Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (7)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Гастрошизис<.>)
Общее количество найденных документов : 33
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-33 
1.


   
    Природні пологи vs кесарів розтин: вплив на анатомію гастрошизису в новонароджених (33-річний досвід) / О. К. Слєпов [та ін.] // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 5. - С. 15-19


MeSH-главная:
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS
Аннотация: Обґрунтування. Незважаючи на наявність численних досліджень, спрямованих на виявлення оптимального способу розродження при гастрошизисі (ГШ), їхні результати залишаються суперечливими. Тому представлене дослідження сфокусоване на встановленні впливу способу розродження на анатомію ГШ у новонароджених дітей. Мета дослідження: дослідити вплив способу розродження на анатомічні особливості будови ГШ у новонароджених. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток стаціонарних хворих – 135 вагітних і 135 їхніх новонароджених дітей із ГШ, народжених за період від 1987 до 2020 р. Усіх немовлят було розділено на 3 групи. До І групи зараховано малюків, народжених за допомогою кесаревого розтину (n = 80), до ІІ (n = 25) та ІІІ груп (n = 30) – народжених винятково природним шляхом. У дітей із ГШ трьох клінічних груп досліджували такі анатомічні особливості вади: локалізацію та розмір дефекту передньої черевної стінки; зв’язок із черевною порожниною; характер і частоту евентрованих органів. Результати. Величина наскрізного дефекту передньої черевної стінки була достовірно меншою в дітей із ГШ, народжених за допомогою кесаревого розтину (3,02 ± 0,58 см; р 0,01), ніж у народжених природним шляхом (4,17 ± 0,3 см у ІІ групі, 4,7 ± 0,29 см у ІІІ групі). При народженні шляхом кесаревого розтину частота евентрації органів заочеревинного простору була достовірно нижчою (20,0%; р 0,01), ніж після природних пологів (52 і 63,3% у ІІ і ІІІ групах відповідно). Достовірної різниці в частоті евентрації інших органів черевної порожнини, локалізації дефекту та зв’язку з черевною порожниною не встановлено. Рівень доказовості дослідження – ІІІ. Висновки. Спосіб розродження впливає на розмір дефекту передньої черевної стінки та характер і частоту виявлення евентрованих органів черевної порожнини в малюків із ГШ
Доп.точки доступа:
Слєпов, О. К.
Жилка, Н. Я.
Весельський, В. Л.
Скрипченко, Н. Я.
Авраменко, Т. В.
Мигур, М. Ю.
Пономаренко, О. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Основні принципи етіопатогенетичного лікування новонароджених з гастрошизисом [Текст] / О. М. Горбатюк [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 6-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (терапия, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Публікація присвячена проблемним питанням лікування новонароджених з гастрошизисом (ГШ) та високим рівнем інтраабдомінальної гіпертензії в умовах вираженої вісцеро-абдомінальної диспропорції. Мета роботи – на власному клінічному досвіді спостереження та лікування новонароджених з (ГШ) представити сучасний стан даної проблеми на регіональному рівні. Матеріал та методи дослідження. В основу дослідження покладено аналіз обстеження і лікування 29 новонароджених з ГШ. Розподіл хлопчиків і дівчат був майже однаковий – 16 (55,17%) хлопчиків і 13 (44,83%) дівчат. Недоношених – 23 (79,31%) дитини. Комплекс діагностичних заходів включав: клініко-лабораторні дослідження, рентгенологічні методи дослідження (при необхідності - з застосуванням контрастних речовин), ультразвукові дослідження та допплерографія, вимірювання внутрішньочеревного тиску, гістологічні дослідження операційного матеріалу. Результати дослідження. За допомогою пренатального УЗД отримували дородову інформацію про вроджений дефект ПЧС. (ГШ) у плода в більшості випадків діагностують до 20 тижня гестації. У групі досліджуваних нами жінок пренатальне УЗД було проведено у 13 (44,83%) вагітних. Отримано 2 хибних результати дослідження. Рентгенологічне обстеження дитини з (ГШ) необхідне для виявлення кишкової непрохідності, некрозу чи перфорації кишки. Серед досліджуваних нами пацієнтів у 2 клінічних спостереженнях були виявлені атрезії здухвинної кишки. При аналізі показників ВЧТ у хворих з (ГШ) виявлено, що високий рівень внутрішньо-черевної гіпертензії спостерігався у хворих з (ГШ) приблизно у 70% випадків. Це свідчить, що хворі з (ГШ) мають високий ступінь операційно наркозного ризику. Основні лікувальні заходи включають наступні кроки: адекватну передопераційну підготовку, анестезіологічне забезпечення та вибір адекватних периоперативних методик з урахуванням ступеня ІАГ та вісцероабдомінальної диспропорції. У залежності від стану дитини, виду (ГШ) та рівня ІАГ хірургічна тактика відбувалась за такими 2 варіантами: • Первинна радикальна операція. • Етапне хірургічне лікування. Аналізуючи результати дослідження, можна відзначити, що всього після операції померло 8 новонароджених, що склало 27,59% (до 2005 року цей показник був 56-60%). Основними причинами смерті були дихальна недостатність, неонатальний сепсис і несприятливий преморбідний фон (глибока недоношеність, тяжка супутня патологія, множинні вроджені вади розвитку). Висновки. 1. Успіх лікування дітей з (ГШ) залежить від ранньої діагностики патології, яка має бути пренатальною, та усунення суперечностей в тактиці лікування. 2. Перед ушиванням дефекту черевної стінки у новонароджених з (ГШ) необхідно проводити вимірювання ВЧТ, оскільки інтраабдомінальна гіпертензія призводить до суттєвого погіршення механічних властивостей легень, гемодинамічних порушень, олігурії, ішемії кишечника, зниження органної перфузії, що необхідно враховувати при проведенні передопераційної підготовки і анестезіологічному забезпеченні хірургічного втручання у цих пацієнтів. 3. Рівень ІАГ у пацієнтів з (ГШ), який у 68,96% випадків є високим, має бути показом до вибору методу хірургічної корекції вади – відмови від радикальної пластики черевної стінки та переходу до етапного втручання або інших хірургічних методик, які передбачають збільшення обсягу черевної порожнини. 4. Зниження летальності у новонароджених з (ГШ) до 27,59% обумовлено насамперед впровадженням в практику неонатальної хірургії етіопатогенетичних підходів до ранньої діагностики, передопераційного ведення, анестезіологічного забезпечення та хірургічної корекції даної патології.
Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.
Берцун, К. Т.
Рубіна, О. С.
Гомон, Р. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Continuous fentanyl infusion reduces intra-abdominal pressure, postoperative pain and normalizes lungs’ mechanical changes in newborn with viscera-abdominal disproportion in early post-operative period [Text] = Безперервна інфузія фентанілу знижує внутрішньо-черевний тиск, післяопераційний біль і нормалізує механічні зміни у легенях новонароджених з внутрішньо-абдомінальною диспропорцією у ранньому післяопераційному періоді / K. Bercun [та ін.] // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 3. - P16-21. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (диагностика, патофизиология, терапия, хирургия)
ЛЕГКИЕ -- LUNG (действие лекарственных препаратов, кровоснабжение, патология, ультраструктура)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагностика, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL (прием и дозировка, терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: We aimed to study the influence of prolonged administration of fentanyl on postoperative pain, intra­ab­dominal pressure and mechanical lungs’ changes that may happen in neonates in early post­operative period. 30 newborns (in the period from January 2017 to May 2021) with gastroschisis were divided into two groups ac­cordingly to the method of analgesia (14 – morphine hydrochloride; 16 – prolonged infusion of fentanyl). Lungs’ mechanical characteristics, effectiveness of post­operative analgesia, abdominal wall relaxation was studied by monitoring of dynamic compliance (Cdyn), pressure and flow­volume loops, capnography. Apprising analgesia sta­tus, we measured hemodynamic, SаO2, blood level of cortizol, C­reactive protein (CRP), glucose, analyzed post­operative pain syndrome using visual analogue scales (VAS). Intra­abdominal pressure (IAP) was controlled by Cron. For statistic analysis we used Student’s t­test. In the group with morphine, thete was the increase of IAP by 11–12 cm H2O, being stable during some period of time, and also variable levels of pain according to VAS, the in­creasing of CRP from 0.8 ± 0.25 mg/dl by 5 mg/dl, cortisol by 674.4 nmol/l, and blood glucosae rate – 7.4 mmol/l. Periods with high traumatic effects and poor analgesia (morphine group) reasoned the increasing IAP, step by step dynamic compliance decreasing in 3.4 times, resistance increasing in 2.42 times and PIP rising till 22 cm H2O. Di­rect correlation between IAP increase and lungs’ mechanical changes took place. The study has demonstrated that prolonged administration of fentanyl prevented high increase of IAP, CRP, levels of glucose and cortizol and changes of VAS data, lungs’ mechanical characteristics
У дослідженні вивчається вплив континуаль­ної інфузії фентанілу на післяопераційний біль, вну­трішньочеревний тиск і механічні зміни в легенях, які можуть виникнути у новонароджених у ранньому піс­ляопераційному періоді. За методом знеболення 30 но­вонароджених (січень 2017 – травень 2021 г.) з га­строшизисом були розділені на дві групи (14­ти було призначено морфіну гідрохлорид; 16­ти – континуаль­на інфузія фентанілу). Механічні характеристики ле­гень, ефективність післяопераційної аналгезії, релак­сації черевної стінки вивчалися шляхом моніторингу динамічного комплаєнсу, петель тиску і петель пото­ку­об’єму, капнографії. Для оцінки якості знеболюван­ня вимірювалися параметри гемодинаміки, сатурація кисню в крові, рівень кортизолу, С­реактивного білка, глюкози, проводилася оцінка післяопераційного больо­вого синдрому за допомогою візуальних аналогових шкал. Внутрішньочеревний тиск (IAP) контролювався за допомогою Cron. Для статистичного аналізу ви­користовувався t­критерій Стьюдента. У групі паці­єнтів, які отримували морфін, відзначалося збільшен­ня IAP на 11–12 см H2O, рівня кортизолу та глюкози в крові. Ці ефекти були пов’язані з травматичністю операції і недостатньою анальгезією, що стало при­чиною збільшення IAP, поступового зниження динаміч­ного комплаєнсу, підвищення резистентності легень. Відзначається пряма кореляція між збільшенням IAP та механічними змінами в легенях. Дослідження по­казало, що застосування континуальної інфузії фен­танілу запобігає всім перерахованим вище небажаним ефектам
Доп.точки доступа:
Bercun, K.
Nazarchuk, O.
Dobrovanov, O.
Surkov, D.
Vidiscak, V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Інтенсивна терапія хворих із гастрошизисом та омфалоцеле залежно від ступеня синдрому інтраабдомінальної гіпертензії / О. М. Горбатюк [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 91. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (хирургия)
ГРЫЖА ПУПОЧНАЯ -- HERNIA, UMBILICAL (хирургия)
ВНУТРИБРЮШНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ -- INTRA-ABDOMINAL HYPERTENSION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Аннотация: Хірургічні втручання у хворих із гастрошизисом (ГШ) і омфалоцеле (ОЦ) зазвичай проводяться на несприятливому тлі (недоношеність, гіпоксичні ураження, вісцероабдомінальна диспропорція, інтраабдомінальна і легенева гіпертензія тощо), що негативно впливає на перед-, інтра- та післяопераційний перебіг патології і може стати причиною післяопераційних ускладнень (J.E. Baerg, 2016)
Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.
Берцун, К. Т.
Рубіна, О. С.
Гомон, Р. О.
Гомон, Т. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


    Гребініченко, Г. О.
    Порівняння даних комплексного пренатального обстеження при вродженій діафрагмальній килі та вадах розвитку передньої черевної стінки у плода [Текст] = Comparison of data of complex prenatal examination in cases of fetal congenital diaphragmatic hernia and anterior abdominal wall defects / Г. О. Гребініченко // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - N 1. - С. 20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
БРЮШИНА -- PERITONEUM (аномалии)
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (патофизиология, этиология)
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS (использование, тенденции)
СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Аннотация: Мета — порівняти дані комплексного пренатального обстеження і терміни первинного звернення пацієнтів до відділення медицини плода при вродженій діафрагмальній килі, омфалоцеле та гастрошизисі у плода. Пацієнти та методи. Проведено порівняння клініко-анамнестичних даних, результатів ультразвукових досліджень і каріотипування 200 випадків вродженої діафрагмальної кили у плода, 150 випадків омфалоцеле у плода та 152 випадків гастрошизису у плода, які були обстежені у відділенні медицини плода у 2007–2018 рр. Результати. Наймолодший вік вагітних визначено при гастрошизисі у плода (22,6±4,35 року); при омфалоцеле та діафрагмальній килі у плода вік жінок достовірно не відрізнявся (28,2±6,2 і 27,5±5,6 року). У групі з омфалоцеле у плода вагітність достовірно частіше була багатоплідною (8,7%). В усіх трьох групах у повторновагітних жінок визначалася висока частота репродуктивних втрат в анамнезі. Частота супутніх вад розвитку та хромосомних аномалій при омфалоцеле, діафрагмальній килі і гастрошизисі у плода достовірно відрізнялась і становила 41,3% і 23,5%, 21,3% і 3,5%, 12,5% і 0% відповідно. При гастрошизисі реєструвалася достовірно більша частота затримки росту плода (40,1%) і маловоддя (18,4%), при діафрагмальній килі — вища частота багатоводдя (27,5%). Середні терміни первинного звернення були найменшими при омфалоцеле (18,46±7,20), а найбільшими — при діафрагмальній килі у плода (27,37±7,20). Під час аналізу динаміки звернень пацієнток за роками визначено тенденцію до збільшення випадків ранніх звернень при гастрошизисі у плода після 2010 р. та при діафрагмальній килі у 2017–2018 рр. Висновки. Характерними рисами для омфалоцеле були висока частота супутньої структурної і хромосомної патології, а також багатоплодових вагітностей; для гастрошизису — молодший вік вагітних, висока частота затримки росту плода та маловоддя; для діафрагмальної кили — висока частота асоційованих вад розвитку і багатоводдя, помірна частота хромосомних аномалії. Середній термін первинного звернення пацієнток був найменшим, а частка пацієнток, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, — найбільшою при омфалоцеле у плода. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР
Purpose — to compare data of complex prenatal examination and terms of patients' primary referral to the department of fetal medicine in cases of fetal congenital diaphragmatic hernia, omphalocele and gastroschisis. Patients and methods. Comparison of clinical and anamnestic data, results of ultrasound exams and karyotypes in 200 cases of congenital diaphragmatic hernia in the fetus, 150 cases of omphalocele and 152 cases of gastroschisis in the fetus, which were referred to the department of fetal medicine in 2007–2018. Results. The youngest age of pregnant women was found in cases of fetal gastroschisis (22.6±4.35); in fetal omphalocele and diaphragmatic hernia women's age was not significantly different (28.2±6.2 and 27.5±5.6). In the omphalocele group, there was significantly higher rate of multiple pregnancies (8.7%). In all three groups, multigravid women had high rate of reproductive losses. The incidence of associated structural malformations and chromosomal abnormalities in omphalocele, diaphragmatic hernia and gastroschisis in the fetus differed significantly, and amounted to 41.3% and 23.5%, 21.3% and 3.5%, and 12.5% and 0%, respectively. In gastroschisis group there was significantly higher incidence of fetal growth restriction (40.1%) and olygohydramnios (18.4%), in diaphragmatic hernia group — higher rate of polyhydramnios (27.5%). Mean terms of primary referral were lowest in omphalocele group (18.46±7.20) and highest in diaphragmatic hernia (27.37±7.20). Analysis of patients' referral in different years showed tendency for increase of early referrals in fetal gastroschisis group after 2010 and in fetal diaphragmatic hernia group in 2017–2018. Conclusions. Characteristic features in omphalocele group were high incidence of associated structural and chromosomal anomalies, and high rate of multiple pregnancies; for gastroschisis — younger age of pregnant women, high incidence of fetal growth restriction and olygohydramnios; in diaphragmatic hernia group, there was a high rate of associated structural malformations and polyhydramnios, and a moderate level of chromosomal abnormalities. The mean term of the patients' primary referral was lowest, and the proportion of patients who were referred before 22 weeks was highest is cases of omphalocele in the fetus. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local Ethics Committee of this Institute. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies
Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Аналіз даних комплексного пренатального обстеження при гастрошизисі у плода [Текст] / Г. О. Гребініченко [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2019. - № 2. - С. 7-12. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (диагностика, патофизиология, ультрасонография)
ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ -- CONGENITAL, HEREDITARY, AND NEONATAL DISEASES AND ABNORMALITIES (диагностика, ультрасонография)
КАРИОТИП -- KARYOTYPE
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ -- ULTRASONOGRAPHY (использование)
ЦИТОГЕНЕТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- CYTOGENETIC ANALYSIS (использование)
ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
Аннотация: Мета — проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при гастрошизисі у плода. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 152 плодів із гастрошизисом у відділенні медицини плода за 2007-2018 рр. Результати. Середній вік вагітних дорівнював 22,6±4,35 року (діапазон — 15-35 років), 73,68% жінок належали до вікової групи до 25 років. Середній термін первинного звернення вагітних жінок із гастрошизисом у плода до відділення медицини плода становив 23,8±7,0 тиж., частка пацієнтів, що вперше звернулися до 22 тиж. вагітності, дорівнювала 53,3%. Ізольований гастрошизис, без вад розвитку інших систем і органів, діагностувався у 87,5% плодів. Супутня патологія відмічалася у 12,5% випадків: вади розвитку серця, сечостатевої системи, кісткової-м’язової системи, шлунково-кишкового тракту, розщеплення верхньої губи і щелепи, пахова грижа. Каріотип плода визначався у 83 (54,6%) випадках. Затримка росту спостерігалася у 40,1% плодів із гастрошизисом, багатоводдя — у 8,6%, маловоддя — у 18,4%. Антенатальна загибель плода діагностувалася в 3 (1,97%) випадках у ІІ триместрі. Висновки. Середній термін первинного звернення пацієнток із гастрошизисом у плода є незадовільним для своєчасного повного обстеження, спостереження в динаміці та визначення плану ведення вагітності. Найбільш поширеним ускладненням у плодів із гастрошизисом є затримка росту та маловоддя. Частота супутньої структурної патології плодів із гастрошизисом є низькою, при цьому можлива більш пізня маніфестація вад розвитку
Purpose — to analyze results of complex prenatal examination of high risk pregnant women with gastroschisis in the fetus. Patients and methods. A retrospective analysis of data on ultrasound examinations and karyotyping of 152 fetuses as patients with gastroschisis in the Department of Fetal Medicine in 2007-2018. Results. The mean age of women was 22.6±4.35 years (range 15-35), 73.68% of them were less than 25 years old. Mean term of patients’ primary referral was 23.8±7.0 weeks, the proportion of patients referred before 22 weeks of pregnancy was 53.3%. Isolated gastroschisis, without pathology of other systems and organ, was diagnosed in 87.5% of fetuses. Associated malformations were found in 12.5% of cases: structural anomalies of heart, urinary tract, musculoskeletal system, cleft lip and palate, inguinal hernia. Fetal karyotype was obtained in 83 cases (54.6%). Small for gestational age were 40.1% of fetuses with gastroschisis, polyhydramnios was present in 8.6% and olygohydramnios in 18.4% of cases. Fetal death was diagnosed in 3 cases (1.97%) in II trimester. Conclusions. The mean term of primary referral of patients with fetal gastroschisis was unsatisfactory for timely complete examination, follow-up in dynamics, and planning the management of pregnancy. Growth restriction and olygohydramnios were the most common complications in fetuses with gastroschisis. The rate of associated structural anomalies in fetuses with gastroschisis was low, but later manifestation of some malformations is possible. Key words: congenital diaphragmatic hernia, congenital malformations, fetal karyotype
Доп.точки доступа:
Гребініченко, Г. О.
Гордієнко, І. Ю.
Тарапурова, О. М.
Величко, А. В.
Нікітчина, Т. В.
Носко, А. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Вплив стану евентрованих органів при неускладненому гастрошизисі на клінічний перебіг і прогноз цієї вади [Текст] / О. К. Слєпов [та ін.] // Современная педиатрия. - 2018. - № 1. - С. 97-102. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (диагностика, осложнения, смертность, хирургия)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ДЕТИ -- CHILD
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
Доп.точки доступа:
Слєпов, О. К.
Мигур, М. Ю.
Пономаренко, О. П.
Грасюкова, Н. І.
Табачнікова, Є. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Слєпов, О. К.
    Аномалії залишків омфаломезентеріальних судин при гастрошизисі та їх роль у плануванні хірургічної тактики при цій патології / О. К. Слєпов, О. П. Пономаренко, М. Ю. Мигур // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 3. - С. 68-75


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (патофизиология, хирургия)
Аннотация: Мета — виявити частоту необлітерованих омфаломезентеріальних артерій у новонароджених із гастрошизисом, дослідити анатомічні особливості; розробити хірургічну тактику при цій патології. Пацієнти та методи. Проведено ретроспективний аналіз медичних карток 63 новонароджених дітей з гастрошизисом, яким виконано хірургічну корекцію вади за 2006–2018 рр. У дослідження включено 7 новонароджених з гастрошизисом, у яких виявлено залишки необлітерованих омфаломезентеріальних артерій. Результати. Діаметр залишків необлітерованих омфаломезентеріальних артерій варіював від 1 мм до 5 мм (у середньому — 2,4±0,53 мм), а довжина — від 4,0 см до 8,0 см (у середньому — 6,1±0,59 см). Залишки необлітерованих омфаломезентеріальних артерій були представлені сполучнотканинним тяжем, який відходив від кореня брижі здухвинної кишки на відстані від 10 см до 30 см від ілеоцекального кута, перекидався через її протибрижову напівокружність (викликаючи чи не викликаючи її компресію) і фіксувався в ділянці розщепленого пупкового кільця та наскрізного дефекту передньої черевної стінки, проходячи вільно через останній (n=3) або з'єднуючись з його краєм (верхнім або правим), (n=4). Клінічно значущу компресію здухвинної кишки з вираженим (n=1) або помірним (n=1) її стенозом і порушенням прохідності виявлено у 2 новонароджених дітей з гастрошизисом. В інших випадках не виявлено порушення прохідності здухвинної кишки (n=5), хоча в одному з цих випадків була її незначна компресія. Висновки. Необлітеровані омфаломезентеріальні артерії є аномальними судинами жовткового мішка. За нашими даними, вони зустрічаються в 11,1% новонароджених з гастрошизисом і можуть спричинити обструкцію здухвинної кишки компресійного ґенезу, що потребує відповідного лікування
Доп.точки доступа:
Пономаренко, О. П.
Мигур, М. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


   
    Хірургічна корекція гастрошизісу і омфалоцеле у новонароджених з урахуванням ступеня внутрішньочеревного тиску [Текст] / О. М. Горбатюк [и др.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 34-39. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ГАСТРОШИЗИС -- GASTROSCHISIS (хирургия)
ВНУТРИБРЮШНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- INTRA-ABDOMINAL PRESSURE
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Аннотация: Мета – оцінити результати хірургічного лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки. Матеріал і методи. Проаналізовані результати діагностики і лікування 68 новонароджених, з яких з гастрошизісом було 49 пацієнтів, з омфалоцеле – 19 новонароджених. Надані результати вимірювання внутрішньочеревного тиску, рівня SaO2 і показників дихальної функції у 10 пацієнтів з омфалоцеле і 15 пацієнтів з гастрошизісом. Використаний простий метод вимірювання інтраабдомінального тиску за допомогою катетера Фолея в сечовому міхурі. Результати і обговорення. Виявлена пряма залежність між величиною внутрішньочеревної гіпертензії, показниками SaO2 і дихання, а також ступенем вісцеро-абдомінальної диспропорції. Доведено, що при високій внутрішньочеревній гіпертензії у новонароджених з гастрошизісом і омфалоцеле розвивається абдомінальний компартмент-синдром, який негативно впливає на результати хірургічного лікування і який обов’язково необхідно враховувати при визначенні хірургічної тактики у даного контингенту пацієнтів. Висновки. Рівень внутрішньочеревного тиску у новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки має бути показом до вибору тактики лікування і метода хірургічної корекції вади. При високому внутрішньочеревному тиску і вираженій вісцеро-абдомінальній диспропорції операціями вибору мають бути хірургічні методики, що передбачають збільшення об’єму черевної порожнини і усунення можливого абдомінального компартмент-синдрому.
Доп.точки доступа:
Горбатюк, О. М.
Берцун, К. Т.
Паламарчук, Ю. П.
Фомін, О. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Перинатальна діагностика гастрошизису у плодів та новонароджених дітей [Текст] / О. К. Слєпов [та ін.] // Перинатологія та педіатрія. - 2016. - № 2. - С. 70-76. - Библиогр.: с. 75-76

Рубрики: ГАСТРОШИЗИС

   ПЛОД


   ВРОЖДЕННЫЕ, НАСЛЕДСТВЕННЫЕ И НОВОРОЖДЕННЫХ БОЛЕЗНИ И АНОМАЛИИ


   ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА


Доп.точки доступа:
Слєпов, О. К.
Гордієнко, І. Ю.
Весельський, В. Л.
Тарапурова, О. М.
Гребініченко, Г.О.
Сорока, В.П.
Пономаренко, О.П.
Величко, А.В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-33 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)