Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (11)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Вертлужная впадина<.>)

Общее количество найденных документов : 34
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-34

Вирва, О. Є.
Сучасні тенденції в лікуванні переломів кульшової западини (огляд літератури) [Текст] / О. Є. Вирва, Д. Б. Ватаманіца // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 83-91. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, классификация, рентгенография, терапия, хирургия)
ОБЗОР -- REVIEW
Аннотация: Переломи кульшової западини відомі своїми наслідками, що порушують функцію кульшового суглоба та призводять до інвалідизації в 73–88 % випадків. Саме тому вибір оптимальної лікувальної тактики залишається відкритим питанням. Мета огляду. Виділити основні клініко-анатомічні характеристики травматичних ушкоджень кульшового суглоба, особливості діагностики, які впливають на вибір лікувальної тактики, оцінити ефективність відомих способів лікування переломів кульшової западини та перспективи подальших досліджень. Методи. Проаналізовано рандомізовані дослідження, які відображають результати лікування пацієнтів із переломами кульшової западини залежно від його способу. Пошук літератури здійснено в базі даних PubMed Central. Результати. Кульшовий суглоб — складна двокомпонентна шарнірна система. Ураження всіх елементів суглоба під час травми створює умови для розвитку широкого спектра ускладнень і вторинних змін, урахувати які необхідно під час планування лікування. Перелом кульшової западини є внутрішньосуглобовим ушкодженням, під час діагностики якого вирішальну роль відіграють методи візуалізації. Лікування на сьогодні здійснюють консервативним і хірургічним способами. Останній можна поділити на два напрями — остеосинтез та ендопротезування. Анатомічна репозиція та стабільна фіксація фрагментів здебільшого є запорукою задовільного функціонального результату, проте розвиток післятравматичних змін у суглобі може призвести до повторних хірургічних втручань і, урешті, тотального ендопротезування. Останніми роками первинне ендопротезування успішно застосовують для лікування переломів кульшової западини, що дає змогу скоротити час перебування хворого в стаціонарі та період реабілітації, уникнути вторинних дегенеративних змін у суглобі. Висновки. Первинне ендопротезування — ефективний лікувальний захід, проте, технічні аспекти надійної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза недостатньо обґрунтовані та висвітлені в сучасній літературі й становлять значний дослідницький інтерес
Доп.точки доступа:
Ватаманіца, Д. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Труфанов, І. І.
Оперативне лікування переломів вертлюгової западини [Текст] = Surgical treatment of acetabular fractures / І. І. Труфанов // Травма. - 2021. - Т. 22, № 4. - С. 50-55. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (хирургия)
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (осложнения, хирургия)
ТРАВМА МНОЖЕСТВЕННАЯ -- MULTIPLE TRAUMA (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, кровь, реабилитация)
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION (иммунология)
ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: Переломи вертлюгової западини — це тяжкі внутрішньосуглобові пошкодження, які потребують анатомічної репозиції та ранньої функції, однак вони дуже часто ускладнюються дегенеративними змінами як самої вертлюгової западини, так і голівки стегнової кістки, що призводить до розвитку посттравматичного коксартрозу. Мета — дослідження клінічної ефективності оперативного лікування та післяопераційного ведення хворих із використанням автологічної плазми, збагаченої тромбоцитами, у постраждалих із переломами вертлюгової западини. Матеріали та методи. У період із 2017 по 2019 р. у КНП «Міська лікарня швидкої та медичної допомоги м. Запоріжжя» ЗМР та КНП «Міська клінічна лікарня № 9» ЗМР прооперовані 28 хворих із переломами вертлюгової западини різного ступеня. Гендерний склад: чоловіки — 22 (78,57 %), жінки — 6 (21,43 %), середній вік яких становив 46,64 ± 2,21 року при 95% довірчому інтервалі (42,31–50,96). У 19 постраждалих (67,86 %) відзначені дорожньо-транспортні травми, у 7 (25 %) — побутові, у 2 (7,14 %) — виробничі. Результати. В основній групі пацієнтів, в лікуванні яких використовували плазму, збагачену тромбоцитами, рентгенологічно видиме зрощення ключової травмованої зони через 8 тижнів настало в 10 осіб (83,4 %). У 1 пацієнта (8,3 %) зрощення настало через 12 та ще в 1 (8,3 %) — через 16 тижнів після операції. У контрольній групі зрощення на 8-му тижні виявлено в 14 пацієнтів (60,87 %), у 8 (34,78 %) — на 16-му тижні. З огляду на загальне відновлення організму в основній групі активізація та соціальна адаптація хворих настала на 2–3 тижні раніше. Оцінку проводили рентгенологічно та за критеріями функціонального відновлення
Acetabular fractures are severe intra-articular injuries that require anatomical reposition and early function, but they are often complicated by degenerative changes in both the acetabulum and the femoral head, leading to the development of post-traumatic coxarthrosis. The purpose was to study the clinical effectiveness of surgical treatment and postoperative management of patients using autologous platelet-rich plasma in patients with fractures of the acetabulum. Materials and methods. Twenty-eight patients with acetabular fractures of various degrees were operated at the City Emergency Hospital of Zaporizhzhia and the Municipal Clinical Hospital No 9 from 2017 to 2019. Gender composition: 22 men (78.57 %), 6 women (21.43 %), average age 46.64 ± 2.21 years, with a 95% confidence interval 42.31–50.96. Nineteen victims (67.86 %) had road traffic injuries, 7 (25 %) domestic injuries, and 2 (7.14 %) had industrial injuries. Results. In the main group of patients treated with platelet-rich plasma, radiologically visible adhesion of the injured area after 8 weeks occurred in 10 people (83.4 %). In one person (8.3 %), the adhesion occurred after 12, and in another (8.3 %) — 16 weeks after surgery. In the control group, adhesions at 8th week were registered in 14 patients (60.87 %), in 8 (34.78 %) — at 16th week. Given the general recovery of the body in the main group, the activation and social adaptation of patients occurred 2–3 weeks earlier. The assessment was performed radiologically and by the criteria of functional recovery
Свободных экз. нет

Найти похожие

Застосування ацетабулярного компонента з пористого титану в разі ендопротезування пацієнтів із дефектами стінок кульшової западини [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - С. 55-60. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патология, рентгенография, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА ПРОТЕЗ -- HIP PROSTHESIS
ТИТАН -- TITANIUM
Аннотация: Ендопротезування кульшового суглоба за наявності дефектів кульшової западини є актуальною проблемою сучасної ортопедії, оскільки пов’язано з великою кількістю ускладнень. Мета: оцінити результати застосування ацетабулярного компонента ендопротеза кульшового суглоба з пористого титану в пацієнтів із дефектами кульшової западини різної етіології. Методи: за період з 2016 по 2019 р. 83 пацієнтам (98 суглобів) із дефектами кульшової западини виконано безцементне ендопротезування з використанням ацетабулярного компонента фіксації «press-fit» із пористим покриттям Trabecular Titanium Metal (розмір пор від 600 до 800 мкм, пористість 80 %, модуль пружності 12,9 ГПа, коефіцієнт тертя 1,08). Середній вік пацієнтів склав 55,7 року (від 34 до 80); 28 чоловіків і 55 жінок. Індекс маси тіла в середньому 28,6. Оцінювали дефекти стінок кульшової западини згідно з класифікацією D’Antonio. У всіх випадках використаний латеральний доступ до кульшового суглобі, ацетабулярний компонент ендопротеза встановлений в анатомічному положенні з відновленням центра ротації суглоба. У 9 випадках виконано реконструкцію з використанням структурних автотрансплантатів, 87 — спонгіозних автотрансплантатів, 2 — комбінації цих методів. Результати: середні терміни спостереження за хворими становили 23 міс. Функціональний стан кульшового суглоба за шкалою Harris підвищився в середньому від 37 до 89 балів. Рентгенологічних ознак нестабільності компонентів ендопротеза не виявлено. У всіх пацієнтів визначено повну перебудову автотрансплантатів після ендопротезування. Висновки: використання ацетабулярного компонента фіксації «press-fit» із пористого титану в разі ендопротезування кульшового суглоба в умовах дефектів стінок кульшової западини дозволило отримати позитивні клінічні результати лікування в ранні терміни спостереження
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Бондаренко, С. Є.
Денисенко, С. А.
Баднауі, А. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Прудніков, Ю. В.
Ретроспективне порівняльне дослідження хірургічного лікування пацієнтів із переломами задньої стінки кульшової западини [Текст] / Ю. В. Прудніков, В. Г. Клімовицький, С. Є. Бондаренко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 2. - С. 24-32. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Розроблення нових малоінвазивних і малотравматичних доступів для лікування переломів стінок кульшової западини є пріоритетним напрямом сучасної ортопедії. Мета: порівняти результати хірургічного лікування пацієнтів із переломами задньої стінки кульшової западини за умов використання доступу Кохера–Лангенбека і розробленого малотравматичного доступу. Методи: проведено ретроспективне порівняльне дослідження результатів лікування 72 хворих із переломами задньої стінки кульшової западини. До контрольної групи увійшли 38 осіб, яких оперували традиційним способом із використанням доступу Кохера–Лангенбека, в основну — 34 пацієнти, у яких застосований розроблений малоінвазивний доступ. Комплексне оцінювання результатів лікування включало аналіз біоелектричної активності м’язів (метод електроміографії), периферичного кровообігу (реовазографія), функціонального стану кульшового суглоба пацієнта за шкалою Harris через 8 і 12 міс., кількості післяопераційних ускладнень через рік після хірургічного втручання. Результати: використання запропонованого малоінвазивного доступу меншою мірою порушує функціональну активність м’язів тазового пояса, а саме — великого сідничного та прямої порції чотириголового м’яза стегна, ніж традиційний спосіб із використанням доступу Кохера–Лангенбека через рік після операції. За даними реовазографії виявлено тенденцію до швидшого відновлення периферичного кровообігу в пацієнтів основної групи порівняно з контрольною. Функціональний стан кульшового суглоба за шкалою Harris через рік після операції становив у середньому в основній групі (86,6 ± 15,9) балу проти (65,2 ± 20,4) у контрольній, а кількість ускладнень — 50 % проти 71 % відповідно. Висновки: отримані результати дають змогу рекомендувати розроблений малоінвазивний доступ лікування ушкоджень задньої стінки кульшової западини до широкого використання
Доп.точки доступа:
Клімовицький, В. Г.
Бондаренко, С. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Кісткова алопластика в разі ревізійного ендопротезування кульшового суглоба за умов асептичної нестабільності ацетабулярного компонента [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP
ПРОТЕЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- PROSTHESIS FAILURE
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (хирургия)
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION (методы)
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ РЕВИЗИОННАЯ -- SECOND-LOOK SURGERY (методы)
Аннотация: Втрата кісткової тканини та значні дефекти кульшової западини залишаються однією з основних проблем у разі ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Перспективними для заповнення дефектів кісток можуть бути матеріали на основі алогенної кістки після різних видів опрацювання. Мета. Проаналізувати результати реконструкції кульшової западини з використанням кісткових алоімплантатів «ОМС-А» в разі ревізійного ендопротезування. Методи. Вивчено результати обстеження та лікування 57 пацієнтів (33 жінки, 24 чоловіки; вік на момент госпіталізації від 24 до 81 року). Діагноз «Асептична нестабільність компонентів ендопротеза» встановлювали на підставі сукупності клінічних проявів захворювання, даних лабораторних досліджень, рентгенографії, комп’ютерної томографії з 3D-реконструкцією. Відповідно до класифікації W. G. Paprosky дефекти I типу складали найбільшу групу — 25 пацієнтів (44 %), II — 13 (23 %), III — 19 (33 %). Для реконструкції кульшової западини у 21 людини (37 %) використаний кортикально-губчастий гранулят (КГГ), 28 (49 %) — об’ємні кісткові імплантати (ОКІ), 8 (14 %) — комбінація КГГ і ОКІ. Усім пацієнтам проведено ревізійне ендопротезування кульшового суглоба передньолатеральним доступом за Хардінгом. Дефект кульшової западини щільно заповнювали алоімплантатом. Результати. За даними рентгенографії та класифікацією G. A. Gie результати оцінено як добрі у 36 пацієнтів (63 %), задовільні — у 14 (25 %). Проявів інфекції, пов’язаних із використанням алоімплантатів не виявлено. Необхідність повторного хірургічного втручання з метою відновлення кульшової западини виникла в 7 осіб (12 %). Висновки. Клінічна ефективність використання алоімплантатів кісткових «ОМС-А» для реконструкції кульшової западини за класифікацією W. G. Paprosky склала: з дефектом I типу — 92 %; ІI — 92,3 %; ІІІ — 78,9 %
Доп.точки доступа:
Філіпенко, В. А.
Воронцов, П. М.
Гусак, В. С.
Арутюнян, З. А.
Самойлова, К. М.
Сльота, О. М.
Мезенцев, В. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Канзюба, А. І.
Первинна артропластика як метод вибору при лікуванні черезвертлюжних переломів в осіб похилого та старечого віку [Текст] / А. І. Канзюба, В. Г. Климовицький, П. П. Попюрканич // Травма. - 2020. - Том 21, N 5. - С. 26-32. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT (использование)
Аннотация: Первинне ендопротезування застосовується як альтернатива внутрішньому остеосинтезу при остеопоротичних черезвертлюжних переломах у пацієнтів похилого та старечого віку. Існують контраверсійні погляди хірургів на вибір показань, хірургічного доступу, техніку реконструкції вертлюжної ділянки, техніку імплантації стегнового компонента ендопротеза та травматичність операції. Мета роботи — обґрунтувати власний підхід до первинного ендопротезування при вертлюжних переломах в осіб похилого та старечого віку з позиції оцінки найближчих і середнього терміну клініко-функціональних результатів. Матеріали та методи. У період з 2015 по 2019 рік первинна цементна артропластика виконана у 44 пацієнтів. Вік пацієнтів — від 72 до 89 років (середній вік — 77,34 ± 2,10 року). Відповідно до класифікації АО у 13 переломи належали до типу 31-А1, у 25 — 31-А2, у 6 — 31-А3. Перед імплантацією стегнового компонента виконували реконструкцію вертлюжної ділянки з відновленням калькару за власною методикою. Результати. Ми не спостерігали ускладнень, пов’язаних з реконструкцією вертлюжної ділянки та імплантацією ендопротеза. Тривалість хірургічних втручань варіювала від 50 хвилин до 1 години 20 хвилин. Середня інтраопераційна крововтрата становила 280 ± 60 мл. У всіх пацієнтів відновлена опорна та рухова функція пошкодженої кінцівки. Тривалість лікування у відділенні — від 6 до 11 днів (у середньому 8,3 ± 2,6 дня). Клініко-рентгенологічні результати вивчені у 32 (72,72 %) пацієнтів у терміни від 4 до 14 місяців. У всіх відновлена функція ходьби з опорою на пошкоджену кінцівку. При контрольній рентгенографії відмічено репаративні процеси у ділянці реконструкції, задовільну щільність кістки навколо цементної мантії та ніжки ендопротеза. Згідно з опитуванням, відновлена функціональна активність відповідала рівню до травми. Висновки. Загальна оцінка анатомічних і функціональних результатів підтверджує доцільність застосування первинної артропластики як альтернативного методу лікування остеопоротичних вертлюжних переломів
Доп.точки доступа:
Климовицький, В. Г.
Попюрканич, П. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Применение пластины индивидуальной конструкции для остеосинтеза при эндопротезировании тазобедренного сустава у больной с застарелым невправленным трансацетабулярным переломом костей таза [Текст] / А. Н. Косяков [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 96-99. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, рентгенография, хирургия)
ТАЗА КОСТИ -- PELVIC BONES (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (рентгенография, хирургия)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (рентгенография, хирургия, этиология)
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (методы)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы, оборудование)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
МОДЕЛИ АНАТОМИЧЕСКИЕ -- MODELS, ANATOMIC
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Переломы таза относятся к самым тяжелым травмам костно-мышечной системы, которые не всегда своевременно диагностируют, сопровождаются значительным количеством осложнений и неблагоприятных последствий
Pelvic fractures are among the severe injuries of the musculoskeletal system, which are not always diagnosed in a timely manner, they are accompanied by a significant number of complications and adverse effects
Цель: ознакомить читателей с клиническим случаем эндопротезирования тазобедренного сустава и металлоостеосинтеза таза у пациентки с несросшимся трансацетабулярным переломом с неустраненным смещением костей таза и посттравматическим артрозом тазобедренного сустава
Objective: to inform the readers with the clinical case of total hip arthroplasty and pelvic osteosynthesis in a patient with transacetabular fracture with bone fragments displacement and post-traumatic hip joint arthritis
Результаты: у больной после тяжелой ДТП вовремя не диагностирован перелом вертлужной впадины и передней колонны. После оказания первой помощи и стабилизации состояния пострадавшую выписали на амбулаторное лечение с выраженным болевым синдромом. Рентгенограммы тазобедренного сустава выполнены через 3 мес. после травмы. На этапах предоперационного обследования и планирования проведена рентгенография костей таза и мультиспиральная компьютерная томография (КТ). По результатам КТ напечатана пластиковая модель таза для оценки перелома и степени смещения, а также создан индивидуальный имплантат из титанового порошка для остеосинтеза костей таза. Направление проведения винтов и их размер рассчитан индивидуально. Проведено эндопротезирование тазобедренного сустава и остеосинтез костей таза пластиной индивидуальной конструкции с трабекулярной структурой. Дефекты дна вертлужной впадины заполнены аутопластическим материалом из головки бедренной кости. В послеоперационном периоде ограничены нагрузки на прооперированную конечность до консолидации перелома и перестройки костного материала. Через 3 мес. зафиксирована консолидация перелома и восстановление функции
Results: the patient had serious vehicle accident, fracture of the hip and anterior column was not diagnosed in time. After urgent care and stabilizing of the patient, she was discharged into outpatient treatment with severe pain syndrome. Hip joint X-rays were made in 3 months after injury. At preoperative planning we made X-rays of the pelvic and multispiral computed tomography. According to the results of the computed tomography, a plastic model of the pelvis was printed to assess the fracture and degree of displacement. A model was created and an individual implant of titanium powder for pelvic bone osteosynthesis was printed. Direction of screwing and their size are calculated individually. We made hip replacement and the osteosynthesis of the pelvic bones with the individual trabecular structured plate. Defects of the acetabular bottom are filled with autograft from the resected femoral head. In the postoperative period, the weight bearing on the operated limb was limited to the consolidation of the fracture and the restructuring of the bone material. 3 months later consolidation and function restoration were recorded
Выводы: пациентам с переломами таза на этапах предоперационной подготовки выполнения КТ является обязательным. При необходимости можно использовать аддитивные технологии для создания пространственной реконструкции поврежденного сегмента
Conclusions: computed tomography is necessarily in patients with pelvic fractures at preoperative examination. If necessary, additive technologies can be used to create spatial reconstruction of the damaged segment
Доп.точки доступа:
Косяков, А. Н.
Гребенников, К. А.
Милосердов, А. В.
Федин, Е. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Проблеми діагностики та лікування синдрому пахвинного болю у спортсменів [Текст] / О. О. Коструб [та ін.] // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2019. - № 1. - С. 32-41. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ПАХ -- GROIN (патология, патофизиология, повреждения)
БОЛИ -- PAIN
СПОРТСМЕНЫ -- ATHLETES
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
АРТРОСКОПИЯ -- ARTHROSCOPY
Аннотация: У роботі проведений аналіз сучасних проблем діагностики та лікування синдрому пахвинного болю у спортсменів. У результаті проведеного аналізу поглиблено знання про причини розвитку та особливості перебігу синдрому пахвинного болю у спортсменів. Розроблені диференційовані підходи до лікування синдрому пахвинного болю з використанням нових способів консервативного та оперативного лікування із залученням артроскопічної техніки, а також досягнень сучасних біотехнологій, зокрема застосування аутологічної плазми, багатої факторами росту. Це дозволяє підвищити ефективність лікування професійних спортсменів з синдромом пахвинного болю та прискорює їх повернення до спортивної діяльності
The paper analyzes the current problems of diagnosis and treatment of groin pain syndrome in athletes. As a result of the analysis, knowledge of the causes of the development and peculiarities of the groin pain syndrome in athletes was deepened. Differentiated approaches to the treatment of groin pain syndrome have been developed using new methods of conservative and surgical treatment, the use of arthroscopic techniques, as well as the achievements of modern biotechnology, in particular the use of autologous plasma enriched in growth factors. This improves the effectiveness of treatment of professional athletes with groin pain syndrome and accelerates their return to sports activities
Доп.точки доступа:
Коструб, О. О.
Блонський, Р. И.
Котюк, В. В.
Лучко, Р. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Паттерны секторального дефицита вертлужной впадины в условиях диспластического коксартроза [Текст] / А. Е. Лоскутов [и др.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 4. - С. 53-61. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP (использование)
ОСТЕОАРТРИТ ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА -- OSTEOARTHRITIS, HIP (хирургия)
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (патофизиология)
Аннотация: Верификация морфологии секторального дефицита вертлужной впадины (ВВ) при дисплазии является ключевой для прецизионной имплантации ацетабулярного компонента (АК) в ходе тотального эндопротезирования тазобедренного сустава (ТЭТС). Исследования демонстрируют широкую вариабельность дефицита покрытия ВВ вне зависимости от тяжести диспластического коксартроза (ДК). При этом возможности стандартной рентгенографии тазобедренного сустава для надежной оценки его дефицита значительно ограничены, что требует использования надежных методик визуализации. Цель: изучение вариабельности секторального дефицита ВВ и выделение его паттернов в условиях дисплазии; определение связи паттернов с типом ДК по Crowe, фронтальной инклинацией ВВ и объемом движений в суставе. Материалы и методы. Проведено комплексное сравнительное МСКТ-морфометрическое исследование 66 тазобедренных суставов с ДК (Crowe I — 20 (30,3 %), Crowe II — 29 (43,9 %) и Crowe III — 17 (25,8 %)). Оценивались показатели углов переднего (AASA), заднего (PASA), горизонтального (HASA) секторов ВВ; углов Виберга, Шарпа; фронтальной инклинации ВВ в сочетании с визуальной оценкой параметров дефекта на 3D-топограмме; стратификация дефицита согласно тяжести, локализации и выделение его паттернов; корреляция паттернов дефицита с показателями фронтальной инклинации, объема движений пораженного сустава. Результаты. Выделено 7 паттернов секторального дефицита ВВ, выявляемых в различных пропорциях при разных типах ДК (I–III) по Crowe. Тип I по Crowe характеризовался 5 паттернами секторального дефицита с превалированием умеренного передневерхнего (40 %) и умеренного верхнего дефицита (20 %) с утратой покрытия стенок в пределах 30 % от нормы. В подгруппе Crowe II выявлено 6 паттернов дефицита с превалированием тяжелого и умеренного передневерхнего дефицита (48,2 %). Задневерхний дефицит, выявляемый при типах I и II по Crowe (15 и 6,9 % соответственно), является наиболее затруднительным для верификации при помощи рутинной рентгенографии и требует особого внимания при выборе тактики имплантации АК. Тяжелый тотальный дефицит с утратой более 30 % покрытия всех секторов ВВ и тяжелый передневерхний дефицит составляют паттерны подгруппы Crowe III, являясь предикторами высокого риска нестабильности АК. Избыточная антеверсия ВВ ( 20°) коррелировала с дефицитом передневерхней стенки ВВ (r = 0,74, p 0,001), в то время как ретроверсия впадины ( 15°) сочеталась с задневерхней недостаточностью (r
Доп.точки доступа:
Лоскутов, А. Е.
Ковбаса, Е. А.
Олейник, А. Е.
Стрыженый, В. Г.
Губарик, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Поливода, А. Н.
Результаты лечения переломов вертельной области с использованием проксимальной бедренной пластины с угловой стабильностью винтов [Текст] / А. Н. Поливода, Д. С. Чабаненко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 3. - С. 5-9. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМА ИММОБИЛИЗАЦИЯ ВНУТРЕННЯЯ -- FRACTURE FIXATION, INTERNAL (методы)
ОСТЕОСИНТЕЗ, ПЛАСТИНКИ -- BONE PLATES
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: На лечении переломов проксимального отдела бедренной кости постоянно сосредоточено внимание травматологов из-за их значительной распространенности. Последние 10 лет хирурги отдают предпочтение интрамедуллярным техникам, однако накостный остеосинтез пластинами еще достаточно популярен в повседневной практике
Использование проксимальных пластин с угловой стабильностью винтов не всегда эффективно для лечения нестабильных переломов проксимального отдела бедренной кости. Высокая частота разрушения устройств вызвала повторный остеосинтез стержнем PFNA, что свидетельствует о необходимости проведения тщательного предоперационного планирования и выбора способа стабилизации чрезвертельного перелома
Treatment of proximal femoral fractures constantly draw attention of trauma surgeons because of their greater incidence. Last 10 years, shows the prevalence of intramedullary techniques, however plate osteosynthesis with proximal locking plate is still quite common in everyday practice
Usage of proximal plates with angular stability of the screws is not always effective for the treatment of unstable fractures of the proximal femur. The high frequency of unsatisfactory results that required re-osteosynthesis with the PFNA, indicates the need for careful preoperative planning and selection of stabilization method for proximal femoral fracture treatment
Доп.точки доступа:
Чабаненко, Д. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-34

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)