тест включити до переліку обов’язкових досліджень під час підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологійFailure to conceive in a couple, that does not prevent fertilization for 12 months or more, is defined as infertility. This diagnosis is special one both because of the social component and of the involvement of two persons in it, as well as because of polyetiological factors. Pathology of the cervical epithelium is a common problem among women of reproductive age. In patients with infertility, it has its own significance as a factor for fertility disorders. In addition, there is a possible influence of different methods of treatment of pathology of the cervical canal on the course of pregnancy that occurred after treatment. The objective: to study the prevalence of cervical pathology in patients with various types of infertility. Materials and methods. The results of liquid cytology and human papillomavirus (HPV) testing were analyzed in 416 women, who were divided into four groups: I group included 108 patients with infertility associated with anovulation, II group – 101 patients with infertility of tubal origin, III group – 102 women with a male infertility factor in marriage, IV group – 105 women who applied for a preventive examination. Results. The general frequency of early cervical lesions of severity various degrees was differed significantly in the groups of the examined persons – from the lowest 25.9% in the group of patients with infertility associated with anovulation, and 35.2% in the group of women who applied for a preventive examination, to 50.9 % among women with infertility of tubal origin and 52.4% – in the group with a male infertility factor. In the last two mentioned groups, the frequency of severe intraepithelial lesions (7.8% and 7.9%, respectively) was higher than in the other groups, where it was established at a level of no more than 1.5%. A higher rate of HPV infection was also established in the groups infertility of tubal origin – 68.6%, male infertility – 63.4%, while in the group of patients with anovulation infertility its prevalence was at the level of 35.1%, which does not exceed the rate of healthy women in control group – 25.7%. Conclusions. 1. Patients with infertility of tubal origin and male factor infertility have a higher frequency of early cervical changes (50.9% and 52.9%, respectively) than healthy women of reproductive age (35.2%). 2. In cases of tubal and male factor infertility, the frequency of HPV infection is higher than the rate of the cervical epithelium lesions detected by the cytological method (68.6% and 63.4%, respectively), which allows us to recommend the HPV test to include in the list of mandatory examinations during preparation for the program of assisted reproductive technologies
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Головчак І. С., Бойчук О. Г.
Заглавие : Стан репродуктивної системи після COVID-19 (огляд літератури)
Параллельн. заглавия :State of the reproductive system after COVID-19 (literature review)
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 1. - С. 88-91 (Шифр АУ50/2023/1)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
МЕДИЦИНСКОЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВО РАННЕЕ -- EARLY MEDICAL INTERVENTION
Аннотация: На сьогодні наявність в доступній літературі даних щодо впливу коронавірусної інфекції на жіночу та чоловічу репродуктивну систему недостатні та суперечливі. Мета. Провести системний аналіз доступної сучасної літератури щодо впливу COVID-19 на репродуктивну систему жінки та чоловіка. Матеріали і методи. Аналіз літератури проводився на основі наявних наукових джерел останніх років (2019-2023 роки). Стратегією пошуку були пов’язані статті стосовно впливу перенесеної інфекції SARS-CoV-2 на репродуктивну систему жінки шляхом ручного пошуку в базах даних Pub-Med та Google Scholar. Проведено систематичний аналіз даних, наявних у доступній сучасній літературі, про вплив вірусу SARS-CoV-2 на жіночу та чоловічу репродуктивну систему. На сьогоднішній день відсутні достовірні дані про інфікування тканин яєчника та ендометрію, які впливають на оогенез, процеси імплантації ембріона, ранній ембріогенез, настання вагітності в природних циклах та програмах ДРТ. Можливо, при інфікуванні вірусом SARS-CoV-2 відбуваються такі механізми: пошкодження жіночої репродуктивної системи: ураження тканин яєчників з порушенням овуляторної функції, ушкодження ооцитів з одержанням анеуплоїдних ооцитів, ураження ендометрію з порушенням процесів імплантації ембріона. Розуміння механізмів впливу вірусу SARS CoV-2 на репродуктивну систему сприятиме розробці шляхів профілактики безпліддя, репродуктивних втрат та ускладнень вагітності в жінок, які перенесли COVID-19. Слід зазначити, що наявні дані щодо впливу SARS-CoV 2 на жіночу та чоловічу репродуктивну систему також нечисленні та суперечливі, що вимагає подальшого вивчення проблеми. The first case of a coronavirus infection called SARS CoV-2 and the disease caused by this virus, COVID-19, was recorded on December 8, 2019 in the city of Wuhan, Hubei Province, China. On December 31, 2019, a death from a respiratory disease of unknown origin was registered and reported to WHO. The outbreak of this infection has reached pandemic proportions. Information available in the available literature about the impact of coronavirus infection on the female and male reproductive system is limited and contradictory
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Толстанова Г. О., Лубковська О. А., Гладенко С. Е.
Заглавие : Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку
Параллельн. заглавия :Peculiarities of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 38-42 (Шифр РУ16/2023/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
РЕПРОДУКЦИЯ -- REPRODUCTION
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
МЕНСТРУАЦИИ НАРУШЕНИЯ -- MENSTRUATION DISTURBANCES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ КОМБИНИРОВАННАЯ -- DRUG THERAPY, COMBINATION
Аннотация: Ендометріоз залишається однією з найбільш досліджуваних патологій у сучасній гінекології, оскільки супроводжується такими ускладненнями, як постійний тазовий біль, порушення менструального циклу та безпліддя. Вони не лише перешкоджають реалізації репродуктивної функції жінки, а й погіршують її нормальне життя у цілому. Рання діагностика, правильний вибір лікування є основою профілактики рецидиву захворювання. Мета дослідження: зниження частоти рецидиву генітального ендометріозу та покращення реалізації репродуктивних функцій на підставі удосконалених підходів до діагностики та лікування. Матеріали та методи. Дослідження включало дві групи пацієнток. До 1-ї групи увійшли 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, дані яких проаналізовано ретроспективно за результатами історій хвороби. До 2-ї групи включено 60 жінок із діагнозом ендометріозу яєчників, яким проведено проспективне дослідження. Усім пацієнткам виконано загальне клініко-лабораторне, специфічне лабораторне та ультразвукове дослідження. Хворим 2-ї групи додатково визначали онкомаркери, зокрема СА-125, НЕ4, СА 19-9, СА 72-4, СА 15-3, РЕА, та рівень антимюллеріва гормону, проведено магнітно-резонансну томографію. Пацієнток обох груп прооперовано та виконано гістологічне дослідження отриманого матеріалу під час операції. Відмінність ведення післяопераційного періоду у 2-й групі полягала у тому, що крім протизапальної терапії всі жінки отримували гормональну терапію (агоністи гонадотропін-рилізинг-гормону (аГнРГ) з подальшим вживанням комбінованих оральних контрацептивів (КОК) або одночасне застосування аГнРГ та КОК з подальшим переходом в обох варіантах на вживання дієногесту протягом 6 міс у безперервному режимі). Виявлення рецидиву патології проводили через 3 та 6 міс на підставі повторного діагнозу ендометріозу яєчників. Результати. Отримані дані продемонстрували, що у післяопераційний період через 3 міс після лікування у 1-й групі у 5 (8,3 %) жінок було виявлено рецидив ендометріозу яєчників та у 4 (6,7 %) пацієнток – спайки органів малого таза (ОМТ). Тоді як у 2-й групі випадків рецидиву та спайок не спостерігалося. Через 6 міс після лікування у 1-й групі в 11 (18,3 %) пацієнток було діагностовано рецидив ендометріозу яєчників та у 6 (10,0 %) жінок виявлено спайки ОМТ. У 2-й групі рецидив ендометріозу яєчників спостерігався лише в 1 (1,7 %) жінки, спайок ОМТ не виявлено (p0,05). Протягом року після лікування кількість вагітних жінок, серед осіб, які бажали завагітніти та мали безпліддя в анамнезі, була статистично більшою у 2-й групі порівняно з 1-ю групою, а саме – 10 (16,7 %) та 2 (3,3 %) жінок відповідно (p0,05). Висновки. Запропонований алгоритм діагностики та лікування генітального ендометріозу мінімізує ризик розвитку рецидиву та сприяє покращенню реалізації репродуктивної функціїEndometriosis remains one of the most studied pathologies in modern gynecology, as it is accompanied by such complications as constant pelvic pain, menstrual cycle disorders, and infertility. These complications not only prevent the implementation of a woman’s reproductive function, but also worsen the normal life of a woman in general. The early diagnosis and the right choice of treatment is the basis of prevention of disease recurrence. Therefore, most of the efforts of scientists are directed to this. The objective: to reduce the frequency of genital endometriosis recurrence and improve the implementation of reproductive functions based on the improved approaches to its diagnosis and treatment. Materials and methods. The study included two groups of patients. The 1st group included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis, whose data were analyzed retrospectively based on the results of medical histories. The 2nd group was studied prospectively and included 60 women with a diagnosis of ovarian endometriosis. All patients had general clinical and laboratory examinations, specific laboratory and ultrasound examinations. In patients of the 2nd group tumor markers were additionally determined, in particular CA-125, HE4, CA 19-9, CA 72-4, CA 15-3, REA, and the level of anti-Müllerian hormone, magnetic resonance imaging was performed. Patients of both groups were operated and histological examination of the material obtained during the operation was performed. The difference in the management of the postoperative period in the 2nd group was that, in addition to anti-inflammatory therapy all women received hormonal therapy (gonadotropin-releasing hormone agonist (GnRH agonist) with subsequent use of combined oral contraceptives (COCs) or simultaneous use of GnRH agonist and COCs with subsequent transition in both variants for dienogest for 6 months continuously). Recurrence of the pathology was detected after 3 and 6 months on the basis of a repeated diagnosis of ovarian endometriosis. Results. The obtained data showed that in the postoperative period, 3 months after treatment 5 (8.3 %) women in the 1st group had a recurrence of ovarian endometriosis and 4 (6.7 %) patients – pelvic adhesions. Whereas in the 2nd group, there were no cases of recurrence and adhesions. In 6 months after treatment in the 1st group 11 (18.3 %) patients were diagnosed with ovarian endometriosis recurrence, and 6 (10.0 %) women were diagnosed with pelvic adhesions. In the 2nd group recurrence of ovarian endometriosis was found only in 1 (1.7 %) woman, pelvic adhesions were not detected (p0.05). During the year after treatment the number of pregnant women among persons who wished to become pregnant and had a history of infertility was statistically higher in the 2nd group compared to the 1st group, in particular, 10 (16.7 %) and 2 (3.3 %) women, respectively (p0.05). Conclusions. The proposed algorithm for the diagnosis and treatment of genital endometriosis minimizes the risk of its recurrence and improves reproductive function
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Макарчук О. М., Римарчук М. І., Островська О. М., Оріщак І. К., Геник Н. І., Андрієць О. А., Прудніков П. М., Остафійчук С. О.
Заглавие : Структурно-функціональні параметри ендометрію та яєчникової тканини у пацієнток з порушеним репродуктивним потенціалом та ожирінням [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Structural and functional parameters of the endometrium and ovarian tissue in patients with impaired reproductive potential and obesity
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 2. - С. 65-71 (Шифр АУ50/2023/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ПЕРВИЧНАЯ ЯИЧНИКОВАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PRIMARY OVARIAN INSUFFICIENCY
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Оцінка структурно-функціональних параметрів ендометрію і яєчників у жінок з порушеною репродуктивною функцією та ожирінням та оптимізація діагностичного алгоритму. Матеріали і методи. Комплексне обстеження пройшли дві групи жінок репродуктивного віку з безпліддям: основна група – 64 пацієнтки з ожирінням та група порівняння – 46 жінок з нормальним індексом маси тіла. Діагностичний алгоритм передбачав сонографічну оцінку структурних параметрів ендометрію та яєчників, а також кровообігу органів малого тазу. Результати дослідження та їх обговорення. Поєднання гіперплазії ендометрію із/або лейоміомою ма-тки, аденоміозом та доброякісними пухлинами яєчників відмітили у 53,6% спостережень у обох групах. Найбільш частий сонографічний маркер неблагополуччя ендометріального потенціалу – невідповідність ехографічного зображення ендометрію фазі менструального циклу встановлено більше як у половині випадків (62,5%). Сонографічними особливостями в пацієнток основної групи було збільшення передньо-заднього розміру матки та товщини ендометрію – у 2,8 раза, об’єму яєчника – у 2,0 раза, більша частка кіст та ендометріом, а за даними доплерометрії – достовірно нижчі параметри індексу судинного опору в яєчникових артеріях та в артеріях строми, у половині спостережень – варикозне розширення вен параметрію. Висновки. Зміни стероїдогенезу на тлі порушення жирового обміну супроводжуються збільшенням об’єму ендометрію та яєчників, зростанням частки кістозних утворень додатків, наростанням гемодинамічного дисбалансу кровотоку в органах малого тазу, що вимагає оптимізації програми профілактики плацентарної дисфункціїAccording to the WHO, every second woman has a problem with excess weight, while about 23% of women indicate a pathological body mass index, and excess weight (the so-called “pre-obesity”) is noted in 25% of women. The aim of the research was to evaluate the structural and functional parameters of the endometrium and ovarian tissue and to optimize the diagnostic algorithm and monitoring of the endometrium in women with obesity and impaired reproductive function. Materials and methods. 110 patients of reproductive age with impaired reproductive health underwent a comprehensive clinical and laboratory examination within the framework of this research. The main group included 64 patients with overweight and class 1 obesity, and the comparison group consisted of 46 women with a normal body mass index. The proposed diagnostic algorithm included a sonographic study of the structural parameters of the endometrium and ovaries, as well as an assessment of the features of the blood supply to the pelvic organs and statistical processing of the results. Research results and their discussion. The presented results allow us to note a significant percentage of comorbidity of somatic and gynecological pathology in overweight and obese patients. Pregnancy is accompanied by a higher percentage of early reproductive losses (14.0%), preterm birth (10.9%), preeclampsia (42.2%), placental dysfunction (46.4%) and low birth weight (17.2%). The main clinical forms of endometrial pathology in the main group were polyposis (32.8%), endometrial hyperplasia (23.4%) and dyschronosis of morphological changes of the endometrium (28.1%). The combination of endometrial hyperplasia with/or uterine leiomyoma, adenomyosis, benign ovarian tumors and retention formations was noted in 53.6% of observations in both groups; in 46.4% of women the isolated form was noted. The morphological characteristics of endometrial polyposis allowed us to note the dominance of glandular-fibrous polyps (45.2%) and in the case of a combination with myoma or ovarian retention cysts - glandular forms (32.3%). The most frequent sonographic marker of dysfunction of the endometrial potential (inconsistency of the ultrasound image of the endometrium with the phase of the menstrual cycle) was revealed in more than half of the cases (62.5%). Sonographic evaluation of the structural parameters of the endometrium and ovarian tissue showed an increase in the anterior-posterior size of the uterus and the thickness of the endometrium by 2.8 times, the volume of the ovary – by 2.0 times. It should be noted that the patients of the main group had a greater proportion of cysts and endometriomas. According to dopplerometry data, significantly lower parameters of the vascular resistance index were confirmed in the ovarian arteries and in the arteries of the stroma; in almost half of the observations, varicose veins of the parametrium were noted. Conclusions. Changes in steroidogenesis against the background of lipid metabolism disorders are accompanied by an increase in the volume of the endometrium and ovarian tissue, growing proportion of cystic formations in the appendages, an increase in the hemodynamic imbalance of blood flow in pelvic organs, which requires optimization of the monitoring program at the stage of preconception preparation and elimination of risk factors for placental dysfunction.
Найти похожие

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Bakun O. V., Yuzko O. M.
Заглавие : Correllations between expression NLRP3- inflammasome and gynecological pathology in women with endometriosis associated infertility
Параллельн. заглавия :Кореляція між експресією NLRP3-інфласасомою та гінекологічною патологією у жінок з ендометріозом, асоційованим із безпліддям
Место публикации : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2023. - Т. 22, № 1. - С. 20-27 (Шифр КУ26/2023/22/1)
Примечания : Bibliogr. at the end of the art.
MeSH-главная: ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES
Аннотация: The aim of our study was to examine the expression NLRP3-inﬂ ammasome and some indices in the blood of women with endometriosis- associated infertility using assisted reproductive technologies with included probiotic. Material and methods: For the purpose of the research we examined 30 infertile women. Control group consisted of 10 women with tubal infertility due to an inﬂ ammatory process in the anamnesis, in whom, as a result of a complex clinical and laboratory examination, no other diseases were detected and in terms of their health they could be equated with practically healthy women (age from 21 to 42 years, the average age was 29.75 years) and who did not take probiotic. The main group consists from 20 women with external genital endometriosis were included in assisted reproductive technologies. Patients from main group took probiotic 1 tablet twice a day with 10Ч109 Lactobacillus during 1 month in complex preparation (treatment) before assisted reproductive technologies. The indices of NLRP3-inﬂ ammasome determined before and after preparation. The study was performed in Bukovinian State Medical University and Centre of Reproductive Medicine. The primary infertility incidence was signiﬁ cantly higher in patients from main group. To analyze the expression of the NLPP3-inﬂ ammasome gene and determine the relative normalized expression of mRNA NLPP3-inﬂ ammasome, we used the polymerase chain reaction with reverse transcription in real time (RT-PCR). The object for molecular genetic studies by the RT-PCR method was the fraction of mononuclear cells isolated from the whole blood of patients with endometriosis. The value of p (authenticity diﬀ erence) was determined by Student’s table- Fischer. Diﬀ erences between contrasting averages were considered signiﬁ cant at p 0.05. Results and discussion: Analyzed the results of our research stated that in main group expression of NLRP3-inﬂ ammasome was 24.43, which is signiﬁ cantly higher than after preparation (0,70 accordingly). In control group expression of NLRP-3-inﬂ ammasome was 0.54. Expression of NLRP3-inﬂ ammasome increased in patients before preparation more than 34 times compare with patients after preparation accordingly. Conclusions. Consequently, after using probiotic, the increased level of NLRP3-inﬂ ammasome sharply decreases, indicating the eﬀ ectiveness and the possibility of use in the program for assisted reproductive technologies preparationМетою нашого дослідження було вивчити експресію NLRP3-інфламасоми та деякі показники в крові жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям за допомогою допоміжних репродуктивних технологій із включенням пробіотика. Матеріали і методи. З метою дослідження обстежено 30 безплідних жінок. Контрольну групу склали 10 жінок з трубним безпліддям унаслідок запального процесу в анамнезі, у яких у результаті комплексного клініко-лабораторного обстеження інших захворювань не виявлено, і за станом здоров’я їх можна прирівняти до практично здорових. Жінки (віком від 21 до 42 років, середній вік – 29,75 років), які не приймали пробіотик. Основну групу склали 20 жінок із зовнішнім генітальним ендометріозом, які були включені до допоміжних репродуктивних технологій. Пацієнти основної групи приймали пробіотик по 1 таблетці 2 рази на добу з вмістом лактобактерій 10Ч109 Lactobacillus протягом 1 місяця в комплексній підготовці (лікуванні) до допоміжних репродуктивних технологій. Показники експресії NLRP3-інфламасоми визначались до та після прийому препарату. Дослідження проводили в Буковинському державному медичному університеті та Центрі репродуктивної медицини. Частота первинного безпліддя була достовірно вищою у пацієнтів основної групи. Для аналізу експресії гена NLRP3-інфламасоми та визначення відносної нормованої експресії мРНК NLRP3-інфламасоми використовували полімеразну ланцюгову реакцію зі зворотною транскрипцією в реальному часі (RT-PCR). Об’єктом для молекулярно- генетичних досліджень методом ЗТ-ПЛР була фракція мононуклеарів, виділених із цільної крові хворих на ендометріоз. Значення p (різниця достовірності) визначали за таблицею Стьюдента- Фішера. Відмінності між контрастними середніми вважалися значущими при p 0,05. Результати та обговорення. Проаналізувавши результати наших досліджень, встановили, що в основній групі експресія NLRP3-інфламасоми складала 24,43, що достовірно вище ніж після препарату (0,70 відповідно). У контрольній групі експресія NLRP3-інфламасоми становила 0,54. Експресія NLRP-3 інфламасоми зросла у пацієнтів до препарату більш ніж у 34 рази порівняно з пацієнтами після препарату відповідно. Висновки. Отже, після застосування пробіотика різко знижується підвищений рівень NLRP3-інфламасоми, що свідчить про ефективність і можливість використання в програмі підготовки допоміжних репродуктивних технологій
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хміль С. В., Петришин Н. Я.
Заглавие : Особливості гормонального профілю у пацієнток із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту
Параллельн. заглавия :Hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis
Место публикации : Буковинський медичний вісник. - 2023. - Т. 27, № 3. - С. 69-74 (Шифр БУ5/2023/27/3)
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ПОЛОВЫХ ЖЕЛЕЗ ГОРМОНЫ -- GONADAL HORMONES
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКАЯ ТАКТИКА -- CRITICAL PATHWAYS
Аннотация: На сьогоднішній день проблема безпліддя є актуальною. Найефективнішою методикою лікування усіх форм безпліддя є програми допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), а саме екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Протягом останнього часу все більша кількість вітчизняних та іноземних наукових праць спрямована на вивчення безпліддя на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту як частих причин невдач імплантації ембріона та повторних втрат вагітності. Мета дослідження – вивчити особливості гормонального профілю організму жінок із безпліддям на тлі коморбідного перебігу лейоміоми матки та хронічного ендометриту з невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. Матеріал і методи. Проведено ретроспективний аналіз 130 амбулаторних карт пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі. До першої групи дослідження увійшли 47 безплідних жінок із лейоміомою матки, до другої – 53 жінки з безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Третю групу контролю склали 30 пацієнток із безпліддям, зумовленим чоловічим фактором. Показники гормонального профілю, а саме рівні концентрації основних гонадотропних та статевих гормонів у сироватці крові вивчено в різні дні менструального циклу. Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програм «Microsoft Office Excell» та «Statistica 7.0». Достовірність приймали при показниках р0,05. Результати. Виявлено певні зміни гормонального профілю, а саме базальної концентрації гормонів репродуктивної системи та їх рівнів у різні дні менструального циклу, серед жінок основних досліджуваних груп відносно групи контролю. Висновки. Особливості гормонального забезпечення жінок із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту пов’язані, насамперед, з наявністю тієї чи іншої супутньої гінекологічної патології, чи їх поєднаного перебігу. Це має вплив на подальші результати лікування безпліддя за допомогою ДРТThe аim of research is to study the hormonal profile peculiarities of women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis with unsuccessful IVF attempts in the anamnesis. Material and Methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one included 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also had failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The concentration levels of the main gonadotropic and sex hormones in blood serum were studied and compared on different days of the menstrual cycle. Results. Certain changes in the hormonal profile, including the basal concentration of hormones of the reproductive system and their levels on different days of the menstrual cycle, were revealed among the women of the studied groups compared to the control group. Conclusions. The hormonal profile features in patients with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis are primarily related to the presence of one or another concomitant gynecological pathology, or their combined course. This definitely probably has an impact on the further results of infertility treatment with ART
Найти похожие

11.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Ляшук П. М., Ляшук Р. П.
Заглавие : Адреногенітальний синдром у жінок: класична форма (спостереження з практики)
Параллельн. заглавия :Adrenogenital syndrome in women: classic form, clinical case
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - 2023. - Т. 22, № 4. - С. 82-84 (Шифр КУ27/2023/22/4)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: АДРЕНОГЕНИТАЛЬНЫЙ СИНДРОМ -- ADRENOGENITAL SYNDROME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПРЕДНИЗОЛОН -- PREDNISOLONE
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Ключевые слова (''Своб.индексиров.''): дефекті гена cyp21
Аннотация: Розвиток адреногенітального синдрому обумовлений дефектом гена CYP21, який кодує фермент 21-гідроксилаза, що відіграє важливу роль в утворенні кортизолу. Ці процеси супроводжуються підвищенням продукції АКТГ та зростанням попередників кортизолу, що перетворюються на андрогени надниркових залоз — розвивається класичний адреногенітальний синдром. При точковому дефекті гена CYP21 виникає неповний блок ферменту 21-гідроксилази, що призводить до невираженого порушення стероїдогенезу надниркових залоз — розвивається некласична форма адреногенітального синдрому. Наведено випадок класичної форми захворювання, яка проявилася безплідністюThe development of adrenogenital syndrome is due to a defect in the CYP21 gene, which encodes the enzyme 21-hydroxylase, involved in the synthesis of cortisol. These processes are accompanied by an increase in the production of ACTH and an increase in cortisol precursors, which are converted into androgens of the adrenal glands — a classic adrenogenital syndrome develops. With CYP21 gene point defect, an incomplete block of the enzyme 21-hydroxylase occurs, which leads to a mild violation of the steroidogenesis of the adrenal glands — a non-classical form of adrenogenital syndrome develops. A case of the classic form of the disease, which manifested itself as infertility, is given
Найти похожие

12.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Горбунова О. В., Щербінська О. С., Ярова І. В.
Заглавие : Комплексний підхід до лікування безпліддя у жінок з патологією ендометрія
Параллельн. заглавия :A comprehensive approach to the treatment of infertility in women with endometrial pathology
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 72-83 (Шифр РУ16/2023/8)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ПОЛИПЫ -- POLYPS
АНТИГЕНЫ ДИФФЕРЕНЦИРОВОЧНЫЕ -- ANTIGENS, DIFFERENTIATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Аннотация: Проблема безпліддя є найбільш пріоритетною та актуальною у медицині розвинених країн, що пов’язано з досить високою частотою безпліддя у світі та відсутністю позитивної динаміки відтворення населенняМета дослідження: оцінювання результатів комплексного персоналізованого підходу до лікування жінок з безпліддям на тлі патології ендометрія, а саме – хронічного ендометриту, поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія. Матеріали та методи. Для досягнення поставленої мети було проведено комплексне клініко-інструментальне, лабораторне та морфологічне обстеження 94 пацієнток на клінічних базах кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національного медичного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика та медичного центру «Добробут» упродовж 2021–2022 рр. Усі пацієнтки були розподілені на такі групи: І група (основна) – жінки з безпліддям на тлі патології ендометрія, а саме – хронічного ендометриту, поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія, яких лікували відповідно до розробленої нами методики персоналізованого підходу до відновлення репродуктивної функції (31 особа); ІІ група (порівняння) – пацієнтки з безпліддям на тлі патології ендометрія (хронічного ендометриту, поліпів ендометрія та гіперплазії ендометрія), яких лікували за загальноприйнятою методикою (32 особи); до ІІІ групи (контрольної) включено здорових жінок репродуктивного віку (31 особа). Результати. Під час дослідження у І та ІІ групах було виявлено таку патологію ендометрія: поліпи – 74,6%; гіперплазія ендометрія – 25,3%; хронічний ендометрит – 77,7%. У результаті оцінювання експресії рецепторів до стероїдних гормонів в ендометрії у період передбачуваного вікна імплантації встановлено певні особливості: зміщення піку експресії естрогенових та прогестеронових рецепторів та зменшення експресії рецепторів порівняно з нормальним ендометрієм. Рівень прогестерону у І та ІІ групах був достовірно нижчий порівняно з контрольною групою. Під час допплерометрії маткових артерій виявлені гемодинамічні порушення у пацієнток І та ІІ груп. За даними мікроскопічних досліджень у І та ІІ групах пацієнток відзначали достовірне зменшення або повну відсутність Lactobacillus spp. Висновки. У результаті застосування удосконаленого персоналізованого підходу до лікування жінок з безпліддям на тлі патології ендометрія було досягнуто підвищення частоти настання вагітності у два рази порівняно з пацієнтками, яких лікували за загальноприйнятою методикою. Це дає право рекомендувати такий підхід для широкого використання у практичній медициніThe problem of infertility is the most priority and urgent in the medicine of developed countries, which is connected with a rather high frequency of infertility in the world and the lack of positive dynamics of population reproductionThe objective: evaluation of the results of a comprehensive personalized approach to the treatment of infertility in women with endometrial pathology, namely chronic endometritis, endometrial polyps, and endometrial hyperplasia. Materials and methods. In order to achieve the goal, a complex clinical-instrumental, laboratory and morphological examination of 94 patients was carried out at the clinical bases of the Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology of the P. L. Shupyk National Medical University of Health of Ukraine and the «Dobrobut» Medical Center during 2021–2022 years. We divided all patients into the following groups: Group I (main) – patients with infertility on the background of endometrial pathology, namely chronic endometritis, endometrial polyps, and endometrial hyperplasia, whom we managed in accordance with the methodology of a personalized approach to the restoration of reproductive function developed by us (31 people ); II group (comparison) – patients with infertility on the background of endometrial pathology (chronic endometritis, endometrial polyps, and endometrial hyperplasia), whose management was in accordance with the generally accepted methodology (32 people), and III group (control) included healthy women of reproductive age (31 people). Results. During the study, the following endometrial pathology was found in groups I and II: endometrial polyps – 74.6%; endometrial hyperplasia – 25.3%; chronic endometritis – 77.7%. As a result of evaluating the expression of receptors for steroid hormones in the endometrium during the expected window of implantation, certain features were established: a shift in the expression peak of estrogen and progesterone receptors and a decrease in receptor expression compared to normal endometrium. The level of progesterone in groups I and II was significantly lower compared to the control group. During dopplerometry of the uterine arteries, hemodynamic disturbances were detected in patients of the I and II groups. According to the microscopic studies in the I and II groups of patients, we noted a significant decrease or complete absence of Lactobacillus spp. Conclusions. As a result of the application of an improved personalized approach to the management of women with infertility on the background of endometrial pathology, a two-fold increase in the frequency of pregnancy was achieved compared to patients who were managed according to the generally accepted methodology, which gives the right to recommend such an approach for wide use in practical medicine
Найти похожие

13.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хміль С. В., Терлецька Н. Ю.
Заглавие : Ретроспективний аналіз клінічної картини пацієнток зі зниженим оваріальним резервом при довгому та короткому протоколах стимуляції овуляції в програмах допоміжних репродуктивних технологій [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Retrospective analysis of the clinical picture of patients with reduced ovarian reserve during long and short protocols of ovulation stimulation in the programs of assisted reproductive technologies
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 137-143 (Шифр АУ50/2023/3)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ОВУЛЯЦИИ ИНДУКЦИЯ -- OVULATION INDUCTION
АНТИ-МЮЛЛЕРОВ ГОРМОН -- ANTI-MULLERIAN HORMONE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження – проаналізувати клініко-анамнестичну картину пацієнток зі зниженим оваріальним резервом для порівняння ефективності короткого та довгого протоколів стимуляції овуляції. Матеріали та методи. Відповідно до поставлених задач для виконання роботи в період з 2021 по 2022 роки ретроспективно проаналізовано 137 амбулаторних карт жінок, котрі проходили лікування у приватних медичних центрах, зокрема: «Клініка професора Стефана Хміля в Тернополі» та «Клініка професора Стефана Хміля у Львові». Ретроспективний аналіз проводили шляхом вивчення паспортних і анамнестичних даних, аналізу об’єктивного обстеження, лабораторних й інструментальних методів досліджень із врахуванням протоколу допоміжних репродуктивних технологій. Для вибору оптимального протоколу стимуляції овуляції яєчників жінки були поділені на три групи. Першу групу склали 55 пацієнток зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію здійснювали за коротким протоколом. Другу групу ‒ 52 жінки зі зниженим оваріальним резервом, яким контрольовану оваріальну стимуляцію проводили за довгим протоколом. Третю групу (контроль) ‒ 30 жінок із безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Результати дослідження та їх обговорення. Проведено ретроспективний аналіз медичних карт, анамнестичних даних і загальноклінічних показників жінок зі зниженим оваріальним резервом, яким проводили сти-муляцію овуляції за коротким та довгим протоколами, та пацієнток групи контролю з безпліддям, пов’язаним із трубним фактором. Клініко-анамнестична картина пацієнток зі зниженим оваріальним резервом характери-зується пізнім репродуктивним віком, значно зниженими показниками антимюлерового гормону та підвищеним рівнем фолікулостимулювального гормону. Проаналізовано, що значної різниці в жінок зі зниженим оваріальним резервом і жінок із трубним фактором безпліддя в менструальній функції не виявлено. Показник індексу маси тіла (ІМТ) у трьох групах при порівнянні не становив вираженої статистичної відмінності та коливався в межах норми в дослідних групах. У пацієнток, залучених до дослідження, показники антимюлерового гормону (АМГ) знижені, кількість антральних фолікулів (КАФ) знижена, відповідно спостерігаємо підвищені показники рівня фолікулостимулювального гормону (ФСГ), що вказує на знижений оваріальний резерв, а в контрольній групі показники як і АМГ, так і ФСГ у межах норми, позаяк фактор безпліддя – трубний. Висновки. Результати вказують на характерні клініко-анамнестичні відмінності в пацієнток зі зниженим оваріальним резервом і трубним фактором. До чинників ризику виникнення безпліддя на тлі зниженого оваріального резерву передовсім відносять наявність в анамнезі оперативних втручань, старшого репродуктивного віку та кількох невдалих спроб ДРТThe purpose of the study is to analyze the clinical and anamnestic picture of patients with reduced ovarian reserve to compare the effectiveness of ovulation stimulation protocols. Materials and methods. In accordance with the aim, the general clinical data of 126 women with infertility against the background of reduced ovarian reserve with long and short ovulation stimulation protocols and the control group in the programs of assisted reproductive technologies were retrospectively analyzed. The patients were divided into three groups. The first group consisted of 55 women with reduced ovarian reserve, who underwent controlled ovarian stimulation according to a short protocol with anti-GnRH. The second group consisted of 52 patients with reduced ovarian reserve who underwent controlled ovarian stimulation according to a long protocol with a-GnRH. The third comparison group (control) consisted of 30 women with tubal factor infertility. Research results and their discussion. A retrospective analysis of medical records, anamnestic data, and general clinical indicators of women with reduced ovarian reserve who underwent ovulation stimulation using short and long protocols and control patients with tubal factor infertility was performed. Conclusions. The results indicate characteristic clinical and anamnestic differences in patients with reduced ovarian reserve and tubal factor. Risk factors for the occurrence of infertility against the background of a reduced ovarian reserve include a history of surgical interventions, older reproductive age, several unsuccessful attempts at ART, bad habits, hereditary factors, etc
Найти похожие

14.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Хміль С. В., Петришин Н. Я.
Заглавие : Ретроспективний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям і невдалими спробами екстракорпорального запліднення в анамнезі на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Retrospective analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and failed ivf attempts in the anamnesis on the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 130-136 (Шифр АУ50/2023/3)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
МЕДИЦИНСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА ТЩЕТНОСТЬ -- MEDICAL FUTILITY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета. Провести порівняльний аналіз клініко-анамнестичної картини пацієнток із безпліддям та невдалими спробами ЕКЗ в анамнезі при коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карток 130 пацієнток з безпліддям. Для проведення аналізу пацієнток розділили на три клінічні групи. Першу групу дослідження склали 47 жінок із невдалими спробами ЕКЗ та лейоміомою матки, другу – 53 жінки із безпліддям на тлі лейоміоми матки та хронічного ендометриту (у пацієнток цієї групи також наявні невдалі спроби ЕКЗ в анамнезі). Третю (контрольну) групу порівняння склало 30 пацієнток із безпліддям, обумовленим чоловічим фактором. Результати. Клініко-анамнестична картина жінок з лейоміомою матки та хронічним ендометритом характеризується порушеннями репродуктивної функції. Найчастіші скарги включають зміну характеру та ритму менструації, в тому числі аномальні маткові кровотечі, звичне невиношування, безпліддя, синдром хронічного тазового болю, в тому числі диспареунія, та білі із статевих шляхів. Дані вказують на збільшену частоту урогенітальних інфекцій та більшу кількість перенесених оперативних втручань як факторів розвитку ХЕ та ЛМ. Аналіз анамнестичних даних жінок з ЛМ та ХЕ встановив превалювання вторинної форми безпліддя та наявність попереднього його лікування, в тому числі за допомогою ДРТ. Невдалі спроби ЕКЗ зафіксовано у всіх групах, включених в дослідження. Кількість проведених стимуляцій овуляції в протоколах ЕКЗ коливалась від 1 до 3, а спроб ембріотрансферу у цих же пацієнток – від 2 до 5. Висновки. Отримані результати ретроспективного аналізу вказують на характерні клініко-анамнестичні особливості у пацієнток із безпліддям на тлі коморбідності лейоміоми матки та хронічного ендометриту. Наявність в анамнезі невдалих спроб ЕКЗ обгрунтовують подальший науковий пошук для оптимізації тактики ведення таких пацієнток в програмах допоміжних репродуктивних технологійThe aim of the study - to conduct a comparative analysis of the clinical and anamnestic features of patients with infertility and unsuccessful IVF attempts in the anamnesis with the comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. Materials and methods. A retrospective analysis of the outpatient medical cards of 130 patients with infertility was carried out. Patients were divided into three clinical groups. The first group of the study consisted of 47 women with unsuccessful IVF attempts and uterine leiomyoma, the second one includes 53 women with infertility against the background of uterine leiomyoma and chronic endometritis (patients in this group also have failed IVF attempts in the anamnesis). The third (control) group consisted of 30 female infertility patients due to the male factor. The results. The clinical and anamnestic features of women with uterine leiomyoma and chronic endometritis is characterized by reproductive function disorders. The most common complaints include changes in the pattern and rhythm of menstruation, including abnormal uterine bleeding, recurrent early miscarriages, infertility, chronic pelvic pain syndrome, including dyspareunia, and pathological vaginal discharge. The data indicate an increased frequency of urogenital infections and a greater number of transferred surgical interventions as factors for the development of chronic endometritis and uterine leiomyoma. The analysis of the anamnestic data established the prevalence of the secondary form of infertility and the presence of its previous treatment, including the assisted reproductive technologies. Unsuccessful IVF attempts were recorded in all groups included in the study. The number of ovulation stimulations in IVF protocols ranged from 1 to 3, and embryo transfer attempts in the same patients ranged from 2 to 5. Conclusions. The obtained results of the retrospective analysis indicate characteristic clinical and anamnestic features in patients with infertility against the background of comorbidity of uterine leiomyoma and chronic endometritis. The presence in the anamnesis of unsuccessful IVF attempts justify further scientific research to optimize the management of such patients in the programs of assisted reproductive technologies
Найти похожие

15.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Каліновська І. В., Скапчук Т. В.
Заглавие : Сучасні погляди на роль прогестерону у патогенезі генітального ендометріозу [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Modern views on the role of progesterone in the pathogenesis of genital endometrios
Место публикации : Art of Medicine. - 2023. - N 3. - С. 169-173 (Шифр АУ50/2023/3)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
ЖЕНЩИН ЗДОРОВЬЕ -- WOMEN'S HEALTH
АДЕНОМИОЗ -- ADENOMYOSIS
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ТАЗОВЫЕ БОЛИ -- PELVIC PAIN
Аннотация: Ендометріоз – розповсюджене захворювання жінок репродуктивного віку, характеризується безпліддям та тазовим болем, при якому стромальна та залозиста тканина ендометрію розростається за межами порожнини матки. В здоровому ендометрії передача сигналів прогестерону і естрогену чітко координується та регулюється. При ендометріозі, коли тканина ендометрію розростається за межами матки порушується передача сигналів прогестерону і естрогену, що призводить до резистентності до прогестерону та домінуванню естрогену. Гормональний дисбаланс викликаний ендометріозом призводить до посилення запалення, а також може посилювати тазову біль. Розуміння того, як дані механізми сприяють тазовій болі, безпліддю, пов’язаних з ендометріозом, відкриє нові шляхи до цілеспрямованої терапії. Прогестерон – стероїдний гормон, який виконує в організмі функції з регуляції роботи репродуктивних та нерепродуктивних тканин. Прогестерон впливає на багато тканин та органів, включаючи головний мозок, молочну залозу, яєчники, шийку матки. Дія прогестерону здійснюється через різні види рецепторів: внутрішньоклітинні та мембрані. Ефект дії прогестерону в різних тканинах напряму залежать від кількості рецепторів та їх корегуляторів. До основних функцій гормону відносять: участь в овуляції та імплантації, участь у розвитку тканин плоду, гальмування скоротливої здатності матки, ріст і розвиток молочних залоз, участь у розвитку тканин плода. Враховуючи недостатньо вивчені патогенетичні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу та значний відсоток пацієнток з хронічним тазовим болем та безпліддям, питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми відкриє нові шляхи для цілеспрямованої оптимізації комплексного лікування пацієнток з поверхневим парієтальним ендометріозом. Мета роботи – провести аналіз літератури з метою вивчення сучасних поглядів щодо патогенетичних механізмів передачі сигналів прогестерону в патофізіології ендометріозу. Висновки. Ендометріоз представляє собою серйозне захворювання, яке характеризується безпліддям та хронічним тазовим болем, при якому стромальна і залозиста тканина ендометрію розростається в ектопічних місцях. Зміна чутливості до прогестерону є фактором яке сприяє розвитку ендометріозу, нажаль патофізіологічні механізми передачі сигналів рецепторів прогестерону в патофізіології ендометріозу, вивчені недостатньо. Вважається, що неможливість еутопічного ендометрію відповідним чином реагувати на прогестерон сприяє розвитку безпліддя, в той час як зміна чутливості тканини ендометріоїдних гетеротопій може сприяти прогресуванню ектопічної тканини. Дискусійним питанням в літературі залишається зміна експресії рецепторів прогестерону, враховуючи PGR-A/B, mPRта PGRMC так як механізми які призводять до даних змін, залишаються недостатньо вивченимиEndometriosis is a widespread disease of women of reproductive age, characterized by infertility and pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows outside the uterine cavity. In a healthy endometrium, progesterone and estrogen signaling is coordinated in a clearly regulated interaction. In endometriosis, when endometrial tissue grows outside the uterus, progesterone and estrogen signaling is disrupted, leading to progesterone resistance and estrogen dominance. Hormonal imbalance caused by endometriosis leads to increased inflammation and can also increase pelvic pain. Understanding how these mechanisms contribute to endometriosis-related pelvic pain and infertility will open new avenues for targeted therapy. Progesterone is a steroid hormone that performs functions in the body to regulate the work of reproductive and non-reproductive tissues. Progesterone affects many tissues and organs, including the brain, mammary gland, ovaries, and cervix. Progesterone acts through different types of receptors: intracellular and membrane. The effect of progesterone in various tissues directly depends on the number of receptors and their co-regulators. The main functions of the hormone include: participation in ovulation and implantation, participation in the development of fetal tissues, inhibition of uterine contractility, growth and development of mammary glands, participation in the development of fetal tissues. Given the insufficiently studied pathogenetic mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis and a significant percentage of patients with chronic pelvic pain and infertility, the question of updating views on pathogenetic mechanisms will open new ways for purposeful optimization of complex treatment of patients with superficial parietal endometriosis. Objective - conduct an analysis of the literature in order to study modern views on the pathogenetic mechanisms of progesterone signaling in the pathophysiology of endometriosis. Conclusions. Endometriosis is a serious disease characterized by infertility and chronic pelvic pain, in which the stromal and glandular tissue of the endometrium grows in ectopic places. A change in sensitivity to progesterone is a factor that contributes to the development of endometriosis, unfortunately, the pathophysiological mechanisms of progesterone receptor signaling in the pathophysiology of endometriosis have not been sufficiently studied. Failure of the eutopic endometrium to respond appropriately to progesterone is thought to contribute to infertility, while altered tissue sensitivity of endometrioid heterotopias may contribute to the progression of ectopic tissue. Changes in the expression of progesterone receptors, including PGR-A/B, mPR, and PGRMC, remain a controversial issue in the literature, as the mechanisms leading to these changes remain poorly understood
Найти похожие

16.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Оріщак І. К.
Заглавие : Наслідки програми допоміжних репродуктивних технологій у жінок з гіперпластичними процесами ендометрію [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Consequences of the assistant reproductive technology program in women with hyperplastic processes of endometrium
Место публикации : Art of Medicine. - 2022. - N 1. - С. 73-78 (Шифр АУ50/2022/1)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ЛЕЧЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫЙ ИСХОД -- TREATMENT FAILURE
Аннотация: У жінок репродуктивного віку порушення репродуктивної функції асоціюється із матковим фактором, частота якого складає від 24% до 62 % у популяції. Метою стало вивчення ефективності та наслідків програм IVF у пацієнток з безпліддям та гіперпластичними процесами ендометрію (ГПЕ) в анамнезі. Матеріали. У проспективне когортне дослідження було включено 75 пацієнток з ГПЕ поза вагітністю та зниженим репродуктивним потенціалом - основна група, а також 40 жінок без маткового фактору інфертильності (група порівняння). Результати. У основній групі були достовірно вищі середні вік жінок та індекс маси тіла (ІМТ), коморбідність соматичної патології та проліферативних процесів репродуктивної сфери (р0,05). При оцінці репродуктивного та акушерського анамнезу відзначено більше число вагітностей, самовільного її переривання та внутрішньоматкових втручань у основній групі (р0,05). Аналіз результатів гормонального гомеостазу продемонстрував високі показники концентрації тестостерону у основній групі (р0,05), а також необхідність більш тривалого періоду стимуляції суперовуляції та більшої дози гонадотропінів. У жінок основної групи було отримано менше зрілих ооцитів, більше ооцитів з цитоплазматичним та екстрацитоплазматичним дисморфізмом та бластоцист низької якості. Частка самовільного переривання вагітності була у 6,4 раза вищою при наявності маткового чинника безпліддя, що супроводжувалося більш низьким відсотком живонародження у цієї категорії пацієнток (р0,05). Висновки. Встановлено зниження шансів пролонгування клінічної вагітності та живонародження у пацієнток з ГПЕ в анамнезі, а також зниження ефективності програм IVF. Пацієнтки з ГПЕ в анамнезі мали більший ІМТ, високу частку міоми матки, аденоміозу та коморбідності соматичної патології, вищі показники андрогенного пулу та триваліший період стимуляції суперовуляціїIn women of reproductive age, reproductive dysfunction is associated with uterine factor, which ranges from 24% to 62% in the population, especially in the case of endocrine and metabolic disorders. Literature sources show a significant decrease in fertility in such patients, 38.6% of women report infertility, 11.9% - recurrent miscarriage. The aim was to study the effectiveness and consequences of in vitro fertilization programs in patients with infertility and hyperplastic processes of endometrium. Materials and methods. A prospective cohort research included 75 patients with history of hyperplastic processes of endometrium and reduced reproductive potential (infertility and history of fetal loss syndrome) - the main group, as well as 40 women without uterine infertility and without menstrual irregularities (comparison group). Results. In the main group, the average age of women was significantly higher and 1.4 times - the average body mass index against the data of the comparison group (p 0,05). The share of comorbidity of somatic pathology and proliferative processes of the reproductive system (fibroids, adenomyosis etc.) was significantly higher in the main group (p 0.05). Assessment of reproductive function and obstetric history allowed to establish a significantly higher number of pregnancies, miscarriages and intrauterine interventions in the main group (p 0,05). The results of indicators of hormonal homeostasis showed a tendency to reduce the level of antimullerian hormone, although it corresponded to the reference values, which can be explained by the older age group of patients in the main group and a high concentration of testosterone (p0.05), that required a longer period of superovulation stimulation and a higher dose of gonadotropins, while chorionic gonadotropin was more often used as an ovulation trigger. Women of the main group had smaller number of mature oocytes, more oocytes with cytoplasmic and extra- cytoplasmic dysmorphism and low-quality blastocysts versus data in the comparison group. The incidence of biochemical and clinical pregnancies did not differ significantly between groups, whereas the proportion of spontaneous abortions was 6.4 times higher in the case of uterine infertility (history of endometrial hyperplasia and polyposis), which was accompanied by a lower percentage of live births in this category of patients compared to the comparison group (p 0.05). Conclusions. The research found a reduced chance of prolonging clinical pregnancy and live birth in patients with history of hyperplastic processes of
Найти похожие

17.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Оренчук І. В., Бойчук О. Г.
Заглавие : Прогнозування маткового фактору непліддя у жінок пізнього репродуктивного віку [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Prediction of uterine factor of Infertility in late reproductive age women
Место публикации : Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 75-79 (Шифр АУ50/2022/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИЯ ГИПЕРПЛАЗИЯ -- ENDOMETRIAL HYPERPLASIA
ВЗРОСЛЫЕ -- ADULT
МАТКА -- UTERUS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета дослідження - вивчення клініко-соціального портрету жінок з матковою формою непліддя пізнього репродуктивного віку, що дозволяє покращити підходи до прогнозування, своєчасної діагностики маткового фактору непліддя жінки. Матеріали. Здійснено вибірку та аналіз медичної документації жінок, які вимагали застосування ДРТ внаслідок маткового фактора непліддя (n=100) за 2017р-2020р. на базі ДЗ «Прикарпатський центр репродукції людини» МОЗ України. Результати. Матковий фактор залишається одним із основних факторів непліддя жінки. Ймовірною причиною непліддя у 33,4% випадках стала міома матки (ММ), у 24,3% - аденоміоз, у 25,6% - гіперпластичні процеси ендометрію (ГПЕ), у 7,8% - сідлоподібна матка, як прояв вродженої аномалії розвитку матки (ВАРМ), у 9,9 % - хронічний ендометрит (ХЕ). Непліддя було первинним у 13 жінок із ММ (40,63%), у 10 (43,48%) з аденомі- озом, у 21 (80,77% ) із ГПЕ, у 2 (25,00%) з ВАРМ та у 2 жінок (18,18%) з ХЕ. Різноманітність патології (поліпи ендометрію, субмукозні лейоміоми, внутрішньоматкові синехії, хронічний ендометрит, вроджені аномалії матки) пояснює різноманітність підходів до діагностики та лікування маткової форми непліддя. Висновки. Встановлено, що у жінок залежно від причини маткової форми непліддя була кореляція між різними досліджуваними параметрами. Диференційовані відмінності у клініко-соціальному, анамнестичному портреті жінок залежно від причини маткової форми непліддя, що вимагають подальшого докладного вивчення та аналізу, що дозволяє диференціювати підходи до своєчасної діагностики та цілеспрямованої профілактики маткової форми непліддяRestoration of women’s reproductive health in modern conditions is a multifactorial problem for specialists (obstetricians, gynecologists, endocrinologists, hematologists, therapists), often requiring the use of assisted reproductive technologies (ART) [1,3]. According to available data, 46.7% of women who need ART have primary infertility, 53.3% have secondary infertility, and the average age is less than 35 years [2,4]. Despite the fact that only 10-20% of married couples have a verified cause of infertility, in most cases the etiopathogenesis of impaired fertility cannot be corrected [5,6]. One of the factors of a woman’s infertility is the uterine factor, caused by various pathologies of the uterine cavity. The variety of pathologies (endometrial polyps, submucosal leiomyomas, intrauterine synechiae, chronic endometritis, congenital anomalies of the uterus) explains the variety of approaches to the diagnosis and treatment of uterine infertility [7]. The uterine form of infertility is the dominant cause of female infertility, exceeding the frequency of tubal-peritoneal and endocrine factors. Today, the connection between the occurrence of infertility and the age aspect has been provenIt was found that women, depending on the cause of the uterine form of infertility, had a correlation between different studied parameters. Differentiated differences in the clinical and social, anamnestic portrait of women depending on the cause of uterine infertility, which require further detailed study and analysis, which allows to differentiate approaches to timely diagnosis and targeted prevention of uterine infertility
Найти похожие

18.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Дорофеєва У. С., Бойчук О. Г.
Заглавие : Особливості безпліддя та його лікування методами дрт у жінок старшого репродуктивного віку [Электронный ресурс]
Параллельн. заглавия :Peculiarities of infertility and its treatment by art methods in older reproductive age women
Место публикации : Art of Medicine. - 2022. - N 2. - С. 43-47 (Шифр АУ50/2022/2)
Вид и объем ресурса: Електрон. текст. дані
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
СРЕДНИЙ ВОЗРАСТ -- MIDDLE AGED
РЕПРОДУКТИВНЫЕ МЕТОДЫ ВСПОМОГАТЕЛЬНЫЕ -- REPRODUCTIVE TECHNIQUES, ASSISTED
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета: визначити особливості безпліддя та його лікування методами ДРТ у жінок старшого репродуктивного віку. Матеріали. Проведено аналіз 658 історій пацієнток програм ЕКЗ за 2015-2019 рр. Пацієнток розподілили на 2 групи: основна - 333 жінки віком 35 і більше років, контрольна - 325 жінок до 35 років. Результати. Виявлена тенденція до зростання долі жінок старшої вікової категорії: у 2019 р. частка жінок віком 35 і більше років зросла на 6,1 % порівняно з 2015 р. (з 47,6 % до 53,7 %). Жінки старшої вікової групи значно частіше змушені були використовувати донацію ооцитів (14,2 % проти 3,7 % до 35 років). Після 40 років цей метод ДРТ застосовували 23,4 % пацієнток. У 48,0 % старших за віком жінок причина безпліддя відмічена «тільки інший жіночий чинник» (ендокринологічні порушення, недостатність яєчникового резерву та інше). Після 35 та 40 років зменшується частка жінок з первинним безпліддям (34,1 % та 27,4 % проти 48,0 % до 35 років) та зростає частка тих, хто страждає на безпліддя більше 5 років. Знижений оваріальний резерв діагностовано у 48,0 % пацієнток після 35 років, після 40 років - 57,3 %, чому відповідають і показники підвищення ФСГ та зниження АМГ. Чверть (24,0 %) жінок після 35 років вже мали одну невдалу спробу ЕКЗ в анамнезі, а 12,6 % - 2 і більше спроби (після 40 років - 16,9 %). Після 35 років достовірно знижується показник клінічних вагітностей на розпочатий цикл (30,0 % проти 39,1 %) та живонароджень (21,1 % проти 30,2 %). Після 40 років ці 2 показники складають 21,8 % та 13,7 %. Висновки. Через збільшення частки жінок, які звертаються до методів ДРТ у старшому репродуктивному віці, а також низку факторів, що погіршують прогноз ефективності ДРТ, серед яких зниження оваріального резерву є найменш контрольованим, актуальним є пошук методик оптимізації підходів підготовки таких пацієнток з метою отримання якісних зрілих ооцитівThe mother’s older reproductive age is an important social and clinical issue. Currently, the proportion of women who postpone childbirth until the end of the 3rd - beginning of the 4th decade of life has increased significantly, especially in Western societies. The success rate of in vitro fertilization (IVF) decreases significantly when women enter the 5th decade of lifeGiven the increase in the proportion of women who resort to ART in older reproductive age, as well as a number of factors that worsen the prognosis of ART, among which the reduction of ovarian reserve is the least controlled, it is important to find methods to optimize approaches to preparing patients of late reproductive age quality mature oocytes
Найти похожие

19.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Юзько О. М., Тофан Б. Ю.
Заглавие : Прогнозування настання вагітності при лікуванні ендометріоз-асоційованого безпліддя
Место публикации : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2022. - Т. 21, № 2. - С. 65-69 (Шифр КУ27/2022/21/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ЭНДОМЕТРИОЗ -- ENDOMETRIOSIS
Аннотация: В статті наведені основні дані, які дозволяють прогнозувати настання вагітності при лікуванні ендометріоз-асоційованого безпліддя на підставі огляду літературних джерел. Описані основні методи лікування ендометріоз-асоційованого безпліддя за допомогою лапароскопічної хірургії, допоміжних репродуктивних технологій, а також класифікації ендометріозу, за допомогою яких можна прогнозувати настання вагітності. Мета роботи – здійснити аналіз сучасних класифікацій ендометріозу, за допомогою яких можна прогнозувати настання вагітності при ендометріоз-асоційованому безплідді. Висновок. Наведений огляд літератури засвідчує, що прогнозування настання вагітності в пацієнток з ендометріоз-асоційованим безпліддям залишається складним завданням та підтверджує доцільність продовження пошуку оптимального варіанта.
Найти похожие

20.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Гопчук О. М., Саманів В. П.
Заглавие : Проблема тонкого ендометрія. Нові можливості інгібіторів ФДЕ-5
Параллельн. заглавия :Problems of the thin endometrium. New possibilities of FDE-5 inhibitors
Место публикации : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 2. - С. 47-52 (Шифр РУ16/2022/2)
Примечания : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: ОБЗОР -- REVIEW
ЭНДОМЕТРИЙ -- ENDOMETRIUM
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ФОСФОДИЭСТЕРАЗЫ 5 ИНГИБИТОРЫ -- PHOSPHODIESTERASE 5 INHIBITORS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Стаття присвячена огляду літератури, яка висвітлює питання тонкого ендометрія та його корекції на сучасному етапі. Проблема тонкого ендометрія має суттєве значення у випадках неуспішних імплантацій ембріонів. У літературі відсутній загальноприйнятий підхід до визначення поняття «тонкий ендометрій» та шляхів його корекції. Вважається, що інгібітори фосфодіестерази 5-го типу (ФДЕ-5) відіграють певну роль у збільшенні товщини ендометрія та покращенні результатів настання вагітності. Їхня дія полягає у різних механізмах, зокрема таких, як індукція судинорозширювального ефекту через вплив на передачу сигналів на гладенькі м’язи судин, через регуляцію проліферації клітин та індукцію ангіогенезу шляхом збільшення експресії фактора супресії пухлин (p53) та судинного ендотеліального фактора росту A, пригнічуючи запалення шляхом зниження регуляції прозапальних цитокінів. Хоча інгібітори ФДЕ-5 збільшують товщину ендометрія за допомогою різних механізмів, особливо у жінок з тонким ендометрієм, це не обов’язково означає, що вони справляють позитивний ефект у всіх ситуаціях. Між тим на успішний результат може вплинути час вживання препарату, тип лікування безпліддя, основні захворювання, такі, як тазові розлади та запалення. Тож залишаються неоднозначні питання, які потребують подальших досліджень у цій галузі. Пероральні інгібітори ФДЕ-5 використовують також як терапію першої лінії для лікування еректильної дисфункції (ЕД), вони мають підтверджену ефективність, переносимість, їхня дія зумовлює задоволеність пари. Аванафіл є єдиним селективним інгібітором ізоферменту ФДЕ-5 із низькою частотою побічних ефектів порівняно з іншими препаратами цієї групи. Висока переносимість цих препаратів зробила їх привабливим інструментом для дослідження подальших фізіологічних функцій за межами ЕД із перевагами для багатьох несексуальних наслідківThe article is devoted to a review of the literature about the thin endometrium and its correction today. The problem of thin endometrium is very significant in cases of unsuccessful embryo implantation. There is no generally accepted approach to the definition of “thin endometrium” and ways of its correction in the literature. Phosphodiesterase type 5 (PDE5) inhibitors are considered to play a role in increasing endometrial thickness and improving pregnancy outcomes. Their action consists of various mechanisms, in particular, such as the induction of vasodilating effect through the effect on signaling to vascular smooth muscle, through the regulation of cell proliferation and induction of angiogenesis by increasing the expression of tumor suppressor factor (p53) and vascular endothelial growth factor A, the inhibition of inflammation by reducing the regulation of proinflammatory cytokines. Although PDE5 inhibitors increase the endometrial thickness through the various mechanisms, especially in women with thin endometrium, it does not necessarily mean that they have a positive effect in all clinical situations. Meanwhile, the successful outcome may be affected by the time of use of the drug, the type of infertility treatment, the main diseases such as pelvic disorders and inflammation. Therefore, there are ambiguous issues that need further research in this problem. Oral PDE5 inhibitors are also used as first-line therapy for the treatment of erectile dysfunction (ED), they have proven effectiveness, tolerability, action and couple satisfaction. Avanafil is the only selective inhibitor of the PDE5 isoenzyme with a low frequency of side effects compared to other drugs in this group. The high tolerability of these drugs has made them an attractive tool for the study of further physiological functions outside the ED with benefits for many non-sexual consequences
Найти похожие

1-20 21-40 41-60 61-80 81-100 101-120

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)