Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (3)
Формат представления найденных документов:
полный информационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ<.>)
Общее количество найденных документов : 97
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
1.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кріштафор Д. А., Клигуненко О. М., Кравець О. В., Єхалов В. В., Лященко О. В.
Заглавие : Вентиляція легень у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою: огляд сучасних рекомендацій
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 31-37 (Шифр МУ104/2021/17/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ОКАЗАНИЕ -- DELIVERY OF HEALTH CARE
Аннотация: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) є найпоширенішою групою травм у постраждалих, які надходять до відділень невідкладної допомоги. До 20 % пацієнтів з ушкодженням головного мозку потребують ендотрахеальної інтубації та механічної вентиляції легень, тривалість якої вірогідно довша, ніж у пацієнтів неневрологічного профілю. У таких пацієнтів вища частота розвитку гострого респіраторного дистрес-синдрому та вентилятор-асоційованої пневмонії, а відлучення від респіратора та екстубація супроводжуються значними труднощами. При цьому пацієнти з ЧМТ часто виключаються з рандомізованих досліджень, а міжнародні керівництва з лікування тяжкої ЧМТ не викладають чітких рекомендацій щодо стратегій вентиляції. Аналіз літературних джерел дозволив виділити сучасні принципи респіраторної підтримки при тяжкій ЧМТ, які включають: інтубацію трахеї при оцінці за шкалою коми Глазго ≤ 8 балів; ранню механічну вентиляцію; підтримання PaO2 у межах 80–120 мм рт.ст. (SaO2 ≥ 95 %), PaCO2 — 35–45 мм рт.ст.; дихальний об’єм ≤ 8 мл/кг; частоту дихання ≈ 20/хв; PEEP ≥ 5 см H2O; піднесений на 30° головний кінець ліжка; седацію при поганій синхронізації з респіратором; відлучення від респіратора через застосування допоміжних режимів вентиляції; екстубацію при досягненні 3 балів за шкалою VISAGE; ранню (до 4 діб) трахеостомію при прогнозованих труднощах з екстубацією
Найти похожие

2.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Кузьменко Т. С., Воротинцев С. І.
Заглавие : Оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на механічні властивості легень
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 6. - С. 72-77 (Шифр МУ104/2021/17/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНАЯ МЕХАНИКА -- RESPIRATORY MECHANICS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Аннотация: Робота присвячена вивченню впливу індивідуалізованої протективної вентиляційної підтримки на легеневу механіку. У дослідження увійшли 47 пацієнтів, яким під загальним знеболюванням було проведене відкрите оперативне втручання на органах черевної порожнини. Усі пацієнти мали помірний або високий ризик розвитку післяопераційних легеневих ускладнень за шкалою ARISCAT. Інтраопераційно проводилася оцінка впливу індивідуалізованої протективної вентиляції на показники механіки дихання, а саме Ppeak, Pplat, Pdrive, динамічний легеневий комплаєнс. Індивідуалізована протективна респіраторна підтримка становила собою вентиляцію дихальним об’ємом 7 мл/кг ідеальної маси тіла з підбором оптимального рівня позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) з урахуванням показника динамічного легеневого комплаєнсу (Cdyn) та проведенням рекрутуючого маневру (РМ) після інтубації, а далі — у разі зниження Cdyn більше ніж на 20 % із подальшим повторним підбором ПТКВ. Досліджувані параметри фіксувалися до та після проведення РМ, а також на 30, 60, 90, 120, 150, 180-й хвилинах після проведення РМ, залежно від тривалості операції. Застосування техніки розправлення альвеол призводило до покращення показників легеневої механіки, а саме підвищення динамічного легеневого комплаєнсу на 16 % та зниження Pdrive на 17 %. Інтраопераційний рівень ПТКВ у середньому становив 4 [4; 5] см вод.ст. Не було зафіксовано жодного випадку гіпоксемії чи необхідності в повторному проведенні РМ. Отримані результати вказують на те, що обрана техніка проведення рекрутуючого маневру є ефективною та безпечною, а її використання дає можливість зменшити негативний вплив штучної вентиляції легень. У дослідженні не виявлено статистично вірогідного кореляційного зв’язку між рівнем ПТКВ та значенням динамічного легеневого комплаєнсу. Такі дані доводять необхідність індивідуального підбору пара-метрів вентиляції відповідно до особливостей механічних властивостей кожного окремого пацієнта
Найти похожие

3.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Філик О. В.
Заглавие : Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 49-53 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДИАФРАГМА -- DIAPHRAGM
ПРЕАЛЬБУМИН -- PREALBUMIN
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ПОМОЩЬ ДЛИТЕЛЬНАЯ -- LONG-TERM CARE
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Дисфункція діафрагми, мальнутриція та гіпофосфатемія погіршують результати лікування у пацієнтів, які потребують проведення штучної вентиляції легень (ШВЛ). Метою дослідження було встановити, чи ведуть до подовження часу ШВЛ атрофія діафрагми, тяжка гіпофосфатемія та низький рівень транстиретину. Робочою була гіпотеза про те, що тривалість ШВЛ, час лікування у відділенні інтенсивної терапії та частота ускладнень у дітей залежать від товщини діафрагми, рівня транстиретину та фосфору в сироватці крові. Матеріали та методи. Ми обстежили 27 пацієнтів віком від 1 місяця до 1 року, які потребували проведення інвазивної ШВЛ. У 3 пацієнтів виконати УЗД діафрагми було неможливо; 24 пацієнти були включені в аналіз даних. Проаналізовано показники товщини діафрагми наприкінці вдиху, рівень фосфору та транстиретину сироватки крові на 1-шу (етап d1), 3-тю (етап d3), 5-ту добу (етап d5) та надалі що п’ять діб під час проведення ШВЛ. Первинною кінцевою точкою оцінювання була тривалість відлучення від ШВЛ. Вторинними точками оцінювання були ускладення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована ШВЛ, смерть (ми оцінювали наявність цих несприятливих подій щодня від моменту включення пацієнта у дослідження, на 28-му добу від моменту госпіталізації та доки пацієнт не був виписаний з лікарні). Для статистичної обробки отриманих даних використовували Statistical Package for the Social Sciences, результати подані з використанням медіани (interquartile range — IQR), скоригованого відношення ризиків (adjusted hazard ratio — HR), співвідношення тривалості та відношення шансів (duration ratio та odds ratio — OR). Результати. 100 % пацієнтів на етапі дослідження d1 мали тяжку гіпофосфатемію (0,11 (0,18–0,06) ммоль/л) та низький рівень транстиретину (104,7 (126,85–48,5) нг/мл). Рівень фосфору сироватки крові зростав до 0,68 (0,57–0,92) до 5-го дня (IQR 5–10) (етап дослідження d5), а рівень транстиретину становив 234,75 (626,76–213,06) на 10-ту добу (IQR 5–15) (на етапі дослідження d10). Наявність гіпофосфатемії була асоційована з пролонгованим перебуванням пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (OR 1,45, 95% confidence interval (CI) 1,15–2,25) (IQR 5–10) та вищим ризиком ускладнень (OR 1,72, 95% CI 1,15–2,52). Низький рівень транстиретину був асоційований з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,68, 95% CI 0,45–0,82, для 10% зниження). Зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху було асоційоване з нижчою щоденною ймовірністю відлучення від ШВЛ (HR 0,57, 95% CI 0,42–0,65, для 10% зниження). Висновки. Низький рівень транстиретину та зниження товщини діафрагми наприкінці вдиху під час проведення ШВЛ можуть впливати на результати лікування у дітей з гострою дихальною недостатністю
Найти похожие

4.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Старишко А. І., Журко М. М.
Заглавие : Ефективність інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші для запобігання післяопераційним порушенням газового складу крові в поранених та хворих із пошкодженням черевної стінки
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 134 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ГАЗОВ КРОВИ АНАЛИЗ -- BLOOD GAS ANALYSIS
ГАЗОВ КРОВИ МОНИТОРИНГ ЧРЕСКОЖНЫЙ -- BLOOD GAS MONITORING, TRANSCUTANEOUS
ОКСИМЕТРИЯ -- OXIMETRY
Аннотация: Великі абдомінальні операції — найбільш травматичні і небезпечні щодо розвитку післяопераційних респіраторних ускладнень [3]. На їх виникнення впливає безліч факторів на всіх етапах хірургічного лікування [1]. Одним із них є адекватність респіраторної підтримки під час проведення хірургічного втручання, а саме корекція параметрів вентиляції легень завдяки контролю газового складу видихуваного повітря [2]. Мета: оцінити значення інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші в запобіганні післяопераційним порушенням газового складу крові та появі наступних патологічних респіраторних проявів у поранених та хворих після абдомінальних хірургічних втручань
Найти похожие

5.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Філик О. В.
Заглавие : Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 78-82 (Шифр МУ166/2020/16/2)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДЫХАТЕЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- RESPIRATORY INSUFFICIENCY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Важливою проблемою педіатричних відділень інтенсивної терапії є успішне відлучення від довготривалої штучної вентиляції легень (ШВЛ). Разом з тим відсутнє консенсусне рішення щодо основних фізіологічних параметрів, які повинні бути досягнуті в процесі відлучення від ШВЛ для успішної екстубації пацієнта. Мета дослідження: описати й оцінити клінічну ефективність запропонованого нами алгоритму відлучення від ШВЛ у дітей із різними формами гострої дихальної недостатності. Робочою була гіпотеза, що тривалість відлучення від ШВЛ не залежить від показників газообміну (зокрема, співвідношень paO2/FiO2, SpO2/FiO2, індексу оксигенації), роботи серцево-судинної системи (ударного індексу, серцевого індексу), функції діафрагми (зокрема, амплітуди її рухів і фракції стоншення) і нутритивного статусу пацієнта (рівня транстиретину й співвідношення транстиретину/С-реактивного протеїну), рівня фосфору, кальцію і магнію сироватки крові. Матеріали та методи. Нами проведене проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП Львівської обласної дитячої клінічної лікарні «ОХМАТДИТ». До дослідження включали пацієнтів із гострою дихальною недостатністю, які потребували ШВЛ через інтубаційну трубку понад 3 доби. Критеріями виключення з дослідження були: відмова законних представників пацієнта від участі в дослідженні на будь-якому його етапі, агональний стан пацієнта при надходженні на лікування й початок ШВЛ менше ніж через 48 год після попереднього відлучення. До дослідження були включені 89 пацієнтів віком 1 міс. — 18 років. Усіх пацієнтів було розподілено випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До аналізу даних включений 81 пацієнт. Ми аналізували частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ упродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта й припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ і тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати та обговорення. На етапі проведення відлучення від ШВЛ на додаток до стандартного клінічного огляду пацієнта нами було запропоновано використання алгоритму, що включає такі етапи: переведення пацієнта в примусово-допоміжний чи допоміжний режим ШВЛ з ультразвуковим оцінюванням функції діафрагми; оцінювання рівня внутрішньолегеневого шунтування крові й кисневої ціни дихання за допомогою індексів (paO2/FiO2 або SpO2/FiO2, індексу оксигенації); оптимізацію гемодинаміки (досягнення нормалізації трендів серцевого індексу й ударного індексу); оптимізацію нутритивного статусу й регрес загальної відповіді організму на запалення (за рівнем транстиретину й співвідношенням транстиретин/С-реактивний протеїн); нормалізацію показників рівня неорганічного фосфору, магнію та іонізованого кальцію сироватки крові. Ми встановили, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1% пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 дня і 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою і становила 29,2 ± 3,1 дня і 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід, що включає корекцію показників гемодинаміки, досягнення оптимального рівня газообміну, покращення нутритивного статусу й корекцію електролітного балансу з проведенням діафрагмопротективної штучної вентиляції легень, дозволяє підвищити ймовірність успішного відлучення дітей від штучної вентиляції легень
Найти похожие

6.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Filyk O., Pidhirnyy Y.
Заглавие : Phosphorus and magnesium disorders in critically ill mechanically ventilated children: the prospective cohort observational study
Параллельн. заглавия :Порушення фосфору і магнію у критично хворих дітей на механічній вентиляції легень: проспективне когортне обсерваційне дослідження
Место публикации : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 1. - С. 22-27 (Шифр БУ1/2020/1)
Примечания : Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная: ДЕТИ -- CHILD
ЛЕГКИХ ВЕНТИЛЯЦИЯ -- PULMONARY VENTILATION
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ГИПОФОСФАТЕМИЯ -- HYPOPHOSPHATEMIA
Аннотация: Phosphate and magnesium disorders frequently develop in critically ill patients during the course of stay in paediatric intensive care unit. Objectives. The aim of this study was to investigate the prevalence of hypophosphatemia and low level of magnesium in children with acute respiratory failure. The study hypothesis was that the duration of mechanical ventilation and stay in PICU in children depend on the presence of electrolyte disorders. Setting. Tertiary children’s hospital, Department of Anesthesiology and Intensive Care, Danylo Halytsky Lviv National Medical University; Department of Anesthesiology and Intensive Care, Lviv Regional Children Hospital “OCHMATDYT”, Ukraine, July 2018 - July 2019. Patients. Children aged 1 month - 1 year, who needed invasive mechanical ventilation. Intervention. Measurement levels of phosphorus and magnesium on 1st, 3rd, 5th and then every five days during mechanical ventilation. Main outcome measures. The primary outcome was the time to liberation from mechanical ventilation and secondary outcomes were complications: reintubation, tracheostomy, prolonged ventilation, or death. Results. We find out that 100% patients at admission had severe hypophosphatemia and 44% had low level of magnesium. Hypomagnesemia was treated until 10th day and level of phosphorus could not reach normal values until discharge. The presence of hypophosphatemia was associated with prolonged PICU admission (duration ratio 1.45, 95% CI 1.15 to 2.25), and a higher risk of complications (OR 1.72, 95% CI 1.15 to 2.52). Conclusion. The presence of hypophosphatemia in children who were mechanically ventilated due to acute respiratory failure was associated with prolonged PICU admission and a higher risk of complicationsПорушення рівня фосфору та магнію в сироватці крові є частими порушеннями у пацієнтів відділень інтенсивної терапії для дітей. Метою роботи було вивчити поширеність гіпофосфатемії та гіпомагнеземії у дітей з гострою дихальною недостатністю. Робоча гіпотеза: тривалість штучної вентиляції легень та тривалість перебування на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії для дітей залежать від наявності електролітних порушень. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилося на клінічній базі кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Львівської обласної клінічної лікарні “ОХМАТДИТ” з липня 2018 року по липень 2019 року. Пацієнти. Діти від 1 міс до 1 року, що потребували проведення інвазивної штучної вентиляції легень. Інтервенції. Рівень фосфору та магнію вимірювали на 1-шу, 3-тю, 5-ту добу та надалі що 5 діб впродовж проведення штучної вентиляції легень. Основні точки оцінювання. Первинною точкою оцінювання був час відлучення від штучної вентиляції легень, вторинними точками були ускладнення: реінтубація, трахеостомія, пролонгована штучна вентиляція легень, смерть пацієнта. Результати. Нами встановлено що у 100% пацієнтів при надходженні на лікування була тяжка гіпофосфатемія а у 44% - зниження рівня магнію в сироватці крові. Гіпомагніємію було скореговано до 10 доби лікування пацієнтів, тоді як рівень фосфору не вдавалося нормалізувати до переведення пацієнта із відділення інтенсивної терапії. Наявність гіпофосфатемії була асоційованою зі збільшенням тривалості лікування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії для дітей (duration ratio 1.45, 95% CI 1.15 до 2.25) та з вищим ризиком виникнення ускладнень (OR 1.72, 95% CI 1.15 до 2.52). Висновок. Наявність гіпофосфатемії у дітей з гострою дихальною недостатністю, що потребували проведення штучної вентиляції легень, була пов’язана з довшою тривалістю лікування у відділенні інтенсивної терапії та вищою частотою ускладнень
Найти похожие

7.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Олійник О. В., Емяшев О. В., Креньов К. Ю., Олійник Я. В., Сліфірчик А. С., Перевізник Б.
Заглавие : Порівняльна характеристика впливу неінвазивної й інвазивної вентиляції легенів на перебіг сепсису
Место публикации : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 1/2. - С. 39-42 (Шифр КУ5/2020/87/1/2)
Примечания : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
СЕПСИС -- SEPSIS
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Аннотация: Отримані дані дають підстави зробити висновок про те, що застосування неінвазивної вентиляції легенів у хворих із сепсисом та гострим респіраторним дистрес-синдромом легкого ступеня сприяє зниженню ризику виникнення вентилятор-асоційованої пневмонії і показника смертності
Найти похожие

8.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Філик О. В.
Заглавие : Діафрагм-протективна штучна вентиляція легень на етапі відлучення від респіраторної терапії в дітей
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 5. - С. 56-61 (Шифр МУ104/2020/16/5)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАТЕЛЬНОГО АППАРАТА ОТКЛЮЧЕНИЕ -- VENTILATOR WEANING
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
ОДЫШКА -- DYSPNEA
ДЕТИ -- CHILD
Аннотация: Штучна вентиляція легень (ШВЛ) у значної частини пацієнтів може спричиняти діафрагмальну дисфункцію, яку пов’язують з несприятливими результатами лікування, тривалим відлученням від респіраторної терапії та тривалим перебуванням у відділенні інтенсивної терапії. Метою нашого дослідження було встановити ефективність діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної стратегії при проведенні відлучення від ШВЛ у дітей. Робочою була гіпотеза, що проведення діафрагм-протективної та легенево-протективної стратегій ШВЛ не впливатиме на рівень диспное, тривалість відлучення від ШВЛ, тривалість перебування у відділенні інтенсивної терапії. Матеріали та методи. Нами проведено проспективне когортне одноцентрове дослідження у відділенні анестезіології з ліжками інтенсивної терапії КНП «Львівська обласна дитяча клінічна лікарня «ОХМАТДИТ». До дослідження було включено 89 пацієнтів віком від 1 міс. до 18 років. Всі пацієнти були розподілені випадковим чином на 2 групи (за допомогою сервісу random.org). До І групи увійшли пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну стратегію ШВЛ, до ІІ групи — пацієнти, в яких застосовували легенево-протективну та діафрагм-протективну стратегії ШВЛ. До аналізу даних включено 82 пацієнти. Ми вивчали показники функції діафрагми (фракцію її стоншення й амплітуду рухів), показники кислотно-лужної рівноваги крові. Нами було проаналізовано рівень диспное за шкалою D-VAS для пацієнтів 6–18 років, частоту успішного відлучення від ШВЛ (відсутність потреби проводити ШВЛ впродовж понад 48 год від моменту екстубації пацієнта та припинення механічної підтримки його дихання), а також тривалість проведення ШВЛ та тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії. Результати. В нашому дослідженні встановлено, що в І групі успішно відлучилися від ШВЛ 72,1 % пацієнтів, тоді як у ІІ групі — 86,8 % (p = 0,05). Тривалість проведення ШВЛ була вищою в ІІ групі пацієнтів порівняно з І групою і становила 19,4 ± 2,6 та 23,1 ± 2,2 дня відповідно (p = 0,12). Таке збільшення тривалості ШВЛ серед пацієнтів ІІ групи варто інтерпретувати разом з показником успішності відлучення від ШВЛ, що був вищим у даній групі хворих. Можна припустити, що більшу клінічну цінність для пацієнта мала успішність відлучення, аніж власне тривалість ШВЛ, проте таке трактування потребує подальших досліджень. Тривалість госпіталізації у відділенні інтенсивної терапії була вищою серед пацієнтів І групи порівняно з ІІ групою та становила 29,2 ± 3,1 та 26,5 ± 3,6 дня відповідно (p = 0,06). Висновки. Комплексний підхід на етапі відлучення від ШВЛ, що включає проведення діафрагм-протективної стратегії на додачу до легенево-протективної, дозволяє зменшити частоту диспное у пацієнтів, підвищити ймовірність успішного відлучення від штучної вентиляції легень та зменшити час перебування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії
Найти похожие

9.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Мерза Р. О., Підгірний Я. М.
Заглавие : Дискусійні питання механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдром
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 69-71 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ ПОД ПОЛОЖИТЕЛЬНЫМ ДАВЛЕНИЕМ -- POSITIVE-PRESSURE RESPIRATION
ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT
Аннотация: На підставі власних спостережень, досліджень, а також даних літератури обговорюється сучасний погляд на проблему і обґрунтовується актуальність подальшого вивчення респіраторної терапії в пацієнтів із черепно-мозковою травмою, ускладненою респіраторним дистрес-синдромом, а саме рівня позитивного тиску в кінці видиху (ПТКВ) у пацієнтів із внутрішньочерепною гіпертензією, а також технології підбору цього параметра, оскільки неправильне регулювання параметрів механічної вентиляції легень може суттєво погіршити результати лікування. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 23 хворих із черепно-мозковою травмою (як компонентом політравми), які були розподілені на дві групи за рівнем ПТКВ. Виявлено швидший неврологічний регрес у пацієнтів першої групи, у якій ПТКВ становив 8 ± 2 см вод.ст. Відповідно до результатів можна стверджувати, що проблема технології механічної вентиляції легень у хворих із черепно-мозковою травмою потребує подальшого дослідження, залишаються невирішеними питання про роль церебрального і легеневого комплаєнсу, вплив ПТКВ на внутрішньочерепний тиск
Найти похожие

10.

Вид документа : Статья из журнала
Шифр издания :
Автор(ы) : Туркевич О. М., Закотянський О. П., Гарбар М. О.
Заглавие : Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії
Место публикации : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 127-132 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примечания : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-главная: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Аннотация: Висока частота захворюваності на тяжку пневмонію при інфікуванні грипом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS та COVID-19 привертає особливу увагу та змушує переглядати та вдосконалювати сучасні ланки комплексної інтенсивної терапії. Мета: проаналізувати основні ланки інтенсивної терапії клінічного випадку тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії, наголосити на основні проблеми та запропонувати шляхи вирішення. Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічний випадок лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії пацієнта, який перебував на лікуванні у ВАІТ КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м. Львів, та виділили основні ключові аспекти інтенсивної терапії: респіраторну терапію, неінвазивну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), вчасність інтубації, протективну ШВЛ та початок відлучення; cедацію, анальгезію та міорелаксацію; оцінку волемічного статусу, інфузійну терапію й ентеральне харчування. Результати. Загальний термін проведення ШВЛ становив 26 днів. З 16-го дня розпочато процес відлучення, який становив 10 днів. Основні режими ШВЛ, які застосовувались, такі: SIMV-PC (8 днів), BIPPV (7 днів), CPAP+PS (10 днів). Період застосування дексмедетомідину становив 12 днів. Використання NIV не забезпечило належного ефекту, про що свідчить погіршення стану пацієнта після 24 годин даної респіраторної підтримки. Волемічний статус у критичному періоді (перші 48 годин після інтубації) оцінювався за допомогою ультрасонографії функції серця та стану магістральних судин, що виявилось дуже ефективним. Висновки. Пацієнти з тяжкою негоспітальною вірусною пневмонією потребують раннього початку ШВЛ та обов’язкового застосування протективної стратегії. Саме респіраторна терапія є основною та першочерговою ланкою інтенсивної терапії. Забезпечення адекватної та комфортної седації для пацієнта є однією з важливих ланок комплексу інтенсивної терапії, яка вирішує проблему асинхронії. Ультразвукове дослідження дозволяє провести неінвазивну оцінку волемічного статусу, ризику набряку легень та передбачити відповідь пацієнта на інфузійну терапію. З цією метою слід проводити комплексний УЗД-моніторинг нижньої порожнистої вени, легень та серця у всіх пацієнтів у критичному стані, яким планується чи вже налагоджена інфузійна терапія
Найти похожие

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-60      
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)