Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (3)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=Головной боли синдромы<.>)

Общее количество найденных документов : 53
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Головний біль у дітей. Погляд дитячого невролога [Текст] = Headache in children. The view of a child neurologist / Л. Г. Кирилова [та ін.] // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 77-86. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, патофизиология, терапия, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА С ДЕТСТВА (ВНЕШ) -- MENTAL DISORDERS DIAGNOSED IN CHILDHOOD (NON MESH) (диагностика, этиология)
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование, методы)
ЛЕКАРСТВА АПРОБИРУЕМЫЕ -- DRUGS, INVESTIGATIONAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (тенденции)
Аннотация: У статті викладено сучасний погляд на головний біль у дітей, який, на думку авторів, є актуальною проблемою, що посідає вагоме місце в структурі звернень до дитячого невролога та має значний вплив на загальний стан і щоденну життєдіяльність дітей різних вікових категорій. У публікації описано результати проведених досліджень поширеності та структури цефалгій у дітей і підлітків, їх коморбідність з іншими нервово-психічними розладами. Наведено сучасні погляди на методи лікування, у тому числі й медикаментозні, для купірування як нападів, так і профілактики їх подальшої появи
Доп.точки доступа:
Кирилова, Л. Г.
Юзва, О. О.
Мірошников, О. О.
Сілаєва, Л. Ю.
Ткачук, Л. І.
Берегела, О. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Білошицький, В. В.
Офтальмологічні прояви тригемінальних вегетативних цефалгій. Аналіз клінічних випадків [Текст] / В. В. Білошицький, В. А. Васюта, М. В. Білошицька // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 2. - С. 64-68

MeSH-главная:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, осложнения)
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ВЕГЕТАТИВНОЙ БОЛЕЗНИ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM DISEASES (диагностика, осложнения)
Аннотация: Наведені клінічні випадки тригемінальних вегетативних цефалгій звертають увагу на труднощі діагностики, особливості офтальмологічної симптоматики та лікування цих захворювань. Нерідко першим є звернення таких пацієнтів до офтальмологів. Увага до вегетативних симптомів під час опитування пацієнта, разом з детальним з’ясуванням характеристик головного болю, полегшує встановленню діагнозу й початок адекватного лікування.
Приведенные клинические случаи тригеминальных вегетативных цефалгий обращают внимание на трудности диагностики, особенности офтальмологической смптоматики и лечения этих заболеваний. Нередко первым является обращение таких пациентов к офтальмологу. Внимание к вегетативным симптомам во время опроса пациента вместе с детальным выяснением характеристик головной боли, облегчает установление диагноза и начало адекватного лечения.
Доп.точки доступа:
Васюта, В. А.
Білошицька, М. В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Боженко, Н. Л.
Особливості головного болю при COVID-19 [Текст] = Features of a headache at COVID-19 / Н. Л. Боженко, М. І. Боженко, О. Б. Боженко // Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 92-93

MeSH-главная:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, осложнения, этиология)
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (патофизиология, эпидемиология)
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Аннотация: COVID-19 має особливий вплив на характеристики й перебіг головного болю в осіб із діагнозом COVID-19 та без нього як через імовірний прямий патофізіологічний вплив, так і через вплив на психоемоційний компонент через стрес та соціальну ізоляцію. Ми вважаємо, що головний біль, пов’язаний із COVID-19, слід розглядати як окрему сутність серед вторинних головних болів, пов’язаних з інфекцією, яка має свої типові характеристики. Також у більшості хворих спостерігалось загострення первинних головних болів, зокрема мігрені та головного болю напруги. У двох пацієнтів із мігренню з аурою розвинувся мігренозний статус. Слід враховувати, що ці пацієнти погано реагують на НПЗП і анальгетики та схильні до головного болю внаслідок надмірного споживання ліків. Дуже важливо проводити диференціальну діагностику цих болів та в разі потреби нейровізуалізацію. Подальше вивчення ГБ при COVID-19 дозволить покращити діагностику й лікування цих пацієнтів
Доп.точки доступа:
Боженко, М. І.
Боженко, О. Б.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Островська, К. О.
Особливості головного болю у дайверів [Текст] = Features of diving headache / К. О. Островська // Pain Medicine. Медицина Болю = Медицина болю. - 2021. - Том 6, N 4. - С. 17-26. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, классификация, патофизиология, эпидемиология, этиология)
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, патофизиология, этиология)
СПОРТИВНЫЙ ПЕРФОМАНС -- ATHLETIC PERFORMANCE (психология, тенденции, физиология)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, патофизиология, этиология)
ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (генетика, иммунология, физиология)
АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING (методы)
Кл.слова (ненормированные):
ДАЙВИНГ
Аннотация: За оцінками ВООЗ, поширеність головного болю по всьому світі серед дорослого населення складає приблизно 50 %. На глобальному рівні від половини до трьох чвертей осіб віком від 18 до 65 років скаржились на головний біль протягом останнього року, а понад 30 % страждали на мігрень. Водночас від 1,7 до 4 % всього дорослого населення потерпає від головного болю, який триває 15 і більше днів на місяць. Тож, безперечно, цефалгія становить всесвітню проблему. Разом із тим викликає занепокоєність, що причини головного болю не завжди є вірно діагностованими. Основною клінічною перепоною, на яку вказує ВООЗ, є недостатність знань медичних працівників щодо менеджменту головного болю. Таким чином, широке висвітлення питань, котрі стосуються ведення пацієнтів із цефалгією, не втрачає своєї актуальності, і навіть більше: воно потребує доповнення сучасними даними. Зокрема, механізми виникнення головного болю можуть бути пов’язані з низкою патофізіологічних процесів, котрі запускаються під впливом професійної діяльності, специфічного фізичного навантаження, активного дозвілля чи занять аматорським спортом. Рекреаційний дайвінг став популярним видом активного відпочинку за останні 20 років. Привертає увагу той факт, що головний біль є поширеним симптомом у дайверів і, незважаючи на те, що він зазвичай носить сприятливий характер, іноді може сигналізувати про серйозні наслідки впливу підвищеного тиску. Правильна діагностична тактика вимагає від спеціалістів ретельного збору анамнезу та огляду пацієнта, а також розуміння унікальних фізіологічних видозмін людського організму, котрі відбуваються під дією факторів підводного середовища
WHO estimates that the prevalence of headaches worldwide in the adult population is approximately 50 %. Globally, half to threequarters of people aged 18 to 65 have complained of headaches in the past year, and more than 30 percent have suffered from migraines. At the same time, 1.7 to 4 % of the adult population suffers from headaches that last 15 or more days a month. Undoubtedly, cephalgia constitutes a global problem. However, it is worrying that the causes of headaches are not always correctly diagnosed. The main clinical barrier pointed out by WHO is the lack of knowledge of health professionals about headache management. Thus, the broad coverage of issues related to the management of patients with cephalgia does not lose its relevance, and even more: it needs to be supplemented with current data. In particular, the mechanisms of headache can be associated with several pathophysiological processes that are triggered by the influence of professional activities, specific physical activity, active leisure, or amateur sports. Recreational diving has become a popular form of active leisure for the past 20 years. It is noteworthy that headache is a common symptom in divers and, although it is usually benign, it can sometimes signal the serious consequences of high pressure. Proper diagnostic tactics require specialists to carefully collect the anamnesis and examine the patient, as well as to understand the unique physiological changes in the human body that occur under the influence of underwater environmental factors
Свободных экз. нет

Найти похожие

Копчак, О. О.
Дифференціальна діагностика головного болю [Текст] / О. О. Копчак // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 70-78. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ -- TENSION-TYPE HEADACHE
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
ДИАГНОСТИКА ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНАЯ -- DIAGNOSIS, DIFFERENTIAL
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ВТОРИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, SECONDARY
ГОРНЕРА СИНДРОМ -- HORNER SYNDROME
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
КОФЕИН -- CAFFEINE (терапевтическое применение)
Аннотация: У статті наведені сучасні уявлення щодо етіології, клінічних проявів, діагностичних критеріїв та основних аспектів диференціальної діагностики головного болю. Розглянуті ключові положення лікувальної тактики при різних видах первинного та вторинного головного болю з позиції доказової медицини
Свободных экз. нет

Найти похожие

Дубенко, О. Е.
Головная боль при медикаментозной передозировке: клинические и диагностические аспекты [Текст] / О. Е. Дубенко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 87-93. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-главная:
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ -- HEADACHE (диагностика, патофизиология)
ЛЕКАРСТВ ПЕРЕДОЗИРОВКА -- DRUG OVERDOSE
МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS (диагностика, классификация)
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, классификация, патофизиология)
ЛЕЧЕНИЕ ПРИОСТАНОВЛЕННОЕ -- WITHHOLDING TREATMENT
Аннотация: Головная боль при медикаментозной передозировке является вторичной формой хронической головной боли, которая развивается преимущественно вследствие чрезмерного употребления препаратов для купирования первичных форм головной боли, таких как мигрень и головная боль напряжения, и уменьшается после отмены медикаментов, которые привели к передозировке. Головная боль при медикаментозной передозировке является распространенным расстройством в популяции и характеризуется ее хронизацией и поведением, зависимым от употребления лекарственных средств. В третьей версии Международной классификации головной боли выделены подтипы головной боли при медикаментозной передозировке в зависимости от класса препаратов, которыми злоупотребляют, и определены диагностические критерии. У пациентов с головной болью при медикаментозной передозировке часто наблюдаются сопутствующие психические нарушения, такие как тревога и депрессия. Нейровизуализационные исследования при медикаментозной передозировке выявили структурные и функциональные изменения в регионах мозга, ответственных за процессы модуляции боли и формирования зависимого поведения у таких пациентов. Лечение головной боли при медикаментозной передозировке состоит из отмены препаратов, которые вызвали передозировку, назначения других средств для купирования острой боли, специфического превентивного лечения хронической мигрени, а также образовательной работы с пациентами для предотвращения рецидивов
Свободных экз. нет

Найти похожие

Федорченко, Д.
Дослідження користувачів мобільних пристроїв методом анкетування та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія) [Текст] = Exploration of mobile users with questionnaire method and objective audiometry (otoacoustic emission) / Д. Федорченко, В. Дідковський // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2020. - № 2. - С. 68-74. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-главная:
СОТОВЫЕ ТЕЛЕФОНЫ -- CELL PHONES (использование, статистика, тенденции)
МОЛОДЫЕ -- YOUNG ADULT (статистика, физиология)
ОЦЕНКА ВОЗДЕЙСТВИЯ НА ЗДОРОВЬЕ -- HEALTH IMPACT ASSESSMENT (использование, методы, статистика, тенденции)
СЛУХА РАССТРОЙСТВА -- HEARING DISORDERS (этиология)
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (патофизиология, этиология)
Аннотация: Основною метою проведеного дослідження було визначити вплив користування мобільними пристроями серед молоді в Україні на слуховий аналізатор методом анкетування та об’єктивної аудіометрії (отоакустична емісія) та порівняти отримані результати отриманих даних з даними отриманими в дослідженнях проведених в Швеції та Фінляндії, котрі були першими, хто провів багаточисельні дослідження стосовно погіршення слуху та виникнення інших симптомів при використанні мобільних пристроїв. Методи: Учасників дослідження було відібрано зі волонтерів, яким були розіслані анонімні анкети з питаннями. Кількість осіб, які заповнили анкету склала 251. Була використана стратифікована вибірка за віком, статтю, яким телефоном користуються, скільки часу приділяють на розмови, розмовляють з навушниками чи без, та як розмови по телефону вплинули на здоров’я (головний біль, вушний шум, погіршення слуху). Результати: Згідно опитування середній вік респондентів склав 17-25 років (32,3% - 22 р., 13,1% - 19р., 12,4% - 20р., 10,8% - 23 р., 8,4% - 21р., 8% - 18р., 7,6% - 17р., 2,8% - 24р., 2,8% - 25р.). Таким чином середній вік молодого і працездатного віку склав 22 роки. Кількість жінок склала 74,3%, чоловіків – 25,7%. Майже всі респонденти користуються мобільним телефоном (99,2%), тому подальші дослідження будуть пов’язані з цим видом зв’язку. 51,8% розмовляють за допомогою додаткових пристроїв (навушники), 8,8% - без додаткових пристроїв, 39,4% розмовляють за допомогою обох варіантів. Було досліджено вплив розмов по телефону на самопочуття та здоров’я після розмов. 3,6% студентів відчувають головний біль після розмов по телефону, 96,4% головний біль не відчувають. 58,2% відчувають головний біль протягом тижня, 41,8% головного болю не мають. Більшість респондентів пов’язують головний біль протягом тижня з втомою, недосипанням, стресом і нервовим напруженням під час навчання, зі зміною погоди, з порушеним режимом дня, артеріальною гіпертензією, голодом, з частими розмовами по телефону. 42,2% респондентів відчувають вушний шум: 1,6% з них відчувають вушний шум кожний день, 4,8% раз в декілька днів, 35,9% зрідка. 57,8% взагалі шум не відчувають. 21,5% респондентів відчувають погіршення слуху, 78,5% респондентів погіршення слуху не відчувають. Респондентам, які мають погіршення слуху, було запропоновано пройти дослідження об’єктивну аудіометрію (отоакустична емісія) для дослідження змін слуху. Шістдесят респондентів взяло участь у цьому обстеженні Перед дослідженням було проведено отоскопію респондентів для виключення будь-яких органічних уражень вух. У 85 вух респондентів (71%), які скаржилися на погіршення слуху, на частоті 8000 Гц не було зареєстровано відповіді. У 95 вух респондентів (79%), які скаржилися на погіршення слуху, на частоті 5714 Гц не було зареєстровано відповіді. Коефіцієнт кореляції, який вираховувався за Пірсоном, між показникам респондентів Києва та результатів дослідження в країнах північної Європи склав 0,935, що вказує на значно високу силу зв’язку
The main purpose of study was to assess the impact of using mobile phones among young Ukrainians (age 17-25) on auditory system. We conducted a study using anonymous questionnaires and with using a method of objective audiometry (otoacoustic emission). Finally, we compared our results with results of studies which were conducted in Sweden and Finland. Those studies were first among all the others with assessment of association between amount of mobile phone use and frequency of headache, tinnitus or hearing loss at 4-year follow-up. Methods: The participants were chosen among volunteers (n=251). All of them received anonymous questionnaires. We made stratified sample by age, sex, type of phone used, duration of phone calls, using of headphones during calls, symptoms appearing after using cell phone (headache, tinnitus, hearing loss). Results: The age of respondents was 17-25 years (32,3% - 22 years, 13,1% - 19 years, 12,4% - 20 years, 10,8% - 23 years., 8,4% - 21 years., 8% - 18 years, 7,6% - 17 years, 2,8% - 24р., 2,8% - 25 years). Due to this data the median age of participants was 22 years. Sex: female – 74.3%, male – 25.7%. Most of participants were using mobile phones (99.2%). 51.8% of respondents were always using headphones during phone calls, 8.8% - never used headphones during phone calls, 39,4% - were rarely using headphones during phone calls. We assess the association between mobile phone use and appearing symptoms after phone calls. 3.6% of respondents reported a headache after phone calls, 96.4% were free of this symptom after phone calls. 58.2% reported headache at least once a week, 41.8% - were free of this symptom. 42.2% of respondents reported tinnitus: 1.6% reported tinnitus every day, 4.8% once in 2-3 days, 35.9% reported this symptom rarely (less than once a week). 57.8% of respondents were free of tinnitus. 21.5% of respondents reported hearing loss, 78.5% were free of hearing loss. Most of respondents associate headache with fatigue, sleep deprivation, stress, weather change, sleep disorders, arterial hypertension, hunger, frequent phone calls. Respondents who complained of hearing loss were offered to pass objective audiometry (optoacoustic emission).6 respondents took part in this examination. In 85 ears of respondents (71%) who complained of hearing loss it occurs on 8000 Hz. In 95 ears of respondents (79%) who complained of hearing loss it occurs on 5714 Hz. Pearson correlation coefficient between our results and results of Northern Europe studies was 0.935, suggesting a strong linear association
Доп.точки доступа:
Дідковський, В.

Свободных экз. нет

Найти похожие

    Орос, М. М.
    Ефективність використання Ноофену® в лікуванні цефалгії напруги [Текст] / М. М. Орос, А. Я. Сабовчик // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 5/6. - С. 81-87. - Библиогр. в конце ст.

Рубрики: Фенибут

   Ноофен®

MeSH-главная:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (лекарственная терапия)
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ ПЕРВИЧНЫЕ -- HEADACHE DISORDERS, PRIMARY
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ НАПРЯЖЕНИЯ -- TENSION-TYPE HEADACHE (лекарственная терапия)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
СЕРОТОНИНА ЗАХВАТА ИНГИБИТОРЫ -- SEROTONIN UPTAKE INHIBITORS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Проведено дослідження, в якому брали участь пацієнти з цефалгією напруги (n = 60) віком (37,2 ± 10,2) року. Діагноз встановлювали на основі критеріїв Міжнародної класифікації болю голови, третє видання (бета-версія). Всім пацієнтам виконано ЕЕГ, варіаційну пульсометрію, а також на момент звернення та через 27 днів лікування проводили обстеження за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), госпітальною шкалою тривоги та депресії (HADS), шкалами Бека і Вейна та тесту зв’язування чисел. Пацієнтів розподілено на дві групи: група І (n = 30) протягом 27 днів приймала Ноофен, група ІІ (n = 30) – селективні інгібітори зворотнього захоплення серотоніну. Встановлено, що препарат Ноофен® ефективний при лікуванні цефалгії напруги, а також виявлено задовільну переносимість його пацієнтами
Доп.точки доступа:
Сабовчик, А. Я.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Дубенко, О. Е.
Тригеминально-автономные цефалгии [Текст] / О. Е. Дубенко // Український неврологічний журнал. - 2018. - N 2. - С. 11-17

MeSH-главная:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ГЕМИКРАНИЯ ПАРОКСИЗМАЛЬНАЯ -- PAROXYSMAL HEMICRANIA (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология)
ТРОЙНИЧНОГО НЕРВА НЕВРАЛГИЯ -- TRIGEMINAL NEURALGIA (диагностика, лекарственная терапия)
ГИПОТАЛАМУС -- HYPOTHALAMUS (патология)
Аннотация: Тригемінально-автономні цефалгії — це група первинних форм головного болю, до якої належать кластерний головний біль, пароксизмальна та безперервна гемікранія і короткочасні однобічні невралгієподібні атаки головного болю. Спільними ознаками цих форм є спонтанні атаки сильного болю в ділянці орбіти, супраорбітальної та/або скроневої локалізації, які супроводжуються іпсилатеральними краніальними автономними парасимпатичними симптомами, зокрема почервонінням кон’юнктиви, слезотечою, закладеністю носу, ринореєю, набряком ока, пітливістю обличчя, відчуттям закладеності вуха, міозом та/або птозом. Для всіх форм тригемінально-автономних цефалгій притаманні ажитація з подальшим знесиленням під час нападу. В патофізіологічних механізмах розвитку тригемінально-автономних цефалгій провідну роль відіграє активація задніх відділів гіпоталамуса і тригемінально-автономний рефлекс. Форми тригемінально-автономних цефалгій відрізняются за тривалістю та частотою нападів, циркадною залежністю, відповіддю на терапевтичні втручання і профілактичне лікування.
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Садоха, К. А.
Современные тенденции в диагностике редких форм головной боли (обзор литературы и клиническое наблюдение) [Текст] / К. А. Садоха, А. М. Головко // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 4. - С. 60-66. - Библиогр.: с. 65-66

MeSH-главная:
ГОЛОВНОЙ БОЛИ СИНДРОМЫ -- HEADACHE DISORDERS (диагностика, классификация)
БОЛЕЗНЕЙ КЛАССИФИКАЦИЯ МЕЖДУНАРОДНАЯ -- INTERNATIONAL CLASSIFICATION OF DISEASES
ГОЛОВНАЯ БОЛЬ КЛАСТЕРНАЯ -- CLUSTER HEADACHE (диагностика)
Аннотация: В статье сделан обзор литературы по такой проблеме, как кластерная головная боль. Приводятся данные о распространенности заболевания. В работе представлены современные данные о клинических проявлениях, диагностике, наиболее часто встречающихся причинах кластерной головной боли. В настоящее время диагностика цефалгии в большинстве развитых стран мира осуществляется по единым стандартам, основным среди которых является Международная классификация головной боли. Диагностика кластерной цефалгии базируется на разработанных Международным обществом головной боли критериях и исключении причин симптоматической (вторичной) головной боли. В работе приводятся диагностические критерии, классификация, особенности течения кластерной цефалгии, собственное клиническое наблюдение пациента с кластерной головной болью. В статье показана актуальность проблемы головной боли, а также основные причины трудностей диагностики и понимания природы цефалгии неврологами
Доп.точки доступа:
Головко, А. М.

Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-53

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)