Главная Упрощенный режим Видео-инструкция Описание
Авторизация
Фамилия
Пароль
 

Базы данных


Периодические издания- результаты поиска

Вид поиска

Область поиска
в найденном
 Найдено в других БД:Книги (4)
Формат представления найденных документов:
полныйинформационныйкраткий
Отсортировать найденные документы по:
авторузаглавиюгоду изданиятипу документа
Поисковый запрос: (<.>S=Дакриоцистит<.>)
Общее количество найденных документов : 21
Показаны документы с 1 по 10
 1-10    11-21   21-21 
1.


   
    Эффективность дренирования слезного мешка при дакриоцистоцеле у новорожденных [Текст] / В. Н. Сакович [и др.] // Медичні перспективи. - 2016. - Т. 21, № 4. - С. 49-53. - Библиогр.: с. 53


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS
ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Аннотация: Наведено результати лікування 14 новонароджених з однобічним дакріоцистоцелє. Середній вік дітей - 7,2 +- 0,5 дня. У 9 (64,3 %) дакріоцистоцелє ускладнилося флегмоною слізного міхура, у 5 (35,7 %) перебіг був без ускладнень. Всім дітям проводили дренування слізного міхура крізь нижній слізний каналець, інстиляції антибіотиків, а у випадку флегмони - системну антибактеріальну терапію. Промивання проводили розчином антибіотика офлоксацин до евакуації прозорої рідини. За необхідності дренування повторювали через 10 днів. У всіх пацієнтів дренування міхура виявилося вдалим. Зондування носослізного каналу через 2 - 3 тижні після дренування потребували 4 дітей (28,6 %), в тому числі 3 дітей з флегмоною слізного міхура. У 71,4 % регрес дакріоцистоцелє відбувався самостійно. Ускладнень та сторонніх ефектів від лікування не спостерігалося. Позитивний ефект дренування, на думку авторів, пояснюється тим, що розширення слізних канальців перед дренуванням дозволяє усунути стеноз клапана Розенмюллера, а евакуація рідини, слизу та гною, які є поживним середовищем для мікроорганізмів, зі слізного міхура сприяє стиханню запального процесу. Автори також рекомендують звернути увагу на пренатальну діагностику дакріоцистоцелє при ультразвуковому дослідженні в 3-му триместрі вагітності
Доп.точки доступа:
Сакович, В. Н.
Сердюк, В. Н.
Клопоцкая, Н. Г.
Тарнопольская, И. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

2.


    Пальчун, В. Т.
    Эндоназальная микродакриоцисториностомия при непроходимости слезно-носовых путей [Текст] / В. Т. Пальчун, М. М. Магомедов, Н. А. Лычман // Вестник оториноларингологии. - 2002. - № 1. - С. 25-26


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (хирургия)
Доп.точки доступа:
Магомедов, М. М.
Лычман, Н. А.

Свободных экз. нет

Найти похожие

3.


    Климов, З. Т.
    Эндозальная эндоскопическая дакриоцисториностомия [Текст] / З. Т. Климов, В. Н. Андреев, Е. Н. Трофимова // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. - 2000. - № 2. - С. 127-128


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (использование, методы)
Доп.точки доступа:
Андреев, В. Н.
Трофимова, Е. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

4.


   
    Фармакотерапия дакриоцистита у новорожденных [Текст] / Ю. М. Кищенко [и др.] // Фармация : Науч.-практ.журн. - 2015. - № 5. - С. 44-46. - Библиогр. в конце ст. . - ISSN 0367-3014


Рубрики: новорожд

MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВ СТОИМОСТЬ ДЛЯ ПАЦИЕНТА -- FEES, PHARMACEUTICAL
Доп.точки доступа:
Кищенко, Ю. М.
Парфейников, С. А.
Аджиенко, В. Л.
Шкодина, Т. В.
Назаренко, Ю. П.

Свободных экз. нет

Найти похожие

5.


   
    Пятилетний опыт применения цитологического исследования в дакриологической практике [Текст] / Е. Л. Атькова [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2013. - T. 129, № 5. - С. 104-113


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагноз, хирургия)
СЛЕЗНОГО АППАРАТА БОЛЕЗНИ -- LACRIMAL APPARATUS DISEASES (диагноз, терапия)

Доп.точки доступа:
Атькова, Е. Л.
Федоров, А. А.
Резникова, Л. В.
Краховецкий, Н. Н.
Ярцев, В. Д.

Свободных экз. нет

Найти похожие

6.


   
    Профилактика заращения дакриостомы после микроэндоскопической эндоназальной дакриоцисториностомии / В. Г. Белоглазов [и др.] // Вестник офтальмологии. - 2013. - T. 129, № 2. - С. 20-23


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ДАКРИОРИНОЦИСТОСТОМИЯ -- DACRYOCYSTORHINOSTOMY (методы)
Доп.точки доступа:
Белоглазов, В. Г.
Атькова, Е. Л.
Абдурахманов, Г. А.
Краховецкий, Н. Н.

Свободных экз. нет

Найти похожие

7.


    Мінаєв, О. О.
    Поширеність ендоназальної патології у хворих на хронічний дакріоцистит та особливості хірургічного лікування [Текст] / О. О. Мінаєв // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 34-41. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
Аннотация: Мета дослідження – вивчити поширеність ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом (ХД) та обґрунтувати доцільність виконання симультанних операцій у таких пацієнтів. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 109 пацієнтів із ХД, яких обстежено та прооперовано за період 2004-2014 pоки на базах кафедри оториноларингології факультету інтернатури і післядипломної освіти Донецького національного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України. Обстеження пацієнтів включало консультацію офтальмолога, промивання слізних шляхів, ендоскопію порожнини носа, комп’ютерну томографію. Усім хворим відновлювали сльозовідведення шляхом виконання ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС). Результати. Ендоназальна патологія виявлена у 85,3% хворих: викривлення носової перегородки – у 71,6% пацієнтів, гіпертрофія нижніх носових раковин – у 59,6%, бульозна гіпертрофія середніх носових раковин – у 5,5%, гіпертрофія гачкоподібного відростка – у 6,4%, гіперпневматизація клітин Agger nasi – у 14,7% хворих. Найчастішою комбінацією були викривлення носової перегородки у поєднанні з гіпертрофією нижніх носових раковин – у 56,0% спостережень. Запальна патологія в навколоносових пазухах була у 38,5% випадків: етмоїдит – у 26,6% хворих, гайморит – у 13,8%, сфеноїдит – у 1,8% хворих. У 94,6% хворих корекцію внутрішньоносової патології виконували одночасно з ЕЕДЦРС. У 6,4% цих пацієнтів спостерігались ускладнення – носові кровотечі після видалення тампонів. Проведення симультанних операцій істотно не збільшило відсоток та варіанти ускладнень порівняно з ізольованими ендоназальними операціями. Висновок. У переважної більшості хворих із хронічним дакріоциститом спостерігається патологія порожнини носа та навколоносових пазух, яка може сприяти розвитку дакріоциститу та виникненню рецидиву захворювання після операції. Хірургічну корекцію супутньої ендоназальної патології у хворих із хронічним дакріоциститом доцільно виконувати одночасно з ендоназальною ендоскопічною дакріоцисториностомією.
Свободных экз. нет

Найти похожие

8.


    Мінаєв, О. О.
    Порівняльний аналіз лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційному періоді [Текст] / О. О. Мінаєв // Оториноларингологія = Оториноларингология = Otorhinolaryngology. - 2021. - № 1. - С. 20-32


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
Аннотация: Хронічний дакріоцистит (ХД) є частою патологією сльозовідвідних шляхів. Пошук оптимального способу ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії (ЕЕДЦРС), який давав би швидкий, якісний та стійкий ефект, а також менший відсоток рецидивів захворювання, залишається актуальним. Мета: проаналізувати ефективність лікування хворих з хронічним дакріоциститом у ранньому та пізньому післяопераційних періодах при застосуванні різних модифікацій проведення ЕЕДЦРС. Матеріали та методи: Досліджувану групу (1-а група) склали 45 пацієнтів з ХД, яким ЕЕДЦРС була здійснена за розробленою методикою, у групу порівняння (2-а група) було включено 36 хворих, яким після виконання розробленої ЕЕДЦРС в зону дакріориностоми встановлювали провідник з полівінілхлориду (ПВХ). У контрольну групу (3-я група) увійшли 28 пацієнтів, яким ЕЕДЦРС виконували за традиційною методикою: зі збереженням і пластичним укладанням слизових клаптів та з установленням ПВХ-провідника. Пацієнти 1-ї та 2-ї груп були розподілені на 2 підгрупи: до 1А і 2А увійшли пацієнти, яким у передопераційному періоді проводили комп’ютерну томографію (КТ) сльозовідвідних шляхів за розробленою нами методикою, а хворим підгруп 1В і 2В – за традиційним алгоритмом. У післяопераційному періоді оцінювали вираженість сльозотечі за шкалою Munk, ступінь візуалізації дакріориностоми, функцію сльозовідведення за вдосконаленою кольоровою сльозоносовою пробою Веста під ендоскопічним контролем. Підсумкову ефективність лікування оцінювали через 1 рік після хірургічного втручання. Результати: Кращі результати при тестуванні за шкалою Munk в ранньому післяопераційному періоді та через 1 міс. після операції були зафіксовані у підгрупах 1А і 1В в порівнянні з підгрупами 2А, 2В та 3-ю групою (різниця достовірна, p0,05). Через 3; 6 та 12 міс. після хірургічного втручання, тобто після видалення імплантата із сльозовідвідних шляхів, відмічалося покращення результатів у пацієнтів підгруп 2А, 2В і 3-ї групи, а відмінність від підгруп 1А та 1В була статистично не значущою (p0,05). В ранньому післяопераційному періоді в усіх пацієнтів візуалізація дакріориностоми була доброю. В пізньому післяопераційному періоді кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але без статистично значущої різниці через малу вибірку пацієнтів (p0,05). Достовірно кращі результати функції сльозовідведення отримані в підгрупах 1А і 1В вже з 3-ї доби після хірургічного втручання, а також у подальші строки раннього післяопераційного періоду і через 1 міс. після операції (p0,05). У подальші терміни спостереження пізнього післяопераційного періоду цей показник погіршувався у всіх клінічних групах, кращі результати були у підгрупі 1А, гірші – у 3-й групі, але через невелику вибірку пацієнтів статистично значущої відмінності не було (p0,05). Максимальні темпи погіршення візуалізації дакріориностоми та функції сльозовідведення спостерігались з 3-го по 6-й місяці після операції. Частка позитивних підсумків лікування у 1-й групі склала 97,8%, у 2-й групі – 94,4 %, а у 3-й групі – 85,7 %, при цьому відмінність між 1-ї і 3-ї групами була статистично значущою (p0,05). Висновок: Розроблена методика ендоназальної ендоскопічної дакріоцисториностомії дозволяє досягнути стійкої ремісії у 97,8 % пацієнтів з хронічним дакріоциститом, а застосування КТ сльозовідвідних шляхів за розробленою методикою дозволяє покращити результати хірургічного лікування
Свободных экз. нет

Найти похожие

9.


    Бровкина, А. Ф.
    Особенности слезопродукции у больных дакриоаденитом [Текст] / А. Ф. Бровкина, О. Н. Стешенко, С. Ю. Нечеснюк // Вестник офтальмологии. - 2014. - T. 130, № 4. - С. 27-33


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (хирургия)
СЛЕЗНЫЙ АППАРАТ -- LACRIMAL APPARATUS (секреция, хирургия)
СЛЕЗЫ -- TEARS (секреция)
КИСТЫ -- CYSTS
Доп.точки доступа:
Стешенко, О. Н.
Нечеснюк, С. Ю.

Свободных экз. нет

Найти похожие

10.


   
    Опыт анестезиологического обеспечения зондирований слезно-носового протока у детей [Текст] / Ю. В. Битюков [и др.] // Анестезиология и реаниматология. - 2015. - № 3. - С. 26-29


MeSH-главная:
ДАКРИОЦИСТИТ -- DACRYOCYSTITIS (диагноз, хирургия)
НОСОСЛЕЗНЫЙ ПРОТОК -- NASOLACRIMAL DUCT (патология, хирургия)
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ И ПРОЦЕДУРЫ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES AND PROCEDURES
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION (стандарты)
ДЕТИ -- CHILD
Доп.точки доступа:
Битюков, Ю. В.
Дереза, С. В.
Кузнецов, И. В.
Курочкин, В. Н.
Мясникова, В. В.
Порядина, О. В.
Федоренко, С. С.

Свободных экз. нет

Найти похожие

 1-10    11-21   21-21 
 
© Международная Ассоциация пользователей и разработчиков электронных библиотек и новых информационных технологий
(Ассоциация ЭБНИТ)