Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (1)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Варфарин<.>)

Общее количество найденных документов : 72
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

    Панібратюк, О. А.
    Аналіз небажаних лікарських реакцій терапії антикоагулянтами та базовими препаратами при ІХС на тлі фібриляції передсердь [Текст] = Analysis of adverse drug reactions of therapy with anticoagulants and basic drugs in coronary heart disease against the background of atrial fibrillation / О. А. Панібратюк, О. О. Яковлева // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 3. - С. 439-447. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Ривароксабан--вред возд--фарм

   Дабигатран--вред возд--фарм

MeSH-главная:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия, патофизиология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE (осложнения)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (кровь, терапевтическое применение, токсичность)
ЛЕКАРСТВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ -- DRUG INTERACTIONS (иммунология)
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS (диагностика, осложнения, этиология)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (анализ, вредные воздействия, токсичность, фармакология)
Аннотация: Питання ефективності та безпеки фармакотерапії є вкрай важливим для пацієнта. Обізнаність лікаря у підборі максимально сумісних препаратів дає змогу зменшити кількість небажаних лікарських реакцій, посилює прихильність його до лікування. Мета дослідження – оцінити частоту виникнення небажаних лікарських реакцій при терапії антикоагулянтами: Варфарином, Ривароксабаном, Дабігатраном в комплексній терапії ІХС та фібриляції передсердь, за необхідності виконання рекомендацій ESC. Для всебічного обстеження пацієнта були використані наступні методи дослідження: анамнестичний, лабораторний скринінг роботи ключових систем організму, інструментальний, функціональної діагностики, опитування пацієнта за ключовими 60 параметрами переносимості лікарських засобів, фармакогенетичний метод. Статистичну обробку даних проводили з використанням дисперсійного аналізу – One way ANOVA & LSD test. Міжгрупова достовірність різниці кількісних величин розрахована за % - за критерієм χ2. Оцінювались показники у чотирьох групах порівняння: Ривороксабану, Дабігатрану, Варфарину з наявністю генетичної мутації поліморфних алелей СYP2C9 (СYP2C9*2, СYP2C9*3), що асоціювались із повільнішим метаболізмом препарату та більшою частотою геморагічних ускладнень; та групу Варфарину без мутацій. На жаль, близько 2% пацієнтів, мають кровотечі на тлі застосування двох і більше різних антикоагулянтів в окремий період часу. А близько 2,5% мають ішемічні ускладнення на їх тлі прийому. Від 0,25% до 1% помирає від ускладнень такої терапії. Серед інших вагомих ускладнень спостерігались скарги з приводу роботи системи травлення (дисфункція підшлункової залози, печінки, жовчно-вивідних шляхів) нервової системи, нирок. Дані скарги були присутні у всіх групах, проте переважали у групі Варфарину з наявною мутацією, ймовірно через сповільнення виведення ліків, що метаболізуються цитохромами СYP2C9, СYP3А4 чи більшого впливу взаємодії з Р-глікопротеїном (через взаємодію з дигоксином та статинами). Це потребує додаткового вивчення, задля оптимізації шляхів корекції небажаних реакцій у кардіологічних хворих. Очевидно, що перспективні генетичні дослідження теж повинні ширше впроваджуватися в медичну практику.
The issue of effectiveness and safety of pharmacotherapy is extremely important for the patient. The doctor’s awareness of the selection of the most compatible drugs makes it possible to reduce the number of adverse drug reactions and increases his adherence to treatment. The purpose of the study is to assess the frequency of adverse drug reactions during therapy with anticoagulants: warfarin, rivaroxaban, dabigatran in the complex therapy of coronary heart disease and atrial fibrillation, if necessary to comply with ESC recommendations. For a comprehensive examination of the patient, the following research methods were used: anamnestic, laboratory screening of key body systems, instrumental, functional diagnostics, survey of the patient according to 60 key parameters of drug tolerance, pharmacogenetic method. Statistical data processing was carried out using variance analysis - One way ANOVA & LSD test. The intergroup reliability of the difference in quantitative values was calculated by % - according to the χ2 criterion. Indicators were evaluated in four comparison groups: Rivoroxaban, Dabigatran, Warfarin group with the presence of a genetic mutation of polymorphic alleles of SYP2C9 (SYP2C9*2, SYP2C9*3), which were associated with a slower metabolism of Warfarin and a higher frequency of hemorrhagic complications; and Warfarin group without mutations. Unfortunately, about 2% of patients have bleeding on the background of the use of 2 or more different anticoagulants in a separate period of time. And about 2.5% have ischemic complications on the background of their admission. From 0.25% to 1% die from complications of such therapy. Among other serious complications, there were complaints about the functioning of the digestive system (dysfunction of the pancreas, liver, biliary tract), nervous system, and kidneys. These complaints were present in all groups, but prevailed in the Warfarin group with an existing mutation, probably due to the slowing of the elimination of drugs metabolized by cytochromes CYP2C9, CYP3A4 or greater influence of interaction with P-glycoprotein (due to interaction with digoxin and statins). This requires additional study in order to optimize ways of correcting unwanted reactions in cariological patients. It is obvious that promising genetic research should also be more widely implemented in medical practice
Доп.точки доступа:
Яковлева, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Panibratiuk, O. A.
Warfarin therapy in patients with coronary heart disease and atrial fibrillation: drug interactions and genetic sensitivity to warfarin / O. A. Panibratiuk, O. A. Yakovleva // The Ukrainian biochemical journal. - 2020. - Vol. 92, № 3. - P77-85

MeSH-главная:
КОРОНАРНАЯ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY DISEASE (генетика, патофизиология, терапия)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (анализ, терапевтическое применение)
Аннотация: In this research work we examined the effect of various factors on the efficacy and safety of warfarin pharmacotherapy. Particular emphasis was placed on drug interaction in the standardized treatment of patients with coronary heart disease and atrial fibrillation. Since the administration of such drugs as digoxin and statins with warfarin leads to an increase in the blood level of all three drugs (they interact at the level of P-glycoprotein) and warfarin has a narrow therapeutic window, the risk of hemorrhagic complications is increased. For the first time in patients of the Podillya region of Ukraine, the genetic polymorphism of cytochrome CYP2C9 was determined, which is associated with the slow withdrawal of anticoagulant from the bloodstream and the possible risk of bleeding. For safe pharmacotherapy, patients were given significantly different doses of warfarin in all comparison groups, according to the International Normalized Ratiо (INR). For example, in the group with a CYP2C9 mutation present, the dose was 3.08 ± 0.25 mg versus 4.15 ± 0.22 mg in the non-mutation group (P = 0.008). In addition, in patients with genetic polymorphism of detoxification enzymes, significantly more bleeding events (light or clinically significant; critical organ bleeding) were observed, but among these patients bleeding occurred at an INR of 2.6 (despite the recommendations of the European Society of Cardiology, that the INR can be maintained within 2.0-3.0). Therefore, patients with CYP2C9 mutations require a personalized approach and control of the INR in a safer range (2.0 to 2.5) and consideration of drug interactions
Доп.точки доступа:
Yakovleva, O. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Колесник, М. Ю.
Поширеність алельних варіантів генів VKORC1, CYP2C9 і CYP4F2 серед жителів Запорізької області [Текст] / М. Ю. Колесник, Я. М. Михайловський // Актуал. питання фармац. і мед. науки та практики. - 2019. - Том 12, N 1. - С. 53-58

MeSH-главная:
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ВАРФАРИН -- WARFARIN (метаболизм, терапевтическое применение)
ГЕНОТИП -- GENOTYPE
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
Аннотация: Мета роботи – встановити частоту поширення алельних варіантів генів VKORC1, CYP2C9 та CYP4F2 серед жителів Запорізької області. Матеріали та методи. Обстежили 94 особи віком 56 (47; 62) років (23 чоловіки, 71 жінка), які проходили профілактичний огляд у діагностичному центрі «Здоров’я» на базі ННМЦ «Університетська клініка» Запорізького державного медичного університету. Методом полімеразної ланцюгової реакції досліджено поліморфізм генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1. Результати. Встановили, що у жителів області частота виявлення генотипів за поліморфним варіантом гена CYP2C9*2 становить: C/C – 80,9 %, C/T – 19,1 %, T/T – не виявлено; гена CYP2C9*3: A/A – 89,0 %, A/C – 11,0 %, C/C – не виявлено; гена CYP4F2: C/C – 50,0 %, C/T – 40,4 %, T/T – 9,6 %; гена VКORC1: G/G – 40,4 %, G/A – 49,0 %, A/A – 10,6 %. Визначили, що частота реєстрації поліморфних варіантів генів CYP2C9, CYP4F2, VКORC1 варіює в різних географічних регіонах, що обґрунтовує доцільність визначення цих генотипів для кожної популяції. Висновки. Перспективною є імплементація фармакогенетичного тестування для підбору дози варфарину, враховуючи поліморфізм генів, що впливають на його метаболізм.
Доп.точки доступа:
Михайловський, Я. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Скирденко, Ю. П.
Новые подходы к индивидуализированному выбору пероральных антикоагулянтов у больных фибрилляцией предсердий [Текст] = New Approaches to Individualized Choice of Oral Anticoagulants in Patients with Atrial Fibrillation / Ю. П. Скирденко, Н. А. Николаев // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 1. - С. 58-64. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (анализ, терапевтическое применение)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов, физиология)
ПИЩЕВЫЕ ПРЕДПОЧТЕНИЯ -- FOOD PREFERENCES (действие лекарственных препаратов, физиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВАРФАРИН -- WARFARIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Цель. Оценить приверженность к лечению, мутации системы гемостаза и пищевые предпочтения в качестве предикторов выбора оптимальной антикоагулянтной терапии больных фибрилляцией предсердий (ФП). Материал и методы. У 142 больных ФП количественно оценили приверженность к лечению, полиморфность генов CYP2C9 и VKORC1 и структуру пищевых предпочтений. Результаты. Среди больных ФП преобладают лица с недостаточной приверженностью к лечению, при этом ведущим неблагоприятным фактором являлась низкая приверженность к медицинскому сопровождению, с которой непосредственно связана частота осложнений и неэффективности антикоагулянтной терапии. Выявленная в исследуемой выборке очень высокая распространенность мутаций генов CYP2C9 и VKORC1 (более 2,3 на 1 респондента), делает нерациональным скрининговое фармакогенетическое тестирование, и для Омского региона является самостоятельным фактором риска. Употребление населением пищевых продуктов, способных влиять на антикоагулянтную терапию варфарином, не имеет выраженных региональных особенностей, и значимо не различается у респондентов без ФП и с ФП (99,2±41,9 против 100,8±38,6 балл; р=0,82), а у последних - как принимающих, так и не принимающих варфарин (85,4±47,0 против 1 07,3±42,1 балл; р=0,9). Заключение. Индивидуализированный выбор антикоагулянта у больных ФП рационально основывать на структурированной количественной оценке приверженности к лечению. При выявленной низкой приверженности к лечению и выборе в качестве антикоагулянта варфарина безопасность его применения должна быть подтверждена исследованием фармакогенетического статуса и/или пищевых предпочтений пациента
Доп.точки доступа:
Николаев, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Анализ соблюдения клинических рекомендаций по антикоагулянтной терапии у пациентов стационара [Текст] = Physician’s Adherence to Clinical Guidelines for in-Hospital Anticoagulant Prescribing / А. А. Чернов [та ін.] // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 4. - С. 501-508. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ГОСПИТАЛИЗИРОВАННЫЕ БОЛЬНЫЕ -- INPATIENTS
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (фармакология)
ГЕПАРИН -- HEPARIN (фармакология)
Аннотация: Антикоагулянты (АК) являются лекарственными средствами (ЛС) высокого риска причинения вреда пациенту. Безопасность применения АК во многом зависит от соблюдения врачами клинических руководств и инструкций по медицинскому применению ЛС. Цель. Проанализировать выполнение врачами стационара клинических рекомендаций и инструкций по медицинскому применению АК у пациентов с фибрилляцией предсердий (ФП) и тромбозом глубоких вен (ТГВ). Материал и методы. В ретроспективное когортное исследование включено 100 пациентов с ФП или ТГВ, пролеченных в 2016-2017 гг в многопрофильном стационаре г. Москвы. С помощью системы поддержки принятия решения (СППР) лекарственные назначения в историях болезни сопоставлялись с клиническими руководствами и инструкциями по медицинскому применению АК для выявления отклонений от рекомендаций по назначению АК (соблюдение показаний/противопоказаний и режима дозирования АК). Результаты. Из 50 пациентов с ФП антикоагулянтная терапия в стационаре была назначена 43 (86%) пациентам, включая 20 (46,5%) назначений прямых оральных антикоагулянтов (ПОАК), 17 (39,5%) варфарина и 6 (14%) - низкомолекулярных гепаринов (НМГ). Для пациентов с ТГВ структура назначений АК в качестве основной терапии составила: 39,5% ПОАК, 33,5% НМГ и 27% варфарин. Уровень приверженности врачей рекомендациям по назначению АК пациентам с ФП и ТГВ (соблюдение показаний и противопоказаний) был равен 88%. При несоблюдении рекомендаций по назначению АК частота нежелательных лекарственных событий была статистически значимо выше, чем при соблюдении рекомендаций (34% против 11%, соответственно; отношение шансов (ОШ) 3,9; 95% доверительный интервал (ДИ) 0,9-15,3; p=0,045). Врачи соблюдали рекомендации по режиму дозирования АК в 63,5% случаях. При несоблюдении рекомендаций по дозированию АК прямые затраты в стационаре на терапию АК были статистически значимо выше, чем при соблюдении: 4,04 тыс руб (интерквартильный размах, interquartile range, IQR=7,501 тыс руб) против 1,13 тыс руб (IQR=5,911 тыс руб), соответственно; p=0,02. Заключение. Несоблюдение клинических рекомендаций и инструкций по медицинскому применению АК может повышать риск развития нежелательных лекарственных событий и увеличивать стоимость антикоагулянтной терапии. СППР является перспективным инструментом как для клинического аудита антикоагулянтной терапии, так и для повышения приверженности врачей клиническим рекомендациям при назначении АК пациентам с ФП и ТГВ
Background. Anticoagulants (AC) are the high-risk drugs. Their safety closely depends on physician’s compliance with clinical practice guidelines (CPG) and summary of product characteristics (SmPC). Aim. To analyze the physician’s compliance with CPG and SmPC for AC prescribing for patients with atrial fibrillation (AF) and deep vein thrombosis (DVT). Material and methods. The study comprised a retrospective review of electronic medical records (EMR) for 50 patients with AF and 50 patients with DVT admitted to general hospital in Moscow during the 2016-2017 period. Via clinical decision support system (CDSS) actual AC prescriptions in EMR were compared with recommendations from relevant CPG and SmPC to analyze deviations in AC indications/contraindications and dosing. Results. ACs were prescribed for 43 (86%) AF patients, including warfarin (39.5%), direct oral anticoagulants (DOAC) (46.5%) and low-molecular weight heparin (LMWH) (14%). The structure of AC in-hospital therapy for DVT patients (excluding initial therapy) was the following: 39.5% DOAC, 33.5% LMWH and 27% warfarin. The cumulative rate of physician’s compliance with AC prescribing recommendations for AF/DVT patients was 88%. The rate of adverse drug events (ADE) in «non-adherent» group was significantly higher than in «adherent» one (34% vs 11%, respectively, OR=3.9; 95%CI 0.9-15.3; p=0.045). Cumulative compliance with AC dosing recommendations was 63.5 %. In «non-adherent» group direct cost for inpatient AC therapy was significantly higher than in «adherent» group 4041 rubles (interquartile range, IQR=7501 rubles) vs 1134 rubles (IQR=591 1 rubles), respectively; p=0.02. Conclusion. Physician’s noncompliance with CPG and SmPC can increase the risk of ADE and direct costs of AC therapy. The CDSS can be a useful tool both for clinical audit and for improving physician’s adherence to recommended AC therapy
Доп.точки доступа:
Чернов, А. А.
Клейменова, Е. Б.
Сычев, Д. А.
Яшина, Л. П.
Нигматкулова, М. Д.
Отделенов, В. А.
Пающик, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Колесник, М. Ю.
Взаємозв’язок поліморфізму генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 з розвитком геморагічних ускладнень при терапії варфарином у хворих з фібриляцією передсердь: результати одноцентрового річного спостереження [Текст] / М. Ю. Колесник, О. М. Камишний, Я. М. Михайловський // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 1. - С. 54-59

Рубрики: Варфарин

MeSH-главная:
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC (действие лекарственных препаратов)
ГЕМОРРАГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- HEMORRHAGIC DISORDERS
Аннотация: Мета – дослідити ефективність та безпечність терапії варфарином у хворих з фібриляцією передсердь (ФП) протягом року в умовах антикоагулянтного кабінету, виявити частоту поліморфізму генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1 та встановити їх потенційний взаємозв’язок з розвитком геморагічних ускладнень у мешканців Запорізької області. Обстежено 41 хворого з ФП (середній вік – (68,2±1,2) року, чоловіків – 19, жінок – 22), які після призначення варфарину перебували під амбулаторним спостереженням протягом року в антикоагулянтному кабінеті на базі ННМЦ «Університетська клініка ЗДМУ». Методом полімеразної ланцюгової реакції досліджено поліморфізм генів CYP2C9, CYP4F2, VKORC1. Протягом року геморагічні ускладнення (малі кровотечі) виникли у 22 (53,66 %) хворих з ФП, що отримували терапію варфарином. Кровотечі спостерігалися статистично значуще частіше у групі хворих з мутацією гена VКORC1: 69,5 проти 37,5 % без мутації (χ2=5,331; Р0,05). Встановлено, що відносний ризик виникнення кровотеч при терапії варфарином у хворих з мутацією гена VКORC1 становить 1,97 (95 % довірчий інтервал – 1,039; 3,751; Р0,05). Тривала терапія варфарином в умовах антикоагулянтного кабінету є ефективною щодо профілактики тромбоемболічних ускладнень у хворих з фібриляцією передсердь, що підтверджується відсутністю їх розвитку протягом року спостереження. За умови постійного динамічного спостереження в антикоагулянтному кабінеті терапія варфарином безпечна щодо виникнення великих кровотеч. З іншого боку, малі кровотечі є частим ускладненням тривалої терапії варфарином (понад 50 % пацієнтів), проте вони не потребують відміни препарату. Найчастіший вид малих кровотеч – підшкірні гематоми. Поліморфізм гена VKORC1 пов’язаний з підвищеною частотою геморагічних ускладнень у хворих з ФП при терапії варфарином, що свідчить про актуальність персоналізованого підходу до підбору дози варфарину з використанням фармакогенетичного тестування
Доп.точки доступа:
Камишний, О. М.
Михайловський, Я. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Контроль показателя международного нормализованного отношения на фоне терапии варфарином у больных с фибрилляцией предсердий в амбулаторной и госпитальной практике (данные регистров РЕКВАЗА) [Текст] = The Control of International Normalised Ratio in Patients with Atrial Fibrillation Treated with Warfarin in Outpatient and Hospital Settings: Data from RECVASA Registries / М. М. Лукьянов [та ін.] // Рациональная фармакотерапия в кардиологии. - 2018. - Том 14, N 1. - С. 40-46. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION (лекарственная терапия, патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
КЛИНИЧЕСКАЯ ЛАБОРАТОРИЯ, ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- CLINICAL LABORATORY INFORMATION SYSTEMS (организация и управление, тенденции)
Аннотация: Цель. В рамках регистров РЕКВАЗА оценить у больных с фибрилляцией предсердий (ФП), получающих антикоагулянтную терапию варфарином, наличие данных о показателе международного нормализованного отношения (МНО) и достижении его целевых значений в амбулаторной и госпитальной практике. Материал и методы. В рамках амбулаторных регистров РЕКВАЗА (Рязань) и РЕКВАЗА ФП - Ярославль, а также госпитальных регистров РЕКВАЗА ФП (Москва, Курск, Тула) у 817 больных с ФП и назначенной антикоагулянтной терапией варфарином (46,9% мужчин, возраст 68,5±9,6 лет) проанализированы данные о наличии контроля показателя МНО и частоте достижения его целевых значений на амбулаторном и госпитальном этапах. Результаты. Показатель МНО определялся у 689 (84,3%) из 817 пациентов. На фоне терапии варфарином значения МНО контролировались в амбулаторных регистрах РЕКВАЗА (Рязань) и РЕКВАЗА ФП - Ярославль у 73,7% и 77,7% больных, соответственно, а в госпитальных регистрах РЕКВАЗА ФП - у 95,8% (Москва), у 81,3% (Тула) и 93,5% (Курск). Целевой уровень МНО (2,0-3,0) был достигнут лишь у меньшинства пациентов с ФП на фоне лечения варфарином: в Рязани - в 26,3% случаев; Ярославле - в 38,3%; Курске - в 34,8%; Москве - в 39,5%; Туле - в 26,3%. По данным госпитальных регистров контроль МНО на фоне терапии варфарином у больных с ФП статистически значимо чаще (p0,05) проводился на госпитальном этапе по сравнению с догоспитальным (в Курске - в 2,3 раза чаще, в Москве - в 2,6 раза, в Туле - в 1,8 раза). Целевой уровень МНО в стационаре достигался статистически значимо чаще (p0,05), чем до госпитализации (Москва и Курск), однако не было значимых различий в регистре РЕКВАЗА ФП - Тула (p
Доп.точки доступа:
Лукьянов, М. М.
Марцевич, С. Ю.
Якушин, С. С.
Воробьев, А. Н.
Переверзева, К. Г.
Загребельный, А. В.
Якусевич, В. Вал.
Якусевич, В. Вл.
Гомова, Т. А.
Валиахметов, М. Н.
Михин, В. П.
Масленникова, Ю. В.
Бичурина, М. А.
Мацкевич, Л. А.
Белова, Е. Н.
Кляшторный, В. Г.
Кудряшов, Е. В.
Деев, А. Д.
Драпкина, О. М.
Бойцов, С. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Особливості амбулаторного лікування хворих з тромбозом глибоких вен нижніх кінцівок [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Харківська хірургічна школа. - 2018. - N 5/6. - С. 134-136

MeSH-главная:
ТРОМБОЗ -- THROMBOSIS (лекарственная терапия, хирургия)
ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (лекарственная терапия, хирургия)
КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, хирургия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
ГЕПАРИН НИЗКОМОЛЕКУЛЯРНЫЙ -- HEPARIN, LOW-MOLECULAR-WEIGHT (терапевтическое применение)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (терапевтическое применение)
ВИТАМИН K -- VITAMIN K (антагонисты и ингибиторы, терапевтическое применение)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (терапевтическое применение)
ДИОСМИН -- DIOSMIN (терапевтическое применение)
ГЕСПЕРИДИН -- HESPERIDIN (терапевтическое применение)
Аннотация: У роботі вивчені результати амбулаторного лікування хворих з тромбозом глибоких вен (ТГВ) нижніх кінцівок із І застосуванням антикоагулянтної терапії (АКТ). На підставі І аналізу результатів хірургічного лікування ТГВ доведена клінічна ефективність та безпека амбулаторного лікування цієї І категорії пацієнтів.
Доп.точки доступа:
Бойко, В. В.
Прасол, В. О.
Оклей, Д. В.
Тарабан, І. А.
Мішеніна, К. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Досвід імплантації лівошлуночкового електрода для ресинхронізаційної терапії із застосуванням пункції міжшлуночкової перегородки в пацієнта із серцевою недостатністю [Текст] = Experience of implantation of the left ventricular electrode by means of interventricular septum puncture for resynchronization therapy in a patient with heart failure / Б. Б. Кравчук [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2018. - N 4. - С. 42-46. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (хирургия)
СЕРДЦА РЕСИНХРОНИЗАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- CARDIAC RESYNCHRONIZATION THERAPY (использование)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (терапевтическое применение)
Аннотация: Представлено аналіз клінічного випадку імплантації лівошлуночкового електрода для ресинхронізаційної терапії через пункцію міжшлуночкової перегородки з фіксацією в порожнині лівого шлуночка серця. З огляду на безуспішність спроби завести електрод для проведення стимуляції лівого шлуночка на етапі канюляції гирла коронарного синуса, цю методику використано як альтернативну. Необхідність постійного прийому варфарину на тлі протезованого механічного аортального клапана забезпечила адекватну гіпокоагуляцію та відсутність клінічних ознак тромбозу протягом 3 місяців спостереження в післяопераційний період. Використання пункції міжшлуночкової перегородки для імплантації лівошлуночкового електрода - безпечна та дієва альтернатива в пацієнтів з ускладненим або неможливим хірургічним доступом до венозної системи серця
The clinical case of implantation of the left ventricular electrode for resynchronization therapy through a puncture of the interventricular septum with fixation in the cavity of the left ventricle is presented. Due to unsuccessful attempts to introduce an electrode for stimulation of the left ventricle at the stage of cannulation of the coronary sinus, this technique is used as an alternative. The necessity of continuous administration of warfarin against the background of the prosthetic mechanical aortic valve provided adequate hypocoagulation and absence of clinical signs of thrombosis during the three-month follow-up period in the postoperative period. The use of a puncture of the interventricular septum for implantation of the left ventricular electrode is a safe and effective alternative in patients with complicated or impossible surgical access to the venous system of the heart
Доп.точки доступа:
Кравчук, Б. Б.
Карпенко, Ю. І.
Петканич, М. М.
Парацій, О. З.
Якушев, А. В.
Малярчук, Р. Г.
Шаповалова, В. В.
Сичик, М. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Бабляк, С. Д.
Досвід антикоагулянтної терапії у пацієнтів з тромбоемболією легеневих артерій [Текст] / С. Д. Бабляк, Ю. С. Рудик, А. Ф. Файник // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 1. - С. 64-71

Рубрики: Дабигатран

MeSH-главная:
ЛЕГОЧНАЯ ЭМБОЛИЯ -- PULMONARY EMBOLISM (диагностика, лекарственная терапия, профилактика и контроль)
ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY (действие лекарственных препаратов, патология)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
ВАРФАРИН -- WARFARIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: Мета роботи — порівняльний аналіз застосування двох антикоагулянтів — дабігатрану і варфарину з метою лікування тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА). Досліджено демографічні та клінічні особливості пацієнтів двох груп, оцінено клінічну вірогідність даної патології згідно оригінальної версії Женевської шкали, стратифіковано ризики залежно від симптомів клінічного перебігу та частоти поширеності окремих факторів. Також спрогнозовано оцінку ризику кровотеч, виявлено частоту небажаних побічних ефектів та нових серйозних серцево-судинних ускладнень залежно від обраного антикоагулянту. Запропоновано комплексний профілактичний підхід з використанням діагностичних шкал HAS-BLED та ATRIA Bleeding Risk Score з метою зниження ризику кровотеч на фоні антикоагулянтної терапії у пацієнтів з ТЕЛА
Доп.точки доступа:
Рудик, Ю. С.
Файник, А. Ф.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)