Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (7)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Геном<.>)
Общее количество найденных документов : 31
Показаны документы с 1 по 20
 1-20    21-31 
1.


    Мельничук, Г. М.
    Цитогенетичні маркери хвороб пародонту [Текст] / Г. М. Мельничук // Современная стоматология. - 2011. - № 1. - С. 47-51

Рубрики: Периодонта болезни--генет

   Геном


   Эпителий--цитол


Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


   
    Молекулярно-генетический "портрет" рака шейки матки [Текст] / О. В. Курмышкина [и др.] // Вопросы онкологии. - 2015. - T. 61, № 5. - С. 828-841


MeSH-главная:
ШЕЙКИ МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE CERVICAL NEOPLASMS (генетика, диагностика)
ЦЕРВИКАЛЬНАЯ ИНТРАЭПИТЕЛИАЛЬНАЯ НЕОПЛАЗИЯ -- CERVICAL INTRAEPITHELIAL NEOPLASIA (генетика, диагностика)
ГЕНОМ -- GENOME
ТРАНСКРИПТОМ -- TRANSCRIPTOME
Доп.точки доступа:
Курмышкина, О. В.
Белова, Л. Л.
Ковчур, П. И.
Бахидзе, Е. В.
Волкова, Т. О.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


   
    Индукция хризотил-асбестом цитогенетических эффектов в мезотелии крыс in vitro и in vivo [Текст] / Л. Н. Пылев [и др.] // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2014. - № 2. - С. 97-100 . - ISSN 0016-9900


MeSH-главная:
МЕЗОТЕЛИОМА -- MESOTHELIOMA (диагноз)
КРЫСЫ -- RATS
АСБЕСТ -- ASBESTOS (вредные воздействия)
ГЕНОМ -- GENOME (генетика)
Доп.точки доступа:
Пылев, Л. Н.
Смирнова, О. В.
Васильева, Л. А.
Ингель, Ф. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


    Талалаєв, К. О.
    Предиктивна медицина - виклики і досягнення [Текст] / К. О. Талалаєв // Одеський медичний журнал. - 2016. - № 4. - С. 69-74. - Бібліогр.:с. 73-74


MeSH-главная:
ГЕНОМ -- GENOME
ДИАГНОСТИКА -- DIAGNOSIS
ЗАБОЛЕВАЕМОСТЬ -- MORBIDITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Психосоциальные проблемы семьи и учителя как модификаторы нестабильности генома детей в промышленных городах России [Текст] / Ф. И. Ингель [и др.] // Гигиена и санитария : Двухмес. науч.-практ. журн. - 2015. - № 6. - С. 91-96 . - ISSN 0016-9900


MeSH-главная:
ЖИЗНИ СТИЛЬ -- LIFE STYLE
ДОХОД -- INCOME
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
СОЦИАЛЬНЫЕ ПРОБЛЕМЫ -- SOCIAL PROBLEMS
ГЕНЕТИКА МЕДИЦИНСКАЯ -- GENETICS, MEDICAL
ГЕНОМ -- GENOME
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: В работе проанализированы результаты двух обследований 286 семей с детьми дошкольного и младшего школьного возраста, проживающих в промышленных городах России. Комплекс показателей нестабильности генома детей определяли в микроядерном тесте на культуре лимфоцитов венозной крови с цитохалазином В; комплекс психолого-социальных и экономических факторов, а также образ жизни семьи и учителей оценивали с использованием стандартных психологических шкал и специально разработанного опросника. Полученные данные демонстрируют существенную связь большинства изученных психолого-социальных факторов со степенью генетической нестабильности в лимфоцитах крови детей и, следовательно, обосновывают необходимость смены существующей парадигмы семейного, дошкольного и школьного воспитания детей, а также системы подготовки педагогических кадров.
Доп.точки доступа:
Ингель, Ф. И.
Юрченко, В. В.
Кривцова, Е. К.
Юрцева, Н. А.
Легостаева, Т. Б.
Анциферов, Б. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Идентификация ключевых элементов нормальной и патогенной микрофлоры, определяющей состояние пародонта, методом NGS-секвенирования банков 16-рДНК бактериальных консорциумов пародонта [Текст] / О. А. Зорина [и др.] // Стоматология : Науч.-практ. рецензируемый журн. - 2014. - Т. 93, № 6. - С. 25-31. - Библиогр.: с. 30-31 . - ISSN 0039-1735


MeSH-главная:
ПЕРИОДОНТ -- PERIODONTIUM (микробиология)
ГЕНОМ -- GENOME
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы)
Доп.точки доступа:
Зорина, О. А.
Петрухина, Н. Б.
Басова, А. А.
Шибаева, А. В.
Трубникова, Е. В.
Шевелев, А. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


   
    Опыт проведения биопсии миокарда в терапевтической клинике: отбор пациентов, непосредственные результаты, значение в выборе тактики лечения [Текст] / О. В. Благова [и др.] // Российский кардиологический журнал. - 2015. - № 5. - С. 82-92


MeSH-главная:
БИОПСИЯ -- BIOPSY (использование)
КАРДИОМИОПАТИЯ ГИПЕРТРОФИЧЕСКАЯ -- CARDIOMYOPATHY, HYPERTROPHIC (терапия)
ГЕНОМ -- GENOME (физиология)
Доп.точки доступа:
Благова, О. В.
Сулимов, В. А.
Недоступ, А. В.
Коган, Е. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Klochko, V. V.
    Ecology, Systematics and Antibiotic Activity of Pseudomonas batumici and Alteromonas macleodii in Connection with Analysis of their Genome Structure [Текст] = Екологія, систематика та антибіотична активність Pseudomonas batumicі і Аlteromonas macleоdii та їх зв’язок з структурою геномів / V. V. Klochko // Мікробіологічний журнал. - 2016. - Том 78, N 6. - С. 50-59


MeSH-главная:
СТАФИЛОКОККИ -- STAPHYLOCOCCUS (действие лекарственных препаратов)
ALTEROMONAS -- ALTEROMONAS (генетика, ультраструктура)
ОПЕРОН -- OPERON (генетика)
ГЕНОМ -- GENOME (генетика)
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Фадєєнко, Г. Д.
    Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури [Текст] = If drugs with metabolic action affect the intestinal microbiota. Literature review / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 37-47. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
АКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- ACTIVATION, METABOLIC (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ГЕНОМ -- GENOME (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Аннотация: Наведено результати досліджень на людях, що показують асоціацію між застосуванням певних лікарських препаратів і зміною складу кишкового мікробіому та його функціонального профілю. Виявлено, що мікробіом кишечника прямо чи опосередковано впливає на метаболізм та ефективність великої кількості препаратів, зумовлюючи варіабельність їхньої активації, інактивації та токсичності. Показано, що понад 800 неантибіотичних препаратів чинять значний вплив на десятки основних видів бактерій, що колонізують шлунково‑кишковий тракт. Наголошується, що незалежно від шляху введення деякі препарати тривало існують у кишечнику та контактують з мікробіомом (парентерально введені лікарські засоби та їхні метаболіти можуть потрапляти в кишечник через секрецію жовчі), тому кишечник є важливим учасником метаболізму лікарських засобів. Наведено дані про основні таксономічні зміни споживачів інгібіторів протонної помпи та показано, що їхня виразність асоціювалася з вищою дозою інгібіторів протонної помпи. Такі зміни мікробіому можуть потенціювати розвиток захворювань, оскільки аналогічні тим, що призводять до зниження колонізаційної резистентності та кишкових інфекцій. Багато уваги приділено наявності асоціації між кишковим мікробіомом та цукрознижувальними препаратами. Наведено дані щодо ролі кишкового мікробіому як основної мішені дії метформіну. Установлено, що метформін спричиняє збільшення чисельності Akkermansia muciniphila, яка корелює з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, серцево‑судинними захворюваннями та запаленням, і кількості лактобацил у верхніх відділах тонкої кишки, що сприяє його антидіабетичному ефекту. Показано, що метформін регулює численні метаболічні шляхи за допомогою взаємодії з кишковою мікробіотою і частково усуває дисбактеріоз, спричинений цукровим діабетом 2 типу, а зміни у популяції мікроорганізмів, що розмножуються при введенні метформіну, тісно пов’язані з його ефективністю та переносністю. Щодо інших антидіабетичних засобів (глітазони, інгібітори a‑глюкозидази, інгібітори дипептидилпептидази‑4, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1) показано, що одним з основних їхніх ефектів є усунення дисбактеріозу шляхом впливу на джерела поживних речовин для бактерій за рахунок зміни складу і тривалості перебування вуглеводів у кишечнику, що свідчить про їхній взаємозв’язок з кишковим мікробіомом. Установлено, що лактобацили мають інгібувальну активність щодо інгібіторів дипептидилпептидази‑4. У цьому аспекті особливий інтерес можуть становити засоби, що модифікують мікробіом, насамперед пробіотики, пребіотики і антибіотики, оскільки їхнє застосування може значно змінити фармакокінетику препаратів. Патерн кишкового мікробіому, що спостерігається при лікуванні ліраглутидом, є повною протилежністю характерного для метаболічного синдрому. Показано, що прийом статинів пов’язаний зі змінами мікробіому кишечника. Припускають, що реакція холестерину ліпопротеїнів низької густини на прийом статинів може бути зумовлена активністю бактерій, що містять гідролази жовчних солей. Мікробіота кишечника може значною мірою впливати на метаболізм психоактивних препаратів за рахунок модуляції проникності кишечника з подальшим впливом на їхнє всмоктування. З іншого боку, прийом цієї групи препаратів призводить до знач­них змін у мікробіомі кишечника. Дуже важливим і перспективним є вивчення взаємодії мікробіому кишечника і лікарських засобів, які широко використовують, для застосування методів модуляції кишкового мікробіому з метою оптимізації ефективності лікування багатьох захворювань
The article presents the results of studies on humans showing the association between the use of specific drugs and changes in the microbial composition of the intestinal microbiome and its functional profile. It was found that the intestinal microbe directly or indirectly affects metabolism and effectiveness of a large number of drugs, causing variability in their activation, inactivation and toxicity. On the other hand, more than 800 non‑antibiotic drugs have also been shown to have significant effects on dozens of major species of bacteria that colonize the gastrointestinal tract. It is also noted that regardless of the route of administration, some drugs will spend considerable time in the intestine and contact the microbiome (parenterally administered drugs and their metabolites may enter the intestine through bile secretion), so the intestine is an important participant in drug metabolism. Data on the main taxonomic changes of PPI users are presented and it is shown that their severity was associated with higher doses of PPIs and that such changes in the microbiome may potentiate the development of diseases, as they are similar to those that reduce colonization resistance and intestinal infections. Much attention is paid to the presence of the association of intestinal microbiome — sugar‑lowering drugs. The data on the role of the intestinal microbiome as the main target of metformin are presented. In addition, metformin has been shown to increase Akkermansia muciniphila, which is known to be correlated with obesity, type 2 diabetes mellitus, cardiovascular diseases, and inflammation, and to increase lactobacilli in the upper small intestine, which will undoubtedly contribute to its antidiabetic effect. Metformin has been shown to regulate numerous metabolic pathways by interacting with the intestinal microbiota and partially eliminate dysbacteriosis caused by type 2 diabetes, and changes in the population of microorganisms that multiply with metformin are closely related to its efficacy and tolerability. With regard to other antidiabetic drugs (glitazones, alpha‑glucosidase inhibitors, DPP‑4 inhibitors, glucagon‑like peptide‑1 receptor agonists), it has also been shown that one of their main effects is the elimination of dysbacteriosis by including bacterial nutrient changes. and the length of stay of carbohydrates in the intestine, which also emphasizes their relationship with the intestinal microbiome. It is also noted that lactobacilli have inhibitory activity against DPP‑4 inhibitors. In this aspect, measures aimed at modifying the microbiome and especially probiotics, prebiotics and antibiotics may be of particular interest, as their use can significantly change the pharmacokinetics of drugs. It is noteworthy that the pattern of intestinal microbiome observed during treatment with liraglutide is the complete opposite of what is characteristic of the metabolic syndrome. The article shows that statin intake is also associated with changes in the intestinal microbiome and hypothesizes that the response of low‑density lipoprotein cholesterol to statins may be due to the activity of bacteria containing bile hydrolases. It is also noted that the intestinal microbiota can have a significant effect on the metabolism of psychoactive drugs by modulating intestinal permeability with subsequent effects on their absorption, and on the other hand taking this group of drugs leads to significant changes in intestinal microbiome. As a result, it is concluded that today it is very important and promising to study the interaction of intestinal microbiome and the most widely used drugs for the application of methods of modulation of intestinal microbiome to optimize the effectiveness of treatment of many diseases
Доп.точки доступа:
Гріднєв, О. Є.
Гріднєва, С. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


    Berko, E. O.
    Assesment of dynamic SARS-COV-2 genomic strains mutation during COVID-19 pandemia [Text] / E. O. Berko, H. Khairddine, M. A. Moukrish // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - P6


MeSH-главная:
КОНГРЕССЫ КАК ТЕМА -- CONGRESSES AS TOPIC (организация и управление, тенденции)
ГЕНОМ -- GENOME
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (генетика)
Кл.слова (ненормированные):
критерій Фішера
Аннотация: COVID-19 has intensively spread and had an extensive burden on the healthcare system in African countries as a consequence of its new emerging variants of concern (VOCs). Genomic mutations of SARS-CoV-2 associated with increased transmissibility and disease severity. Therefore, it is important to elucidate SARS-COV-2 viral genome characteristics and its influence on clinical outcomes and transmission in Ghana
Доп.точки доступа:
Khairddine, H.
Moukrish, M. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

11.


    Dahikar, S. B.
    DNA Repair Enzymes as Therapeutic Agents: a Review [Text] = Ферменти для відновлення днк як лікувальні засоби / S. B. Dahikar, S. A. Bhutada // Мікробіологічний журнал. - 2022. - Т. 84, № 1. - P72-79. - Bibliogr. at the end of the art.


MeSH-главная:
ДНК ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DNA DAMAGE (действие лекарственных препаратов)
ГЕНОМ -- GENOME
СОЛНЦЕЗАЩИТНЫЕ СРЕДСТВА -- SUNSCREENING AGENTS (анализ, фармакология)
НОВООБРАЗОВАНИЯ -- NEOPLASMS (генетика, профилактика и контроль)
Кл.слова (ненормированные):
фотостаріння
Аннотация: DNA damage is long recognized factor for development and progression of cancer in humans. Genome instability is the leading factor behind development of cancer. There are some DNA repair pathways and DNA damage checkpoints present in all creatures, without them the functional stability gets compromised. Impaired DNA repair results in genomic instability leading to development of cancer, limited lifespan, early ageing. UV rays and Ionizing radiations are the major exogenous forces responsible for DNA damage, causing lesions in DNA. These lesions are cause of photoageing. Protection administered by conventional sunscreen is merely prophylactic if lesions have already occurred. There is an increasing demand for such product which can reverse or delay the effects of photoageing thus the protection offered by conventional sunscreen can be improved. This review focuses on recent developments on involvement of various DNA repair enzymes in treatment of cancer as well as in skincare products such as sunscreen
Пошкодження ДНК — недавно визнаний фактор розвитку та прогресування раку у людини. Нестабільність геному є провідним чинником розвитку раку. У всіх істот є певні шляхи відновлення ДНК та контрольні пункти пошкодження ДНК, без яких функціональна стабільність порушується. Порушення репарації ДНК веде до геномної нестабільності, що призводить до розвитку раку, обмеженого терміну життя та раннього старіння. УФ-промені та іонізуюче випромінювання є основними екзогенними факторами, що відповідають за пошкодження ДНК та викликають її ураження. Ці ураження є причиною фотостаріння. Захист за допомогою звичайного сонцезахисного крему є лише профілактичним. Він не діє, якщо пошкодження вже відбулося. Попит на таку продукцію, яка може скасувати або затримати фотостаріння, зростає, і, таким чином, захист, що забезпечується звичайними сонцезахисними кремами, може бути покращений. Цей огляд зосереджений на останніх розробках щодо участі різних ферментів, що відновлюють ДНК, у лікуванні раку, а також на засобах по догляду за шкірою, таких як сонцезахисний крем
Доп.точки доступа:
Bhutada, S. A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

12.


   
    Редактирование генома при помощи "хромосомных ножниц" // Участковый врач. - 2019. - N 1. - С. 40


MeSH-главная:
ГЕНОМ -- GENOME
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ ВРОЖДЕННЫЕ -- GENETIC DISEASES, INBORN (профилактика и контроль)
ИЗОБРЕТЕНИЯ -- INVENTIONS
Кл.слова (ненормированные):
ХРОМОСОМНЫЕ НОЖНИЦЫ
Аннотация: Это метод вмешательства в генный аппарат клетки, при котором становится возможным перемещение и «выключение» определенных локусов хромосом, отвечающих за проявление наследственных болезней. Методика получила название CRISPR-Cas, и в Китае уже были рождены первые дети с «отредактированным геномом». Ученые видят потенциал этой методики в лечении наследственных заболеваний, редких заболеваний, мутаций, ВИЧ
Свободных экз. нет

Найти похожие

13.


    Кривомаз, Т.
    Одомашненные эндогенные ретровирусы [Текст] / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2017. - № 10. - С. 40-42


MeSH-главная:
РЕТРОВИРУСЫ ЭНДОГЕННЫЕ -- ENDOGENOUS RETROVIRUSES (генетика, иммунология, ультраструктура)
ГЕНОМ -- GENOME (генетика, иммунология)
Аннотация: Основной биологической информацией, необходимой для построения и поддержания организма, является геном. В связи с этим особенно пугающим кажется тот факт, что в наших генах содержится 100 тыс. фрагментов ДНК эндогенных ретровирусов (ЭРВ), которые составляют 5–8% человеческого генома. Насколько это существенно, можно судить хотя бы по тому, что в кодировании основных белков нашего организма участвует 20 тыс. генов, что составляет только 1,2% нашей ДНК
Свободных экз. нет

Найти похожие

14.


    Кривомаз, Т.
    Революция в редактировании генома (часть 2) [Текст] / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2018. - № 2. - С. 10-11


MeSH-главная:
РНК РЕДАКТИРОВАНИЕ -- RNA EDITING (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ГЕНОМ -- GENOME (действие лекарственных препаратов, иммунология)
Аннотация: Обнаруженная у архей и бактерий система адаптивного иммунитета CRISPR-Cas произвела сенсацию в научном мире. Благодаря этому открытию была разработана новая методика редактирования генома, которая может изменить будущее человечества
Свободных экз. нет

Найти похожие

15.


   
    Фрагментации ядер в диплоидно-полиплоидных популяциях щиповок рода Cobitis [Текст] / С. В. Межжерин [и др.] // Цитология и генетика. - 2018. - Том 52, N 6. - С. 38-45


MeSH-главная:
РЫБЫ -- FISHES (генетика)
ПЛОИДНОСТЬ
ГЕНОМ -- GENOME (генетика)
Аннотация: Анализ 11 диплоидно-полиплоидных выборок щиповок рода Cobitis водных систем Украины показал, что увеличение числа микроядер в эритроцитах положительно коррелирует с плоидностью и размерами клеток. У диплоидных особей родительских видов микроядерные клетки в среднем составляют 0,12 %, тогда как у гибридных триплоидов 0,52 %, у тетраплоидов 1,39 %, а у вероятных пентаплоидов 4,72 %. Поскольку в совместных поселениях триплоидные и тетраплоидные щиповки, как правило, преобладают над диплоидными, то можно сделать вывод, что незначительные нарушения работы генетического аппарата существенно не влияют на приспособленность. Тогда как увеличение числа хромосомных наборов свыше четырех уже сопровождается дисфункциями, критичными для нормальной жизнедеятельности. Именно это обстоятельство, очевидно, и стало причиной отсутствия или крайней редкости пентаплоидных состояний у клоновых позвоночных, несмотря на то, что, например, у дождевых червей, обычными являются пента-, гекса- и окто- и даже декаплоидные состояния. Последнее, вероятно, обусловлено тем, что минимальные размеры генома у дождевых червей в несколько раз меньше, чем у костистых рыб, что позволяет низшим беспозвоночным увеличивать число хромосомных наборов более, чем в четыре раза
Доп.точки доступа:
Межжерин, С. В.
Циба, А. А.
Салий, Т. В.
Павленко, Л. И.

Свободных экз. нет

Найти похожие

16.


    Кривомаз, Т.
    «Фантом» светлого будущего [Текст] / Т. Кривомаз // Фармацевт практик. - 2014. - № 7/8. - С. 18


MeSH-главная:
ГЕНОМ -- GENOME (иммунология, физиология)
ФАНТОМНЫЕ СРЕДСТВА УСИЛЕНИЯ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- PHANTOMS, IMAGING (использование, тенденции)
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION (генетика, физиология)
Свободных экз. нет

Найти похожие

17.


    Тронов, В. А.
    Рак толстой кишки: дефицит репарации, нестабильность генома, устойчивость к апоптозу, оценка риска развития заболевания [Текст] / В. А. Тронов, И. И. Крамаренко, А. В. Карпухин // Вопросы онкологии. - 2005. - Т. 51, № 2. - С. 159-166

Рубрики: Толстой кишки новообразования

   Геном


   Апоптоз


Доп.точки доступа:
Крамаренко, И. И.
Карпухин, А. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

18.


    Калюкина, А. С.
    Новые подходы к диагностике туберкулеза: Обзор [Текст] / А. С. Калюкина, Е. С. Северин, И. Е. Зыкова // Вопросы биологической, медицинской и фармацевтической химии : Наук.-практ. журн. - 2005. - № 3. - С. 11-17

Рубрики: Туберкулез--диагн--проф--этиол

   Микобактерии туберкулеза


   Геном


Доп.точки доступа:
Северин, Е. С.
Зыкова, И. Е.

Свободных экз. нет

Найти похожие

19.


    Мізюк, В. М.
    Зміни функціонального стану генома гепатоцитів у хворих на гострий панкреатит, ускладнений печінковою недостатністю [Текст] / В. М. Мізюк, Л. Є. Ковальчук // Шпитальна хірургія. - 2006. - № 1. - С. 16-18

Рубрики: Панкреатит острый некротизирующий--диагн

   Цитогенетический анализ


   Печеночная недостаточность--диагн


   Геном


Доп.точки доступа:
Ковальчук, Л. Є.

Свободных экз. нет

Найти похожие

20.


   
    Главная цель - клетка. Беседа с академиком Е.Д. Свердловым [Текст] // Экология и жизнь. - 2003. - № 2. - С. 38-41

Рубрики: Геном

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-20    21-31 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)