Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Главная

Упрощенный режим

Видео-инструкция

Описание

Базы данных

Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Книги

Периодические издания

Область поиска

в найденном

Найдено в других БД:

Книги (34)

Формат представления найденных документов:
полный	информационный	краткий

Отсортировать найденные документы по:
автору	заглавию	году издания	типу документа

Поисковый запрос: (<.>S=ДЕПРЕССИЯ<.>)

Общее количество найденных документов : 495
Показаны документы с 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Ambresin, G.
Следует ли применять агомелатин в лечении депрессии? [Текст] / G. Ambresin, J. Gunn // Міжнародний неврологічний журнал. - 2014. - № 8. - С. 111-113

Рубрики: Агомелатин--тер прим

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия)
АНТИДЕПРЕССАНТЫ -- ANTIDEPRESSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Gunn, J.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Bagro, T. O.
Mental health and sleep disorders in obese patients, their relationship with clinical and pathogenetic changes in the organism and impact on quality of life [Text] = Порушення психічного здоров’я та сну у пацієнтів з ожирінням, їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами організму та вплив на якість життя / T. O. Bagro, V. I. Tkachenko // Сімейна медицина. - 2022. - № 4. - P5-10. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ОЖИРЕНИЕ АБДОМИНАЛЬНОЕ -- OBESITY, ABDOMINAL (иммунология, метаболизм, терапия, эпидемиология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (иммунология, психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (иммунология, психология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (психология)
ПИЩЕВОЕ ПОВЕДЕНИЕ -- FEEDING BEHAVIOR (психология)
СЕРОТОНИН -- SEROTONIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
ЛЕПТИН -- LEPTIN (дефицит, диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (использование, методы, организация и управление)
Аннотация: In the world the problem of obesity is an important aspect in the non-infectious diseases progression. It is known, that 95% of the pathogenic factor for the obesity development depends on the changes caused by neurochemical, hormonal and metabolic mechanisms that occur by depression, anxiety, eating disorders, circadian rhythms and sleepiness. The objective: to determine the psychosocial features and their relationship with clinical and pathogenetic changes in obese patients of working age. Materials and methods. 75 patients with obesity of the 1st and 2d degrees (39.03±0.93 years old) and 75 practically healthy persons of the corresponding age (36.84±0.96 years old) were examined. Waist circumference (WC), hip circumference (HC), body surface area (BSA), waist/hip ratio (WHR), conicity index (ConI), a body shape index (ABSI), abdominal volume index (AVI), blood pressure, blood levels of glucose, insulin, index HOMA, cholesterol, lipidogram indicators, serotonin, and leptin were determined in the patients. The psychological status was assessed by Hospital Anxiety and Depression Scale (HADS), Hamilton Anxiety Scale (HAM-A), the Dutch Eating Behavior Questionnaire (DEBQ), Epworth Sleepiness Scale (ESS), Pittsburgh Sleep Quality Index (PSQI), the patient’s quality of life – by 36-Item Short Form Survey (SF-36). The statistical analysis was conducted by IBM SPSS Statistics, Statistica 12, descriptive statistics Excel 2010. Results. The patients of the studied group, unlike the control group, had significantly higher indices of WC, HC, BMI, WHR, ConI, ABSI, AVI, HOMA index, blood pressure, glucose, insulin, total cholesterol, lipidogram, leptin and the lower level of serotonin. This was accompanied with clinically expressed anxiety of depression which led to eating disorders (a tendency “to eat emotions”, to overeat when food is available, a habit to eat without restrictions), sleep disorders (excessive day time sleepiness, low quality of sleep) and reduced quality of life. The results of correlation analysis indicate a strong or moderate positive correlation between obesity indices, glucose level, lipidogram, atherogenicity index, HOMA index, scores of depression and anxiety scales, as well as strong negative correlation with ABSI index, high density lipoproteins, serotonin. In addition, a positive correlation was found between leptin level and scores of depression and anxiety scales, scores of eating behavior, sleepiness, and a negative correlation was determined between these indices and serotonin level. Conclusions. The patients of the studied group (100.0 %) had abdominal obesity. Among the anthropometric indices ABSI and AVI ones were the most significant and informative for determination of abdominal obesity in gender aspect, this can be an alternative for MRI diagnosis of visceral obesity at the level of primary medical care. A close relationship between abdominal obesity with psycho-emotional disorders, disorders of sleep and eat behavior, metabolic disorders, leptin and serotonin levels was determined. Taking into account these interrelationships in a patient-centered management in persons with obesity will improve the quality of medical care
Проблематика ожиріння у світі відіграє важливу роль у прогресуванні неінфекційних захворювань. Відомо, що 95% патогенетичного фактора розвитку ожиріння залежить від змін, які обумовлені нейрохімічними, гормональними та метаболічними механізмами, що виникають при депресії, тривозі, порушенні харчової поведінки, циркадних ритмів та сонливості. Мета дослідження: визначення психосоціальних особливостей та їх взаємозв’язок з клініко-патогенетичними змінами у пацієнтів працездатного віку з ожирінням. Матеріали та методи. Обстежено 75 пацієнтів з ожирінням 1-го та 2-го ступеня (39,03±0,93 року) та 75 практично здорових осіб відповідного віку (36,84±0,96 року). Пацієнтам визначали об’єм талії (ОТ) та стегон (ОС), площу поверхні тіла (BSA), співвідношення талії/стегон – WHR, індекс конусності (ConI), індекс форми тіла (ABSI),p індекс абдомінального об’єму (AVI), артеріальний тиск, рівні в крові глюкози, інсуліну, індексу НОМА, холестерину, показники ліпідограми, серотоніну та лептину. Психосоціальний статус оцінювали за допомогою госпітальної шкали тривоги та депресії HADS, шкали Бека, шкали Гамільтона (HAM-A), Голландського опитувальника харчової поведінки (DEBQ), шкали сонливості Епвортa (Epworth Sleepiness Scale (ESS), Пітсбурзького опитувальника якості сну (PSQI), якості життя – SF-36. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою IBM SPSS Statistics, Statistica 12, описова статистика Excel 2010. Результати. Пацієнти дослідної групи, на відміну від контрольної, мали достовірно вищі показники ОТ, ОС, ІМТ, WHR, BSA, індексів ConI, ABSI та AVI, індексу HOMA, АТ, глюкози, інсуліну, загального холестерину, ліпідограми, лептину і нижчий рівень серотоніну. Це супроводжувалось клінічно вираженою тривогою чи депресією, що вплинуло на появу змін харчової поведінки (схильність «заїдати емоції», переїдати при доступності їжі, звичка до харчування без обмежень), порушення сну (надмірна денна сонливість, низька якість сну) та зниження якості життя. Кореляційний аналіз продемонстрував сильний або середньої сили позитивний кореляційний зв’язок між індексами ожиріння, рівнями глюкози, ліпідограми, індексом атерогенності, індексом НОМА, лептину, балами шкал депресії і тривоги, а також сильний негативний з індексом ABSI, ЛПВЩ, серотоніном. Крім того, позитивний кореляційний зв’язок спостерігався між рівнем лептину та балами шкал депресії та тривоги, балами харчової поведінки, сонливості та негативний кореляційний зв’язок цих показників з рівнем серотоніну. Висновки. Пацієнти дослідної групи (100%) мали абдомінальне ожиріння. Серед антропометричних індексів найбільш достовірними та інформативними для визначення абдомінального ожиріння в гендерному аспекті є індекси ABSI та AVI, що може бути альтернативою МРТ діагностики вісцерального ожиріння в первинній медичній допомозі. Визначено тісний взаємозв’язок абдомінального ожиріння з психоемоційними розладами, порушеннями сну, харчової поведінки, метаболічними порушеннями та рівнями лептину і серотоніну. Врахування цих взаємозв’язків при застосуванні пацієнт-орієнтованого підходу ведення пацієнтів з ожирінням дозволить покращити якість медичної допомоги
Доп.точки доступа:
Tkachenko, V. I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Beaumont, G.
Применение тразодона и миансерина в общей медицинской практике [Текст] / G. Beaumont, M. Gringras, I. Ankier // Міжнародний неврологічний журнал. - 2013. - № 3. - С. 61-65

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия)
ТРАЗОДОН -- TRAZODONE (терапевтическое применение)
МИАНСЕРИН -- MIANSERIN (терапевтическое применение)
Доп.точки доступа:
Gringras, M.
Ankier, I.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Features of depression development in myasthenia gravis [Text] / O. I. Kalbus [et al.] // Медичні перспективи. - 2020. - Т. 25, № 1. - P96-104. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ АУТОИММУННЫЕ -- AUTOIMMUNE DISEASES OF THE NERVOUS SYSTEM (врожденный, диагностика, классификация, лекарственная терапия, метаболизм, патология, терапия, этиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (генетика, диагностика, классификация, лекарственная терапия, патология, реабилитация, терапия)
РЕЦЕПТОРЫ ХОЛИНЕРГИЧЕСКИЕ -- RECEPTORS, CHOLINERGIC (биосинтез, иммунология, ультраструктура)
(анализ, биосинтез, выделение и очистка, генетика, иммунология, метаболизм, секреция, стандарты)
Аннотация: The relative risk of developing depression in myasthenia gravis is 2.14 times higher than in the general population. The features of depression in myasthenia patients remain poorly understood and need to be clarified. The purpose of this work was to study the features of the development of depression in patients with myasthenia gravis. From 2014 to 2017, 182 patients with myasthenia gravis were examined. 147 (80.8%) patients had a generalized form of the disease, 35 (19.2%) had an ocular form. The clinical examination included assessment of complaints, medical history, neurological examination, as well as MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America) disease class and subclass of the disease determination. The severity of myasthenia gravis has been quantified according to the QMG score (Quantitative Myasthenia Gravis Score). All the patients were examined for the titer of antibodies to acetylcholine receptors (AchR) and muscle-specific tyrosine kinase (MuSK) by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA). Patients were also tested for the presence of antibodies to titin and SOX1 by indirect immunofluorescence. To detect depression the Beck depression inventory (BDI) was used. The mean depression score in the total sample was 16.0 (10.0; 24.0), which corresponds to a moderate depression level. The mean depression score in patients with ocular form was 6.0 (3.0; 11.0) points (ie, depression is absent), whereas in patients with generalized myasthenia gravis – 19.0 (12.0; 29.0) points (corresponds to moderate depression) (p 0.001). The distribution of patients with mild depression was also uneven: significantly bigger part of the patients was recorded with myasthenia gravis of class I (ocular form) – 10 (28.6%), and with myasthenia gravis of class II – 23 (44.2%). Among the patients with myasthenia gravis of class III, only 13 (20.3%) patients were reported with mild depression and 1 (3.2%) with class IV, p0.001. The distribution of patients with moderate depression was the opposite of others: most patients had myasthenia gravis of class II – 12 (18.8%), and there were no patients with myasthenia gravis of class I. A similar tendency is also observed in the case of severe depression: patients with myasthenia gravis of class II – 23 (35.6%) dominated, to a lesser extent - patients with myasthenia gravis of class IV – 6 (19.4%). Among patients with ocular myasthenia gravis, only 1 (2.9%) patient was found to have severe depression. Severe depression was mainly recorded in patients with myasthenia gravis of class IV – 22 (71%) patients. The number of patients with severe depression has been decreased in the class of myasthenia gravis: 13 patients (20.3%) patients with ІІІ class, 1 (1.9%) with II class, no patients with class I. The degree of depression correlates with the clinical form of myasthenia gravis (ρ
Відносний ризик розвитку депресії при міастенії в 2,14 раза вищий, ніж у загальній популяції. Особливості розвитку депресії у хворих на міастенію залишаються вивченими недостатньо та потребують уточнення. Метою цієї роботи було вивчення особливостей розвитку депресії у хворих на міастенію. З 2014 по 2017 рік було обстежено 182 хворих на міастенію. 147 (80,8%) пацієнтів мали генералізовану форму захворювання, 35 (19,2%) – очну. Клінічне обстеження включало оцінку скарг, анамнезу захворювання, неврологічне обстеження, визначення класу та підкласу захворювання за MGFA (Myasthenia Gravis Foundation of America). Ступінь тяжкості міастенії визначали кількісно за шкалою QMG (Quantitative Myasthenia Gravis Scale). Усім хворим визначали титр антитіл до рецепторів ацетилхоліну (AchR) та м’язово-специфічної тирозин-кінази (MuSK) методом імуноферментного аналізу. Хворим також визначали наявність антитіл до титину та SOX1 методом непрямої імунофлюорисценції. Для виявлення депресивних змін хворим проводили оцінку за шкалою депресії Бека (BDI). Середній показник рівня депресії в загальній вибірці становив 16,0 (10,0; 24,0), що відповідає помірному рівню депресії. Середній рівень депресії у хворих на очну форму становив 6,0 (3,0; 11,0) балів (тобто депресія відсутня), тоді як у хворих на генералізовану міастенію – 19,0 (12,0; 29,0) балів (відповідає рівню помірної депресії) (р0,001). Розподіл хворих з легкою депресією був нерівномірним: достовірно більша їх кількість мала клас І міастенії (очна форма) – 10 (28,6%) осіб, а також клас ІІ міастенії – 23 (44,2%) особи. Серед хворих з класом ІІІ міастенії легка депресія реєструвалася лише в 13 (20,3%) пацієнтів, а з класом IV – в 1 (3,2%), p0,001.Розподіл хворих з помірною депресією був протилежно іншим: більшість хворих мали клас ІІІ міастенії – 12 (18,8%), а хворих з класом І міастенії не було взагалі. Подібна тенденція прослідковується й у випадку вираженої депресії: за кількістю домінували хворі з класом ІІІ міастенії – 23 (35,6%) особи, дещо меншою мірою – хворі з класом IV міастенії – 6 (19,4%) осіб. Серед хворих з очною формою міастенії виявився лише 1 (2,9%), що мав виражену депресію. Тяжка депресія здебільшого реєструвалася у хворих з класом IV міастенії – 22 (71%) пацієнти. Кількість хворих, що мали тяжку депресію, зменшувалася зі зменшенням класу міастенії: 13 хворих (20,3%) хворих з класом ІІІ, 1 (1,9%) – з класом ІІ, жодного хворого – з класом І. Рівень депресії корелює з клінічною формою міастенії (ρ0,05 та ρ=0,07; р0,05 відповідно). Не встановлено зв’язків між прийомом антихолінестеразних препаратів, преднізолону, комбінованого прийому преднізолону з/без азатіоприном з/без антихолінестеразними засобами та розвитком депресії у хворих на міастенію. Не встановлено зв’язку між тривалістю міастенії та тяжкістю депресії
Доп.точки доступа:
Kalbus, O. I.
Makarov, S. O.
Shastun, N. P.
Somilo, O. V.
Bukreyeva, Yu. V.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Iliadis, Ch. K.
Children with depression and family [Text] / Ch. K. Iliadis, L. I. Kourkouta, A. G. Monios // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - P139-140

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (патофизиология, этиология)
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Depression is a psychiatric disease with a predominant symptom, emotional disturbance, physical annoyances and difficulties in interpersonal relationships. It can occur at any age, even in children. About 3 % of all children may experience depression. Depression as a disease affects the whole body and has an impact on how the child feels, thinks and behaves. These symptoms are accompanied by a number of other symptoms that affect appetite, sleep, levels of activity and concentration, children’s self-confidence, and the image they have formed for themselves. Children with depression are usually sad and generally experience the disease in a similar way to older people
Депресія – це психіатричне захворювання, що має переважний симптом, емоційні порушення, фізичні неприємності та труднощі в міжособистісних відносинах. Це може відбуватися в будь-якому віці, навіть у дітей. Близько 3 % всіх дітей можуть відчувати депресію. Депресія як хвороба вражає все тіло і впливає на те, як дитина відчуває, думає і поводиться. Ці симптоми супроводжуються рядом інших симптомів, які впливають на апетит, сон, рівень активності та концентрації, упевненість у дітей та образ, який вони сформували для себе. Діти з депресією, як правило, сумують і відчувають хворобу подібно до людей похилого віку
Доп.точки доступа:
Kourkouta, L. I.
Monios, A. G.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Induced Depression in a Cohort of Rats via Communication [Text] = Индуцированная депрессия в когорте крыс посредством коммуникации / Nkafor Shiyntum Honore [та ін.] // Клінічна анестезіологія та інтенсивна терапія. - 2018. - N 2. - P5-15. - Bibliogr. at the end of the art.

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫХ ВЗАИМООТНОШЕНИЯ -- ANIMAL COMMUNICATION
Аннотация: More research is required to grasp the phenomenon that is infectious depression entirely. Misunderstandings of this phenomenon stem from lack limited data. There are presently no methods for investigating transmissible depression. Thus, understanding the mechanisms involved in the processes of contagion, preclusion, repression, and treatment remains a mystery. Our aim here was to construct a method of evaluating infectious depression in rats via communication. The induction process for depression consisted of some very stressful activities detailed in the method and material section. Rats were allowed to navigate these activities over five weeks, after which they were tested for depression by their affinity to sucrose. Those rats that showed depressive behaviors were allowed to share a space with healthy ones for a further five weeks in a 1 : 2 ratio. For confirmation of results, we run sucrose test, open field test, and forced swim test at the end of cohabitation. We showed in our experiment how healthy rats became infected after spending a considerable amount of time caged with depressed rats. Likewise, infected rats had a noticeable positive effect on the depressed rats. Given the unusable nature of rats post-trauma after the use of the forced swim test, more in-depth studies may be required for further validation of this procedure
Требуется больше исследований, чтобы в полной мере понять суть феномена инфекционной депрессии. Непонимание этого феномена берет начало в ограниченности данных. В настоящее время нет методов исследования трансмиссивной депрессии. Таким образом, понимание механизмов, вовлеченных в процесс заражения, предотвращения, подавления и лечения, остается загадкой. Наша цель заключалась в том, чтобы создать метод оценки инфекционной депрессии у крыс посредством коммуникации. Процесс индукции депрессии состоял из некоторых стрессовых мероприятий, описанных в разделе методы и материалы. Крысы выполняли данные виды деятельности в течение пяти недель, после чего их тестировали на наличие депрессии при помощи анализа на аффинность с сахарозой. Крысы, которые продемонстрировали депрессивное поведение, находились в пространстве со здоровыми в течение еще пяти недель в соотношении 1 : 2. Для подтверждения результатов мы провели тест на сахарозу, тест с открытым пространством и тест с принудительным плаванием в конце сожительства. В нашем эксперименте мы продемонстрировали, как здоровые крысы стали инфицированными, проведя много времени в замкнутом пространстве с депрессивными крысами. Аналогично, инфицированные крысы оказывали заметное положительное воздействие на крыс в состоянии депрессии. Принимая во внимание неполноценный характер теста с принудительным плаванием у крыс с посттравматическим расстройством, более емкие по своему характеру исследования могут понадобиться для дальнейшей валидации этой процедуры
Доп.точки доступа:
Honore, Nkafor Shiyntum
Kuts, R.
Grinshpun, Yu.
Severynovska, O.
Frank, D.
Natanel, D.
Boyko, M.
Zlotnik, A.

Свободных экз. нет

Найти похожие

Investigation of relationship between melatonin level and religious orientation, depression level and sleep quality of students in nursing and different department [Текст] = Дослідження зв’язку рівня мелатоніну з релігійною орієнтацією, рівнем депресії і якістю сну студентів сестринського та інших відділень / Esra Senturk [et al.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 5. - С. 26-33. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (диагностика)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (диагностика, этиология)
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN (анализ)
МЕДСЕСТРИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- NURSING STAFF
Аннотация: With insufficient information about the importance of melatonin in human physiology, this hormone is known to be associated with sleep, mood, reproduction, tumor development, and aging. Chronic sleep problems, stress, fatigue, irritability, confusion, tension, and depressive symptoms can be observed in melatonin deficiency. There is no such study in the literature and it is thought to shed light on the literature. The purpose of the study is to examine the relationship between melatonin level and religious orientation, depression level, and sleep quality of students in nursing and different department. Materials and methods. This cross-sectional study was conducted between April 2019 and April 2020. The target population of the study consisted of 1200 students who studying in 2nd grade to ensure harmony and homogeneity in stress, sleep, and melatonin parameters. The sample of the study consisted of 145 individuals who accepted to participate in the study among the 2nd-grade students. Descriptive Information Form, Religious Orientation Scale, Beck Depression Inventory, and Pittsburg Sleep Quality Index (PSQI) scale were used to collect research data. Results. According to the findings obtained from the study, it was determined that the melatonin level of the students was 0.79 ± 0.52 pg/ml, the total score mean of the Sleep Quality Scale was 7.24 ± 3.35, the Beck Depression Inventory was 16.40 ± 10.84 and the Religious Orientation Scale was 47.41 ± 6.05. It was determined that their sleep quality was “bad”; moderately depressed and religious orientation and the melatonin level was below normal. Conclusions. Since the sleep quality total score of the students was above 5, it was determined that their sleep quality was “bad”. It was found that the group was moderately depressed and had a moderate religious orientation. In the study where the standard was accepted as 0.90, it was found that the melatonin level was below normal. It is recommended that the study be conducted in larger groups
Мелатонін пов’язаний зі сном, настроєм, репродуктивною функцією, розвитком пухлин і старінням. У той же час інформації про важливість мелатоніну для фізіології людини недостатньо. Хронічні проблеми зі сном, стрес, втома, дратівливість, сплутаність свідомості, напруження й симптоми депресії можуть спостерігатися при дефіциті мелатоніну. Подібного дослідження в літературі немає, тому метою дослідження було вивчення зв’язку між рівнем мелатоніну і релігійною орієнтацією, рівнем депресії і якістю сну студентів медсестринського та інших відділень. Матеріали та методи. Це перехресне дослідження проводилося з квітня 2019 року по квітень 2020 року. Цільовою популяцією дослідження були 1200 учасників, які навчаються на другому курсі. Це сприяло отриманню однорідності параметрів стресу, сну й мелатоніну. Вибірка становила 145 осіб, які взяли подальшу участь у дослідженні. Для збору даних використовували описову інформаційну форму, шкали релігійної орієнтації, депресії Бека та індекс якості сну Піттсбурга (PSQI). Результати. Встановлено, що рівень мелатоніну в студентів становив 0,79 ± 0,52 пг/мл, загальний середній бал за шкалою якості сну становив 7,24 ± 3,35, за шкалою депресії Бека — 16,40 ± 10,84 і за шкалою релігійної орієнтації — 47,41 ± 6,05. Було визначено, що якість сну була «поганою», встановлено помірно виражений депресивний стан, а рівень мелатоніну був нижче за норму. Висновки. Оскільки загальна оцінка якості сну студентів перевищувала 5, встановлено, що якість сну була «поганою». У групі обстежених спостерігався помірно виражений стан депресії, учасники вказували на помірно виражену релігійну орієнтацію. У дослідженні, де за стандарт було прийнято 0,90, було виявлено, що рівень мелатоніну перебував нижче за референсні значення. У подальшому рекомендується проводити дослідження в більших за чисельністю групах
Доп.точки доступа:
Senturk, Esra
Varol, Ela
Yildiz, Metin
Okyar, Guray

Свободных экз. нет

Найти похожие

Jerish, L. R. A.
Hygienic assessment of depression spread dynamics in nmu foreign students [Text] / L. R. A. Jerish // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2022. - № 3 спецвип. - P74

MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (психология, эпидемиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (профилактика и контроль, этиология)
СТУДЕНТЫ МЕДИЦИНСКИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ -- STUDENTS, HEALTH OCCUPATIONS (психология)
Аннотация: The COVID-19 pandemy drastically affected the life of people around the globe. It changed the ways of interaction between different groups of the population to the way of contact reduction, which, in turn, may change the psychological state of vulnerable groups. Depression is a common illness worldwide, with an estimated 3.8% of the population affected, including 5.0% among adults and 5.7% among adults older than 60 years (WHO, 2021). But young adults, including students, faced problems like the absence of external contact with groupmates, and friends. Ат: The hygienic assessment of depression spread dynamics in NMU foreign students. Materials and methods: Comparative, psychodiagnostic, statistical, hygienic. The materials are the results of a survey of 70 students aged 19-22 in 2016 (offline learning) and 50 students aged 19-21 in 2022 (online learning). The patient’s health status questionnaire (PHQ-9), developed by M.D. Robert L. Spitzer was used
Свободных экз. нет

Найти похожие

Kamyshna, I. I.
The role of vitamin D for the management of depression in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism in the West-Ukrainian population [Текст] / I. I. Kamyshna // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 4. - С. 10-14. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология, психология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология, психология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Аннотация: Hashimoto’s thyroiditis is known to be an essential endocrine disease that affects the population and may lead to hypothyroidism. This disease is one of the most commonly spread autoimmune diseases. Hypothyroid patients frequently experience features of depression, which is prevalent among other symptoms in hypothyroidism. Data from recent research has proved that vitamin D deficiency may cause depression manifestations in the population. The purpose of the work is to study the effect of cholecalciferol in patients with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism in the West-Ukrainian population on the level of depression in these patients. Materials and methods. The study included the 56 patients with hypothyroidism (H) caused by autoimmune thyroiditis (AIT). We identified the severity of depression levels using the Hamilton Depression Rating Scale (HDRS), which is reliable for depression assessment. Examinations were performed at the beginning and end of the 12-week treatment. Results. In patients of group 1 who received cholecalciferol and L-thyroxine, the level of depression on the Hamilton scale decreased by 40 %, while in patients who received only L-thyroxine, the level of depression decreased by 25 %. In addition, there was a significant difference between patients in groups 1 and 2 after treatment (p = 0.003). That is, treatment with additional cholecalciferol on the background of L-thyroxine was more effective than treatment with L-thyroxine alone. Analyzing the effect of treatment in patients with Group 1 with the additional appointment of cholecalciferol on the background of L-thyroxine in 21.4 % of patients disappeared depression. In addition, there was a decrease in depression in other patients in this group. Thus, in the remaining patients the severity of depressive manifestations decreased from moderate severity to mild depressive disorder. At the same time, after treatment only L-thyroxine depressive disorder of moderate severity decreased from 78.6 to 35.7 % to mild depressive disorder, but complete disappearance of depression in this group of patients after treatment was not observed. Conclusions. Vitamin D supplementation should be administered in patients suffering from autoimmune thyroiditis and hypothyroidism which may correct depression disorders in these patients
Відомо, що тиреоїдит Хашимото є одним із найчастіших ендокринних захворювань, яке вражає населення різних вікових груп і може призвести до гіпотиреозу. Ця патологія також є одним із найбільш поширених автоімунних захворювань. Пацієнти з гіпотиреозом часто відчувають ознаки депресії, яка переважає серед інших симптомів гіпотиреозу. Дані останніх досліджень довели, що дефіцит вітаміну D може викликати прояви депресії в населення. Метою проведеної роботи є вивчення впливу холекальциферолу в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом та гіпотиреозом у західноукраїнській популяції на рівень депресії у цих хворих. Матеріали та методи. У дослідження були включені 56 пацієнтів із гіпотиреозом, спричиненим автоімунним тиреоїдитом. Визначали наявність депресії за допомогою шкали депресії Гамільтона (HDRS). Обстеження проводили на початку та в кінці 12-тижневого лікування. Результати. У пацієнтів першої групи, які отримували холекальциферол і L-тироксин, рівень депресії за шкалою Гамільтона знизився на 40 %, тоді як у пацієнтів, які отримували тільки L-тироксин, рівень депресії знизився на 25 %. Крім того, спостерігалася вірогідна різниця між пацієнтами першої та другої груп після лікування (р = 0,003). При аналізі ефекту лікування в пацієнтів першої групи з додатковим призначенням холекальциферолу на тлі L-тироксину у 21,4 % пацієнтів зникли прояви депресії. Крім того, спостерігалося зниження рівня депресії у решти пацієнтів цієї групи. Ступінь вираженості депресивних проявів зменшився від середньої тяжкості до легкого депресивного розладу. Висновки. Пацієнтам, які страждають на автоімунний тиреоїдит та гіпотиреоз, слід призначати вітамін D, що сприяє зменшенню в них частоти депресивних розладів
Свободных экз. нет

Найти похожие

10.

Kamyshna, I.
The role of vitamin D for the management of depression in the Western Ukrainian population with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism [Text] / I. Kamyshna // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2022. - Т. 18, № 7. - P7-11. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-главная:
ТИРЕОИДИТ АУТОИММУННЫЙ -- THYROIDITIS, AUTOIMMUNE (патофизиология)
ХАШИМОТО БОЛЕЗНЬ -- HASHIMOTO DISEASE (патофизиология)
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM (патофизиология)
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION (лекарственная терапия, этиология)
ВИТАМИН D -- VITAMIN D (терапевтическое применение)
Аннотация: Hashimoto’s thyroiditis is known to be an essential endocrine disease that affects the population and may lead to hypothyroidism. This disease is one of the most common autoimmune diseases. Hypothyroid patients frequently experience signs of depression, which is prevalent among other symptoms in hypothyroidism. Data from recent research has proved that vitamin D deficiency may cause depression manifestations in the population. The aim of our work is to study the effect of cholecalciferol on the level of depression in the Western Ukrainian population with autoimmune thyroiditis and hypothyroidism. Materials and methods. The study included 56 patients with hypothyroidism caused by autoimmune thyroiditis. We identified the severity of depression levels using the Hamilton Depression Rating Scale. Examinations were performed at the beginning and by the end of a 12-week treatment. Results. In patients of group 1 who received cholecalciferol and L-thyroxine, the level of depression on the Hamilton Depression Rating Scale decreased by 40 %, while in those who received only L-thyroxine, by 25 %. In addition, there was a significant difference between patients in groups 1 and 2 after treatment (p = 0.003). That is, additional cholecalciferol on the background of L-thyroxine was more effective than therapy with L-thyroxine alone. Analysis of the effect of treatment in group 1 with the additional administration of cholecalciferol on the background of L-thyroxine has shown that depression disappeared in 21.4 % of patients. In addition, there was a decrease in depression in other participants from this group. Thus, in the remaining patients, the severity of depressive manifestations decreased from moderate to mild depressive disorder. At the same time, after treatment with L-thyroxine alone, depressive disorder of moderate severity decreased from 78.6 to 35.7 %, but complete disappearance of depression in this group of patients after treatment was not observed. Conclusions. Vitamin D supplementation should be administered in patients suffering from autoimmune thyroiditis and hypothyroidism, which may correct depression disorders
Тиреоїдит Хашимото — одне з найчастіших ендокринних захворювань, що може призвести до гіпотиреозу. Це захворювання також є одним з найбільш поширених автоімунних захворювань. Пацієнти з гіпотиреозом часто відчувають ознаки депресії, яка переважає серед інших симптомів гіпотиреозу. Дані останніх досліджень довели, що дефіцит вітаміну D може викликати прояви депресії в населення. Метою нашої роботи є вивчення впливу холекальциферолу в пацієнтів з автоімунним тиреоїдитом (АІТ) і гіпотиреозом у західноукраїнській популяції на рівень депресії у цих хворих. Матеріали та методи. У дослідження було включено 56 пацієнтів з гіпотиреозом, спричиненим АІТ. Ми визначали наявність депресії за допомогою шкали депресії Гамільтона. Обстеження проводили на початку й наприкінці 12-тижневого лікування. Результати. У пацієнтів першої групи, які отримували холекальциферол і L-тироксин, рівень депресії за шкалою депресії Гамільтона знизився на 40 %, тоді як у пацієнтів, які отримували тільки L-тироксин, рівень депресії знизився на 25 %. Крім того, спостерігалася вірогідна різниця між пацієнтами першої і другої груп після лікування (р = 0,003). При аналізі ефекту лікування в пацієнтів першої групи з додатковим призначенням холекальциферолу на тлі L-тироксину у 21,4 % пацієнтів зникли прояви депресії. Крім того, спостерігалося зниження рівня депресії в решти пацієнтів цієї групи. Так, у пацієнтів ступінь вираженості депресивних проявів зменшився від середньої тяжкості до легкого депресивного розладу. При цьому після лікування лише L-тироксином частота депресивних розладів середнього ступеня тяжкості знизилася з 78,6 до 35,7 %, але повного зникнення депресії в цієї групи пацієнтів після лікування не спостерігалося. Висновок. Пацієнтам з автоімунним тиреоїдитом і гіпотиреозом слід додатково призначати препарати вітаміну D, які справляють позитивний вплив на депресивні розлади
Свободных экз. нет

Найти похожие

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Тематический навигатор

Статистика обращений

© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)